Люцерна
Люце́рна[1] (Medicago) — рід однорічних і багаторічних трав або напівкущів родини бобових (Fabaceae). Рід має африкансько-євразійське поширення. Деякі види — цінні кормові культури.
Люцерна | |
---|---|
Medicago littoralis | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Бобові (Fabaceae) |
Підродина: | Метеликові (Faboideae) |
Триба: | Trifolieae |
Рід: | Люцерна (Medicago) L., 1753 |
Вікісховище: Medicago |
Коренева система стрижнева, проникає в ґрунт на глибину до 4—5 м і більше. На коренях живуть бульбочкові бактерії. Стебло пряме, міцне, вкрите дрібними густо посадженими листочками, висота рослини може досягти 85 сантиметрів[2].
Використання
ред.Одна з найцінніших рослин для польового травосіяння є люцерна посівна (Medicago sativa). Крім неї до Списку дикорослих корисних рослин України входять люцерна серпувата (Medicago falcata) та люцерна хмелевидна (Medicago lupulina) як кормові та лікарські рослини[3].
Селекціонери
ред.Український селекціонер Лихацький Владислав Леонтійович удосконалив технології вирощування насіння люцерни і працював над впровадженням їх у виробництво. Виведені під його науковим керівництвом сорти люцерни «Чернігівська», «Анді» та «Владислава» широко розповсюджені в Україні та за кордоном[4].
Назва
ред.Народні назви
ред.Окрім офіційної української назви люцерна зафіксовано й кілька народних — равельник[5], равлинник[6], медунка[7].
Етимологія
ред.Наукова назва Medicago виводиться із дав.-гр. Μηδικὴ (πόα) — що означає «корм із Мідії»; із цієї області рослина й потрапила в Грецію. Українська назва походить від фр. luzerne, джерелом якого є лат. lucerna «лампа», пов'язане з lucere — «бути ясним, світити», lux — «світло»; назва рослини пояснюється або тим, що її насіння має блискучу жовту поверхню, або жовтими яскравими квітами[8].
Види
ред.Цей африкансько-євразійський рід рослин містить приблизно 90 видів[9][10]:
- Medicago agropyretorum[sv]
- Medicago alatavica[sv]
- Medicago arabica
- Medicago arborea[en]
- Medicago archiducis-nicolai[sv]
- Medicago astroites[sv]
- Medicago blancheana[es]
- Medicago brachycarpa
- Medicago cancellata[sv]
- Medicago carstiensis[en]
- Medicago caucasica[sv]
- Medicago ciliaris[en]
- Medicago constricta[en]
- Medicago coronata[en]
- Medicago crassipes[sv]
- Medicago cretacea
- Medicago cyrenaea[sv]
- Medicago daghestanica[sv]
- Medicago difalcata[sv]
- Medicago disciformis[es]
- Medicago doliata[en]
- Medicago edgeworthii[sv]
- Medicago falcata
- Medicago fischeriana
- Medicago glomerata[sv]
- Medicago granadensis[sv]
- Medicago grossheimii[sv]
- Medicago gunibica[sv]
- Medicago heldreichii[sv]
- Medicago hemicoerulea[sv]
- Medicago heyniana[sv]
- Medicago hybrida[sv]
- Medicago hypogaea[sv]
- Medicago intertexta
- Medicago karatschaia
- Medicago komarovii[sv]
- Medicago laciniata[en]
- Medicago lanigera[sv]
- Medicago laxispira[sv]
- Medicago littoralis
- Medicago lupulina
- Medicago marina
- Medicago medicaginoides
- Medicago meyeri[d]
- Medicago minima
- Medicago monantha[sv]
- Medicago monspeliaca
- Medicago murex
- Medicago muricoleptis[sv]
- Medicago noeana[en]
- Medicago orbicularis
- Medicago orthoceras[sv]
- Medicago ovalis[d]
- Medicago papillosa[d]
- Medicago persica[d]
- Medicago phrygia[sv]
- Medicago pironae[sv]
- Medicago playtcarpa
- Medicago polyceratia[sv]
- Medicago polychroa[sv]
- Medicago polymorpha
- Medicago praecox
- Medicago prostrata[sv]
- Medicago radiata[en]
- Medicago retrorsa[sv]
- Medicago rhodopea[sv]
- Medicago rigida[sv]
- Medicago rigidula
- Medicago rigiduloides[d]
- Medicago rotata[en]
- Medicago rugosa[en]
- Medicago rupestris
- Medicago ruthenica[sv]
- Medicago sativa
- Medicago sauvagei[sv]
- Medicago saxatilis
- Medicago schischkinii[sv]
- Medicago scutellata
- Medicago secundiflora[sv]
- Medicago shepardii[sv]
- Medicago sinskiae[sv]
- Medicago soleirolii[es]
- Medicago strasseri[sv]
- Medicago suffruticosa[sv]
- Medicago syriaca[d]
- Medicago talyschensis[sv]
- Medicago tenoreana[sv]
- Medicago tornata
- Medicago transoxana[sv]
- Medicago truncatula
- Medicago tunetana[sv]
- Medicago turbinata[en]
- Medicago vardanis[sv]
- Medicago virescens[sv]
Примітки
ред.- ↑ Medicago // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Люцерна — корисний корм і цілющий еліксир. 26 березня 2019. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
- ↑ В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
- ↑ Фурса В. М. «Славні імена Носівщини». — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2009. — 200 с. : іл. ISBN 978-966-340-357-1. Сторінка 17.
- ↑ Верхратский І. Ботаніка на висші кляси шкіл середних (після учебника Д-ра О. Ростафиньского). — Львів : НТШ, 1896. — 150 с.
- ↑ Верхратскіи И. Списъ важнѣйшихъ выразівъ рускои ботанічнои термінольогіѣ и номенклятуры зъ оглядомъ на шкільну науку въ высшихъ клясахъ гімназіѣ. — Львівь : НТШ, 1892. — 48 с.
- ↑ Шмальгаузенъ И. Флора Средней и Южной Россіи, Крыма и Сѣвернаго Кавказа. — К. : Тип.И.Н.Кушнереа и К, 1895–1897. — Т. I–II.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 331, 332. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Medicago. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 18.11.2021.
- ↑ Medicago. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18.11.2021.
Література
ред.- Частная селекция полевых культур / В. В. Пыльнев, Ю. Б. Коновалов, Т. И. Хупация и др. — М.: Колос, 2005. c. 526—530 ISBN 5-9532-0316-0 (рос.)
- Сельское хозяйство. Большой энциклопедический словарь / Редкол.: В. К. Месяц (гл. ред.) и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 286. ISBN 5-85270-263-3 (рос.)
- Маевский П. Ф. Флора средней полосы европейской части России. 10-е изд. — М.: Товарищество научных изданий КМК. 2006. с. 340. ISBN 5-87317-321-5 (рос.)
Посилання
ред.- ЛЮЦЕРНА [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Medicago в базі даних «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/40015430 [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- ЛЮЦЕРНА [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |