Федір Хербут
| Цю сторінку запропоновано перейменувати на Федір Гербут .
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
Федір Хербут або Гербут (русин. Федор Гербут[2], серб. Федор Хербут; 2 травня 1932, Вербас — 25 вересня 2023[3]) — сербський фізик-теоретик, відомий досягненнями у квантовій механіці та квантовій теорії інформації. Жив і працював у Белграді[4].
| Федір Хербут | |
|---|---|
| Народився |
2 травня 1932 Вербас, Сербія |
| Помер | 25 вересня 2023[1] (91 рік) |
| Країна |
 Сербія |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater |
Природничо-математичний факультет Белградського університетуd (1957) Бірмінгемський університет (1964) |
| Заклад | Інститут ядерних досліджень «Вінча» |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
Життєпис ред.
За походженням русин, народився в Руському Керестурі (Воєводина, Сербія), де закінчив чотирирічну початкову школу русинською мовою. Продовжив освіту в Новому Саді у восьмирічній середній школі, яку закінчив 1951 року. Вивчав фізику на природничо-математичному факультеті[sr] Белградського університету, який закінчив 1957 року. Після закінчення навчання три роки працював молодшим науковим співробітником в Інституті «Борис Кідрич» у Винчі[en] (нині Інститут ядерних наук у «Винча»). 1960 році, як стипендіат Інституту «Борис Кідрич», вступив до аспірантури Бірмінгемського університету в Англії на кафедру теоретичної фізики в класі професора Рудольфа Ернста Пайєрлса. 1964 року здобув докторський ступінь з відзнакою. Останні два роки докторантури також працював у інституті. 1965 року отримав звання наукового співробітника, а 1974 року — старшого наукового співробітника. 1976 року залишив інститут, продовживши дослідницьку роботу доцентом на природничо-математичному факультеті в Белграді. Через два роки став доцентом[уточнити], а 1984 року — професором. Від 1988 року — член-кореспондент і президент Комітету фізики Сербської академії наук і мистецтв. 1997 року вийшов на пенсію. Продовжив діяльність у САНМ, а 2003 року отримав статус постійного члена академії[5].
Дослідження ред.
Дослідницьку роботу Федора Хербута можна поділити на три напрямки:[5]
- Основи квантової механіки — подання векторів стану двочастинкових систем антилінійними операторами Гільберта — Шмідта, антиунітарні кореляційні оператори, когерентність, парадокс ЕПР, постшредінгерівське узагальнення парадоксу ЕПР, теорія Гартрі — Боголюбова, латентні змінні, тотожні частинки, теорія вимірювання, виведення законів імовірностей у квантовій механіці, квантова логіка, квантово-механічне розуміння квантових експериментів, інтерпретація відносних станів, ретроактивне спостереження подій, подвійні спостережувані.
- Основи квантової теорії інформації — кореляції у двочастинкових і багаточастинкових системах.
- Методологічні дослідження — симетрії та теорія груп, прикладна математика та математична фізика.
Примітки ред.
- ↑ https://www.sanu.ac.rs/en/academician-fedor-herbut-passed-away/
- ↑ Академик Федор Гербут. https://nar.org.rs (русинська) . 30 березня 2018. Процитовано 8 грудня 2023.
- ↑ Herbut, Fedor (27. 9. 2023.). PREMINUO FEDOR HERBUT!. ЕСПРЕСО. Процитовано 28. 9. 2023..
- ↑ Страница Федора Хербута на сајту Физичког факултета у Београду
- ↑ а б Официјелни сајт Федора Хербута. Архів оригіналу за 18. 11. 2013. Процитовано 22. 08. 2014.