Відкрити головне меню

Джа́ково (хорв. Đakovo, угор. Diakovár, нім. Diakowar) — місто в східній Хорватії, на сході історичного регіону Славонія, з населенням 30092 жителі (за переписом 2001 р.), серед якого переважають хорвати. Адміністративно належить до Осієцько-Баранської жупанії. Центр родючої і багатої області Джаково (хорв. Đakovština). Осідок Джаковсько-Осієцької архієпархії.

Джаково
Đakovo

Герб
герб
Собор святого Петра в Джаково
Собор святого Петра в Джаково
Основні дані
45°19′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 18.417° сх. д. / 45.317; 18.417Координати: 45°19′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 18.417° сх. д. / 45.317; 18.417
Країна Flag of Croatia.svg Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Осієцько-Баранська жупанія
Район муніципалітет
Засновано 1239
Площа 170 км²
Населення 20912 (2001)
· густота 11,52 осіб/км²
Агломерація 30092
Висота НРМ 111  м
Міста-побратими Синь
Телефонний код (385) 031
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3202220
OSM 222646 ·R (Осієцько-Баранська жупанія)
Поштові індекси 31400
Міська влада
Мер міста Зоран Вінкович (СДП Х)
Веб-сторінка www.djakovo.hr
Мапа
Джаково. Карта розташування: Хорватія
Джаково
Джаково
Джаково (Хорватія)


CMNS: Джаково на Вікісховищі

Зміст

РозташуванняРедагувати

Джаково розташовано в самому серці історичної області Славонія, за 37 км на південний захід від Осієка та на 34 км на південний схід від Нашице. Біля міста проходить автомагістраль A5/E73, яка тут перетинається з автодорогою місцевого значення D7 до Осієка та магістральними дорогами D38 до Пожеги, D46 до Вінковців та заміською дорогою D515 до Нашице. Повз місто пролягає залізнична гілка ПлочеСараєво–Врполє–ОсієкБудапешт.

ІсторіяРедагувати

Джаково вперше письмово згадується 1239 року в дарчій грамоті князя Коломана Галицького (сина короля Угорщини Андрія II) боснійському єпископові Понса, в якій єпископи оголошуються правителями Джаково. Нині Джаково також відоме як єпископське місто і резиденція католицького архієпископа. В окремі періоди своєї історії місто згадується під різними іменами: Dyaco, Dyacou, Deako, Dyakon, Dyakov, а після панування турків навіть як Diakovár. 1536 р. місто загарбали турки і володіли ним майже 150 років. Тоді Джаково дістало назву Якова. Багато католицьких церков було зруйновано і побудовано мечеті. Найвідоміша серед них це мечеть Ібрагім-паші, яку після відходу турків було перетворено на церкву. 1690 р. в місто повернувся єпископ і почалася так звана відбудова міста.

ЕтимологіяРедагувати

У різномовних варіантах назви міста простежується закономірність: і хорватське đak, і угорське diák означають «учень». Назва може походити як від цього слова, так і від церковної посади диякон (хорв. đakon, угор. diakon) з огляду на релігійне значення міста для Хорватії.

ЕкономікаРедагувати

Основні види господарської діяльності включають сільське господарство, тваринництво, обробку шкіри та вовни. Є кінно-селекційний центр. Головні галузі промисловості — деревообробна (меблева), текстильна, хімічна і харчова, а також виробництво будівельних матеріалів, друкарство і туризм.

НаселенняРедагувати

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 27 745 осіб[1], 7 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого поселення становило 19491 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

 

Динаміка чисельності населення центру громади[3]:

 

Населені пунктиРедагувати

КліматРедагувати

Середня річна температура становить 11,09°C, середня максимальна – 25,48°C, а середня мінімальна – -6,19°C. Середня річна кількість опадів – 715 мм.[4][5]

Клімат поселення
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 5,88 8,19 12,78 17,38 22,35 25,48 25,28 24,87 20,94 15,44 9,47 5,48
Середня температура, °C −0,2 2,19 6,77 11,33 16,31 19,44 21,24 20,82 16,88 11,40 5,40 1,40
Середній мінімум, °C −6,19 −3,88 0,73 5,30 10,29 13,41 17,19 16,77 12,83 7,33 1,37 −2,63
Норма опадів, мм 46 43 44 54 65 92 67 62 52 63 70 57
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.03 2.30 2.60 2.50 2.20 2.07 2.00 1.86 1.80 1.90 2.00 2.10
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4295 6975 10903 15406 19306 21264 22180 20422 15028 9355 4878 3608
Джерело: [4][5]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  3. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'