Відкрити головне меню

ОписРедагувати

Вдається у море на 30 км між Обитічною затокою та Бердянською затокою. Західний берег коси дуже розчленований мілкими та вузькими затоками, східний — прямолінійний. Поверхня коси — слабкохвиляста рівнина, що піднімається над рівнем моря на 1,5—2 м. Складається з піску та черепашок. Спостерігається поступове зниження коси із сходу на захід. Характерний дюнний рельєф. У центральній частині Обитічної коси — мілкі невеликі солоні озера. У період осінніх і весняних штормів значна частина прибережних відмілин затоплюється, у вузьких місцях коси (до 8 м) виникають тимчасові протоки. При середній частині коси, з її західного боку, є кілька острівців.

Флора і фаунаРедагувати

Переважає піщано-степова, прибережно-водна та галофітна рослинність, навколо озер — зарості осок, ситника та очерету південного. На площі близько 200 га створені захисні деревно-чагарникові насадження. Місце гніздування та відпочинку численних водоплавних птахів, масового нересту морських риб (вздовж узбережжя).

Частина коси раніше була зайнята під виноградники, сади. На території коси розташований заказник загальнодержавного значення — Обитічна Коса.

ДжерелаРедагувати