Українське радіо
«Українське радіо» — найбільша радіомережа та найпопулярніше розмовне радіо України[1][2], перший радіоканал Національної суспільної телерадіокомпанії України. Також назву «Українське радіо» носить дирекція Національної суспільної телерадіокомпанії — структурний підрозділ компанії, що об'єднує чотири канали мовлення (окрім Першого каналу це Радіо Промінь, Радіо Культура та Всесвітня служба радіомовлення України), служби студійних комплексів Будинку радіо та Будинку звукозапису Українського радіо, а також радіоансамблі.[3]
.svg) | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Місто трансляції | Київ | |||
| Територія |
Україна | |||
| Частота | 105 FM — Київ, 106.1 FM — Харків, 103.3 FM — Львів, 87.5 FM — Дніпро, 103.7 — Запоріжжя, 90.4 — Кривий Ріг, інші міста і частоти | |||
| Супутник | Amos 3 | |||
| Мова | українська | |||
| Вперше в ефірі | 16 листопада 1924 (98 років) | |||
| Формат | розмовне (політика, аналітика) | |||
| Власник | Національна суспільна телерадіокомпанія України | |||
| Керівники | Дмитро Хоркін, генеральний продюсер Українського радіо, член правління НСТУ | |||
| Братні проєкти | Радіо Промінь Радіо Культура Radio Ukraine International | |||
| Адреса | Будинок Українського радіо — Україна, 01001, Київ, вулиця Хрещатик, 26 | |||
| Онлайн | Слухати (48кГц 192 kb/s) | |||
| Вебсторінка | ukr.radio | |||
Штаб-квартирою Українського радіо є телерадіоцентр на вул. Хрещатик, 26 у м. Києві — Будинок Українського радіо.
Українське радіо мовить на FM-хвилях, середніх хвилях, на супутнику, а також в кабельних телемережах та мережі проводового радіомовлення по всій території України. Чотири рази на день в ефір Першого каналу включаються обласні редакції Українського радіо з 40-хвилинними відрізками місцевого мовлення. Також слухати канали Українського радіо можна у мобільному застосунку suspilne.radio для Android та iOS.[4]
Українське радіо є першим українським радіомовником, що працює безперервно з 1924 року. До 2017 року Українське радіо було державним радіомовником, з 2017 року входить до складу суспільного мовника — Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Українське радіо відоме, зокрема, масштабною щорічною акцією, яка об'єднує українців по всьому світу навколо української мови — Всеукраїнським радіодиктантом національної єдності, що відбувається з 2000 року.
ІсторіяРедагувати
Див. також: Історія виникнення радіо
Радіомовлення в Україні почалося в 1924 році.[5] 16 листопада 1924 о 19:00 в Харкові — тодішній столиці УРСР — через малопотужний передавач[6] вийшла в ефір перша вітчизняна радіопередача. З гучномовців пролунало: «Алло, алло, алло! Говорить Харків, говорить Харків, говорить Харків!».[7] На честь початку мовлення Українського радіо, в 1994 році указом президента проголошено 16 листопада Днем працівників радіо, телебачення та зв'язку.[8]
У 1925 році було збудовано більш потужні радіостанції в Харкові та Києві, а в 1927 році в Дніпропетровську, Донецьку, Одесі та інших містах.[6] Перша радіомережа в Україні з'явилася в 1928 році.[5] Народний комісаріат пошт і телеграфів проводив радіофікацію головним чином релейною системою — шляхом будування радіовузлів та подальшої ретрансляції дротами до підключених репродукторів-гучномовців. Панівний в інших країнах світу ефірний метод — встановлення радіоприймачів — використовувалася мало. Програми українською мовою були спочатку обмежені щодо часу і за змістом — понад 70 % складали політосвіта та агітація. Це були «радіогазети», а також доповіді, бесіди, останні новини, повідомлення зі з'їздів та нарад. Лише згодом програми радіостанцій в УРСР доповнили музичні, літературно-драматичні, програми для дітей і молоді.
Десять років Українське радіо мовило з Харкова. До Києва переїхало у 1934 році, коли сюди перемістили столицю Української РСР — перебрався разом з усіма владними органами і Всеукраїнський комітет радіофікації і радіомовлення при Раднаркомі УРСР. Перші будівлі радіокомітету та радіотеатру не збереглися — їх разом з багатьма іншими спорудами на центральній вулиці столиці — Хрещатику — та її околицях підірвали радянські війська 1941 року під час відступу.
У роки Другої світової війни Українське радіо не припиняло свою роботу. Спершу повернулося до Харкова, потім — до Сталінграда, згодом до Саратова, звідки велися регулярні передачі українською мовою. Станом на 1945 рік обсяг українського республіканського мовлення становив 10 годин на добу.[6]
Будівництво київського телерадіоцентру на Хрещатику, 26 (нині — Будинок Українського радіо) розпочалося 1949 року. Це був перший телерадіоцентр, повністю оснащений вітчизняним обладнанням. 6 листопада 1951-го з тамтешньої студії вийшла перша передача, трансляція якої стала можливою завдяки високій залізній телевежі, збудованій поряд з будинком. Демонтували телевежу лише в середині 1970-х. А в 1990-х телебачення переїхало на Сирець, тож на Хрещатику залишилося тільки радіо.
У 1965 році було створено інформаційно-музичну радіостанцію «Промінь», що станом на 1984 рік мовила цілодобово у проводовій мережі (понад 8 мільйонів проводових радіоточок у більш ніж 200 містах України), а також 9 годин стереофонічно на радіохвилях.[6] У 1984 році середньодобовий обсяг українського республіканського і обласного радіомовлення на всіх радіоканалах складав 89,2 години. З них 38,6 год. — загальнореспубліканське внутрішнє мовлення, а 7,5 год. — мовлення на закордон.[6]
У історичний час відновлення суверенітету та незалежності України Українське радіо стає головним джерелом інформації про політичне життя та демократичні перетворення в державі, започаткувавши прямі трансляції засідань Верховної Ради від 15-го травня 1990 року, коли відбулося перше засідання Верховної Ради УРСР XII скликання, обраної на демократичних виборах, яка пізніше стала першим скликанням парламенту незалежної України.[9][10]
Цікавим є факт, що Українське радіо почало транслювати «Ще не вмерла України і слава, і воля…» майже за півроку до того, як Верховна Рада офіційно затвердила цю мелодію державним гімном України.[11]
1 січня 1992 року Українське радіо повністю припиняє ретрансляцію передач із Москви.[11]
У 2000 році УР започатковує масштабну акцію Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, яка щороку об'єднує українців по всьому світу навколо української мови. Цю акцію називають наймасовішим флешмобом осені.[12]
Такі радіоведучі як Петро Бойко, Андрій Євенко, Ігор Мурашко, Микола Погрібний, Олена Коваленко, Іван Рябоштан, Ольга Копотун, Світлана Горлова, Тамара Стратієнко своїм мистецтвом захоплювали мільйони співвітчизників, популяризували серед слухачів якісну українську мову.
За часів Радянського Союзу мовленням на каналах УР займався Державний комітет по телебаченню і радіомовленню УРСР. Напочатку 1990-х років комітет був перетворений на Державну телерадіомовну компанію України. У 1995 році з Державної телерадіомовної компанії України була виділена Національна радіокомпанія України. Після ухвалення Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» у 2014 році, розпочалося повторне об'єднання усіх державних мовників, за наслідками якого Національна радіокомпанія України увійшла до складу Національної суспільної телерадіокомпанії України (зареєстрована як юридична особа у січні 2017 року).[13]
Нині Українське радіо — це чотири радіоканали суспільного мовлення, які виходять в ефір 24 години на добу 7 днів на тиждень. Програми виходять на хвилях Першого каналу (Українське радіо), Радіо «Промінь», Радіо «Культура» та Всесвітньої служби радіомовлення.
З червня 2017 року Українське радіо очолює Хоркін Дмитро Миколайович.[14]
Трансформація в суспільне радіомовленняРедагувати
Реформа програмного наповненняРедагувати
Після утворення Національної суспільної телерадіокомпанії України першим генеральним продюсером радіо НСТУ в червні 2017 став Дмитро Хоркін.[14] За мету він поставив позбутися «колгоспності» в ефірі та зорієнтувати мовлення на слухачів, котрі приймають рішення: про свою родину, свій бізнес чи свою країну.[15]
Перший сезон Українського радіо у форматі суспільного мовлення розпочався у вересні 2017 року.[16] Під керівництвом Дмитра Хоркіна було повністю перезавантажено сітку мовлення трьох загальнонаціональних каналів радіо. Протягом першого медіасезону на UA: Українське радіо з'явилося 37 нових програм, на UA: Радіо Промінь — 16, на UA: Радіо Культура — 21 програма,[17] крім того запущено дві цілодобові онлайн-радіостанції: «UA: Казки» для дитячої аудиторії[18] та «UA: Класична музика» для дорослої аудиторії.[19]
За 9 місяців першого радіосезону тижневе охоплення аудиторії Першого каналу Українського радіо зросло на 67 %[20] (дані національного дослідження аудиторії радіо, що проводиться на замовлення міжгалузевого індустріального об'єднання «Радіокомітет» дослідницькою компанією Kantar TNS в Україні). У 2018 році Перший канал Українського радіо увійшов у ТОП-5 загальнонаціональних радіостанцій за рейтингом слухання новин за даними дослідження Internews, за рік до того в аналогічному дослідженні радіостанція не входила навіть у ТОП-10.[21]
З 2017 року відновив свою роботу як концертний майданчик Будинок звукозапису Українського радіо, у ньому регулярно дають прямоефірні концерти радіоансамблі Українського радіо. Квитки доступні на ресурсах kontramarka [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.] та concert.ua [Архівовано 17 листопада 2019 у Wayback Machine.].
У 2018 році запущено мобільний додаток suspilne.radio для Android та iOS.[22]
Українське радіо стало одним з найактивніших учасників програми обміну «Єврорадіо» Європейської мовної спілки, зокрема записує і передає для європейських радіостанцій твори українських авторів та виконавців. У 2019 році записи Українського радіо, зокрема Симфонічного оркестру Українського радіо, понад 300 разів прозвучали на суспільних радіостанціях світу.[23][24]
У 2019 році Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — масштабний флешмоб Українського радіо, який з 2000 року щорічно об'єднує українців по всьому світу навколо української мови, — відзначився рекордом: у день його проведення запит «радіодиктант» став найпопулярнішим Google-запитом серед української інтернет-аудиторії,[25] рекорд повторився і в 2020 році.[26]
З 1 вересня 2020 року Перший канал Українського радіо частково оновив офомлення, замінивши етерні джингли та деякі міжпрограмки, також було несуттєво оновлено оформлення ранкового та вечірнього будніх етерів.
Розбудова FM-покриттяРедагувати
На момент ухвалення закону про Суспільне телебачення і радіомовлення у 2014 році Національна радіокомпанія України практично не мала FM-частот для каналів Українського радіо, сигнал яких поширювався у відносно непопулярному нижньому УКХ-діапазоні, середніх хвилях, а також у проводовій мережі, кількість абонентів якої стрімко скорочувалася.[27][28]
Наприкінці 2014 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення передала в користування Національній радіокомпанії FM-частоти обласних державних ТРК, більша частина яких покривала невеликі райцентри, таким чином заклавши основу загальнонаціональної FM-мережі Першого каналу Українського радіо, в ефір якого включалися регіональні мовники — 4 години на добу.[29] У період із 2014 по 2019 роки Національна рада з питань телебачення і радіомовлення видала на конкурсі трьом каналам Українського радіо 193 нові FM-частоти, таким чином розбудувавши їхні мережі по всій країні.[1]
Станом на жовтень 2019 року, найбільшою FM-мережею, якій немає аналогів у країні, є Перший канал Українського радіо — 192 населених пункти у 24 областях. Мережа Радіо «Промінь» охоплює 64 населених пункти у 24 областях України, серед них 19 — обласні центри. Мережа Радіо «Культура» охоплює 49 населених пунктів у 23 областях України, серед яких 13 — обласні центри.[1]
Активи Українського радіоРедагувати
Канали мовленняРедагувати
- Українське радіо — перший канал суспільного радіо в Україні. За форматом — інформаційна розмовна радіостанція.
- Радіо Промінь — другий канал Українського радіо. За форматом — музично-розмовна молодіжна радіостанція.
- Радіо Культура — третій канал Українського радіо. За форматом — культурно-просвітницька радіостанція.
- Всесвітня служба радіомовлення України. Веде мовлення російською, румунською, англійською, українською та німецькою мовами.
Студійні комплексиРедагувати
- Будинок радіо — апаратно-студійний комплекс, розташований у місті Києві по вул. Хрещатик, 26. Звідси у прямий ефір виходять 4 канали Українського радіо.
- Будинок звукозапису Українського радіо (БЗЗ) — концертно-студійний комплекс, розташований у місті Києві по вул. Первомайського, 5 В. Велика концертна студія БЗЗ дозволяє записувати великі оркестрові та хорові колективи і є однією з найбільших подібних студій в Європі. Також Будинок звукозапису слугує репетиційним та концертним майданчиком для творчих колективів Українського радіо.
Радіоансамблі (художні колективи)Редагувати
Див. також: Радіоансамбль
Частоти мовленняРедагувати
Трансляція ведеться за допомогою проводового, супутникового та Інтернет-мовлення, а також на ультракоротких, середніх хвилях та в FM-діапазоні. Програми Українського радіо транслюються на супутнику Amos 3.
FM та УКХ мовленняРедагувати
- Київ — 105,0 FM
Вінницька областьРедагувати
- Вінниця — 88,6 FM
- Бар — 67,91 УКХ
- Великий Митник — 96,2 FM
- Бершадь — 105,1 FM
- Гайсин — 102,5 FM
- Жмеринка — 67,34 УКХ
- Іллінці — 107,5 FM
- Крижопіль — 106,7 FM
- Липовець — 66,86 УКХ
- Мазурівка — 102,4 FM
- Могилів-Подільський — 104,2 FM
- Муровані Курилівці — 106,1 FM
- Немирів — 102,0 FM
- Оратів — 69,62 УКХ
- Погребище — 69,11 УКХ та 105,8 FM
- Томашпіль — 68,12 УКХ
- Тульчин — 105,5 FM
- Чечельник — 107,5 FM
- Шаргород — 72,98 УКХ
- Ямпіль — 101,8 FM
Волинська областьРедагувати
- Луцьк — 88,3 FM
- Горохів — 106,5 FM
- Камінь-Каширський — 105,8 FM
- Ковель — 91,8 FM
- Кортеліси — 88,9 FM
- Любешів — 107,8 FM
- Нововолинськ — 100,3 FM
- Олика — 89,1 FM
- Цумань — 100,4 FM
- Шацьк — 101,5 FM
Дніпропетровська областьРедагувати
- Дніпро — 87,5 FM
- Жовті Води — 88,9 FM
- Кривий Ріг — 90,4 FM
- Нікополь — 106,0 FM[ком 1]
- Орли — 99,2 FM
- Павлоград — 104,2 FM
Донецька областьРедагувати
- Брусівка — 102,2 FM
- Волноваха — 88,7 FM[a]
- Гірник — 90,7 FM
- Костянтинівка — 98,6 FM
- Краматорськ — 102,2 FM
- Лиман — 90,4 FM та 873 кГц
- Маріуполь — 107,3 FM[b]
- Покровськ — 98,8 FM
- Часів Яр — 873 кГц
Житомирська областьРедагувати
- Андріївка — 103,4 FM
- Баранівка — 88,1 FM
- Бердичів — 107,1 FM
- Брусилів — 92,1 FM
- Вільшанка — 99,1 FM
- Звягель — 89,3 FM
- Любар — 102,9 FM
- Овруч — 104,2 FM
- Олевськ — 100,2 FM
- Попільня — 89,9 FM
- Ружин — 96,7 FM
Закарпатська областьРедагувати
- Ужгород — 107,2 FM
- Біловарці — 105,7 FM
- Великий Березний — 104,3 FM
- Добрянське — 100,5 FM
- Красна — 104,6 FM
- Міжгір'я — 106,6 FM
- Мукачево — 97,3 FM
- Нижні Ворота — 105,0 FM
- Нижній Студений — 107,7 FM
- Рахів — 102,2 FM
- Хуст — 101,2 FM
Запорізька областьРедагувати
- Запоріжжя — 103,7 FM
- Бердянськ — 88,4 FM[c]
- Кам'янка — 102,3 FM[d]
- Мелітополь — 107,7 FM[e]
- Новомиколаївка — 100,1 FM
- Приморськ — 69,17 УКХ[f]
- Токмак — 90,2 FM[g]
Івано-Франківська областьРедагувати
- Івано-Франківськ — 100,4 FM
- Верховина — 103,6 FM
- Калуш — 100,1 FM
- Косів — 100,6 FM
- Яремче — 100,2 FM
Київська областьРедагувати
- Березань — 92,6 FM
- Біла Церква — 106,8 FM
- Богуслав — 88,1 FM
- Іванків — 95,4 FM
- Кагарлик — 90,8 FM
- Славутич — 106,6 FM
- Тетіїв — 102,9 FM
Кіровоградська областьРедагувати
- Кропивницький — 91,2 FM
- Благовіщенське — 107,7 FM
- Гайворон — 106,0 FM
- Добровеличківка — 90,7 FM
- Долинська — 104,9 FM
- Новомиргород — 89,4 FM
- Новоукраїнка — 104,8 FM
- Олександрія — 87,6 FM
- Петрове — 105,5 FM
- Світловодськ — 99,2 FM
- Смоліне — 101,2 FM
Луганська областьРедагувати
- Бахмутівка — 92,4 FM[h]
- Біловодськ — 99,1 FM[i]
- Білокуракине — 103,1 FM[j]
- Білолуцьк — 102,4 FM[k]
- Зоринівка — 101,2 FM[l]
- Комишуваха — 89,9 FM[m]
- Лисичанськ — 88,2 FM[n]
- Марківка — 101,6 FM[o]
- Попасна — 102,5 FM[p]
- Сватове — 105,5 FM[q]
- Старобільськ — 71,66 УКХ[r]
- Широкий — 100,4 FM[s]
Львівська областьРедагувати
- Львів — 103,3 FM
- Бориня — 90,0 FM
- Борислав — 93,9 FM
- Броди — 104,0 FM
- Верхнє — 91,1 FM
- Добромиль — 105,6 FM
- Дрогобич — 88,7 FM
- Завадка — 91,8 FM
- Золочів — 102,8 FM
- Козьова — 105,3 FM
- Красне — 100,2 FM
- Лімна — 104,1 FM
- Новий Розділ — 92,2 FM
- Підгородці — 105,7 FM
- Сколе — 103,3 FM
- Славське — 100,4 FM
- Старий Самбір — 100,5 FM
- Турка — 106,9 FM
- Червоноград — 98,5 FM
- Ясениця — 91,4 FM
Миколаївська областьРедагувати
- Вознесенськ — 92,6 FM
- Миколаїв — 92,0 FM
- Луч — 549 кГц
- Первомайськ — 105,9 FM
Одеська областьРедагувати
- Одеса — 91,4 FM
- Арциз — 103,3 FM
- Березівка — 105,0 FM
- Болград — 105,7 FM
- Велика Михайлівка — 104,5 FM
- Вилкове — 107,6 FM
- Захарівка — 102,1 FM
- Ізмаїл — 1404 кГц
- Кодима — 102,6 FM
- Курісове — 1278 кГц
- Миколаївка — 106,3 FM
- Петровірівка — 100,2 FM
- Подільськ — 103,6 FM
- Рені — 105,9 FM
- Сарата — 107,8 FM
- Тарутине — 99,2 FM
Полтавська областьРедагувати
- Полтава — 101,8 FM
- Гадяч — 103,1 FM
- Гребінка — 101,4 FM
- Іскрівка — 101,0 FM
- Карлівка — 106,2 FM
- Красногорівка — 106,3 FM
- Кременчук — 105,4 FM та 100,9 FM
- Лелюхівка — 107,4 FM
- Лохвиця — 105,5 FM
- Лубни — 100,1 FM
- Переліски — 102,5 FM
Рівненська областьРедагувати
- Рівне (Антопіль) — 87,8 FM
- Березне — 104,0 FM
- Дубровиця — 106,6 FM
- Зарічне — 103,8 FM
- Копань — 102,9 FM
- Корець — 107,2 FM
Сумська областьРедагувати
- Суми — 88,1 FM
- Білопілля — 91,6 FM
- Велика Писарівка — 98,7 FM
- Дружба — 90,4 FM
- Конотоп — 104,6 FM
- Лебедин — 104,8 FM
- Миропілля — 101,0 FM
- Нова Слобода — 107,2 FM
- Охтирка — 88,9 FM
- Тростянець — 104,1 FM
- Чернацьке — 106,4 FM
- Шостка — 107,8 FM
Тернопільська областьРедагувати
- Тернопіль — 87,7 FM
- Бережани — 103,2 FM
- Бучач — 102,7 FM
- Кременець — 107,9 FM
- Чортків — 101,9 FM
- Шумськ — 101,6 FM
Харківська областьРедагувати
- Харків — 106,1 FM та 1278 кГц
- Великий Бурлук — 105,4 FM
- Вовчанськ — 90,2 FM
- Зачепилівка — 103,7 FM
- Ізюм — 102,5 FM
- Кегичівка — 104,3 FM
- Красноград — 107,6 FM
- Краснокутськ — 91,5 FM
- Куп'янськ — 105,1 FM
- Лозова — 106,3 FM
- Первомайський — 102,6 FM
- Балаклія — 104,9 FM
Херсонська областьРедагувати
- Херсон — 100,6 FM та 1278 кГц
- Василівка — 105,8 FM[t]
- Високопілля — 103,0 FM
- Новотроїцьке — 102,8 FM[u]
- Скадовськ — 101,7 FM[v]
- Чаплинка — 106,9 FM[w]
- Чонгар — 100,7 FM[x]
Хмельницька областьРедагувати
- Хмельницький — 104,6 FM
- Волочиськ — 100,8 FM
- Кам'янець-Подільський — 101,5 FM
- Кульчіївці — 70,76 УКХ
- Полонне — 68,06 УКХ
- Славута — 104,4 FM
- Старокостянтинів — 104,2 FM
- Чемерівці — 70,88 УКХ
Черкаська областьРедагувати
- Черкаси — 91,4 FM
- Буки — 106,9 FM
- Канів — 88,6 FM
- Тальне — 105,2 FM
- Умань — 100,6 FM
- Чигирин — 101,3 FM
- Шпола — 105,6 FM
Чернігівська областьРедагувати
- Чернігів — 98,2 FM
- Бахмач — 91,5 FM
- Варва — 104,4 FM
- Загребелля — 103,0 FM
- Козелець — 88,0 FM
- Короп — 101,6 FM
- Мена — 88,1 FM
- Ніжин — 92,2 FM
- Новгород-Сіверський — 101,0 FM
- Прилуки — 105,7 FM
- Семенівка — 99,5 FM
- Сновськ — 103,8 FM
- Холми — 106,1 FM
Чернівецька областьРедагувати
- Чернівці — 91,8 FM та 657 кГц
- Новодністровськ — 106,6 FM
- Путила — 107,0 FM
Середні хвиліРедагувати
- частота 657 кГц — мовить із міста Чернівців на Вінниччину, Буковину, Тернопільщину, Хмельниччину та Прикарпаття.
- частота 873 кГц — мовить із міста Часова Яру (Донецька обл.) на частини окупованих та неокупованих територій Донецької і Луганської областей та Запоріжжя.
- частота 1278 кГц — мовить із села Курісового (Одеська обл.) на окупований Крим, Дніпропетровщину, Запоріжжя, Кіровоградщину, Миколаївщину, Одещину та Херсонщину, а також місто Харків.
- частота 1404 кГц — мовить в Ізмаїлі (Одеська обл.).
Супутникове мовленняРедагувати
- Супутник Astra 4A;
- Частота — 12130 МГц;
- Символьна швидкість — 27500;
- Поляризація — вертикальна;
- FEC — 3/4.
ЛоготипиРедагувати
| Роки
застосування |
Логотип |
|---|---|
| (1990—2017) | |
| (2017—2022) | |
| (2022—дотепер) |
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б в Національна рада забезпечила найбільш динамічний розвиток мереж суспільного радіо. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. 11 жовтня 2019. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Українське радіо поновлює мовлення на окупованих територіях – МКІП. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
- ↑ Наглядова рада затвердила нову структуру НСТУ: з новими членами правління і без виконавчого директора. ОНОВЛЕНО. stv.detector.media. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Суспільне запускає мобільні додатки для Українського радіо - UA:Суспільне. suspilne.media (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ а б Katchanovski, Ivan; Kohut, Zenon E.; Nebesio, Bohdan Y.; Yurkevich, Myroslav (11 липня 2013). Historical Dictionary of Ukraine (англ.). Scarecrow Press. ISBN 9780810878471. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 13 квітня 2019.
- ↑ а б в г д гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. (1984). Українська радянська енциклопедія, т. 11, кн. 2. Голов. ред. УРЕ. с. 220, 342. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 14 грудня 2019.
- ↑ Про Українське радіо | Українське радіо. www.nrcu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 12 листопада 2017.
- ↑ Указ Президента України — Про День працівників радіо, телебачення та зв'язку. zakon.rada.gov.ua. 11 листопада 1993. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Віхи українського парламентаризму — у цифрах і фактах. www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Самостійна Україна: спогади про шлях до незалежності. nv.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ а б Opinion | Українське радіо: 95 років — від гучномовців до інтернету. Opinion (ru-RU). 15 листопада 2019. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Диктант національної єдності: як перевірити свої знання мови онлайн. www.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 червня 2020.
- ↑ Зареєстровано юридичну особу ПАТ НСТУ. stv.detector.media. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
- ↑ а б Дмитро Хоркін став генеральним продюсером «Українського радіо». stv.detector.media. Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 12 листопада 2017.
- ↑ Телеканали, яким можна довіряти: запізніла на 26 років реформа нарешті зрушила. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
- ↑ «Українське радіо» оприлюднило нову сітку мовлення. stv.detector.media. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
- ↑ Дмитро Хоркін: «До перетворення на Суспільне в “Українського радіо” була абсолютно бездарна структура». stv.detector.media. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
- ↑ 19 червня – презентація радіохвилі авторських казок «UA:Казки». stv.detector.media. 13 червня 2018. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
- ↑ Суспільне запустило сайт з класичною музикою - UA:Суспільне. www.suspilne.media (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Тижневе охоплення «Українського радіо» зросло на 67% за 9 місяців. stv.detector.media. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
- ↑ «Українське радіо» ввійшло у ТОП-5 загальнонаціональних радіостанцій за рейтингом слухання новин – Internews. stv.detector.media. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ СТВОРЕНО МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК СУСПІЛЬНОГО РАДІО. Офіс Ради Європи в Україні (uk-UA). Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Гендиректор ЄМС Ноель Курран запевнив наглядову раду та правління Суспільного у подальшій підтримці. stv.detector.media. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Дмитро Хоркін: В Україні немає жодної свідомої людини, яка б не знала про «Українське радіо». stv.detector.media. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ «Радіодиктант» став найпопулярнішим Google-запитом в Україні 8 листопада. stv.detector.media. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ «Радіодиктант» став найпопулярнішим Google-запитом в Україні 9 листопада. stv.detector.media. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
- ↑ С. Остапа, В. Міський, І. Розкладай. (2018). Суспільне мовлення в Україні: історія створення та виклики.. Київ: Детектор медіа. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Мережа радіоточок може зникнути вже у 2016 році. stv.detector.media. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Стас Юрасов. Нові частоти і новий продукт. Національному радіо дають друге життя [Архівовано 1 серпня 2018 у Wayback Machine.] 19.06.2015
КоментаріРедагувати
- ↑ Мовлення в Волновасі призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Маріуполі призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Бердянську призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Кам'янці призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Мелітополі призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Приморську призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Токмаку призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Бахмутівці призупинено внаслідок окупації міста та російської
- ↑ Мовлення в Біловодську призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Білокуракиному призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Білолуцьку призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Зоринівці призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Комишувахі призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Лисичанську призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Марківці призупинено внаслідок окупації селища
- ↑ Мовлення в Попасній призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Сватовому призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Старобільську призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Широкому призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Василівці призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Новотроїцькому призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Скадовську призупинено внаслідок окупації міста
- ↑ Мовлення в Чаплинці призупинено внаслідок окупації селища
- ↑ Мовлення в Чонгарі призупинено внаслідок окупації міста
ПосиланняРедагувати
- Сайт Українського радіо [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Національна Радіокомпанія України [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Національна Радіокомпанія України // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 71-79.
- UA: Українське радіо у соцмережі «Фейсбук»
- Канал суспільного радіо у Youtube [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Сайт суспільного радіо [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Мобільний додаток suspilne.radio [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.] у PlayMarket для Андроїд та у AppStore для iOs [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Онлайн-потік MP3 у якості 192k 48кГц (зі старого сайту) [Архівовано 11 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Онлайн-потік MP3 у якості 192k 48кГц з сайту suspilne.radio [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «ком», але не знайдено відповідного тегу <references group="ком"/>