Відкрити головне меню

Лімна

село в Турківському районі Львівської області України

Лі́мна — село в Україні, Турківського району Львівської області. Населення — 1216. Є центром Лімнянської сільської ради, до якої ще входять села Жукотин , Бережок , Хащів і Лопушанка

село Лімна
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Турківський
Рада/громада Лімнянська сільська рада
Код КОАТУУ 4625585101
Облікова картка Лімна 
Основні дані
Засноване 1519
Населення 1216
Площа 1,6 км²
Густота населення 760 осіб/км²
Поштовий індекс 82511
Телефонний код +380 3269
Географічні дані
Географічні координати 49°15′05″ пн. ш. 22°48′57″ сх. д. / 49.25139° пн. ш. 22.81583° сх. д. / 49.25139; 22.81583Координати: 49°15′05″ пн. ш. 22°48′57″ сх. д. / 49.25139° пн. ш. 22.81583° сх. д. / 49.25139; 22.81583
Середня висота
над рівнем моря
505 м
Водойми р. Дністер та р.Лихнева
Місцева влада
Адреса ради 82511, с. Лімна; тел. 3-56-16
Карта
Лімна. Карта розташування: Україна
Лімна
Лімна
Лімна. Карта розташування: Львівська область
Лімна
Лімна
Мапа

Лімна у Вікісховищі?

Зміст

ГеографіяРедагувати

Розташоване в Карпатах, на березі Дністра. Найближча залізнична станція — за 21 км у райцентрі Турка.

ІсторіяРедагувати

Засноване 1519 року.

У Радянсько-німецькій війні на боці СРСР брали участь 160 селян, з них не повернулися 38. На честь загиблих вояків встановлено пам'ятний обеліск.

З приходом радянської окупаційної влади влаштовано примусову колективізацію. 1946 року в Лімні створено колгосп «Нове життя», а село стало його центром.

Походження назвиРедагувати

Місцеві жителі вважають, що раніше село називалося Ломна, і ця назва походить від слова «ломати». Однак, скоріш за все в основі назви лежить румунське лемн «деревина». Волохи були одними з перших жителів села, яке було засноване приблизно в XV столітті. За легендою, в селі було поставлено хрест на честь перебування тут Маркіяна Шашкевича.

ЦеркваРедагувати

Файл:Limna.JPG
Вигляд церкви в 1988р.

Греко-католицький храм святого Івана Хрестителя збудований 1881 року й нині занесений до пам'яток архітектури місцевого значення. Споруда належить до типу бойківських церков, має три бані. Традиційно орієнтована на схід. До вівтаря зі сходу прилягає рівно широкий зруб двоярусної ризниці. Основні зруби прямокутні (нава ширша), завершені наметовими чотирибічними верхами з двома заломами, увінчані великими восьмибічними ліхтарями з маківками й оригінальними хрестами. Оперізує церкву піддашшя, окреме для кожного зрубу, оперте на профільовані виступи вінців. Чільний вхід обшальований пластиковою вагонкою і перероблений зі збільшенням металевих колон ґанку. Будував церкву майстер Теодор Стерла.

Пам'яткиРедагувати

Неподалік села на горі стоїть фігура святого Йосафата.

ГосподарствоРедагувати

У колгоспу, який діяв на теренах села, перебувало на балансі 2765 га сільгоспугідь, з них 1513 га ріллі. Спеціалізація — м'ясне тваринництво, вирощування картоплі та льону.

Соціальна сфераРедагувати

Середня школа, народний дім на 360 осіб, бібліотека (10 500 книг), поштове відділення, десять крамниць[1].

У селі працює дільнична лікарня на 35 місць.

ПерсоналіїРедагувати

  • Мотичак Роман — герой АТО. Загинув 10.08.2014 р. у бою під Іловайськом (Донецька область).
  • Поточняк Василь (09.07.1973 — 15.04.2015) — протоієрей, уродженець села[2][3].

ЛітератураРедагувати

  • Асафат Дністрян. Від Карпат до Заполяр'я. — Ізяслав; Острог: Ізяславський районний історико-краєзнавчий музей, 2012.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати