Катлабуг

озеро в Одеській області

Катла́буг[1], Катл́абух[2] — заплавне озеро лиманного типу у низов'ях Дунаю на його лівому березі, на відстані 10 км на північний схід від міста Ізмаїл (Одеська область, Україна)[3].

Катлабуг
Катлабуг
Озеро в селі Утконосівка
45°25′50″ пн. ш. 28°59′32″ сх. д. / 45.43056° пн. ш. 28.992417° сх. д. / 45.43056; 28.992417Координати: 45°25′50″ пн. ш. 28°59′32″ сх. д. / 45.43056° пн. ш. 28.992417° сх. д. / 45.43056; 28.992417
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон Одеська область
Розташування Одеська область
Геологічні дані
Тип заплавне озеро
Частина від Придунайські озера України
Розміри
Площа поверхні 67 км²
Глибина макс. 4  м
Розмір 21 x 11 км
Вода
Басейн
Вливаються Великий Катлабуг, Малий Катлабуг, Ташбунар, Єника
Країни басейну Україна Україна
Інше
Міста та поселення смт Суворове, с. Багате, с. Кислиця, с. Першотравневе, с. Утконосівка, с. Стара Некрасівка
Geonames 706619
Катлабуг. Карта розташування: Україна
Катлабуг
Катлабуг (Україна)
Катлабуг. Карта розташування: Одеська область
Катлабуг
Катлабуг (Одеська область)

Відноситься до групи Придунайських озер.

ІсторіяРедагувати

Узбережжя озера Катлабуг було заселено людьми ще задовго до початку нашої ери. На берегах озера виявлені сліди племен гумельницької культури, які мешкали тут в VI тисячолітті до н. е.

До північних берегів озера підходить побудований римлянами Троянів вал[4].

Були часи коли озеро сильно засихало, але на щастя з Дунаю вперше за 20 років підкачали 60 тисяч м³.

Загальні характеристикиРедагувати

Довжина озера становить 21 км, ширина — від 1 до 11 км, площа — 50-70 км², глибина — до 4 метрів. Катлабух відділений від річки дамбою та існує у режимі водосховища. Водообмін з Кислицьким гирлом Дунаю регулюється шлюзованим каналом[5].

Температура води влітку +24 — +26 °C, взимку озеро замерзає. Мінералізація води 1−1,6 г/л[6].

Південні береги озера низинні, заболочені. Північні береги підняті, місцями обривисті, розсічені балками, місцями їх висота сягає 8 — 10 м. Між обривом й урізу води є смуга узбережжя шириною 50 — 500 м. Місцями берег обривається до урізу води. Береги озера Катлабуг складені з третинних вапняків (розробляються каменоломнями у селі Ташбунар), прикритих пісками та глинами з гіпсом.

Дно озера поступово поглиблюється до центральної частини водоймища. У прибережній частині воно вкрито піском із домішкою глини або гальки, трохи глибше — змуленим піском, а у центральній частині — сірим мулом[6].

З півночі в озеро впадають річки Великий (довжина 48 км) та Малий Катлабуг. Від основної частини озера відходять дві затоки: Ташбунарский на заході та Гасанский на сході, куди впадає річка Єника (довжина — 26 км). Довжина Гасанскої затоки — 5 км, Ташбунарского — 4 км. Верхня частина Гасанского затоки зайнята рибоводні ставки.

Гасанська затока виникла на рубежі XIX — XX століть, як тимчасове паводкове явище, викликане зсувом грунтів, розмиванням та підтопленням території у цій місцевості. Після регулювання стоку озера й довгострокової підтримки його на 30 — 50 см вище рівня Дунаю (початок — наприкінці 50-х років XX століття), Гасанска затока стабілізувалася й стала постійно існуючої частиною акваторії водойми.

На берегах озера розташований ряд населених пунктів — Багате, Кислиця, Першотравневе, Суворове, Утконосівка.

Флора і фаунаРедагувати

В озері присутня численна водна рослинність.

З рідкісних видів рослин зустрічається водяний горіх плаваючий (лат. Trapa natans L.).

Водиться така риба: сазан, щука, окунь, червонопірка, жерех, карась, лящ та сом. Іноді зустрічаються також язь, рибець, чехоня та бички. Рибоводні ставки використовують для розведення й зариблення озера молоддю товстолобика та білого амура. В озері є багато раків. За оцінками, їхня популяція в деякі роки досягає 15 млн штук.

З птахів гніздяться: білолоба та сіра гуска, лиска, озерна чайка, фазан, очеретянка велика, казарка червоновола.

ЗначенняРедагувати

Озеро має ключове значення для зрошувальної системи Ізмаїльського району. Використовується для розведення риби та промислу раків[5].

Динаміка вилову риби
Вилов (т) 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік 2014 рік
Ліміт 453 511 283 348
Фактичний 302,7 345,6 173,267 226,857 195,023

На озері діє рибогосподарчий кооператив «Придунайська нива» (керівник — Федір Петрович Паюк).

ЕкологіяРедагувати

Наразі озеро Катлабуг відрізане від Кислицького гирла Дунаю греблею, а частина плавнів з боку Дунаю перетворені в польдери та використовуються як риборозплідні ставки. У результаті цього відбулося порушення природного водообміну, що позначилося на погіршенні якості води в озері, зменшенні рибопродуктивності і біорізноманітності.

Пропозиції екологів зводяться до відтворення зв'язку між Катлабугом та Кислицьким гирлом, максимально наближеного до природного. На думку вчених, у результаті цього почнеться процес відродження заплави, збільшиться нерест риб, покращиться якість водопостачання озера.

Рівень води істотно знизився — озеру загрожує вимирання[5].

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • О Куликов, И. Куликова, Е. Куликова. История и люди. Богатое. Харьков. 2016.

Цікаві фактиРедагувати

Якщо подивитися на озеро на карті то озеро буде нагадувати Гітару.

Найбільша Берегова лінія у села Утконосівка 2,22 км.

Найменша Берегова лінія у села Першотравневе 1,30 км

ПриміткиРедагувати

  1. Національний атлас України / НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру ; голов. ред. Л. Г. Руденко ; голова ред. кол. Б. Є. Патон. — К. : ДНВП «Картографія», 2007. — 435 с. — 5 тис. прим. — ISBN 978-966-475-067-4.
  2. Катлабух [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Катлабуг [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
  4. М.М. Фокеев, Н.Д. Русев (листопад —грудень 2001). Раскопки у озера Катлабух в 1995-1996 годах (ua). «Восточноевропейский археологический журнал» 6 (13) Інститут археології НАН України, Державний Ермітаж. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 2020-6-04. 
  5. а б в Ізмаїльське управління водного господарства. Інформація про озеро Катлабух. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020. 
  6. а б Ресурсы поверхностных вод СССР. Описание рек и озёр и расчёты основных характеристик их режима. — Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия (без бассейна р. Днестра). — Л., Гидрометеоиздат, 1978. — С. 488.