Українська православна церква (Московський патріархат)

частина Російської православної церкви (РПЦ) на території України, що вважає себе самоврядною
(Перенаправлено з УПЦ МП)

Українська православна церква (Московського патріархату)[a] (УПЦ МП, РПЦвУ) — релігійна організація в Україні, самокерована православна церква з правами широкої автономіїканонічному праві відсутнє таке утворення) в складі Російської православної церкви (РПЦ)[5][6][7]. Офіційно зареєстрована як Київська митрополія Української православної церкви[8]. Назва згідно статуту організації — «Українська православна церква» (УПЦ)[9].

Українська православна церква
(Московський патріархат)[a]

Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир у Феофанії, Київ
Засновники Російська православна церква
Дата заснування з 27 жовтня 1990 (самоврядна у складі РПЦ);
з 15 грудня 2018
статус невизначений[b]
Статус самоврядний
У складі Російської православної церкви
Перший предстоятель Філарет (Денисенко)
Чинний предстоятель Онуфрій (Березовський)
Центр Київ, Україна
Кафедральний собор Собор Воскресіння Христового (будується)
Основна юрисдикція Україна Україна
Юрисдикція для діаспори парафії за кордоном відкриваються починаючи з травня 2022[1]
Церковний календар юліанський, подекуди новоюліанський[c]
Єпископів 108
Єпархій 53
Монастирів 161[2]
Парафій 8498[2]
Священиків 9111 (священники і ченці)[2]
Вірних 4,2 % (липень 2022)[3]
4 % (січень 2023)[4]
Офіційний сайт church.ua

Після собору 27 травня 2022 року за рішенням собору зі статуту видалені всі згадки про залежність від РПЦ, окрім посилання на грамоту, видану патріархом Алексієм 1990 року. Станом на 2 липня 2022 офіційно нова редакція статуту не була опублікована[10]. В документах РПЦ збереглися згадки про залежність УПЦ від неї[7]. Після собору статус церкви залишається невизначеним[11][12].

Після Об'єднавчого собору українських православних церков 15 грудня 2018 року канонічний статус заперечується Вселенським патріархатом та Православною церквою України. З кінця 2018 року також перерване євхаристичне спілкування зі Вселенським патріархатом.

Українська православна церква (Московського патріархату) нарівні з Православною церквою України та Українською греко-католицькою церквою, вважає себе прямою спадкоємицею Київської митрополії X століття[13][14].

Назва

Офіційна позиції організації називати її як Українська православна церква (абревіатура УПЦ). Загальновживаною вважається Українська православна церква (Московського патріархату), Російська православна церква в Україні; абревіатури УПЦ (МП), УПЦ МП, РПЦвУ. Неофіційна назва зустрічається на вивісках[15] та інколи використовується ієрархами самої церкви[16] 2017 року в тимчасово окупованому Криму почали зникати таблички з храмів, які вказували про їхню приналежність до УПЦ МП. Замість них чіпляли таблички із надписом «Сімферопольська і Кримська єпархія. Московський патріархат».[17]

20 грудня 2018 року ВРУ ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“»[18], за яким зобов'язала змінити назву церкви як такої, керівний центр якої знаходить у державі, що здійснила військову агресію проти України[19]. Відповідно до результатів релігієзнавчої експертизи, затвердженої Наказом Міністерства культури № 37 від 25 січня 2019 р., УПЦ МП має називатись "Українська Православна Церква в єдності з Російською православною церквою".[20]

22 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва призупинив процес перейменування.[21][22] 16 грудня 2019 року Верховний суд України дозволив зберегти назву «Українська Православна Церква»[23]. 18 грудня 2019 року Міністерство культури, молоді та спорту України заявило, що Верховний суд не дозволяв використовувати самоназву «Українська Православна Церква»[24]. 27 грудня 2022 року Конституційний Суд визнав конституційним закон «Про свободу совісті та релігійні організації», який передбачає перейменування УПЦ МП.[25][26]

Історія

 
Малюнок з альбому Маєрберга — австрійського посла в Московській державі, «Святкування Вербної неділі, в Московії, що відбулось 1654 року». Зображено Кремль, цар веде коня, на якому сидить патріарх православної церкви, по обидва боки ходи лежать ниць московські стрільці.

Православна митрополія у складі Константинопольського патріархату на території України з'явилась після Хрещення Русі у 988 році.

Митрополія і єпархії російської православної церкви в Україні (1678—1918)

Наприкінці XVII століття РПЦ звернулася до Константинопольського патріархату з проханням дозволити підпорядкувати їм Київську митрополію, і Константинополь у 1687 році це погодив. Ця подія вважається надзвичайно суперечливою, оскільки виходило, що церкву-матір, з якої походить сама РПЦ, примусово підпорядкували церкві-дочці. Попри суперечності цього акту, протягом трьох століть Константинопольський патріархат визнавав його легітимним, а його нелегітимність визнав лише 2018 року. У 2008 році у зверненні Вселенського Патріарха Варфоломія І до української нації він пояснив рішення Константинопольського патріархату 1687 року дозволити РПЦ поглинути Київську митрополію тим, що того вимагали тогочасні історичні обставини. Зокрема Варфоломій I наголосив, що те рішення було ухвалене під тиском тогочасного правителя Росії Петра І і зумовлене бажанням Константинополя «не примножувати бід побожного українського народу» після анексії України Росією.[27][28]

Через несприятливий історичний хід подій Київська митрополія так і не змогла набути адміністративної самостійності від Російської православної церкви. У 1770 році вона фактично втратила статус митрополії та стала просто сукупністю єпархій Російської православної церкви на території України.

Напередодні революції РПЦ мала на сучасній території України такі єпархії:

  • Київська і Галицька єпархія
  • Волинська і Житомирська єпархія (1281 парафія у 1909 році)[29]
  • Катеринославська і Маріупольська єпархія
  • Подільська єпархія
  • Херсонська і Одеська єпархія
  • Полтавська і Переяславська єпархія
  • Таврійська і Сімферопольська єпархія
  • Харківська і Охтирська єпархія
  • Чернігівська і Ніжинська єпархія

Українська автономна православна церква (1918—1919)

7 січня 1918 року в Києві за благословенням Патріарха Московського і Всеросійського Тихона (Беллавіна) скликано Всеукраїнський церковний собор під головуванням єпископа Пимена (Пегова), де більшістю голосів (150 проти 60) була відкинута ідея автокефалії православної церкви в Україні[30].

25 січня вбито Київського митрополита Володимира (Богоявленського).

Від 2 січня до 7 квітня 1918 року в Москві відбувалася друга сесія Всеросійського помісного собору, де, зокрема, прийняли «Положення про тимчасове Вище Церковне Управління Православної Церкви в Україні». З огляду на громадянську війну це Положення надавало колишнім єпархіям Російської православної церкви на території України статус автономного церковного округу на чолі з Київським митрополитом[30].

9 липня Всеукраїнський церковний собор визнав положення Всеросійського собору й створив автономну Українську православну церкву, яку очолив тодішній митрополит Київський Антоній (Храповицький). З 1919 року митрополит Антоній був в еміграції (висланий урядом Директорії), а тимчасово керуючим Київською єпархією був Назарій (Блінов), єпископ Черкаський[30].

Український екзархат Російської православної церкви (1921—1989)

У 1921 році Патріарх Московський ліквідував автономію Української церкви й установив для неї статус екзархату. Екзархом був призначений Михаїл (Єрмаков), згодом митрополит Київський.

У грудні 2017 року СБУ зняла гриф «цілком таємно» з документів НКДБ про створення Московської Патріархії. В них, зокрема, стверджується, що всі делегати т. з. Помісного Собору РПЦ МП 1945 року були завербовані чекістами. Того ж року РПЦ звузила права «широкої автономії», яку має УПЦ МП, зокрема не можна канонізовувати місцевошанованих святих без узгодження Архієрейського собору РПЦ[31].

"Важливо забезпечити, щоб в числі намічених кандидатів переважали агенти НКДБ, здатні провести на Соборі потрібну нам лінію," —

лист, направлений у вересні 1944 року на місця за підписом начальника 2-го управління НКДБ СРСР Федотова і керівника п'ятого відділу 2-го управління Карпова[32]

З розсекречених документів випливає, що НКДБ СРСР і його підрозділи в союзних і автономних республіках, краях і областях займалися підбором кандидатів для участі в соборі з представників духівництва та мирян. З цією метою намічали «осіб, що мають релігійний авторитет серед духовенства та вірних і в той же час, перевірених на агентурній або патріотичній роботі».

Українська православна церква (Московського патріархату)

69 червня 1989 року на Помісному соборі у Москві прийнято новий устав, що підтверджував статус Українського екзархату та надавав йому право називатися «Українська православна церква».

27 жовтня 1990 року Архієрейський собор Російської православної церкви, що проходив 25—27 жовтня, скасував Український екзархат і знову заснував самоврядну і з правами широкої автономії Українську православну церкву.

Ухваленням Архієрейського Собору Російської православної церкви 2527 жовтня 1990 року, у відповідь на звернення українського єпископату до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II і всього єпископату Російської православної церкви, за Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Філарета (саме такий титул було надано Митрополитові Київському у 1990 році), Українській православній церкві було надано незалежність і самостійність в управлінні та права широкої автономії (що не є тотожним канонічному статусу автономії, яким володіє, наприклад, Церква Фінляндії чи Японії). Такого канонічного утворення як «Церква з правами широкої автономії» в православному канонічному праві взагалі не існує. Свого часу було вигадано таку перехідну форму, котрою хотіли заспокоїти тих людей, які бажали автокефалії. Це утворення не є ані автокефальною Церквою, ані навіть автономною. З точки зору помісних автокефальних Церков, УПЦ Московського Патріархату є сукупністю єпархій РПЦ на території держави Україна.[33]

У 1992 році митрополита Київського і всієї України Філарета (Денисенка) Архієрейський Собор УПЦ (МП) (за його відсутності) змістив з посади і обрав нового предстоятеля — Володимира (Сабодана), що був на той час митрополитом Ростовським і Новочеркаським (Росія). Філарет не визнав цього рішення і утворив УПЦ КП.

У 1993 році синод УПЦ МП заявив:

Ми також прагнемо, щоб Українська православна церква стала Помісною, рівноправною сестрою в сім'ї Православних церков, але йдемо ми до цього канонічним шляхом. Поспішність або антиканонічність в діях, пов'язаних з отриманням автокефалії, завжди породжувала і буде породжувати розколи, що є поштовхом і до порушення громадянського миру в державі[34].

1997 року за поданням єпископату УПЦ (МП), Архієрейський Собор Російської православної церкви видав «Акт про відлучення від Церкви монаха Філарета (Денисенка)» (сану митрополита його було позбавлено в 1992) за «розкольницьку діяльність». Апеляцію Філарета Вселенський Патріархат та інші помісні церкви не розглянули, визнавши таким чином акт відлучення (анафему).

У 2000 році на Архієрейському Соборі Російської православної церкви уточнено статус УПЦ МП і скасовано дію окремих положень статуту РПЦ стосовно УПЦ МП. Але статусу автономії Українська церква так і не отримала. Можливо тому, що чинним залишається прохання про надання автокефалії, подане у 1991 році, на яке Російська церква зобов'язана дати відповідь на Помісному Соборі.

У 2007—2008 роках керівництво УПЦ МП здійснило ряд кроків спрямованих на закріплення та розширення самостійності від Російської православної церкви, на розбудову відмінної від російської системи адміністративного управління Церквою, на оновлення системи духовної освіти, подолання проросійських та політичних тенденцій всередині Церкви.

У липні 2011 року на супротив надання більшої автономії УПЦ МП виступив головний її спонсор донецький мільярдер Віктор Нусенкіс, заявивши, що згортає фінансову підтримку церкві. Натомість, він має намір посилити фінансування організацій, що виступають проти автокефалії УПЦ (МП)[35] Після важкої хвороби митрополит Володимир фактично був усунений від управління церквою, управління церковними справами перейняв синод УПЦ МП на чолі із митрополитом Агафангелом, який є противником автономії УПЦ-МП та відзначається шовіністичними поглядами.[36]

Навесні 2012 митрополит Володимир одужав і почалися активні зміни. З важливих посад усунено деяких учасників зимової спроби «перевороту», почалися активні кадрові ротації в єпископаті, відбулося багато нових архієрейських свячень та після значної перерви продовжилося подальше подрібнення єпархій[37].

Після створення ПЦУ

15 грудня 2018 року відбувся помісний об'єднавчий собор українських православних церков. За неофіційними даними 10 єпископів були готові прийти на собор, проте лише два єпископи УПЦ (МП), митрополит Вінницький Симеон (Шостацький) та Переяслав-Хмельницький Олександр (Драбинко), взяли участь у соборі та перейшли у новостворену Православну церкву України. Черкаський митрополит Софроній обмежився відеозверненням до собору[38].

За словами митрополита Епіфанія (ПЦУ), після надання ПЦУ томосу про Автокефалію за півтора року (січень 2019 — червень 2020) до ПЦУ від УПЦ МП перейшло близько 600 парафій.[39]

Станом на грудень 2023 року 589 українських релігійних громад перейшли від УПЦ (МП) до ПЦУ від початку повномасштабного вторгнення. Найбільше релігійних установ змінили свій патріархат на Київщині (138), Хмельниччині (125) та Вінниччині (67).[40]

Анексія єпархій російською церквою

Після початку повномасштабного російського вторгнення в 2022 році РПЦ напряму анексувала 8 єпархій УПЦ МП на окупованих територіях, проте не послідувало жодної реакції на такі дії.[41][42][43]

Церковний собор 27 травня 2022 року

27 травня 2022 року у Свято-Пантелеймонівському жіночому монастирі пройшов Собор УПЦ МП. Згідно з інформацією, поширеною у деяких ЗМІ, на соборі було внесено зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, направлені на повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви, засуджена позиція патріарха Кирила щодо російської агресії, проголошений заклик до діалогу з ПЦУ.[44][45] Нова редакція статуту не була опублікована офіційно, проте стара редакція зникла з сайту УПЦ[46]. Рішення Собору не були прийняті Донецькою[47] та Симферопольською єпархіями[47][48], які забажали залишитися в єдності з РПЦ.

На думку очільника ПЦУ митрополита Епіфанія, собор УПЦ МП нічого не змінив, вони зберігають єдність із РПЦ[49][50].

Устрій

УПЦ (МП) вважає себе незалежною в управлінні частиною Московського патріархату з правами широкої автономії. «Права широкої автономії» (але не сам канонічний статус автономії з внесенням у диптих) було надано Архієрейським Собором Російської православної церкви у 1990 році у відповідь на звернення українського єпископату до Патріарха Московського та всієї Русі Алексія ІІ і всього єпископату РПЦ.

Українська православна церква визнає себе правонаступницею давньої Київської Митрополії Константинопольського Патріархату (у межах України) та Українського Екзархату РПЦ.

Київський митрополит, предстоятель церкви, є постійним членом Синоду Російської православної церкви, а український єпископат бере участь в Архієрейських та Помісних Соборах РПЦ, у виборах Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі. Натомість, вплив Московського патріархату на внутрішній устрій УПЦ МП обмежений, усі рішення приймає Архієрейський Собор УПЦ (МП). Митрополит Київський та всієї України підпорядковується лише Священному синоду та Соборам УПЦ (МП).

Загальними органами управління в Українській православній церкві є Собор, Собор єпископів, Священний синод та синодальні установи (відділи, комісії, місії), управління справами. Низку важливих повноважень має Предстоятель. Українська православна церква поділяється на дрібніші місцеві церкви — єпархії, які мають своїх предстоятелів (єпархіальних архієреїв) органи управління (єпархіальні збори, єпархіальна рада, єпархіальне управління) та установи (благочиння, монастирі, парафії).

Собори

  Собор єпископів діє на підставі священних канонів Церкви, постанов Помісних і Архієрейських Соборів Руської (російської) Православної Церкви, а також Соборів УПЦ МП.  

— Розділ 3 пункт 5 статуту УПЦ МП, [51]

Найвищим органом управління УПЦ (МП) є Собор, який діє в межах, що визначаються священними канонами Православної церкви, Статутом про управління УПЦ (МП), постанов Помісних і Архієрейських Соборів Російської Православної Церкви, а також Соборів УПЦ (МП)[6]. Іноді ці Собори називаються також помісними або всеукраїнськими. Собор наглядає за збереженням чистоти православного віровчення та норм християнської моралі, вирішує принципові богословські, канонічні, богослужбові та пастирські питання, що стосуються УПЦ (МП), наглядає за збереженням канонічної єдності зі Вселенським православ'ям, затверджує Статут УПЦ (МП).

У період між Соборами Церкви скликаються Собори єпископів УПЦ (МП) (Архієрейські собори), які є другим органом управління УПЦ (МП). За Статутом Собор єпископів має скликатися щонайменше раз на рік, однак на практиці це відбувається рідше. Собор єпископів канонізує святих і ухвалює богослужбові чинопослідування, складені на їхню честь, він є церковним судом вищої інстанції, вносить зміни до Статуту (з подальшим його затвердженням Собором Церкви), а також обирає Митрополита Київського і всієї України й визначає процедуру його обрання.

Чинний митрополит, Онуфрій, провів реформування ряду відділів церкви[52]. Так, 16 вересня 2014 створено Митрополичу раду з питань культури, а також про реорганізацію (в тому числі ліквідації) деяких синодальних відділів і комітетів. Синод також утворив Синодальний просвітницький відділ, включивши його до складу Митрополичої ради з питань культури. Його очолив протоієрей Георгій (Коваленко), якого звільнили з посади голови Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП).

Одночасно відбувається реорганізація Синодального інформаційно-просвітницького відділу шляхом перетворення його в Синодальний інформаційний відділ. Його головою призначено єпископа Ірпінського Климента[52].

Крім того, створено Синодальний відділ УПЦ (МП) з соціально-гуманітарних питань. Його очолив протоієрей Владислав (Диханов). До новоствореного відділу приєднався відділ з благодійності та соціального служіння при Священному синоді[52].

На засіданні також ліквідований комітет з біоетики та етичних питань при Священному синоді. Його функції відтепер належать до компетенції Синодального відділу з питань охорони здоров'я та пастирської опіки медичних закладів[52].

Ліквідовано також Синодальний відділ у справах пастирської опіки воїнів-інтернаціоналістів. Цими питаннями тепер займатиметься Синодальний відділ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України[52].

Священний синод

Священний синод є третім органом управління УПЦ (МП), що діє у період між Соборами єпископів. Синод очолюється Митрополитом Київським і всієї України або Місцеблюстителем і складається з десяти, включаючи Митрополита Київського, єпархіальних архієреїв — семи постійних і трьох тимчасових членів. Синод засновує і ліквідовує єпархії, обирає і поставляє єпархіальних та вікарних архієреїв, переводить їх на іншу кафедру, засновує і ліквідовує монастирі та вирішує низку дрібніших питань. При Священному синоді діє ряд синодальних установ: комісії, відділи, місії тощо.

Єпархії

 
Мапа єпархій УПЦ (МП), січень 2019

Рішення про утворення чи ліквідацію єпархій, що входять в Українську Православну Церкву, і про визначення їх територіальних кордонів приймаються її Синодом із подальшим затвердженням Архієрейським Собором РПЦ[7].

За даними 2018 року УПЦ (МП) налічує 49 єпархій[53]. Усі єпархії розміщені на території України.

27 травня 2022 року Сімферопольська і Кримська єпархія заявила, що залишається під омофором патріарха РПЦ Кирила Ґундяєва.[54]

31 травня 2022 року Ровеньківська єпархія заявила, що єпархія залишається під омофором патріарха РПЦ Кирила Ґундяєва та зупиняє поминання за богослужінням митрополита Онуфрія[55].

7 червня 2022 року на синоді РПЦ відбулась анексія Кримських єпархій УПЦ МП. З анексованих єпархій синод РПЦ вирішив утворити на території Криму Кримську митрополію РПЦ у складі Сімферопольської, Джанкойської та Феодосійської єпархій, а її головою призначити члена Священного синоду УПЦ (МП) митрополита Сімферопольського та Кримського Лазаря[56][57].

Монастирі

 
Зимненський Успенський ставропігійний монастир

Найвідомішими монастирями УПЦ (МП) є три лаври — Свято-Успенська Києво-Печерська, Успенська Почаївська та Успенська Святогірська.

Інші значні монастирі: Бахчисарайський Успенський печерний монастир, Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир, Свято-Знаменський жіночий монастир, Свято-Климентівський Інкерманський чоловічий монастир, Свято-Троїцький чоловічий монастир (Китаївська Пустинь), Свято-Троїцький Густинський жіночий монастир, Спасо-Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир, Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир, Софроніївський Мовчанський Різдва Богородиці Печерський монастир, Дерманський монастир, Спасо-Преображенський Мгарський чоловічий монастир.

Станом на 2017 рік, згідно з даними Держкомнацрелігій, в Українській православній церкві МП налічувалося 208 монастирів та 4807 ченців і черниць[58]. Жодна інша православна конфесія в Україні не може зрівнятися з УПЦ за розвитком чернечого життя. Так, наприклад, УПЦ КП мав того часу 60 монастирів та 219 ченців і черниць, а Українська автокефальна православна церква — 21 ченця у 13 монастирях[58].

Навчальні заклади

Українська православна церква має розгалужену систему духовної освіти — академії, семінарії, інститут, училища, ліцей, курси та недільні школи. Станом на 1 серпня 2011 року налічується 10 вищих духовних навчальних закладів: Київські духовні академія і семінарія, Волинська духовна семінарія, Одеська духовна семінарія, Полтавська місіонерська духовна семінарія, Почаївська духовна семінарія, Таврійська духовна семінарія у Сімферополі, Харківська духовна семінарія, Чернівецький православний богословський інститут і Луганський богословський університет на честь Архістратига Михаїла. У 2015 році відкрито Сумську духовну семінарію.

Діють також Регентські курси при Одеській семінарії та Регентське відділення у Кременці Почаївської духовної семінарії, Алчевське Духовне училище, Володимир-Волинське регентське Духовне училище, Городоцьке Духовне училище регентів-псаломників, Київське Духовне училище, Луганське Духовне училище, Миколаївське Духовне училище, Мукачівське Духовне училище, Корецьке регентсько-катехізаторське Духовне училище, Свердловське Духовне училище, Чернігівське духовне училище, Луганська православна класична гімназія імені святої великомучениці Тетяни та Вищі Свято-Володимирські православні богословські курси.

Єпископат

 
Онуфрій (Березовський), «Митрополит Київський і всієї України» за версією УПЦ (МП), постійний член Священного синоду Російської православної церкви[59].

Предстоятелем УПЦ (МП) згідно зі статутом є «Митрополит Київський і всієї України» з титулом «Блаженніший». Його резиденція — Успенська Києво-печерська лавра. У 1992—2014 роках це був Володимир (Сабодан). З 2014 року Митрополитом Київським є Онуфрій (Березовський).

Згідно зі статутом організації, її керівник називається «митрополитом» і є постійним членом синоду Російської православної церкви[60].

Станом на 1 липня 2019 року УПЦ (МП) налічувала 98 єпископів: 52 керівні архієреї[61], 39 вікарних[62] та 7 архієреїв на спочинку[63]. З моменту надання прав автономії у 1991 році УПЦ (МП) покинули дев'ятеро архієреїв: троє — митрополит Філарет (Денисенко), єпископи Андрій (Горак) і Яків (Панчук) — перейшли до УПЦ КП, двоє — митрополити Симеон (Шостацький) і Олександр (Драбинко) — до ПЦУ, а четверо перейшли в інші юрисдикції Московського Патріархату. Ще 19 єпископів за цей період померли, майже половина з них несли архієрейське служіння ще з 19601970-х років. Загалом в УПЦ збереглася повна спадкоємність ієрархії з Українським екзархатом Московського патріархату (19181991), у якого, у свою чергу, була повна спадкоємність з ієрархією Російської православної церкви на території України (16201918).

Найавторитетнішими архієреями церкви, окрім Предстоятеля, є митрополит Дніпропетровський Іриней (Середній), митрополит Одеський Агафангел (Саввин), митрополит Донецький Іларіон (Шукало), митрополит Тернопільський Сергій (Генсицький), Митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин (Маркевич).

Митрополит Агафангел (Саввин) є своєрідним ідейним лідером проросійського крила УПЦ (МП). Активним прибічником автокефалії та «проукраїнського крила» був митрополит Черкаський і Канівський Софроній (Дмитрук). Предстоятель і переважна більшість архієреїв займають нейтральні позиції, намагаючись протистояти проявам як українського, так і російського націоналізму в Церкві.

Протягом 2007 року було рукоположено 13 архієреїв, майже стільки, як за попередні 10 років. Це пов'язано з адміністративною реформою, яка подрібнює єпархії для зручності управління за зразком Елладської Церкви. Це прохолодно сприймається Російською церквою, оскільки таким чином кількість українських єпископів може зрівнятися з кількістю єпископів самої РПЦ і на її Помісному Соборі (де матимуть право голосу всі українські єпископи) українські архієреї зможуть прийняти практично будь-яке вигідне для УПЦ (МП) рішення. Після обрання патріархом Московським Кирила (Гундяєва) адміністративна реформа була призупинена, у 2009 було рукоположено лише двоє архієреїв, жодна єпархія не розділена.

Санкції

3 грудня 2022 року Служба безпеки України оприлюднила перелік діячів УПЦ (МП), які потрапили під дію санкцій Ради національної безпеки і оборони України[64][65]:

11 грудня 2022 року Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо запровадження санкцій ще до семи діячів УПЦ (МП)[66][67]:

Канонічний статус

Докладніше: Самоврядна церква

УПЦ МП за статутом є «самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої» та «самокерованою частиною Російської Православної Церкви»[7][68].

Православною церквою Америки (вважається самокерованою частиною Московського патріархату та автокефалію якій надала РПЦ) УПЦ (МП) розпізнається як автономна на рівні з Фінляндською чи Японською[69].

З точки зору помісних автокефальних Церков УПЦ Московського Патріархату є сукупністю єпархій РПЦ на території держави Україна, а її предстоятель Онуфрій — один із митрополитів РПЦ. Так, наприклад, ім'я Онуфрія не згадують при літургічному поминанні всіх предстоятелів Церков, бо його немає у Диптиху. Проте ім'я митрополита Київського і всієї України Епіфанія поминають за богослужінням у Константинопольській ПЦ.[70][71][72]

Керується у своєму устрої та діяльності грамотою Патріарха Московського 1990 року та Статутом УПЦ (МП), який містить пункти, що вказують на автокефальний статус церкви, проте заперечуються іншими пунктами статуту РПЦ.[73] Так, наприклад, у статуті УПЦ МП йдеться, що вона є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої, а у статуті РПЦ прописано, що УПЦ обов'язково має виконувати рішення Архієрейських Соборів і Помісних соборів РПЦ, а найвищим церковним судом для УПЦ МП є суд Архієрейського Собору РПЦ.

  1. УПЦ МП є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої.
2. Найвищими органами церковної влади та управління є Собор, Собор єпископів та Священний Синод на чолі з Митрополитом Київським і всієї України.
3. Українська Православна Церква з'єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву.
[...]
5. Українська Православна Церква ... є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.
 

— із синоду УПЦ МП

Канонічний статус УПЦ МП після надання Томосу ПЦУ

Після об'єднавчого собору українських православних церков канонічний статус Української православної церкви оскаржується Константинопольською православною церквою та Православною церквою України. На канонічному статусі УПЦ МП наголошує Російська православна церква.

12 жовтня 2018 патріарх Варфоломій написав листа митрополиту Онуфрію, де закликав його взяти участь у майбутньому соборі та зазначив, що після виборів предстоятеля Української він не зможе еклезіологічно і канонічно носити титул Митрополита Київського і всієї України[74]

14 жовтня 2018 року РПЦ вона розірвала євхаристичне спілкування з Константинопольським патріархатом через рішення останнього надати автокефалію новій українській церкві[75]. З того часу між двома церквами розпочався розкол.

6 жовтня 2020 року Вселенський патріарх Варфоломій у своєму листі до українських журналістів пояснив, що «11 жовтня 2018 р. Святий і Священний Синод Вселенського Патріархату, Церкви Матері Київської Митрополії, скасував Патріаршу та Синодальну Грамоту видання від 1686 р., яка, як форму „поблажливості“, надавала Московському патріарху право лише висвятити митрополита Київського, котрий повинен бути обраний духовно-мирянськими зборами своєї єпархії і поминатиме під час Божественної літургії „серед перших“ Вселенського патріарха, „який є джерелом і початком, що височить скрізь над усіма парафіями та єпархіями“, проголошуючи та підтверджуючи свою канонічну залежність від Церкви Матері Константинополя». Таким чином, після Об'єднавчого собору і надання Томосу "нова автокефальна церква України є єдиною канонічною Православною Церквою на території Української Держави, та Блаженніший Митрополит Київський та всієї України має бути визнаний її канонічним предстоятелем. Відповідно до канонічного принципу територіальності, який є невід'ємним і постійним фактом православної еклезіології, жодна Церква не може бути присутньою в межах юрисдикції Церкви України, — підкреслив у листі Вселенський патріарх Варфоломій. «Тим не менше, в дусі пастирської чуйності, ми тимчасово терпимо існування українських ієрархів під Росією не як місцевих правлячих єпископів, а лише як титулярних або тих, що перебувають (мають резиденцію) в Україні, ієрархів, згідно з каноном 8 Першого Нікейського собору, сподіваючись, що, волею Божою, вони незабаром об'єднаються з помісною Церквою». Через це Варфоломій не вважає Онуфрія канонічним (легітимним) митрополитом Київським, але як ієрархом, що проживає в Києві, як це було надруковано у Щорічнику Вселенського патріархату на 2020 рік[76].[77][78][79]

Архієрейський Собор Польської Православної Церкви виступив проти визнання рішення про автокефалію ПЦУ та з підтримкою УПЦ МП в декількох рішеннях та заявах (від 9 травня та 15 листопада 2018, 2 та 4 квітня, 29 жовтня 2019 року)[80][81][82][83][84].

28 лютого 2019 року Сербська православна церква в офіційній заяві наголосила, що єдиною церквою, яку Сербська церква визнає в Україні, є Українська Православна Церква на чолі з митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм[85].

Занепокоєння розколом у православ'ї з питання автокефалії в Україні та закликом до вирішення спору на православному соборі виступили синод Румунської церкви[86], антіохійський патріарх Іоанн Х[87], голова Албанської церкви архієпископ Анастасій[88].

З критикою позиції Константинопольського патріархату виступив відомий богослов митрополит Константинопольської церкви Калліст (Вер)[89].

Ознаки залежності від РПЦ

  1. Об'єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є «самокерованою частиною РПЦ». [d][90][91]
  2. Рішення Помісного і Архієрейського Соборів РПЦ є обов'язковими для УПЦ (МП)[e][7][92].
  3. Рішення Синоду РПЦ діють в Українській Православній Церкві Московського патріархату «з урахуванням особливостей, визначених самостійним характером її управління».[31]
  4. Суд Архієрейського Собору РПЦ є найвищим церковним судом для УПЦ (МП)[7][92].
  5. Предстоятель УПЦ (МП) обирається єпископатом УПЦ (МП) та благословляється Патріархом Московським і всієї Русі[7][92]
  6. Новообраний предстоятель УПЦ (МП) має прибути до Патріарха Московського і всієї Русі для отримання Благословенної грамоти[92].
  7. Ім'я предстоятеля УПЦ (МП) (митрополита Київського) поминається в усіх храмах церкви після імені святійшого патріарха Московського[7]
  8. Церковне святе миро отримує від Патріарха Московського і всієї Русі[7].
  9. «УПЦ (МП) з'єднана з Помісними Православними Церквами через Російську Православну Церкву..» — тобто вона не напряму спілкується з Помісними Церквами, а через РПЦ[90].
  10. Рішення про утворення чи ліквідацію єпархій, що входять в УПЦ (МП), і про визначення їх територіальних кордонів приймаються її Синодом із подальшим затвердженням Архієрейським Собором РПЦ[7].
  11. На території України не всі релігійні організації і інституції РПЦ належать до УПЦ МП маючи «ставропігію» Московського Патріархату.
  12. Із 2017 року УПЦ МП не може канонізовувати місцевошанованих святих без узгодження Архієрейського собору РПЦ.[31]
  13. Устав УПЦ МП схвалюється Патріархом Московським і всієї Русі[31].

У січні 2023 року експертна група, створена Державною службо України з етнополітики та свободи совісті на виконання рішення Ради національної безпеки й оборони України від 1 грудня 2022 року, зробила висновок про те, що УПЦ МП є структурним підрозділом РПЦ[93].

Обрання і поминання предстоятеля

  Не пізніше трьох місяців після звільнення кафедри Предстоятеля УПЦ МП Місцеблюститель і Священний Синод УПЦ МП скликають Собор єпископів УПЦ МП для обрання її Предстоятеля — Митрополита Київського і всієї України та представлення його Святішому Патріархові Московському і всієї Русі для отримання Благословенної грамоти.  

— Розділ 5 пункт 16 статуту УПЦ МП, [51]

  Ім’я Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України підноситься за богослужінням у всіх храмах і монастирях УПЦ МП після імені Святішого Патріарха Московського і всієї Русі.  

— Розділ 5 пункт 5 статуту УПЦ МП, [51]

Питання про здобуття автокефалії

Українська православна церква Московського патріархату де-факто має статус автономної церкви і має менші права ніж автокефальні церкви. Після надання Томосу ПЦУ, питання автокефалії для УПЦ МП знову почало обговорюватись.

Після 2004 року Українська православна церква почала здійснювати реформи, що ще більше унезалежнили її від впливу РПЦ — була створена відмінна від російської система адміністративного поділу (багато дрібних єпархій), створений власний церковний суд (який є церковним судом вищої інстанції на території України, але нижчим за Архієрейський собор РПЦ), засуджене «політичне православ'я», відправлений за штат один із реакційних єпископів (Іполит (Хилько)), почали видаватися богослужбові («Києво-Печерський молитвослов») та богословські перекладні (Христос Яннарас, Йоан Зізіулас, Калліст Уер, Іларіон (Алфеєв)) та (прот. Петро Кожушний) книги українською мовою. Усе це було увінчано інавгураційною промовою митрополита Володимира у Варшавській академії, де він обережно зазначив про можливість «удосконалення канонічного статусу» заради подолання розколу в українському православ'ї. Там же було вкотре чітко виражено офіційну позицію церкви про статус:

  Українська Православна Церква має сьогодні такі канонічні права, які є цілком аналогічними правам Помісної Церкви, а її статус відповідає статусу, який вона мала за часів святителя Петра Могили. Більше того, порівняльний аналіз канонічних прав Української Церкви, що сьогодні є самокерованою Церквою у складі Московського Патріархату, і канонічних прав автокефальної Елладської Православної Церкви свідчить про те, що наші реальні права навіть більші від тих, які має автокефальна Церква Греції. Українська Православна Церква самостійно вирішує більшість церковних питань, і її канонічна залежність від Руської виражається лише в молитовному поминанні Патріарха Московського за богослужінням, а також у Патріаршому благословенні обраного Собором УПЦ Предстоятеля.  
Блаженнійший Володимир, митрополит Київський і всієї України. «Українська Православна Церква: сьогодення і перспективи»[94]

Багатьма це стало сприйматися як прихований поступ до повної автокефалії і викликало відповідну агресивну реакцію у проросійському середовищі, як у Росії, так і всередині УПЦ (МП). З обранням нового патріарха Московського Кирила (Гундяєва) цей рух до самостійності та україноцентричності УПЦ (МП) якщо й не припинився, то став більш прихованим.

Нагороди

 
Орден преподобних Антонія і Феодосія Печерських I ступеня

В УПЦ існує традиційна система нагород — форма заохочення духовенства та мирян за працю і заслуги перед Православ'ям — у пастирському служінні, богословській, науковій та адміністративній діяльності, відродженні духовності, відновленні храмів, місіонерській, благодійній, соціальній та просвітницькій праці. Нагороди існують двох видів: ієрархічні та загальноцерковні.

Ієрархічні нагороди слугують для заохочення архієреїв і кліриків, засвідчують гідне проходження церковного служіння. До них належать: підвищення в сані (єпископа до архієпископа, ієрея до протоієрея і под., однак не хіротонія); елементи літургійного облачення, що несуть духовне значення; богослужебні відмінності (служіння Божественної Літургії з відкритими Царськими вратами до Херувимської пісні або до «Отче наш»). Відповідно до своєї градації нагороди вручаються у строгій послідовності. Існують нагороди для єпископату, священства та дияконства. Покладання нагород для священства та дияконства здійснюється керівним єпархіальним архієреєм, або, за його благословенням, вікарним архієреєм. При покладанні ієрархічних нагород архієрей виголошує «аксіос» (достойний). Нагороди кліриків у формі службових відмінностей регулюють ієрархічне місце священнослужителя під час богослужіння при соборному служінні. При наявності однакових нагород перевага належить старшому за хіротонією.

До загальноцерковних нагород УПЦ МП відносяться — ордени (Орден преподобних Антонія і Феодосія Печерських, Орден Святого рівноапостольного князя Володимира, Орден преподобного Нестора Літописця тощо), медалі, ювілейні ордени та медалі. Загальноцерковними нагородами можуть бути нагороджені Предстоятелі Помісних Церков, єпископат, духовенство, миряни, державні діячі, військові, правоохоронці, журналісти, поети, письменники, працівники — культури, мистецтв, медицини, освіти та представники інших сфер діяльності, а також іноземні громадяни.

Суспільно-політична позиція

Зі здобуттям незалежності Українська православна церква Московського патріархату поступово втрачає позиції єдиної офіційно дозволеної церкви на території Україні, які мала в статусі Українського екзархату Російської православної церкви. Так, ще в 1989 році виходить з-під заборони Українська греко-католицька церква, в 1990 році — Українська автокефальна православна церква, а в 1992 році частина вірних та єпископату УПЦ (МП) на чолі із Митрополитом Київським і всієї України Філаретом (Денисенком) проголосили створення УПЦ Київського патріархату. Таким чином УПЦ (МП) стає однією із чотирьох церков, що вважають себе прямою спадкоємницею Київської митрополії і діють на території України.

У часи президентства Леоніда Кравчука, стосунки церкви з державою стали напружені через активну підтримку владою інших православних церков та греко-католиків, тиск на Українську православну церкву, а також через втручання УПЦ в політичне життя України. За правління Леоніда Кучми Українська православна церква (Московського патріархату) отримала максимальне сприяння з боку влади. За Віктора Ющенка декларувалося рівне ставлення до усіх конфесій, проте оголошеного відділення церкви від держави не сталося. За часів Віктора Януковича Московський патріархат знову користувався максимальним сприянням з боку влади.

Стосунки УПЦ (МП) з ПЦУ та УГКЦ є напруженими й подекуди конфліктними.

Українська православна церква стає об'єктом критики за її проросійську спрямованість та співпрацю з проросійськими політичними організаціями. Так, Іван Діяк розглядає діяльність УПЦ (МП) як «Церковно-політичну складову» п'ятої колони, спрямовану на підрив державного суверенітету України[95]. Участь УПЦ (МП) як проросійської політичної сили в Україні підтверджував завідувач відділу України в Інституті країн СНД К. Фролов[96], зокрема виступ УПЦ (МП) проти В. Ющенка на президентських виборах 2004 року.[97] Напередодні президентських виборів 2010 року Голова УПЦ (МП) Володимир (Сабодан) благословляв на вибори кандидата від Партії регіонів В. Януковича[98].

Реакція на окупацію Криму

У березні 2014 митрополит Черкаський і Канівський Софроній звернувся до Валентини Матвієнко та Володимира Мединського, що мають походження з Черкащини, та звинуватив їх у зраді батьківщини через підтримку анексії Криму, а також назвав Володимира Путіна бандитом[99].

Керуючий Львівською та Галицькою єпархією єпископ Філарет (Кучеров) закликав Володимира Путіна вивести війська з Криму[100].

У відкриту полеміку з Філаретом (Кучеровим) вступив кримський священник Димитрій Шишкін, настоятель Покровського храму УПЦ (МП) в селищі Поштове Бахчисарайського району[101]. За його думкою, він та жителі Південного Сходу України вважають, що «якби російські війська не встали на захист народу України в Південно-Східних її областях, то війна почалася б уже кілька днів назад», оскільки «нинішня Київська влада неодмінно спробувала б встановити свою диктатуру, свої порядки і поняття». На заяву єпископа про те, що «немає ніяких передумов до того, щоб російські солдати сьогодні контролювали суспільно-політичну чи іншу ситуацію життя нашої держави», священник заперечує: "А ми говоримо, що ці передумови є, і назріли вони в результаті двадцятирічної бездарної і односторонньої національної політики ". Отець Димитрій назвав Захід учасником повалення колишньої влади України, а «оскільки погромники, які дорвалися до влади, нас не чують — ми звернулися за допомогою до братнього народу Росії». За його словами, «жителі Південно-Східної України допомогу Росії, в тому числі силову, в абсолютній більшості сприймають саме як братню допомогу однодумців». Священник попросив у єпископа права «нам самим вирішувати, як ставитися до мирних російських солдатів на нашій, дійсно нашій кримській землі». В результаті дискусії з читачами отець Димитрій Шишкін повідомив, що не вважає київську владу легітимною, і звернувся до українського офіцера переходити під командування «головнокомандувача Криму» Сергія Аксьонова, легітимність якого читачі також поставили під сумнів[101].

3 березня намісник та братія Свято-Паісіївського чоловічого монастиря у с. Морозівка встали між російськими військовими, що блокували українську військову частину в Балаклаві, та входом у частину для недопущення кровопролиття[102].

Митрополит Сімферопольський та Кримський Лазар відмовився доводити до вірян інформацію про влаштований Росією у березні кримський референдум[103].

У Черкаській єпархії дозволили не поминати за богослужінням патріарха Кирила, якщо це викликає протести серед людей[104].

Група священників УПЦ (МП) нагороджена медалями «За визволення Криму і Севастополя» від України. Ось їхні імена: — архімандрит Силуан (Макей Сергій Іванович), настоятель Свято-Успенського монастиря (м Бахчисарай); священник Георгій (Поляков Юрій Петрович), священник Свято-Нікольського храму (м. Севастополь); священник Олексій (Тупиков Олексій Леонідович), доглядач Володимирського храму — усипальниці адміралів (м. Севастополь); протоієрей Сергій (Халюта Сергій Михайлович), благочинний Севастопольського округу. Колесніченко Вадим Васильович, народний депутат України від Севастополя, керівник Всеукраїнської громадської організації «Російськомовна Україна», співголова міжфракційної депутатської групи «В підтримку канонічної Церкви», лідер Всеукраїнської Координаційної Ради організацій російських співвітчизників (ВКРОРС)[105].

Кандидат богослов'я, викладач Одеської духовної семінарії УПЦ протоієрей Георгій Городенцев 1 березня 2014 визнав вторгнення російських військ на територію України законним та висловив надію, що російські війська займуть територію всієї України[106].

Секретар Одеської єпархії УПЦ протоієрей Андрій Новіков, учасник Асоціації православних експертів, яка виступила 4 березня з вимогою до Президента Росії В. Путіна «ввести обмежений миротворчий російський контингент на Україну для захисту Православ'я», виступав із підтримкою військового вторгнення Росії на територію України. Влітку 2014 року він був виведений за штат та переїхав у Росію[107].

Пізніше 2014 року служители УПЦ в Криму відкрито виражали підтримку російським державним та військовим службовцям у регіоні.

18 березня 2016 року в Криму відзначили «День возз'єднання Криму з Росією». Від імені УПЦ (МП) в урочистостях взяв участь благочинний Севастопольського округу Кримської єпархії протоієрей Сергій Халюта[108].

Кримська єпархія УПЦ (МП) відкрито підтримує сепаратизм, регулярно публікуючи на своєму офіційному сайті матеріали відповідного змісту. 29 січня 2016 року Священний Синод УПЦ ухвалив рішення призначити на півострів єпископом архімандрита Каллініка (Чернишова), який також відкрито підтримує сепаратизм[109].

13 січня російські окупаційні війська у Севастополі вивели зенітно-ракетні комплекси протиповітряної оборони С-400 «Тріумф» на бойове чергування, влаштувавши урочистий ритуал освячення, який провели клірики УПЦ (МП) в Криму у районі мису Фіолент.[110]

28 червня 2018 року Митрополит УПЦ Сімферопольський і Кримський Лазар (Швець) відслужив молебень для російських військ, визнавши Росію «нашою Вітчизною» і «великою морською державою». На молебні були присутні прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв і інші високопоставлені чиновники РФ. Вони разом відзначали в Севастополі День хрещення Русі, а потім — День Військово-Морського флоту Росії[111]. У грудні 2019 року редакція газети «Кримська світлиця» отримала скан-копію угоди між командувачем Чорноморського флоту РФ і митрополитом Сімферопольським і Кримським (УМП МП) Лазарем від 2 квітня 2015 року щодо співпраці.[112]

Реакція на війну на сході України

Позиція УПЦ (МП) щодо сепаратистських виступів в Україні та війни на сході України є неоднорідною.

2013

Під час Євромайдану переховували на території Києво-Печерської лаври російських бойовиків Ігора Гіркіна.[113][114][115][116]

2014

  • Митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон не з'являється публічно поряд із керівництвом ДНР. У вересні 2014 року він заборонив зустрічати ікону Богоматері, яку привезли з Росії для благословіння ополчення ДНР[117]. Замість митрополита Іларіона на офіційних заходах поряд із діячами самопроголошеної республіки бере участь єпископ Новоазовський Варсонофій[118]. Так, 11 травня 2015 року він взяв участь у святкуванні «дня республіки»[119], а у вересні 2017 разом із представниками влади ДНР відкрив дзвіницю у Саур-могили.
  • З квітня по травень 2014 року священик Луганської єпархії Володимир Марецький заблокував переміщення українського війська біля села Райгородка Новоайдарського району. Він розмістив на дорозі палатку з цілодобовим чергуванням та закликав військових залишити позиції. Священник був заочно засуджений до 6 років ув'язнення. 25 травня 2014 він був затриманий у складі озброєної групи з 13 сепаратистів, яку він очолював. Реагуючи на цю справу у травні Єпархіальна рада Луганської єпархії засудила участь священників у політичних акціях та збройному протистоянні та відсторонила Володимира Марецького від виконання пастирських обов'язків. У вересні 2014 Володимир Марецький був звільнений для обміну на українських полонених[120][121][122][123].
  • У квітні 2014 священник церкви Петра і Павла в Харцизьку Володимир Очеретяний висвятив хоругвь на блокпосту сепаратистів біля Слов'янська. Матеріальну та ідеологічну підтримку сепаратистам у Слов'янську надавав місцевий священник Віталій Веселий. Також із підтримкою сепаратистів виступив благочинний Олександро-Невського округа Горлівської єпархії священик Микола Фоменко[124].
  • 9 липня 2014 Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій зробила звернення щодо ситуації на Сході України за підписом митрополита Онуфрія, де закликала всіх, хто незаконно тримає в руках зброю, скласти її та припинити кровопролиття. Також зазначалось, що територіальна цілісність України є цінністю для народу, а її розділення є гріхом перед Богом та майбутніми поколіннями[125].
  • 12 липня 2014 першим священником зі східної України, що благословив український блокпост, назвав себе архімандрит Феогност (Пушков), служитель Луганської єпархії УПЦ[126].
  • 21 липня 2014 протоієрей Олександр Авдюгин із Ровеньків вступив у публічну полемику з Феогностом (Пушковим), відкрито підтримуючи сепаратизм у своєму інтернет-блозі[127].
  • 5 серпня 2014 тимчасовий глава УПЦ (МП) митрополит Онуфрій в інтерв'ю власній пресслужбі виступив із засудженням антитерористичної операції (АТО) на Донбасі, а також відмовився визнавати причетність керівництва Російської Федерації до дестабілізації ситуації на сході України. За його оцінкою війна є братським кровопролиттям. Він закликав учасників бойових дій з обох сторін не чинити гріх вбивства[128][129][130].
  • У серпні 2014 митрополит Онуфрій відспівував заступника голови Українського союзу ветеранів Афганістану, сотника афганської сотні батальйону Айдар Олега Михнюка, який загинув 20 серпня у селищі Новосвітлівка Луганської області[131].
  • У серпні 2014 мережею поширилася новина, що на Житомирщині священник УПЦ МП відмовився відспівувати загиблого українського воїна. Пізніше родичі загиблого та сам священник спростували цей факт, а священник стверджував, що знає сім'ю загиблого, сам проводжав його на війну та поширена новина для нього образлива[132][133][134].
  • У вересні 2014 голова синодального відділу УПЦ по взаємодії зі збройними силами митрополит Августин заявив, що як військовий митрополит і по обов'язку та переконанню благословляє українське військо на захист батьківщини[135]. Декілька єпархій брали участь у благословінні військових, яких відправляли в зону бойових дій, та у зборі гуманітарної допомоги для них[136][137]. Протоієрей Олександр Лановий після того, як його рідний брат побував у полоні, служив волонтером і постійним духовним наставником військовослужбовців на передовій[138]. У травні 2017 священники Ізюмської єпархії в канун свята Миколи Чудотворця виконуючи благословіння архієрея виконали молебні про відновлення миру на українських блокпостах, а також передали бійцям гуманітарну допомогу[139].
  • У листопаді 2014 року на церемонії інавгурації голови самопроголошеної ЛНР Ігоря Плотницького був присутній митрополит Іоанникій, який очолював Луганську єпархію до 2012 року, а потім перебував на покої. Чинний луганський митрополит Митрофан (Юрчук) серед присутніх не був[140].

2015

  • 8 травня 2015 на урочистому засіданні Верховної Ради керівництво УПЦ (МП) на чолі з предстоятелем церкви Онуфрієм не встали під час вшанування в Раді бійців АТО, коли Президент Петро Порошенко зачитував імена Героїв України, які отримали це звання під час антитерористичної операції; при цьому піднялися навіть іноземці, серед них генсек ООН Пан Гімун[141][142].
  • 4 червня 2018 року митрополит Криворізький та Нікопольський Єфрем взяв участь у вшануванні пам'яті учасників антитерористичної організації на сході України[143].
  • 13 серпня 2015 року на контрольному пункті «Бугас» був затриманий архимандрит УПЦ МП Нікон (Дубляженко), у якого знайшли посвідчення батальйону «Восток». У лютому 2016 року він був обміняний на українських полонених[144][145].
  • Внаслідок політичних подій 2013—2015 рр. стосунки між віруючими УПЦ (МП) та інших церков погіршились, що призвело до переходу парафій до інших церков. За словами члена підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Віктора Єленського, 60—70 парафій УПЦ (МП) перейшли до УПЦ КП.[146]
  • На контрольованій території України частина священиків УПЦ брали участь у підтримці духу українських військовиків, тоді як на тимчасово окупованій території непоодинокими були випадки підтримки військових формувань сепаратистів, багато священиків УПЦ МП Донецької та Луганської областей надавали моральну та духовну підтримку незаконним збройним угрупованням терористів ДНР/ЛНР[147].

2016

Два луганських священника з окупованих територій, Віталій Запека та Володимир Маглена, через небезпеку виїхали на контрольовану Україною територію Луганської області. Зі слів Володимира Маглени, керівництво єпархії нейтрально поставилось до його проукраїнської діяльності в інформаційному просторі[148][149].

2017

  • За рішенням Печерського районного суду міста Києва від 2017 року священник Свято-Іверського жіночого монастиря Донецька визнаний винним у коригуванні вогню сепаратистів у 2015 році. Ім'я священика не називається, але повідомляється, що в березні 2015 він був відсторонений від служіння та що він переховується на території Росії[150]
  • 27 липня 2017 року митрополит Горлівський і Слов'янський Митрофан під прапорами прапорів «ДНР» провів молебень за загиблими «ополченцями» та освятив пам'ятник у Горлівці, на якому написано: «Вічна пам'ять мешканцям м. Горлівки, які загинули внаслідок агресії Київської хунти у 2014—2017 році»[151][152].

2018

  • На початку 2018 року священник УПЦ (МП) Євген Молчанов відмовився відспівувати загиблу однорічну дитину, яка була хрещена у церкві Київського патріархату, оскільки, за його словами, у такому разі дитина вважала нехрещеною.[153][154] Запорізький митрополит Лука підтримав свого підлеглого:
  Згідно канонів нашої церкви ми не можемо здійснювати обряд стосовно прихожан інших конфесій. Священик зробив правильно, бо якби він нарушив канони, мусив би за це нести відповідальність перед Богом. Ні батьки, ні священик у ситуації, що склалася не винні, відповідальність несе ритуальна служба, яка звернулася не до тієї церкви.[155]  
  • 8 січня 2018 року на протест проти цього випадку Активісти громадської організації «С14» влаштували в Києві акцію протесту, заблокувавши в'їзд на територію Києво-Печерської Лаври.[156] До протестувальників вийшов настоятель УПЦ (МП) Павло (Лебідь) і в ході спілкування зробив купу провокативних заяв, які викликали неабияке обурення в громадян.[157][158] Активісти заявили, що будуть продовжувати акції.[159]
  • За фактом СБУ було відкрито розслідування.[160] Генеральна прокуратура України розпочала досудове розслідування проти окремих представників Запорізької Єпархії УПЦ (МП) та організації "Союз православний «Радомир».[161]
  • 11 січня 2018 року СБУ провела обшуки у «бойового крила» Запорізької єпархії УПЦ (МП): ГО "Союз православний «Радомир», під час яких було вилучено незареєстровану автоматичну вогнепальну і холодну зброю, значну кількість набоїв, медалі «патріот Росії», проросійську символіку вказаної організації, роздруківки з текстами антиукраїнського змісту.[162]
  • 12 січня 2018 року, Герой України генерал-майор ЗСУ Ігор Гордійчук розповів, що в Святогірській лаврі клір УПЦ (МП) від самого початку російської збройної агресії переховував зброю й більше 100 терористів: чеченський загін спецназу та кадирівці.[163][164]
  • 4 червня 2018 року митрополит Криворізький та Нікопольський Єфрем взяв участь у вшануванні пам'яті учасників антитерористичної організації на сході України[143]

2019

  • В червні 2019 року десятки чоловіків, які прямували до Почаївської лаври з учасниками Хресної ходи УПЦ МП, всі були одягнені в чорні футболки, написи на яких закликають готуватись до війни були роздані паломникам організаторами — представники Кам'янець-Подільської єпархії УПЦ (МП).[165]
  • 27 липня УПЦ МП провела хресну ходу в Києві з нагоди 1031-річчя Хрещення Русі. Це сталось напередодні до запланованої 28 липня хресної ходи ПЦУ[166].
  • 28 липня 2019 року Синод вніс до церковного календаря УПЦ (МП) день пам'яті священномученика пресвітера Володимира Троєпольського, який був прославлений 1981 року Архієрейським Собором РПЗЦ, коли остання знаходилася в розколі з РПЦ. Судячи з обмеженої інформації про пресвітера Володимира Троєпольського, він був російським монархістом, «викривав революційні настрої, що насаджувалися в народі», і був убитий невідомими в 1905 році в Криму.[167]
  • У серпні 2019 року з благословення митрополита Тернопільського та Кременецького Сергія на Тернопільщині організовуються туристично-паломницькі поїздки в окупований Крим. Священники УПЦ (МП) вирішили реанімувати туристичний бізнес у Криму, який занепав після російської окупації. Крім відвідування православних храмів та монастирів Криму, вірянам також пропонують відпочити біля моря. Відповідні рекламні оголошення про «паломнічество в Крим» розмістили біля храмів УПЦ МП на Тернопільщині.[168]
  • 8 вересня 2019 року у тимчасово окупованому Донецьку бойовики урочисто відкрили погруддя російському імператорові Миколі II в донецькому селищі Гірник на території поки недобудованого храму на честь Святих царствених мучеників. Установці бюста російському імператору також сприяв митрополит Донецький і Маріупольський УПЦ МП Іларіон.[169]
  • 10 вересня 2019 року Президент Чехії Мілош Земан прийняв у Празькому Граді делегацію із семи осіб, які, за їхніми словами, «представляють інтереси русинів, які домагаються автономії в складі України». Прийом був символічно приурочений до сторіччя підписання Сен-Жерменського договору: 10 вересня 1919 року цією міжнародною угодою підтверджувалося приєднання до Чехословаччини Підкарпатської Русі — нині території Закарпаття. У складі делегації був і священник УПЦ МП Дмитро Сидор, який раніше отримав умовний термін за посягання на територіальну цілісність України.[170]
  • У жовтні 2019 року запорізький митрополит УПЦ МП Лука та нардеп Вадим Новинський проводили агітацію за «формулу Штайнмаєра».[171]
  • 12 жовтня 2019 року, як вже кілька років поспіль, на території Києво-Печерської лаври відбулись «козацькі Ради» «Міжнародної громадської організації Козацтво Запорозьке». Під головуванням «гетьмана» Дмитра Сагайдака розпочалося спочатку спільне засідання чергових 69-ї Малої та 36-ї Верховної козацьких Рад, а потім позачергової 8-ї «Великої Ради МГО Козацтва Запорізького». Митрополит УПЦ (МП) Августин благословив на проведення плідної діяльності та очолив вшанування загиблих, померлих від поранень і по старості козаків ГО «Козацтва Запорозького».[172]

2020

У 2020 році УПЦ МП провела форум «Люди миру» у Свято-Гірській лаврі. Журналісти звинуватили у впливі Віктора Медведчука на форум, проте в УПЦ (МП) це відкинули. Сам Медведчук підтримав форум «Люди миру»[173]. Серед учасників форуму був журналіст Молчанов Юрій, який має проросійські погляди і вважає, що «мутований націоналізм» призвів до розколу суспільства[174]. Також до оргкомітету увійшов співак, нагороджений Путіним — Олег Карамазов.[175] Також участь у проєкті взяв намісник Святогірської лаври Арсеній (Яковенко), який раніше висловлював думку, що Україна перша почала війну з Росією.[176] На форумі виступила вірянка УПЦ (МП), жителька с. Піски, яка сказала, що не розуміє навіщо звільнили її село від сепаратистів і звинуватила українських військовослужбовців у мародерстві. Вона порадила їм «викопати окопи в себе вдома»[177][178][179].

2022

  • Після початку російського вторгнення в Україну священники УПЦ МП серед іншого сприяли російським окупаційним військам, допомагали росіянам виявляти сили спротиву та коригували російську артилерію.[180] Були співчасниками звірств російських військових у Бородянці.[181] Продовжували активно вести пропаганду «русского міра»[182] й розпалювати релігійну ворожнечу.[183] Настоятель Лисичанського Свято-Тихвинського храму Андрій Павленко передавав координати українських військових росіянам, а також передавав їм списки кого потрібно було вбити.[184]
  • Також у Києво-Печерській лаврі та храмах УПЦ МП продовжували молитви за Росію.[185]
  • Митрополит УПЦ (МП) в Черкасах закликав до відновлення єдності з РПЦ і Гундяєвим.[186]
  • 9 травня 2022 року священник Херсонської єпархії УПЦ МП Геннадій Шкіль святкував разом із російськими окупантами «день побєди»[187], а перед тим звинувачував ЗСУ в обстрілах мирних мешканців міста Голої Пристані[188]. 15 червня 2022 року Геннадій Шкіль виступив у Російському православному університеті святого Іоанна Богослова в Москві та розповів про «переслідування» УПЦ МП в Україні та «поступову нормалізацію життя» після російської окупації[189]. Шкіль відспівав колаборанта Дмитра Савлученка, якого ліквідували українські партизани[190].
  • 13 липня 2022 року архієреї Луганської, Сєвєродонецької та Ровеньківської єпархій УПЦ МП зустрілися з колаборантом Пасічником «з метою зміцнення та розвитку церковно-державних відносин у регіоні»[191].
  • У червні 2022 року Митрополит Ізюмський та Куп'янський Єлисей не тільки не засудив російське вторгнення в Україну, але й перейшов на бік російських окупантів[192]. У серпні 2022 року він благословив на «добрі справи» колаборанта Віталія Ганчева[193]

2023

  • В ніч з 6 на 7 січня на могилі Блаженнішого Володимира було спалено два білих клобуки.[194]
  • 11 січня віряни і духовенство УПЦ (МП) звернулися до свого керівництва з проханням озвучити реальний статус церкви і ставлення до війни.[195][196] Це звернення залишилося проігнорованим.[197]
  • У січні Кременецький районний суд Тернопільської області оштрафував ректора Почаївської семінарії УПЦ (МП) за розпалювання релігійної ворожнечі.[198] також СБУ викрила на закликах до захоплення Києва прислужника Спасо-Покровського жіночого монастиря УПЦ (МП).[199]
  • У січні Вінницька єпархія УПЦ МП опублікувала відеокавер на пісню «Батько наш Бандера».[200]
  • Також СБУ затримала в Києві одного з російських блогерів, який переховувався в монастирі УПЦ (МП).[201][202][203]
  • В березні 2023 року розрив спілкування з РПЦ підтверджено виявився фікцією.[204][205][206]
  • 2 квітня після затримання Павла (Лебедя), у Свято-Покровському Кафедральному соборі Хмельницького стався інцедент з побиттям військового 19-го ОСБ священослуителем УПЦ (МП), після того як він запитав «Скільки людей ще має загинути, щоб ви перестали ходити в московський патріархат?».[207][208][209] Також генерал-майор СБУ в запасі Віктор Ягун прокоментував ситуацію, що представники УПЦ (МП) хочуть спровокувати кровопролиття.[210] Окрім того, попри припинення користування Онуфрій (Березовський) провів недільну службу в Хрестовоздвиженській церкві Києво-Печерської лаври.[211]
  • Служба безпеки зібрала доказову базу на колишнього настоятеля одного із храмів Ізюмської єпархії УПЦ (МП), який підтримав російську збройну агресію.[212] 6 квітня 2023 року СБУ повідомила про підозру Феодосію (Снігірьову), митрополиту Черкаської єпархії УПЦ (МП), щодо заперечення російської агресії та глорифікації її учасників.[213][214]
  • 28 квітня СБУ виявила ще одного послушника Почаївської лаври, який публічно виправдовував російську збройну агресію та її воєнні злочини.[215]

2024

У березні виявилося що священники продовжують поминати московського патріарха Кирила, як голови своєї церкви, зокрема у Введенському монастирі в Києві.[216]

У березні до Верховної Ради України надійшов лист з приводу законопроєкту про заборону Російської православної церкви від американської адвокатської контори, фінансується підсанкційним колишнім депутатом Вадимом Новинським. У листі містяться погрози у разі прийняття закону про заборону УПЦ (МП).[217][218]

Критика

Деяких представників УПЦ МП критикують за яскраво виражену антиукраїнську позицію, якої вони на найвищому рівні продовжують притримуватись, зокрема, протягом всієї російської війни проти України.

 
Онуфрій отримує нагороду від Путіна, липень 2013

У період 2005—2013 років УПЦ (МП) брали активну організаційну участь в проведенні в Києві та інших українських містах Російських маршів до дня єднання росії,[219][220][221][222] та приурочених хресних ходів, зокрема з Києво-Печерської лаври активно залучаючи пов'язані «козачі організації».[223][224][225]

  • У листопаді 2008 року Онуфрій публічно заявив, що Голодомор 1930-х років український народ «заслужив» сам: «Голодомор — это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни»[226]. 30 листопада 2014 року на молебні перед Михайлівським Собором Патріарх Філарет виклав відому (тотожну) позицію УПЦ КП: «У Біблії написано, що без волі Божої волос не впаде з голови людини. Отже, якщо Бог попустив в Україні Голодомори, чи зараз війну на Сході, то це Він вразумляє нас, щоб ми усвідомили свої гріхи та позбавилися їх».
  • Незважаючи на те що РПЦ наклала анафему на гетьмана Івана Мазепу в багатьох соборах і церквах які збудовані коштом гетьмана Івана Мазепи служать клірики УПЦ (МП), наприклад у Чернігівському Святотроїцькому соборі служить єпископ Амвросій (Полікопа)[227].
 
Молитви за спасіння держави Російської. Фрагмент книги «Повний православний молитвослов на всяку потребу», видання Свято-Успенської Почаївської Лаври (УПЦ МП), 2014[228][229]
  • Керівник церкви митрополит Онуфрій називає донецьких терористів «ополченцями»[230].
  • Представники церкви активно співпрацюють із колишніми членами Партії регіонів і разом беруть участь в офіційних подіях[231].
  • Предстоятель УПЦ (МП) митр. Онуфрій публічно не підтримує вшанування пам'яті бійців АТО, наприклад, відмовився вставати разом з іншими присутніми у ВРУ, щоб згадати загиблих українських бійців хвилиною мовчання. Сам митрополит пояснив це «бажанням підкреслити необхідність якомога скоріше припинити вогонь»[232][233].
  • Одну з церков УПЦ (МП) в Полтаві було «прикрашено» гербом Російської імперії, двоголовим орлом, і зображенням Петра I, який нищить синьо-жовтий прапор Швеції[234].
  • Учасники хресної ходи УПЦ (МП) в Києві брали участь з імперськими прапорами і георгіївськими стрічками[235].
  • 13 серпня 2014 пресслужба УПЦ КП розкритикувала обрання митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія главою УПЦ (МП) та завила, що цей вибір демонструє залежність більшості єпископів цієї церкви від доктрини «русского мира», яка стала ідеологічним підґрунтям агресії Кремля проти України, та означає відмову від діалогу про створення єдиної Помісної Православної Церкви, оскільки саме Онуфрій свого часу блокував цей діалог[236].
  • У вересні 2014 єпископ УПЦ МП Лонгин (Жар) заявив «Як можна підняти зброю і стріляти в Боже творіння?….Я не благословляю вас йти на війну», тим самим зриваючи мобілізацію в ЗСУ. Також він заявив що ніколи не буде "згадувати на Божественній літургії цих проклятих керівників нашої країни[237][238].
  • Священники УПЦ (МП) неодноразово підтверджували свій зв'язок із терористами «ЛДНР» конкретними діями, зокрема 2017 року два священники УПЦ (МП) в Кадіївці благословили полк «козаків ЛНР» на війну з Україною[239].
  • На початку російсько-української війни храми УПЦ МП на Донбасі служили складами зброї для російських військ[240].
  • Обурення у суспільстві викликала відмова представника Московського патріархату відспівувати трагічно загиблого хлопчика у Запоріжжі, якого вбив своїм падінням сусід-самогубець вистрибнувши з вікна. Священник відмовив, дізнавшись від батьків що дитину хрестили у церкві Київського патріархату, сказавши, що ця церква не канонічна, а дитина вважається нехрещеною[241][242].
  • Митрополит УПЦ Сімферопольський і Кримський Лазар (Швець) відслужив молебень для російських військ, визнавши Росію «нашою Вітчизною» і «великою морською державою»[111].
  • в Криму відзначили «День возз'єднання Криму з Росією». Від імені УПЦ (МП) в урочистостях взяв участь благочинний Севастопольського округу Кримської єпархії протоієрей Сергій Халюта. Таким чином він підтвердив що Крим не є Українським[108].
  • Кримська єпархія УПЦ відкрито підтримує сепаратизм, регулярно публікуючи на своєму офіційному сайті матеріали відповідного змісту. 29 січня 2016 року Священний Синод УПЦ ухвалив рішення призначити на півострів єпископом архімандрита Каллініка (Чернишова), який також відкрито підтримує сепаратизм[109].
  • У травні 2015 року СБУ провела обшук в Одесі, де відзначав 25-річчя працівник єпархії УПЦ (МП) Дмитро П., журналіст на одеському телеканалі і помічник народного депутата. На вечірку той запросив колег із єпархії МП: семінаристів ОДС і КДАіС і священнослужителів УПЦ (МП). Гості подарували торт із зображенням герба і прапора терористичної організації «ДНР», а також прапора Росії. Чоловік запросив на свято десяток проституток, які виявилися переселенцями з окупованого РФ Донбасу. Під час обшуку співробітники СБУ вилучили в одного з гостей пістолет і патрони калібру 5,45[243][244][245].
  • Священнослужителі Рівненської єпархії УПЦ (МП) влаштували величезний дитячий хоровий фестиваль недільних шкіл. Цим заходом отці разом із дітками «вшанували пам'ять» Царя Миколая ІІ[246]. Це викликало критику в громадськості. Юрій Чорноморець, релігієзнавець: «Люди з УПЦ (МП) зовсім не відчувають у якій країні вони живуть, з якою країною йде 4 рік війна. Колись, 10 років тому, мене спитали, хто Вам Микола Романов. Я відповів, не думаючи: голова ворожої нам держави, який до нас не має ніякого відношення. Тут треба чітко провести межу: якщо єпископи УПЦ, які тут є на фотках бажають святкувати 100-річчя пам'яті Царської родини, то нехай це роблять на великих просторах Росії, а не у нас в Україні, і тим більше — не на Рівненщині, де і так УПЦ „на птичих правах“. Євстратій (Зоря), речник УПЦ КП: „Мы — не МП, мы — не русский мир“… Монастир на Рівненщині (!) з гордістю поширює таку інформацію, ще й російською — хоч і ламаною — мовою. „Онышковцы“, „участь“. А потім офіційні речники МПвУ знову скажуть, що викриття пропаганди їхньою конфесією ідей „русского мира“ — „наклеп“»[247].
  • Президент України Петро Порошенко на Параді до Дня Незалежності України заявив: "Ми маємо твердий намір розрубати останній вузол, яким імперія відчайдушно намагається нас прив'язати до себе. Ми сповнені рішучості покласти край протиприродному та неканонічному перебуванню вагомої частини нашої православної спільноти у залежності від російської церкви. Церкви, яка освячує гібридну війну Путіна проти України, яка день і ніч молиться за російську владу і за військо — теж російське[248].
  • У грудні 2018 року на допит до управління СБУ у Рівненській області було викликано 14 священників УПЦ МП[238].
  • У серпні 2018 року представники УПЦ МП Донецької та Маріупольської єпархії почали активно закликати вірян вступати до лав «ДНР», повідомляв Дмитро Тимчук[249].
  • У кінці вересня 2018 року предстоятель УПЦ (МП) Онуфрій був внесений у базу сайту Миротворець як «агент впливу РПЦ» і «противник створення незалежної помісної Церкви в Україні». Також у розділ «Чистилище» потрапили інші клірики УПЦ (МП) архієпископи Новокаховський і Генічевскій Філарет, Львівський і Галицький Філарет, Криворізький і Нікопольський Єфрем, Кам'янець-Подільський і Городоцький Феодор, єпископи Хустської, Виноградівської та Донецької єпархій. На це відреагував глава пресслужби УПЦ Василь Анісімов: «Наша демократична, страшенно європейська країна реанімує у себе найбридкіші та найзлочинніші діяння тоталітаризму»[250].
  • у жовтні 2018 року Олександр (Драбинко) заявив, що священники УПЦ (МП) не повинні щоразу поминати очільника РПЦ Кирила, оскільки за правилами належить поминати безпосередньо свого керівного архиєрея, а ось цей архиєрей повинен поминати Предстоятеля своєї Церкви: «У нас якось склалося так, що у всіх служебниках під час Божественної Літургії було прописано в обов'язковому порядку, навіть кожному пересічному сільському священнику, поминати Патріарха Московського. Але це не зовсім правильна практика, бо ніде в помісних Церквах такого немає. Завжди священник певної єпархії поминає свого єпархіального архиєрея. Єпархіальний архиєрей повинен поминати митрополита Київського, а вже митрополит Київський повинен поминати того, хто є першим: або Патріарха Московського, або іншого Патріарха, у веденні якого знаходиться його Церква». Він додав, що цю практику використали священники УПЦ (МП), коли почалася війна в Донбасі[251].
  • Патріарх Філарет: «Якби в Україні була одна церква, війни б не було, тому що Путін не мав би підтримки в Україні. Зараз вона у нього є — це Московський патріархат. Не просто словами, а діями допомагають, духовенство і віруючі Московського патріархату, сепаратистам і агресорам»[252].
  • У Кривому Розі декілька десятків активістів пікетували резиденцію митрополита Криворізького і Нікопольського УПЦ (МП) Єфрема (Кицая). У них були плакати: «Ми за Томос. Єфрем — ти з нами?», «Нам потрібна наша Церква, а не Путінська», «Кривому Рогу Українська церква», «Іди від Москви, повернися в Україну, Єфреме». Поліцейські які прибули на місце не стали нікого затримувати. На воротах резиденції митрополита активісти почепили плакати із закликами переходити до нової Церкви[253][254][255].
  • В 27 лютого 2019 року обшуки у приміщеннях групи охоронних компаній «Служба безпеки Стелс», співзасновником яких є Вячеслав Павлів (диякон храму на честь Іосафа Бєлгородського УПЦ (МП)) виявили літературу антиукраїнського змісту (книга Проєкт Росія), яка закликає до міжрелігійної ворожнечі, вогнепальну зброю і набої до неї. Також встановлено зв'язок вказаного священнослужителя УПЦ (МП) з російськими парамілітарними структурами[256].
  • Журналіст Родіон Шовкошитний вважає, що більша частина відповідальності за початок війни між Україною й Росією лежить на УПЦ МП і саме вона була головним інструментом у підготовці російської агресії ще задовго до подій 2014 року[257].
  • У травні 2019 року Патріарх КПЦ Варфоломій І сказав «Шокуючі політичні події, через які були сформовані нові, зовсім інші геополітичні умови, зробили присутність Московського патріархату небажаною, і такою, що завдає шкоди інтересам української нації і єдності українського народу. З цієї причини цілком зрозуміло, чому велика частина українського народу бажає церковного звільнення від церкви, яка допомагає або навіть служить інтересам держави, яка перебуває в конфлікті з Україною»[258].
  • Улітку 2019 року було оприлюднено лист до СБУ, ГПУ та РНБО від двох релігієзнавців у якому УПЦ МП інкримінують «численні факти розпалювання міжконфесійної ворожнечі, використання мови ненависті, закликів до повалення конституційного ладу в Україні, підтримки незаконних збройних формувань „ДНР“ та „ЛНР“, колабораціонізму з маріонетковим керівництвом ОРДЛО та окупаційною владою в Криму, які здійснюють представники цієї церкви»[238].
  • У 2020 році єпископ Митрофан (Нікітін) заявив, що УПЦ МП: «не учасники якого-небудь політичного процесу і категорично уникаємо, щоб у церковній проповіді давали оцінки політичним діям чи політичним гаслам тієї чи іншої сторони (Л/ДНР і України). Ставлячись до людей як до своєї пастви по обидві сторони конфлікту, ми зберегли здатність бути для них у першу чергу Церквою, а не якоюсь політичною організацією». Він впевнений, що УПЦ МП не ділить на своїх і чужих. «…Церква має здатність пастирського окормлення і не ділить людей на „своїх“ і „чужих“, ставиться до них не як до ворогів, а як до своєї єдиної пастви, через Її голос можна доносити якісь думки і пропонувати справжні щирі кроки».[151] Також він каже, що у Л/ДНР війни не хочуть: «люди з тієї сторони війни не хочуть».[259]
  • Священники УПЦ МП Устименко Олександр і Григорій неодноразово помічені в акціях сепаратистів ЛНР і співпраці з ними.[260] Олександр Устименко нагороджений главою ЛНР Ігорем Плотницьким медаллю.[261][262]
  • 4 липня 2020 року офіційний сайт Олександрівського благочиння УПЦ МП що знаходиться на окупованій території України (територія так званої ЛНР) назвав військовослужбовців української армії «нацистами», а терористів ЛНР «героїчними захисниками». Крім того, на сайті відсутні абревіатури УПЦ. По одному із посилань сайту доступні новини РПЦ.[263]
  • Монах УПЦ (МП) Венедикт Хромей виступає за створення Русинської народної республіки, а також підтримує російську пропаганду про те, що Грузія напала на Цхінвалі.[264]
  • Учасниця форуму «Люди миру», який організований УПЦ (МП) у вересні 2020 року, попросила військових ЗСУ викопати окопи в себе в дома[265] ніж у Пісках і звинуватила їх у мародерстві. За її словами українські військові «виносили все».[266]
  • Одна із вірян УПЦ МП що була на форумі в Лаврі 22 лютого 2021 року, в соцмережах поширювала дописи із похвалою російській армії та російському імператору Миколаю ІІ.[267]
  • У квітні 2020-го на Великдень, попри карантин, викликаний епідемією коронавірусу, працівники УМЦ МП проводили служіння у своїх церквах[268]. З огляду на це, поліція порушила п'ять кримінальних справ проти організації[269].

Знищення історико-культурних цінностей

 
Традиційна баня ВКЛ (традиційний чотирикутний сонячний хрест) та російська цибулина (8-конечний московський хрест)

Після активізації релігійного життя у 1990-х роках набула поширення реконструкція пам'яток сакральної архітектури, що використовуються УПЦ (МП). Ці реконструкції здійснюються з порушенням чинного законодавства у сфері охорони пам'яток і характеризуються цілеспрямованою посадкою позолочених бань-цибулин, зміною автентичного вигляду окремих архітектурних елементів, використанням будівельних матеріалів та методів, неприпустимих при реставрації.

У 1987-1994 роках Низкиницька парафія була першим приходом Павла (Лебідя). Будучи настоятелем Успенського храму в Низкиничах під його керівництвом було зруйнувано частину історично-архітектурної спадщини часів Адама Киселя — знищено внутрішній декор з фамільними гербами Адама Киселя, а також зник унікальний бароковий іконостас XVIII століття.[270]

Будівництво в 2009—2013 роках Преображенського собору та кількох нових корпусів в російському стилі на території пам'ятки національного значення в Почаївській лаврі.

Руйнування францисканського Костелу Успіння Діви Марії (пам'ятка національного значення) в 2006-т.ч. роках в Кам'янці-Подільському.

Пребудова Зимненського монастиря в російському стилі, уподібнення до перебудованого за радянських часів Корецького монастиря.

Широко практикується плюндрування старовинних дерев'яних сільських церков з обшиванням їх пластиковою вагонкою, або бляхою, вставленням метало-пластикових вікон і тому подібне.

У Національному Києво-Печерський історико-культурному заповіднику зафіксовано велика кількість порушень, найгрубіші з них — незаконна забудова. Загалом УПЦ МП збудувало 36 об'єктів, серед них 15 капітальних споруд, які не передбачені генеральним планом розвитку і збереження цих пам'яток[271]. 13 квітня 2023 року слідчі поліції Києва розпочали кримінальне провадження за ст. 298 ККУ «Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини» на території Києво-Печерської лаври[272].

У Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику також зафіксована велика кількість порушень, зокрема новобудов, які порушують архітектурний ансамбль, порушення історичної пам'ятки, виявлено факти незаконного відбирання комунальної власності в громади до московської церкви та незаконного переведення земель.[273] Виявлене розграбування поховань у криптах під собором у Кременці.[274]

Насадження російської культури та архітектури

Широко застосовується заміна сяйних хрестів на російські восьмиконечні. Продовжується практика часів російської імперії вживання Російсько-візантійського й Псевдоросійського стилів в архітектурі новобудованих церков.

До прикладу будівництво Церкви Святої Трійці біля НСК Олімпійський у Києві 2013-т.ч. на місці шкільного стадіону Природничо-наукового ліцею № 145.[275][276][277]

Будівництво Церкви священновеликомученика Володимира, Митрополита Київського та Галицького у Бродах в 2003—2008 роках.

Будівництво церкви преподобного Сергія Радонезького (на Солом'янці) в м. Києві в 2007—2020 роках.

Відбудова церкви ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» (Голосіївська пустинь) в 1999—2003 роках.

Звична практика повсюдного розставлення дерев'яних церков-МАФів, часто без погодження з місцевими громадами, щляхом самозахоплення земель,[278] інколи з подальшим узаконенням таких захоплень через корупцію в місцевих адміністраціях.

Кримські Єпархії УПЦ (МП)

18 серпня 2014 року прессекретар УПЦ (МП) протоієрей Георгій Коваленко в рамках пресконференції заявив, що Українська православна церква Московського патріархату розглядає тимчасово анексований РФ Крим у березні цього року як територію України і виступає за повернення півострова під контроль Києва, при цьому священнослужителі раді, що єпархії УПЦ (МП) залишаються в Криму і підкоряються Київської митрополії[279].

Ці заяви суперечать позиції РПЦ: в березні 2014 року глава синодального відділу із взаємин Церкви і суспільства протоієрей Всеволод Чаплін закликав українців не протестувати з приводу втрати півострова і висловив надію, що місія російських воїнів із захисту свободи і самобутності цих людей і самого їхнього життя не зустріне запеклого опору. Сам патріарх Кирило не зміг бути присутнім у Георгіївському залі Кремлівського палацу, де 18 березня президент Російської Федерації Володимир Путін зачитував своє звернення про приєднання Криму[279], висловивши спільно зі Священним синодом РПЦ 19 березня 2014 року наведену позицію: для світу серед віруючих Церква знаходиться поза політичними взаєминами.

У кінці серпня 2020 року священники «УПЦ МП» благословили на бойові завдання російських моряків ВМФ РФ.[280] Це відбулось повторно і у лютому 2021 року.[281] У лютому 2021 року єпископ УПЦ (МП) Калінік (Чернишов), якого висвятив Онуфрій у Ніжині, благословив хоругву на бойовий крейсер ВМФ РФ «Грайворон»[282].

18 березня 2021 року представники і священники Кримської єпархії взяли участь у в «урочистостях з нагоди Дня возз'єднання Криму з Росією». У Криму священники УПЦ МП благословляють військових ЗС РФ на «захист батьківщини»[283], а також «на ратне служіння»[284]. Служителі Кримської єпархії благословляли зброю окупаційних військ РФ, щоб вони «виганяли полки чужинців, які посягають на РФ».[285]

Обшуки 2022 року

У листопаді 2022 на тлі російсько-української війни в низці храмів УПЦ (МП) було проведено обшуки. Зокрема, у Києво-Печерській Лаврі виявили пропагандистську літературу[286], а також громадян Росії, що переховувалися у приміщеннях лаври[287][288][289]. Пропагандистську літератури та кошти незрозумілого походження виявили також у храмі УПЦ на Рівненщині[290] та Буковині[291], а в одному з храмів Чернівецькій області слідчі стали свідками фізичної близькості секретаря Чернівецької єпархії УПЦ (МП) Архімандрита Никити з хлопцем, що співає в місцевому хорі[292]. Після оприлюднення результатів обшуку, депутат Микола Княжицький подав до ВРУ законопроект стосовно заборони УПЦ (МП)[293][294]. Синод УПЦ (МП) назвав звинувачення у колабораціонізмі «необґрунтованими та недоведеними»[295].

