Відкрити головне меню

Джарилга́цька зато́ка — затока Чорного моря між материковим берегом на півночі і островом Джарилгач на півдні. Є частиною Каркінітської затоки. Західна частина затоки називається Джарилгацькою бухтою. На сході протокою шириною до 10 км з'єднується із основною Каркінітською затокою.

Джарилгацька затока

названо на честь Джарилгач
Skadovsk-2013-3.JPG
Узбережжя затоки в Скадовську
46°04′ пн. ш. 32°26′ сх. д. / 46.067° пн. ш. 32.433° сх. д. / 46.067; 32.433Координати: 46°04′ пн. ш. 32°26′ сх. д. / 46.067° пн. ш. 32.433° сх. д. / 46.067; 32.433
Частина від Каркінітська затока
Море Чорне море
Прибережні країни Україна Україна
Регіон Херсонська область
Довжина 70 км
Ширина 20 км
Максимальна глибина до 16 м
Міста та поселення Скадовськ
ідентифікатори і посилання
GeoNames 709328
У проекті OpenStreetMap 71022 ·R (Херсонська область)
Джарилгацька затока. Карта розташування: Херсонська область
Джарилгацька затока
Джарилгацька затока
Джарилгацька затока (Херсонська область)
Джарилгацька затока у Вікісховищі?

ГеографіяРедагувати

ДЖАРИЛГА́ЦЬКА ЗАТО́КА[1] – затока Чорного моря лагунного походження, розташована в межах Причорноморської западини. З Півночі і Заходу обмежена корінним берегом, з Півдня – островом Джарилгач.

На Схід сполучається з Каркінітською затокою, тут межа її умовна, проходить по лінії мис Джарилгач – мис Джалдихан. Площа близько 646 км2, довжина 68 км, ширирина 1–16 км.

Східна частина затоки має глибину до 9 м; західна – мілководна, глибина до 4 м. (понад 30 % усієї площі має глибину до 1 м), сполучається з відкритим морем вузькою промоїною, яка періодично засипається піском внаслідок згінно-нагінних процесів (амплітуда коливань рівня води сягає 137 см). Північні береги глинисті, місцями піщані, південні – низькі, піщані, мулисті.

КліматРедагувати

Переважають північно-східні вітри (під час шторму – 20–40 м/сек.) Пересічна температура води влітку – 23 °С, взимку затока замерзає. Льодостав триває від 1 до 30 діб. Солоність до 17 ‰, біля ппівнічних. берегів вода опріснена. Затока потерпає від підвищення рівня солоності води.

ПриродаРедагувати

Флору затоки складають майже 70 видів донних макрофітів (зокрема зостери, рдест гребінчастий), водорості діатомові та харові, понад 40 видів планктонних. У фауні – понад 80 видів зоопланктону (переважають ракоподібні), є 2 види медуз. З риб найчисельніші бичкові, кефалеві, камбалові, голкові. Ссавці представлені 3-ма видами дельфінів: Дельфін білобокий чорноморський, Афаліна чорноморська, Азовка (усі занесені до Червоної книги України). Джарилгацька затока.– водно-болотне угіддя міжнародного значення. Навесні над затокою пролітають понад 100 видів (близько 1,5 млн особин) водно-болотних птахів: гуси, качки, мартини, кулики, лебеді, останні, як і багато інших птахів, у теплі зими зимують. Зустрічаються 6 видів безхребетних і 9 видів риб, занесених до Червоної книги України. Входить до складу Джарилга́цького націона́льного приро́днього парку[2]

ТуризмРедагувати

На березі затоки розташовано багато дитячих санаторно-курортних закладів с. Красне та cмт. Лазурне та порт м. Скадовськ, ( Херсонська обл.)

ПриміткиРедагувати