Арлов Уладзімєр Аляксєєвич

Уладзімєр Арлов
Уладзімер Арлоў
Ім'я при народженні Володимир Олексійович Орлов
Уладзімір Аляксеевіч Арлоў
Народився 25 серпня 1953(1953-08-25) (70 років)
Полоцьк,
БРСР
(СРСР)
Громадянство Білорусь Білорусь
Національність білорус
Діяльність прозаїк, поет, есеїст
Alma mater Історичний факультет БДУ
Заклад Мастацкая літаратура
Мова творів білоруська, російська
Роки активності з 1973
Жанр історична проза, історична публіцистика, вірші
Членство Спілка білоруських письменників, Білоруський ПЕН-центр і Білоруський народний фронт «Відродження»
Партія Білоруський народний фронт
Автограф
Нагороди
Сайт: arlou.by

CMNS: Арлов Уладзімєр Аляксєєвич у Вікісховищі

Уладзі́мєр Аляксє́євич Арло́в[1][2] (біл. Уладзіме́р Аляксе́евіч Арло́ў; *25 серпня 1953, Полоцьк) — білоруський історик, есеїст, поет, віцепрезидент Білоруського ПЕН-клубу.

Біографія ред.

1975 року закінчив історичний факультет Білоруського державного університету, після чого працював викладачем історії у Новополоцьку (1975—1976), кореспондентом, заступником редактора міської газети «Хімік» (1976—1988). У 1988—97 роках був редактором видавництва «Мастацкая літаратура». З 1986 року є членом ради Союзу Білоруських Письменників. Також входить до редколегій часописів «Спадчына», «Калосьсе», «Крыніца». З 1988 року є членом БНФ, 1989 року вийшов із КПРС. З 1992 року його двічі обирали до Сойму БНФ.

Живе в Мінську. Греко-католик. Одружений, діти — Роман (учасник гурту J:МОРС) та Богдан.

Творчість ред.

Вперше його вірші з'явилися у студентських самвидавних часописах «Блакітны ліхтар» (Новополоцьк, 1973), «Мілавіца» (Мінськ, 1976). Втім Арлов став відомим завдяки прозовим творам, зокрема історичної тематики. На сьогодні є автором 20 книг прози, поезії, історичних нарисів. Його твори було перекладено більш як 20 мовами (зокрема українською, польською, литовською, естонською, румунською, латиською, грузинською, чеською та словацькою)

Автор сценаріїв науково-документальних фільмів «Євросинія Полоцька» (Ефрасіньня Полацкая), «Полоцькі лабіринти» (Полацкія лабірынты), «Симеон Полоцький» (Сімяон Полацкі)

Напередодні 90-ї річниці БНР вийшов документальний фільм «Дзень Волі» режисерів Юрія Хащавацького та Олега Дашкевича та письменника Уладзі́мєра Арло́ва.[3]

Бібліографія ред.

Українські переклади ред.

Нагороди ред.

  • 1986 — премія Ленінського комсомолу Білорусі
  • 1991 — медаль Франциска Скорини («за внесок у опрацювання теми історичного минулого Білорусі в літературі»)
  • 1993 — видавнича премія імені Уладзіміра Караткєвіча
  • 1996 — літературна премія імені Францішека Багушевіча Білоруського ПЕН-центру
  • 1998 — Премія Товариства вільних літераторів Гліняны Вялес за збірку есеїв «Сонечко з П'ятої авеню» («Божая кароўка зь Пятай авэню»)
  • 2010 — «Європейський поет свободи» за книгу віршів «Пором через Ла-Манш» («Паром праз Ла-Манш»)

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Арлов Уладзімєр. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 2 липня 2021.
  2. § 144. Слов'янські прізвища та імена. Український правопис, 2019
  3. Фільм “Дзень Волі” – да юбілею БНР – DW – 24.03.2008. dw.com (рос.). Процитовано 25 березня 2024.