Відкрити головне меню

Швидкісний трамвай на Троєщині

Лівобережна лінія
Київський швидкісний трамвай
Myloslavs`ka Fast Tram Station.jpg
Відкриття першої дільниці 26 травня 2000
Довжина, км 13,2 км
Кількість станцій 7 (+7 зупинок)
Час проїзду, хв. 15 хв.
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда 2
Електродепо Дарницьке депо
Київський швидкісний трамвай
Лівобережна лінія
Вулиця Сержа Лифаря
Бульвар Володимира Висоцького
Бульвар Леоніда Бикова
Поліклініка
Соцзабез
РПС
Мікрорайон № 20
Ліцей № 293
Храм на честь Ікони Божої Матері «Всецариця»
Вулиця Милославська
Милославська
Марини Цвєтаєвої
Сержа Лифаря
Теодора Драйзера
Каштанова
Генерала Ватутіна
Троєщина-2  +зал

Лівобережна лінія Київського швидкісного трамвая — лінія Київського швидкісного трамвая, розташована у лівобережній частині Києва. Відкрита 26 травня 2000 року. Лінією пролягають трамвайні маршрути № 4 і № 5.

ІсторіяРедагувати

 
Панорама станції Ватутіна
 
Панорама другої лінії швидкісного трамвая на Троєщині

На місці лінії у 1970–80-х роках планувалося будівництво Придніпровської лінії Київського метрополітену. Спочатку планувалось, що вона з'єднає житлові масиви лівобережжя від Вигурівщини-Троєщини до Позняків, буде мати пересадки на залізничні станції Городня, Київ-Дніпровський. Також планувалась пересадка на станцію метро «Лівобережна» Святошинсько-Броварської лінії Київського метрополітену та станцію «Позняки» Сирецько-Печерської лінії.

Будівництво почалося у 1993 році. Біля сучасної станції Каштанова на Троєщині було утворено штаб будівництва, завезено рейки. Укладання рейок здійснювалась будівельною компанією «Південзахідтрансбуд». Спорудження лінії швидкісного трамвая передбачало будівництво транспортних мостів. Із них три (що знаходяться відповідно над станціями «Теодора Драйзера», «Сержа Лифаря» і «Марини Цвєтаєвої») за проектом мали бути абсолютно однаковими. Найшвидше було збудовано міст біля станції «Сержа Лифаря». Його було відкрито для пішоходів і автотранспорту у 1995 році. Решта мостів добудовувалися вкрай повільно. Усі мости мають 6 смуг для руху автотранспорту (по 3 в кожному напрямку) та 2 доріжки для пішоходів. Міст біля станції «Каштанова» відрізняється від трьох інших тим, що є винятково пішохідним, і, відповідно, значно вужчим. Останнім було збудовано міст, безпосередньо на якому розташована станція «Генерала Ватутіна». Пізніше поруч також було збудовано додатковий міст для виїзду з проспекту Генерала Ватутіна на вулицю Оноре де Бальзака.

У 1999 році Київською міською адміністрацією було дано розпорядження добудувати ліню до Дня Києва 2000 року. Добудувати лінію до станції метро «Лівобережна» вчасно не вдалося (на той момент будівельні роботи навіть на Троєщині ще не були завершені, не було збудовано мосту над проспектом Ватутіна), пізніше було прийнято рішення про скорочення пускової ділянки майже в два рази, від станції «Милославська» до станції «Генерала Ватутіна». Лінія була відкрита на День Києва, 26 травня 2000 року. Спорудження запланованої ділянки до станції метро «Лівобережна» так і не було розпочате.

Трамвай, що курсував лінією, отримав номер 2. З 1 серпня того ж року його маршрут було продовжено до зупинки звичайного нешвидкісного трамвая «вул. Сабурова». Старим маршрутом певний час ще курсував трамвай 2-к (короткий). По цій лінії трамваї курсували лише до 18-ї години, а у вихідні — до 15 години, при цьому інтервал руху трамваїв сягав півгодини і більше.

Маршрут був збитковим і непотрібним, бо пролягав у межах одного масиву, тому 1 січня 2009 року його було закрито[1][2]. Початково планувалося, що в майбутньому, замість Лівобережного швидкісного трамвая, на його місці проляже Лівобережна лінія Київського метро. 2010 року міська влада вирішила відкласти спорудження метро і продовжити трамвайну колію до станції міської електрички, проте здійсненню цих планів заважав водозабір, три водоводи і гаражний кооператив[1]. Тому тривалий час роботи просувались досить повільно, і зрештою було вирішено трамвайну лінію до платформи «Троєщина» не будувати, а створити новий пересадковий вузол з трамвая на міську електричку. Лише на початку 2012 року було розібрано розворотне кільце за станцією «проспект Ватутіна» і почалось прокладання колій до нової залізничної платформи, спорудження якої розпочалося одночасно з подовженням трамвайної лінії[3][4].

24 жовтня 2012 року після проведеної реконструкції пасажирський рух по лінії було відновлено[5], лінію було подовжено до новозбудованої зупинки міської електрички. Були запущені два маршрути — № 4, який став суто швидкісним і пролягає лише вулиці Оноре де Бальзака до станції «Милославська», та № 5, що курсує по вулицях Оноре де Бальзака, Милославській та Миколи Закревського до зупинки «Вулиця Сержа Лифаря», яка розташована на перетині вулиць Сержа Лифаря і Миколи Закревського. З трамваїв маршруту № 5 можливо пересісти на трамваї № 28, 33 і 35.

У міжпіковий час, коли міська електричка не працює, трамваї курсують лише до станції «Проспект Ватутіна», де пасажири можуть пересісти на рейсові тролейбусні маршрути № 29, 30, 31.

ІнфраструктураРедагувати

Станом на початок 2015 року Лівобережна лінія швидкісного трамваю налічує 7 станцій і недобудований пункт технічного обслуговування. Вона повністю відділена від проїзної частини (відгороджена парканом), що унеможливлює перешкоди на шляху вагонів, тобто повністю відповідає стандартам швидкісного трамваю і придатна до експлуатації.

На всіх станціях лінії встановлені спеціальні турнікети для оплати проїзду. У трамваї маршруту № 5, який також курсує по нешвидкісній ділянці шляху, встановлені спеціальні електронні компостери.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати