Відкрити головне меню

Завадка (Сколівський район)

село в Сколівському районі Львівської області (Україна)

Зава́дка — село в Україні, в Сколівському районі Львівської області. Населення становить 648 осіб. Орган місцевого самоврядування — Завадківська сільська рада.

село Завадка
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Сколівський район
Рада/громада Завадківська сільська рада
Код КОАТУУ 4624582301
Основні дані
Засноване 1538
Населення 648
Площа 2,46 км²
Густота населення 263,41 осіб/км²
Поштовий індекс 82622
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°00′46″ пн. ш. 23°10′31″ сх. д. / 49.01278° пн. ш. 23.17528° сх. д. / 49.01278; 23.17528Координати: 49°00′46″ пн. ш. 23°10′31″ сх. д. / 49.01278° пн. ш. 23.17528° сх. д. / 49.01278; 23.17528
Середня висота
над рівнем моря
700 м
Водойми Завадка, Красець, Лихач, Попів
Місцева влада
Адреса ради 82620, Львівська обл., Сколівський р-н, с.Завадка , тел. 3-83-34
Карта
Завадка. Карта розташування: Україна
Завадка
Завадка
Завадка. Карта розташування: Львівська область
Завадка
Завадка
Мапа

ГеографіяРедагувати

У селі потоки Красець, Лихач та Попів впадають у річку Завадку

ІсторіяРедагувати

8 листопада 2015 року у Завадці архієпископ Дрогобицький і Самбірський Яків відслужив поминальну панахиду на місці братської могили загиблих воїнів часів Першої світової війни. На військовому цвинтарі в Завадці поховано та пізніше перепоховано понад 3000 німецьких, австрійських, угорських, українських, російських солдатів.

Село Завадка!!! Скільки емоцій і душевного щему викликає ця назва у тих, хто тут народився, зробив перші кроки, промовив перші слова, вперше пішов до школи, вперше закохався. Де закопана пуповина роду! Де б ми не знаходилися, ми знаємо, що на Землі існує місцина, де нас чекає рідна природа, родина далека і близька, чекають стежки в полях, які ми сходили своїми ногами, де нам знайомий кожен камінь, кожне деревце. А живемо ми в різних містах і селах, різних країнах і навіть різних континентах. В Завадці найкраща природа, живуть добрі, трудолюбиві люди. І коли ми — хто живе через примхи долі далеко від місця народження — приїжджаємо додому, люди завжди спитають як живеш, що поробляєш, при потребі допоможуть порадою. Пам'ятаймо, що в Завадці знаходяться могили наших предків, яким час від часу треба поклонитися, бо всі завадці рано чи пізно повертаються у рідні краї, хоча б душею! Село Завадка засноване у 1538 році і належало воно Миколаю Чернавському з Голембя, що підтверджується грамотою польського короля Михайла Корибута Вишневецького. Завадка розкинулася по обидва боки річки Завадка, на висоті 715 метрів над рівнем моря. Річка завадка бере початок у Сколівських Бескидах, південніше села Мита. Тече переважно на північний захід. Є правою притокою річки Стрий, в яку впадає в селі Ільник. Довжина річки 24,6 км, площа водозбірного басейну 164 кв.км. Нахил річки 20 м/км. Річище звивисте, завширшки 5-8 м. Річка має паводковий режим. При зливах часто виходить з берегів і підтоплює присадибні ділянки, а інколи і будинки. Особливо великою була повінь у 1969 році. Тоді були затоплені будинки, що знаходилися біля річки. Люди з всією живністю вибирались до сусідів, які жили вище. На «Устрітті», в нижній частині села, в річку Завадка впадає ліва притока — річка Довжанка. Притоками річки є Кресець, Лехач, Попів, Бачковатка, Фролич, Радич, Злотний. Загалом, у річку впадає 18 невеликих річок і потічків загальною довжиною понад 40 км. Над річкою Завадка розташовані такі села: Мита, Росохач, Завадка, Міжгір'я, Риків, Ільник. В західній частині села знаходиться гора Клива, висотою 900 м над рівнем моря. Ґрунти в Завадці піскуваті і підзолисті, дуже зволожені, особливо на «Селищах» і «Замочарем», тому основними зерновими культурами, які вирощували селяни, були жито і овес, а також садили картоплю, капусту, біб. Звичайно, вирощували різну городину і тютюн. Вирощували, також коноплю і льон, з яких ткали полотно для одежі і постільної білизини. З обмолоченого жита робили китиці і накривали ними хати. Село Завадка славилось задиркуватістю своїх хлопців, які любили побитись і навіть в чужих селах старались встановити свої «порядки», а дівчата — вродою і співом. Село мальовниче, найрівніше з усіх навколишніх сіл. Та крім красивої природи, село славне своєю історією. За переказами старожилів, раніше село знаходилося у іншому місці, яке тепер називається «Селища», крім того, є ще урочище «Цирквища», де ймовірно знаходилась церква. На «Селищах» є місцина, що називається «Цвинтар» де зараз росте лохина, або інакше її називають голубиця (місцеві люди називають її «дурні яфини»). Більше ніде в окрузі лохина не росте. Село було розташоване на рівнині, що не характерно для Бойківщини. Рівнина простягається вздовж річки Завадка, між горами Клива і Гребля. З невідомих причин, село перенесли на сучасне місце. Але існує легенда, що одного разу, коли здійнялась велика гроза, з дзвіниці сильний вітер зняв дзвони і відніс їх туди, де зараз знаходиться сучасна церква, а від «Цирквища» це кілометрів 3-4. Церква була побудована в 1887 році і рахується пам'яткою архітектури місцевого значення, правда, ремонт церкви, як данина моді, трохи зіпсував автентичний бойківський стиль, зокрема гонта була покрита бляхою, а сама будова церкви оббита дошками (зашальована), тільки виступи вінців зрубу залишили відкритими. Церква Преображення господнього стоїть у центрі села, при дорозі, на рівній ділянці. Місцева церква вперше згадується в документах 1565—1566 рр. Парафія отримала привілей від власника села Миколая Черкавського. В церкві зберігається? (зберігалася) ікона «Христос Вседержитель» пензля маляра Івана Середницького з Риботич. Люди поступово почали будувати хати навколо церкви, утворивши сучасне село Завадка. Ось що говориться в про село Завадка в Географічному словнику Королівства польського і інших слов'янських країв в томі XIII сторінка 476 від 1895 року. Село Завадка Турківського повіту розташоване за 21 км на південний схід від Турки і 14 км на південний схід від повітового суду у Борині. На південний схід лежить с. Росохач, на південь — Довжки, на південний захід — Задільсько, на захід — Молдавське (тепер Міжгір'я), на північ — Риків, Багнувате, Зубриця, на північний захід Мальмоншталь (німецька колонія в Майдані Дрогобицького повіту). В 1890 році, в селі Завадка, було 133 будинки, 824 мешканці в селі і 3 будинки і 25 мешканців на обшарі ("Обшар тепер назва урочища). В селі проживало 751 греко-католик, 98 євреїв; 826 українців, 9 поляків, 14 німців. Різниця в чисельності українців і греко-католиків полягає напевно в тому, що деякі українці сповідували римо-католицьку віру. Римо-католицька парафія знаходилась в Турці, греко-католицька на місці, деканат у Висоцьку, Деєцизія у Перемишлі. До Завадківської парафії належали с. Довжки і с. Криве. Територія села була досить обширною. Більша частина власності (багачі і державна властість (скарбове)) становила: ріллі — 107 моргів, лук і садів 74 морги, лісу 1268 моргів. Менша частина власності (середняки і бідні люди) становила: ріллі орної — 918 моргів, лук і садів — 591 морг, пасовища — 955 моргів, лісу — 33морги. (Морг рівний 0,56 га) Село Завадка було центром Завадківської ґміни Турківського повіту, з часів настання Польської держави з 1920 року по 1939 рік. З 1920 року по 1931 рік Турківський повіт, а разом з ним Завадківська гміна належали до Станіславського воєводства. (Станіслав з 1962 р Івано-Франківськ). 17 квітня 1931 року Турківський повіт був вилучений зі складу Станіславського воєводства і долучений до Львівського воєводства. Ґміна Завадка — давня сільська ґміна в Турківському повіті Львівського воєводства. Місцем розташування керівництва ґміни була Завадка. ЇЇ було утворено 1 серпня 1934 року з сіл: Багнувате, Довжки, Криве, Молдавське, Мита, Росохач, Риків, Сухий Потік, Задільське і Завадка. Садиба влади — Завадка. Ґміна — сільська. Територія ґміни (1934р)- 123,5 км.кв. Кількість населення на 1931 рік — 5186 чол. Густота населення -42 особи на 1кв.км. Центром ґміни Завадка залишалась і в 1941—1944 роках під час німецької окупації. В Завадці знаходилось управління жандармерії (постерунок). В с. Завадка до 1919 року служив парохом села отець-декан Омелян Вахнянин, ймовірно родич відомого композитора Анатолія Вахнянина, іменем якого названа одна з вулиць Львова. Громада села за власні кошти побудувала двокласну школу 1935 році. В школі при Польщі, під час II світової війни і після приходу Червоної Армії вчителькою працювала уродженка Самбірського району пані Пруц, а її чоловік був дяком у місцевій церкві. Прислані зі сходу вчителі, були серед них і напівграмотні фронтовики вижили її із школи. Людину, яка знала кілька європейських мов, латинь. Вона користувалася великою пошаною у селян, всі з нею віталися, а чоловіки шанобливо знімали капелюха при зустрічі. В селі Завадка знаходиться меморіальний комплекс воїнам Австро-Угорської імперії, які загинули на території села, в часи I світової війни. В основному це були воїни хорватської національності. В Австро-Угорщині військові полки формувалися за національним принципом (німецькі, чеські, угорські, польські, хорватські, словацькі, словенські та інші). На території села, а саме на горі Клива, бої між росіянами і австрійцями часом доходили до рукопашних. Інколи відбувалося так зване братання. За переказами старожилів, гора Клива була закривавлена. Ще в середині 70-х років XX століття можна було побачити окопи, знайти гвинтівки, гарматні снаряди, гранати, патрони тих часів. Велика кількість жителів воювала на стороні Австро-Угорщини, але на іншому фронті. В Боснії і Герцоговині, Італії — така була політика імперії. Зокрема, мій дід Гнат Шуптар з Довжок разом зі своїм братом, воювали на італійському фронті і дід потрапив у полон, де пробув два роки. Багато людей загинуло, багато було поранено і повернулося інвалідами. З утворенням Польської держави, інваліди і поранені отримували добру пенсію. У 1908 році з Турки до Завадки, аж під полонину була побудована вузькоколійка, яка обслуговувалась паровозом Краус/Лінц № 5768 1907 року випуску 0-3-ОТ. Ширина колії була 760 мм, а в 1945 році перейшла на 750 мм. Вузькоколійка вивозила ліс з усіх навколишніх населених пунктів до Європи. Ліс звозили кіньми в Завадку, «Замочар» і там вантажили на поїзд. До поїзда чіпляли пасажирський вагон і хто мав гроші міг їздити до Турки на базар, чи в справах. Хто не мав грошей — йшов на базар до Турки пішки. Двадцять сьомого серпня 1946 року відділ УПА чисельністю 50-60 чоловік у районі села Молдавське (тепер Міжгір'я), у «Ферчаку», зупинив поїзд, який курсував вузькоколійкою (маршрут Турка — Завадка) і перевозив лісовий матеріал. Підпільники кинули у пічку потягу гранати і підпалили міст, останній згорів, а потяг підірвався. Згодом, усе розібрали селяни (шпали, рейки, мости і місточки), до 1960 року нічого від колії не залишилось, тільки назва «штрека». До II світової війни у с. Завадка проживало 16 сімей євреїв. Були серед них бідні, які займались кравецтвом, шевством, склінням вікон, жінки займались в'язанням речей вжитку. За це брали маленьку плату, навіть сироватку. Але були дуже багаті, наприклад Маєр, якого в селі називали Майорко, який монопольно торгував лісом. Де зараз стоїть хата покійного коваля Йосипа Римця — великого майстра своєї справи, кував навіть замки, була синагога, в народі її називали жидівська божниця покрита бляхою. Біля синагоги була різницька, де за єврейськими правилами різник різав худобу і птицю. Також, євреї займались торгівлею, тримали корчми, де деякі селяни пропивали свої землі і майно. Єврейські торговці охоче давали товари в борг. Загалом відносини між українцями і євреями були толерантними, розповідають, що один єврейський хлопець залюбки таємно їв сало, що суворо забороняється єврейськими законами. Під час війни німці знищили майже всіх євреїв села (невеличка частина втекла). Так зникла велика частина тої старої Завадки. При Польщі, в селі діяло націоналістичне підпілля. На початку II світової війни, в с. Завадка був вбитий високопоставлений німецький офіцер і підпілля було заарештоване. Зокрема, один із членів підпілля, Русин Дмитро Іванович був замучений німцями в Дрогобицькій тюрмі «Бригідки». Друга світова війна пройшлася котком по долях багатьох жителів Завадки. Забрані в Червону Армію і не повернулися з війни: • Гурч Йосип Олексійович 1903 р.н. • Красницький Василь Сидорович 1919 р.н. • Лопух Прокіп Федорович 1920 р.н. • Лужецький Михайло Пет рович 1918 р.н. • Марочканич Артем Миронович 1922 р.н. • Михайлечко Тимофій Олексійович 1907 р.н. • Михайлечко Петро Опанасович 1918 р.н. • Русин Лука Іванович 1903 р.н. • Марочканич Матвій _ Після закінчення війни продовжувалась боротьба з новими загарбниками. Останнього повстанця з с. Завадка було захоплено в полон у 1953 році, ним був Коваль Кирило. Жителі с. Завадка, загиблі і вивезені в Сибір за участь у підпіллі та УПА Загинули: • Денькович Юрій • Ждек Катерина Леонтієвна • Ждек Данило Федорович • Ждек Федір • Кархут Роман Васильович- керівник СБ, випускник гімназії • Коваль Михайло Дмитрович — «Жбік» • Крупич Юрій • Марочканич Іван Лукович • Марочканич Марія Луківна • Марочканич Михайло Ігнатович • Марчишин Онуфрій Миколайович • Микульчин Микола Ількович • Микульчин Федір Олексійович • Микульчин Юрій Олексійович • Михайлечко Тома Олексійович • Приндак Пилип Антонович • Русин Дмитро Іванович • Хомин Ілько Федорович • Хомин Пилип Федорович • Цикош Афанасій Онуфрійович Вислані в Сибір: • Кривецький Микола Олексійович — за дочку Ольгу • Микульчин Катерина — за синів Федора та Юрія • Микульчин Олекса — за синів Федора та Юрія • Цикош Зеня — за сина Афтанасія Після війни в Завадці була відкрита семирічна, а в 1957 році — середня школа. До середньої школи ходили учні з сіл: Мита, Криве, Росохач, Задільсько, Довжки, Сухий Потік, Багнувате, Міжгір'я, Риків. В середині 70-х років ХХ століття населення села становило близько 900 осіб, в середній школі навчалось близько 300 учнів у дві зміни. Школа була стара з пристосованими приміщеннями (єврейські хати), а тепер побудована нова велика школа I—III ступенів. Навіть при кампанії закриття церков, в Завадці церква Преображення господнього завжди була діюча. Також, у Завадці була дільнична лікарня з пологовим відділенням. Не один житель Завадківського куща появився на світ у цій лікарні. Була аптека, продуктовий магазин, промтоварний магазин, так званий робочий магазин, в якому обслуговувалися працівники лісництва. Існував радгосп «Завадківський». Певний час діяла їдальня. Великий вклад у розвиток села вніс покійний Ришканич Ярослав Макарович. За його сприяння і наполегливості було побудовано міст і дорогу в нижній кінець села. До цього, машини зупинялися у Бабінця Адама. Також, слід відзначити добру працю теперішнього голови с/Ради Шуптара Андрія Андрійовича, що зробив мости на «Устріті», чим полегшив життя «закічерян» і «підклив'ян». Станом на кінець 2014 року населення села становить 648 чоловік. Зараз на території села діє сільська рада, церква, аптека, лікарська амбулаторія. Є 5 продуктових магазинів, бар, а також кожної середи відкривається ярмарок, де жителі Завадки і прилеглих сіл можуть купити все необхідне для життя. Окрім цього, до села два рази в день їздить рейсова маршрутка «Львів — Завадка», люди легко можуть добратися до обласного центру. Завадка може пишатися своїми вихідцями. Вони стали інженерами, лікарями, фармацевтами, вчителями, юристами, добрими робітниками і просто чудовими людьми. А найбільш відомими є: Шаран Володимир Лук'янович — кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математики Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка; Марочканич Ярослав Тимофійович — військовий хірург, полковник медичної допомоги;

ПосиланняРедагувати