Бранка Рауніґ

боснійська археологиня

Бранка Рауніґ (босн. Branka Raunig; 1 січня 1935, Сараєво, Королівство Югославія — 13 червня 2008, Бихач, Унсько-Санський кантон, Боснія і Герцеговина) — боснійська вчена-археолог, дослідниця доісторичної епохи та музейна кураторка.

Бранка Рауніґ
босн. Branka Raunig
Народилася 1 січня 1935(1935-01-01)
Сараєво, Королівство Югославія
Померла 13 червня 2008(2008-06-13) (73 роки)
Бихач, Унсько-Санський кантон, Федерація Боснія і Герцеговина, Боснія і Герцеговина
Країна  Югославія
 Боснія і Герцеговина
Діяльність археолог
Галузь археологія
Alma mater Белградський університет
Знання мов хорватська[1][2]

Ранні роки

ред.

Бранка Рауніґ народилася в Сараєві 1 січня 1935 року[3]. Перші роки її життя пройшли в Кралеві[4]. Від 1954 до 1958 року вивчала археологію на філософському факультеті Белградського університету. Одним з її викладачів був археолог Бранко Гавела.

Кар'єра

ред.
 
Іллірійські племена, зокрема і яподи

Після закінчення університету Рауніґ повернулася в Боснію і Герцеговину, де працювала в музеї Пуньє в Бихачі[4]. Саме там, маючи справу з археологічним матеріалом, що стосується племені яподів[en], Рауніґ зацікавилася цим давнім індоєвропейським народом, вивченню якого вона присвятила всю свою подальшу наукову кар'єру[5]. 1963 року Рауніґ перебралася на роботу в Музей регіону Джаково, де продовжила вивчати історію яподів, зосередившись на районі Пуньє. На основі археологічних матеріалів з цього регіону вона написала магістерську дисертацію, яку захистила 1971 року. Від 1987 року і до виходу на пенсію 1998 року Рауніґ займала посаду директора музею Пуньє. 1992 року вона захистила докторську дисертацію з теми мистецтва і релігії племені яподів[6].

Розкопки

ред.
 
Археологічні знахідки з Ріпці

За час своєї наукової кар'єри Рауніґ брала участь у розкопках і писала за їх результатами роботи. До вивчених нею археологічних об'єктів у регіоні належать серед іншого: Црквина-Голубич, Врандук[ru], Под, Градина і Соєнічко, а також ділянка недалеко від Градишки[4]. Рауніґ досліджувала поховання в Джаково і відіграла важливу роль у доведенні наявності там римського поселення[7][8]. Вона також керувала розкопками, в ході яких там виявлено мечеть[9]. Рауніґ цікавилася багатьма аспектами матеріальної культури, так вона провела дослідження кераміки, виявленої в Крчані, яка належить до латенської культури[10]. Вона також досліджувала доісторичну зброю, знайдену в цьому регіоні[11]. Попри те, що основний інтерес Рауніґ стосувався боснійських доісторичних часів, вона також вивчала й середньовічні пам'ятки[12].

Смерть

ред.

Рауніґ померла від пневмонії в Бихачі 13 червня 2008 року[13].

Примітки

ред.
  1. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/70364515
  2. CONOR.Sl
  3. d.o.o, OliveBH. Umrla Branka Raunig. infobiro.ba. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 березня 2021.
  4. а б в Sjećanje na Branku Raunig (1935-2008). Zemaljski muzej Bosne i Hercegovine (босн.). 13 червня 2018. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
  5. Španiček, Vatroslav (2017). Kronologija muških grobova japodske kulture tijekom željeznog doba. darhiv.ffzg.unizg.hr (хор.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
  6. Raunig, Branka. (2004). Umjetnost i religija prahistorijskih japoda. Juzbašić, Dževad. Sarajevo: Akademija nauka i umjetnosti Bosne i Hercegovine. ISBN 9958-501-32-5. OCLC 155750143.
  7. Raunig, Branka (1980). Dva kasnoanticka groba iz okolice Ðakova. Vjesnik Arheoloskog Muzeja U Zagrebu (сербо-хорв.) (12–13): 151—170.
  8. Migotti, Branka (2001). Je li rimska Certisija bila na Štrbincima kod Đakova?. Zbornik Muzeja Đakovštine (хор.). 5 (1): 77—96. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  9. Boras, Jelena (18 грудня 2019). Pregled dosadašnjih arheoloških istraživanja u Đakovu - prilog proučavanju urbane matrice srednjovjekovnog i novovjekovnog Đakova. Zbornik Muzeja Đakovštine (хор.). 14 (1): 7—40. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  10. Raunig, B. (22 грудня 1996). Krčana - naselje mlađeg željeznog doba u selu Trnovi u sjeverozapadnoj Bosni. Opvscvla Archaeologica (хор.). 20 (1): 39—69. ISSN 0473-0992. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  11. Raunig, Branka (2002). Slučajni nalazi prahistorijskog oružja iz Bihaćkog polja. Godišnjak Centra za balkanološka ispitivanja (босн.) (32): 267—282. ISSN 0350-0020. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  12. Mekanović, Husein Sejko (2019). Srednjovjekovne crkve Svetog Martina iz Toursa na području općine Velika Kladuša. Bosna Franciscana (босн.) (50): 101—112. ISSN 1330-7487. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.
  13. Forić, Melisa (2008). Branka Raunig (1935-2008). Godišnjak Centra za balkanološka ispitivanja (босн.) (37): 264—265. ISSN 0350-0020. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2021.