Пірникоза чорношия
| Пірникоза чорношия | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2.jpg) Podiceps nigricollis nigricollis, забарвлення у період розмноження
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Podiceps nigricollis Brehm, 1831 | ||||||||||||||||||
 Ареал P. nigricollis Гніздування Осіле проживання Шляхи міграції Зимування | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Пірни́коза чорноши́я[1], або норе́ць чорноши́їй (Podiceps nigricollis) — вид водоплавних птахів з родини пірнико́зових.
Зовнішній вигляд ред.
Розміром трохи менша від пірни́кози червоноши́йої (довжина тіла 28—34 см). Навесні і влітку шия чорна, за очима пучки пір'я золотистого кольору, що стирчать назад і донизу. Крім особливостей шлюбного оперення, від інших видів пірникі́з відрізняється дещо загнутим догори темно-сірим дзьобом, а взимку також сірувато-чорним кольором голови, що заходить нижче рівня очей, і сірою спереду шиєю. Птах, який пливе, тримає шию вертикально. У польоті помітні темні кінці крил.
Поширення ред.
Гніздиться в Європі, середній і південній Азії, на більшій частині Африки, на півдні і південному заході США і на півночі Південної Америці. На півночі ареалу — перелітний птах.
Гніздування ред.
Гніздиться як окремими парами, так і в колоніях на різноманітних водоймах, на прольоті зустрічається навіть на гірських річках.
Поведінка ред.
Велику частину часу проводить на воді, на берег виходить рідко. При небезпеці воліє пірнати, а не злітати, хоча набагато легше, ніж інші пірнико́зи, піднімається з води, і може здійснювати тривалі перельоти.
Живлення ред.
Живиться переважно водяними безхребетними.
Див. також ред.
- 8751 Нігріколліс — астероїд, названий на честь цього виду птахів.
Примітки ред.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Література ред.
- Беме Р., Динець В., Флинт В., Черенков А. Птицы (Енциклопедия природы России). ABF, Москва, 1996, 430 с.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |