Чорнобильська зона відчуження

заборонена для вільного доступу територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
Карта радіоактивного забруднення ізотопом цезію-137:
   Закриті зони (понад 40 Кі/км²)
   Зони постійного контролю 15-40 Кі/км²
   Зони періодичного контролю 5-15 Кі/км²
   Неназвані зони 1-5 Кі/км²

Чорн́обильська зо́на відчу́ження — заборонена для вільного доступу територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Зона встановлена у 1986, після евакуації населення із 30-кілометрової зони навколо станції.

Кваліфікація зониРедагувати

Чорнобильська зона включає північ Іванківського району Київської області, де розташовані: безпосередньо електростанція, міста Чорнобиль та Прип'ять, північ Поліського району Київської області (у тому числі смт. Поліське та смт. Вільча), а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю.

Державне управлінняРедагувати

Територією керує Державне агентство України з управління зоною відчуження, що входить до складу Міністерства екології та природних ресурсів України.

Функціонування зониРедагувати

Функціональне призначення зони відчуження полягає в недопущенні поширення радіоактивних речовин і в нагляді за станом природних систем і техногенних об'єктів.

Також з кінця 2016 року в цій зоні ведуться активні роботи по встановленню сонячної електростанції. Зона відчуження не придатна для людської активності чи діяльності в секторі господарювання, однак тут цілком можливе впровадження проектів, направлених на розвиток відновлюваної енергії. Українська компанія Rodina та американська Enerparc AG спільно здійснюють встановлення 3762 сонячних модулів загальна потужність котрих становить 1 МВт. За попередніми даними проект Chornobyl Solar зможе виробляти 1,5 ТВт електроенергії на рік, що принесе державі прибуток у розмірі до 130 млн €. Сонячна електростанція знаходитиметься на півдні 10 км зони відчуження і займатиме площу в 2.5 тис. гектарів.[1]

Створення спеціального заказникаРедагувати

13 серпня 2007 року тодішній Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про створення на території площею 48 870 гектарів у межах зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (Київська область) загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення — «Чорнобильський спеціальний».[2][3]

Військове використанняРедагувати

У серпні 2019 року Національна гвардія України підтвердила, що періодично проводить у Прип'яті військові навчання "бій у місті".[4]

Панорами зониРедагувати

Панорама нинішньої зони відчуження
Панорама спорудження нового накриття над 4-м блоком
Панорама АЕС після катастрофи


Туризм у зоні відчуженняРедагувати

У 1990-ті роки, після того, як були проведені заходи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і значно знизився рівень радіації в районі станції і на прилеглих територіях, Чорнобильська зона відчуження стала популярним туристичним об'єктом. Згідно доповіді ООН про наслідки Чорнобильської катастрофи 2002 року[5] на більшості території зони відчуження можна залишатися без особливої ​​шкоди.

У 2010 було прийнято рішення відкрити Зону для всіх бажаючих (до цього відвідування було обмеженим). За наказом міністра з надзвичайних ситуацій України Віктора Балоги були проведені радіологічні дослідження, напрацьовані картограми радіаційних рівнів, на базі яких сформували маршрути Зони для відвідувачів. Результати досліджень показали, що на території цих маршрутів в 30-кілометровій зоні можна перебувати до 4-5 днів без шкоди для здоров'я, а в 10-кілометровій зоні без шкоди для здоров'я можна перебувати 1 день. У грудні 2010 вийшов наказ МНС, який затвердив нові правила відвідування Зони громадянами України, іноземними делегаціями та окремими іноземцями а також правила радіаційної безпеки, які слід було дотримуватися при відвідуванні Зони. У лютому 2011 правила були зареєстровані Мін'юстом України та вступили в силу у березні.

Проте в червні 2011 доступ туристів в Зону знову був закритий. Починаючи з 23 червня поїздки в Зону через туроператорів були тимчасово припинені за наказом української влади. МНС прокоментувала це тим, що Генпрокуратура подала протест на наказ МНС, яким було затверджено порядок відвідування зони відчуження. Саме МНС вирішило цей наказ законним. Рішення з даного питання повинен був винести суд. У вересні 2011 Чорнобильську зону остаточно закрили для туризму. В якості однієї з причин закриття екскурсій чиновники називали те, що виручені від туризму гроші не витрачалися на надання допомоги постраждалому району. За рішенням Окружного адміністративного суду Києва, наказ МНС був визнаний протиправним. Міністр з надзвичайних ситуацій відмовився судитися з прокуратурою і видав новий наказ з урахуванням її побажань. У листопаді Балога заявив, що після реєстрації нового наказу Зону знову повинні відкрити для туризму. 2 грудня 2011 зона відчуження знову стала доступною для відвідування в ознайомлювальних цілях. За новим наказом, правила відвідування були посилені, і доступ в зону відчуження обмежений: «Для вчених, експертів, журналістів, міжнародного контролю і моніторингу Зона і далі залишатиметься доступною. Просто регламент відвідувань став більш вимогливим» (В. Балога).

У 2019 році Державне агентство України з управління зоною відчуження та громадська спілка підписали Меморандум про співпрацю[6]. Співпраця буде спрямована на відродження постраждалих територій, підтримку природоохоронної діяльності та створення умов для можливості безпечного відвідування зони відчуження. На сьогодні у Чорнобильській зоні оновлено маршрути відвідування, запроваджено електронні квитки, індивідуальний дозиметричний контроль та систему GPS-моніторингу пересування груп, удосконалюються механізми роботи туристичних операторів у зоні відчуження. Основна увага приділяється безпеці відвідувачів і дотримання ними правил радіаційної безпеки.

У зв'язку з цим на території Зони діє контрольно-пропускний режим. На всіх в'їздах встановлені КПП, які пропускають людей в зону тільки за перепустками. Самостійне пересування по зоні заборонено. Відвідувачів супроводжують гіди, які для іноземців виконують також функції перекладачів. Фото і відеозйомка на території зони дозволені, але обмежені. Вимоги правил радіаційної безпеки також регламентують надягати тільки закритий одяг, що вкриває все тіло, і накладають ряд обмежень на свободу дій:

  • небажано приймати їжу і курити на відкритому повітрі;
  • небажано торкатися споруд і рослин;
  • небажано сідати і ставити предмети на землю;
  • небажано пити воду з наземних джерел на території зони;
  • категорично заборонено вивозити за межі зони будь-які предмети.

Програма відвідування зони із зазначенням об'єктів, які передбачається відвідати і маршрут пересування узгоджуються та затверджуються заздалегідь, відступати від них неприпустимо. При виїзді із зони здійснюється дозиметричний контроль відвідувачів. Особисті речі, взуття і одяг, які не пройшли контроль, підлягають дезактивації, а якщо така неможлива (у зв'язку з високим рівнем забруднення), то вилученню. Відвідування зони відчуження Чорнобильської АЕС пов'язане з ризиком для здоров'я, тому відвідувач несе особисту відповідальність за збереження свого здоров'я.

Найпопулярнішими локаціями для відвідування є міста Прип'ять та Чорнобиль, сама ЧАЕС, Загоризонтна станція «Дуга» (об'єкт «Чорнобиль-2»), Рудий ліс. Туроператори проводять одноденні, дводенні екскурсії, групові та індивідуальні[7]. Індивідуальні відвідування користуються попитом серед професійних фотографів, кореспондентів, телевізійників. Також є можливість відправитись у авіатур та побачити Зону з висоти пташиного польоту, в тому числі природу Чорнобильського заповідника — диких кабанів, оленів, лосів та коней Пржевальського, популяція яких у зоні відчуження є однією з найбільших у світі.

ВідеоРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати