Серпокрильцеві
| Серпокрильцеві | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Серпокрилець чорний (Apus apus)
| ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Підродини
| ||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||
|
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Серпокрильцеві |
Серпокрильцеві (Apodidae) — родина птахів. Зовнішньо дуже подібні до ластівок, але не споріднені з ними. Серпокрильці знаходяться в окремому ряді серпокрильцеподібних (Apodiformes). Схожість між серпокрильцями і ластівками виникла завдяки конвергентній еволюції, що йде завдяки подібному стилю життя, а саме полюванню на комах в польоті. Найбільшу швидкість у горизонтальному польоті здатні розвивати серпокрильці — до 160 км за годину.
Етимологія ред.
У «Системі природи» Карла Ліннея серпокрилець чорний (Apus apus) був описаний під назвою Hirunso apus[1][2] (грец. a- — без, грец. pous — нога)[3][1][4]. У 1777 році італійсько-австрійський натураліст Джованні Антоніо Скополі використав назву Apos[1][5], відокремивши серпокрильців від ластівок[5]; в тій же роботі зустрічається і Apus, під таким ім'ям були описані ракоподібні (Crustacea). У 1810 році німецькі орнітологи Бернхард Меєр і Йоганн Вольф назвали серпокрильців Micropus (грец. mikros- — маленький, грец. pous — нога[6]), що було відкинуто англійським орнітологом Річардом Боудлером Шарпом в 1900 році, оскільки цю назву вже використовував Линней[1] (для одного з видів рослин)[6].
У 1811 році побачив світ «Систематичний нарис ссавців і птахів» німецького зоолога Йоганна Карла Вільгельма Іллігера. У цій роботі виділені в окрему родину серпокрильці отримали латинську назву Cypselus[1][7] (грец. kupselos — ластівка[7][8]). Така назва зустрічається в працях Арістотеля[7].
Раніше серпокрильців також називали Machrochires (великорукі), маючи на увазі зовнішнє крило[4].
Класифікація ред.
- Підродина Свіфтні (Cypseloidinae)
- Рід Свіфт (Cypseloides) — 8 видів;
- Рід Плямистошиїй свіфт (Streptoprocne) — 5 видів;
- Підродина Серпокрилечні (Apodinae);
- Рід Салангана (Collocalia) — 11 видів;
- Рід Бура салангана (Aerodramus) — 28 видів;
- Рід Велика салангана (Hydrochous) — 1 вид;
- Рід Зімбабвійський серпокрилець (Schoutedenapus) — 1 вид;
- Рід Чорнохвостий голкохвіст (Mearnsia) — 2 види;
- Рід Бурий голкохвіст (Zoonavena) — 3 види;
- Рід Плямистоволий голкохвіст (Telacanthura) — 2 види;
- Рід Білохвостий голкохвіст (Rhaphidura) — 2 види;
- Рід Африканський голкохвіст (Neafrapus) — 2 види;
- Рід Колючохвіст (Hirundapus) — 4 види;
- Рід Голкохвіст (Chaetura) — 11 видів;
- Рід Строкатий серпокрилець (Aeronautes) — 3 види;
- Рід Серпокрилець-крихітка (Tachornis) — 3 види;
- Рід Серпокрилець-вилохвіст (Panyptila) — 2 види;
- Рід Пальмовий серпокрилець (Cypsiurus) — 3 види;
- Рід Білочеревий серпокрилець (Tachymarptis) — 3 види;
- Рід Серпокрилець (Apus)— 20 видів.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Jobling J. A. The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. — London : A&C Black Publishers Ltd, 2010. — P. 51—52. — ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Linnaeus C. Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. — Stockholm : Holmiae. (Laurentii Salvii), 1758. — Vol. 1. — P. 192.
- ↑ Коблик, 2001.
- ↑ а б HBW Alive: Family Apodidae, Systematics.
- ↑ а б Scopoli C., Wolfgang G. Introductio ad historiam naturalem sistens genera lapidum, plantarum, et animalium :hactenus detecta, caracteribus essentialibus donata, in tribus divisa, subinde ad leges naturae. — Pragae : Apud Wolfgangum Gerle, 1777. — P. 483.
- ↑ а б Jobling J. A. The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. — London : A&C Black Publishers Ltd, 2010. — P. 254. — ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ а б в Illiger C. Prodromus systematis mammalium et avium. — Berolini : Sumptibus C. Salfeld, 1811. — P. 229.
- ↑ Jobling J. A. The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. — London : A&C Black Publishers Ltd, 2010. — P. 129. — ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |