Відкрити головне меню
Баранець звичайний
Common Snipe (Gallinago gallinago) (26144727151).jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Рід: Баранець (Gallinago)
Вид: Баранець звичайний
Біноміальна назва
Gallinago gallinago
Linnaeus, 1758
Підвиди
  • Gallinago gallinago gallinago
  • Gallinago gallinago faroeensis
Синоніми
Capella gallinago
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Gallinago gallinago
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Gallinago gallinago
EOL logo.svg EOL: 2201699
ITIS logo.svg ITIS: 176700
IUCN logo.svg МСОП: 22693097
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 107377
Fossilworks: 289532

Баранець звичайний, бекас (Gallinago gallinago) — невеликий прибережний птах родини баранцевих, поширений у Старому Світі.

Зміст

Морфологічні ознакиРедагувати

Маса тіла 110—170 г, довжина тіла 25-27 см, розмах крил 37-43 см. Верх строкатий, з чорно-бурими, іржастими і вохристими плямами і смугами; верх голови чорно-бурий, з вохристо-жовтою поздовжньою смугою; горло білувате; воло вохристе, з темно-бурими рисками; інше оперення низу біле, з темно-бурими смугами на боках тулуба; махові пера темно-бурі, другорядні — з білуватою верхівкою; стернові пера іржасто-руді, з темно-бурими смугами; дзьоб чорний, біля основи сірий; ноги темно-сірі.

Поширення та місця існуванняРедагувати

Гніздовий ареал включає болота, тундру, вологі луки Північної Європи та Північної Азії, узимку мігрує до Південної Європи, Африки, Південної Азії.

В Україні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий птах. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на півночі степової смуги; мігрує скрізь; інколи зимує на південному заході країни та на Сиваші.

ГніздуванняРедагувати

 
Яйце баранця звичайного в оологічній колекції

Характерною рисою шлюбної поведінки є токовий політ самця, під час якого він літає колами над болотом

час від часу кидається під кутом майже 45° вниз з розпущеним хвостом і своєрідними короткими, але дуже швидкими рухами крил. При цьому бічні рульові пера, видають голосний дрижачий звук — «бекання».

Гніздо самка влаштовує на купині або в кущику трави. Воно завжди добре замасковане і являє собою досить глибоку ямку, акуратно вистелену сухими стеблинами трави. У повній кладці зазвичай чотири яйця, які самка насиджує протягом 19—21 дня.

Див. такожРедагувати

На честь цього виду птахів названо астероїд 8764 Ґаллінаґо.

ГалереяРедагувати

 
Зображення бекаса на купюрі нідерландського гульдена зразка 1973—1985 рр.

ПриміткиРедагувати

  1. BirdLife International (2017). Gallinago gallinago: інформація на сайті МСОП (версія 2017.1) (англ.) 01 October 2016

ПосиланняРедагувати

  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.

ЛітератураРедагувати

  • Фауна Украины. Т. 4. Птахи. Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / О. Б. Кістяківський. — К : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.