Косар (птах)

вид птахів
Косар

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Ібісові (Threskiornithidae)
Рід: Косар (Platalea)
Вид: Косар
Platalea leucorodia
Linnaeus, 1758
Ареал виду     Гніздування     Проживання впродовж року     Зимування
Ареал виду     Гніздування     Проживання впродовж року     Зимування
Посилання
Вікісховище: Category:Platalea leucorodia
Віківиди: Platalea leucorodia
EOL: 45512149
ITIS: 174933
МСОП: 22697555
NCBI: 257867
Fossilworks: 368589

Коса́р білий[1], або ко́лпиця (Platalea leucorodia) — птах родини ібісових (Threskiornithidae). Один з 6 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. В Україні гніздовий перелітний птах.

Морфологічні ознаки ред.

 
Косар в Індії.

Великий білий птах (менший за білого лелеку) з довгою шиєю і ногами та характерним лопатоподібним дзьобом. Дорослий птах у шлюбному вбранні білий, з великою вохристо-жовтою плямою на волі і довгим жовтим «чубом» на потилиці; гола шкіра біля основи дзьоба жовтогаряча; розширений на кінці плаский дзьоб чорний, з жовтою верхівкою; ноги чорні. У позашлюбному вбранні «чуба» нема; жовтий колір у забарвленні вола, дзьоба і на оголених ділянках шкіри відсутній. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному вбранні, але першорядні махові пера з чорною верхівкою; дзьоб сірувато-рожевий. Довжина тіла — 80—90 см, розмах крил — 115—140 см. Вага птахів — до 2 кг.

Ареал виду та його поширення в Україні ред.

Гніздовий ареал охоплює південну частину Європи, Південну Азію, Північно-східну Африку. В Україні гніздиться уздовж Чорноморського узбережжя, відомі також випадки гніздування в Тернопільській області; залітний у Кіровоградській, Дніпропетровській, Черкаській, Львівській та інших областях.

Чисельність і причини її зміни ред.

В Європі гніздиться 8,9–15 тис. пар[2]. На території України гніздиться 200—250 пар. Основна частина популяції гніздиться в пониззях Дунаю, на Східному Сиваші, Лебединих островах. Причинами змін чисельності є зарегулювання річок, забір води для зрошування, викошування та випалювання очерету, знищення заплавних луків, створення рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактору непокою.

Особливості біології ред.

 
Яйця косаря в оологічній колекції Тулузького музею.

Перелітний птах. На місцях гніздування з'являється у березні – квітні. Оселяється на неглибоких повільнопроточних прісних та солонуватих водоймах. Гніздиться колоніями. Гнізда влаштовує на кущах, заломах очерету або деревах. У кладці 2–5 (найчастіше 3) яєць. Пташенята вилуплюються наприкінці травня − в червні, піднімаються на крила у першій половині − кінці липня. Відлітає наприкінці вересня. Живиться безхребетними, личинками комах, земноводними, пуголовками та дрібною рибою.

Охорона ред.

 
Косарі в дельті Дунаю.

Знаходиться під охороною Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій та угоди AEWA. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). В Україні охороняється в Дунайському біосферному заповіднику та Кримському природному заповіднику, Нижньодністровському НПП, Тилігульському РЛП. З метою ефективнішої охорони слід взяти під охорону колонії на Східному Сиваші та в дельті Дністра, обмежити випалювання та викошування очерету комбайнами, застосування гербіцидів у місцях гніздування, проводити широку просвітницьку програму.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Джерела ред.

  • Русєв І. Т. Косар // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 403.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.

Посилання ред.