Вікіпедія

Radio Ukraine International

«Radio Ukraine International» (RUI) — міжнародний радіоканал у складі Національної суспільної телерадіокомпанії України. Передачі вісьмома іноземними мовами (англійською, польською, румунською, болгарською, угорською, словацькою та білоруською) готуються Головною редакцією програм іноземними мовами Українського Радіо[1]. Радіостанція не має окремих повноцінних мовних версій, усі варіанти йдуть на одному каналі в різний час.

Radio Ukraine International
Країна Україна Україна
Місто трансляції Київ
Територія Земля Земля
Моваанглійська, білоруська, болгарська, польська, румунська, словацька, угорська, українська
Вперше в ефірі1950 (74 роки)
Форматрозмовне
ВласникНаціональна суспільна телерадіокомпанія України
КерівникиДмитро Хоркін
Братні проєктиУкраїна Українське радіо
Україна Радіо Промінь
Україна Радіо Культура
Україна Радіоточка
АдресаБудинок Українського радіо — Україна, 01001, Київ, вулиця Хрещатик, 26
Вебсторінкаukr.radio/RUI_about

Історія

ред.

Передачі іномовлення для української діаспори розпочались у 1950 році під назвою «Радіо Київ». Згодом були додані програми англійською (з 1962), німецькою (з 1966) та румунською (з 1970). Необхідність появи конкретних іноземних мов на радянському радіо мотивувалася лише політичними й ідеологічними потребами офіційної Москви[2].

1991-й став останнім роком українського радянського іномовлення. Після набуття Україною Незалежності «Радіо Київ» стало представником суверенної української держави у світовому інформаційному просторі[ненейтрально]. Українське іномовлення було перейменовано на Всесвітню службу радіомовлення України з ефірною назвою «Радіо Україна» (Radio Ukraine International для іншомовних редакцій). Станом на 1991 рік радіопрограми для закордонних країн звучали щодня в ефірі 7,5 годин. Транслювалися на країни Західної Європи та Північної Америки українською, румунською, англійською та німецькою мовами.[3][4][5]

Початково мовлення велося з території України на багатьох частотах на коротких (остаточно скасовано в травні 2011 року)[6] та середніх хвилях. Пізніше було запроваджено мовлення через Інтернет на сайті НРКУ та через супутники.[7]

10 грудня 2014 року на сайті Національної радіокомпанії України було повідомлено про початок мовлення російською мовою на середньохвильовій частоті 1431 кГц та в Інтернеті.[8] Мовлення російською на частоті 1431 кГц розпочалося 10 грудня 2014 року й припинилося 1 лютого 2018 року. 1 лютого 2021 року мовлення на середніх хвилях (549 кГц) було відновлено,[9] але через брак коштів передавач був відключений вже 31 грудня.[10]

Навесні 2022 року, у зв'язку із російським вторгненням в Україну, формат мовлення RUI був кардинально змінений, тепер представляючи собою лише випуски новин та короткометражні рубрики. Було розпочато мовлення польською, болгарською, угорською, словацькою та білоруською. З ініціативи Литви розпочалась ретрансляція RUI на середніх хвилях через передавач у цій країні.[11] З 30 липня 2023 року скасовано мовлення російською[12], з 1 жовтня 2023 року — німецькою[13].

Платформи мовлення

ред.
  • онлайн http://radio.ukr.radio:8000/ur4-mp3
  • на середніх хвилях — в Європі на 1386 кГц з 00:00 до 06:30 за київським часом[14]

Параметри супутникового мовлення

ред.
Супутник Частота Символьна швидкість Поляризація FEC
Astra 4A 12130[15] 27500 вертикальна (V) 3/4

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Дмитро Хоркін: «До перетворення на Суспільне в “Українського радіо” була абсолютно бездарна структура». stv.detector.media (укр.). 27 червня 2018. Процитовано 12 квітня 2023.
  2. ↑ Людмила Павленко. Всесвітня служба «Радіо Україна»: сучасний стан та перспективи мовлення іноземними мовами // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальная коммуникация». — Том 21 (60), 2008, № 1, с. 78—83
  3. ↑ Людмила Павленко. [Основні етапи становлення та розвитку Всесвітньої служби радіомовлення України] // Журналістика, філологія та медіаосвіта: Збірник наукових доповідей. Т. 2. — Полтава: Освіта, 2009. — с. 263-265
  4. ↑ Людмила Павленко. Павленко Л. Г. Основні принципи інформаційної діяльності сучасного українського іномовлення // Наукові записки Інституту журналістики. 2006. Т. 24. с.
  5. ↑ Людмила Павленко. Інформаційні пріоритети сучасного мовлення закордонних радіостанцій в Україні // «Теле- та радіожурналістика», 2010. — Вип. 9, ч. 2. — с. 110-116
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 21 січня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Конах. В. К. Еволюція іномовлення в іноземних державах: досвід для України. Аналітична записка// Національний інститут стратегічних досліджень, часопис «Актуальні проблеми міжнародних відносин». Випуск 118 (частина І). 2014 (html [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.])
  8. ↑ «Українське радіо» розпочало мовлення російською на Україну і європейську частину Росії // Державний комітет телебачення і радіомовлення України, 11 грудня 2014. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
  9. ↑ «Українське радіо» відновлює мовлення на середніх хвилях. stv.detector.media. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 10 лютого 2021.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ LRT (укр.). 21 червня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
  12. ↑ Ukraine: Security Issue — RU | Radio Ukraine International. ukr.radio. Процитовано 9 вересня 2023.
  13. ↑ Ukraine: security issue - DE | Radio Ukraine International. ukr.radio. Процитовано 19 квітня 2024.
  14. ↑ MWLIST quick and easy: Europe, Africa and Middle East. www.mwlist.org. Процитовано 12 квітня 2023.
  15. ↑ Як слухати | Українське радіо. ukr.radio. Процитовано 12 квітня 2023.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Radio_Ukraine_International&oldid=42352945