Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Дани́ла Га́лицького (IATA: LWOICAO: UKLL) — міжнародний аеропорт Львова, третій найбільший в Україні за пасажиропотоком.

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького
Lviv Danylo Halytskyi International Airport
Логотип аеропорту імені Данила Галицького.jpg
TerminalLWO.png
ІАТА: LWO[1]  • ICAO: UKLL
Загальні дані
49°48′45″ пн. ш. 23°57′22″ сх. д. / 49.812500000028° пн. ш. 23.95611111113877811° сх. д. / 49.812500000028; 23.95611111113877811Координати: 49°48′45″ пн. ш. 23°57′22″ сх. д. / 49.812500000028° пн. ш. 23.95611111113877811° сх. д. / 49.812500000028; 23.95611111113877811
Тип цивільний/військовий
Оператор Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького»
Обслуговує
Розташування
Висота над р. м. 326 м / 1071 фт
Веб-сайт www.lwo.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
13/31 10843 3305 асфальтобетон, 70/r/c/x/t
Статистика (2019)
Кількість пасажирів 2 217 400
Кількість злетів-посадок 18 963
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6300963
LWO[1]. Карта розташування: Україна
LWO[1]
LWO[1]
LWO[1]. Карта розташування: Львівська область
LWO[1]
LWO[1]
CMNS: Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького у Вікісховищі

Основні параметриРедагувати

Найбільший у Західній Україні та в усій Україні за пасажиропотоком та маршрутною мережею окрім двох київських аеропортів і окупованого Сімферополя. Розташований в мікрорайоні Скнилівок, за 7 км на південний захід від центру міста. Відкритий 1929 року на заміну старому львівському аеропорту на Левандівці. 2012 року був відкритий новий термінал «A», а також завершено реконструкцію злітно-посадкової смуги, після чого вона може приймати літаки більшої тоннажності.

НазваРедагувати

У жовтні 2010 громадськість запропонувала після реконструкції до Євро-2012 назвати львівський аеропорт на честь українського барокового скульптора Івана Георгія Пінзеля (Міжнародний аеропорт імені Пінзеля, англ. Pinsel International Airport)[2][3][4]. У грудні того ж року міський голова Андрій Садовий запропонував назву «Міжнародний аеропорт імені короля Данила» на честь засновника Львова короля Данила Галицького[5].

20 жовтня 2011 року Львівська міська рада за пропозицією об'єднання «Свобода», фракція якого мала там більшість, звернулася до прем'єр-міністра України Миколи Азарова з вимогою назвати аеропорт іменем Степана Бандери[6]. Президент України Віктор Янукович під час візиту до Львова 28 жовтня заявив, що рішення про найменування аеропорту має приймати міська рада[7], натомість у Міністерстві інфраструктури України за кілька днів оголосили, що такі розпорядження перебувають в компетенції уряду[8]. 4 листопада Верховна Рада України направила до президента Януковича запит щодо недопущення найменування львівського аеропорту іменем провідника ОУН Степана Бандери[9]. Негативно на таку пропозицію відреагувала також Польща[10].

27 листопада 2011 промоційний інтернет-портал Львова VisitLviv.net провів голосування за назву львівського аеропорту на своїй сторінці у Фейсбуці[11], у якому взяли участь 12 258 користувачів соцмережі. Найбільше голосів здобула пропозиція назвати його іменем короля Данила Галицького[12]. Посилаючись на дані цього голосування міський голова Садовий подав до уряду офіційну пропозицію щодо назви «іменем короля Данила»[13]. 9 листопада Кабінет Міністрів прийняв розпорядження назвати аеропорт на честь Данила Галицького[14]. Наступного дня секретар Львівської міської ради Василь Павлюк висловив стурбованість з приводу того, чи фігуруватиме в назві слово «король»[15]; а депутат ради Юрій Михальчишин звинуватив команду мера Садового у фальсифікації голосування на Фейсбуці[16].

6 лютого 2012 року Міністерство інфраструктури України видало наказ про зміну назви державного підприємства «Міжнародний аеропорт „Львів“» на «Міжнародний аеропорт „Львів“ імені Данила Галицького»[17]. Під час зустрічі з Віктором Януковичем 12 квітня інтелігенція Львова просила президента відкоригувати назву летовища з «Данила Галицького» на «короля Данила»[18][19].

ІсторіяРедагувати

Першою локацією летовища у Львові1914 року) була Левандівка. 5 вересня 1922 року було здійснено перший цивільний регулярний рейс за маршрутом Гданськ-Варшава-Львів.

Першою авіакомпанією, яка почала працювати у Львові стала Aero Lloyd.

Перші літаки, німецькі «Юнкерс» могли перевезти 4 пасажирів, згодом авіакомпанія закупила голландські «Фоккери», які перевозили 8-10 пасажирів. Ці літаки першими у світі були обладнані туалетом. У середині 30-х років у парк надійшли американські літаки «Локхід», які мали також невеличкий буфет та перевозили до 11 пасажирів. У кінці 30-х закупили американські «Дугласи», місткістю 14 пасажирів. Міжвоєнний цикл замкнули «Юнкерси», місткістю 15 пасажирів. Дві останні моделі літаків вже мали вдосконалене навігаційне обладнання та автопілот.[20]

Відстань Львів-Варшава перші «Юнкерси» долали за 2 год. 30 хв., а Фоккери – за 1год. 40 хв.

За період пасажирських перевезень летовища на Левандівці, з 1922 по 1929 роки, було здійснено 4558 рейсів, пасажиропотік становив 10 784 осіб. Найбільше – у 1929 році - 485 рейсів (1894 пасажирів).

1929 року відбулося перебазування львівського аеропорту з Левандівки на Скнилівок, де ще тривали будівельні роботи. У 1929 році було зведено спеціальний залізобетонний ангар, який, водночас, слугував першим аеровокзалом. Водночас сюди було перебазовано і військовий авіаполк.

У 1931 році до летовища підведено залізничну колію для підвозу палива й інших матеріалів.

У 1932 році збудовано кілька нових споруд, завершено прокладання водопостачальної та каналізаційної системи, льотне поле обладнано дальноміром і радіоосвітлювальною апаратурою, встановлено радіостанцію, метеопункт, паливно-заправну станцію та лампу-маяк. У 1935 році ввели в експлуатацію проблисковий ліхтар для нічних польотів, який було видно за 100 км. 1938 року встановили радіомаяки. Наприкінці 1930-х також встановили дальноміри, що сполучили Львів з Варшавою через Люблін. Також облаштовано зал очікування для пасажирів.

 
Ангар (1930-ті)
 
Розкладів рейсів на 01.04.1925 р.

Найбільшою проблемою аеропорту було розмокання ґрунтової злітно-посадкової смуги під час дощу та снігу. Через це він часто закривався, так, наприклад, 1935 року через негоду аеропорт не працював 35 днів. Злітно-посадкові смуги були розташовані навхрест: так, як зараз та з півночі на південь. Їх довжина становила 1200 м. Вони мали покращене покриття, викладене щебенем. У 1936 році майданчик перед ангаром було забетоновано. 1938 року на летовищі знову проводилися дренажні роботи.

Остання довоєнна модернізація відбулася у 1938 році. Тоді було споруджено спеціальну залу для очікування пасажирів. Бетонувати ЗПС почали вже німці у період Другої світової війни.

Загалом, з 1925 по 1939 роки на облаштування аеропорту з державного бюджету було виділено 12 мільйонів злотих[21].

Після відкриття, з левандівського аеропорту на скнилівський було перенесено рейси до Варшави — Ґданська та Кракова. У 1931 році відкрито міжнародну авіатрасу Львів — Бухарест — Софія — Салоніки. Наступного року її продовжили до Варшави, Риги й Таллінна, в 1936-му — до Афін, 1937-му — через острів Родос до Аеропорту Лода, згодом — до Гельсінкі та Бейрута. Таким чином Львів знаходився на маршруті однієї з найдовших у світі авіаліній, який пролягав між двома морями на Півночі та Півдні становив більше 4,3 тис. км, які літаки долали за 34 години. Шлях залізницею тривав 10 діб. Напередодні Другої світової війни цей маршрут, Гельсінкі — Таллінн — Рига — Варшава — Львів — Бухарест — Софія — Салоніки — Афіни — Родос — Лод — Бейрут, був найдовшим у Європі[22].

У міжвоєнний період з центру міста до аеропорту пасажирів та їхній багаж возив безкоштовний автобус. За VIP-клієнтами присилали легковик. В аеропорті працювали безкоштовні носії. Процедура оформлення документів займала менше 15 хвилин[23].

Квитки на літаки продавались не лише в аеропорту, але й у туристичних агентствах та великих готелях. На купівлю квитків у два боки існували суттєві знижки. Діти до 3 років,летіли майже безкоштовно. З центру Львова до аеропорту курсував безкоштовний автобус. Були й обмеження щодо багажу – дозволялось перевезення сумки, вагою 15 кг, а на дальні рейси – 20 кг. На посадку можна було прибувати за 15 хв. до вильоту. Фото та радіоапаратуру треба було здавати.

З «Левандівки» було також перебазовано 6-й авіаційний полк, до складу якого входили 161-ша та 162-га винищувальні ескадрильї, 61-ша і 62-га зв'язкові ескадрильї, 64-та і 65-та бомбардувальні ескадрильї, 63-тя та 66-та розвідувальні, і 69-та допоміжна ескадрилья.

Після початку Другої світової війни з Вторгнення Німеччини в Польщу, вже в перший день війни, 1 вересня 1939 року о год. 11 львівський аеропорт зазнав авіа удару ворогів. Наліт здійснили 30 бомбардувальників «Штука»[24] 4 бомбового полку Люфтваффе. Їх прикривали бомбардувальники Словацьких військово-повітряних сил. Протягом кількох днів летовище евакуювали за місто. Однак, в результаті бомбардування злітні смуги були настільки пошкоджені, що під час евакуації на них зазнали аварій кілька польських літаків.

 
Аеровокзал (1930-ті)

Після анексії Західної України Радянським Союзом, в аеропорті розмістилися літаки 15 змішаної авіаційної дивізії військово-повітряних сил Червоної Армії[22]. Було також влаштовано цивільну авіацію: відкрито рейси до Києва, Москви та інших міст СРСР[21].

Німецька авіація почала нальоти на львівський аеропорт з перших днів червня 1941 року, ще до офіційного початку радянсько-німецької війни. За свідченням капітана 3-ї винищувальної групи Люфваффе фон Гана, коли «Скнилів» потрапив до німців, на аеродромі було 264 знищених радянських літаків[22]. Завалене їхніми рештками льотне поле було непридатним до користування. Так, коли 9 липня 1941 року з Самбора до Львова прилетіли 10 розвідників «Смолік» та 10 винищувачів «Avia B-534» словацьких збройних сил, то вони були вимушені приземлятися на полях біля Рясного, де згодом влаштували тимчасовий військовий аеродром. Згодом німці розчистили й скнилівське летовище[21].

У 1944 році, після захоплення Львова Червоною Армією, спочатку відновлено польоти з тимчасового аеропорту біля Рясного, а лише згодом — зі Скнилова. За кілька місяців сформовано Львівський авіазагін. Того ж року відновлено авіасполучення з Києвом; наступного року впроваджено рейси до Станіславова, Тернополя, Дрогобича, Чернівців, Рівного. Рейси до столиці виконували літаки Лі-2, до сусідніх обласних центрів — По-2.

 
Фасад радянського аеровокзалу (2019)
 
Радянський аеровокзал зі сторони аеродрому (2008)

У квітні 1955 року в аеропорті відкрито новий аеровокзал (нині — термінал 1), збудований за типовим проектом московських архітекторів Єлькіна й Крюкова, що їх консультував академік Жолтовський. Будівництво здійснював Львівський будівельний трест № 98 під керівництвом Келлера.

До кінця 1950-х років через Львів проходило багато міжнародних авіаліній, зокрема, Москва — Відень, Москва — Прага, Москва — Бухарест та інші. Через те, що на початку 1960-х цивільна авіація почала використовувати реактивні й турбогвинтові літаки, львівський аеропорт перестав обслуговувати міжнародні авіалінії.

Львівський аеропорт міг приймати турбогвинтові літаки Ан-10, від 1963 року — Ан-24, від 1964 — Іл-18 і Ту-124. Ці літаки обслуговували середні й дальні внутрішньосоюзні авіалінії. У 1967 році літаки Іл-14, що їх використовували на ближніх авіалініях, замінили на Ан-24 та Як-40. На місцевих авіалініях зі Львова літали Ан-2, Аеро-45, Л-200 «Морава». У 1970-х-1980-х роках було потовщено та продовжено злітно-посадкову смугу, внаслідок чого аеропорт зміг приймати пасажирські Ту-154, транспортні Іл-76 і Ан-22 «Антей». На середніх авіалініях експлуатувалися Ту-134, на коротких — Л-410. На 1980-ті роки припадає найбільша інтенсивність відправлень літаків зі львівського аеропорту — близько 60 в день[21].

Станом на вересень 1990 р. в аеропорту діяла загальносоюзна інформаційна система розкладів «Сирена-2»[25]. Остання дозволяла синхронізувати всі розклади між ключовими аеропортами СРСР. Пульти «Сирени-2» в УРСР були також у Дніпрі, Києві, Одесі та Сімферополі.

З розпадом Радянського Союзу кількість перевезень різко зменшилася, натомість, аеропорт відновив статус міжнародного. До саміту глав держав Центральної та Східної Європи, що проходив у Львові 1999 року, аеровокзал капітально відреставровано[26].

У 20092012 роках, до Чемпіонату Європи з футболу 2012 під керівництвом Степана Лукашика[27] проведена реконструкція аеропорту: збудовано новий термінал в стилі хай-тек за проектом компанії «Тебодін Україна»[28] вартістю 2 мільярда 437 мільйони гривень[29]; відремонтовано старий радянський термінал[26]; а злітно-посадкову смугу реконструйовано, та продовжено з 2510 до 3305 метрів для того, щоб вона могла приймати літаки класу D[30]. Спочатку також планувалося, що біля аеропорту буде збудовано багатоповерховий паркінг для автомобілів[31] та новий автовокзал[32], а вулиця Ряшівська буде продовжена від Патона повз летовище до Кульпарківської[33].

16 вересня 2018 року Львівське летовище вперше прийняло літак Boeing 777.[34]

2018 року аеропорт досяг рекордного для себе пасажиропотоку в 1,5 мільйони пасажирів, що понад як втричі перевершує показник 10 років перед цим.[35]

З 26 жовтня 2019 року в аеропорту почав базуватися літак Boeing 737-800 авіаперевізника SkyUp.[36][37]

ІнфраструктураРедагувати

Новий термінал «A» площею 39 000 м2 має пропускну здатність 2000 пасажирів на годину. На першому поверсі розміщуються зали очікування та реєстрації пасажирів, обробка багажу, а на другому й третьому поверхах — митний, прикордонний контроль та контроль з авіаційної безпеки. Аеровокзал має 28 стійок реєстрації, 18 стійок паспортного контролю, 12 пунктів контролю проходження на авіаційну безпеку[38]. У холі на першому поверсі стоїть бюст короля Данила Галицького. Старий термінал здатний пропускати 300 пасажирів на годину на приліт і 220 на відліт. В ньому діє VIP-зала[26].

Термінал «A» має 9 виходів (серед них 4 — з телетрапами із встановленими системами паркування літаків).

Злітно-посадкова смуга довжиною 3305 метрів здатна приймати літаки типу D. Можливе здійснення 20 вильотів на годину літаків типу D[30]. Перевезення пасажирів від/до літаків здійснюється автобусами AeroLAZ 12 та Neoplan Apron.

У рамках підготовки до Євро-2012 було встановлено світлосигнальне обладнання та систему інструментальної посадки ІІ категорії. Сертифікація ДАСУ була проведена в грудні 2017 р.[39]. Ця система полегшує захід і посадку за умов поганої горизонтальної видимості до 350 метрів та вертикальної — до 30 м.

Згідно індикативного плану дій по інвестуванню в транс'європейську транспортну мережу (TEN-T), який був представлений в січні 2019 року Європейською комісією і Всесвітнім банком, планується завершення реконструкції терміналу «1» — до 2020 року, реконструкція аеродромного комплексу і готелю «Тустань», будівництво вантажного терміналу, а також ангарів для авіаційного ТО — до 2030 року.[40]

З 24 червня 2019 року відновив роботу старий термінал аеропорту (термінал «1»).[41]

Громадський транспортРедагувати

Громадський транспорт, що курсує до нового терміналу «A» аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького:

  № 29: Аеропорт (Термінал А) — Університет Час роботи: 06:08 — 22:54

Вартість квитка: 7₴ (у водія) / 6₴ (безготівкова онлайн оплата);

  № 48: Аеропорт (Термінал А)— ринок Галицьке перехрестя

Час роботи: 07-00 — 22-00

Вартість квитка: 7₴;

  (нічний) № 2Н: Аеропорт (Термінал А) — АС Західна — Площа Різні

Час роботи: 23-40 — 05-23

Вартість квитка: 14₴;

  (експрес): Аеропорт (Термінал А) —   Залізничний вокзал

Час роботи: 10-00 — 19-00

Вартість квитка: 20₴.

Авіалінії та напрямкиРедагувати

Авіакомпанія Пункт призначення
  Austrian Airlines Відень (віднов. 12.2020)
  Azur Air Ukraine Сезонний чартер: Анталія, Бодрум, Даламан, Шарм-ель-Шейх
  Belavia Мінськ
  LOT Polish Airlines Варшава-Шопен
  Lufthansa Мюнхен (віднов. 03.2021)
  Jonika Airlines Сезонно: Афіни (віднов. 06.2021)
  Pegasus Airlines Стамбул-Сабіха Гекчен
Сезонно: Бодрум
  Ryanair Відновлення 12.2020 : Болонья, Лондон-Станстед

Відновлення 04.2021 : Барі, Дюссельдорф-Веце, Краків, Меммінген, Мілан-Бергамо, Неаполь, Палермо, Піза, Познань, Рим-Ф'юмічіно, Турин, Варшава-Модлін, Венеція-Тревізо

  SkyUp

Початок 12.2020 : Стамбул

Відновлення 01.2021 : Неаполь, Париж–Бове, Прага, Тель-Авів

Початок 05/06.2021 Аліканте, Барселона, Батумі, Братислава, Бургас, Іракліон, Родос

Сезонний чартер: Анталія, Тиват, Хургада, Шарм-ель-Шейх

  Turkish Airlines Стамбул
  Міжнародні авіалінії України Київ-Бориспіль

Сезонний чартер: Анталія, Бодрум, Хургада, Шарм-ель-Шейх

  Windrose Airlines Київ-Бориспіль

Сезонний чартер: Анталія, Хургада

  Wizz Air Виконуються: Дортмунд

Відновлення 12.2020 : Берлін-Бранденбург, Братислава, Вільнюс, Вроцлав, Гданськ, Катовіце, Лісабон, Лондон-Лутон, Мілан-Мальпенса, Пардубіце, Рим-Чіампіно, Щецин

Відновлення 04.2021 : Біллунн, Будапешт, Верона, Гамбург, Катанія, Копенгаген, Ларнака, Таллінн

Прийнятні літакиРедагувати

 
Boeing 777-200ER авіакомпанії «Omni Air International» в аеропорту «Львів» (2017)
 
Boeing 767 Ефіопських авіаліній в аеропорту «Львів» (2015)
Ан-124 «Руслан» заходить на посадку в аеропорту «Львів»

ПасажирообігРедагувати

Річний пасажирообіг (млн)
Оновлено 1 листопада 2019 року


Рік Пасажиропотік
Львівського аеропорту
% Загальний пасажиропотік по країні % Частка Львова
2002 110,200 -
2003 144100 30.8 %
2004 198200 37.5 %
2005 235900 19 % 6450000 3.7 %
2006 278200 18 % 7441000 16 % 3.7 %
2007 424100 52.4 % 9300000 25 % 4.6 %
2008 532100 25.5 % 10800000 16 % 4.9 %
2009 452300 15 % 8894900 18 % 5.08 %
2010 481900 6.5 % 10242500 15 % 4.70 %
2011 296900 38.4 %[42] 12464800 22 % 2.37 %
2012 576000 94 %[43] 14107000 13 % 4.08 %
2013 700800 21.7 % 15134600 7 % 4.63 %
2014 585200 16.5 % 10896500 28 % 5.37 %
2015 570570 2.5 % 10695200 2 % 5.33 %
2016 738000 29.3 % 12929900 21 % 5.71 %
2017 1080000 46.3 % 16499500 27 % 6.55 %
2018 1597700 48 % 20545500 24.5 % 7,77 %
2019 2217400 38.8 % 24336600[44] 18.5 % 9.1 %


Статистика за місяцямиРедагувати

Пасажиропотік
Місяць 2018 2019 2020
Січень 85600 127100 163400[45]
Лютий 71000 108400 140300[46]
Березень 84100 133900 67100[47]
Квітень 104700 155200[48]
Травень 132300 197700
Червень 173800 227400[49]
Липень 193100 243000[50]
Серпень 191600 251800[51][52]
Вересень 168500 226300[53][54]
Жовтень 138500 200300
Листопад 124900 174200[55]
Грудень 129600 171600
Всього 1597700 2217400 702600 (січень-вересень)[56]


Кількість рейсів
Місяць 2018 2019 2020
Січень 993 1271 1347[45]
Лютий 868 1040 1226[46]
Березень 984 1292
Квітень 1129 1475[57]
Травень 1316 1739
Червень 1590 1798[58]
Липень 1600 1933[59]
Серпень 1571 1942[60]
Вересень 1503 1948[61]
Жовтень 1355 1682
Листопад 1235 1412[62]
Грудень 1282 1423
Всього 15429 18963

Катастрофи та інцидентиРедагувати

  • 16 листопада 1959 року — пасажирський літак Ан-10А, реєстр. номер СССР-11167, який летів з Москви (Внуково) до Львова, зазнав аварії при посадці в аеропорті «Львів». Загинуло 40 людей.
  • 26 лютого 1960 року — пасажирський літак Ан-10А, реєстр. номер СССР-11180, який летів з Києва (Жуляни) до Львова, зазнав аварії при посадці у Львові. Загинуло 32 людей. Один пасажир вижив.
  • 23 грудня 1973 року — пасажирський літак Ту-124, реєстр. номер СССР-45044, який виконував рейс Львів-Київ (Бориспіль), впав після зльоту біля Винник через пожежу в двигуні. Загинуло 17 людей.
  • 3 травня 1985 року — пасажирський літак Ту-134А, реєстр. номер СССР-65856, який виконував рейс Таллінн-Львів-Кишинів, при посадці в аеропорт зіткнувся з вини диспетчерів з військово-транспортним Ан-26, що летів зі Львова в Москву. Унаслідок зіткнення загинули всі 94 особи в обох літаках.
  • 27 липня 2002 року — під час проведення авіашоу впав винищувач Су-27 у натовп глядачів, що прийшли подивитися шоу. Загинуло 78 осіб (серед них 28 дітей) і постраждало близько 250 людей. За кількістю загиблих є найбільшою катастрофою в історії авіаційних шоу. 2 пілоти катапультувались і вижили. Обидва згодом були засуджені на тривалі терміни ув'язнення.
  • 6 січня 2019 року — пасажирський літак Boeing 737—800 авіакомпанії Turkish Airlines, реєстр. номер TC-JVI, який виконував рейс Львів-Стамбул, при здійсненні розвороту на ЗПС в районі 8 РД частково викотився за межі ЗПС. Постраждалих немає.
  • 4 жовтня 2019 року — транспортний літак АН-12БК, реєстр. номер UR-CAH, який виконував рейс Віго-Львів-Стамбул зазнав аварії при посадці. Загинуло 5 членів екіпажу.
  • 23 листопада 2019 року — пасажирський літак авіакомпанії МАУ, рейсу PS034, який виконував рейс Львів-Київ при здійсненні розвороту на ЗПС частково викотився за її межі. Постраждалих немає.

Див. такожРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Код IATA «LWO» від польського Lwów
  2. Львів. Аеропорт Пінзель. Архівовано 31 жовтень 2010 у Wayback Machine. Блог Ірини Магдиш, zaxid.net
  3. Львів. Аеропорт Пінзель. Блог Тараса Возняка, Блоги, Українська Правда
  4. Львів. Аеропорт «Пінзель». А раптом вдасться? Ірина Магдиш, Історична правда, Українська правда
  5. Аеропорт «Львів» хочуть назвати іменем Короля Данила. Архівовано 29 грудень 2010 у Wayback Machine. zaxid.net
  6. Мер Львова пропонує назвати аеропорт іменем короля Данила. zaxid.net
  7. Янукович не проти, щоб Львівський аеропорт носив ім'я Бандери. Історична правда, Українська правда
  8. Колесніков каже, що Янукович обманув львів'ян про аеропорт імені Бандери. Історична правда, Українська правда
  9. Парламентська більшість проголосувала проти імені Бандери. УНІАН
  10. Польща не хоче, щоб аеропорт Львова носив ім'я Бандери. Українська правда
  11. Якою буде назва львівського аеропорту? VisitLviv.net
  12. Король Данило переміг в опитуванні щодо назви львівського аеропорту. VisitLviv.net
  13. Львів назвав Азарову персону, на честь якої назвуть аеропорт. І це не Бандера. Історична правда, Українська правда
  14. Аеропорт Львова носитиме ім'я засновника міста Данила Галицького. Урядовий портал
  15. Львівська влада просить в Уряду додати слово «короля» в назві летовища. ZIK (Західна інформаційна корпорація)
  16. Львівська «Свобода» звинуватила Facebook у фальсифікаціях. zaxid.net
  17. Аеропорт «Львів» офіційно отримав нову назву. zaxid.net
  18. Назву львівського аеропорту Януковичу порадили історики. zaxid.net
  19. Інтелігенція Львівщини просила у Президента грошей та перейменування аеропорту.[недоступне посилання з липня 2019] Львівські новини
  20. Юрій ТАНЧИН, Богдан БІЛАН (07.05.2020). Історія аеропорту “Львів” там, де його усі звикли бачити. https://photo-lviv.in.ua (українська). 
  21. а б в г Ярослав Янчак, Андрій Козицький. Енциклопедія Львова // Аеродром / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 41-43. — ISBN 966-7007-68-8.
  22. а б в Ярослав Янчак, Андрій Козицький. Енциклопедія Львова // Авіація / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 26-27. — ISBN 966-7007-68-8.
  23. Високий політ.[недоступне посилання з червня 2019] Ольга Швагуляк-Шостак, Business Class Magazine
  24. З книги: Степан Шах «Львів — місто моєї молодости. (Спомин присвячений Тіням забутих Львов'ян)» — Мюнхен, 1955
  25. http://cdn.aviaforum.ru/images/2011/04/475364_81b29aaa074ead2cb79b5a8d7ff66c7d.jpg[недоступне посилання з вересня 2019]
  26. а б в Існуючий термінал. Офіційний сайт Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові»
  27. Службу підготовки аеропорту «Львів» до Євро-2012 очолить Степан Лукашик ZIK (Західна інформаційна корпорація)
  28. Новий аеровокзал. Офіційний сайт Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові»
  29. Аеропорти до Євро-2012 подорожчали ще на півмільярда. Економічна правда, Українська правда
  30. а б Аеродром. Офіційний сайт Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові»
  31. https://euro-2012.unian.ua/197283-lviv-otrimav-eskizniy-proekt-pasajirskogo-terminalu-aeroportu.html.  Пропущений або порожній |title= (довідка)
  32. Біля львівського аеропорту до «Євро-2012» збудують потужний автовокзал. ZIK (Західна інформаційна корпорація)
  33. Нова дорога на вул. Ряшівській у Львові матиме чотири смуги. zaxid.net
  34. Zaxid.net. Львівський аеропорт уперше прийняв найбільший в Україні пасажирський літак Boeing 777. ZAXID.NET (uk). Процитовано 2019-10-31. 
  35. Порівняно з 2008 роком.
  36. SkyUp открывает базу во Львове. cfts.org.ua (ru). Процитовано 2019-10-31. 
  37. avianews.com. Аэропорт Львов получил базового авиаперевозчика | avianews.com (ru-RU). Процитовано 2019-10-31. 
  38. Кабмин утвердил финплан Львовского аэропорта на 2017 год. cfts.org.ua. Процитовано 2017-02-02. 
  39. Аэропорту Львов позволили использовать систему посадки в плохую погоду на полную мощность. www.avianews.com. Процитовано 2017-12-21. 
  40. Транспортная сеть TEN-T: Каким видят развитие инфраструктуры Украины в Евросоюзе. cfts.org.ua (ru). Процитовано 2019-10-31. 
  41. Старый терминал аэропорта Львов принял первый рейс после возобновления работы (фото). cfts.org.ua (ru). Процитовано 2019-10-31. 
  42. Avianews.com: Аэропорт Львов (Аеропорт Львів IATA: LWO) терминал, как доехать(рос.)
  43. Korrespondent.net: Львівський аеропорт практично вдвічі збільшив пасажиропотік
  44. Пассажиропоток аэропортов Украины вырос на 18,5% в 2019 году. cfts.org.ua (ru). Процитовано 2020-01-13. 
  45. а б Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2020-02-01. 
  46. а б avianews.com. Аэропорт Львов обслужил 140,3 тыс. пассажиров в феврале 2020 года | avianews.com (ru-RU). Процитовано 2020-03-02. 
  47. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2020-04-07. 
  48. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-05-02. 
  49. Аэропорт Львов обслужил почти 1 млн пассажиров в 1 полугодии 2019 года. cfts.org.ua (ru). Процитовано 2019-07-01. 
  50. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-08-01. 
  51. Аэропорт Львов обслужил почти 1,5 млн пассажиров с начала года. cfts.org.ua (ru). Процитовано 2019-09-01. 
  52. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-09-01. 
  53. Пассажиропоток аэропорта Львов составил почти 1,7 млн человек за 9 месяцев. cfts.org.ua (ru). Процитовано 2019-10-01. 
  54. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-10-01. 
  55. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-12-02. 
  56. Пассажиропоток аэропорта Львов снизился на 58% за 9 месяцев. cfts.org.ua (ru). Процитовано 2020-10-13. 
  57. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-05-02. 
  58. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-07-02. 
  59. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-08-01. 
  60. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-09-01. 
  61. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-10-01. 
  62. Міжнародний аеропорт "Львів". www.facebook.com (uk). Процитовано 2019-12-02. 

ПосиланняРедагувати