Список птахів України

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Список птахів фауни України складається з 432 видів, які нині трапляються або траплялися на території країни протягом останніх 150—180 років.

Орнітофауна України
Europe location UKR.png
Територія України на карті Європи
Біорегіон
Фауністичне царство Арктогея
Біогеографічний екорегіон Палеарктика
Екозона Палеарктика
Місцевість
Континент Європа
Країна Україна
Фауна більшого обсягу
За географією Птахи Європи
За систематикою орнітофауна
За екологією морська фауна, суходільна фауна
За біогеографією Фауна Землі
Геологічний вік рецентна фауна
Особливості
Видовий обсяг 431
Родовий обсяг 208

Серед орнітофауни України 3 види є інтродукованими, гніздовими або ймовірно гніздовими — 286, пролітними — 43, зимуючими — 186, залітними — 112.

Кількість видів птахів у фауні будь-якого регіону, зокрема й України, залежить від двох чинників — визнання достовірності виявлень окремих рідкісних видів у минулому, а також від застосування певного систематичного підходу (у різних класифікаційних системах один і той самий таксон може мати статус виду або підвиду).

Перелік і систематичний порядок видів наведено за класифікацією, використаною у виданні Handbook of the Birds of the World (електронна версія станом на вересень 2019 р.)[1]. Українські назви птахів подано за працями Г. В. Фесенка та А. А. Бокотея (2007), а також Г. В. Фесенка (2018)[2].

Перелік складено на основі праці Г. В. Фесенка та А. А. Бокотея (2007)[3], в якій наведено 424 види, і публікації В. М. Грищенка (2004)[4], в якій згадано 423 види. Крім того, його доповнено за даними про реєстрації нових видів, котрі опубліковано пізніше. До складу орнітофауни України не включено деякі види, щодо яких не достатньо даних, завдяки яким можна було б впевнитися в достовірності визначення птахів (відсутні опудала, фото або детальні описи обставин реєстрації): непереконливим є визначення шуліки чорноплечого (Elanus caeruleus), якого начебто спостерігали в Західній Україні; яструба туркестанського (Accipiter badius), який, можливо, трапився в Херсонській області[5]; галки червонодзьобої (Pyrrhocorax pyrrhocorax), яку, ймовірно, зареєстрували в Донецькій області[6]. До переліку також не включено види, які не є характерними для фауни Європи: їх часто утримують в неволі, тому існує велика ймовірність виявлення у довкіллі окремих особин, що втекли з вольєрів. До таких видів належать свищ чилійський (Anas sibilatrix), що трапився в Івано-Франківській області[7], огар сіроголовий (Tadorna cana) — на Закарпатті[8], гуска єгипетська (Alopochen aegyptiacus), мандаринка (Aix galericulata), качка каролінська (Aix sponsa), лебідь чорний (Cygnus atratus) та деякі інші. Останній вид В. М. Грищенко[4] пропонує включати до списку орнітофауни України на основі єдиного випадку гніздування змішаної пари (самець чорного лебедя та самка лебедя-шипуна) в 1994 р. у Кіровоградській області[9]. Проте Г. В. Фесенко та І. В. Шидловський[10] вважають таке включення безпідставним, оскільки наразі відсутні повідомлення про виникнення натуралізованої популяції цього виду в континентальній частині Європи. У переліку немає таких форм птахів, які трапляються в Україні, проте за класифікацією, прийнятою у Handbook of the Birds of the World, вони мають статус підвидів. Зокрема, це мартин східний (Larus heuglini) — є підвидом мартина чорнокрилого (Larus fuscus); трав'янка європейська (Saxicola rubicola) і трав'янка білошия (Saxicola maurus) — є підвидами трав'янки чорноголової (Saxicola torquata); плиска чорноголова (Motacilla feldegg) і плиска жовтолоба (Motacilla lutea) — є підвидами плиски жовтої (Motacilla flava); чечітка біла (Acanthis hornemanni) — є підвидом чечітки звичайної (Acanthis flammea). До переліку не включено сорокопуда степового (Lanius pallidirostris), якого спостерігали на півдні України[11], проте такий вид за згаданою систематикою не виділяють. Виняток зроблено лише для сірої ворони (Corvus cornix), яку в англомовному виданні вважають підвидом ворони чорної (Corvus corone): ці таксони подано в ранзі окремих видів для уникнення можливої плутанини щодо їхнього статусу в Україні.

Статус та інформацію про поширення видів подано за працями Г. В. Фесенка та А. А. Бокотея (2002, 2007)[12][3], якщо не вказано інших джерел.

Пояснення до таблиціРедагувати

Види, котрі позначено *, включено до списку фауни України на основі лише згадування в літературі про їх реєстрацію, але опудала або чіткої фотографії виявленого птаха в музейних фондах або будь-яких фототек немає.

Природоохоронний статусРедагувати

   Таким кольором позначені види птахів, що перебувають під державною охороною на території України й включені до списків третього видання Червоної книги України (2009 рік)[13].

Теги, що використовуються для виділення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП:

  Extinct Зниклий
  Extinct in the Wild Зниклий у дикій природі
  Critically Endangered Перебуває під критичною загрозою
  Endangered Перебуває під загрозою
  Vulnerable Уразливий
  Near Threatened Близький до загрозливого стану
  Least Concern У найменшій загрозі
  Data Deficient Відомості недостатні
  Not Evaluated Види з недослідженим статусом

Статус належності до фауниРедагувати

Види птахів, що трапляються в межах України, за характером перебування поділені на кілька груп[14][15][3][4]:

  • Осілий — вид, який цілий рік тримається певної невеликої території і за її межі не переміщується. До цієї групи також належать синантропи — види, які оселяються поблизу людей і так чи інакше залежать від них.
  • Гніздовий — вид із доведеним гніздуванням у межах території країни. Для таких видів зареєстровано перебування в гніздових біотопах у період розмноження, виявлено гнізда, пташенята; спостерігали будівництво гнізд, вигодовування пташенят та інші елементи гніздової поведінки.
  • Ймовірно гніздовий — вид, який трапляється протягом гніздового періоду в придатних для гніздування біотопах, однак його гніздування на території країни не підтверджено.
  • Кочовий — вид, що поза сезоном розмноження постійно переміщується в пошуках корму. Такі переміщення відбуваються в різних напрямка і цілком залежать від доступності кормової бази та погодних умов.
  • Перелітний — здійснює регулярні сезонні переміщення між місцями гніздування в Україні та зимівлі, зокрема й за межами країни, в певному генеральному напрямку. Часто переліт відбувається із зупинками для відпочинку і живлення.
  • Зимуючий — осілий або такий, що прилітає на зимівлю, вид птахів.
  • Пролітний — вид, що з'являється в межах України тільки під час сезонних міграцій, здебільшого під час зупинок на пролітному шляху для відпочинку та живлення.
  • Залітний — вид, який випадково опинився на території України з якихось причин, шляхи міграції й місця гніздування яких розташовані далеко за межами України (часто за кілька тисяч кілометрів від їхнього звичного гніздового чи зимового ареалу). Найчастіше зальоти відбуваються під час осінніх або весняних міграцій.
  • Літуючий — вид, який не розмножується в межах території України, але регулярно трапляєтться в літній період, затримується на шляхах прольоту за межами свого гніздового ареалу.
  • Інтродукований — вид, який був завезений людиною і утворив стійкі гніздові угруповання в місцях завезення.

ЗмістРедагувати

КуроподібніГусеподібніПірникозоподібніФламінгоподібніГолубоподібніРябкоподібніДрімлюгоподібніЗозулеподібніЖуравлеподібніГагароподібніБуревісникоподібніЛелекоподібніПеліканоподібніСулоподібніСивкоподібніСовоподібніЯструбоподібніГомрайоподібніСиворакшоподібніДятлоподібніСоколоподібніПапугоподібніГоробцеподібні

Ряд Куроподібні (Galliformes)Редагувати

Куроподібні — широко поширений ряд птахів. Мають міцні лапи, пристосовані для швидкого бігу і риття землі. Літати вміють не всі види та, в кращому випадку, лише на невеликі відстані. Відомо близько 250 видів, з яких у фауні України зареєстровано 9 видів.

Родина Фазанові (Phasianidae)Редагувати

Фазанові — птахи дрібних, середніх і великих розмірів. Крила широкі, короткі. Хвіст різної довжини. Ноги міцні, з тупими кігтями, пристосовані до копання; задній палець на нозі розміщений на вищому рівні, ніж інші. Заселяють відкриті простори, скелі й полонини в горах. Гніздяться на землі. Еврифаги. Відомо 187 видів; в Україні — 9 видів.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Перепілка звичайна Coturnix coturnix Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім Карпат і лісових масивів Полісся. Популяція становить 100—160 тис. особин. Мігрує скрізь. Взимку іноді трапляється на півдні країни.
Кеклик кремовогорлий Alectoris chukar J.E. Gray, 1830)   Інтродукований у Кримських горах. Осілий, трапляється від Севастополя до Феодосії[4][16]. Вперше вид завезли до Криму на початку XIX ст., але птахи були повністю знищені браконьєрами. У 1947 р. 29 кекликів випустили у районі Алушти, наступного року — ще 188 особин[17]. Останній раз кекликів завозили до мисливських господарств у 1959—1960 роках і восени 1961 р.[18].
Фазан звичайний Phasianus colchicus  Linnaeus, 1758   Інтродукований, осілий вид. Поширений у степовій та лісостеповій зонах, у Закарпатті й Волинський області.
Куріпка сіра Perdix perdix Linnaeus, 1758)   Осілий птах майже на усій території країни, крім Карпат і суцільних лісових масивів Полісся.
Куріпка даурська Perdix dauurica Pallas, 1811)   Інтродукований вид. Спроба інтродукції виду (випущено 100 птахів) у 1950 р. на території Київської області виявилася невдалою[17]. Невеликі популяції існували кілька років, але пізніше зникли[4]. Невдалою була і спроба інтродукції 1959 р. в Білогірському районі Криму[19].
Орябок лісовий Tetrastes bonasia  Linnaeus, 1758   Осілий. Поширений на Поліссі (включно з Розточчям) і в Карпатах. Чисельність в Україні за останні десятиліття дуже скоротилася, з 38-42 тис. на початку 1970-х, до приблизно 22 тис. особин на кінець першого десятиріччя 2000-х[13].
Куріпка біла Lagopus lagopus Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний. До XIX ст. гніздився, а тепер залітає в північні райони Сумської, Чернігівської та Житомирської областей. У голоцені траплявся в лісостепу, степу, Карпати та Криму[20].
Глушець білодзьобий Tetrao urogallus  Linnaeus, 1758   Осілий. Поширений на Поліссі та в Карпатах. Чисельність в Україні за останні десятиліття дуже скоротилася і становить приблизно 3 тис. особин[13].
Тетерук євразійський Tetrao tetrix Linnaeus, 1758)   Осілий. Поширений на Поліссі (включно з Розточчям), в Карпатах та на півночі лісостепової смуги. Чисельність в Україні за останні десятиліття дуже скоротилася, з 66,5 тис. на початку 1970-х, до приблизно 13 тис. особин на кінець першого десятиріччя 2000-х[13].

До списку рядів

Ряд Гусеподібні (Anseriformes)Редагувати

Гусеподібні — водоплавні птахи середніх і великих розмірів. Ряд містить до 170 видів, які поширені майже на всіх континентах; з них на території України трапляється 39 видів, усі з родини Качкових.

Родина Качкові (Anatidae)Редагувати

Качкові — водоплавні птахи середніх і великих розмірів. Мають перетинчасті лапи, пристосовані до водного способу життя. Дзьоб переважно сплощений, широкий; хвіст здебільшого короткий. Заселяють зволожені місцевості та відкриті простори, рідше — узлісся, урвисті лесові береги водойм. Гніздяться серед болотяної рослинності, а також у норах і дуплах.

Українська назва Латинська

назва

Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Савка білоголова Oxyura leucocephala Scopoli, 1769)   Рідкісний пролітний та зимуючий. Частіше трапляється у степовій зоні, Закарпатській та Волинській областях, але переважно на водоймах Криму[21][13]. У першій половині XX ст., ймовірно, гніздився в плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем)[13].
Лебідь-шипун Cygnus olor J.E. Gmelin, 1789)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім гір і Керченського півострова; мігрує скрізь; регулярно зимує в південних районах, на решті території — за наявності незамерзлих водойм.
Лебідь-кликун Cygnus cygnus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, пролітний, зимуючий. Гніздування відмічено з 1998 р. на території Чорнобильської зони відчуження[22]. Пролітний на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка — на інших водоймах.
Лебідь малий Cygnus bewickii  Yarrell, 1830   Пролітний, зимуючий. Під час міграцій трапляється переважно вздовж Азово-Чорноморського узбережжя та на Дніпрі. Зимує на узбережжі Чорного та Азовського морів[13][23].
Казарка чорна Branta bernicla Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний. Переважно на водоймах північно-західних та північних районів країни.
Казарка білощока Branta leucopsis   Bechstein, 1803   Рідкісний залітний. Переважно у північно-західних і північних районах країни.
Казарка червоновола Branta ruficollis Pallas, 1769)   Пролітний і зимуючий переважно біля морського узбережжя та на Сиваші; під час міграцій інколи трапляється в глибині суходолу. Частина популяції залишається на зимівлю в дельті Дунаю, Чорноморському заповіднику, Криму, на Молочному та Утлюцькому лиманах. У різні роки на території України зимує 1,2-14 тис. особин[13].
Казарка канадська* Branta canadensis Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний. Траплявся на Шацьких озерах і сході країни.
Гуска біла Anser caerulescens Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний. Переважно у північному, центральному і південному регіонах.
Гуска гірська* Anser indicus Latham, 1790)   Рідкісний залітний. Зареєстровано на Одещині; можливо, особини, які втекли з неволі.
Гуска сіра Anser anser Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім Карпат і Криму; мігрує скрізь, зимує на півдні.
Гуменник великий Anser fabalis Latham, 1787)   Пролітний, зрідка зимуючий. Трапляється під час міграцій на всій території, але переважно в західних та північних областях; зимує на окремих ділянках чорноморського узбережжя, зрідка — вздовж західного берега Азовського моря.
Гуменник короткодзьобий Anser brachyrhynchus  Baillon, 1834   Рідкісний залітний; зареєстровано на Закарпатті[4].
Гуска білолоба Anser albifrons Scopoli, 1769)   Пролітний, зимуючий. Пролітний на всій території, зимує на півдні країни.
Гуска мала Anser erythropus Linnaeus, 1758)   Рідкісний пролітний та зимуючий. Під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Північно-західному Приазов'ї, де у невеликій кількості може залишатися на зимівлю. Зрідка зимує також у південній частині Сивашу[13].
Морянка Clangula hyemalis Linnaeus, 1758)   Рідкісний пролітний та зимуючий. Трапляється переважно на заході країни та в приморських районах.
Пухівка зеленошия Somateria mollissima Linnaeus, 1758)   Осілий, кочовий. Гніздиться в районі Чорноморського біосферного заповідника і на острові Березань. Чисельність станом на 2009 р. становила 1,2—2 тис. пар[13]. В інших регіонах — залітний.
Турпан білокрилий Melanitta fusca  Linnaeus, 1758   Рідкісний пролітний та зимуючий. На всій території, взимку на Чорному морі та Дніпрі.
Синьга євразійська Melanitta nigra Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний восени і взимку на водоймах майже усієї території, крім гір.
Гоголь зеленоголовий Bucephala clangula Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в Західному Поліссі (Шацькі озера) та пониззі Дніпра; в період міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує вздовж морського узбережжя, на великих річках та інших водоймах[13].
Крех малий Mergellus albellus  Linnaeus, 1758   Пролітний, зимуючий. Під час міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує вздовж морського узбережжя, на Дніпрі, Дунаї та Сіверському Дінці, інколи на інших водоймах.
Крех великий Mergus merganser  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в північно-західному Поліссі (Шацькі озера) та на Закарпатті. У періоди міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує біля морського узбережжя та на водоймах у глибині суходолу.
Крех середній Mergus serrator  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на островах і косах Чорного і Азовського морів, на Лебединих островах, островах Джарилгацької затоки, Обитічній косі[13][16]. Під час міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи на водоймах у глибині суходолу.
Каменярка* Histrionicus histrionicus Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний птах. Самця спостерігали 12 червня 1988 р. у Лівівській області[24].
Галагаз євразійський Tadorna tadorna Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздовий на Азово-Чорноморському узбережжі й залітний на решті території; чисельність становить 1400—1700 пар.
Огар рудий Tadorna ferruginea Pallas, 1764)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму (Сиваш, Керченський півострів), Центральному Придніпров'ї та Луганській області. Чисельність не перевищує 340—360 пар[13][16]. Залітний в інших регіонах (Західна Україна, на Дунаї). Зимує на озерах біосферного заповідника «Асканія-Нова», іноді на Азовському узбережжі[13].
Чернь червонодзьоба Netta rufina Pallas, 1773)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Рідкісний гніздовий птах приморських районів Азово-Чорноморського регіону, а також в Рівненській області[25]. Залітний в інших регіонах. Гніздова популяція в країні становить 150—550 пар і має тенденцію до скорочення[13].
Попелюх звичайний Aythya ferina Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка трапляється взимку на водоймах у глибині суходолу.
Чернь білоока Aythya nyroca Güldenstädt, 1770)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Масово гніздиться в Одеській області (озера Катлабуг і Кугурлуй, Кучурганський лиман, Стенцівські плавні) та Криму (Східний Сиваш і Каркінітська затока), на деяких водоймах Керченського півострова[13][16]; в інших регіонах гніздяться поодинокі пари. Під час міграцій трапляється на всій території країни. Зимує біля морського узбережжя.
Чернь чубата Aythya fuligula Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться переважно на Поліссі; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя та в пониззі Дніпра, трапляється взимку і в інших регіонах.
Чернь морська Aythya marila Linnaeus, 1761)   Пролітний, зимуючий. Пролітний на всій території; зимує вздовж морського узбережжя.
Чирянка-квоктун* Anas formosa  Georgi, 1775   Рідкісний залітний з Сибіру; зареєстровано на Дніпрі в Кіровоградській області.
Чирянка велика Anas querquedula  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території країни, крім гір та більшої частини Криму; мігрує скрізь; іноді зимує в Північному Причорномор'ї та на незамерзлих водоймах у глибині суходолу.
Широконіска північна Anas clypeata  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території країни, крім Карпат і Криму; мігрує скрізь; зимує біля узбережжя морів та в пониззі Дунаю.
Нерозень Anas strepera  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздовий ареал мозаїчний: охоплює долини Дністра, Дніпра, Прип'яті (різке скорочення чисельності), дельту Дунаю, північне узбережжя Азовського та Чорного морів. Мігрує скрізь. Іноді зимує біля морського узбережжя та на Дніпрі. Чисельність в країні становить 650—1400 пар[13].
Свищ євразійський Anas penelope  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному сході країни; під час міграцій трапляється на всій території; зимує у Північно-західному Причорномор'ї, на Сиваші, в Західному Приазов'ї, в інших місцях — зрідка.
Крижень звичайний Anas platyrhynchos  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Трапляється на всій території країни.
Шилохвіст північний Anas acuta  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Зрідка гніздиться на Поліссі і в північних районах Лісостепу, на островах Чорноморського узбережжя реєструють поодинокі пари. Під час міграцій трапляється на всій території країни. Зимує біля берегів Північно-західного Причорномор'я, на Сиваші і лиманах Приазов'я, зрідка на водоймах у глибині суходолу.
Чирянка мала Anas crecca  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться переважно на Поліссі; під час міграцій трапляється по всій країні; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи тримається взимку на водоймах у глибині суходолу.

До списку рядів

Ряд Пірникозоподібні (Podicipediformes)Редагувати

Пірнико́зи — невеликих і середніх розмірів водоплавні птахи; зовні схожі на гагар, але менших розмірів. У пірникі́з кожен палець має окрему плавальну оторочку. Ноги розміщені далеко позаду тулуба, через що птахи є досить незграбними на суші. Вони добре плавають і пірнають. Злітають з води важко, після довгого розбігу. Забарвлення статей однакове; зимове оперення відрізняється від шлюбного. Відомо 20 видів, з яких 5 трапляються в Україні на водоймах повсюдно; іноді зимують[26].

Родина Пірнико́зові (Podicipedidae)Редагувати

Українська назва Латинська

назва

Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пірникозоподі́бні (Podicipediformes)
Родина: Пірникозові (Podicipedidae)
Пірникоза мала Podiceps ruficollis Pallas, 1764)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться повсюдно, крім Карпат і Кримських гір; мігрує скрізь. Регулярно зимує на незамерзлих водоймах півдня, Поділля, Прикарпаття та Закарпаття.
Пірникоза сірощока Podiceps grisegena Boddaert, 1783)   Нечисленний гніздовий, перелітний, зимуючий. Регулярно зимує на Чорному і Азовському морях, незамерзлих лиманах, Дністрі; зрідка на водоймах на Дніпрі під Києвом.
Пірникоза велика Podiceps cristatus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться повсюдно, крім гір; мігрує скрізь. Регулярно зимує на Чорному і Азовському морях, незамерзлих лиманах, в гирлі Дністра; зрідка на Дніпрі під Києвом.
Пірникоза червоношия Podiceps auritus Linnaeus, 1758)   Пролітний, зрідка зимуючий. У теплі зими трапляється на Дністровському лимані і затоках Чорноморського заповідника.
Пірникоза чорношия Podiceps nigricollis  C.L. Brehm, 1831   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться по всій території, крім Криму і Карпат. Зимує переважно на Чорному морі.

До списку рядів

Ряд Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes)Редагувати

Фламінго — зграйні прибережні птахи; великі за розмірами, з довгими ногами і шиєю, масивним і загнутим донизу дзьобом. Заселяють зволожені місцевості серед відкритих просторів, переважно у тропіках. Гніздяться колоніями. Живляться дрібними молюсками, ракоподібними, меншою мірою рослинними кормами, фільтруючи їх із мулу. У світі відомо 6 видів фламінго, з яких в Україні трапляється 1 вид.

Родина Фламінгові (Phoenicopteridae)Редагувати

Українська назва Латинська

назва

Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes)
Родина: Фламінгові (Phoenicopteridae)
Фламінго

рожевокрилий

Phoenicopterus roseus  Pallas, 1811   Залітний в кількох областях. Рідкісний гніздовий на півдні України: єдиний випадок гніздування зареєстровано у 2017 р. у Херсонській області на Сиваші[27][28]. Відомі зальоти в різні регіони країни: Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Київську, Чернігівську та Харківську області[29], а також у Крим[16].

До списку рядів

Ряд Голубоподібні (Columbiformes)Редагувати

Голуби — птахи невеликих та середніх розмірів із міцною статурою та короткою шиєю. Біля основи дзьоба мають восковицю. Ноги короткі. Заселяють рівнинні райони і гори. Живляться насінням, плодами. Відомо 350 видів, з яких на території України трапляються 6 видів.

Родина Голубові (Columbidae)Редагувати

Українська назва Латинська

назва

Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Голуб сизий Columba livia  J.F. Gmelin, 1789   Осілий. У дикому стані трапляється в деяких (переважно гірських) районах Криму, а також у Придунайському регіоні. Птахи синантропної форми Columba livia var. urbana заселяють майже усі міста країни.
Голуб-синяк Columba oenas  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в західних, північних, центральних областях і в Кримських горах; чисельність не перевищує 8-12 тис. особин[13]. Мігрує скрізь. Регулярно зимує на півдні, в інших регіонах — зрідка і спорадично.
Припутень Columba palumbus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться скрізь крім високогір'я Карпат. Мігрує всюди. Регулярно зимує на півдні, в інших регіонах — значно рідше і спорадично.
Горлиця звичайна Streptopelia turtur Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Трапляється скрізь, крім високогірних районів Карпат.
Горлиця велика Streptopelia orientalis Latham, 1790)   Рідкісний залітний. Зареєстровано єдиний раз - у жовтні 1902 р. біля Сімферополя (Крим).
Горлиця садова Streptopelia decaocto Frivaldszky, 1838)   Осілий. Трапляється в населених пунктах на всій території, крім високогір'я. Чисельність оцінюють у 280—435 тис. пар.

до списку рядів

Ряд Рябкоподібні (Pterocliformes)Редагувати

Рябки — птахи невеликого розміру, міцної статури; голова невелика, шия коротка. Ноги короткі, плесно оперене до пальців. Дзьоб короткий, без восковиці; ніздрі прикриті шкіряною складкою. Відомо 16 видів, з яких в Україні трапляються 3 види.

Родина Рябкові (Pteroclidae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Рябкоподібні (Pterocliformes)
Родина: Рябкові (Pteroclidae)
Саджа пустельна Syrrhaptes paradoxus Pallas, 1773)   Рідкісний залітний птах. На території України садж виявляли під час нальотів, що були відмічені у 1859, 1863, 1872, 1876, 1888 та 1908 роках. У 1888 та 1908 роках саджі траплялись майже в усіх областях України, а окремі пари гніздилися в степовій зоні, зокрема в сучасній Дніпропетровській та Херсонській областях (Асканія-Нова). Востаннє цих птахів спостерігали в Пирятинському районі Полтавської і Прилуцькому районі Чернігівської області в травні і червні 1921 року[17].
Рябок чорночеревий Pterocles orientalis Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний птах, якого спостерігали в степах півдня країни та Криму[17].
Рябок білочеревий Pterocles alchata Linnaeus, 1766)   Рідкісний залітний птах. Зальоти відмічали у період з 1800 до 1949 років на території сучасної Дніпропетровської області.

до списку рядів

Ряд Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)Редагувати

Дрімлюгоподібні — дрібних і середніх розмірів птахи. Різноманітні за зовнішнім виглядом і способом життя. У них довгі крила, короткі ноги і короткий дзьоб. Комахоїдні. Поширені переважно в тропічних і субтропічних регіонах. Ряд нараховує 595 видів, з яких в Україні зустрічаються 3 види.

ДрімлюговіСерпокрильцеві

Родина Дрімлюгові (Caprimulgidae)Редагувати

Дрімлюгові — дрібних і середніх розмірів нічні птахи, які зазвичай гніздяться на землі. У них довгі крила, короткі ноги і дуже короткий дзьоб зі щетинками в кутах широкого розрізу рота. Пальці слабкі, не здатні охоплювати гілки. Літають безшумно. Заселяють розріджені ліси, різноманітні відкриті місцевості, передгір'я. Комахоїдні. Родина складається з 98 видів, з яких в Україні поширений тільки 1 вид.

Українська назва Латинська

назва

Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Дрімлюга

звичайний

Caprimulgus europaeus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім високогір'їв; мігрує скрізь.

До списку родиндо списку рядів

Родина Серпокрильцеві (Apodidae)Редагувати

Серпокрильцеві — дрібні птахи з дуже довгими і вузькими крилами, що забезпечують швидкий маневровий політ; плечова кістка укорочена. Хвіст з вирізкою. Заселяють населені пункти, гірські місцевості та ліси на рівнинах. Комахоїдні. Відомо 96 видів; в Україні — 2 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Серпокрильцеві (Apodidae)
Серпокрилець білочеревий Tachymarptis melba Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Кримських горах[16][30]. Залітний вид на півдні країни. Чисельність — 500-3000 пар.
Серпокрилець чорний Apus apus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться повсюдно: один з найчисленніших видів птахів великих міст; трапляється і в сільській місцевості та подекуди у відносно дикій природі; може заселяти дупла.

До списку родиндо списку рядів

Ряд Зозулеподібні (Cuculiformes)Редагувати

Зозулі — птахи невеликого розміру зі струнким тілом, довгим хвостом й міцними ногами. Серед зозуль поширений гніздовий паразитизм. Відомо 149 видів, з них в Україні — 3 види.

Родина Зозулеві (Cuculidae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Зозуля чубата Clamator glandarius Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний птах. Відомо 4 реєстрації: птахів спостерігали на о. Зміїному та Арабатській стрілці (Херсонщина).
Зозуля звичайна Cuculus canorus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території.
Зозуля глуха Coccyzus saturatus Blyth, 1843)   Рідкісний залітний птах. Відомо про 2 реєстрації на території Кримського півострова: 20 липня 1902 р. біля Феодосії та 17 серпня 1976 р. в околицях Ялти[30].

До списку рядів

Ряд Журавлеподібні (Gruiformes)Редагувати

Журавлеподібні — різноманітні за розмірами, зовнішнім виглядом, особливостями будови і способом життя птахи. Переважно болотяні й наземні, рідше ті, що гніздяться на деревах. Відомо приблизно 190 видів, з яких у фауні України представлені 11 видів.

ПастушковіЖуравлеві

Родина Пастушкові (Rallidae)Редагувати

Пастушкові — невеликі птахи з коротким або дещо видовженим дзьобом. Шия і хвіст короткі, ноги середньої довжини, з довгими пальцями. Заселяють зволожені місцевості з густою рослинністю. Гніздяться окремими парами або невеликими групами з кількох пар. Відомо 142 види, що поширені майже космополітно; в Україні зареєстровано 8 видів.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Пастушкові (Rallidae)
Пастушок водяний Rallus aquaticus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь; регулярно зимує в деяких районах півдня, іноді на водоймах решти території країни. У Криму вперше на гніздуванні виявлений 1970 р. (оз. Донузлав)[16].
Деркач лучний Crex crex Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території країни, крім високогір'я та деяких приморських районів; мігрує скрізь.
Погонич звичайний Porzana porzana Linnaeus, 1766)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь.
Погонич малий Porzana parva Scopoli, 1769)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір. Чисельність оцінюють в 26-43 тис. пар. Під час міграцій може траплятися скрізь.
Погонич-крихітка Porzana pusilla Pallas, 1776)   Залітний, можливе гніздування. Може траплятись переважно в межах Закарпаття.
Султанка пурпурова Porphyrio porphyrio Linnaeus, 1766)   Рідкісний залітний вид південних регіонів; спостерігали в плавнях Дніпра і Дністра, а також на Сиваші[31]. У 1971 р. трьох самців здобуто в Чернівецькій області[32].
Курочка водяна Gallinula chloropus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться скрізь, крім Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує в південних регіонах та на Закарпатській рівнині, інколи трапляється взимку на водоймах в глибині суходолу.
Лиска звичайна Fulica atra  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує на Закарпатті та на півдні країни, трапляється взимку на водоймах решти території.

До списку родиндо списку рядів

Родина Журавлеві (Gruidae)Редагувати

Журавлеві — птахи великих розмірів із довгими шиєю, ногами і дзьобом. Журавлям властива шлюбна поведінка (токування) у формі своєрідного «танцю». Дуже обережні птахи; на дерева не сідають. Під час перельотів летять зграями, утворюючи зазвичай кут, або «ключ». Звуки — голосне різноманітне курликання. Заселяють багаті на рослинність болотисті місцевості або степи. Гніздяться окремими парами. Відомо 15 видів; в Україні — 3 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Журавлеві (Gruidae)
Журавель білий Grus leucogeranus  Pallas, 1773   Рідкісний залітний. Відомі випадки виявлення на півдні та сході України, а також в Криму.
Журавель сірий Grus grus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі, заболочених площах долин річок Лівобережного Лісостепу. Під час міграцій може бути виявлений повсюдно. Взимку трапляється в Присивашші[13].
Журавель степовий Anthropoides virgo Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на півдні та південному сході степової зони: в Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях і Криму. Чисельність в гніздовий період 600—700 особин (200—250 гніздових пар), у передміграційний період — до 1 тис. особин[13].

До списку родиндо списку рядів

Ряд Дрохвоподібні (Otidiformes)Редагувати

Дрохви — птахи середніх та великих розмірів з довгими ногами й шиєю. На ногах по три пальці. Заселяють відкриті простори. Відомо 26 видів; в Україні трапляються 3 види.

Родина Дрохвові (Otididae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Дрохвоподібні (Otidiformes)
Родина: Дрохвові (Otididae)
Хохітва Tetrax tetrax Linnaeus, 1758)   Рідкісний осілий, кочовий, перелітний вид. Гніздиться і регулярно зимує на Керченському півострові; в періоди міграцій і взимку трапляється в інших районах півдня; під час зальотів може бути виявлений на решті території країни. Мігрує та зимує у Присивашші, степовому Криму, північно-західному Приазов'ї. Чисельність у гніздовий період не перевищує 30-50 особин, взимку — до 70-80 особин[13].
Дрохва євразійська Otis tarda  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться на півдні степової смуги. Регулярно зимує на півдні, в м'які зими окремі особини трапляються на Лівобережжі, включно з Кримом; скупчення виявлено в Херсонській і Запорізькій областях, на Керченському півострові. Чисельність в гніздовий період становить до 850 особин, взимку — до 12,4 тис. особин[13].
Джек західний Chlamydotis undulata Jacquin, 1784)   Рідкісний, залітний. Спостерігали 5 разів на початку XX ст. на сході України[4].

До списку рядів

Ряд Гагароподібні (Gaviiformes)Редагувати

Гагари — водоплавні птахи середніх і великих розмірів, з валькуватим тілом і досить довгою шиєю. Забарвлення верху темно-буре або чорне, низ світлий. Добре плавають і пірнають, злітають тільки з води, по суші пересуваються погано[26]. Поширені у багатьох районах Північної Америки та Північної Євразії. Відомо 5 видів, з яких 4 види зареєстровано в Україні. Один з видів досить часто трапляється на прольоті та зимівлі.

Родина Гагарові (Gaviidae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Гагароподібні (Gaviiformes)
Родина: Гагарові (Gaviidae)
Гагара червоношия Gavia stellata Pontoppidan, 1763)   Рідкісний пролітний і зимуючий вид. Під час міграції може траплятися на водоймах по всій країні. Окремі птахи періодично зимують на узбережжі Чорного моря, включно з прибережними акваторіями Криму. Відомі випадки зимових виявлень птахів у Закарпатській області.
Гагара чорношия Gavia arctica Linnaeus, 1758)   Пролітний і зимуючий вид. Трапляється по всій країні під час весняних (менше) і осінніх (більше) міграцій. У невеликій кількості ці гагари зимують біля берегів Чорного і Азовського морів, а в теплі зими — на незамерзлих ділянках у пониззях Дністра, Прута, Серету, Тиси. Іноді поодинокі птахи залітають на внутрішні водойми і гірські річки Криму[16]. Невелика кількість літуючих птахів трапляється на затоках Чорного моря і водоймах всередині країни.
Гагара полярна Gavia immer Brünnich, 1764)   Рідкісний залітний. Відомі поодинокі випадки зальотів мігруючих птахів у західні області України[33]. Із середини XX ст. в Україні не траплявся.
Гагара білодзьоба Gavia adamsii G. R. Gray, 1859)   Рідкісний залітний. Про зальоти у західні області писав Володимир Дзедушицький (1880, 1895)[33]. Зареєстрований на Тернопільщині. Із середини XX ст. в Україні не траплявся.

До списку рядів

Ряд Буревісникоподібні (Procellariiformes)Редагувати

Буревісникоподібні — морські птахи від невеликих до значних розмірів. З сушею пов'язані тільки у період розмноження, у позагніздовий період тримаються над морськими і океанічними акваторіями. Відомо 144 види, з яких в Україні зареєстровано 4 види.

КачурковіБуревісникові

Родина Качуркові (Hydrobatidae)Редагувати

Качуркові — невеликі морські птахи. Політ швидкий, маневровий, пурхаючий; зазвичай літають над поверхнею води. Родина включає 18 видів, в Україні — 1 вид.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Качуркові (Hydrobatidae)
Качурка морська Hydrobates pelagicus Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний, зареєстрований на Азовському морі.

До списку родиндо списку рядів

Родина Буревісникові (Procellariidae)Редагувати

Буревісникові — птахи середніх розмірів. Добре літають, тримаються біля берегів та над поверхнею морів. Родина включає 95 видів, в Україні — 3 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Буревісникові (Procellariidae)
Буревісник кочівний* Fulmarus glacialis Linnaeus, 1761)   Рідкісний залітний, зареєстрований на Дністрі.
Буревісник середземноморський* Calonectris diomedea Scopoli, 1769)   Рідкісний залітний. Спостерігали 1998 р. в акваторії Чорного моря біля Ялти і Алупки, зграї приблизно з 90 і 180 птахів[34][4].
Буревісник східний Puffinus yelkouan Acerbi, 1827)   Звичайний кочовий птах на Чорному морі. Скупчення цих птахів регулярно реєструють у двох районах: за 50—60 км від берега поблизу мисів Чауда та Меганом і в північно-західній частині Чорного моря — від мису Тарханкут до гирла Дунаю[35]. Влітку залітає також на Азовське море.

До списку родиндо списку рядів

Ряд Лелекоподібні (Ciconiiformes)Редагувати

Лелеки — птахи великих розмірів, з довгими ногами, шиєю і дзьобом, добре ширяють. У забарвленні оперення домінують чорні і білі кольори. Заселяють зволожені місцевості, лісові масиви, можуть траплятися на відкритих просторах, орних землях. Деякі види синантропні. Гніздяться на деревах, скелях окремими парами, зрідка — невеликими групами. Зоофаги. Відомо 20 видів; з них в Україні зустрічаються 2 види.

Родина Лелекові (Ciconiidae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes)
Родина: Лелекові (Ciconiidae)
Лелека чорний Ciconia nigra Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Поширений на Поліссі, в Карпатському регіоні та місцями в Лісостепу. Під час міграції трапляється на всій території. В Україні чисельність досягає 400—450 пар[13].
Лелека білий Ciconia ciconia Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я Карпат, крайніх південно-східних районів і Криму[16]. Зареєстровані окремі випадки успішної зимівлі. Під час міграції може траплятися скрізь.

до списку рядів

Ряд Пеліканоподібні (Pelecaniformes)Редагувати

Пеліканоподібні — середніх або великих розмірів прибережні та морські птахи. Доволі різноманітні за зовнішнім виглядом. Дзьоб довгий, конусоподібний або дуже великий і широкий. Шия довга, ноги у багатьох видів також видовжені. Добре літають і плавають. Живляться рибою, чатуючи на неї над поверхнею води або виловлюючи її способом заганяння. Відомо 109 видів, з яких 13 видів трапляються в Україні.

ІбісовіЧаплевіПеліканові

Родина Ібісові (Threskiornitidae)Редагувати

Ібісові — птахи середніх і великих розмірів. Оперення від білого до темно-бурого. Заселяють різноманітні зволожені місцевості. Гніздяться колоніями. Моногами. Нагніздні. Зоофаги. Відомо 35 видів; в Україні — 2 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пеліканоподібні (Ciconiiformes)
Родина: Ібісові (Threskiornithidae)
Косар білий Platalea leucorodia  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Головна популяція виду зосереджена вздовж чорноморського узбережжя, в пониззях Дунаю і Дністра, а також в Присивашші та Каркінітській затоці; трапляється на Закарпатті та в інших регіонах — Кіровоградській, Черкаській, Дніпропетровській, Львівській областях. Станом на 2009 р., в Україні гніздилося 200—250 пар[13][16].
Коровайка бура Plegadis falcinellus Linnaeus, 1766)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на озерах та лиманах півдня України: Кугурлуй, Картал, Китай, о. Малий Татару, а також у дельтах Дунаю, Дністра і Дніпра, верхів'ях Тилігульського лиману, заводях Інгулу, на Лебединих островах, Сиваші, в дельті річки Молочної. Станом на 2009 р., в Україні гніздилося 1,5—2 тис. пар[13].

До списку родиндо списку рядів

Родина Чаплеві (Ardeidae)Редагувати

Чаплеві — птахи середніх і великих розмірів. Дзьоб довгий, конусоподібний; хвіст короткий. Ноги довгі, у польоті виступають за хвостом. Шия у польоті зігнута, голова лежатьбіля її основи. Заселяють прісні водойми та морське узбережжя, в позагніздовий період трапляються на відкритих просторах, орних землях. Гніздяться на деревах, кущах, в очереті, нерідко колоніями. Зоофаги, часто рибоїдні. Відомо 64 види, з яких в Україні трапляються 9 видів.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Чаплеві (Ardeidae)
Бугай водяний Botaurus stellaris Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться та мігрує по всій країні, крім гір. Зимує переважно на півдні, може траплятись взимку на водоймах материкової частини території.
Бугайчик звичайний Ixobrychus minutus Linnaeus, 1766)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться по всій території країни, крім гір та суходолу в степовій смузі. Мігрує скрізь.
Квак звичайний Nycticorax nycticorax Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в лісостеповій і степовій смугах; в періоди міграцій може траплятися скрізь. Зрідка зимує в пониззях Дунаю та Дністра, з 1980 р. у степовому Криму, на Керченському півострові (Казантипська затока)[16].
Чапля жовта Ardeola ralloides Scopoli, 1769)   Гніздовий і перелітний. Гніздиться в пониззях Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму (Лебедині острови, Східний Сиваш), на півдні Запорізької області (заплава річки Молочної).[13][16]. Під час міграцій трапляється майже на всіх водоймах півдня країни.
Чапля єгипетська Bubulcus ibis Linnaeus, 1758)   Рідкісний гніздовий, перелітний. Окремі випадки гніздування зареєстровано в Криму[36][37]. Під час міграцій може траплятися в Північному Причорномор'ї.
Чапля сіра Ardea cinerea  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений на більшій частині території України. Зимує на Закарпатті, в Придунав'ї та на півдні Криму; іноді на інших ділянках морського узбережжя і на незамерзлих водоймах в глибині материкової частини країни.
Чапля руда Ardea purpurea  Linnaeus, 1766   Гніздовий, перелітний. Гніздиться в степовій і лісостеповій смугах; під час міграції може траплятись скрізь. У Криму гніздиться на Сиваші, у Каркінітській затоці, на деяких внутрішніх водоймах Західного Криму і Керченського півострова[16].
Чепура велика Ardea alba  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений на більшій частині території України, за винятком Карпат, Закарпаття, більшої частини Полісся. У Криму трапляється на Сиваші, Лебединих островах, Керченському півострові[16].
Чепура мала Egretta garzetta Linnaeus, 1766)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на півдні країни, в басейнах Дніпра, Дністра та Сіверського Дінця. Зрідка зимує в Придунав'ї та Криму (Сиваш, Каркінітська затока, Перекопський перешийок)[16].

До списку родиндо списку рядів

Родина Пеліканові (Pelecanidae)Редагувати

Пеліканові — великі водоплавні птахи. Шия довга; дзьоб дуже великий, плоский і широкий, з гачком на кінці, під дзьобом є еластичний шкірний мішок[26]. Добре літають і плавають, але не пірнають. Заселяють внутрішні водойми, дельти річок, морське узбережжя. Гніздяться колоніями. Живляться рибою, полюючи на неї на поверхні. Відомо 8 видів, з яких в Україні трапляються 2 види. Потребують охорони; занесені до Червоної книги України.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Пеліканові (Pelecanidae)
Пелікан кучерявий Pelecanus crispus  Bruch, 1832   Гніздовий і перелітний вид, іноді літує. Трапляється в Придунайському і приморських регіонах. Іноді гніздиться на придунайських озерах Кугурлуй та Картал, під час міграцій його зрідка спостерігають на морському узбережжі. У 2000 р. була невдала спроба розмноження в Дунайському біосферному заповіднику[38]. З 2009 р. почав гніздитися на Азовському узбережжі (Крива коса)[13]. У Криму кочівний і вкрай рідкісний птах на зимівлі, траплявся в Каркінітській затоці[16].
Пелікан рожевий Pelecanus onocrotalus  Linnaeus, 1832   Гніздовий, перелітний, літуючий. Гніздиться виключно на узбережжі Чорного моря — у Чорноморському заповіднику та на Лебединих островах у Криму[16]. В Азово-Чорноморському регіоні влітку трапляються великі кочові зграї. Поодинокі особини або невеликі групи інколи залітають в материкову частину України.[13]

До списку родиндо списку рядів

Ряд Сулоподібні (Suliformes)Редагувати

Сулоподібні — водоплавні, переважно морські, птахи середніх розмірів. Добре плавають і пірнають. Гніздяться колоніями, інколи доволі великими, на узбережжях морів, островах річок. Живляться рибою. Ряд складається з 4 родин та 54 видів; в Україні поширені 3 види.

Родина Бакланові (Phalacrocoracidae)Редагувати

Бакланові — водоплавні птахи, розміром з гуску або менші, дещо нагадують гагар. Забарвлення чорне, із зеленим блиском на спині. Тримаються зграями. При плаванні глибоко занурюють тіло у воду, у повітря піднімаються важко, після розбігу. Досить мовчазні[26]. Заселяють прісні водойми та морське узбережжя. Гніздяться колоніями на скелях, деревах, у заростях очерету і на землі. Відомо 35 видів; в Україні — 3 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сулоподібні (Suliformes)
Родина: Бакланові (Phalacrocoracidae)
Баклан малий Phalacrocorax pygmaeus Pallas, 1773)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться і зимує на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно в дельтах Дунаю, Дністра і Дніпра, а також на Східному Сиваші. Невеликі колонії є в інших місцях півдня країни. Гніздова популяція на початку ХХІ ст. становила приблизно 2 тис. пар[13].
Баклан чубатий Phalacrocorax aristotelis Linnaeus, 1761)   Осілий, кочовий. Гніздиться на узбережжі Криму (півострів Тарханкут, південне узбережжя, південь Керченського півострова), приблизно 850—900 пар[13]. Трапляється на о. Зміїному.
Баклан великий Phalacrocorax carbo Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на Дунаї, Дніпрі, Дністрі, морському узбережжі, а також в окремих районах заходу країни. У Криму гніздиться на Сиваші, Лебединих островах і Керченському півострові. На Арабатській стрілці розташована найбільша колонія виду в Європі — 14 тис. пар[16]. Під час міграцій може траплятися на більшій частині території країни. Зимує біля морського узбережжя, а також на незамерзлих водоймах материкової частини країни.

До списку рядів

Ряд Сивкоподібні (Charadriiformes)Редагувати

Сивкоподібні — один з найбільших рядів водяних і коловодних птахів, поширених у всьому світі, які значно відрізняються як за морфологією, так і поведінковими особливостями. Відомо 343 види, з яких 78 видів трапляються в Україні.

ЛежневіКуликосороковіЧоботаровіСивковіБаранцевіДерихвостовіМартиновіПоморниковіАлькові

Родина Лежневі (Burhinidae)Редагувати

Лежневі — птахи середніх розмірів. Дзьоб видовжений, міцний, загострений; ноги міцні . Заднього пальця на нозі немає. Заселяють посушливі відкриті місцевості, піщані ділянки в заплавах річок. Зоофаги. Відомо 10 видів; в Україні — 1 вид.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Лежневі (Burhinidae)
Лежень степовий Burhinus oedicnemus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно в сухостеповій підзоні Степу[13].

До списку родиндо списку рядів

Родина Куликосорокові (Haematopodidae)Редагувати

Кулики-сороки — птахи малих і середніх розмірів, з довгим, рівним, сплощеним з боків дзьобом та міцними ногами. Заднього пальця на нозі немає. Заселяють пляжі великих річок, озер та морського узбережжя. Зоофаги. Відомий 1 рід з 9 видами; в Україні — 1 вид.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Куликосорокові (Haematopodidae)
Кулик-сорока євразійський Haematopus ostralegus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах Дніпра, Десни і Прип'яті. Чисельність — приблизно 650—800 пар[13]. Інколи у невеликій кількості зимує на півдні країни.

До списку родиндо списку рядів

Родина Чоботарові (Recurvirostridae)Редагувати

Чоботарові — птахи середніх розмірів, з довгим, рівним або загнутим догори дзьобом. Ноги довгі й тонкі. Задній палець на нозі або дуже малий, або його немає. Заселяють зволожені місцевості. Зоофаги. Відомо 7 видів; в Україні — 2 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Чоботарові (Recurvirostridae)
Чоботар синьоногий Recurvirostra avosetta  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Звичайний птах узбережжя Чорного й Азовського морів: від Дунаю до Східного Приазов'я. Гніздування трапляється також в інших регіонах. Чисельність — 5—7 тис. пар[13]. Іноді зимує в південних районах.
Кулик-довгоніг чорнокрилий Himantopus himantopus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться біля Чорного й Азовського морів, на сході країни. Випадки гніздування зареєстровані також в інших регіонах. Чисельність — приблизно 8,5—10 тис. особин. У періоди міграції може траплятися на більшій частині території країни.[13]

До списку родиндо списку рядів

Родина Сивкові (Charadriidae)Редагувати

Сивкові — дрібні й середніх розмірів прибережні птахи. Дзьоб видовжений. Крила відносно довгі, загострені. Заселяють зволожені місцевості. Зоофаги. Відомо 71 вид; в Україні трапляються 13 видів.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Сивкові (Charadriidae)
Сивка морська Pluvialis squatarola Linnaeus, 1758)   Пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує скрізь; інколи зимує в Придунайському регіоні і на водоймах степового Криму[16]. Полюбляє зволожені місцевості.
Сивка звичайна Pluvialis apricaria Linnaeus, 1758)   Пролітний. Трапляється по всій країні, тримається на перелогах і полях по берегах водойм.
Сивка бурокрила Pluvialis fulva  J.F. Gmelin, 1789   Рідкісний залітний. Зареєстрований в приморському регіоні.
Хрустан євразійський Charadrius morinellus  Linnaeus, 1758   Пролітний птах, що може траплятися повсюдно на солонцях, полях і вигонах. У Криму інколи зимує в степовій зоні, під час міграцій перетинає Кримські гори[16].
Пісочник великий Charadrius hiaticula  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Під час міграцій може траплятися скрізь по піщаних берегах річок і морів, на косах і мілинах. Гніздиться на заході на кордоні з Білоруссю, на гніздуванні виявлений з 1995 р. Чисельність — 12-15 пар (2006 р.)[13].
Пісочник малий Charadrius dubius  Scopoli, 1786   Гніздовий, перелітний. Гніздиться біля водойм на всій території, крім високогір'я; під час міграцій може траплятися скрізь.
Пісочник морський Charadrius alexandrinus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Трапляється на піщаному узбережжі Чорного і Азовського морів, берегах солоних водойм (Сиваш), у Дніпропетровській області. Чисельність на гніздуванні — 1,7—2,1 тис. особин[13].
Пісочник товстодзьобий Charadrius leschenaultii  Lesson, 1826   Рідкісний залітний: спостерігали біля Дністровського лиману, на Керченському півострові[39] та в гирлі Тилігульського лиману[40].
Пісочник каспійський Charadrius asiaticus  Pallas, 1773   Рідкісний залітний. Виявлений біля Одеси. Для фауни України вказаний до 1950 р.[4].
Чайка чубата Vanellus vanellus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на всій території, крім Карпат; мігрує скрізь; іноді зимує на півдні.
Чайка шпорова Vanellus spinosus Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний птах: спостерігали біля Одеси в середині ХІХ ст. та в 2019 р.
Чайка степова Vanellus gregarius Pallas, 1771)   Рідкісний залітний. Трапляється в степу на відкритих просторах. До середини XIX ст. гніздився на території України (сучасні Донецька і Полтавська області).
Чайка білохвоста Vanellochettusia leucura Lichtenstein, 1823)   Залітний, трапляється в степу. Наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. зареєстровані поодинокі випадки гніздування в Криму (гирло Салгиру), Херсонській та Дніпропетровській областях[41].

До списку родиндо списку рядів

Родина Баранцеві (Scolopacidae)Редагувати

Баранцеві — птахи дрібних і середніх розмірів. Дзьоб довгий. Ноги довгі або середньої довжини. Задній палець ледь розвинутий або його немає. Заселяють зволожені місцевості. Відомо 91 вид; в Україні — 32 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Кульон середній Numenius phaeopus Linnaeus, 1758)   Пролітний. Трапляється під час міграцій на морському узбережжі та подекуди в інших регіонах.[13]
Кульон тонкодзьобий Numenius tenuirostris  Vieillot, 1817   Рідкісний пролітний. Мігрує вздовж морського узбережжя. В Україні спостерігали окремих особин і зграйки по 7—48 птахів. Чисельність різко скорочується.[13]
Кульон великий Numenius arquata Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в західних областях і в окремих районах півдня країни —приблизно 100 пар; мігрує скрізь; зимує на півдні[13].
Грицик малий Limosa lapponica Linnaeus, 1758)   Пролітний. Звичайний поблизу морського узбережжя і рідкісний на решті території країни.
Грицик великий Limosa limosa Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Поширений у лісовій, лісостеповій та частково степовій смугах; під час міграції трапляється

на всій території.

Крем'яшник звичайний Arenaria interpres Linnaeus, 1758)   Звичайний пролітний птах на всій території.
Побережник ісландський Calidris canutus Linnaeus, 1758)   Нечисленний пролітний. Трапляється переважно понад Дніпром та на морському збережжі.
Брижач Philomachus pugnax Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі; мігрує на всій території; взимку інколи трапляється біля морського узбережжя.
Побережник болотяний Limicola falcinellus  Pontoppidan, 1763   Нечисленний пролітний. Трапляється на морському узбережжі, Сиваші, зрідка в інших регіонах.
Побережник червоногрудий Calidris ferruginea Pontoppidan, 1763)   Пролітний на всій території. На Азово-Чорноморському узбережжі утворює значні за чисельністю скупчення.
Побережник білохвостий Calidris temminckii Leisler, 1820   Нечисленний пролітний на всій території.
Лопатень Calidris pygmea Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний. Спостерігали по одній особині в Запорізькій області на Молочному лимані у XX ст.[42] та на Луганщині в ХХІ ст.
Побережник білий Calidris alba Pallas, 1764)   Нечисленний пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує скрізь; взимку трапляється в дельті Дунаю.
Побережник чорногрудий Calidris alpina Linnaeus, 1758)   Пролітний, зрідка зимуючий. Під час сезонних міграцій трапляється на всій території, під час зимівлі — в дельті Дунаю та на Сиваші.
Побережник морський Calidris maritima Brünnich, 1764)   Рідкісний залітний вид. Відомо 3 спостереження: два в Криму та одне на Кінбурнському півострові в Миколаївській області[43].
Побережник малий Calidris minuta Leisler, 1812)   Звичайний пролітний. Трапляється на всій території, але найбільш численний біля морського узбережжя.
Побережник арктичний Calidris melanotos Vieillot, 1819)   Рідкісний залітний. Єдине спостереження — 26 вересня 2004 р. у Дніпропетровській області[44].
Жовтоволик Calidris subruficollis Vieillot, 1819)   Залітний птах у південних областях. Молоду самку здобуто в Криму 23 вересня 1973 р.[45].
Слуква лісова

лісова

Scolopax rusticola  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Поліссі, Лісостепу, деяких районах степової смуги та Кримських горах. Під час міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує в гірському Криму, зрідка в заплаві Дунаю.
Баранець великий Gallinago media Latham, 1787)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на Поліссі та частково в Лісостепу, приблизно 500—700 пар[13]. Мігрує скрізь.
Баранець звичайний Gallinago gallinago Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на півночі степової смуги; мігрує скрізь; поодинокі особини інколи трапляються взимку на південному заході країни та на Сиваші.
Баранець малий Lymnocryptes minimus Brünnich, 1764)   Пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує на всій території, інколи трапляється взимку на півдні країни.
Плавунець круглодзьобий Phalaropus lobatus Linnaeus, 1758)   Рідкісний пролітний птах на всій території.
Плавунець плоскодзьобий Phalaropus fulicarius Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний птах на всій території. Відомо дещо більше 20 реєстрацій[46].
Мородунка Xenus cinereus Güldenstädt, 1774)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться в басейні Десни та Середнього Дніпра. У періоди міграцій може траплятися скрізь.
Набережник палеарктичний Actitis hypoleucos Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я та більшої частини степової смуги; мігрує скрізь.
Коловодник лісовий Tringa ochropus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі та заході Лісостепу; під час міграцій трапляється скрізь. У зимовий період може траплятися

здебільшого на півдні, інколи — на решті території країни.

Коловодник чорний Tringa erythropus Pallas, 1764)   Пролітний. Трапляється на всій території країни.
Коловодник великий Tringa nebularia Gunnerus, 1767)   Пролітний птах. Трапляється на всій території.
Коловодник звичайний Tringa totanus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір та Закарпаття; мігрує скрізь.
Коловодник болотяний Tringa glareola  Linnaeus, 1758   Пролітний, зареєстровано випадки гніздування. Під час міграцій трапляється скрізь. Епізодичне гніздування було виявлено у Західному Поліссі.
Коловодник ставковий Tringa stagnatilis Bechstein, 1803)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться спорадично на Лівобережжі Лісостепу; 50-100 пар[13]. Під час міграцій може траплятися скрізь.

До списку родиндо списку рядів

Родина Дерихвостові (Glareolidae)Редагувати

Дерихвостові — невеликі птахи, розміром з дрозда. Дзьоб і ноги короткі або середньої довжини. Крила загострені. Заселяють степові, напівпустельні та пустельні райони. Відомо 17 видів; в Україні — 3 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Дерихвостові (Glareolidae)
Бігунець пустельний* Cursorius cursor Latham, 1787)   Рідкісний залітний птах, який трапився на Дніпропетровщині 1840 р.[17].
Дерихвіст лучний Glareola pratincola Linnaeus, 1766)   Гніздовий, перелітний. Поширений в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю до східних кордонів країни, переважно поблизу Сиваша та у Приазов'ї. Чисельність — приблизно 400 пар[13].
Дерихвіст степовий Glareola nordmanni [Fischer], 1842)   Гніздовий, перелітний. Поодинокі випадки гніздування бувають в Приазов'ї[13], на узбережжі Каркінітської затоки і Сиваша[16]. Під час міграцій трапляється в інших приморських районах.

До списку родиндо списку рядів

Родина Мартинові (Laridae)Редагувати

Мартинові — птахи середніх і великих розмірів. Дзьоб рівний, нерідко з гачком на кінці. Три передні пальці на ногах з плавальними перетинками. Оселяються переважно колоніями на водоймах або поблизу них. Рибоїдні та всеїдні. Відомо 100 видів; в Україні — 22 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Мартинові (Laridae)
Мартин малий Larus minutus  Pallas, 1776   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Нерегулярно і спорадично гніздиться на Поліссі (Волинська область), в заплаві Десни та Дніпра в межах Київської області. Під час міграцій може траплятися скрізь. Іноді зимує біля узбережжя Чорного моря.
Мартин трипалий Rissa tridactyla Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний вид. Траплявся понад Дніпром, Десною та в Причорномор'ї.
Мартин тонкодзьобий Larus genei  Breme, 1839   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в Причорномор'ї та на Сиваші; взимку інколи трапляється біля південного узбережжя Криму.
Мартин звичайний Larus ridibundus  Linnaeus, 1766   Гніздовий, перелітний і зимуючий вид. Гніздиться на всій території, крім Карпат і Криму; мігрує скрізь; зимує регулярно біля морського узбережжя і подекуди на Дніпрі, зрідка — на інших водоймах.
Мартин каспійський Larus ichthyaetus  Pallas, 1773   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться у Причорномор'ї та Приазов'ї, частіше в Каркінітській затоці, на Сиваші, а також у невеликій кількості — на Дніпрі, та в дельті Дунаю. Гніздова чисельність — 1-1,5 тис. пар[13]. У невеликій кількості трапляється взимку в дельті Дунаю, біля південного узбережжя Криму та в Приазов'ї.
Мартин середземноморський Ichthyaetus melanocephalus Temminck, 1820)   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться в Причорномор'ї та Приазов'ї. Залітний майже по всій країні. Іноді зимує біля південного узбережжя Криму.
Мартин сизий Larus canus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на заході країни та на Десні; мігрує на всій території. Регулярно зимує на півдні та Дніпрі, зрідка трапляється взимку на водоймах решти території країни.
Мартин чорнокрилий Larus fuscus  Linnaeus 1758   Пролітний, зрідка зимуючий. Під час міграцій трапляється в приморських районах і в долині Дніпра, рідше — на решті території країни; інколи зимує біля чорноморського узбережжя.
Мартин сріблястий Larus argentatus  Pontoppidan, 1763   Нечисленний пролітний птах. Трапляється переважно в північно-західному регіоні та приморських районах.
Мартин скельний Larus michahellis  J. F. Naumann, 1840   Осілий, кочовий. Гніздиться на приморських скелях південного узбережжя Криму, на заході півострова Тарханкут і на півночі Керченського півострова. Чисельність кримської популяції становить приблизно 250 пар[47].
Мартин жовтоногий Larus cachinnans  Pallas, 1811   Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім гір та Північного Лівобережжя. Найбільші колонії розташовані на Азово-Чорноморському узбережжі, звідки птахи з 1970-х років розселилися по Дніпру[48]. Мігрує скрізь. Регулярно зимує вздовж морського узбережжя та на Дніпрі, на інших водоймах трапляється взимку зрідка.
Мартин полярний Larus hyperboreus  Gunnerus, 1767   Рідкісний залітний. Траплявся в долині Дніпра та в Азово-Чорноморському регіоні.
Мартин морський Larus marinus  Linnaeus, 1758   Рідкісний пролітний та зимуючий птах. Трапляєтться в долині Дніпра, Азово-Чорноморському регіоні та західних областях країни.
Крячок малий Sterna albifrons  Pallas, 1764   Гніздовий, перелітний. Гніздиться вздовж Азово-Чорноморського узбережжя та у басейнах великих рік. Чисельність — 2,5—4 тис. пар[13].
Крячок чорнодзьобий Gelochelidon nilotica J. F. Gmelin, 1789)   Гніздовий, перелітний. Нечисленний, гніздиться на півночі та заході чорноморського узбережжя, Сиваші та Керченському півострові.
Крячок каспійський Hydroprogne caspia Pallas, 1770)   Гніздовий, перелітний. Нечисленний, гніздиться в Азово-Чорноморському регіоні; в періоди міграції може траплятися на всій території країни[13].
Крячок білощокий Chlidonias hybrida Pallas, 1811)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь.
Крячок білокрилий Chlidonias leucopterus Temminck, 1815)   Гніздовий, перелітний. На гніздуванні поширений нерівномірно на всій території, крім гір та Закарпаття.
Крячок чорний Chlidonias niger Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім Карпат та більшої частини Криму; мігрує скрізь.
Крячок річковий Sterna hirundo  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться скрізь, крім гір. Гніздову популяцію оцінюють у 40-50 тис. пар. Під час міграції може траплятися скрізь.
Крячок полярний Sterna paradisaea  Pontoppidan, 1763   Рідкісний залітний птах, трапляється на перельоті в приморських районах і долині Дніпра.
Крячок рябодзьобий Thalasseus sandvicensis Latham, 1787)   Гніздовий, перелітний. Поширений у Причорномор'ї та Приазов'ї. Чисельність — 5—40 тис. пар.

До списку родиндо списку рядів

Родина Поморникові (Stercorariidae)Редагувати

Поморникові — морські птахи середніх і великих розмірів, переважно з темним оперенням. Ноги відносно короткі. Дзьоб масивний, верхня щелепа на кінці дещо загнута донизу. Заселяють морське узбережжя. Зоофаги. Відомо 7 видів; в Україні — 4 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Поморникові (Stercorariidae)
Поморник довгохвостий Stercorarius longicaudus  Vieillot, 1819   Рідкісний залітний птах, якого спостерігали на Сиваші, біля Каркінітської затоки та біля Києва[19].
Поморник короткохвостий Stercorarius parasiticus Linnaeus, 1758)   Нечисленний пролітний на всій території. Частіше трапляється на Азово-Чорноморському узбережжі.
Поморник середній Stercorarius pomarinus Temminck, 1815)   Залітний майже на всій території.
Поморник великий* Stercorarius skua Brünnich, 1764)   Рідкісний залітний. На території України відомо 5 реєстрацій[49].

До списку родиндо списку рядів

Родина Алькові (Alcidae)Редагувати

Алькові — морські птахи дрібних і середніх розмірів. Дзьоб короткий або видовжений, іноді масивний. Ноги короткі, передні пальці з'єднані плавальною перетинкою, задній палець редукований. Добре плавають і пірнають. Живуть на берегах північних морів, утворюючи великі колонії — «пташині базари». Відомо 24 види; в Україні — 1 вид.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Алькові (Alcidae)
Люрик Alle alle Linnaeus, 1758)   Рідкісний, залітний птах у західному регіоні країни. Молоду самку було здобуто в Хмельницькій області 7 листопада 1981 р.[50].

До списку родиндо списку рядів

Ряд Совоподібні (Strigiformes)Редагувати

Сови — нічні хижі птахи середніх і великих розмірів. Вони мають великі, спрямовані вперед очі, несеметрично розташовані вуха та лицевий диск. Відомо 238 видів, з яких в Україні трапляються 13 видів.

СипуховіСовові

Родина Сипухові (Tytonidae)Редагувати

Сипухові — птахи середніх розмірів. Тіло струнке. Лицевий диск серцеподібний. Пальці вкриті жорстким щетиноподібним пір'ям. Заселяють різноманітні ландшафти. Переважно зоофаги. Відомо 16 видів; в Україні — 1 вид.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Сипухові (Tytonidae)
Сипуха крапчаста Tyto alba Scopoli, 1769)   Осілий. Зареєстрований на гніздуванні в Криму та на Закарпатті[51]. У позагніздовий період може з'являтися в інших районах України. Гніздова чисельність — 30 пар[13].

До списку родиндо списку рядів

Родина Совові (Strigidae)Редагувати

Совові — птахи дрібних, середніх і великих розмірів, нерідко із зовнішніми «вушками». Цівка у багатьох видів вкрита пір'ям, а часто і пальці. Лицевий диск округлий, іноді невиразний. Заселяють різноманітні ландшафти. Зоофаги. Відомо 134 види; в Україні трапляються 12 видів.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Сова яструбина Surnia ulula Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний птах взимку на Поліссі (Чернігівська область) і в північних районах Лісостепу.
Сичик-горобець євразійський Glaucidium passerinum Linnaeus, 1758)   Осілий. Поширений у Карпатах, Розточчі та на півночі Полісся. Чисельність — 150—350 пар[13].
Сич хатній Athene noctua Scopoli, 1769)   Осілий. Гніздовий птах всієї території, крім високогір'я.
Сич волохатий Aegolius funereus Linnaeus, 1758)   Осілий, кочовий. Гніздиться у Карпатах (Львівська область), на Поліссі (Житомирська, Чернігівська, Київська, Сумська області). Ймовірно, гніздиться в соснових лісах Криму та на Розточчі. На решті території — рідкісний залітний.
Совка євразійська Otus scops Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на півдні Лісостепу, в Степу, Криму і на Закарпатті. Чисельність — 2—4 тис. пар[13].
Сова вухата Asio otus Linnaeus, 1758)   Осілий, кочовий. Гніздиться на всій території, не зимує лише в Карпатах.
Сова болотяна Asio flammeus Pontoppidan, 1763)   Осілий, кочовий. Гніздиться на усій території України, за винятком Карпат і Кримських гір. Можливо, гніздиться в Закарпатській області. Зимує на усій території України. Чисельність — 800—1700 пар[13].
Сова сіра Strix aluco  Linnaeus, 1758   Осілий птах. Поширений в лісовій та лісостеповій смугах, на значній частині степової смуги, у пониззі Дніпра, Придунайському регіоні і Кримських горах.
Сова довгохвоста Strix uralensis  Pallas, 1771   Осілий. Рідкісний гніздовий вид Карпат, Прикарпаття та Закарпаття. Загальна чисельність становить приблизно 1 тис. особин, яка зростає у зимовий період за рахунок птахів, що мігрують з півночі.[13]
Сова бородата Strix nebulosa J. R. Forster, 1772)   Осілий птах. Вперше гніздування виду в Україні спостерігали у 1985 р. (північна частина Житомирської області). Поширений на півночі Західного та Центрального Полісся. Чисельність — до 30 пар.[13]
Сова біла Bubo scandiacus Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний взимку. Трапляється в лісовій і лісостеповій смугах, зрідка — у степовій. Найбільше зальотів на території України відмічено в кінці XIX — на початку XX ст.
Пугач палеарктичний Bubo bubo Linnaeus, 1758)   Осілий. Поширений мозаїчно, переважно на півночі, в Карпатах і на сході (Луганська область). Гніздиться приблизно 200 пар[13].

До списку родиндо списку рядів

Ряд Яструбоподібні (Accipitriformes)Редагувати

Яструбоподібні — денні хижі птахи. Вирізняються міцною будовою тіла, гострими кігтями та дзьобом, швидким польотом. Відомо приблизно 250 видів, з яких в Україні трапляються 27 видів.

СкоповіЯструбові

Родина Скопові (Pandionidae)Редагувати

Скопові — рибоїдні птахи розміром більші за качку. Дзьоб короткий, міцний, загнутий донизу; біля основи верхньої щелепи восковиця. Пальці знизу вкриті горбочками з дрібними гострими шипами. Заселяють лісові місцевості біля водойм. Родина представлена 3 видами, з яких в Україні трапляється 1 вид.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Скопові (Pandionidae)
Скопа Pandion haliaetus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. На гніздуванні рідкісний. Відомі 2 гніздові пари у Волинській області: Черемський заповідник (2006) і нацпарк «Прип'ять-Стохід» (2008). У 1980-1990-х роках було відомо два гнізда в заплаві Десни (Чернігівська й Сумська область) та одне на Корнинському водосховищі (Житомирська область)[13]. Під час міграцій трапляється по всій країні.

До списку родиндо списку рядів

Родина Яструбові (Accipitridae)Редагувати

Яструбові — птахи середніх і великих розмірів. Дзьоб короткий, загнутий донизу; біля основи верхньої щелепи восковиця. Кігті гострі. Заселяють різноманітні біотопи. Відомо 248 видів; в Україні — 26 видів.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Осоїд євразійський Pernis apivorus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також частково в степовій смузі та Кримських горах; мігрує скрізь.
Ягнятник Gypaetus barbatus Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний. Зареєстрований у Карпатах[52][4].
Стерв'ятник білий Neophron percnopterus Savigny, 1809)   Рідкісний залітний. Трапляється в Криму та інших регіонах. До 1980-х років поодинокі пари гніздилися в скелястих урвищах по берегах Дністра, а до 1950-х років — у Кримських горах [13][52][16].
Змієїд блакитноногий Circaetus gallicus J. F. Gmelin, 1788)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно в Лісостепу і Поліссі; зареєстрований в Карпатах і горах Криму. Чисельність — 250—300 пар[13]. Під час міграцій трапляється майже на всій території.
Сип білоголовий Gyps fulvus Hablizl, 1783)   Осілий, кочовий. Гніздиться в Криму — на Бабуган-яйлі та на південних схилах гір, 10—15 пар[13][16]. В інших регіонах країни — залітний[52].
Гриф чорний Aegypius monachus Linnaeus, 1766)   Осілий. Гніздиться лише в Кримських горах (Південна Демерджі) поодинокими парами (5—11 пар). В інших областях — рідкісний залітний вид[13][52].
Підорлик малий Aquila pomarina  C. L. Brehm, 1831   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на заході, в центрі та на півночі країни; під час міграцій трапляється на всій території. Чисельність становить до 1,2—1,5 тис. особин[13].
Підорлик великий Aquila clanga  Pallas, 1811   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Рідкісний гніздовий птах Полісся (північ Рівненської області). Сучасну чисельність виду в Україні оцінюють у 25—35 пар.[53]. У зимовий період зрідка трапляється в Закарпатській області та на півдні країни.[13]
Орел степовий Aquila nipalensis  Hodgson, 1833   Рідкісний пролітний птах. Колись був типовим для Степу. Останній випадок гніздування стався у 1980-х роках в заповіднику Асканія-Нова[13].
Могильник східний Aquila heliaca  Savigny, 1809   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений на сході лісостепової смуги, в окремих лісах та лісосмугах степової смуги (басейн Сіверського Дінця), в Кримських горах. Чисельність — приблизно 100 пар. Мігрує на всій території. Зимує в Криму.[13]
Беркут Aquila chrysaetos Linnaeus, 1758)   Осілий, перелітний, зимуючий. Гніздиться лише у високогір'ї Карпат; 10—15 пар[13]. Під час міграцій та зимівлі трапляється на всій території.
Орел-карлик малий Hieraaetus pennatus J. F. Gmelin, 1788)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно у лісостеповій смузі, у степовій трапляється в долинах річок і деяких байраках. Чисельність — 450—500 пар; переважно на півночі Одеської, сході Кіровоградської областей та на сході країни. У періоди міграцій може траплятися скрізь.[13]
Лунь очеретяний Circus aeruginosus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться по всій території, крім гірських районів; мігрує скрізь. Іноді зимує на півдні, значно рідше трапляється взимку на решті території.
Лунь польовий Circus cyaneus Linnaeus, 1766)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. На гніздуванні рідкісний, трапляється в деяких північних районах Полісся. Гніздиться 10—20 пар. Мігрує скрізь; зимує на всій території країни, але переважно в степовій та лісостеповій смугах.[13]
Лунь степовий Circus macrourus S. G. Gmelin, 1770)   Пролітний. Випадки гніздування зареєстровані в лісостеповій та степовій смугах. Востаннє в Луганській області гніздився в 1980-ті роки. Під час міграцій трапляється на всій території, але частіше на півдні країни.[13]
Лунь лучний Circus pygargus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. До гніздового ареалу належить майже вся територія України, крім Карпат і Кримських гір, але скрізь гніздиться спорадично. Чисельність — 2—3 тис. пар[13]. Мігрує на всій території.
Яструб коротконогий Accipiter brevipes Severtsov, 1850)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться виключно в заплаві Сіверського Дінця та його притоки Деркул в Луганській області; не більше 10-20 пар[13]. Мігрує в південних районах.
Яструб малий Accipiter nisus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на сході степової смуги і в гірському Криму; під час міграцій та на зимівлі трапляється на всій території.
Яструб великий Accipiter gentilis Linnaeus, 1758)   Осілий, кочовий, перелітний. Трапляється на всій території.
Орлан-довгохвіст Haliaeetus leucoryphus Pallas, 1771)   Рідкісний залітний. Відомо 2 випадки здобування птахів (1910 р. — Херсонська область, 1964 р. — Полтавська область) та декілька спостережень. Останнє з них — 27.04.2011 на межі Полтавської та Дніпропетровської областей.[54]
Орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, перелітний. Трапляється майже на всій території (крім Карпат та гірського Криму) поблизу водойм. Гніздиться в долині Дніпра, на сході і заході країни, а також у Північно-західному Причорномор'ї. Станом на 2009 р., популяцію оцінювали в 100—120 пар. Чисельність зростає. У міграційні періоди може траплятися скрізь. Зимує на Лівобережжі, півдні країни та Закарпатті; до 400 особин[13].
Шуліка рудий Milvus milvus Linnaeus, 1758)   Рідкісний гніздовий, перелітний. Відомі окремі випадки гніздування в західних областях (Львівська область та Полісся) України у 2010-ті роки. Залітний в інших регіонах.[13]
Шуліка чорний Milvus migrans Boddaert, 1783)   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться майже на всій території, за винятком значної частину Степу, Криму та високогірних районів Карпат; мігрує скрізь. У невеликій кількості зимує поблизу Севастополя. В Україні гніздиться приблизно 2 тис. пар[13].
Зимняк Buteo lagopus Pontoppidan, 1763)   Пролітний, зимуючий. На всій території.
Канюк звичайний Buteo buteo Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Звичайний вид. Гніздиться на всій території, крім півдня степової смуги; мігрує скрізь; взимку трапляється на більшій частині країни[55].
Канюк степовий Buteo rufinus Cretzschmar, 1827)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться у степовій смузі, на більшій частині лісостепової смуги, в гірському Криму; під час міграцій трапляється майже на всій території країни. Зимує переважно на півдні степової смуги. У середині 1950-х років вважався зниклим, а в першому десятилітті ХХІ ст. гніздилося до 250 пар[13].

До списку родиндо списку рядів

Ряд Гомрайоподібні (Bucerotiformes)Редагувати

Гомрайоподібні — птахи невеликих і значних розмірів зі строкатим оперенням, які поширені переважно в тропічних і субтропічних районах. Раніше їх включали до ряду Сиоворакшоподібних (Coraciiformes). Заселяють відкриті простори та узлісся. Комахоїдні. Відомо 72 види; в Україні трапляється лише 1 вид.

Родина Одудові (Upupidae)Редагувати

Одудові — птахи середнього розміру з довгим тонким зігнутим донизу дзьобом, рухливим чубом із пір'я на голові, широкими заокругленими крилами та короткими міцними ногами. Заселяються відкриті біотопи з невеликою кількістю дерев, населені пункти сільського типу. У світовій фауні 2 види, в Україні — 1.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Гомрайоподібні (Bucerotiformes)
Родина: Одудові (Upupidae)
Одуд Upupa epops  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться повсюдно, крім високогір'я; під час міграцій може бути виявлений скрізь. Траплялися випадки зимівлі поодиноких особин.

До списку рядів

Ряд Сиворакшоподібні (Coraciiformes)Редагувати

Сиворакшоподібні — невеликі та середніх розмірів яскраво забарвлені комахоїдні та рибоїдні птахи. Поширені переважно в тропічних і субтропічних регіонах. Відомо 187 видів, з яких в Україні трапляються 5 видів.

БджолоїдковіСиворакшевіРибалочкові

Родина Бджолоїдкові (Meropidae)Редагувати

Бджолоїдкові — птахи середніх розмірів з яскравим оперенням, видовженим, загостреним і трохи загнутим дзьобом та короткими ногами. Заселяють рідколісся та відкриті простори. Комахоїдні. Відомо 31 вид; в Україні — 2 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Бджолоїдкові (Meropidae)
Бджолоїдка зелена Merops persicus  Pallas, 1773   Рідкісний залітний птах, переважно степової зони країни. Зареєстровано щонайменше 7 випадків спостережень на півдні (Одеська й Миколаївська області та Крим), сході (Донецька й Харківська області) та заході (Чернівецька область)[56]. Останній із зальотів стався в середині листопада 2019 р. в Київській області.
Бджолоїдка звичайна Merops apiaster  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, за винятком гір; мігрує скрізь. Чисельність оцінюють у 2—4 тис. пар.

До списку родиндо списку рядів

Родина Сиворакшові (Coraciidae)Редагувати

Сиворакшові — птахи середніх розмірів з міцним дзьобом і відносно короткими ногами. В оперенні часто є синій та рудий кольори. Заселяють узлісся та відкриті місцевості. Переважно комахоїдні. Відомо 13 видів; в Україні трапляється лише 1 вид.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Сиворакшові (Coraciidae)
Сиворакша євразійська Coracias garrulus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Тримається на узліссях старих лісів, у балках, біля урвищ, стрімких берегів річок серед відкритих сухих місцевостей Лісостепу та Степу; можливими є випадки гніздування в інших регіонах. Чисельність оцінюють у 4—5 тис. пар, і вона скорочується[13].

До списку родиндо списку рядів

Родина Рибалочкові (Alcedinidae)Редагувати

Рибалочкові — птахи дрібних і середніх розмірів з довгим загостреним дзьобом і короткими ногами. Заселяють рідколісся та відкриті місцевості, часто поблизу водойм. Переважно рибоїдні. Відомо 91 вид; в Україні — 2 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae)
Рибалочка блакитний Alcedo atthis Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім Криму (на півострові відомі лише окремі випадки гніздування[16]) і високогір'я Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує в окремих районах півдня та на Прикарпатті, зрідка — на решті території.
Рибалочка строкатий Ceryle rudis Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний вид. Одну особину спостерігали 1926 р. біля міста Судака в Криму[16].

До списку родиндо списку рядів

Ряд Дятлоподібні (Piciformes)Редагувати

Дятлоподібні — невеликого та середнього розміру птахи, які ведуть переважно деревний спосіб життя. Із 484 видів дятлоподібних світової фауни в Україні трапляється 10 видів.

Родина Дятлові (Picidae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Крутиголовка звичайна Jynx torquilla  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться по всій території, крім високогір'я; мігрує скрізь. Гніздова популяція становить 35—55 тис. пар.
Жовна сива Picus canus J. F. Gmelin, 1788)   Осілий, кочовий. Поширений у лісовій і лісостеповій смугах, крім високогір'я Карпат, а також у північній частині степової смуги і Придунайському регіоні. Гніздова популяція становить 11—15 тис. пар.
Жовна зелена Picus viridis  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Гніздиться на Поліссі, у західних районах та, спорадично, пониззі Дунаю та Дністра. Гніздова популяція становить 500—800 пар.[13]
Жовна чорна Dryocopus martius Linnaeus, 1758)   Осілий, кочовий. Гніздиться в лісовій та частково лісостеповій смугах.
Дятел трипалий Picoides tridactylus Linnaeus, 1758)   Осілий. Гніздиться в Карпатах та на Поліссі (ліси на півночі Житомирської, Рівненської і Волинської областей). Гніздова популяція становить понад 300 пар.[13]
Дятел середній Dendrocopos medius Linnaeus, 1758)   Осілий і кочовий птах лісової та лісостепової смуг, крім Карпат. Гніздова популяція становить 6—9 тис. пар.
Дятел малий Dryobates minor Linnaeus, 1758)   Осілий, кочовий. Гніздиться в лісовій та лісостеповій смугах, крім Карпат, а також частково на півночі степової смуги.
Дятел білоспинний Dendrocopos leucotos Bechstein, 1803)   Осілий, кочовий. Поширений у лісовій та частково лісостеповій смугах, крім високогір'я Карпат. Чисельність оцінюють у 1 тис. пар.[13]
Дятел сирійський Dendrocopos syriacus Hemprich & Ehrenberg, 1833)   Осілий, кочовий. Звичайний вид в населених пунктах на всій території України, крім гір. Чисельність оцінюють у 2—4 тис. пар.
Дятел звичайний Dendrocopos major Linnaeus, 1758)   Осілий, кочовий. Звичайний вид, поширений на всій території країни.

До списку родиндо списку рядів

Ряд Соколоподібні (Falconiformes)Редагувати

Соколоподібні — великі та середні за розміром хижі птахи з відносно великою головою, помірно довгими ногами, коротким дзьобом з гачкоподібно загнутою верхньою щелепою на кінці і особливим зубцем на ній, вузьким відносно довгим хвостом. Крила порівняно вузькі, довгі й загострені. Дуже рухливі птахи. У світі 64 види; у фауні України — 9 видів.

Родина Соколові (Falconidae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Соколові (Falconidae)
Боривітер степовий Falco naumanni  Fleischer, 1818   Гніздовий, перелітний. Зрідка трапляється в степовій смузі. Гніздиться епізодично й у невеликій кількості, тільки в Криму[13].
Боривітер звичайний Falco tinnunculus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Звичайний вид. У гніздовий та міграційний періоди трапляється на всій території країни. Зимує на півдні, зрідка — в інших регіонах.
Кібчик червононогий Falco vespertinus  Linnaeus, 1766   Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно у степовій смузі. Чисельність скорочуються. Під час міграцій трапляється на всій території країни.
Ланер Falco biarmicus  Temminck, 1825   Рідкісний залітний: єдине спостереження сталося в 2008 р. у Криму[57].
Підсоколик малий Falco columbarius  Linnaeus, 1758   Пролітний, зимуючий. На всій території країни.
Підсоколик великий Falco subbuteo  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться скрізь, крім Степового Криму. Під час міграцій трапляється на всій території країни.
Балабан Falco cherrug  J. E. Gray, 1834   Гніздовий, перелітний, зимуючий. На гніздуванні поширений у степовій смузі. Під час міграцій може траплятися скрізь. Регулярно зимує в Криму та деяких інших приморських районах; інколи взимку трапляється на решті території країни. Станом на 2009 р., гніздилось 250—300 пар[13]. Протягом останнього десятиліття чисельність скорочується.
Кречет Falco rusticolus  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний. Трапляється на всій території країни в зимовий період.
Сапсан Falco peregrinus  Tunstall, 1771   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Рідкісний. Гніздиться переважно в гірському Криму, чисельність становить 120—130 пар. Можливе гніздування в Карпатах[13]. У період міграцій та взимку трапляється на всій території країни, нерідко в населених пунктах.

до списку рядів

Ряд Папугоподібні (Psittaciformes)Редагувати

Папуги — від дрібних до великих розмірів тропічні птахи з характерним гачкуватим дзьобом, який дещо сплощений з боків. Хвіст у багатьох видів значно видовжений. Ведуть деревний спосіб життя. У ряді налічують 399 видів; в Україні — 1 вид.

Родина Папугові (Psittacidae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Папуга Крамера Psittacula krameri (  Scopoli, 1769)   Рідкісний залітний вид. Відомо кілька випадків виявлення поодиноких особин у природі. У Херсонській області 1 особину здобули 31 серпня 1976 р. на Солоноозерній ділянці Чорноморського біосферного заповідника. Стан оперення вказував на життя птаха в дикій природі[58]. Відомо й кілька реєстрацій цього виду в Донецькій області[59][60]. Утім є сумніви щодо природного характеру зальоту виду на схід України. Ймовірніше, там папуги втекли з приватних колекцій.

До списку рядів

Ряд Горобцеподібні (Passeriformes)Редагувати

Горобцеподібні — переважно дрібні і середнього розміру птахи, які значно різняться за зовнішнім виглядом, способом життя, умовами існування і способами добування їжі. Поширені по всьому світу. Відомо приблизно 5400 видів, з яких на території України трапляється 177 видів.

ВивільговіСорокопудовіВороновіСиницевіРемезовіЖайворонковіВусаті синиціОчеретянковіКобилочковіЛастівковіВівчариковіВертунковіОполовниковіКропив'янковіПідкоришниковіПовзиковіВоловоочковіПронурковіШпаковіДроздовіМухоловковіЗолотомушковіОмелюховіТинівковіГоробцевіПлисковіВ'юрковіПодорожниковіВівсянкові

Родина Вивільгові (Oriolidae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Вивільгові (Oriolidae)
Вивільга звичайна Oriolus oriolus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім високогір'я та південного узбережжя Криму; мігрує скрізь.

До списку родиндо списку рядів

Родина Сорокопудові (Laniidae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Сорокопудові (Laniidae)
Сорокопуд терновий Lanius collurio  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Широко поширений вид на всій території. Чисельність оцінюють у 350—450 тис. пар.
Сорокопуд чорнолобий Lanius minor  J. F. Gmelin, 1788   Гніздовий, перелітний. Гніздиться скрізь, крім гір, але найчастіше у південній частині країни. Чисельність становить 20—35 тис. пар
Сорокопуд північний Lanius borealis  Vieillot, 1808   Рідкісний залітний в осінньо-зимовий період[61].
Сорокопуд сірий Lanius excubitor  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, зимуючий. Гніздиться у Поліссі, Прикарпатті, на Закарпатті та місцями в північних районах Лісостепу. За оцінками фахівців, чисельність становить 0,5—1 тис. пар. Зимує на всій території.[13]
Сорокопуд червоноголовий Lanius senator  Linnaeus, 1758   Пролітний, можливе гніздування. Спостерігали в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю до східних кордонів Донецької області, на північ до Луганська. Епізодичне гніздування є можливим у Криму.[62][13]
Сорокопуд білолобий Lanius nubicus  Lichtenstein, 1823   Рідкісний залітний. Єдине спостереження — на початку травня 2004 р. 1 особину відловили на о. Зміїному[63].

До списку родиндо списку рядів

Родина Воронові (Corvidae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воронові (Corvidae)
Галка альпійська* Pyrrhocorax graculus Linnaeus, 1766)   Рідкісний залітний птах, якого спостерігали в Карпатах в Чернівецькій області.
Кукша тайгова Perisoreus infaustus Linnaeus, 1758)   Рідкісний залітний птах Західного Полісся.
Сойка звичайна Garrulus glandarius Linnaeus, 1758)   Осілий, кочовий. Гніздиться на всій території, крім високогір'я.
Сорока звичайна Pica pica Linnaeus, 1758)   Осілий. Поширений на всій території, за винятком високогір'я Карпат та Кримських гір.
Горіхівка крапчаста Nucifraga caryocatactes Linnaeus, 1758)   Гніздовий, кочовий, інвазійний. Гніздиться в Карпатах та у північних районах Полісся. Періодично відбуваються нальоти птахів з більш північних регіонів, зумовлені нестачею там корму. Під час інвазій в осінньо-гніздовий період може траплятись на всій території країни.
Галка звичайна Corvus monedula  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Гніздиться і зимує на всій території, крім гір. Мігрує скрізь.
Грак Corvus frugilegus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться і зимує майже на всій території України, крім гір. Мігрує скрізь.
Крук звичайний Corvus corax  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Поширений на всій території.
Ворона чорна* Corvus corone  Linnaeus, 1758   Ймовірно, залітний вид. У літературних джерелах є певні відомості про його гніздування на території країни в першій половині ХІХ ст.[64] Надалі не було переконливих даних про його зальоти, а тим паче гніздування.
Ворона сіра Corvus cornix  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Поширений на всій території.

До списку родиндо списку рядів

Родина Синицеві (Paridae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Синицеві (Paridae)
Синиця чорна Parus ater  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, зимуючий. Гніздиться в лісовій і частково в лісостеповій смугах, а також в гірському Криму. Чисельність оцінюють у 85—115 тис. пар. Взимку трапляється майже на всій території, крім півдня та південного сходу степової смуги.
Синиця чубата Lophophanes cristatus Linnaeus, 1758)   Осілий, частково кочовий. Поширений у лісовій і на значній частині лісостепової смуги, а також у Карпатах; Чисельність — 75—95 тис. пар.
Гаїчка болотяна Poecile palustris Linnaeus, 1758)   Осілий, частково кочовий. Поширений у лісовій і лісостеповій смугах, а також у північній частині степової смуги; 250—380 тис. пар.
Гаїчка-пухляк Poecile montanus Baldenstein, 1827)   Осілий, кочовий. Поширений у лісовій та лісостеповій смузі; 170—210 тис. пар
Синиця блакитна Parus caeruleus  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім рівнинного Криму. Мігрує та зимує скрізь.
Синиця біла Parus cyanus  Pallas, 1770   Рідкісний осілий вид. Уперше гніздування виявлено в 2001 р., на півночі Волинської області. Тримається в долинах середньої течії Прип'яті та Стоходу; лише 5–8 гніздових пар[65][13].
Синиця велика Parus major  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, перелітний. На всій території країни.

До списку родиндо списку рядів

Родина Ремезові (Remizidae)Редагувати

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ремезові (Remizidae)
Ремез звичайний Remiz pendulinus Linnaeus, 1758)   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. На гніздуванні трапляється на всій території, крім високогір'я Карпат і Криму. Зимує переважно на півдні країни.

До списку родиндо списку рядів

Родина Жайворонкові (Alaudidae)