Вигу́рівщина-Троє́щина, також Виґу́рівщина-Троє́щина[1][2]19821987 роках — Троєщина[3]) — житловий масив у Деснянському районі міста Києва, побудований на місці села Вигурівщина і прилеглих до нього луках. Із заходу межує з селом Троєщина, південною межею є проспект Романа Шухевича та перехрестя вулиць Братиславської і Крайньої, зі сходу — промислова зона, в якій розташовані Банкнотно-монетний двір Національного банку України (БМД НБУ), Київська теплоелектроцентраль № 6 та інші підприємства, з півночі — поле, за яким знаходиться село Погреби.

Вигурівщина-Троєщина
Київ
Вигурівщина-Троєщина
Загальна інформація
50°30′50″ пн. ш. 30°36′34″ сх. д. / 50.51389° пн. ш. 30.60944° сх. д. / 50.51389; 30.60944Координати: 50°30′50″ пн. ш. 30°36′34″ сх. д. / 50.51389° пн. ш. 30.60944° сх. д. / 50.51389; 30.60944
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Деснянський
Адмінодиниця Київ
Площа 3265 га
Населення бл. 280 000
Головні вулиці див. тут
Підприємства Київська ТЕЦ № 6, БМД НБУ
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap 421866 ·R (Київ)
Карта
Вигурівщина-Троєщина. Карта розташування: Київ
Вигурівщина-Троєщина
Вигурівщина-Троєщина
Вигурівщина-Троєщина (Київ)
CMNS: Вигурівщина-Троєщина у Вікісховищі


ІсторіяРедагувати

 
Печатка з гербом Київського городничого Станіслава Вигури, від імені якого походить назва Вигурівщина. 1614-1622 рр

Генеральний план житлового масиву Троєщина розробили архітектори Юрій Паскевич, Григорій Слуцький, Є. В. Фролов, Микола Дьомін, Валентин Єжов та інші; у розробці окремих мікрорайонів і житлових груп брали участь архітектори Вадим Гречина, Володимир Коломієць, Всеволод Суворов та інші.

На Троєщині будинки експерементально зафарбовувані суперграфікою (проєкт: Пасивенко Володимир Іванович, Прядка Володимир Михайлович), що здалеку мала створювати візерунок. [4]

У 1976 році відкрили Північний міст і почали планувати забудову на територіях, що прилягали до моста. [5] У лютому 1981 року була розпочата інженерна підготовка — гідронамив та спорудження першої черги масиву. Першим було споруджено 5-й мікрорайон, перші будинки заселені в липні 1983 року. Далі було споруджено 6-й, 7-й, 8-й, 1-й, 3-й та 2-й мікрорайони. У 1987 році було розпочато спорудження другої черги масиву — 11-й, 9-й, 14-й та 13-й мікрорайони. У 1991 році було розпочато спорудження третьої черги масиву — 22-й, 21-й, 23-й, 26-й, 24-й мікрорайони. У 19821987 роках масив мав назву Троєщина, сучасна назва — з 1987 року.

Після Чорнобильської катастрофи саме у цьому новому районі розселили вісімнадцять тисяч постраждалих.[6]

У 1997 році на вулиці Кірова освячено Свято-Троїцький собор. Масив займає площу 3265 га і розрахований на 280 000 жителів.

В ході російсько-української війни квартали Троєщини зазнавали обстрілів з боку російського агресора. Так, 27 лютого снаряд вибухнув поблизу багатоповерхівки на вул. Лаврухіна, в результаті чого згоріло сім припаркованих у дворі автівок, пошкоджено вікна будівлі, але інші будинки цілі.[7].

вимова Вигурівщина-Троєщина

ЗображенняРедагувати

ПостатіРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Новини -. kyivavtodor.kyivcity.gov.ua. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 14 вересня 2019. 
  2. Комарова, Анжеліка. На Троєщині — революційні настрої. Газета «День» (українською). Архів оригіналу за 2 березня 2022. 
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 17 лютого 1987 року № 156 «Про найменування нових житлових масивів у м. Києві» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1987. — № 5. — С. 4. [Архівовано з першоджерела 22 жовтня 2013.]
  4. Григораш, Анна (11 лютого 2016). Лекции на БЖ: Семь малоизвестных фактов из истории киевских массивов. БЖ (uk-UA). Процитовано 10 грудня 2022. 
  5. Троещина: Гид по микрорайонам Киева. DreamKyiv (укр.). 23 травня 2016. Процитовано 19 грудня 2022. 
  6. Меморіал "Героям Чорнобиля" на Троєщині | КПІ ім. Ігоря Сікорського. kpi.ua. Процитовано 19 грудня 2022. 
  7. espreso.tv https://espreso.tv/u-kievi-vorog-obstrilyav-zhitloviy-masiv-troeshchina Пропущений або порожній |title= (довідка). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022. 

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати