Відкрити головне меню
Косар
Eurasian Spoonbill.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes)
Родина: Ібісові (Threskiornithidae)
Рід: Косар (Platalea)
Вид: Косар
Біноміальна назва
Platalea leucorodia
Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Platalea leucorodia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Platalea leucorodia
EOL logo.svg EOL: 1049642
ITIS logo.svg ITIS: 174933
IUCN logo.svg МСОП: 22697555
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 257867
Fossilworks: 368589

Коса́р, або ко́лпиця (Platalea leucorodia) — птах родини ібісових (Threskiornithidae). Один з 6 видів роду; єдиний вид роду у фауні України. В Україні гніздовий перелітний птах.

Зміст

Морфологічні ознакиРедагувати

 
Косар в Індії

Великий білий птах (менший за білого лелеку) з довгою шиєю і ногами та характерним лопатоподібним дзьобом. Дорослий птах у шлюбному вбранні білий, з великою вохристо-жовтою плямою на волі і довгим жовтим «чубом» на потилиці; гола шкіра біля основи дзьоба жовтогаряча; розширений на кінці плаский дзьоб чорний, з жовтою верхівкою; ноги чорні. У позашлюбному вбранні «чуба» нема; жовтий колір у забарвленні вола, дзьоба і на оголених ділянках шкіри відсутній. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному вбранні, але першорядні махові пера з чорною верхівкою; дзьоб сірувато-рожевий. Довжина тіла — 80—90 см, розмах крил — 115—140 см. Вага птахів — до 2 кг.

Ареал виду та його поширення в УкраїніРедагувати

Гніздовий ареал охоплює південну частину Європи, Південну Азію, Північно-східну Африку. В Україні гніздиться уздовж Чорноморського узбережжя, відомі також випадки гніздування в Тернопільській області; залітний у Кіровоградській, Дніпропетровській, Черкаській, Львівській та інших областях.

Чисельність і причини її зміниРедагувати

В Європі гніздиться 8,9–15 тис. пар[1]. На території України гніздиться 200—250 пар. Основна частина популяції гніздиться в пониззях Дунаю, на Східному Сиваші, Лебединих островах. Причинами змін чисельності є зарегулювання річок, забір води для зрошування, викошування та випалювання очерету, знищення заплавних луків, створення рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактору непокою.

Особливості біологіїРедагувати

Перелітний птах. На місцях гніздування з'являється у березні – квітні. Оселяється на неглибоких повільнопроточних прісних та солонуватих водоймах. Гніздиться колоніями. Гнізда влаштовує на кущах, заломах очерету або деревах. У кладці 2–5 (найчастіше 3) яєць. Пташенята вилуплюються наприкінці травня − в червні, піднімаються на крила у першій половині − кінці липня. Відлітає наприкінці вересня. Живиться безхребетними, личинками комах, земноводними, пуголовками та дрібною рибою.

ОхоронаРедагувати

 
Косарі в дельті Дунаю
 
Яйця косаря в оологічній колекції,Тулузький музей

Знаходиться під охороною Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій та угоди AEWA. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). В Україні охороняється в Дунайському біосферному заповіднику та Кримському природному заповіднику, Нижньодністровському НПП, Тилігульському РЛП. З метою ефективнішої охорони слід взяти під охорону колонії на Східному Сиваші та в дельті Дністра, обмежити випалювання та викошування очерету комбайнами, застосування гербіцидів у місцях гніздування, проводити широку просвітницьку програму.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

ДжерелаРедагувати

  • Русєв І. Т. Косар // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 403.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.

ПосиланняРедагувати