Белградський університет
Белградський університет (серб. Универзитет у Београду) — найбільший і найстарший вищий навчальний заклад Сербії, заснований в 1808 році в Белграді.[3]
| Белградський університет | |
|---|---|
 | |
Белград,  Сербія | |
| Тип | громадський університет і видавець відкритого доступуd[1] |
| Країна |
Сербія[1] |
| Розташування | Белград |
| Засновано | 1808 |
| Засновник | Досітей Обрадович |
| Ректор | Vladimir Bumbaširevićd |
| Студентів | 90 000 |
| Співробітників |
|
| Професорів | 4 289 |
| Членство у | Асоціація університетів Європи[2] |
| Складається з | Бібліотека Белградського університету, University of Belgrade School of Medicined, University of Belgrade Faculty of Lawd, Faculty of Science, University of Belgraded, University of Belgrade Faculty of Organizational Sciencesd, University of Belgrade Faculty of Economicsd, University of Belgrade School of Electrical Engineeringd, University of Belgrade Faculty of Architectured, University of Belgrade Faculty of Civil Engineeringd, Chemistry Faculty, University of Belgraded і University of Belgrade Faculty of Philologyd |
| Випускники | Категорія:Випускники Белградського університету |
| Штаб-квартира | Белград |
| Сайт | www.bg.ac.rs |
 | |
 Белградський університет у Вікісховищі | |
ІсторіяРедагувати
СтруктураРедагувати
- Факультети
Університет має 31 факультетів: архітектура, біологія, спеціальної освіти і реабілітації, економіки, спорту та фізичного виховання[sr], досліджень в області безпеки, організаційні наук, політичних наук, фізичної хімії, фармації, філологія, філософія, фізика, географія, цивільне будівництво, хімія, машинобудування, математика, медицина, сільське господарство, право, гірничо-геологічна академія, транспортного машинобудування, стоматології та лісового господарства, технології та металургії, православного богослов'я, підготовка вчителів, ветеринарної медицини, технічних наук і електротехніки.[4] У ньому навчається понад 90.000 студентів, викладають 4289 викладачів.[5]
Крім факультетів Белградський університет відомий бібліотекою «Свєтозар Маркович», науково-дослідними інститутами і центрами, серед яких Інститут ядерних наук "Вінча", Електротехнічний інститут «Нікола Тесла», Інститут імені Михайла Пупина, інститут ботаніки і ботанічний сад "Євремовац".
ВипускникиРедагувати
- Зоран Джинджич — прем'єр-міністр Сербії
- Срджан Асан Керім — голова Генеральної Асамблеї ООН
- Кіро Глігоров — перший президент Республіки Македонія
- Данило Кіш — відомий сербський письменник
- Владо Малеський — македонський прозаїк
- Мілорад Павич — відомий сербський письменник, автор «Хозарського словника»
- Меша Селімович — югославський боснійський письменник
- Марґіта Стефанович — югославська та сербська піаністка
- Борис Тадич — президент Сербії
- Мірко Цветкович — прем'єр-міністр Сербії
- Патріарх Сербської православної церкви Іриней
- Раде Булатович — сербський дипломат. Посол в Києві
- Йован Скерлич — сербський літературознавець, критик
- Сенютович-Бережний Вячеслав — український історик
- Гойко Мітіч — актор
- Ратко Янев — фізик-ядерник, член Македонської академії наук і мистецтв, дипломат[6]
- Драґана Кршенкович Бркович -чорногорська письменниця
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтень 2010. Процитовано 1 травень 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітень 2010. Процитовано 1 травень 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтень 2010. Процитовано 1 травень 2010.
- ↑ Ратко Јанев (1939-2019). Биографија. Македонска академија на науките и уметностите (македонською). Процитовано 4 лютого 2020.
|
Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про Сербію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |