Відкрити головне меню
Кулик-довгоніг
Black winged Stilt I MG 9747.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Euraryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Чоботарові (Recurvirostridae)
Рід: Кулик-довгоніг (Himantopus)
Вид: Кулик-довгоніг
Біноміальна назва
Himantopus himantopus
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Himantopus himantopus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Himantopus himantopus
EOL logo.svg EOL: 1049562
IUCN logo.svg МСОП: 22727969

Кулик-довгоніг, ходуличник (Himantopus himantopus) — прибережний птах ряду Сивкоподібних. Єдиний вид роду в Україні, представлений номінативним підвидом. Багато авторів розділяють вид на 2−4.

Зміст

ОписРедагувати

 
У польоті
 
Himantopus himantopus

Морфологічні ознакиРедагувати

Досить великий кулик (розміром з голуба), з непропорційно довгими ногами і довгим прямим гострим дзьобом. У дорослого птаха у шлюбному вбранні верх голови і задня частина шиї мають мінливе забарвлення, від білого до чорного; у дорослого самця повністю біле оперення голови і шиї буває зрідка; верхня частина спини, плечові пера і крила чорні, з зеленим металічним полиском; решта оперення біла; дзьоб довгий, рівний, чорний; ноги довгі, червоні, у польоті значно виступають за хвостом. У позашлюбному оперенні тім'я і задня частина шиї сіруваті. Молодий птах схожий на дорослого у позашлюбному оперенні, але темно-бурі пера верху з вохристою облямівкою; по краю другорядних і внутрішніх першорядних махових пер проходить вузька біла смуга; дзьоб темно-сірий, основа червонувата; ноги сірувато-рожеві. Довжина тіла — 35—40 см, розмах крил — 67—83 см, маса — 150—190 г.

ЗвукиРедагувати

Видає голосний свист «гоїть» або «троїть».

Ареал виду та його поширення в УкраїніРедагувати

Гніздовий ареал охоплює південну частину Європи, Південну Азію, Африку (на південь від Сахари), Австралію, Південну Америку, південь Північної Америки. В Україні гніздиться біля Чорного і Азовського морів: по дельтах річок і на лиманах. Мозаїчні поселення трапляються у Волинській, Харківській, Донецькій, Луганській областях, степовій частині Криму. Зальоти відмічали у Полтавській, Черкаській, Київській та інших областях.

Чисельність і причини її зміниРедагувати

Чисельність в Європі становить 37-64 тис. пар [1]. На території України гніздиться близько 8,5-10 тис. особин, у тому числі на Сиваші — 3,5-3,6 тис. пар. Причини зміни чисельності: випасання худоби і розвиток рекреації у місцях гніздування, різкі коливання рівня води у водосховищах, зростання чисельності ворогів (грака, ворони сірої, лисиці, собаки єнотовидного, бродячих собак), деградація кормових і гніздових біотопів через діяльність людини, фактор непокою під час гніздування, створення ставків на місці кормових біотопів, хімічне забруднення середовища.

Особливості біологіїРедагувати

 
Кулики на Кінбурнському півострові

Перелітний птах. Весняна міграція відбувається у квітні — травні. Заселяє узбережжя морів, прибережні острови, напівзатоплені острівці, долини річок, купинясті болота, мілководні прісні і солонуваті озера, відстійники, риборозплідні ставки. Гніздиться біля урізу води або на відстані до 100 м вглиб водойми, окремими парами і колоніями, іноді разом з крячками. У повній кладці 4 яйця. Колір від оливково-зеленого до попелясто-сірого, шкаралупа вкрита дрібними червонувато-коричневими крапинками. Насиджують самець і самка (22—24 дні). Пташенята стають на крила на 30—35 день. Осіння міграція триває з кінця липня до кінця серпня. Живиться переважно комахами та їхніми личинками.

ОхоронаРедагувати

Включено до Боннською (Додаток ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями, угоди AEWA. Внесений до Червоної книги України (1994, 2009) (статус − вразливий). В Україні знаходиться під охороною у Дунайському біосферному заповіднику, Кримському природному заповіднику (Лебедині острови), Азово-Сиваському НПП, Тилігульскому РЛП, деяких заказниках. З метою ефективнішої охорони слід узяти під охорону гніздові поселення біля водосховища Сасик, Лебединської коси та в окремих місцях Криму, у РЛП «Меотида» обмежити випасання худоби і заборонити появу людей у місцях гніздування. Необхідно створити сезонні орнітологічні заказники у гніздовий період, проводити широкі просвітницькі заходи.

ПриміткиРедагувати

  1. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. − Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. − 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12)

ДжерелаРедагувати

  • Корзюков А.І. Кулик-довгоніг // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 425.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О. Б.  — К.  :  Вид-во АН УРСР, 1957.  — 432 с.