Відкрити головне меню

Список птахів України

стаття-список у проекті Вікімедіа

Список птахів фауни України включає 431 вид, які траплялися або трапляються на території України.

Орнітофауна України
Europe location UKR.png
Територія України на карті Європи
Біорегіон
Фауністичне царство Арктогея
Біогеографічний екорегіон Палеарктика
Екозона Палеарктика
Місцевість
Континент Європа
Країна Україна
Фауна більшого обсягу
За географією Птахи Європи
За систематикою орнітофауна
За екологією морська фауна, суходільна фауна
За біогеографією Фауна Землі
Геологічний вік рецентна фауна
Особливості
Видовий обсяг 431
Родовий обсяг 208

Серед орнітофауни України 4 види є інтродукованими, гніздовими або ймовірно гніздовими — 286, пролітними — 43, зимуючими — 186, залітними — 112.

Кількість видів птахів у фауні України залежить від двох чинників — визнання достовірності зустрічей окремих рідкісних видів у минулому, а також застосування певного систематичного підходу (оскільки різні систематики один і той самий таксон можуть розглядати як вид або підвид).

Перелік видів та систематичний порядок наведено на основі класифікації, розробленої для Handbook of the Birds of the World[1]. Українські назви птахів наведено за працями Г. В. Фесенка, А. А. Бокотея (2007) та Г. В. Фесенка (2018)[2].

Список складено на основі публікацій Г. В. Фесенка, А. А. Бокотея (2007)[3], в якій наведено 424 види та В. М. Грищенка (2004)[4], в якій згадується 423 види. Список доповнено з урахуванням більш пізніх знахідок. До складу орнітофауни України не включено деякі види, щодо спостереження яких недостатньо даних, які підтверджують ці зустрічі (відсутні опудала, фото, або детальні описи обставин зустрічі), тому не можна говорити про достовірність визначення: шуліки чорноплечого (Elanus caeruleus), якого спостерігали в Західній Україні; яструба туркестанського (Accipiter badius), якого бачили в Херсонській області[5]; галки червонодзьобої (Pyrrhocorax pyrrhocorax), яку відмічали в Донецькій області[6]. Також не включено види, які не характерні для фауни Європи. Їх часто утримують в неволі, тому існує велика ймовірність зустрічі із окремими особинами, що втекли з неволі. До таких випадків належать спостереження: свища чилійського (Anas sibilatrix) в Івано-Франківській області[7], огара сіроголового (Tadorna cana) на Закарпатті[8], гуски єгипетської (Alopochen aegyptiacus), мандаринки (Aix galericulata), качки каролінської (Aix sponsa) та деяких інших видів. Також до списку не включено деякі види, які зустрічали в Україні, проте за прийнятою тут класифікацією, мають статус підвидів. Це мартин східний (Larus heuglini) — є підвидом мартина чорнокрилого (Larus fuscus); трав'янка європейська (Saxicola rubicola) та трав'янка білошия (Saxicola maurus) — є підвидами трав'янки чорноголової (Saxicola torquata); плиска чорноголова (Motacilla feldegg) та плиска жовтолоба (Motacilla lutea) — є підвидами плиски жовтої (Motacilla flava); чечітка біла (Acanthis hornemanni) — є підвидом чечітки звичайної (Acanthis flammea). Виключення зроблено лише для сірої ворони (Corvus cornix), яку розглядають як підвид ворони чорної (Corvus corone), проте ці два таксони у списку подано в ранзі окремих видів для уникнення плутанини щодо їх статусу в Україні. Також до списку не внесено сорокопуда азійського (Lanius lahtora), якого спостерігали на півдні України[9], проте такий вид за згаданою систематикою не виділяють.

Статуси видів та інформацію щодо поширення наведено за виданнями Г. В. Фесенка, А. А. Бокотея (2002, 2007)[10][3], якщо не вказано інших джерел.

Пояснення до таблиціРедагувати

Види, позначені *, внесені до списку фауни України на основі лише згадування в літературі про реєстрацію цього виду, але опудала або чіткої фотографії виявленого птаха в музейних фондах чи будь-яких фототек немає.

Природоохоронний статусРедагувати

   Таким кольором позначені види птахів, що перебувають під державною охороною на території України й включені до списків третього видання Червоної книги України (2009 рік)[11].

Теги, що використовуються для виділення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП:

  Extinct Зниклий
  Extinct in the Wild Зниклий у дикій природі
  Critically Endangered Перебуває під критичною загрозою
  Endangered Перебуває під загрозою
  Vulnerable Уразливий
  Near Threatened Близький до загрозливого стану
  Least Concern У найменшій загрозі
  Data Deficient Відомості недостатні
  Not Evaluated Види з недослідженим статусом

Статус приналежності до фауниРедагувати

Види птахів, що зустрічаються в межах України, за характером перебування, гніздування і сезонним переміщенням поділені на кілька груп[12][13][3][4]:

  • Осілий — вид, який цілий рік тримається певної невеликої території й за її межі не переміщується. До цієї групи також відносяться Синантропи — види, які живуть поблизу людини і так чи інакше залежать від нього.
  • Гніздовий — вид із доведеним гніздуванням у межах території країни. Для таких видів встановлено перебування в гніздових біотопах у період розмноження, виявлені гнізда, пташенята; спостерігали будівництво гнізд, вигодовування пташенят та інші елементи гніздової поведінки.
  • Ймовірно гніздиться — вид, що спостерігається протягом гніздового періоду в потрібних для гніздування біотопах, але його гніздування на території країни не підтверджено.
  • Кочовий — вид, що поза сезоном розмноження постійно переміщується з місця на місце в пошуках їжі. Такі переміщення не пов'язані з циклічністю і цілком залежать від доступності кормової бази та погодних умов.
  • Перелітний — здійснює регулярні сезонні переміщення між місцями гніздування і зимівлі. Часто переліт проходить із зупинками для відпочинку та на годівлю.
  • Зимуючий — осілий, або такий що прилітає на зимівлю вид птахів.
  • Пролітний — вид, що з'являється в межах регіону тільки під час сезонних міграцій (прольоту, кочівлі), переважно під час зупинок для відпочинку і годування на пролітному шляху.
  • Залітний — вид, який випадково опинився на території України з якихось причин, шляхи міграції й місця гніздування яких знаходяться далеко (часто за кілька тисяч км від їх постійного гніздового або зимового ареалу) за межами країни. Найчастіше зальоти відбуваються під час осінніх або весняних міграцій.
  • Літуючий — вид птахів, який не розмножується в межах території України, але регулярно зустрічається в літній період, затримується на шляхах прольоту за межами свого гніздового ареалу.
  • Інтродукований — вид, який був завезений людиною і утворив стійкі гніздові угруповання в місцях завезення.

ЗмістРедагувати

Ряд Куроподібні (Galliformes)Редагувати

Куроподібні — широко поширений ряд птахів. Мають міцні лапи, пристосовані для швидкого бігу і риття землі. Літати вміють не всі види та, в кращому випадку, лише на невеликі відстані. Відомо близько 250 видів, з них у фауні України зареєстровано 9 видів.

Родина Фазанові (Phasianidae)Редагувати

Фазанові — птахи дрібних, середніх і великих розмірів. Крила широкі, короткі. Хвіст різної довжини. Ноги міцні, з тупими кігтями, пристосовані до копання, задній палець на нозі знаходиться на вищому рівні, ніж інші. Заселяють відкриті простори, скелі й полонини в горах. Гніздяться на землі. Еврифаги. Відомо 187 видів; в Україні — 9 видів.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Перепілка звичайна Coturnix coturnix  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гірських районів Карпат і лісових масивів Полісся; популяція становить 100—160 тис. особин. Під час міграцій може траплятися скрізь. Взимку іноді спостерігається на півдні країни.
Кеклик азійський Alectoris chukar  Gray, 1830   Інтродукований. Осілий у Кримських горах, мешкає від Севастополя до Феодосії[4][14]. Вперше вид завезли до Криму ще на початку XIX століття, але птахи були повністю знищені браконьєрами. 1947 року було випущено 29 кекликів у районі Алушти, наступного року було випущено ще 188 особин[15]. Останній раз кекликів завозили до мисливських господарств у 1959—1960 роках і восени 1961 року[16].
Фазан звичайний Phasianus colchicus  Linnaeus, 1758   Інтродукований, осілий вид. Поширений у степовій та лісостеповій зонах, у Закарпатті й Волинський області.
Куріпка сіра Perdix perdix  Linnaeus, 1758   Осілий птах всіх регіонів окрім Карпат і суцільних лісових масивів Полісся.
Куріпка даурська Perdix dauurica  Pallas, 1811   Інтродукований вид. Була невдала спроба інтродукції виду 1950 року на території Київської області (випущено 100 птахів)[15]. Невеликі популяції існували кілька років, але пізніше зникли[4]. Невдала спроба інтродукції 1959 року в Білогірському районі Криму[17].
Орябок Tetrastes bonasia  Linnaeus, 1758   Осілий. Поширений на Поліссі (включно з Розточчям), в Карпатах. Чисельність в Україні за останні десятиліття сильно скоротилася, з 38-42 тис. на початку 1970-х, до близько 22 тис. особин на кінець 2000-х[11].
Куріпка біла Lagopus lagopus  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний вид. До XIX століття гніздилася, а тепер залітає в північні райони Сумської, Чернігівської та Житомирської областей. У голоцені проникала до лісостепу, степу, в Карпати та Крим включно[18].
Глушець Tetrao urogallus  Linnaeus, 1758   Осілий. Поширений на Поліссі, в Карпатах. Чисельність в Україні за останні десятиліття сильно скоротилася і становить близько 3 тисяч особин[11].
Тетерук Tetrao tetrix  Linnaeus, 1758   Осілий. Поширений на Поліссі (включно з Розточчям), в Карпатах та на півночі лісостепової смуги. Чисельність в Україні за останні десятиліття сильно скоротилася, з 66,5 тис. на початку 1970-х, до близько 13 тисяч особин на кінець 2000-х[11].

До списку рядів

Ряд Гусеподібні (Anseriformes)Редагувати

Гусеподібні — це водоплавні птахи середніх і великих розмірів. Ряд містить близько 169 видів, що поширені майже всіма континентами; з них на території України трапляється 40 видів, усі з родини качкових.

Родина Качкові (Anatidae)Редагувати

Качкові — це водоплавні птахи середніх і великих розмірів. Мають перетинчасті лапи, пристосовані до водного способу життя. Дзьоб переважно сплощений, широкий, хвіст здебільшого короткий. Заселяють зволожені місцевості та відкриті простори, рідше — узлісся, урвисті лесові береги водойм. Гніздяться серед болотяної рослинності, а також у норах, дуплах.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Савка Oxyura leucocephala  Scopoli, 1769   Рідкісний пролітний та зимуючий. Найчастіше зустрічається у степовій зоні, Закарпатській та Волинській областях, проте головним чином на водоймах Криму[19][11]. У першій половині XX століття гніздився в плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем)[11].
Лебідь чорний Cygnus atratus  Latham, 1790   Інтродукований. Гніздування змішаної пари (самець чорного лебедя та самка лебедя-шипуна), яка виростила 5 пташенят, відмічено в 1994 в Кіровоградській області[20]. На підставі цього вид включено до складу орнітофауни України[4].
Лебідь-шипун Cygnus olor  Gmelin, 1789   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір і Керченського півострова; мігрує скрізь; регулярно зимує в південних районах, на решті території — за наявності незамерзаючих водойм.
Лебідь-кликун Cygnus cygnus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, пролітний, зимуючий. Гніздування відмічено з 1998 року на території Чорнобильської зони відчуження[21]. Пролітний на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка — на інших водоймах.
Лебідь малий Cygnus bewickii  Yarrell, 1830   Пролітний, зимуючий. Під час міграцій зустрічається переважно вздовж Азово-Чорноморського узбережжя та на Дніпрі. Зимує на узбережжі Чорного та Азовського морів[11][22].
Казарка чорна Branta bernicla  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний. Переважно на водоймах північно-західних та північних районів країни.
Казарка білощока Branta leucopsis  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний. Переважно північно-західні та північні райони країни.
Казарка червоновола Branta ruficollis  Pallas, 1769   Пролітний, зимуючий. Біля морського узбережжя та на Сиваші; під час міграцій трапляються в глибині суходолу. Частина популяції залишається на зимівлю в дельті Дунаю, Чорноморському заповіднику, Криму, Молочному та Утлюцькому лиманах. У різні роки на території України залишається зимувати від 1,2 до понад 14 тис. особин[11].
Казарка канадська* Branta canadensis  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний. Спостерігався на Шацьких озерах та сході країни.
Гуска біла Anser caerulescens  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний. Переважно північний, центральний та південний регіони.
Гуска гірська* Anser indicus  Latham, 1790   Рідкісний залітний. Зареєстрований на Одещині; можливо особини, що втекли з неволі.
Гуска сіра Anser anser  Latham, 1790   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім Карпат та Криму; мігрує скрізь; зимує на півдні.
Гуменник Anser fabalis  Latham, 1787   Пролітний, зрідка зимуючий. Трапляється під час міграцій на всій території, але переважно в західних та північних областях; зимує на окремих ділянках чорноморського узбережжя, зрідка — вздовж західного берега Азовського моря.
Гуменник короткодзьобий Anser brachyrhynchus  Baillon, 1834   Рідкісний залітний[4].
Гуска білолоба Anser albifrons  Scopoli, 1769   Пролітний, зимуючий. Пролітний на всій території, зимує на півдні країни.
Гуска мала Anser erythropus  Linnaeus, 1758   Рідкісний пролітний та зимуючий. Під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Північно-західному Приазов'ї, де обмежено може залишатися і на зимівлю. Також зрідка зимує у південній частині Сивашу[11].
Морянка Clangula hyemalis  Linnaeus, 1758   Рідкісний пролітний та зимуючий. Трапляється переважно на заході країни та в приморських районах.
Пухівка Somateria mollissima  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Гніздиться в районі Чорноморського біосферного заповідника, на острові Березань. Чисельність станом на 2009 рік становила 1,2—2 тис. пар[11]. В інших регіонах — залітний.
Турпан Melanitta fusca  Linnaeus, 1758   Рідкісний пролітний та зимуючий. На всій території, взимку на Чорному морі та Дніпрі.
Синьга Melanitta nigra  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний взимку птах, на всій території крім гір.
Гоголь Bucephala clangula  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в Західному Поліссі (Шацькі озера) та пониззі Дніпра; в період міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує вздовж морського узбережжя на великих річках та інших водоймах[11].
Крех малий Mergellus albellus  Linnaeus, 1758   Пролітний, зимуючий. Під час міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує вздовж морського узбережжя, на Дніпрі, Дунаї та Сіверському Дінці, інколи на інших водоймах.
Крех великий Mergus merganser  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в північно-західному Поліссі (Шацькі озера) та на Закарпатті. У періоди міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує біля морського узбережжя та на водоймах у глибині суходолу.
Крех середній Mergus serrator  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на островах і косах Чорного і Азовського морів, на Лебединих островах, островах Джарилгацької затоки, на Обитічній косі[11][14]. Під час міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи спостерігається на водоймах в глибині суходолу.
Каменярка* Histrionicus histrionicus  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний птах, самця спостерігали 12 червня 1988 в Лівівській області[23].
Галагаз звичайний Tadorna tadorna  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздовий на Азово-Чорноморському узбережжі й залітний на решті території, чисельність 1400—1700 пар.
Огар Tadorna ferruginea  Pallas, 1764   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму (Сиваш, Керченський півострів) та в Луганській області. Чисельність не перевищує 340—360 пар[11][14]. Залітний в інших регіонах (Західна Україна, середня частина басейну Дніпра, на Дунаї). Зимує на озерцях біосферного заповідника «Асканія-Нова», іноді на Азовському узбережжі[11].
Чернь червонодзьоба Netta rufina  Pallas, 1773   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Рідкісний гніздовий птах степової смуги приморських районів Азово-Чорноморського регіону, а також в Рівненській області[24]. Залітний в інших регіонах. Українська гніздова популяція коливається в межах 150—550 пар та має тенденція до скорочення[11].
Попелюх Aythya ferina  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка трапляється взимку на водоймах в глибині суходолу.
Чернь білоока Aythya nyroca  Güldenstädt, 1770   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Місця масового гніздування розташовані в Одеській області (озера Катлабуг і Кугурлуй, Стенцівські плавні) та Криму (Каркінітська затока, Східний Сиваш), на деяких водоймах Керченського півострова[11][14]. В інших регіонах гніздиться окремими парами. Під час міграцій трапляється на всій території країни. Зимує біля морського узбережжя.
Чернь чубата Aythya fuligula  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться головним чином у Поліссі; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя та в пониззі Дніпра, трапляються взимку і в інших регіонах.
Чернь морська Aythya marila  Linnaeus, 1758   Пролітний, зимуючий. Пролітний на всій території; зимує вздовж морського узбережжя.
Чирянка-квоктун* Anas formosa  Georgi, 1775   Рідкісний залітний з Сибіру, спостерігався на Дніпрі в Кіровоградській області.
Чирянка велика Anas querquedula  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території країни, крім гір та більшої частини Криму; мігрує скрізь; іноді зимує в Північному Причорномор'ї та на незамерзаючих водоймах в глибині суходолу.
Широконіска Anas clypeata  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території країни, крім Карпат і Криму; мігрує скрізь; зимує біля узбережжя морів та в пониззі Дунаю.
Нерозень Anas strepera  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздовий ареал мозаїчний: охоплює долини Дністра, Дніпра, Прип'яті (різке скорочення чисельності), у дельті Дунаю, північного узбережжя Азовського та Чорного морів. Мігрує скрізь. Іноді зимує біля морського узбережжя та на Дніпрі. Чисельність в Україні коливається в межах 650—1400 пар[11].
Свищ Anas penelope  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному сході країни; під час міграцій трапляється на всій території; зимує у Північно-Західному Причорномор'ї, на Сиваші, в Західному Приазов'ї, в інших місцях — випадково.
Крижень Anas platyrhynchos  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Зустрічається на всій території країни.
Шилохвіст Anas acuta  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Зрідка гніздиться на Поліссі і в північних районах Лісостепу, поодинокими парами на островах чорноморського узбережжя. Під час міграцій трапляється на всій території країни. Зимує біля берегів Північно-Західного Причорномор'я, на Сиваші і лиманах Приазов'я, зрідка трапляється на водоймах у глибині суходолу.
Чирянка мала Anas crecca  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться головним чином на Поліссі; під час міграцій трапляється по всій країні; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи тримається взимку на водоймах в глибині суходолу.

До списку рядів

Ряд Пірникозоподібні (Podicipediformes)Редагувати

Пірникози — невеликих і середніх розмірів водоплавні птахи, зовнішньо схожі на гагар, але менших розмірів. Кожен палець має окрему плавальну перетинку. Добре плавають і пірнають. Ноги розміщені далеко позаду тіла, що робить їх досить незграбними на суші. Злітають з води важко, після великого розбігу. Забарвлення статей однакове; зимове оперення відрізняється від шлюбного. Відомо 20 видів пірникоз, з них 5 видів трапляються в Україні на водоймах повсюдно; іноді зимують[25].

Родина Пірникозові (Podicipedidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пірникозоподібні (Podicipediformes)
Родина: Пірникозові (Podicipedidae)
Пірникоза мала Podiceps ruficollis  Pallas, 1764   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться повсюдно, крім Карпатських і Кримських гір; мігрує скрізь. Регулярно зимує на незамерзаючих водоймах півдня, Поділля, Прикарпаття та на Закарпатті.
Пірникоза сірощока Podiceps grisegena  Boddaert, 1783   Нечисленний гніздовий, перелітний, зимуючий. Регулярно зимує на Чорному і Азовському морях, незамерзаючих лиманах, Дністрі; зрідка на водоймах на Дніпрі під Києвом.
Пірникоза велика Podiceps cristatus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться повсюдно, крім гір; мігрує скрізь. Регулярно зимує на Чорному і Азовському морях, незамерзаючих лиманах, гирлі Дністра; зрідка на водоймах на Дніпрі під Києвом.
Пірникоза червоношия Podiceps auritus  Boddaert, 1783   Пролітний, зрідка зимуючий. У теплі зими його було відмічено на Дністровському лимані і затоках Чорноморського заповідника.
Пірникоза чорношия Podiceps nigricollis  Brehm, 1831   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться по всій території, крім Криму і гірських районів Карпат. Зимує на Чорному морі.

До списку рядів

Ряд Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes)Редагувати

Фламінго — це зграйні прибережні птахи. Живляться молюсками та водоростями, фільтруючи їх із мулу. Відомо 6 видів фламінго, з яких в Україні спостерігається один вид.

Родина Фламінгові (Phoenicopteridae)Редагувати

Фламінгові — великі птахи, з довгими ногами і шиєю. Дзьоб короткий, масивний, загнутий донизу. Заселяють зволожені місцевості серед відкритих просторів, переважно у тропіках. Гніздяться колоніями. Зоофаги. Монотипна родина з 6 видами; в Україні зустрічається 1 вид.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes)
Родина: Фламінгові (Phoenicopteridae)
Фламінго рожевий Phoenicopterus roseus  Pallas, 1811   Рідкісний залітний та гніздовий вид півдня України. Єдиний випадок гніздування зареєстровано у 2017 році в Херсонській області на Сиваші[26][27]. Відомі зальоти в різні регіони України: Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Київську, Чернігівську та Харківську області[28], а також у Крим[14].

До списку рядів

Ряд Голубоподібні (Columbiformes)Редагувати

Голуби — птахи середніх розмірів із міцною тілобудовою та короткою шиєю. Біля основи дзьоба мають восковицю. Ноги короткі. Заселяють рівнинні райони і гори. Живляться насінням, плодами. Відомо 350 видів, з них на території України трапляються 6 видів.

Родина Голубові (Columbidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Голуб сизий Columba livia  Gmelin, 1789   Осілий. У дикому стані трапляється в деяких (переважно гірських) районах Криму, а також у Придунайському регіоні. Птахи синантропного підвиду Columba livia var. urbana мешкають практично в усіх містах країни.
Голуб-синяк Columba oenas  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в західних, північних, центральних областях і в Кримських горах; чисельність не більше 8-12 тис. особин[11]. Мігрує скрізь. Регулярно зимує на півдні, в інших регіонах — спорадично.
Припутень Columba palumbus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться скрізь крім високогір'я Карпат. Мігрує всюди. Регулярно зимує на півдні, в інших регіонах — спорадично.
Горлиця звичайна Streptopelia turtur  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Поширена скрізь, крім високогірних районів Карпат.
Горлиця велика Streptopelia orientalis  Latham, 1790   Рідкісний залітний. Спостерігалась у жовтні 1902 року біля Сімферополя (Крим).
Горлиця садова Streptopelia decaocto  Frivaldszky, 1838   Осілий. Поширена на всій території, крім високогір'я; гніздиться 280—435 тис. пар.

до списку рядів

Ряд Рябкоподібні (Pterocliformes)Редагувати

Рябки — птахи середнього розміру щільної статури, голова невелика, шия недовга. Ноги короткі, плесно оперене до пальців. Дзьоб короткий, без восковиці, ніздрі прикриті шкіряною складкою. Відомо 16 видів, серед яких в Україні — 3.

Родина Рябкові (Pteroclidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Рябкоподібні (Pterocliformes)
Родина: Рябкові (Pteroclidae)
Саджа звичайна Syrrhaptes paradoxus  Pallas, 1773   Рідкісний залітний птах. На території України садж помічали під час періодичних нальотів, що були відмічені 1859, 1863, 1872, 1876, 1888 та 1908 року. У 1888 та 1908 роках саджі траплялись майже в усіх областях України, а окремі пари гніздилися в степовій зоні, Дніпропетровській та Херсонській областях (Асканія-Нова). Востаннє цих птахів спостерігали в Пирятинському районі Полтавської і в Прилуцькому районі Чернігівської області в травні і червні 1921 року[15].
Рябок чорночеревий Pterocles orientalis  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний птах; спостерігали в степах півдня країни та Криму[15].
Рябок білочеревий Pterocles alchata  Linnaeus, 1766   Рідкісний залітний птах. Зальоти відмічали у період з 1800 до 1949 років на території сучасної Дніпропетровської області.

до списку рядів

Ряд Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)Редагувати

Дрімлюгоподібні — дрібних і середніх розмірів птахи. Різноманітні за зовнішнім виглядом і способом життя. У них довгі крила, короткі ноги і короткий дзьоб. Комахоїдні. Поширені переважно в тропічних і субтропічних регіонах. Ряд нараховує 595 видів, з яких в Україні зустрічаються 3 види.

ДрімлюговіСерпокрильцеві

Родина Дрімлюгові (Caprimulgidae)Редагувати

Дрімлюгові — дрібних і середніх розмірів нічні птахи, які зазвичай гніздяться на землі. У них довгі крила, короткі ноги і дуже короткий дзьоб зі щетинками в кутах. Розріз рота широкий. Пальці слабкі, не здатні охоплювати гілки. Літають безшумно. Заселяють розріджені ліси, різноманітні відкриті місцевості, передгір'я. Комахоїдні. Родина включає 98 видів, з яких один поширений в Україні.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Дрімлюга Caprimulgus europaeus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім високогір'їв; мігрує скрізь.

До списку родиндо списку рядів

Родина Серпокрильцеві (Apodidae)Редагувати

Серпокрильцеві — дрібні птахи з дуже довгими і вузькими крилами з укороченою плечовою кісткою й коротким другорядними маховими пір'ями, що забезпечують швидкий маневровий політ. Хвіст з вирізкою. Заселяють населені пункти, гірські місцевості та ліси на рівнинах. Комахоїдні. Відомо 96 видів; в Україні — 2 види.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Серпокрильцеві (Apodidae)
Серпокрилець білочеревий Tachymarptis melba  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Кримських горах[14][29]. Залітний вид на півдні країни. Чисельність — 500-3000 пар.
Серпокрилець чорний Apus apus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться повсюдно, перелітний вид. Є одним з найчисленніших видів птахів великих міст, зустрічається також і в сільській місцевості, і у відносно дикій природі.

До списку родиндо списку рядів

Ряд Зозулеподібні (Cuculiformes)Редагувати

Зозулі — птахи середнього розміру зі струнким тілом, довгим хвостом й сильними ногами. Серед зозуль поширений гніздовий паразитизм. Відомо 149 видів, з них в Україні — 3 види.

Родина Зозулеві (Cuculidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Зозуля чубата Clamator glandarius  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний птах з Північної Африки. Відомо 4 зустрічі — птахів спостерігали на острові Зміїний та Арабатській стрілці (Херсонщина).
Зозуля звичайна Cuculus canorus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території.
Зозуля глуха Coccyzus saturatus  Blyth, 1843   Рідкісний залітний птах; двічі спостерігалась на території Кримського півострова, 20 липня 1902 року біля Феодосії та 17 серпня 1976 року на околицях Ялти[29].

До списку рядів

Ряд Журавлеподібні (Gruiformes)Редагувати

Журавлеподібні — великий ряд різноманітних за зовнішнім виглядом, особливостями зовнішньої будови і способу життя птахів. Переважно болотні й наземні птахи, рідше ті, що гніздяться на деревах. Відомо близько 190 видів, з них у фауні України спостерігалося 11 видів.

ПастушковіЖуравлеві

Родина Пастушкові (Rallidae)Редагувати

Пастушкові — невеликі птахи з коротким або дещо видовженим дзьобом. Шия і хвіст короткі, ноги середньої довжини, з довгими пальцями. Заселяють зволожені місцевості з густою рослинністю. Гніздяться окремими парами або невеликими групами з кількох пар. Відомо 142 види, що поширені майже космополітно; в Україні зареєстровано 8 видів.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Пастушкові (Rallidae)
Пастушок Rallus aquaticus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь; регулярно зимує в деяких районах півдня, іноді на водоймах решти країни. У Криму уперше на гніздуванні зареєстрований 1970 року (озеро Донузлав)[14].
Деркач Crex crex  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території країни, крім високогір'я та деяких приморських районів; мігрує скрізь.
Погонич звичайний Porzana porzana  Linnaeus, 1766   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь
Погонич малий Porzana parva  Scopoli, 1769   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір. Чисельність оцінюють в 26-43 тис. пар. Під час міграцій може траплятися скрізь.
Погонич-крихітка Porzana pusilla  Pallas, 1776   Залітний, можливе гніздування. Зустрічається переважно в межах Закарпаття.
Султанка Porphyrio porphyrio  Linnaeus, 1766   Рідкісний залітний вид південних регіонів, зокрема, спостерігали в плавнях Дніпра і Дністра, на Сиваші[30]. У 1971 році трьох самців було здобуто в Чернівецькій області[31].
Курочка водяна Gallinula chloropus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться скрізь крім Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує в південних регіонах та на Закарпатській рівнині, інколи трапляється взимку на водоймах в глибині суходолу.
Лиска Fulica atra  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує на Закарпатті та на півдні країни, трапляється взимку на водоймах решти території.

До списку родиндо списку рядів

Родина Журавлині (Gruidae)Редагувати

Журавлині — птахи великих розмірів із довгими шиєю, ногами і дзьобом. Властива шлюбна поведінка (токування) у вигляді своєрідного танцю. Дуже обережні птахи; на дерева не сідають. Під час перельотів летять зграями, утворюючи, як правило, кут, або «ключ». Звуки — сильне різноманітне «курликання». Заселяють багаті на рослинність болотисті місцевості або степи. Гніздяться окремими парами. Відомо 15 видів; в Україні — 3 види.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Журавлині (Gruidae)
Журавель білий Grus leucogeranus  Pallas, 1773   Рідкісний, залітний. Відомі випадки зустрічей у Центральній і Східній Україні, в Криму.
Журавель степовий Anthropoides virgo  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на півдні та південному сході степової зони: в Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях і Криму. Чисельність в гніздовий період 600—700 особин (200—250 гніздових пар), у передміграційний період — до 1 тис. особин[11].
Журавель сірий Grus grus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі, іноді в заболочених долинах річок Лівобережного Лісостепу. Під час сезонних міграцій зустрічається повсюдно. Взимку трапляється в Присивашші[11].

До списку родиндо списку рядів

Ряд Дрохвоподібні (Otidiformes)Редагувати

Дрохви — птахи середніх та великих розмірів. У них довгі ноги й шия, на ногах по три пальці. Заселяють відкриті простори. Відомо 26 видів; в Україні зустрічаються 3 види.

Родина Дрохвові (Otididae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Дрохвоподібні (Otidiformes)
Родина: Дрохвові (Otididae)
Хохітва Tetrax tetrax  Linnaeus, 1758   Рідкісний осілий, кочовий, перелітний вид. Гніздиться і регулярно зимує на Керченському півострові; в періоди міграцій і взимку трапляється в інших районах півдня; під час зальотів може спостерігатися на решті території країни. Мігрує та зимує у Присивашші, степовому Криму, північно-західному Приазов'ї. Чисельність в гніздовий період близько 30-50 особин, взимку — до 70-80 особин[11].
Дрохва Otis tarda  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться на півдні степової смуги. Регулярно зимує на півдні, в м'які зими окремі особини трапляються на Лівобережжі, включно з Кримом; скупчення — в Херсонській і Запорізькій областях, Керченському півострові. Чисельність в гніздовий період становить до 850 особин, взимку — до 12,4 тис. особин[11].
Джек Chlamydotis undulata  Jacquin, 1784   Рідкісний, залітний. Спостерігали 5 разів на початку XX століття на сході України[4].

До списку рядів

Ряд Гагароподібні (Gaviiformes)Редагувати

Гагари — водоплавні птахи середніх і великих розмірів, з валькуватим тілом і досить довгою шиєю. Забарвлення зверху темно-буре або чорне, низ світлий. Добре плавають і пірнають, злітають тільки з води, по суші пересуваються погано[25]. Поширені у багатьох районах Північної Америки та Північної Європи. Відомо 5 видів гагар, з них 4 види трапляються в Україні. Зустрічаються досить часто, особливо на прольотах і зимівлях.

Родина Гагарові (Gaviidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Гагароподібні (Gaviiformes)
Родина: Гагарові (Gaviidae)
Гагара червоношия Gavia stellata  Brunnich, 1764   Рідкісний пролітний, зимуючий вид. Під час міграції може зустрічатися на водоймах по всій Україні. Окремі птахи періодично зимують на узбережжі Чорного моря, включно з прибережними акваторіями Криму. Відомі випадки зимових зустрічей птахів у Закарпатській області.
Гагара чорношия Gavia arctica  Linnaeus, 1758   Пролітний, зимуючий. Зустрічається по всій Україні, але тільки під час весняних (менше) і осінніх (більше) міграцій. У невеликій кількості птахи зимують біля берегів Чорного й Азовського морів, а в теплі зими на незамерзаючих ділянках у пониззях Дністра, Прута, Серету, Тиси. Іноді поодинокі птахи залітають на внутрішні водойми і гірські річки Криму[14]. Невелика кількість літуючих птахів зустрічається на затоках Чорного моря і на водоймах всередині країни.
Гагара полярна Gavia immer  Brunnich, 1764   Рідкісний залітний. Відомі поодинокі випадки зальоту мігруючих птахів у західні області України[32]. Не зустрічався в Україні з другої половини XX століття.
Гагара білодзьоба Gavia adamsii  Gray, 1859   Рідкісний залітний. Про випадки зальотів у західні області свого часу писав Володимир Дзедушицький (1880, 1895)[32]. Не зустрічався в Україні з другої половини XX століття. Зареєстрований на Тернопільщині.

До списку рядів

Ряд Буревісникоподібні (Procellariiformes)Редагувати

Буревісникоподібні — це морські птахи. Відомо 144 види буревісникоподібних, з них в Україні трапляється 4 види.

КачурковіБуревісникові

Родина Качуркові (Hydrobatidae)Редагувати

Невеликі морські птахи. Політ швидкий, маневровий, пурхаючий, зазвичай літають над поверхнею води. Родина включає 18 видів, в Україні — 1 вид.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Качуркові (Hydrobatidae)
Качурка морська Hydrobates pelagicus  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний, зареєстрований на Азовському морі.

До списку родиндо списку рядів

Родина Буревісникові (Procellariidae)Редагувати

Птахи середніх розмірів. Добре літають, тримаються біля берегів та над поверхнею морів. Родина включає 95 видів, в Україні — 3 види.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Буревісникові (Procellariidae)
Буревісник кочівний* Fulmarus glacialis  Linnaeus, 1761   Рідкісний залітний, спостерігався на Дністрі.
Буревісник середземноморський* Calonectris diomedea  Scopoli, 1769   Рідкісний залітний. Спостерігався в акваторії Чорного моря, зграї з приблизно 90 і 180 птахів біля Ялти і Алупки 1998 року[33][4].
Буревісник малий Puffinus yelkouan  Brünnich, 1764   Звичайний кочовий птах на Чорному морі. У двох районах Чорного моря відзначається постійне скупчення: миси Чауда і Меганом за 50—60 км від берега, і в північно-західній частині Чорного моря — від мису Тарханкут до гирла Дунаю[34]. Влітку залітає також на Азовське море.

До списку родиндо списку рядів

Ряд Лелекоподібні (Ciconiiformes)Редагувати

Лелеки — птахи великих розмірів, з довгими ногами, шиєю і дзьобом, добре ширяють. У забарвленні оперення домінують чорні і білі кольори. Заселяють зволожені місцевості, лісові масиви, можуть траплятися на відкритих просторах, орних землях. Деякі види синантропні. Гніздяться на деревах, скелях окремими парами, зрідка — невеликими групами. Зоофаги. Відомо 20 видів; з них в Україні зустрічаються 2 види.

Родина Лелекові (Ciconiidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes)
Родина: Лелекові (Ciconiidae)
Лелека чорний Ciconia nigra  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Поширений на Поліссі, в Карпатському регіоні та місцями в Лісостепу. Під час міграції трапляється на всій території. В Україні чисельність досягає 400—450 пар[11].
Лелека білий Ciconia ciconia  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я Карпат, крайніх південно-східних районів і Криму[14]. Зареєстровані окремі випадки зимівлі. Під час міграції може траплятися скрізь.

до списку рядів

Ряд Пеліканоподібні (Pelecaniformes)Редагувати

Пеліканоподібні — середніх або великих розмірів прибережні та морські птахи. Доволі різноманітні за зовнішнім виглядом. Дзьоб довгий конусоподібний або дуже великий широкий. Шия довга, ноги також у багатьох видів видовжені. Добре літають і плавають. Живляться рибою, полюючи на неї на поверхні. Відомо 109 видів, з них 13 видів спостерігалися в Україні.

ІбісовіЧаплевіПеліканові

Родина Ібісові (Threskiornitidae)Редагувати

Ібісові — птахи середніх і великих розмірів. Оперення від білого до темно-бурого. Заселяють різноманітні зволожені місцевості. Гніздяться колоніями. Моногами. Нагніздні. Зоофаги. Відомо 35 видів; в Україні — 2 види.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пеліканоподібні (Ciconiiformes)
Родина: Ібісові (Threskiornithidae)
Косар Platalea leucorodia  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. На території країни гніздиться 200—250 пар: головна популяція вздовж чорноморського узбережжя, в пониззях Дунаю і Дністра, а також в Присивашші, Каркінітській затоці; зустрічається на Закарпатті та місцями в інших регіонах, Кіровоградській, Дніпропетровській, Черкаській, Львівській областяхСтаном на 2009 рік в Україні гніздилось 200—250 пар[11][14]. Залітний птах в інших регіонах.
Коровайка Plegadis falcinellus  Linnaeus, 1766   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на озерах та лиманах півдня України: Кугурлуй, Картал, Китай, острові Малий Татару в дельті Дунаю, дельтах Дністра і Дніпра, верхів'ях Тилігульського лиману, заводях Інгулу, на Лебединих островах, Сиваші, в дельті річки Молочної. Станом на 2009 рік в Україні гніздилось 1,5—2 тис. пар[11].

До списку родиндо списку рядів

Родина Чаплеві (Ardeidae)Редагувати

Чаплеві — птахи середніх і великих розмірів. Дзьоб довгий, конусоподібний, хвіст короткий. Ноги довгі, у польоті виступають за хвостом. Заселяють прісні водойми та морське узбережжя, в позагніздовий період трапляються на відкритих просторах, на орних землях. Гніздяться на деревах, кущах, в очереті, нерідко колоніями. Зоофаги, часто рибоїдні. Відомо 64 види; з яких в Україні зустрічається 9 видів.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Чаплеві (Ardeidae)
Бугай Botaurus stellaris  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться та мігрує по всій країні, крім гір. Зимує переважно на півдні, може траплятись взимку на водоймах материкової території.
Бугайчик Ixobrychus minutus  Linnaeus, 1766   Гніздовий, перелітний. Гніздиться по всій території країни, крім гір та суходолу в степовій смузі. Мігрує скрізь.
Квак Nycticorax nycticorax  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в лісостеповій, степовій смугах; в періоди міграцій може траплятися скрізь. Зимує в пониззях Дунаю та Дністра, з 1980 року в степовому Криму, на Керченському півострові (Казантипська затока)[14].
Чапля жовта Ardeola ralloides  Scopoli, 1769   Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму (Лебедині острови, Східний Сиваш), на півдні Запорізької області (заплава річки Молочної).[11][14]. Під час міграцій зустрічається майже на всіх водоймах півдня країни.
Чапля єгипетська Bubulcus ibis  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Рідкісний, відмічені окремі випадки гніздування в Криму[35][36]. Під час міграцій зустрічається в Північному Причорномор'ї.
Чапля сіра Ardea cinerea  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений на більшій частині території України. Зимує на Закарпатті, в Придунав'ї та на півдні Криму; іноді на інших ділянках морського узбережжя і на водоймах в глибині материкової частини.
Чапля руда Ardea purpurea  Linnaeus, 1766   Гніздовий, перелітний. Гніздиться в степовій і лісостеповій зонах; під час міграції може траплятись скрізь. У Криму на Сиваші, Каркінітській затоці, на деяких внутрішніх водоймах Західного Криму і Керченського півострова[14].
Чепура велика Ardea alba  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений на більшій частині території України, за винятком Карпат, Закарпаття, більшої частини Полісся. У Криму на Сиваші, Лебединих островах, Керченському півострові[14].
Чепура мала Egretta garzetta  Linnaeus, 1766   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на півдні країни, в басейнах Дніпра, Дністра та Сіверського Дінця. Рідко зимує в Придунав'ї та Криму (Сиваш, Каркінітська затока, Перекопський перешийок)[14].

До списку родиндо списку рядів

Родина Пеліканові (Pelecanidae)Редагувати

Пеліканові — великих розмірів прибережні морські птахи. Мають дуже великий плоский і широкий дзьоб, який закінчується гачком, та довгою шиєю, під дзьобом міститься еластичний шкірний мішок[25]. Добре літають і плавають, але не пірнають. Заселяють внутрішні водойми, дельти річок, морське узбережжя. Гніздяться колоніями. Живляться рибою, полюючи на неї на поверхні. Відомо 8 видів, в Україні зустрічається 2 види. Потребують охорони; занесено до Червоної книги України.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Пеліканові (Pelecanidae)
Пелікан кучерявий Pelecanus crispus  Bruch, 1832   Гніздовий, перелітний, іноді літує. Зустрічається в Придунайському і приморських регіонах. Спорадично гніздиться на придунайських озерах Кугурлуй та Картал, на перельоті спорадично спостерігається на морському узбережжі. 2000 року була невдала спроба розмноження в Дунайському біосферному заповіднику[37]. 2009 року почав гніздитися на Азовському узбережжі (Крива коса)[11]. У Криму кочівний і вкрай рідкісний птах на зимівлі, зустрічали в Каркінітській затоці[14].
Пелікан рожевий Pelecanus onocrotalus  Bruch, 1832   Гніздовий, перелітний, літуючий. Рідкісний на гніздуванні на узбережжі Чорного моря — у Чорноморському заповіднику та на Лебединих островах у Криму[14]. В Азово-Чорноморському регіоні влітку зустрічаються великими бродячими зграями. Під час поодиноких зальотів інколи трапляється в материковій частині України.[11]

До списку родиндо списку рядів

Ряд Олушеподібні (Suliformes)Редагувати

Олушеподібні — морські та водоплавні птахи середніх розмірів. Частина добре літає, інші — плавають та пірнають. Гніздяться колоніями, інколи доволі великими на узбережжях морів, островах річок. Живляться рибою. Ряд нараховує 4 родини та 54 види, в Україні зустрічається 3 види.

Родина Бакланові (Phalacrocoracidae)Редагувати

Бакланові — водоплавні птахи, розміром з гуску або менші, трохи нагадують гагар. Забарвлення чорне, із зеленим блиском на спині. Тримаються зграями. При плаванні глибоко занурюють тіло у воду, у повітря піднімаються важко, після розбігу. Досить мовчазні[25]. Заселяють прісні водойми та морське узбережжя. Гніздяться колоніями на скелях, деревах, у заростях очерету і на землі. Відомо 35 видів; в Україні — 3 види.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Олушеподібні (Suliformes)
Родина: Бакланові (Phalacrocoracidae)
Баклан малий Phalacrocorax pygmaeus  Pallas, 1773   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться і зимує на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно у дельтах Дунаю, Дністра, Дніпра та на східному Сиваші, невеликі колонії є в інших місцях півдня країни. Гніздова популяція на початку ХХІ ст. нараховувала до 2 тис. пар[11].
Баклан чубатий Phalacrocorax aristotelis  Linnaeus, 1761   Осілий, кочовий. Гніздиться на узбережжі Криму (півострів Тарханкут, південне узбережжя, південь Керченського півострова), приблизно 850—900 пар[11]. Зустрічається на о. Зміїний.
Баклан великий Phalacrocorax carbo  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на Дунаї, Дніпрі, Дністрі, на морському узбережжі, а також у окремих районах заходу країни. У Криму гніздиться на Сиваші, Лебедячих островах і Керченському півострові. На Арабатській стрілці розташована найбільша колонія виду в Європі — 14 тис. пар[14]. Під час міграцій трапляється на більшій частині території країни. Зимує біля морського узбережжя, а також незамерзаючих водойм.

До списку рядів

Ряд Сивкоподібні (Charadriiformes)Редагувати

Сивкоподібні — один з найбільших рядів водних і навколоводних птахів, поширених у всьому світі, що значно розрізняються як за морфологією, так і поведінковими характеристиками. Відомо 343 види, з них 78 видів трапляються в Україні.

ЛежневіКуликосороковіЧоботаровіСивковіБаранцевіДерихвостовіМартиновіПоморниковіАлькові

Родина Лежневі (Burhinidae)Редагувати

Лежневі — птахи середніх розмірів. У них міцний, видовжений, загострений дзьоб; міцні ноги. Заднього пальця на нозі нема. Заселяють сухі відкриті місцевості. Зоофаги. Відомо 10 видів; в Україні — 1 вид.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Лежневі (Burhinidae)
Лежень Burhinus oedicnemus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно в Сухостеповій зоні[11].

До списку родиндо списку рядів

Родина Куликосорокові (Haematopodidae)Редагувати

Кулики-сороки — птахи малих і середніх розмірів, з довгим, рівним, сплощеним з боків дзьобом, міцними ногами. Задній палець на нозі відсутній. Заселяють пляжі великих річок, озер та морського узбережжя. Зоофаги. Відомий 1 рід з 9 видами; в Україні — 1 вид.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Кулики-сороки (Haematopodidae)
Кулик-сорока Haematopus ostralegus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах річок Дніпро, Десна та Прип'ять; чисельність — близько 650—800 пар[11]. У невеликій кількості зимує на півдні країни.

До списку родиндо списку рядів

Родина Чоботарові (Recurvirostridae)Редагувати

Чоботарові — птахи середніх розмірів із довгим, рівним або загнутим догори дзьобом. Ноги довгі і тонкі. Задній палець або зовсім невеликий, або його взагалі нема. Населяють зволожені місцевості. Зоофаги. Відомо 7 видів; в Україні — 2 види.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Чоботарові (Recurvirostridae)
Чоботар Recurvirostra avosetta  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Звичайний птах узбережжя Чорного й Азовського морів: від Дунаю до Східного Приазов'я, гніздування також спостерігалось в інших регіонах; гніздиться 5-7 тис. пар[11]. Іноді зимує в південних районах.
Кулик-довгоніг Himantopus himantopus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться біля Чорного й Азовського морів, на сході країни, випадки гніздування також спостерігалось в інших регіонах; близько 8,5-10 тис. особин. У періоди міграцій трапляється практично на всій території.[11]

До списку родиндо списку рядів

Родина Сивкові (Charadriidae)Редагувати

Сивкові — дрібні й середніх розмірів прибережні птахи. Дзьоб видовжений. Крила відносно довгі, загострені. Заселяють зволожені місцевості. Зоофаги. Відомо 71 вид; в Україні зустрічається 13 видів.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Сивкові (Charadriidae)
Сивка морська Pluvialis squatarola  Linnaeus, 1758   Пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує скрізь; інколи зимує в Придунайському регіоні, на водоймах степового Криму[14]. Полюбляє зволожені місцевості.
Сивка звичайна Pluvialis apricaria  Linnaeus, 1758   Пролітний. Зустрічається по всій країні по берегам водойм.
Сивка бурокрила Pluvialis fulva  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний. Спостерігали в приморському регіоні.
Хрустан Charadrius morinellus  Linnaeus, 1758   Пролітний птах, що трапляється повсюдно на солонцях, полях і вигонах. У Криму зимує в степовій зоні, під час міграцій перетинає Кримські гори[14].
Пісочник великий Charadrius hiaticula  Linnaeus, 1758   Пролітний, спостерігалися випадки гніздування. Під час міграцій трапляється скрізь по піщаним берегам річок і морів, на косах, мілинах. Гніздиться на кордоні з Білоруссю, на гніздуванні виявлений з 1995 року, під час міграцій трапляється по всій країні; чисельність на гніздуванні — 12-15 пар (2006 рік)[11].
Пісочник малий Charadrius dubius  Scopoli, 1786   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім високогір'я; під час міграцій може траплятися скрізь.
Пісочник морський Charadrius alexandrinus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Зустрічається на піщаному узбережжі Чорного й Азовського морів, берегах солоних водойм (Сиваш), у Дніпропетровській області. Чисельність на гніздуванні — 1,7-2,1 тис. особин[11].
Пісочник товстодзьобий Charadrius leschenaultii  Lesson, 1826   Рідкісний залітний, спостерігали біля Дністровського лиману, на Керченському півострові[38] та в гирлі Тилігульського лиману[39].
Пісочник каспійський Charadrius asiaticus  Pallas, 1773   Рідкісний залітний птах. Спостерігався біля Одеси, до 1950 року приводився для фауни України[4].
Чайка Vanellus vanellus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на всій території, крім Карпат; мігрує скрізь; іноді зимує на півдні.
Чайка шпорова Vanellus spinosus  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний птах, спостерігали біля Одеси на початку ХІХ ст. та в 2019 році.
Чайка степова Vanellus gregarius  Pallas, 1771   Рідкісний залітний. Зустрічається в степу на відкритих просторах. До середини XIX століття гніздився на території України (сучасні Донецька і Полтавська області).
Чайка білохвоста Vanellochettusia leucura  Lichtenstein, 1823   Залітний, наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. спостерігалися поодинокі випадки гніздування. Зустрічається в степу. Зареєстровані випадки гніздування в Криму (гирло Салгиру), Херсонській та Дніпропетровській областях[40].

До списку родиндо списку рядів

Родина Баранцеві (Scolopacidae)Редагувати

Баранцеві — птахи дрібних і середніх розмірів. Дзьоб довгий. Ноги довгі або середньої довжини. Задній палець ледь розвинутий або відсутній. Заселяють зволожені місцевості. Відомо 91 вид; в Україні — 31 вид.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Кульон середній Numenius phaeopus  Linnaeus, 1758   Пролітний. Трапляється під час міграцій на морському узбережжі та в інших регіонах.[11]
Кульон тонкодзьобий Numenius tenuirostris  Vieillot, 1817   Рідкісний пролітний. Мігрує вздовж морського узбережжя, в Україні спостерігали окремі особини та зграйки по 7-48 птахів. Чисельність різко скорочується.[11]
Кульон великий Numenius arquata  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в західних областях та в окремих районах півдня країни, приблизно 100 пар; мігрує скрізь; зимує на півдні[11].
Грицик малий Limosa lapponica  Linnaeus, 1758   Рідкісний пролітний. Зустрічається переважно поблизу морського узбережжя.
Грицик великий Limosa limosa  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Поширений у лісовій, лісостеповій та частково степовій смугах; під час міграції зустрічається на всій території.
Крем'яшник Arenaria interpres  Linnaeus, 1758   Звичайний пролітний птах на всій території.
Побережник ісландський Calidris canutus  Linnaeus, 1758   Нечисленний пролітний, трапляється на прольотах здебільшого понад Дніпром та морського узбережжя.
Турухтан Philomachus pugnax  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі; мігрує на всій території; взимку інколи трапляється біля морського узбережжя.
Побережник болотяний Limicola falcinellus  Pontoppidan, 1763   Нечисленний пролітний, трапляється на морському узбережжі, на Сиваші, зрідка в інших регіонах.
Побережник червоногрудий Calidris ferruginea  Pontoppidan, 1763   Пролітний на всій території. На Азово-Чорноморському узбережжі утворює значні за чисельністю скупчення.
Побережник білохвостий Calidris temminckii  Leisler, 1812   Нечисленний пролітний на всій території.
Лопатень Calidris pygmea  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний. Спостерігали на Чернігівщині та в Запорізькій області на Молочному лимані у XX столітті[41].
Побережник білий Calidris alba  Pallas, 1764   Нечисленний пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує скрізь; взимку трапляється в дельті Дунаю.
Побережник чорногрудий Calidris alpina  Linnaeus, 1758   Пролітний, зрідка зимуючий. Під час сезонних міграцій зустрічається на всій території, під час зимівлі — в дельті Дунаю та на Сиваші.
Побережник морський Calidris maritima  Brünnich, 1764   Рідкісний залітний вид. Відомо 3 спостереження — два в Криму та одне — на Кінбурнському півострові в Миколаївській області[42].
Побережник малий Calidris minuta  Leisler, 1812   Звичайний пролітний, трапляється на всій території.
Побережник арктичний Calidris melanotos  Vieillot, 1819   Рідкісний залітний. Єдине спостереження 26 вересня 2004 у Дніпропетровській області[43].
Жовтоволик Calidris subruficollis  Vieillot, 1819   Випадково залітний птах у південних областях. Молоду самку здобуто в Криму 23 вересня 1973 року[44].
Слуква Scolopax rusticola  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Поліссі, Лісостепу, в деяких районах степової смуги та в Кримських горах. Під час міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує в гірському Криму, зрідка — в заплаві Дунаю.
Баранець великий Gallinago media  Latham, 1787   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на Поліссі та частково в Лісостепу, приблизно 500—700 пар[11]; мігрує скрізь.
Баранець звичайний Gallinago gallinago  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на півночі степової смуги; мігрує скрізь; інколи зимує на південному заході країни та на Сиваші.
Баранець малий Lymnocryptes minimus  Brunnich, 1764   Пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує на всій території, інколи трапляється взимку на півдні країни.
Плавунець круглодзьобий Phalaropus lobatus  Linnaeus, 1758   Рідкісний пролітний птах на всій території.
Плавунець плоскодзьобий Phalaropus fulicarius  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний птах на всій території. Відомо близько 20 зустрічей[45].
Мородунка Xenus cinereus  Güldenstädt, 1775   Гніздовий, перелітний. Гніздиться в басейні Десни та Середнього Дніпра. У періоди міграцій може траплятися скрізь.
Набережник Actitis hypoleucos  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я та більшої частини степової смуги; мігрує скрізь.
Коловодник лісовий Tringa ochropus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі та заході Лісостепу; під час міграцій трапляється скрізь. У зимовий період спостерігається здебільшого на півдні, інколи — на решті території країни.
Коловодник чорний Tringa erythropus  Pallas, 1764   Пролітний, трапляється на всій території країни.
Коловодник великий Tringa nebularia  Gunnerus, 1767   Пролітний птах, трапляється на всій території.
Коловодник звичайний Tringa totanus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір та Закарпатської рівнини; мігрує скрізь.
Коловодник болотяний Tringa glareola  Linnaeus, 1758   Пролітний, спостерігались випадки гніздування. Під час міграцій трапляється скрізь; на гніздуванні зареєстрований у Західному Поліссі.
Коловодник ставковий Tringa stagnatilis  Bechstein, 1803   Гніздовий, перелітний. Гніздиться спорадично на Лівобережжі Лісостепу; 50-100 пар[11]. Під час міграцій може траплятися скрізь.

До списку родиндо списку рядів

Родина Дерихвостові (Glareolidae)Редагувати

Дерихвостові — невеликі птахи, розміром з дрозда. Дзьоб і ноги короткі або середньої довжини. Крила загострені. Заселяють степові, напівпустельні та пустельні райони. Відомо 17 видів; в Україні — 3 види.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Дерихвостові (Glareolidae)
Бігунець* Cursorius cursor  Latham, 1787   Рідкісний залітний птах, спостерігався на Дніпропетровщині 1840 року[15].
Дерихвіст лучний Glareola pratincola  Linnaeus, 1766   Гніздовий, перелітний. Поширений в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю до східних кордонів країни, головним чином, поблизу Сиваша та у Приазов'ї. Чисельність близько 400 пар[11].
Дерихвіст степовий Glareola nordmanni  Nordmann, 1842   Гніздовий, перелітний. Поодинокі випадки гніздування в Приазов'ї[11], на узбережжі Каркінітської затоки і Сиваша[14]. Під час міграцій трапляється в інших приморських районах.

До списку родиндо списку рядів

Родина Мартинові (Laridae)Редагувати

Мартинові — птахи середніх і великих розмірів. Дзьоб рівний, нерідко з гачком на кінці. Три передні пальці на ногах з плавальними перетинками. Заселяють колоніями водойми. Рибо- та всеїдні. Відомо 100 видів; в Україні — 22 види.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Мартинові (Laridae)
Мартин малий Larus minutus  Pallas, 1776   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Нерегулярно і спорадично гніздиться на Поліссі (Волинська область) та в заплаві Десни. Під час міграцій трапляється скрізь. Іноді зимує біля узбережжя Чорного моря.
Мартин трипалий Rissa tridactyla  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний вид, траплявсь понад Дніпром, Десною та в Причорномор'ї.
Мартин тонкодзьобий Larus genei  Breme, 1839   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в Причорномор'ї та на Сиваші; взимку трапляється біля південного узбережжя Криму.
Мартин звичайний Larus ridibundus  Linnaeus, 1766   Звичайний гніздовий, перелітний, зимуючий вид. Гніздиться на всій території крім Карпат і Криму; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя і на Дніпрі, зрідка — на інших водоймах..
Мартин каспійський Larus ichthyaetus  Pallas, 1773   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться у Причорномор'ї та Приазов'ї, частіше в Каркінітській затоці на Сиваші, а також у невеликій кількості — на Дніпрі. Гніздова чисельність — 1-1,5 тис. пар[11]. У невеликій кількості трапляється взимку в дельті Дунаю, біля південного узбережжя Криму та в Приазов'ї.
Мартин середземноморський Ichthyaetus melanocephalus  Temminck, 1820   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться в Причорномор'ї та Приазов'ї. Залітний практично по всій країні. Іноді зимує біля південного узбережжя Криму.
Мартин сизий Larus canus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на заході країни та на Десні; мігрує на всій території. Регулярно зимує на півдні та Дніпрі, зрідка трапляється взимку на водоймах решти території країни.
Мартин чорнокрилий Larus fuscus  Linnaeus 1758   Пролітний, зрідка зимуючий. Під час міграцій трапляється в приморських районах і в долині Дніпра, рідше — на решті території країни; інколи зимує біля чорноморського узбережжя.
Мартин сріблястий Larus argentatus  Pontoppidan, 1763   Залітний птах, трапляється переважно в північно-західному регіоні та приморських районах.
Мартин скельний Larus michahellis  Naumann, 1840   Осілий, кочовий. Гніздиться на приморських скелях південного узбережжя Криму, на заході півострова Тарханкут і на півночі Керченського півострова. Чисельність кримської популяції становить близько 250 пар[46].
Мартин жовтоногий Larus cachinnans  Pallas, 1811   Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім гір та Північного Лівобережжя. Найбільші колонії розташовані на Азово-Чорноморському узбережжі, звідки птахи з 1970-х років розселилися по Дніпру[47]. Мігрує скрізь. Регулярно зимує вздовж морського узбережжя та на Дніпрі, на інших водоймах трапляється взимку зрідка.
Мартин полярний Larus hyperboreus  Gunnerus, 1767   Рідкісний залітний. Спостерігався в долині Дніпра та в Азово-Чорноморському регіоні.
Мартин морський Larus marinus  Linnaeus, 1758   Рідкісний пролітний та зимуючий птах. Зустрічається в долині Дніпра, в Азово-Чорноморському регіоні та в західних областях країни.
Крячок малий Sterna albifrons  Pallas, 1764   Гніздовий, перелітний. Гніздиться вздовж Азово-Чорноморського узбережжя та у басейнах великих рік; чисельність 2,5—4 тис. пар[11].
Крячок чорнодзьобий Gelochelidon nilotica  Gmelin, 1789   Гніздовий, перелітний. Нечисленний, гніздиться на півночі та заході чорноморського узбережжя, Сиваші та Керченському півострові.
Крячок каспійський Hydroprogne caspia  Pallas, 1770   Гніздовий, перелітний. Нечисленний, гніздиться в Азово-Чорноморському регіоні; в періоди міграцій може траплятися на всій території країни[11].
Крячок білощокий Chlidonias hybrida  Pallas, 1811   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь.
Крячок білокрилий Chlidonias leucopterus  Temminck, 1815   Гніздовий, перелітний. Нечисленний на гніздуванні, поширений нерівномірно на всій території, крім гір та Закарпаття.
Крячок чорний Chlidonias niger  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території крім Карпат та більшої частини Криму; мігрує скрізь.
Крячок річковий Sterna hirundo  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться скрізь, крім гір, гніздову популяцію оцінюють в 40-50 тис. пар. У періоди міграцій може траплятися скрізь.
Крячок полярний Sterna paradisaea  Pontoppidan, 1763   Рідкісний залітний птах, трапляється на перельоті в приморських районах і долині Дніпра.
Крячок рябодзьобий Thalasseus sandvicensis  Latham, 1787   Гніздовий, перелітний. Поширений у Причорномор'ї та Приазов'ї; чисельність 5-40 тис. пар.

До списку родиндо списку рядів

Родина Поморникові (Stercorariidae)Редагувати

Поморникові — морські птахи середніх і великих розмірів, переважно з темним оперенням. Ноги короткі. Дзьоб масивний, верхня щелепа на кінці дещо загнута донизу. Заселяють морське узбережжя. Зоофаги. Відомо 7 видів; в Україні — 4 види.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Поморникові (Stercorariidae)
Поморник довгохвостий Stercorarius longicaudus  Vieillot, 1819   Рідкісний залітний птах, який спостерігали на Сиваші, біля Каркінітської затоки й біля Києва[17].
Поморник короткохвостий Stercorarius parasiticus  Linnaeus, 1758   Нечисленний пролітний на всій території. Частіше трапляється на Азово-Чорноморському узбережжі.
Поморник середній Stercorarius pomarinus  Temminck, 1815   Залітний майже на всій території.
Поморник великий* Stercorarius skua  Brunnich, 1764   Рідкісний залітний. На території України відомо п'ять зустрічей[48].

До списку родиндо списку рядів

Родина Алькові (Alcidae)Редагувати

Алькові — морські птахи дрібних і середніх розмірів. Дзьоб короткий або видовжений, іноді масивний. Ноги короткі, передні пальці з'єднані плавальною перетинкою, задній палець редукований. Добре плавають і пірнають. Живуть на берегах північних морів, утворюючи великі колонії — «пташині базари». Відомо 24 види; в Україні — 1 вид.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Алькові (Alcidae)
Люрик Alle alle  Linnaeus, 1758   Рідкісний, залітний птах у західному регіоні країни. Молоду самку було здобуто в Хмельницькій області 7 листопада 1981 року[49].

До списку родиндо списку рядів


Ряд Совоподібні (Strigiformes)Редагувати

Сови — нічні хижаки середніх і великих розмірів. Вони мають великі, звернені вперед очі й вуха та лицевий диск. Відомо 238 видів, з них в Україні — 13 видів.

СипуховіСовові

Родина Сипухові (Tytonidae)Редагувати

Сипухові — птахи середніх розмірів. Тіло струнке. Лицевий диск серцеподібний. Пальці вкриті жорстким щетиноподібним пір'ям. Заселяють різноманітні ландшафти. Переважно зоофаги. Відомо 16 видів; в Україні — 1 вид.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Сипухові (Tytonidae)
Сипуха Tyto alba  Scopoli, 1769   Осілий. Зареєстрований на гніздуванні в Криму та на Закарпатті[50]. У позагніздовий період може з'являтися в інших районах України. Гніздова чисельність до 30 пар[11].

До списку родиндо списку рядів

Родина Совові (Strigidae)Редагувати

Совові — птахи дрібних, середніх і великих розмірів, нерідко із зовнішніми «вушками». Цівка у багатьох видів вкрита пір'ям, а часто і пальці. Лицевий диск округлий, іноді невиразний. Заселяють різноманітні ландшафти. Зоофаги. Відомо 134 види; в Україні присутні 12 видів.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Сова яструбина Surnia ulula  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний птах взимку на Поліссі (Чернігівська область) і в північних районах лісостепу.
Сичик-горобець Glaucidium passerinum  Linnaeus, 1758   Осілий. Поширений у Карпатах, Розточчі та на півночі Полісся; 150—350 пар[11].
Сич хатній Athene noctua  Scopoli, 1769   Осілий. Гніздовий птах всієї території, крім високогір'я.
Сич волохатий Aegolius funereus  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Гніздиться у Карпатах (Львівська область), на Поліссі (Житомирська, Чернігівська, Київська, Сумська області), ймовірно гніздиться в соснових лісах Криму та на Розточчі. На решті території рідкісний залітний.
Совка Otus scops  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на півдні лісостепу, в степу, Криму і на Закарпатті; 2-4 тис. пар[11].
Сова вухата Asio otus  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Гніздиться на всій території, не зимує лише в Карпатах.
Сова болотяна Asio flammeus  Pontoppidan, 1763   Осілий, кочовий. Гніздиться на усій території України, за винятком Карпатських та Кримських гір, можливе гніздування у Закарпатській області; зимує на усій території України; чисельність — 800—1700 пар[11].
Сова сіра Strix aluco  Linnaeus, 1758   Осілий. Поширена в лісовій та лісостеповій смузі, а також значній частині степової смуги, пониззі Дніпра, Придунайському регіоні і Кримських горах.
Сова довгохвоста Strix uralensis  Pallas, 1771   Осілий. Рідкісний гніздовий вид Карпатських гір, Прикарпаття та Закарпаття. Загальна чисельність складає близько 1 тис. особин, яка зростає у зимовий період за рахунок міграцій птахів з півночі.[11]
Сова бородата Strix nebulosa  Forster, 1772   Осілий. Вперше гніздування виду в Україні спостерігали у 1985 році (північна частина Житомирської області). Поширений на півночі Західного та Центрального Полісся. Чисельність — до 30 пар.[11]
Сова біла Bubo scandiacus  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний взимку. Зафіксовані спостереження білої сови в лісовій та лісостеповій смугах, зрідка — у степовій. Особливо значні міграції білої сови на території України було відмічено в кінці XIX — початку XX століть.
Пугач звичайний Bubo bubo  Linnaeus, 1758   Осілий. Поширений мозаїчно, переважно на півночі, в районі Карпат та сході (Луганська область), гніздиться близько 200 пар[11].

До списку родиндо списку рядів

Ряд Яструбоподібні (Accipitriformes)Редагувати

Яструбоподібні — це денні активні хижаки. Характеризуються міцною будовою тіла, гострими кігтями та дзьобом, швидким польотом. Відомо близько 250 видів, з них в Україні трапляється 27 видів.

СкоповіЯструбові

Родина Скопові (Pandionidae)Редагувати

Скопові — рибоїдні птахи розміром більші за качку. Дзьоб короткий, міцний, загнутий донизу, біля основи верхньої щелепи восковиця. Пальці знизу вкриті горбиками з дрібними гострими шипами. Населяють лісові місцевості біля водойм. Монотипова родина, представлена одним видом, який поширений і в Україні.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Скопові (Pandionidae)
Скопа Pandion haliaetus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. На гніздуванні рідкісний — відомі 2 гніздові пари у Волинській області: Черемський заповідник (2006) і нацпарк «Прип'ять-Стохід» (2008). У 1980-1990-х роках було відомо два гнізда в заплаві Десни (Чернігівська й Сумська область), одне на Корнинському водосховищі (Житомирська область)[11]. Під час міграцій трапляється по всій країні.

До списку родиндо списку рядів

Родина Яструбові (Accipitridae)Редагувати

Яструбові — птахи середніх і великих розмірів. Дзьоб короткий, загнутий донизу, біля основи верхньої щелепи восковиця. Кігті гострі. Заселяють різноманітні біотопи. Відомо 248 видів; в Україні зустрічаються 26 видів.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Яструбоподібні (Accipitriformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Осоїд Pernis apivorus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також частково в степовій смузі та Кримських горах; мігрує скрізь.
Ягнятник Gypaetus barbatus  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний. Відмічали в Карпатах[51][4].
Стерв'ятник Neophron percnopterus  Savigny, 1809   Рідкісний залітний. Трапляється в Криму та інших регіонах. До 1980-х років поодинокими парами гніздився в скелястих урвищах по берегах Дністра і до 1950-х років у Кримських горах Криму[11][51][14].
Змієїд Circaetus gallicus  Gmelin, 1788   Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно на Поліссі та в лісостеповій зоні; зустрічається в Українських Карпатах і Кримських горах, 250—300 пар[11]. Під час міграцій трапляється практично на всій території.
Сип білоголовий Gyps fulvus  Hablizl, 1783   Осілий, кочовий. Гніздиться в Криму, в гірській частині (Бабуган-яйла) і на Південному узбережжі, 10-15 пар[11][14]. В інших регіонах країни — залітний вид[51].
Гриф чорний Aegypius monachus  Linnaeus, 1766   Осілий. Гніздиться лише в Кримських горах (Південна Демерджі) поодинокими парами (5-11 пар), в інших областях рідкісний залітний вид[11][51].
Підорлик малий Aquila pomarina  Brehm, 1831   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на заході, в центрі та на півночі країни; під час міграцій трапляється на всій території. Чисельність до 1,2-1,5 тис. особин[11].
Підорлик великий Aquila clanga  Pallas, 1811   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Рідкісний гніздовий птах Полісся (північ Рівненської області). Сучасну чисельність виду в Україні оцінюються 25—35 пар.[52]. У зимовий період зрідка відмічали в Закарпатській області та на півдні країни.[11]
Орел степовий Aquila nipalensis  Hodgson, 1833   Рідкісний пролітний птах. Колись типовий для степу; останні випадки гніздування спостерігались у 1980-х роках в заповіднику Асканія-Нова[11].
Орел-могильник Aquila heliaca  Savigny, 1809   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений у межах лісостепової, окремих лісових масивах та лісосмугах степової зони (басейн Сіверського Дінця), в Кримських горах; близько 100 пар. Мігрує на всій території. Зимує в Криму.[11]
Беркут Aquila chrysaetos  Linnaeus, 1758   Осілий, перелітний, зимуючий. Гніздиться лише на високогір'ях Карпат; 10-15 пар[11]. Під час міграцій та зимівлі трапляється на всій території.
Орел-карлик Hieraaetus pennatus  Gmelin, 1788   Гніздовий, перелітний. Гніздиться головним чином у лісостеповій зоні, у степову заходить долинами річок і деякими байраками; 450—500 пар, головним чином, на півночі Одеської, сході Кіровоградської областей та сході країни. У періоди міграцій може траплятися скрізь.[11]
Лунь очеретяний Circus aeruginosus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться по всій території, крім гірських районів; мігрує скрізь; іноді зимує на півдні, значно рідше трапляється взимку на решті території.
Лунь польовий Circus cyaneus  Linnaeus, 1766   Гніздовий, перелітний, зимуючий. На гніздуванні рідкісний, трапляється в деяких північних районах Полісся, гніздиться 10-20 пар; мігрує скрізь; зимує на всій території країни, переважно в степовій та лісостеповій смугах.[11]
Лунь степовий Circus macrourus  Gmelin, 1770   Пролітний. Випадки гніздування в лісостеповій та степовій смугах; востаннє в Луганській області в 1980-ті роки. Під час міграцій трапляється на всій території, але частіше на півдні країни.[11]
Лунь лучний Circus pygargus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. До гніздового ареалу належить майже вся територія України входить, крім Карпат та Кримських гір, проте гніздиться спорадично. Під час сезонних міграцій трапляється на всій території. Чисельність 2-3 тис. пар[11].
Яструб коротконогий Accipiter brevipes  Severtzov, 1850   Гніздовий, перелітний. Гніздиться виключно в заплаві Сіверського Дінця та його притоки Деркул в Луганській області; не більше 10-20 пар[11]. Мігрує в південних районах.
Яструб малий Accipiter nisus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на сході степової смуги і в гірському Криму; під час міграцій та на зимівлі трапляється на всій території.
Яструб великий Accipiter gentilis  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, перелітний. Трапляється на всій території.
Орлан-довгохвіст Haliaeetus leucoryphus  Pallas, 1771   Рідкісний залітний. Відомо два випадки добуття птахів (1910 рік — Херсонська область, 1964 — Полтавська область) та декілька спостережень. Останній з них — 27.04.2011 р. на межі Полтавської та Дніпропетровської областей.[53]
Орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, перелітний. Практично на всій території, крім Карпат та гірського Криму, поблизу водойм. Гніздиться в долині Дніпра, на сході і заході країни, а також у Північно-Західному Причорномор'ї. Станом на 2009 рік популяцію оцінювали в 100—120 пар. Чисельність зростає. У міграційні періоди може траплятися скрізь. Зимує на Лівобережжі, на півдні країни та в Закарпатті; до 400 особин[11].
Шуліка рудий Milvus milvus  Linnaeus, 1758   Рідкісний гніздовий, перелітний. Відомі окремі випадки гніздування в західних областях (Львівська область та Полісся) України у 2010-ті роки. Залітний в інших регіонах.[11]
Шуліка чорний Milvus migrans  Boddaert, 1783   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться практично на всій території, за винятком значної частину степу, Криму та високогірних районів Карпат; мігрує скрізь; у невеликій кількості зимує, переважно на півдні країни. В Україні гніздиться близько 2 тисяч пар[11].
Зимняк Buteo lagopus  Pontoppidan, 1763   Пролітний, зимуючий. На всій території.
Канюк звичайний Buteo buteo  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Звичайний вид. Гніздиться на всій території, крім півдня степової смуги; мігрує скрізь; взимку трапляється на більшій частині території[54].
Канюк степовий Buteo rufinus  Cretzschmar, 1827   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться у степовій смузі, на більшій частині лісостепової, в гірському Криму; під час міграцій трапляється майже на всій території країни; зимує головним чином на півдні степової смуги. На середину 1950-х років вважався зниклим, у 2000-х роках до 250 пар[11].

До списку родиндо списку рядів

Ряд BucerotiformesРедагувати

Bucerotiformes — невеликі птахи зі строкатим оперенням, що ппоширені в тропічних і субтропічних районах. Раніше їх відносили до ряду Сиоворакшеподібних (Coraciiformes). Заселяють відкриті простори та узлісся. Комахоїдні. Відомо 72 види, в Україні зустрічається лише один.

Родина Одудові (Upupidae)Редагувати

Одудові — птахи середнього розміру із довгим тонким дзьобом, чубом із пір'я на голові, широкими заокругленими крилами та короткими потужними ногами. Населяються відкриті біотопи з невеликою кількістю дерев. У світовій фауні 2 види, в Україні — 1.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Bucerotiformes
Родина: Одудові (Upupidae)
Одуд Upupa epops  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Україні повсюдно, крім високогір'я; під час міграцій може траплятися скрізь.

До списку рядів

Ряд Сиворакшоподібні (Coraciiformes)Редагувати

Сиворакшоподібні — невеликі, яскраво забарвлені комахоїдні та рибоїдні птахи. Поширені переважно в тропічних і субтропічних регіонах. Відомо 187 видів сиворакшоподібних, з них в Україні спостерігаються 5 видів.

БджолоїдковіСиворакшевіРибалочкові

Родина Бджолоїдкові (Meropidae)Редагувати

Бджолоїдкові — птахи середніх розмірів, з яскравим оперенням, видовженим, загостреним і трохи загнутим дзьобом та короткими ногами. Заселяють рідколісся та відкриті простори. Комахоїдні. Відомо 31 вид; в Україні — 2 види.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Бджолоїдкові (Meropidae)
Бджолоїдка зелена Merops persicus  Pallas, 1773   Рідкісний залітний птах, переважно степової зони країни. Зареєстровано щонайменше 7 випадків спостережень на півдні (Одеська, Миколаївська область та Крим), сході (Донецька й Харківська області) та заході (Чернівецької області)[55].
Бджолоїдка звичайна Merops apiaster  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, за винятком гір; мігрує скрізь. Чисельність оцінюють в 2-4 тис. пар.

До списку родиндо списку рядів

Родина Сиворакшові (Coraciidae)Редагувати

Сиворакшові — птахи середніх розмірів, з міцним дзьобом і відносно короткими ногами. В оперенні часто присутні синій та рудий кольори. Заселяють узлісся та відкриті місцевості. Переважно комахоїдні. Відомо 13 видів; в Україні зустрічається лише 1 вид.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Сиворакшові (Coraciidae)
Сиворакша Coracias garrulus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Зустрічається на узліссях старих лісів, у балках, урвища, на стрімких берегах річок серед відкритих сухих місцевостей лісостепу та степу, можливі випадки гніздування в інших регіонах. Чисельність оцінюють в 4–5 тис. пар, вона скорочується[11].

До списку родиндо списку рядів

Родина Рибалочкові (Alcedinidae)Редагувати

Рибалочкові — птахи дрібних і середніх розмірів, з довгим загостреним дзьобом і короткими ногами. Заселяють рідколісся та відкриті місцевості, часто поблизу водойм. Переважно рибоїдні. Відомо 91 вид; в Україні — 2 види.

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae)
Рибалочка Alcedo atthis  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім Кримського півострова (відомі лише окремі випадки[14]) і високогір'їв Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує в окремих районах півдня та на Прикарпатті, зрідка на решті території.
Рибалочка строкатий Ceryle rudis  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний вид, 1926 року спостерігався біля міста Судак в Криму[14].

До списку родиндо списку рядів

Ряд Дятлоподібні (Piciformes)Редагувати

Дятлоподібні — невеликого та середнього розміру птахи, що ведуть переважно деревний спосіб життя. Із 484 видів дятлоподібних в Україні трапляється 10 видів.

Родина Дятлові (Picidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Крутиголовка Jynx torquilla  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться по всій території, крім високогір'я; мігрує скрізь; гніздова популяція нараховує 35-55 тис. пар.
Жовна сива Picus canus  Gmelin, 1788   Осілий, кочовий. Поширений у лісовій і лісостеповій смугах, крім високогір'я Карпат, а також у північній частині степової смуги і Придунайському регіоні; гніздова популяція нараховує 11-15 тис. пар.
Жовна зелена Picus viridis  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Гніздиться на Поліссі, у західних районах та, спорадично, у пониззях р. Дунай та Дністер; 500—800 пар.[11]
Жовна чорна Dryocopus martius  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Гніздиться в лісовій та частково лісостеповій смугах.
Дятел трипалий Picoides tridactylus  Linnaeus, 1758   Осілий. Гніздиться в Карпатах та на Поліссі (ліси півночі Житомирської, Рівненської і Волинської областей); понад 300 пар.[11]
Дятел середній Dendrocopos medius  Linnaeus, 1758   Осілий та кочовий птах лісової та лісостепової смуги, крім Карпат. Гніздиться 6-9 тис. пар.
Дятел малий Dryobates minor  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Гніздиться в лісовій та лісостеповій смузі, крім Карпат, а також частково на півночі степової смуги.
Дятел білоспинний Dendrocopos leucotos  Bechstein, 1802   Осілий, кочовий. Лісова та частково лісостепова смуги, крім високогір'я Карпат. Гніздиться до 1000 пар.[11]
Дятел сирійський Dendrocopos syriacus  Hemprich & Ehrenberg, 1833   Осілий, кочовий. Звичайний вид на всій території України, крім гір. Гніздиться 2-4 тис. пар.
Дятел звичайний Dendrocopos major  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Звичайний вид, поширений на всій території країни.

До списку родиндо списку рядів

Ряд Соколоподібні (Falconiformes)Редагувати

Соколоподібні — великі та середні за розміром хижі птахи, з відносно великою головою, короткими ногами, коротким, гачкоподібно загнутим донизу дзьобом і вузьким відносно довгим хвостом. Крила порівняно вузькі, довгі й гострі. Дуже рухливі птахи. У світі 64 види, у фауні України 9 видів.

Родина Соколові (Falconidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Соколові (Falconidae)
Боривітер степовий Falco naumanni  Fleischer, 1818   Гніздовий, перелітний. Зрідка трапляється в степовій смузі. Гніздиться тільки в Криму[11].
Боривітер звичайний Falco tinnunculus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Звичайний вид. У гніздовий та міграційний періоди зустрічається на всій території країни. Зимує на півдні, зрідка спостерігається в інших регіонах.
Кібчик Falco vespertinus  Linnaeus, 1766   Гніздовий, перелітний. Гніздиться головним чином у степовій смузі. Чисельність скорочуються. Під час міграцій трапляється на всій території країни.
Сокіл середземноморський Falco biarmicus  Temminck, 1825   Рідкісний залітний, єдине спостереження у 2008 році в Криму[56].
Підсоколик малий Falco columbarius  Linnaeus, 1758   Перелітний, зимуючий. На всій території країни.
Підсоколик великий Falco subbuteo  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться скрізь крім Степового Криму. Під час міграцій трапляється на всій території країни.
Балабан Falco cherrug  Gray, 1834   Гніздовий, перелітний, зимуючий. На гніздуванні поширений у степовій зоні. Під час міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує в Криму та деяких інших причорноморських районах, інколи взимку спостерігається на решті території країни. Станом на 2009 гніздилось 250—300 пар[11], протягом останнього десятиліття чисельність скорочується.
Кречет Falco rusticolus  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний. Трапляється на всій території країни в зимовий період.
Сапсан Falco peregrinus  Tunstall, 1771   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Рідкісний, гніздиться головним чином у гірському Криму, чисельність становить 120—130 пар. Можливе гніздування в Карпатах[11]. У період міграцій та взимку трапляється на всій території країни.

до списку рядів

Ряд Папугоподібні (Psittaciformes)Редагувати

Папуги — ряд середніх і малих тропічних птахів. Ведуть деревний спосіб життя. Ряд нараховує 399 видів, в Україні — 1 вид.

Родина Папугові (Psittacidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Папуга Крамера Psittacula krameri  Scopoli, 1769   Рідкісний залітний вид. Відомо кілька фактів зустрічі в Криму й Донецькій області. У Криму одна особина була добута 31 серпня 1976 року на Солоноозерній ділянці Чорноморського біосферного заповідника. Стан оперення вказував на життя птаха в дикій природі[57]. У Донецькій області відомо декілька зустрічей цього виду[58][59]. Існують сумніви щодо природного характеру зальоту виду на сході України, скоріше вони втекли з приватних колекцій.

До списку рядів

Ряд Горобцеподібні (Passeriformes)Редагувати

Горобцеподібні — переважно дрібні і середньої величини птахи, що значно різняться за зовнішнім виглядом, способом життя, умовами проживання і способами добування їжі. Поширені по всьому світу. Відомо близько 5400 видів, з них на території України спостерігалось 177 видів.

ВивільговіСорокопудовіВороновіСиницевіРемезовіЖайворонковіВусаті синиціОчеретянковіКобилочковіЛастівковіВівчариковіScotocercidaeДовгохвостосиницевіКропив'янковіПідкоришниковіПовзиковіВоловоочковіПронурковіШпаковіДроздовіМухоловковіЗолотомушковіОмелюховіТинівковіГоробцевіПлисковіВ'юрковіПодорожниковіВівсянкові

Родина Вивільгові (Oriolidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Вивільгові (Oriolidae)
Вивільга звичайна Oriolus oriolus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території крім високогір'ята південного узбережжя Криму; мігрує скрізь.

До списку родиндо списку рядів

Родина Сорокопудові (Laniidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Сорокопудові (Laniidae)
Сорокопуд терновий Lanius collurio  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний. Широко поширений вид на всій території; гніздиться 350—450 тис. пар.
Сорокопуд чорнолобий Lanius minor  Gmelin, 1788   Гніздовий, перелітний. Гніздиться скрізь крім гір; чисельність становить 20-35 тис. пар
Сорокопуд північний Lanius borealis  Vieillot, 1808   Рідкісний залітний в осінньо-зимовий період[60].
Сорокопуд сірий Lanius excubitor  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, зимуючий. Гніздиться в Поліссі, Передкарпатті, на Закарпатті та місцями в північних районах лісостепу; за оцінками гніздиться 500—1000 пар. Зимує на всій території.[11]
Сорокопуд червоноголовий Lanius senator  Linnaeus, 1758   Пролітний, можливе гніздування. Спостерігали в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю на заході до східних кордонів Донецької області, на північ до м. Луганська. Спорадичне гніздування можливе в Криму.[61][11]
Сорокопуд маскований Lanius nubicus  Lichtenstein, 1823   Рідкісний залітний. Єдине спостереження — на початку травня 2004 року відловили на о. Зміїний[62].

До списку родиндо списку рядів

Родина Воронові (Corvidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воронові (Corvidae)
Галка альпійська* Pyrrhocorax graculus  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний птах, спостерігався в Карпатах в Чернівецькій області.
Кукша Perisoreus infaustus  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний птах Західного Полісся.
Сойка Garrulus glandarius  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Гніздиться на всій території, крім високогір'я.
Сорока звичайна Pica pica  Linnaeus, 1758   Осілий. Поширений на всій території, за винятком високогір'я Карпат та Кримських гір.
Горіхівка Nucifraga caryocatactes  Linnaeus, 1758   Гніздовий, кочовий, залітний. Гніздиться в Карпатах та у північних районах Полісся. Періодично трапляються нальоти з більш північних регіонів, пов'язані із нестачею їжі. Під час зальотів в осінньо-гніздовий період може траплятись на всій території країни.
Галка Corvus monedula  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Гніздиться і зимує на всій території, крім гір. Мігрує скрізь.
Грак Corvus frugilegus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться і зимує на всій території України, крім гір. Мігрує скрізь.
Крук Corvus corax  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Поширений на всій території.
Ворона чорна* Corvus corone  Linnaeus, 1758   Рідкісний залітний вид. Є відомості про гніздування на території країни в першій половині ХІХ ст.[63] Пізніше надходили повідомлення про зальоти на заході країни.
Ворона сіра Corvus cornix  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Поширений на всій території.

До списку родиндо списку рядів

Родина Синицеві (Paridae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Синицеві (Paridae)
Синиця чорна Parus ater  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, зимуючий. Гніздиться в лісовій і частково в лісостеповій смугах, а також в гірському Криму; 85-115 тис. пар. Взимку трапляється майже на всій території, крім півдня та південного сходу степової смуги.
Синиця чубата Lophophanes cristatus  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Поширений у лісовій і значній частині лісостепової смуги, а також Карпатах; 75-95 тис. пар
Гаїчка болотяна Poecile palustris  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий. Поширений у лісовій і лісостеповій смугах, а також у північній частині степової смуги; 250—380 тис. пар.
Гаїчка-пухляк Poecile montanus  Baldenstein, 1827   Осілий, кочовий. Поширений у лісовій та лісостеповій смузі; 170—210 тис. пар
Синиця блакитна Parus caeruleus  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім рівнинного Криму. Мігрує та зимує скрізь.
Синиця біла Parus cyanus  Pallas, 1770   Рідкісний осілий вид. Уперше факт гніздування відмічено на півночі Волинської області в 2001 році. Гніздиться в середній течії Прип'яті та Стоходу; лише 5–8 гніздових пар[64][11].
Синиця велика Parus major  Linnaeus, 1758   Осілий, кочовий, перелітний. На всій території країни.

До списку родиндо списку рядів

Родина Ремезові (Remizidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ремезові (Remizidae)
Ремез Remiz pendulinus  Linnaeus, 1758   Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Зустрічається на всій території, крім високогір'я Карпат і Криму.

До списку родиндо списку рядів

Родина Жайворонкові (Alaudidae)Редагувати

Українська назва Біномінальна назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Жайворонок сірий Calandrella rufescens