Шацькі озера

група озер у Волинському Поліссі України

Шацькі озера — група з понад 30 озер у північно-західній частині Ковельського району Волинської області, у межиріччі Прип'яті й Західного Бугу[1], поблизу смт Шацьк. Шацькі озера розташовані серед лісових масивів, де побудовано багато санаторіїв і таборів відпочинку. Для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер у 1983 році створено Шацький національний природний парк (площа 32 500 га).

Шацькі озера
Шацькі озера
Одне з Шацьких озер
Одне з Шацьких озер
51°30′ пн. ш. 23°50′ сх. д. / 51.500° пн. ш. 23.833° сх. д. / 51.500; 23.833Координати: 51°30′ пн. ш. 23°50′ сх. д. / 51.500° пн. ш. 23.833° сх. д. / 51.500; 23.833
Розташування
Країна  Україна
Регіон Волинська область
Ковельський район
Розташування Полісся
Волинська область
Шацький район
Прибережні країни Україна Україна
Геологічні дані
Тип Група озер
Розміри
Площа поверхні 328,5 км²
Вода
Басейн
Інше
Статус спадщини Рамсарське угіддяd
Міста та поселення с. Світязь; смт Шацьк; с. Пульмо
Шацькі озера. Карта розташування: Україна
Шацькі озера
Шацькі озера (Україна)
Шацькі озера. Карта розташування: Волинська область
Шацькі озера
Шацькі озера (Волинська область)
Мапа

CMNS: Шацькі озера у Вікісховищі

Географія озер ред.

Територія, на якій розташовані озера, називається Шацьким поозер'ям. Найбільші з Шацьких озер:

Шацьке поозер'я являє собою зандрову рівнину в межах Поліської низовини. Центральна його частина характеризується поширенням озерних карстових улоговин, які утворилися у крейдових відкладах. Озера, що лежать серед болотних ландшафтів, утворилися внаслідок нагромадження алювію і підвищення рівня ґрунтових вод, за умов незначного похилу території й відсутності постійного стоку.

Береги Шацьких озер низькі, пологі, складені піщаним, піщано-гальковим і біогенним матеріалами; є заболочені ділянки. У 60—70-ті роки XX ст. на цій території інтенсивно проводилися осушувальні меліорації.

Гідрологія, гідрохімія ред.

Шацькі озера живляться атмосферними й підземними водами, а також за рахунок водообміну по каналах, якими сполучені окремі озера. Улітку вода добре прогрівається, взимку Шацькі озера замерзають.

Дослідження хімічного складу озерних вод показало, що мінералізація води помірна або знижена, її величина коливається від 75—125 до 200—250 мг/дм³. Колір води змінюється від жовтувато-зеленого у мілководних озерах до смарагдово-зеленого у глибоких. Дно вкрите переважно піщано-мулистими відкладами, торфовими й сапропелевими мулами.

Загалом у Шацьких озерах зберігається досить висока якість води, оскільки поряд немає значних джерел забруднення, а статус національного природного парку сприяє охороні вод[2].

Тваринний світ ред.

Водяться: вугор, окунь, плітка, щука, лин, лящ, карась, короп, сом, в'юн.

Є акліматизовані види, наприклад:

В окремих озерах водяться раки.

Створено рибницькі господарства, зокрема ставково-рибницьке господарство з розплідником «Ладинка». На берегах Ш. О. — місця гніздування водоплавних птахів (диких качок, гусей, лебедів та ін.). Більша частина Ш. О. — у складі Шацького природного національного парку. Ш. О. — база наукових досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка і Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк).

Загрози ред.

Розробка білоруського крейдяного родовища «Хотиславське», що знаходиться в 300 метрах від кордону з Волинською областю може призвести до зневоднення Шацьких озер. Видобуток піску та крейди створює величезний резервуар, куди може перейти вода, що наповнює акваторію групи Шацьких озер.

Українська сторона передала уряду Білорусі всі експертні висновки щодо розробки родовища, але, станом на середину 2010 року, видобутку не припинили. Також у висновках припускається, що видобуток корисних копалин може призвести до порушення русла Прип'яті[3][4].

Походження ред.

Серед учених немає єдиної думки щодо походження Шацьких озер.

Одні вважають, що після відступу Дніпровського льодовика понад 100 тис. років тому на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера вважаються реліктами, тобто залишками цього гігантського водоймища, западини якої з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками[5].

Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. А поява глибоких западин, за цим припущенням, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.

Галерея ред.

Шацький національний природний парк
       
Озеро Світязь
Озеро Люцимир
Озеро Пісочне

Великі панорами ред.

Велика панорама озера Світязь
Велика панорама озера Світязь на світанку

Примітки ред.

  1. Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — К. : Ніка-Центр, 2006. — 184 с. — ISBN 966-521-397-0.
  2. Хільчевський В. К. Перші комплексні гідрохімічні дослідження Шацьких озер на Волині у 1975 р. … // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. — 2015. — Т. 4(39). — С. 64-71.
  3. Білорусь загрожує Шацьким озерам? // Главком. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 20 серпня 2010. 
  4. Шацькі озера перетворяться на болота? // Урядовий кур'єр, № 106, 15.06.2012. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 15 червня 2012. 
  5. Пазинич В. Г. Происхождение Полесских озер и параболических дюн (Pazynych V. rigin of Polesie lakes and parabolic dunes)https://www.academia.edu/3535261Origin_of_Polesie_lakes_and_parabolic_dunes[недоступне посилання з травня 2019]

Література ред.