Відкрити головне меню

Кугурлу́й — озеро заплавного типу на південному заході України, на півдні Бессарабії.

Кугурлуй
Кугурлуй
Озеро біля автошляху М 15
45°18′ пн. ш. 28°40′ сх. д. / 45.300° пн. ш. 28.667° сх. д. / 45.300; 28.667Координати: 45°18′ пн. ш. 28°40′ сх. д. / 45.300° пн. ш. 28.667° сх. д. / 45.300; 28.667
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон Одеська область
Розташування Одеська область
Прибережні країни Україна Україна
Геологічні дані
Тип заплавний
Група озер Українські придунайські озера
Розміри
Площа поверхні 82  км²
Глибина середня 0,8 — 1  м
Глибина максимальна 2 — 5  м
Довжина 20  км
Ширина 20 км
Басейн
Водний басейн басейн Дунаю[d]
Витікають Дунай
Країни басейну Україна
Кугурлуй. Карта розташування: Україна
Кугурлуй
Кугурлуй (Україна)
Кугурлуй. Карта розташування: Одеська область
Кугурлуй
Кугурлуй (Одеська область)

Commons-logo.svg Кугурлуй у Вікісховищі?

Територіально поділене між Ренійським та Ізмаїльським районами Одеської області. На півночі протокою сполучається з озером Ялпуг. На сході протоками Велика та Мала Репіда, а на півдні протокою Скунда сполучається з Дунаєм. Протока Скунда шлюзована. Також водообмін з Дунаєм відбувається по кількох невеликих протоках для пропуску риби.

Озеро приблизно круглої форми, діаметр близько 10 км, площа 82 км², середня глибина 0,8-1 м, максимальна — 2,5 м. Береги низовинні, звивисті, заболочені. Температура води влітку до +28° — +30°. Взимку озеро замерзає. Мінералізація води 0,8 — 1,5 г/л. Дно замулене.

Береги поросли очеретом та рогозом, в озері також розвивається гідрофільна рослинність. Багата іхтіофауна, у прибережних заростях — місця гніздування птахів, зокрема в плавнях біля південно-східного краю озера існує єдина в Україні колонія кучерявого пелікана (Pelecanus crispus) — найбільшого птаха Європи. На озері здійснюється промисловий вилов коропа, судака, ляща, щуки та інших видів риби, а також раків.

Водний баланс Кугурлуя визначається в основному надходженням води за рахунок атмосферних опадів, випаровуванням з водної поверхні озера і самопливним водообміном з Дунаєм. У середньому 54.5 % у прибутковій частині водного балансу водойми становить донорська вода р. Дунай, а 45.5 % — всі інші джерела, серед яких 31.4 % — це надходження води з атмосферними опадами. У витратній частині водного балансу середній багаторічний об'єм скидів води в р. Дунай становить приблизно 27 %, а на інші джерела приходиться 73 %, у тому числі на транспірацію і випар з водної поверхні озер — 54.6 %.

Вода Кугурлуя — джерело зрошування. Між південним узбережжям Кугурлуя та Дунаєм шляхом обвалування створено польдер, який планувалося використовувати для вирощування зернових культур (пшениця, жито) з періодичним засіванням кукурудзою та люцерною в рамках сівообігу. В теперішній час переважно висіваються кормові культури (люцерна, конюшина).

У період 19391941 рр., після відходження Бессарабії до СРСР за пактом Молотова-Рібентропа, озеро Кугурлуй було основною базою Дунайської Військової флотилії.[джерело?]

ГалереяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Гопченко Е. Д., Кузниченко С. Д. О моделировании водно-солевого режима озер Кугурлуй-Ялпуг // Метеорологія, кліматологія та гідрологія. — 2002. — Вип.46. — С.338-345.
  • Кузниченко С. Д. Об эксплуатационном режиме озера Кугурлуй-Ялпуг // Метеорологія, кліматологія та гідрологія.- 2003. — Вип.47. — С.356-361.
  • Кузниченко С. Д. Влияние стока реки Ялпуг на минерализацию системы озер Ялпуг-Кугурлуй // Матеріали міжнародної конференції «Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища-2002». Одеса, ОДЕКУ, 2002. — С.98-105.
  • Кузниченко С. Д. Моделирование солевого баланса оз. Ялпуг-Кугурлуй по заданным показателям // Матеріали III наукової конференції молодих вчених. — Одеса, ОДЕКУ, 2003. — С.57-61.
  • Е. Гопченко, С. Кузниченко. Оценка эффективности управления водным режимом оз. Ялпуг-Кугурлуй // Book of abstracts the third International Conference Ecological Chemistry. — Chisinau (Republic of Moldova), 2005. — Р.104.

ДжерелаРедагувати