Бієшу Марія

Марія Лук'янівна Бієшу (рум. Maria Bieşu; 3 серпня 1935(19350803), Волінтір, Аккерманський повіт, Бессарабія, Румунське королівство — 16 травня 2012, Кишинів, Молдова) — молдовська і радянська оперна і камерна співачка (лірико-драматичне сопрано), педагогиня. Народна артистка СРСР (1970), лауреат Ленінської премії (1982), Державної премії СРСР (1974), Герой Соціалістичної Праці (1990).

Марія Лук'янівна Бієшу
Основна інформація
Повне ім'я	Maria Bieşu
Дата народження	3 серпня 1935(1935-08-03) або 5 травня 1934(1934-05-05)
Місце народження	Волінтір, Четатя-Албе, Румунське королівство
Дата смерті	16 травня 2012(2012-05-16)
Місце смерті	Кишинів, Молдова
Причина смерті	лейкоз
Поховання	Центральний цвинтар Кишинева
Роки активності	з 1958
Громадянство	СРСР  Молдова
Професії	оперна співачка, вчителька музики, політична діячка
Освіта	Кишинівська державна консерваторія імені Гаврила Музиченка (1961)
Співацький голос	сопрано
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера
Членство	Академія наук Молдови
Партія	КПРС
Нагороди	заслужений артист Молдавської РСРd (1964)
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Марія Бієшу народилася 3 серпня 1935 року в селі Волінтір району Штефан-Воде.

У 1955 році майбутня співачка була прийнята без іспитів у Кишинівську державну консерваторію, яку закінчила в 1961 році, отримавши потім запрошення в Молдавський державний театр опери і балету.

У театрі Бієшу дебютувала в 1962 році в опері «Тоска» Джакомо Пуччіні. З 1965 по 1967 роки молода співачка стажувалася у міланському театрі Ла Скала. В цей же період вона стає лауреаткою Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського і перемагає на Міжнародному вокальному конкурсі в Японії, де завойовує титул «Найкраща Чіо-Чіо-сан світу».

Бієшу виступала на оперних сценах у СРСР, США, Чехословаччині, Німеччині, Болгарії, Югославії, Румунії, Угорщині, Польщі, Фінляндії, Австрії, Японії, Австралії, Кубі, Ізраїлі та Бразилії.

У репертуарі співачки налічувалося близько трьох десятків оперних партій у таких операх як «Тоска» та «Мадам Баттерфляй» Пуччіні, «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама» Чайковського, «Отелло» і «Трубадур» Верді, «Паяци» Леонкавалло, «Алеко» Рахманінова, «Норма» Белліні, «Сергій Лазо» Гершфельд, «Сільська честь» Масканьї, «Віват, маестро» Доніцетті, «Адрієнн Лекуврер» Чилеа і в багатьох інших.

Марія Бієшу була членом КПРС з 1979 року. Депутат Ради Національностей Верховної Ради СРСР 7-11-го скликань (1966—1989) від Молдавської РСР.

Майже щороку в Кишиневі під патронатом примадонни проходив міжнародний фестиваль оперного та балетного мистецтва «Запрошує Марія Бієшу».

Марія Бієшу заснувала і близько 30 років була беззмінною керівницею Союзу музичних діячів Молдови.

Відзнаки і нагороди

Сцепка марок Молдови

Поштова марка із зображенням Марії Бієшу

• Лауреатка III Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського (третя премія, 1966)
• Лауреатка I Міжнародного конкурсу пам'яті Міури Тамакі в Японії (Перша премія, «Золотий кубок» і титул «Найкраща Чіо-Чіо-сан світу») (1967)
• Заслужена артистка Молдавської РСР (1964)
• Народна артистка Молдавської РСР (1967)
• Народна артистка СРСР (1970)
• Народна артистка Республіки Башкортостан (1994)
• Герой Соціалістичної Праці (1990)
• Ленінська премія (1982)
• Державна премія СРСР (1974)
• Державна премія Молдавської РСР (1968; за виконавську діяльність — опери «Пікова дама», «Аїда», «Чіо-Чіо-сан»);
• Орден Леніна (1984, 1990)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1976)
• Орден «Знак Пошани» (1960)
• Вища нагорода Республіки Молдова — орден Республіки (1992)
• Орден Зірки Румунії (Командорський Хрест) (2000)
• Віцепрезидент Міжнародного союзу музичних діячів (1992)
• Академік Академії наук Республіки Молдова
• Почесний громадянин Кишинева.

Джерела

• Вдовина Е. Мария Биешу. — Кишинёв, 1978. (рос.)
• Кириллова Ю. Мария Биешу. — Москва, 1985. (рос.)