Відкрити головне меню
Лебідь малий
Cygnus bewickii 01.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Підродина: Гусеві (Anserinae)
Рід: Лебідь (Cygnus)
Вид: Лебідь малий
Біноміальна назва
Cygnus bewickii
(Yarrell, 1830)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cygnus bewickii
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cygnus bewickii
EOL logo.svg EOL: 4383209
Fossilworks: 368620

Ле́бідь мали́й, або тундро́вий (Cygnus bewickii) — водоплавний птах родини качкових. Один з 7-ми (за іншими джерелами, 6-ти) видів роду; один з 3-х видів роду у фауні України. Інколи лебедя малого розглядають як підвид американського лебедя.

ОписРедагувати

 
Відмінною рисою є забарвлення дзьоба

Маса — 4,9–6,5 кг, довжина тіла — 107−132 см, розмах крил — 173—200 см. Дорослий птах білий з чорними лапами та двоколірним дзьобом (основа жовта, від ніздрів до кінця — чорний, межа між кольорами проходить під прямим кутом). Від лебедя-кликуна відрізняється меншими розмірами та дещо коротшою шиєю, а дорослий птах від дорослого цього виду — також формою жовтої плями на дзьобі. Молодий птах попелясто-сірий; дзьоб жовтувато-бурий або червонувато-бурий; повністю білого оперення набуває на третьому році життя.

Від лебедя-кликуна відрізняється меншими розмірами та дещо коротшою шиєю, а дорослий від дорослого цього виду — також формою жовтої плями на дзьобі.

ПоширенняРедагувати

Гніздиться в тундровій смузі Євразії, на островах Колгуєв, Вайгач, Південна (Нова Земля). Зимує на Британських островах, північно-західному узбережжі Європи (Нідерланди, Німеччина), південному узбережжі Каспійського моря, на узбережжі Південно-східній Азії (Японія, Китай). В Україні не гніздиться. Окремі особини зимують на північному узбережжі Азовського моря (Молочний лиман, Обитічна затока). Відомі зальоти у Полтавську, Волинську та інші області.

Чисельність і причини її зміниРедагувати

Чисельність зимуючих птахів в межах Європи становить понад 23 тис. ос.[1] В Україні чисельність незначна. На прольоті та на зимівлі трапляється окремими групами по 3–5, зрідка до 20 ос. На чисельність впливають господарське освоєння тундри та браконьєрство.

Особливості біологіїРедагувати

Гніздиться на озерах низинних тундр, у рослинному покриві яких домінують осоки. Моногам, пари утворюються на 2—4 році життя та є постійними. Кладка з 1—5 яйця. Насиджування триває 29—30 днів. Пташенята виводкового типу, вкриті білодо-сірим пухом. Через 40—45 днів молоді лебеді вже можуть літати. На зимівлі тримається разом з іншими видами лебедів, рідше — окремими зграями та сімейними групами на відкритих солоних водоймах. Відлітає з місць зимівлі у березні (в цей час трапляється у внутрішній частині України). Під час перельотів зупиняється на великих водоймах, у заплавах річок, в береговій зоні моря. В Україні у другій половині ХХ ст. зареєстрований тільки на узбережжі Азовського моря. Живиться переважно рослинною їжею.

ОхоронаРедагувати

Включено до Червоної книги України (1994, 2009), Боннської (Додатки І та ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, переліку заборонених для полювання видів в Україні. Охороняється разом з іншими водоплавними птахами у заказниках загальнодержавного значення «Молочний лиман» та «Обитічна коса».

ПриміткиРедагувати

  1. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. − Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. − 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

ПосиланняРедагувати

  • Лисенко В. І. Лебідь малий // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 408.

ЛітератураРедагувати

  • Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В.  И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.