Вікіпедія

Люцерна

рід рослин

Люце́рна[1] (Medicago) — рід однорічних і багаторічних трав або напівкущів родини бобових (Fabaceae). Рід має африкансько-євразійське поширення. Деякі види — цінні кормові культури.

Люцерна
Medicago littoralis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Trifolieae
Рід: Люцерна (Medicago)
L., 1753
Вікісховище: Medicago
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Люцерна (значення).

Коренева система стрижнева, проникає в ґрунт на глибину до 4—5 м і більше. На коренях живуть бульбочкові бактерії. Стебло пряме, міцне, вкрите дрібними густо посадженими листочками, висота рослини може досягти 85 сантиметрів[2].

Використання

ред.

Одна з найцінніших рослин для польового травосіяння є люцерна посівна (Medicago sativa). Крім неї до Списку дикорослих корисних рослин України входять люцерна серпувата (Medicago falcata) та люцерна хмелевидна (Medicago lupulina) як кормові та лікарські рослини[3].

Селекціонери

ред.

Український селекціонер Лихацький Владислав Леонтійович удосконалив технології вирощування насіння люцерни і працював над впровадженням їх у виробництво. Виведені під його науковим керівництвом сорти люцерни «Чернігівська», «Анді» та «Владислава» широко розповсюджені в Україні та за кордоном[4].

Назва

ред.

Народні назви

ред.

Окрім офіційної української назви люцерна зафіксовано й кілька народних — равельник[5], равлинник[6], медунка[7].

Етимологія

ред.

Наукова назва Medicago виводиться із дав.-гр. Μηδικὴ (πόα) — що означає «корм із Мідії»; із цієї області рослина й потрапила в Грецію. Українська назва походить від фр. luzerne, джерелом якого є лат. lucerna «лампа», пов'язане з lucere — «бути ясним, світити», lux — «світло»; назва рослини пояснюється або тим, що її насіння має блискучу жовту поверхню, або жовтими яскравими квітами[8].

Види

ред.

Цей африкансько-євразійський рід рослин містить приблизно 90 видів[9][10]:

  1. Medicago agropyretorum[sv]
  2. Medicago alatavica[sv]
  3. Medicago arabica
  4. Medicago arborea[en]
  5. Medicago archiducis-nicolai[sv]
  6. Medicago astroites[sv]
  7. Medicago blancheana[es]
  8. Medicago brachycarpa
  9. Medicago cancellata[sv]
  10. Medicago carstiensis[en]
  11. Medicago caucasica[sv]
  12. Medicago ciliaris[en]
  13. Medicago constricta[en]
  14. Medicago coronata[en]
  15. Medicago crassipes[sv]
  16. Medicago cretacea
  17. Medicago cyrenaea[sv]
  18. Medicago daghestanica[sv]
  19. Medicago difalcata[sv]
  20. Medicago disciformis[es]
  21. Medicago doliata[en]
  22. Medicago edgeworthii[sv]
  23. Medicago falcata
  24. Medicago fischeriana
  25. Medicago glomerata[sv]
  26. Medicago granadensis[sv]
  27. Medicago grossheimii[sv]
  28. Medicago gunibica[sv]
  29. Medicago heldreichii[sv]
  30. Medicago hemicoerulea[sv]
  31. Medicago heyniana[sv]
  32. Medicago hybrida[sv]
  33. Medicago hypogaea[sv]
  34. Medicago intertexta
  35. Medicago karatschaia
  36. Medicago komarovii[sv]
  37. Medicago laciniata[en]
  38. Medicago lanigera[sv]
  39. Medicago laxispira[sv]
  40. Medicago littoralis
  41. Medicago lupulina
  42. Medicago marina
  43. Medicago medicaginoides
  44. Medicago meyeri[d]
  45. Medicago minima
  46. Medicago monantha[sv]
  47. Medicago monspeliaca
  48. Medicago murex
  49. Medicago muricoleptis[sv]
  50. Medicago noeana[en]
  51. Medicago orbicularis
  52. Medicago orthoceras[sv]
  53. Medicago ovalis[d]
  54. Medicago papillosa[d]
  55. Medicago persica[d]
  56. Medicago phrygia[sv]
  57. Medicago pironae[sv]
  58. Medicago playtcarpa
  59. Medicago polyceratia[sv]
  60. Medicago polychroa[sv]
  61. Medicago polymorpha
  62. Medicago praecox
  63. Medicago prostrata[sv]
  64. Medicago radiata[en]
  65. Medicago retrorsa[sv]
  66. Medicago rhodopea[sv]
  67. Medicago rigida[sv]
  68. Medicago rigidula
  69. Medicago rigiduloides[d]
  70. Medicago rotata[en]
  71. Medicago rugosa[en]
  72. Medicago rupestris
  73. Medicago ruthenica[sv]
  74. Medicago sativa
  75. Medicago sauvagei[sv]
  76. Medicago saxatilis
  77. Medicago schischkinii[sv]
  78. Medicago scutellata
  79. Medicago secundiflora[sv]
  80. Medicago shepardii[sv]
  81. Medicago sinskiae[sv]
  82. Medicago soleirolii[es]
  83. Medicago strasseri[sv]
  84. Medicago suffruticosa[sv]
  85. Medicago syriaca[d]
  86. Medicago talyschensis[sv]
  87. Medicago tenoreana[sv]
  88. Medicago tornata
  89. Medicago transoxana[sv]
  90. Medicago truncatula
  91. Medicago tunetana[sv]
  92. Medicago turbinata[en]
  93. Medicago vardanis[sv]
  94. Medicago virescens[sv]

Примітки

ред.
  1. ↑ Medicago // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ Люцерна — корисний корм і цілющий еліксир. 26 березня 2019. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  3. ↑ В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
  4. ↑ Фурса В. М. «Славні імена Носівщини». — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2009. — 200 с. : іл. ISBN 978-966-340-357-1. Сторінка 17.
  5. ↑ Верхратский І. Ботаніка на висші кляси шкіл середних (після учебника Д-ра О. Ростафиньского). — Львів : НТШ, 1896. — 150 с.
  6. ↑ Верхратскіи И. Списъ важнѣйшихъ выразівъ рускои ботанічнои термінольогіѣ и номенклятуры зъ оглядомъ на шкільну науку въ высшихъ клясахъ гімназіѣ. — Львівь : НТШ, 1892. — 48 с.
  7. ↑ Шмальгаузенъ И. Флора Средней и Южной Россіи, Крыма и Сѣвернаго Кавказа. — К. : Тип.И.Н.Кушнереа и К, 1895–1897. — Т. I–II.
  8. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 331, 332. — ISBN 5-12-001263-9.
  9. ↑ Medicago. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 18.11.2021.
  10. ↑ Medicago. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18.11.2021.

Література

ред.
  • Частная селекция полевых культур / В. В. Пыльнев, Ю. Б. Коновалов, Т. И. Хупация и др. — М.: Колос, 2005. c. 526—530 ISBN 5-9532-0316-0 (рос.)
  • Сельское хозяйство. Большой энциклопедический словарь / Редкол.: В. К. Месяц (гл. ред.) и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 286. ISBN 5-85270-263-3 (рос.)
  • Маевский П. Ф. Флора средней полосы европейской части России. 10-е изд. — М.: Товарищество научных изданий КМК. 2006. с. 340. ISBN 5-87317-321-5 (рос.)

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про бобові.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Люцерна&oldid=39121058