Кулик-сорока (рід)

рід птахів
Кулик-сорока
Кулик-сорока довгодзьобий (Haematopus longirostris)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Куликосорокові (Haematopodidae)
Bonaparte, 1838
Рід: Кулик-сорока (Haematopus)
Linnaeus, 1758
Мапа поширення куликів-сорок
Мапа поширення куликів-сорок
Види
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Haematopus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Haematopus
ITIS logo.svg ITIS: 176468
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 32635
Fossilworks: 39586

Кулик-сорока (Haematopus) — рід прибережних птахів ряду сивкоподібних, єдиний рід родини куликосорокових (Haematopodidae).

ЕтимологіяРедагувати

Латинська наукова назва Haematopus походить від двох грецьких слів — грец. αιμα — «кров», грец. πους — «ступня»

ПоширенняРедагувати

Кулики-сороки населяють морське узбережжя по всьомі світі, крім полярних регіонів та деяких тропічних районів Африки та Південно-Східної Азії. Два види трапляються у внутрішніх водоймах Євразії та Нової Зеландії.[1]

ОписРедагувати

Тіло завдовжки 39-50 см, розмах крил 72-91 см, вага 520—820 г[2]. Забарвлення або повністю чорне, або верх тіла чорний (або темно-коричневий), а нижня частина тіла біла. Ноги червоні або світло-бежеві, призначені для ходіння по болоті. Дзьоб червоного кольору. Його розмір залежить від раціону конкретного виду — довгі та гострі дзьоби мають види, що живляться хробаками, а міцні та коротші дзьоби призначені для живлення молюсками і крабами[1]. Деякі види мають червоне навколоочне кільце.

Спосіб життяРедагувати

Навколоводні птахи. Птахи внутрішніх регіонів живляться дощовими хробаками та личинками комах. Узбережні птахи полюють на молюсків, ракоподібних, поліхет, рідше на голкошкірих та дрібних рибок. У сезон розмноження моногамні і територіальні. Гніздиться влітку. Гніздо облаштовує на землі. У гнізді 1-4 яйця плямистого маскувального забарвлення. Насиджують обидва партнери. Інкубація триває 24-39 днів, залежно від виду. Деякі птахи можуть підкидувати свої яйця у гнізда мартинів (гніздовий паразитизм)[3].

ПалеонтологіяРедагувати

З пліоценових відкладень Флориди описано вид Haematopus sulcatus (Brodkorb, 1955), який згодом визнаний синонімом Haematopus palliatus[4]. З міоценових відкладень Небраски описано близький до куликів-сорок рід Paractiornis.

ВидиРедагувати

Українська назва[5] Біноміальна назва Зображення
Кулик-сорока південний H. ater
Vieillot & Oudart, 1825
Кулик-сорока чорний H. bachmani
Audubon, 1838
Кулик-сорока чатемський H. chathamensis
Hartert, 1927
H. finschi
Martens, 1897
Кулик-сорока австралійський H. fuliginosus
Gould, 1845
Кулик-сорока магеланський H. leucopodus
Garnot, 1826
Кулик-сорока довгодзьобий H. longirostris
Vieillot, 1817
Кулик-сорока канарський H. meadewaldoi
Bannerman, 1913
Кулик-сорока африканський H. moquini
(Bonaparte, 1856)
Кулик-сорока євразійський H. ostralegus
Linnaeus, 1758
Кулик-сорока американський H. palliatus
Temminck, 1820
Кулик-сорока мінливобарвний H. unicolor
Forster, 1844

ПриміткиРедагувати

  1. а б Hockey, P (1996) Family Haematopodidae (Oystercatchers) in del Hoyo, J.; Elliot, A. & Sargatal, J. (editors). (1996). Handbook of the Birds of the World. Volume 3: Hoatzin to Auks. Lynx Edicions. ISBN 84-87334-20-2
  2. John B. Dunning Jr. (1992). CRC Handbook of Avian Body Masses. CRC Press. с. 98. ISBN 978-0-8493-4258-5. 
  3. Birds Dumping Eggs on the Neighbors. Sciencedaily.com. 2011-06-03. Процитовано 2012-12-20. 
  4. Haematopus palliatus Temminick 1820 на сайті Fossilworks
  5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.