Загребелля (Корюківський район)
Загребе́лля — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. До 2017 центр сільської Ради, до якого входили села Гапишківка та Масалаївка.
| село Загребелля | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Корюківський район |
| Громада | Сосницька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 926 |
| Площа | 1,84 км² |
| Густота населення | 463,59 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16105 |
| Телефонний код | +380 4655 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°32′05″ пн. ш. 32°31′49″ сх. д. / 51.53472° пн. ш. 32.53028° сх. д.Координати: 51°32′05″ пн. ш. 32°31′49″ сх. д. / 51.53472° пн. ш. 32.53028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
120 м |
| Водойми | Убідь |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16105, Чернігівська обл., Сосницький р-н, с.Загребелля, вул.Лісова, 24 |
| Карта | |
  Загребелля | |
 Загребелля | |
| Мапа | |
| |
Знаходиться за 1 км від селища міського типу Сосниця і за 23 кілометри від залізничної станції Мена.
Історія ред.
Загребелля — історична частина Сосниці за річкою, яка навесні щороку затоплювалася. Водопілля в Загребеллі описав на сторінках автобіографічної повісті «Зачарована Десна» український письменник Олександр Довженко[1].
Поблизу села виявлено два поселення доби неоліту (V—IV тис. до н. е.), 3 — доби бронзи (ІІ тис. до н. е.), ранньослов'янського часу та Київської Русі (VIII—IX ст.) і одне юхнівської культури.
У XVII ст. називалося Загребельська слобода. Згодом слобода стала окремим селом. На початку XIX ст. тут проживало 130 козаків і 26 ревізьких селян. Церква Різдва Богородиці з чудотворною іконою збудована у 1870 р. на місці церкви 1643 року. У 1885 р. налічувалось 527 жителів у 102 дворах. За переписом 1897 р. в селі було 154 двори, 873 жителі. У 1924 р. у Загребеллі 257 дворів і 1290 жителів.
На фронтах Німецько-радянської війни воювало 247 загреблян, з них загинуло 179.
Біля села існують поклади гончарної глини. Населення села на околиці райцентру зросло. У 1972 р.-625 жителів, а нині(коли?) 755 жителів.
Кутки — Мала і Велика Гапішківка, Волощучка, Курган, Заколодновка, Дідне.
На 2000 рік налічувалося 331 двір, було 890 мешканців, а на 1988—859 жителів, збільшення відбулося за рахунок переселення з інших населених пунктів. Кількість виборців 741 чол.
Орган місцевого самоврядування — Загребельська сільська рада. Сільський голова: Чепурний Денис Миколайович.
Депутатами районної ради, із числа територіальної громади, обрано: Копил Юлія Володимирівна
У селі є комплекс школа-сад, клуб та бібліотека, є фельдшерсько-акушерський пункт.
Сільськогосподарські землі, станом на 2013 рік, обробляється: фермерським господарством «Хутірське», ПРАТ «Райагрохім», ПП «АРАКС-Плюс»
Корисні копалини: пісок, глина. Промисловість була представлена цегельним заводом, який з 2009 року не працює.
Уродженці ред.
- Адаменко Микола Петрович (1931) — український поет, філолог. Член СПУ (1988). Політв'язень радянських тюрем і концтаборів (1953—1956).[2]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Олександр Довженко Вибрані твори. — Одеса: Маяк, 1976. — 148 с. — с. 39—43.
- ↑ Рух опору в Україні: 1960—1990: енциклопедичний довідник / передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса. — К.: Смолоскип, 2010. — 804 с., 56 іл. — ISBN 978-966-2164-14-5.
Посилання ред.
- Погода в селі Загребелля [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Загребелье
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (вересень 2013) |