Люцерна хмелецвіта
Люцерна хмелецвіта[1], люцерна хмелевидна[2] (Medicago lupulina) — вид квіткових рослин родини бобові (Fabaceae). Латинський епітет lupulina означає «хмелеподібний» (Humulus lupulus).
Люцерна хмелецвіта | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Бобові (Fabaceae) |
Рід: | Люцерна (Medicago) |
Вид: | Люцерна хмелецвіта (M. lupulina)
|
Біноміальна назва | |
Medicago lupulina |
Опис
ред.Зелена, однорічна чи дворічна трав'яниста рослина, що досягає висот приблизно від 10 до 50 сантиметрів. Коріння містить вузлики азотофіксуючих бактерій. Рослини, які виживають протягом більше ніж 1 року, можуть розвинути глибокий корінь. Листок поділений на три обернено-яйцюваті частини. Відносно невеликі, сферичні, гроноподібні суцвіття містять від 10 до 50 квітів що нагадують хмелеві. Квіти жовті, довжиною від 2 до 5 міліметрів. Плід являє собою невеликий, яйцеподібний стручок, від одного до двох міліметрів у довжину, який не відкривається при дозріванні, але твердне і стає чорним, коли дозрілий. Кожен плід містить 1 бурштинового кольору насіння.
Поширення, екологія
ред.Країни поширення: Північна Африка: Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Туніс. Азія: Саудівська Аравія, Ємен, Афганістан, Кіпр, Іран, Ірак, Ізраїль, Ліван, Сирія, Туреччина, Китай, Корея, Тайвань [пн.], Індія — Біхар, Делі, Гуджарат, Харьяна, Хімачал-Прадеш, Джамму і Кашмір, Мадхья-Прадеш, Пенджаб, Раджастхан, Уттар-Прадеш, Західна Бенгалія, Непал, Пакистан. Кавказ: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Росія — Передкавказзя, Дагестан, Європейська частина. Європа: Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Об'єднане Королівство, Австрія, Бельгія, Чехія, Словаччина, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Швейцарія, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна [вкл. Крим], Албанія, Болгарія, Колишня Югославія, Греція [вкл. Крит], Італія [вкл. Сардинія, Сицилія], Румунія, Франція [вкл. Корсика], Португалія [вкл. Мадейра], Гібралтар, Іспанія [вкл. Канарські острови]. Натуралізований у багатьох інших частинах світу, культивується також.
Населяє набережні, луки, вологі западини і поля; 0–2500 м. Використовується як корм дуже гарної якості, для виробництва меду, як поліпшувач ґрунту. Період цвітіння триває з травня по жовтень.
Практичне використання
ред.Це одна з рослин, що використовується як символ (seamróg) ірландцями під час святкування Дня святого Патріка[3].
Галерея
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Medicago lupulina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House, 2006 - 256 p. - P. 56 ISBN 10: 1846810213 ISBN 13: 9781846810213
Посилання
ред.- United States Department of Agriculture
- Flora Vascular [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |