Котляр Микола Федорович

Мико́ла Фе́дорович Котля́р (4 липня 1932(19320704)) — український історик, спеціаліст з середньовічної історії України та української нумізматики, джерелознавець, історіограф[1]. Доктор історичних наук (1973), професор Львівського національного університету. Випускник Київського університету (1956). Співробітник Інституту історії НАН України (з 1965; з 1996 — головний науковий співробітник). Член-кореспондент НАН України14 квітня 1995 року). Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за 2001 рік. Лауреат премії імені Миколи Костомарова НАН України (2003).

Микола Котляр
Kotlyar MF.jpg
Народився 4 липня 1932(1932-07-04) (85 років)
УРСР, Кам'янець-Подільський
Громадянство СРСР, Україна
Національність українець
Alma mater Київський університет
Галузь історія, нумізматика
Посада Член-кореспондент НАНУ
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Іван Спаський
Член Національна академія наук України
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України
Державна премія України в галузі науки і техніки

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у Кам'янець-Подільському, УРСР.

1956 року закінчив історичний факультет Київського університету. Працював на посаді консультанта з питань історії відділу бібліографії Центральної наукової бібліотеки АН УРСР.

1960 року Микола Федорович вступив до аспірантури відділу нумізматики Державного Ермітажу в Ленінграді, де під керівництвом відомого нумізмата Івана Спаського підготував і 1965 року захистив на спеціалізованій раді Інституту історії АН СРСР кандидатську дисертацію «Галицька Русь XIV–XV століть (історико-нумізматичне дослідження)».

Після повернення до Києва Котляр деякий час працював науковим редактором видавництва «Наукова думка», а з червня 1965 року став співробітником в Інституті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України). 1972 захистив тут докторську дисертацію «Грошовий обіг України доби феодалізму». 1982–1996 — завідувач сектору історії Київської Русі відділення історії України середніх віків. Від 1996 — головний науковий співробітник.

На початку наукової кар'єри викладав у Київському педагогічному інституті (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова) та в Київському філіалі Львівського поліграфічного інституту імені Івана Федорова. Пізніше у різні роки викладав в університетах Варшави, Кракова (Польща), Венеції, Падуї (Італія), Стокгольма, Упсали (Швеція) та інших навчальних закладах. Професор Львівського університету та Київського славістичного університету. Стипендіат Національного історичного музею Швеції (1991–1993) та Венеціанського університету. Іноземний член польського археологічного і нумізматичного товариства. Співорганізатор щорічної міжнародної наукової конференції «Восточная Европа в древности и средневековье. Пашутинские чтения» (Москва). У різні роки — член Нумізматичної комісії АН СРСР та Українського комітету славістів. Є віце-президентом Асоціації візантиністів України; член редколегії журналів «Український історичний журнал» і «Архіви України». В останні роки активно співпрацює з журналом «Київська старовина»; є членом редколегії «Енциклопедії історії України», «Энциклопедии Древней Руси» (Москва).

Учасник ІІ Міжнародної наукової конференції «Україна і Велике князівство Литовське в XIV–XVIII ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини у загальноєвропейському вимірі», що відбулася 22—24 вересня 2011 року на базі Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Микола Котляр, який мав слово від Інституту історії України НАНУ, передав найтепліші привітання учасникам заходу від директора інституту Валерія Смолія та його побажання плідної праці, а також підкреслив, що йому особливо приємно брати участь у цій конференції, адже Кам'янець-Подільський — це місто, де він народився і яке вважає своєю малою батьківщиною [2].

ПраціРедагувати

ДисертаціїРедагувати

МонографіїРедагувати

  • Воєнне мистецтво Давньої Русі. — К., 2005.
  • Дипломатия Южной Руси. — СПб., 2003.
  • Галицько-Волинський літопис. Дослідження, Текст. Коментар. — К., 2002 (редактор).
  • Данило Галицький. — К., 2002.
  • Історія дипломатії Південно-Західної Русі. — К., 2002.
  • Історія давньоруської державності. — К., 2002.
  • Данило Галицький. — К., 2001.
  • Як і чому настала удільна розробленість на Русі (ХІІ-ХІІІ ст.) — К., 1998.
  • Галицько-Волинська Русь. — К., 1998.
  • Древнерусская государственность. — СПб., 1998.
  • Історія України в особах: Давньоруська держава. — К., 1996.
  • Давньоруські монетні гривні. — Стокгольм, 1995 (англійською мовою).
  • Русь язичницька: Біля витоків східнослов'янської цивілізації. — К., 1995.
  • Галицько-Волинський літопис ХІІІ ст. — К., 1993.
  • Полководці Давньої Русі. — К., 1991.
  • Древняя Русь и Киев в летописных преданиях и легендах. — К., 1986.
  • Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси Х-ХІІІ вв. — К., 1985.
  • Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XIV–XVIII ст. — К., 1981.
  • Данило Галицький. — К., 1979.
  • Знахідки монет на території України XIV–XVI ст. — Варшава, Краків, Гданськ, 1977.
  • Грошовий обіг га лічба монет XIV–XVIII ст. на Україні. — К., 1975.
  • Грошовий обіг на території України доби феодалізму. — К., 1971.

СтаттіРедагувати

Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

КритикаРедагувати

Микола Котляр став співавтором посібника для ВНЗ «Очерки истории Украины», що вийшов 2010 року в Києві (видавництво «Киевская Русь») під редакцією Петра Толочка. Котляру було довірене написання розділу про період Великого князівства Литовського, при тому, що він не був спеціалістом з даного відтинку української історії. Робота Миколи Котляра зазнала критики Олени Русиної як за фактичні помилки й суперечності, так і плагіат [3].

Нагороди, премії, званняРедагувати

22 серпня 1996 року Миколі Котляру надано звання «Заслужений діяч науки і техніки України» — за плідну наукову діяльність, вагомий внесок у дослідження історико-культурної спадщини України [4].

3 грудня 2001 року Миколі Котляру в складі групи істориків (серед них Валерій Смолій, Олександр Реєнт, Станіслав Кульчицький, Віктор Даниленко, Олена Русина, Олексій Толочко, Володимир Баран, Валерій Степанков і Володимир Трощинський) присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки 2001 року за цикл праць «Україна крізь віки» [5]. У цьому циклі Котляру належить том 5 «Галицько-Волинська Русь» (1998) [6].

ПриміткиРедагувати

  1. Енциклопедія історії України
  2. Газін В. В., Філінюк А. Г. ІІ Міжнародна наукова конференція «Україна і Велике князівство Литовське в XIV–XVIII ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини у загальноєвропейському вимірі» // Український історичний журнал. — 2012. — № 1. — С. 226.
  3. Литовська доба в «Очерках истории…» — компіляція з «Історії УРСР» Олена Русина Історична правда 27.04.2011
  4. Указ Президента України «Про присвоєння почесного звання „Заслужений діяч науки і техніки України“ працівникам Інституту історії України НАН України»
  5. Указ Президента України «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2001 року»
  6. Облікова картка лауреата

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати