Відкрити головне меню
Серпокрильцеві
Серпокрилець чорний (Apus apus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Серпокрильцеві (Apodidae)
Hartert, 1897
Роди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Apodidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Apodidae
EOL logo.svg EOL: 8023
ITIS logo.svg ITIS: 177995
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8893
Fossilworks: 39423

Серпокрильцеві (Apodidae) — родина птахів. Серпокрильці зовнішньо дуже подібні до ластівок, але фактично зовсім не пов'язані з цією родиною. Серпокрильці знаходяться в окремому ряді серпокрильцеподібних (Apodiformes). Схожість між серпокрильцями і ластівками виникла завдяки конвергентній еволюції, що відображає подібний стиль життя, а саме полювання на комах в польоті. Найбільшу швидкість у горизонтальному польоті здатні розвивати серпокрильці — до 160 км за годину.

ЕтимологіяРедагувати

У «Системі природи» Карла Ліннея серпокрилець чорний (Apus apus) був описаний під назвою Hirunso apus[1][2] (грец. a- — без, грец. pous — нога)[3][1][4]. У 1777 році італійсько-австрійський натураліст Джованні Антоніо Скополі використав назву Apos[1][5], відокремивши серпокрильців від ластівок[5]; в тій же роботі зустрічається і Apus, під таким ім'ям були описані ракоподібні (Crustacea). У 1810 році німецькі орнітологи Бернхард Мейер і Йоганн Вольф назвали серпокрильців Micropus (грец. mikros- — маленький, грец. pous — нога[6]), що було відкинуто англійським орнітологом Річардом Боудлером Шарпом в 1900 році, так як таку назву використовував Линней для ботанічного опису[1] коротконожек[6].

У 1811 році побачив світ «Систематичний нарис ссавців і птахів» німецького зоолога Йоганна Карла Вільгельма Іллігера. У цій роботі виділені в окрему родину серпокрильці отримали латинську назву Cypselus[1][7] (грец. kupselos — ластівка[7][8]). Така назва зустрічається в працях Арістотеля[7].

Раніше серпокрильців також називали Machrochires (з великими руками), маючи на увазі зовнішнє крило[4].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Jobling J. A. The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. — London : A&C Black Publishers Ltd, 2010. — P. 51—52. — ISBN 978-1-4081-2501-4.
  2. Linnaeus C. Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. — Stockholm : Holmiae. (Laurentii Salvii), 1758. — P. 192.
  3. Коблик, 2001
  4. а б HBW Alive: Family Apodidae, Systematics
  5. а б Scopoli C., Wolfgang G. Introductio ad historiam naturalem sistens genera lapidum, plantarum, et animalium :hactenus detecta, caracteribus essentialibus donata, in tribus divisa, subinde ad leges naturae. — Pragae : Apud Wolfgangum Gerle, 1777. — P. 483.
  6. а б Jobling J. A. The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. — London : A&C Black Publishers Ltd, 2010. — P. 254. — ISBN 978-1-4081-2501-4.
  7. а б в Illiger C. Prodromus systematis mammalium et avium. — Berolini : Sumptibus C. Salfeld, 1811. — P. 229.
  8. Jobling J. A. The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. — London : A&C Black Publishers Ltd, 2010. — P. 129. — ISBN 978-1-4081-2501-4.