Спілка білоруських письменників

Спілка білору́ських письме́нників (СБП) (біл. Саюз беларускіх пісьменьнікаў, Sajuz biełaruskich piśmieńnikaŭ) — творча громадська організація Білорусі, створена 8 червня 1934 року на установчому з'їзді. На сьогодні нараховує понад 540 дійсних членів. Входить до Міжнародного товариства письменницьких спілок[1]. Дійсним головою спілки з 2011 року є прозаїк, головний редактор часопису «Дієслово» (біл. «Дзеяслоў») Борис Петрович (Саченко)[2].

Спілка білоруських письменників
біл. Саюз беларускіх пісьменнікаў
Тип спілка письменниківd
Засновано 8 червня 1934
Сфера Білоруська література
Країна Flag of Belarus.svg Білорусь
Членство Q48945113?
Керівник Борис Петрович (Саченко)
Ключові особи Пашкевич Олесьd і Акулін Едуард Олександрович
Афіліація Союз письменників Білорусі
Членів 519
Вебсайт lit-bel.org

1 жовтня 2021 року Верховний суд Республіки Білорусь ухвалив рішення про ліквідацію СБП.[3]

ІсторіяРедагувати

Файл:Gorelov linkov.jpg
«Портрет Линькова», Голови Спілки білоруських письменників (1938—1948), автор картини Горєлов Гаврило Микитович

Першим головою, з початку формування спілки в 1932 році, був Михайло Климкович. Раніше також називався: «Спілка письменників БРСР» (до 1991 року), «Спілка письменників Білорусі» (до 1996 року).

У листопаді 2005 року ряд членів вийшов з СБП і утворили нову організацію — Союз письменників Білорусі. Причиною для виходу вони назвали політизацію СБП та її боротьбу з владою, яка, на їхню думку, супроводжувалася оскаженілою спекуляцією на культурі, проблеми білоруської мови і т. д.[4]

Конфлікти з владоюРедагувати

У 1997 році розпорядженням президента Білорусі у СБП був відібраний Будинок літератора (власність організації), а в 2006 році об'єднання було виселено із займаного приміщення в згаданому будинку і позбавлене юридичної адреси. У 2002 році у СБП були відібрані літературно-громадські періодичні видання, засновником яких він був, на їх базі була створена державна Республіканська видавнича установа «Література і мистецтво», а нелояльні редактори та співробітники були звільнені.

СБП був втягнутий в процес у Верховному суді Республіки Білорусь, за позовом Міністерства юстиції Республіки Білорусь, спрямований на ліквідацію об'єднання. Спілка білоруських письменників встояла, судову справу було виграно, що дає право організації діяти легально.

Однак з початку 2010 р. на членів Спілки було організовано масовий тиск з метою виходу їх з об'єднання. Оскільки більшість з них працюють в державних організаціях, керівництво в ультимативному порядку пропонувало їм звільнення або вихід з громадської організації.[5][6]

ГоловиРедагувати

Файл:Gorelov tank.jpg
«Максим Танк», Голова Спілки білоруських письменників (1967—1990), автор картини Горєлов Гаврило Микитович

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. наступник Спілки письменників СРСР
  2. Електронне видавництво з Білорусі BYBOOKS. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 
  3. https://lit-bel.org/news/barys-pyatrovich-ni-stalin-ni-brezhne-ni-andropa-ne-zakryli-sayuz-pismennika-i-tolki-belaruskaya-lad/. Архіў сайта грамадскага аб'яднання "Саюз беларускіх пісьменнікаў" (білоруською). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 29 січня 2022. 
  4. Баценкова Н. «Мы опоздали на десять лет» // Рэспубліка. — № № 226 (3916). — 2 декабря 2005. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 28 жовтня 2010. 
  5. Белорусские писатели: Такого массового преследования не было со сталинских времен. Архів оригіналу за 7 лютого 2010. Процитовано 28 жовтня 2010. 
  6. Охота на писателей. Архів оригіналу за 12 квітня 2010. Процитовано 28 жовтня 2010. 
  7. Союз білоруських письменників змінив керівника. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2014. 

ПосиланняРедагувати

  • www.lit-bel.org — офіційний сайт «Спілка білоруських письменників». (біл.)