У листопаді обшуки в Тернопільській єпархії УПЦ (МП) виявили в семінарії та єпархії російські пропагандистські матеріали, що заперечують існування України[296]. Під час обшуків, проведених на об'єктах УПЦ (МП) у Київській[297], Херсонській, Черкаській, Житомирській та Волинській областях, було виявлено підробні документи, російську пропагандистську літературу, російські паспорти та інші докази співпраці місцевих працівників та керівництва із російськими окупантами[298][299]. Обшуки пройшли у Закарпатській, Рівненській і Житомирській областях, вони виявили склади з прокремлівською літературою, російськими методичками, книгами про сатанізм і молитовники за московського патріарха Кіріла[300].

Після обшуків у приміщеннях Харківської єпархії, було виявленор сотні тисяч готівки (зокрема, російськими рублями), прокремлівську літературу та російські сухпайки[301].

Заборона діяльності

МВС України заборонило залучати священників УПЦ (МП) до капеланської служби в Національній гвардії. Представники Нацгвардії зазначають: «У нас це заборонено[302]. Вони хочуть, але у нас так не можна. Це була не тільки наша думка, а й думка Міністерства культури, Міністерства юстиції»[303]. Це узгоджується з наказом, в якому говориться — «не допускаються священники, духовні центри яких знаходяться на території країни-агресора»[303].

2022

Після повномасштабного вторгнення РФ до України місцеві ради почали ухвалювати рішення про призупинення діяльності чи про заборону діяльності УПЦ МП на території своїх громад. Такі рішення не мають юридичної сили, оскільки органи місцевого самоврядування не мають відповідних повноважень — заборона можлива тільки рішенням суду[304][305]. Також велика кількість громад цієї організації діє без державної реєстрації, тобто фактично це самозахоплені історичні церкви.[306][307]

Низка обласних, міських, селищних та сільських рад звернулися до Верховної Ради, прем'єр-міністра та Президента України законодавчо заборонити діяльність УПЦ МП на території України[325][331][332][333][334][335][336][337][338][339][340][341].[342][343][344][345]

2023

Колабораціонізм з Росією

26 квітня 2022 року правоохоронцями був затриманий настоятель церкви Святої Тихвінської ікони Божої Матері протоієрей Андрій Павленко, який збирав для ворога інформацію про чисельність, дислокацію, техніку, а також озброєння ЗСУ у Сєвєродонецьку та в прилеглих до міста селах. Йому інкриміновано колабораційну діяльність (ч.2 ст.28, ч.7 ст. 111-1 КК України)[380]. Павленко уклав угоду з прокурором — повністю визнав вину та «розкаявся». Суд визнав священнослужителя винним та призначив йому покарання у виді 12 років позбавлення волі[381][382]. 14 грудня 2022 року колаборант був обміняний на Суеді Мурекезі, громадянина США якого захопили окупанти в полон у Херсоні[383]. Після обміну Павленко дав інтерв'ю російським пропагандистам, у якому називав себе «політичним в'язнем»[384].

У березні 2022 року настоятеля парафії УПЦ МП в с. Ужачин Новоград-Волинському районі Житомирської області, під час спілкування на вулиці з місцевими мешканцями, публічно закликав до підтримки російського вторгнення в Україну. Він намагався переконати громаду в тому, що Росія «прислала війська звільнити українців від нацистів та бандерівців, захистити російськомовне населення братнього народу та для попередження вторгнення військ НАТО на територію російської федерації», а також закликав місцевих мешканців «покаятись та об'єднатись у цій боротьбі з братнім російським народом». Також він стверджував, що вбивають мирних мешканців та руйнують їхні будинки не російські окупанти, а Збройні сили України[385]. 5 липня 2022 року священика УПЦ МП Новоград-Волинський міськрайонний суд визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України (Колабораційна діяльність) і призначив йому покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, у органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 13 років[386].

У травні 2022 року в смт Ярова настоятель «Казанської» парафії Горлівської єпархії УПЦ МП вступив у змову з російськими окупантами та за їх вказівкою організував збір мешканців у приміщенні місцевого клубу. Священик повідомив громадянам, що населений пункт перебуває під контролем військ РФ і необхідно обрати нового керівника місцевої влади для взаємодії з ворогом. Після визволення Ярової від російських загарбників правоохоронці затримали настоятеля. Чоловіку повідомлено про підозру у колабораційній діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК України). Йому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави[387]. 15 лютого 2023 року Індустріальний районний суд Дніпра ухвалив вирок Миколі Зірці, який пішов на угоду зі слідством і повністю визнав вину. Суд призначив йому 7 років в'язниці та позбавив права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування впродовж 12 років з конфіскацією майна[388]. 16 лютого 2023 Микола Зірка разом з іншими росіянами обміняний на українців[389].

17 жовтня 2022 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив вирок Олександру Бойку, священнику УПЦ МП, який служив у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Дептівка Конотопського району. Обвинувачений пішов на угоду зі слідством і повністю визнав вину. Бойка звинуватили за статтею ч. 1 ст. 436-2 ККУ. За статтею «колабораційна діяльність» Бойка оштрафували на 34 тисячі гривень, а за глорифікацію осіб, що здійснювали збройну агресію Росії проти України — присудили два роки виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % від суми заробітку. За сукупністю злочинів та поглиненням менш суворого покарання більш суворим Бойку призначили покарання — виправні роботи (це мінімальне покарання, передбачене частиною 1 ст. 436-2 ККУ)[390].

11 жовтня 2022 року СБУ провела обшуки у Іонафана, митрополита Тульчинського і Брацлавського, його звинуватили у розпалюванні релігійної ворожнечі та виправданні війни РФ проти України[391][392]. 7 листопада 2022 року СБУ повідомила про підозру Іонафану за ч. 2 ст. 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками). За висновками експертизи, СБУ, митрополит здійснював умисні дії, спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями[393]. Міський суд Вінниці визнав митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких) винним у публічному виправданні російської агресії та призначив йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд визнав митрополита винним за всіма пунктами обвинувачення:

ч. 2 ст. 109 ККУ – дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади;
ч. 1 ст. 110 ККУ – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України;
ч. 2 ст. 161 ККУ – порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками;
ч. 3 ст. 436-2 ККУ – виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників[394].

20 лютого 2023 року СБУ оголосила про підозру в розпалюванні міжконфесійної ворожнечі Феодосію, на цей час керівнику Черкаської єпархії УПЦ (МП)[395][396]. 6 квітня 2023 року митрополиту Феодосію СБУ повідомили про підозру за ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України (Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників)[397].

1 березня 2023 року СБУ затримала настоятеля храму УПЦ (МП) в Шосткинському районі, який збирав для фсб розвіддані про оборону Сумщини[398]. Він також збирав персональні дані керівників місцевих органів влади, правоохоронців та громадських активістів і збирав дані про патріотично налаштованих громадян. Ця інформація потрібна була загарбникам для проведення прицільних ракетних та масованих артилерійських ударів по регіону, а також здійснення диверсійних вилазок. У поле зору окупантів він потрапив через свої проросійські погляди. Був затриманий співробітники СБУ на спробі передачі агресору закритих відомостей про посадовців місцевих військових адміністрацій. Слідство встановило, що після початку повномасштабного вторгнення клірика дистанційно завербував співробітник фсб росії. На вирок суду колаборант очікував під вартою. 25 жовтня 2023 року суд визнав його винним за ч. 2 ст. 111 ККУ (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), та засудив до 15 років ув'язнення[399].

9 травня 2023 року архімандриту Іоанну (Прокопенко) повідомлено підозру за частиною 5 та 6 ст. 111-1 ККУ (колабораційна діяльність). 2022 року Прокопенко брав участь у заході «Форум общественного движения „Мы вместе с Россией“» в Мелітополі[400], у вересні 2022 взяв участь у «святі» в Москві, де було оголошенно «приєднання» Росією окупованих частин Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі[401].

18 травня 2023 року архімандриту Матвію (у миру Михайло Пімашин), наміснику чоловічого монастиря на честь Піщанської ікони божої матері Ізюмської єпархії УПЦ МП, повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 436-2 ККУ (виправдовування збройної агресії РФ проти України з використанням ЗМІ). Пімашин підтримав російських загарбників і «на власному прикладі» закликав зробити це інших місцевих мешканців. Також Пімашин виступив у пропагандистському відео російської пропагандистки Ганни Долгаревої з виправдовуванням збройної агресії рф проти України та засудження українських військових. Йому загрожує до 8 років в'язниці[402].

26 липня 2023 року СБУ повідомила про підозру митрополитові УПЦ МП Іосифу (в миру Олексій Масленніков), за ч. 1 ст. 436-2 ККУ (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікація її учасників)[403]. У вересні 2022 року він взяв участь у богослужінні в монастирі Свердловської області, де під час відправи спільно з представниками РПЦ благословляв російських військових, які воюють проти України, та вихваляв рішення путіна щодо проведення мобілізації в росії. Оскільки зловмисник переховується від українського правосуддя на території росії, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності.

2 листопада 2023 року священник УПЦ МП Дмитро Завялець був засуджений Глибоцьким районним судом за колабораційну діяльність (ч. 1 ст. 111-1 ККУ). Йому суд на 12 років заборонив проводити богослужіння та займати посади в релігійних організаціях. Суд визнав пом'якшувальними обставинами щире каяття, повне визнання вини, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, хоча воєнний стан є обставиною, яка обтяжує покарання. Під час досудового розслідування правоохоронними органами було встановлено, що священик УПЦ МП Дмитро Завялець 23 березня 2023 на цвинтарі села Черепківці, під час похорону українського вояка, публічно звернувся з промовою до людей на похованні[404]. У промові священослужитель сказав, що «...Донбас і Крим не наші землі, що там російськомовні люди і українців там ненавидять, тому не треба туди йти», та «Америка буде воювати з Росією на території України, що ми зараз і бачимо, що зараз і робиться»[405].

СБУ відкрила у 2022 році 52 кримінальні справи проти 55 священиків УПЦ (МП) включно з 14 архієреями[406][407].

25 січня 2023 року Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про санкції проти УПЦ МП та її оточення[408].[409][410]

Станом на 4 жовтня 2023 року за матеріалами СБУ розпочато 68 кримінальних проваджень щодо представників УПЦ МП, з яких 14 – митрополити церкви. Як зазначають в Службі безпеки, серед викритих злочинів – 20 фактів держзради, колабораціонізму та пособництва країні-агресору. Крім того, правоохоронці розслідують 18 проваджень щодо публічної агітації до релігійної ненависті, а також продажу вогнепальної зброї та поширення дитячої порнографії.[411][412].

Статистика

Кількість вірян

Найбільшою кількість вірян цієї релігійної громади була в середині 2000-х років, але вже у 2010-х кількість вірян зменшилася. Так у 2010 році за даними Державного комітету України у справах національностей та релігій у них було вже 9,5 мільйона вірян в Україні, 23,6 % серед усіх православних українців.[413]

У 2013 року, згідно з опитуванням «Центр Разумкова», 19,6 % усіх опитаних українців зараховували себе до парафіян УПЦ Московського патріархату (27,7 % серед православних українців), у 2014 році — 17,4 % (24,8 % серед православних українців), в 2016 році — 15 % (23 % серед православних українців)[414].

У 2018 році за даними «Центр Разумкова», кількість їх вірян в Україні впала до 5 мільйонів (19,1 % з усіх православних в Україні, або 12,8 % з усіх українців)[415]. Станом на травень 2019 року до УПЦ (МП) зараховують себе ~4,19 млн, 16 % опитаних православних українців[416].

2019 року, згідно з опитуванням «Центр Разумкова», 10,6 % опитаних українців відносили себе до парафіян УПЦ Московського патріархату, або ж 16,3 % серед усіх православних українців[417].

У січні 2020 року, за даними опитування «Центр Разумкова», тих православних українців, хто зараховував себе до вірян УПЦ МП, була 21,9 %, або 13,6 % серед усіх українців[417][418]). За опитуванням КМІС до вірян УПЦ МП себе зараховували 15 % православних українців[3].

У червні 2021 року, за опитуванням КМІС, 18 % православних українців зараховували себе до парафіян УПЦ МП[3].

У липні 2022 року, за даними опитування КМІС, серед усіх українців, частка тих, хто зараховував себе до вірян УПЦ МП, була у межах 4 %, а серед тих українців, що сповідують православ'я — 6 %[3].

За даними центру Разумкова, станом на липень 2022 рік, до Московського патріархату себе зараховували 3–6 %, залежно від регіону, усіх православних України, або 4 % усіх віруючих українців[3]. Згідно з опитуваннями, в січні 2023 року 69 % українців вважали себе православними, 41 % із них відносилися до ПЦУ, 4 % — до УПЦ (МП), 24 % не відносились до жодного патріархату[4].

Динаміка вірян УПЦ (МП) (% серед православних українців)

Зміни кількості служителів, парафій та інших інституцій

 
Кількість релігійних громад в Україні станом на 1 січня 2004 року
 
Частка громад УПЦ (МП) на 2006 рік
 
Частка громад УПЦ (МП) на 1 січня 2010

Згідно з аналітичними матеріалами Центру Разумкова за 2011 рік, УПЦ зберігає регіональний характер мережі своїх інституцій. Організації УПЦ зосереджені переважно в Центральному і Східному регіонах країни. Тут знаходяться 64,6 % її громад (46 % — у Центральному регіоні). В цих регіонах громади УПЦ кількісно переважають лише в чотирьох з 13 областей: в Луганській — 50,4 %, Сумській — 52,6 %, Хмельницькій — 52,4 % і Чернігівській — 59,6 %. У Києві частка громад УПЦ становить 26,2 %. В порівнянні з 2000 р., відбулося зростання частки вірних УПЦ серед дорослого населення України з 9,2 % до 23,6 % (тобто у 2,6 раза). Це сталося переважно за рахунок зниження частки тих, хто вважає себе православним, але не відносить себе до жодної Церкви.[419]

За даними Державного комітету України у справах національностей та релігій станом на січень 2008 року, релігійна мережа показувала найшвидше зростання серед усіх конфесій України (200—300 парафій та інших структур на рік[420]).

За даними соцопитувань Центру Разумкова за 2010 рік, оприлюднених у 2011 році, була найбільша в Україні за чисельністю вірян[419]. Згідно з даними соцопитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» 22 листопада — 6 грудня 2011 року, є другою за кількістю вірян релігійною конфесією в Україні після УПЦ (МП)[421][422]. За даними Фонду «Демократичні ініціативи» на початок 2015, є другим релігійним об'єднанням України за числом прихильників (20,9 % вірян).[423]

Згідно з опублікованими 6 грудня 2019 року даними, Українська Православна Церква Московського Патріархату об'єднує 53 єпархії, 12 338 парафій і 254 монастирі (за рік відкрито 246 нових парафій). В УПЦ МП 99 архиєреїв (53 єпархіальних, 39 вікарних, 7 на спокої), 12 411 священнослужителів, 4 609 ченців. Кількість духовних навчальних закладів — 17. На денній формі навчання у вищих навчальних закладах навчаються 1 372 студенти.[424]

Дата[425] Єпархій Парафій Монастирів Ченців і черниць Місій Братств Навч. закладів Слухачів у них Священнослужителів Недільних шкіл Періодичних видань
01.01.1990 19
01.01.1991 20
01.01.1992 22 ≈5500 32 6
01.01.1993 25
01.01.1994 28
01.01.1995 32
01.01.1996 32
01.01.1997 34 6882 75 2301 12 2498 5590 1552
01.01.1998 34 7386 92 2509 2 13 13 2824 6044 1784
01.01.1999 34 7996 105 2982 14 3070 6568 2108
01.01.2000 35 8490 113 3396 15 3657 7122 2393
01.01.2001 9049 122 3519 1 15 4024 7509 2593
01.01.2002 9515 131 3727 3 15 4165 7995 3076
01.01.2003 10044 144 4046 2 15 4592 8285 3245 116
01.01.2004 10384 151 4095 5 15 4282 8620 3746 95
01.01.2005 36 10689 158 4151 5 36 15 4413 8936 3879 106
01.01.2006 36 10875 161 4083 5 37 16 4454 9072 4019 103
01.01.2007 36 11085 167 4399 8 37 17 3627 9327 4133 105
01.01.2008 40 11334 173 4485 10 34 18 3970 9217 4112 106
01.01.2009 44 11539 177 4562 12 34 19 4211 9275 4158 106
01.01.2010 45 11790 179 4626 13 34 20 4234 9518 4256 108
01.01.2011 45 12043 186 4576 13 34 20 4568 9680 4344 112
01.01.2012 46 12340 191 4625 14 34 20 4765 9922 4258 110
01.01.2013 48 12574 203 4873 15 34 20 4727 10085 4288 108
01.01.2014 55 12714 214 4867 14 35 20 4115 10456 4232 109
01.01.2015 52 12241 207 4869 15 31 19 4806 10180 3978 105
01.01.2016 52 12334 207 4847 16 31 19 4861 10169 3707 129
01.01.2017 52 12328 208 4807 17 28 19 4788 10289 3987 135
01.01.2018 52 12348 211 4721 17 28 18 4163 10424 4243 137
01.01.2019[426] 52 12437 215 4684 17 34 18 1765[f] 10419 4216 138
12.2020 53 12 374 255 4 548 н/д н/д 18 1 531 (денна форма) 12 456 н/д н/д
12.2021[427] 53 12 381 260 4 630 н/д н/д 18 1 228 (денна форма) 12 513 н/д н/д
12.2022[428] 53 12 148 262 4 620 н/д н/д 18 1 154 (денна форма) 12 551 н/д н/д
1.1.2023 53 11 439 211 ? 17 34 17 ? ? ? ?

За регіонами

Розподіл за статистикою на початок 2021 року

Адміністративно-територіальна одиниця 2021
Кількість %
Вінницька область 1017 45,32
Волинська область 590 35,06
Дніпропетровська область 652 42,34
Донецька область 782 41,68
Житомирська область 653 40,26
Закарпатська область 670 33,32
Запорізька область 384 33,63
Івано-Франківська область 33 2,29
Київська область 748 39,08
Кіровоградська область 295 39,60
Луганська область 436 50,17
Львівська область 70 2,13
Миколаївська область 293 36,31
Одеська область 606 43,66
Полтавська область 499 41,79
Рівненська область 612 37,41
Сумська область 343 62,94
Тернопільська область 96 5,21
Харківська область 383 36,72
Херсонська область 379 38,28
Хмельницька область 947 45,75
Черкаська область 569 39,30
Чернівецька область 443 32,08
Чернігівська область 587 57,78
місто Київ 319 24,28
місто Севастополь*
АР Крим*
Разом 12406 33,49
* — станом на 01.01.2013

Див. також

Зауваження

  1. а б Як широко вживані в ЗМІ екзоніми; неофіційні назви. У статті вживаються назви Українська православна церква (Московський патріархат) та абревіатури УПЦ (МП), УПЦ МП; Російська православна церква в Україні та абревіатура РПЦвУ.
  2. УПЦ МП визнається Російською Православною Церквою, проте не визнається Константинопольською Православною Церквою.
  3. Румунські парафії
  4. Розділ І, пункт 5 статуту УПЦ МП
  5. Глава Х, пункт 10 статуту РПЦ.
  6. денна форма навчання

Примітки

  1. Катерина Щоткіна. Чому українські біженці за кордоном підсилюють Московський патріархат. Дзеркало тижня, 14.10.2023
  2. а б в Звіт про мережу релігійних організацій станом на 1 січня 2022 року
  3. а б в г д Динаміка релігійної самоідентифікації населення України: результати телефонного опитування, проведеного 6-20 липня 2022 року. КМІС. Процитовано 7 серпня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  4. а б ПЦУ має вдесятеро більше прихильників, ніж УПЦ Московського патріархату. РБК-Украина. Процитовано 19 січня 2023.
  5. Українська православна церква МП отримала «особливий статус» у РПЦ. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
  6. а б Статут УПЦ | УПЦ МП. orthodox.org.ua. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 23 серпня 2018.
  7. а б в г д е ж и к л Глава X. Украинская Православная Церковь / Офіційні документи / Патріархія.ru. Патріархія.ru. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
  8. YouControl — сервіс перевірки контрагентів
    Код ЄДРПОУ 21510633
    Повне найменування юридичної особи Київська митрополія Української православної церкви.
    Дата реєстрації 05.08.1991 (31 рік 9 місяців)
    Місцезнаходження реєстраційної справи Державна служба України з етнополітики та свободи совісті
  9. У державних органах України назву «Українська православна церква» має інша релігійна організація
    Код ЄДРПОУ 36328309
    Повне найменування юридичної особи Українська православна церква
    Дата реєстрації 06.05.1994 (29 років)
    Місцезнаходження юридичної особи: Україна, Житомирська обл., Любарський район, село Меленці, провулок Коцюбинського, 2. Телефон: +38-096-564-0169
    Уповноважені особи: Литвинюк Олександр Константинович, Сікалюк Ганна Іванівна
    Українська православна церква
    Українська православна церква
  10. Межі (не)залежності: Статут та статус УПЦ  — LB.ua, 06 червня 2022
  11. Владимир Бурега. Межі (не)залежності: Статут та статус УПЦ  — LB.ua, 06 червня 2022
  12. «Попливе» шляхом церкви в Америці": священник розповів про долю УПЦ після розірвання з Москвою — ТСН, 01 червня 2022
  13. Хронологія історії Української Православної Церкви — з сайту orthodox.org.ua
  14. Доповідь Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира на Ювілейному Соборі Української Православної Церкви — «Релігія в Україні», 08.07.2011
  15. В Крыму слово Московский важнее слова Украинская: Свято-Покровский собор (подворье Кизилташского мужского монастыря) УПЦ МП. sezamka.kiev.ua. Архів оригіналу за 30 вересня 2016. Процитовано 7 липня 2019.
  16. Патриарх Кирилл будет представлять Украину в Кремле и мирить наших раскольников. orthodox.org.ua. 10 жовтня 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 7 липня 2019.
  17. Із храмів Московського патріархату в Криму знімають таблички УПЦ. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
  18. Про свободу совісті та релігійні організації [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.]
  19. а б Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Верховна Рада України, 20 грудня 2018 року
  20. Міністерство культури України :: Інформація Міністерства культури України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії стосовно переліку релігійних організацій (об'єднань), які підпадають під дію частин сьомої і восьмої статті 12 "Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку. mincult.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
  21. Суд призупинив перейменування УПЦ в російську церкву. BBC. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
  22. Що насправді відбувається з процесом перейменування УПЦ (МП)?. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 26 липня 2019. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  23. Верховний суд дозволив УПЦ Московського патріархату зберегти назву. РБК-Украина. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  24. В Мінкультури заявили, що Верховний суд не дозволяв УПЦ МП залишити назву. РБК-Украина. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  25. Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі щодо повної назви релігійних організацій, дійшовши висновку, що зміни до статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є конституційними. Конституційний Суд України. 27 грудня 2022. Процитовано 27 грудня 2022.
  26. КСУ визнав конституційним закон про перейменування УПЦ МП – DW – 27.12.2022. dw.com. Процитовано 26 лютого 2024.
  27. Звернення Його Всесвятості Патріарха Константинопольського Варфоломія І до української нації, 26.07.2008 // Православіє в Україні. Архів оригіналу за 31.07.2008. Процитовано 28.07.2008.
  28. ДОКУМЕНТ: Звернення Його Всесвятості Патріарха Константинопольського Варфоломія І до української нації | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ. web.archive.org. 31 лип. 2008 р. Архів оригіналу за 31 липня 2008. Процитовано 14 січня 2014.
  29. Памятная книжка Волынской губернии на 1909 год [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] / Изд. Волын. Губерн. Стат. Ком. Житомир, 1908. VIII, 39, [1] с. С. 40. 192, [1], 193—231, [1], 3–202, 44 с.
  30. а б в Катунин Ю. А. Хронология важнейших событий новейшей истории русской православной церкви в Крыму, Украине и россии (1917—1997 годы)[недоступне посилання з травня 2019].
  31. а б в г Кураевпише, диакон Андрей; diak_kuraev 2017-12-01 00:31:00, 2017-12-01 00:31:00 диакон Андрей Кураев. Полномочия УПЦ МП сокращены. diak-kuraev.livejournal.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 4 січня 2021.
  32. Московський патріархат створювали агенти НКВС, - свідчать розсекречені СБУ документи. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 10 грудня 2017. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 10 грудня 2017.
  33. Дудченко, протоієрей Андрій. 10 відповідей про автокефалію Православної Церкви України | Спасо-Преображенський собор. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  34. Клара Гудзик. Византийский стиль. Архів оригіналу за 2 березня 2022.
  35. УПЦ МП залишилася без фінансової підтримки. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 16 серпня 2014.
  36. Церковний переворот: проросійські сили беруть гору в УПЦ (МП). Архів оригіналу за 25 лютого 2012. Процитовано 22 лютого 2012.
  37. В УПЦ – кадровые перемены и передел территории» Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua. Архів оригіналу за 25 лип. 2012 р.
  38. Відсутній на Соборі митрополит УПЦ МП Софроній записав відеозвернення до побратимів — LB.ua, 17.12.2018
  39. Минулоріч до ПЦУ перейшли близько 600 парафій Московського патріархату. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
  40. 589 українських церков залишили Московський патріархат — Опендатабот. opendatabot.ua. Процитовано 8 січня 2024.
  41. РПЦ підпорядкувала собі Бердянську єпархію
  42. Чотири єпархії УПЦ МП перереєструвалися в РПЦ МП
  43. УПЦ (МП) ніяк не реагувала на анексію РПЦ її єпархій в Криму і Луганській області, — митрополит Епіфаній
  44. УПЦ МП заявила, что теперь независима от РПЦ. Внесли изменения в статут. Архів оригіналу за 27 травень 2022. Процитовано 29 травень 2022.
  45. Постанова Собору Української Православної Церкви від 27 травня 2022 року. Архів оригіналу за 28 травень 2022. Процитовано 28 травень 2022.
  46. Московська церква в Україні показала свій новий статут. Документ публікується вперше — Главком, 05 червня 2022
  47. а б «Битье определяет сознание». Избавилась ли УПЦ от Московского патриархата?. BBC. 30 травня 2022. Архів оригіналу за 31 травень 2022ru. Процитовано 31 травень 2022.
  48. Пресс-релиз Канцелярии Феодосийской епархии. 29 травня 2022. Архів оригіналу за 31 травень 2022. Процитовано 31 травень 2022.
  49. УПЦ МП зберігає єдність із Москвою – ПЦУ. ua.korrespondent.net. Архів оригіналу за 29 трав. 2022 р.
  50. Собор УПЦ МП нічого не змінив, вони зберігають єдність із вбивцею Кирилом — Епіфаній [Архівовано 28 травень 2022 у Wayback Machine.].
  51. а б в Статут УПЦ | УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА. orthodox.org.ua. Архів оригіналу за 21 вересень 2015. Процитовано 23 серпня 2018.
  52. а б в г д В УПЦ (МП) создан Митрополичий совет по вопросам культуры. Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 16 вересня 2014.
  53. Єпархії Української православної церкви (Московського патріархату). Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
  54. Заявление пресс-службы Симферопольской и Крымской епархии. crimea-eparhia.ru.
  55. Ровеньківська єпархія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
  56. РПЦ анексував Кримську єпархію УПЦ МП. crimea.suspilne.media (укр.). АТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України". 07 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022.
  57. РПЦ анексує єпархії УПЦ у Криму і погрожує «новим розколом». radiosvoboda.org (укр.). Радіо Свобода. Процитовано 25 червня 2022.
  58. а б Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2017 р. (Форма 1) [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Дані Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України
  59. Онуфрий, митрополит Киевский и всея Украины (Березовский Орест Владимирович), сайт Патріархії РПЦ(рос.)
  60. Статут УПЦ | УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА. orthodox.org.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 17 лютого 2020.
  61. Правлячі архієреї - Українська Православна Церква. church.ua. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
  62. Вікарні архієреї - Українська Православна Церква. church.ua. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
  63. Архієреї на спокої - Українська Православна Церква. church.ua. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
  64. СБУ опублікувала перелік осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Служба безпеки України
  65. СБУ опублікувала перелік осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Радіо Свобода
  66. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 863/2022.
  67. Додаток до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 грудня 2022 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 11 грудня 2022 року № 863/2022 (PDF).
  68. Текст Статуту про управління Української Православної Церкви. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  69. Orthodox World Churches. www.oca.org. Архів оригіналу за 4 бер. 2010 р.
  70. Епіфанія пом'янули у Константинополі, а він проігнорував Кирила. 16 грудня 2018. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 2019-03-19en-GB.
  71. Епіфанія згадали разом з іменами інших предстоятелів під час служби Вселенського патріарха (ВІДЕО). UATV. 16 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 19 березня 2019.
  72. Gazeta.ua (17 грудня 2018). Митрополита Епіфанія згадали на службі Вселенського патріарха. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 19 березня 2019.
  73. Статут УПЦ МП. Архів оригіналу за 12 серпня 2010. Процитовано 16 березня 2010.
  74. Патріарх Варфоломій направив митрополиту Онуфрію лист: з'явилися подробиці. ukr.segodnya.ua. Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 19 березня 2019.
  75. РПЦ розірвала спілкування зі вселенським православ'ям [Архівовано 10 листопада 2021 у Wayback Machine.]. www.radiosvoboda.org
  76. Щорічне видання Вселенського патріархату не визнає титулів єпископів МП в Україні. Духовний фронт. 22 січня 2020. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
  77. Вселенський патріарх Церкваріуму: українські ієрархи під Росією не є місцеві правлячі єпископи – інтернет-видавництво Церкваріум. cerkvarium.org. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
  78. Вселенський патріарх: РПЦвУ не може бути присутньою в межах юрисдикції Церкви України. Духовний фронт. 30 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
  79. Щорічне видання Вселенського патріархату не визнає титулів єпископів МП в Україні. Духовний фронт. 22 січня 2020. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2020.
  80. Автокефалія УПЦ: Польський Собор закликав відкинути політичні мотиви [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]. — depo.ua
  81. Польська церква зайняла сторону РПЦ у конфлікті з Константинополем. Архієрейський собор Польської православної церкви постановив, що не вступатиме в євхаристійне спілкування з відновленим в правах духовенством УПЦ КП і УАПЦ. Засідання собору відбулося у четвер, 15 листопада [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]. — nv.ua
  82. Kancelarii Św Soboru Biskupów. Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego 2 kwietnia 2019 [Архівовано 29 червня 2021 у Wayback Machine.]. — orthodox.pl
  83. Польська Церква продовжує не визнавати відновлення сану лідерів УПЦ КП і УАПЦ, але не проти автокефалії в Україні [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]. — religion.in.ua
  84. Komunikat Kancelarii Świętego Soboru Biskupów Świętego Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego 29 października 2019 [Архівовано 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. orthodox.pl
  85. Сербська церква відмовилася визнати рішення Вселенського патріархату в Україні [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]. gordonua.com
  86. Румунська Православна Церква закликала Константинополь і РПЦ знайти рішення українського церковного питання [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]. religions.unian.ua
  87. Патриарх Антиохийский назвал украинский раскол политическим процессом в религиозной оболочке [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]. pravmir.ru
  88. ABP. ANASTASIOS OF ALBANIA: CONSTANTINOPLE'S ACTIONS IN UKRAINE THREATEN TO RUPTURE ORTHODOX UNITY [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]. orthochristian.com
  89. Митр. Калліст: Томос для укр. розкольників — помилка патріарха Варфоломія [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]. spzh.news
  90. а б Статут про управління Української Православної Церкви | УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА. orthodox.org.ua. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  91. УПЦ МП порушує закон, не вказуючи у назві належність до країни-агресора - експерт. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  92. а б в г Определение Освященного Архиерейского Собора Русской Православной Церкви «О внесении изменений и дополнений в Устав Русской Православной Церкви и другие документы Русской Православной Церкви» / Официальные документы / Патриархия.ru. Патриархия.ru. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 2019-12-28ru.
  93. УПЦ МП є структурним підрозділом РПЦ, — висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви
  94. Блаженнійший Володимир, митрополит Київський і всієї України. Українська Православна Церква: сьогодення і перспективи. Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 16 березня 2010.
  95. «П'ята колона в Україні: загроза державності» [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] Інтернет-версія книги
  96. Фролов К. Потенциал РПЦ не востребован Януковичем // Страны СНГ. Русские и русскоязычные в новом зарубежье. Бюллетень Института стран СНГ. — № 104. — 2004. — 15 августа.
  97. Митрополит Агафангел призывает россиян поддержать каноническую Церковь на Украине // Страны СНГ. Русские и русскоязычные в новом зарубежье. Бюллетень Института стран СНГ. — № 105. — 2004. — 1 сентября.
  98. Глава УПЦ МП благословил Януковича на участие в выборах. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
  99. Митрополит УПЦ МП Софроній розкритикував Путіна [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. ua.korrespondent.net
  100. Єпископ Львівський УПЦ (МП) закликав Путіна вивести війська з України [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. www.risu.ua
  101. а б «Крымский священник оспорил призыв епископа УПЦ вывести российские войска и высказался за переход украинских военных под командование "главнокомандующего Крыма"» Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.uaru. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  102. В Балаклаве священники УПЦ встали между войсками РФ и Украины [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. www.pravmir.ru
  103. Севастопольские священники отказываются доводить до прихожан информацию о предстоящем референдуме по статусу Севастополя [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine.]. sevnews.info
  104. У Черкасах УПЦ МП дозволила не згадувати патріарха Кирила на богослужіннях [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.]. lb.ua
  105. Группа священников УПЦ (МП) награждена медалями «За освобождение Крыма и Севастополя» от Украины» Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.uaru. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  106. Одесский протоиерей считает, что оснований для введения в Украину российских войск более чем достаточно [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. religion.in.ua
  107. Экс-секретарь Одесской епархии протоиерей Андрей Новиков: «Новый украинский президент поставил цель уничтожить как можно больше русских православных людей» [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.]. religion.in.ua
  108. а б УПЦ отпраздновала «день воссоединения Крыма с Россией»» Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.uaru. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  109. а б Крымская епархия УПЦ открыто поддерживает сепаратистов, но не хочет, чтобы это мешало назначению епископа» Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.uaru. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  110. У Криму клірики УПЦ (МП) освятили черговий російський зенітно-ракетний комплекс ППО і поблагословили новобранців. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 15 січня 2018. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  111. а б Митрополит УПЦ отслужил молебен для российских войск, признав Россию "нашим Отечеством" и "великой морской державой"» Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.uaru. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  112. Укріплювати бойовий дух російського воїнства: угода між Чорноморським флотом та Кримською єпархією РПЦ. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
  113. Як Києво-Печерська лавра виховувала бойовиків для Гіркіна. espreso.tv.
  114. Стрєлков-Гіркін заявив, що був на Майдані та на Грушевського. portal.lviv.ua.
  115. Політик розповів, де переховувався Гіркін у Києві під час Майдану. 24 Канал. 22 вер. 2017 р.
  116. Гіркін, Донбас - Гіркін, Селіванов та інші: як "лаврська" компанія опинилася на Донбасі. prm.ua. 21 жовт. 2018 р.
  117. Донецкий владыка запретил священникам благославлять боевиков «ДНР»? [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. 62.ua
  118. РЕЛИГИЯ НА ЛИНИИ ФРОНТА. ИСТОРИИ ТЕХ, КТО ОСТАЛСЯ МОЛИТЬСЯ В ДОНЕЦКЕ И ТЕХ, КТО ВЫЕХАЛ [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. novosti.dn.ua
  119. Иерархи УПЦ отпраздновали годовщину создания «ДНР» и День победы [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. religion.in.ua
  120. Скандального протоиерея УПЦ приговорили к 6 годам тюрьмы за пособничество боевикам на Донбассе [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.]. ukranews.com
  121. ЛУГАНСК. Епархиальный совет напомнил священникам о недопустимости участия в силовых действиях и отстранил прот. Владимира Марецкого от пастырских обязанностей [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. orthodoxy.org.ua
  122. Луганская епархия УПЦ МП отстранила от службы священника-террориста [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. news.obozrevatel.com(рос.)
  123. Селезнев: В Луганской области задержаны 13 террористов [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. gordonua.com
  124. Священники УПЦ поднимают боевой дух вооруженных повстанцев Славянска [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. religion.in.ua
  125. Всеукраїнська Рада Церков закликає сепаратистів скласти зброю та звільнити всіх заручників [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. old.irs.in.ua
  126. Я — первый священник с восточной Украины, благословивший украинский блок-пост [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. religion.in.ua
  127. У духовенства УПЦ Московского патриархата на Луганщине нет единства в отношении к ополченцам [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. newsru.com
  128. Временный глава УПЦ МП Онуфрий поддерживает пророссийских террористов и отрицает путинскую агрессию. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
  129. Митрополит Онуфрий: «Христос — это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» [Архівовано 10 серпня 2014 у Archive.is], 05.08.2014
  130. Митрополит Онуфрий: «Христос — это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» , копія сторінки
  131. Глава УПЦ совершил отпевание сотника батальона «Айдар» [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. www.pravmir.ru
  132. В Украинской православной церкви опровергли информацию об отказе священников отпевать солдат, погибших при АТО [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. www.newsru.com
  133. ОПРОВЕРЖЕНИЕ скандала на Житомирщине. Родственники погибшего солдата отрицают, что священник УПЦ отказывался его отпевать [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]. orthodoxy.org.ua
  134. Скандал на Житомирщине: священника МП обвинили в отказе отпевать солдата АТО [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.]. depo.ua
  135. Глава «военного» отдела УПЦ МП: «Как мы можем не благословлять наших украинских православных воинов на победу в их стремлении сохранить территориальную целостность Украины?» [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]. credo.press(рос.)
  136. Епархии УПЦ передают бойцам АТО благословения, крестики, ладанки и материальную помощь. — 16.06.2015 [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.]. religion.in.ua
  137. Духовенство УПЦ благословило военнослужащих и правоохранителей. -11.08.2016 [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]. news.church.ua(рос.)
  138. Священник УПЦ рассказал о служение в АТО (укр.) [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]. religions.unian.net
  139. Священики УПЦ відвідали військових АТО із мощами святителя Миколая [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. www.religion.in.ua
  140. Митрополит УПЦ принял участие в инаугурации главы «Луганской народной республики» [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. religion.in.ua
  141. УПЦ (МП): митрополит не встав під час вшанування Героїв України, бо «проти війни» [Архівовано 26 березня 2021 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 9 травня 2015 року
  142. Представники УПЦ МП не встали у Раді під час зачитування імен бійців АТО — героїв України [Архівовано 10 травня 2015 у Wayback Machine.]. ukr.lb.ua
  143. а б У Кривому Розі митрополит Єфрем вшанував пам'ять загиблих воїнів АТО [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.]. news.church.ua
  144. Украинские военные отпустили задержанных церковнослужителей, кроме архимандрита с удостоверением «МГБ ДНР» [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. religion.in.ua
  145. Киев и ДНР впервые в этом году обменялись пленными [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]. rbc.ru
  146. За 2 роки в Україні Московський патріархат втратив до 70 парафій – Єленський. Радіо Свобода (Ukrainian) . 1 серпня 2016. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 9 січня 2016.
  147. На чиєму боці українські церкви у ДНР/ЛНР? «BBC»(рос.)
  148. Не бороться за храмы, а строить души. Зачем священник с Луганщины перешел в ПЦУ [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. risu.ua
  149. Священник УПЦ, преследуемый боевиками «ЛНР», развозит икону на передовой АТО [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. religion.in.ua
  150. Священник УПЦ МП корректировал огонь боевиков «ДНР» [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. inforesist.org
  151. а б Митрополит МП: ставлюсь до ДНР «не як до ворогів, а як до своєї пастви». Духовний фронт. 5 березня 2020. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  152. Священники УПЦ МП поддерживают власть "ДНР". tehnopolis.com.ua. Процитовано 3 березня 2020.
  153. Священик УПЦ МП відмовився відспівувати малюка, якого вбив чоловік, скоївши суїцид [Архівовано 6 січня 2018 у Wayback Machine.] // Канал «24», 05.01.2018.
  154. Moscow-led church in Ukraine refuses to bury boy from Kiev branch [Архівовано 6 січня 2018 у Wayback Machine.] // The Guardian, 05.01.2018. (англ.)
  155. Владика Лука підтримав священика у відмові відспівувати малюка [Архівовано 6 січня 2018 у Wayback Machine.] // Форпост, 04.01.2018.
  156. "ФСБ, геть із Лаври": у Києві заблокували монастир УПЦ МП. https://www.obozrevatel.com/. Обозреватель. 8 січня 2018. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
  157. Намісник Києво-Печерської Лаври: Крим ніколи не був українським, а УПЦ МП – ніщо інше як РПЦ. https://zik.ua/. ZIK. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
  158. "Ваші банд*рівці вбивали українців": мережа в сказі від заяви намісника лаври. https://www.obozrevatel.com/. Обозреватель. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
  159. "Штаб русского мира": націоналісти оголосили про продовження блокади Києво-Печерської лаври. https://www.unian.ua/. УНІАН. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
  160. Стас Соколов (11 січня 2018). СБУ відкрила справу проти кліриків УПЦ МП через дискримінацію. http://www.dw.com/uk. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 31 травень 2022. Процитовано 11 січня 2018.
  161. ГПУ зацікавилася діяльністю організації "Союз православний "Радомир". https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 12 січня 2018. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
  162. Обшуки у "бойового крила" УПЦ МП Запоріжжя: СБУ знайшла проросійську символіку. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 12 січня 2018. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
  163. Святогірська лавра УПЦ (МП) переховувала бойовиків і зброю, - генерал-майор ЗСУ. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 15 січня 2018. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
  164. Генерал ЗСУ розповів про участь УПЦ МП у війні на Донбасі - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
  165. Футболки з написом «Приготуйтесь до війни» роздала єпархія УПЦ МП. http://religionpravda.com.ua/. Релігійна правда. 27 червня 2019. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  166. Хресна хода УПЦ МП: в МВС закликали не піддаватися на провокації. РБК-Украина. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 2019-07-27ru.
  167. У Києві відбулися засідання владних органів ПЦУ, УПЦ (МП) і УПЦ КП. https://www.religion.in.ua/. Релігія в Україні. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  168. УПЦ МП на Тернопільщині пропонує вірянам «паломнічество» до Криму. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 1 серпня 2019. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
  169. З ініціативи УПЦ МП у Донецьку встановили пам’ятник російському царю. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 10 вересня 2019. Архів оригіналу за 31 травень 2022. Процитовано 10 вересня 2019.
  170. Закарпатський священик-сепаратист просив підтримки у чеського президента. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 11 вересня 2019. Архів оригіналу за 31 травень 2022. Процитовано 11 вересня 2019.
  171. В УПЦ МП агітують за “формулу Штайнмаєра”. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 4 жовтня 2019. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019.
  172. Детальніше... mgo-kz.kiev.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 2020-10-02ru.
  173. У РПЦвУ відхрестились від впливу кума Путіна - Медведчука - на форум «Люди миру». Духовний фронт. 29 вересня 2020. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  174. РПЦвУ залучила до форуму «Люди миру» журналіста, який вважає, що «мутований націоналізм» призвів до розколу суспільства. Духовний фронт. 10 вересня 2020. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  175. До оргкомітету форуму РПЦвУ «Люди миру» увійшов співак, нагороджений Путіним. Духовний фронт. 10 вересня 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  176. Намісник Святогірської лаври, де РПЦвУ проведе форум «Люди миру», вважає, що війну почала Україна. Духовний фронт. 9 вересня 2020. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  177. «Виносили всьо»: Вірянка Московського патріархату звинуватила військових ЗСУ у мародерстві й не знає навіщо звільнили її село. Духовний фронт. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  178. «Нехай солдати у себе в будинку окопи вириють»: Як на форумі РПЦвУ в Святогорську обговорювали «мир на Донбасі». Духовний фронт. 24 вересня 2020. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  179. «Нехай солдати у себе в будинку окопи вириють»: як на форумі УПЦ (МП) в Святогірську обговорювали «мир на Донбасі» (рос.). Радіо Свобода. Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  180. В.о. голови СБУ розповів про ворожі загрози УПЦ МП: 33 агенти і коригувальники вогню в рясах. Українська правда.
  181. У Бородянці священник УПЦ МП вказував окупантам кого з жителів треба затримати. 5 квіт. 2022 р.
  182. СБУ прийшла з обшуками до митрополита московського патріархату. novynarnia.com. 11 жовт. 2022 р.
  183. СБУ прийшла з обшуками до керівництва УПЦ МП на Кіровоградщині. Знайшли листування з Кирилом. hromadske.ua. 31 жовт. 2022 р.
  184. Священик УПЦ (МП) із Сєвєродонецька давав вказівки окупантам кого із священників ПЦУ треба вбити, – New York Times. 17 січ. 2023 р.
  185. У Києво-Печерській лаврі хор співає «Звон плывёт, плывёт над Россиею». Відео. 12 лист. 2022 р.
  186. Митрополит УПЦ (МП) в Черкасах закликав до відновлення єдності з РПЦ і Гундяєвим. 2 січ. 2023 р.
  187. Священник «УПЦ» МП Геннадій Шкіль вітав російських загарбників в окупованому Херсоні на «дні побєди». 18 трав. 2022 р.
  188. Священник «УПЦ» МП на окупованій Херсонщині звинуватив ЗСУ в обстрілах мирних жителів. 11 трав. 2022 р.
  189. Колаборант-священник із УПЦ МП розповідав у Москві, як «нормалізується життя» із загарбниками і про «братні народи». 19 черв. 2022 р.
  190. Священник УПЦ МП в Херсоні Геннадій Шкіль відспівав колаборанта Савлученка. 4 лип. 2022 р.
  191. Ієрархи УПЦ МП зустрілися з очільником терористичної «ЛНР». «Релігійна правда»
  192. Митрополит УПЦ МП перейшов на бік окупантів (відео) «Релігійна правда»
  193. Митрополит Ізюмський та Куп'янський благословив колаборанта. Сайт "Обрії Ізюмщини" - новости в городе Изюм, Изюмская газета. 1 серп. 2022 р.
  194. Спалені клобуки на могилі в Лаврі. Хто і навіщо займається православним шаманізмом?. LB.ua. 8 січ. 2023 р.
  195. Віряни і духовенство УПЦ (МП) просять своє керівництво озвучити реальний статус церкви і ставлення до війни (відео). LB.ua. 12 січ. 2023 р.
  196. Сотні священників УПЦ (МП) вимагають розірвати зв’язок з Москвою — ректор Відкритого православного університету. 2 квіт. 2023 р.
  197. Чому Онуфрій на Соборі у Феофанії не оголосив автокефалію і вже не зможе цього зробити. 24 квіт. 2023 р.
  198. Суд оштрафував ректора Почаївської семінарії УПЦ (МП) за розпалювання релігійної ворожнечі. www.ukrinform.ua. 9 січ. 2023 р.
  199. Прислужника Спасо-Покровського жіночого монастиря викрили на закликах до захоплення Києва (фото). LB.ua. 11 січ. 2023 р.
  200. "Батько наш Онуфрій": в УПЦ МП переспівали пісню про Бандеру (відео). www.unian.ua.
  201. СБУ затримала у Києві російського блогера - ховався у монастирі московського патріархату. www.ukrinform.ua. 22 лют. 2023 р.
  202. Промосковського блогера Скворцова арештували на території монастиря МП в Києві - Новинарня. novynarnia.com. 22 лют. 2023 р.
  203. На Дніпропетровщині судитимуть настоятеля храму УПЦ (МП) за виправдовування російської агресії. 3 квіт. 2023 р.
  204. "Междоусобная" війна: митрополит УПЦ (МП) привітав Гундяєва з інтронізацією (документ). 13 бер. 2023 р.
  205. Прикра помилка чи свідома провокація: що стоїть за згадуванням Онуфрія у засіданні Синоду РПЦ. 17 бер. 2023 р.
  206. Очільник РПЦ поскаржився Єрусалимському патріарху на виселення УПЦ з Лаври. LB.ua. 1 квіт. 2023 р.
  207. У Хмельницькому священнослужитель УПЦ МП побив військового. https://www.slovoidilo.ua/. Слово і діло. 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  208. Інцидент у храмі в Хмельницькому: УПЦ МП заперечує побиття військового священником. Поліція перевіряє. https://www.unn.com.ua/. UNN. 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  209. З'явилось відео, що Євангеліє у храмі УПЦ МП в Хмельницькому кинув сам священник. https://24tv.ua/. 24 Канал. 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  210. УПЦ (МП) хоче спровокувати кровопролиття у київській Лаврі, - генерал-майор СБУ Ягун. https://espreso.tv/. Еспресо TV. 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  211. Попри заборону Предстоятель УПЦ МП провів Богослужіння у Києво-Печерській лаврі. https://risu.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2 квітня 2023. Процитовано 2 квітня 2023.
  212. Благословляв російські війська на Харківщині: СБУ оголосила підозру священнику УПЦ (МП). 4 квіт. 2023 р.
  213. СБУ повідомила про підозру керівнику Черкаської єпархії УПЦ – DW – 06.04.2023. dw.com.
  214. Керівник Черкаської єпархії УПЦ МП виправдовував агресію рф. Йому повідомили про підозру — СБУ. hromadske.ua. 6 квіт. 2023 р.
  215. Вихваляв керівництво росії: СБУ викрила ще одного послушника Почаївської лаври УПЦ (МП). 28 квіт. 2023 р.
  216. В Києві УПЦ (МП) досі поминає Московського патріарха Кіріла (ВІДЕО). https://df.news/. df.news. 16 березня 2024. Архів оригіналу за 16 березня 2024. Процитовано 16 березня 2024.
  217. Американський лобіст РПЦ в Україні погрожує парламентарям (документ)
  218. Нова атака Амстердама за гроші громадянина РФ Новінського
  219. «Провальный» «Русский марш» в Киеве. ГОЛОС АМЕРИКИ. 4 лист. 2011 р.
  220. В Киеве состоялся «Русский марш» https://24tv.ua/kyivnews/ru/v_kieve_sostoyalsya_russkiy_marsh_n381249
  221. В Киеве прошел «Русский марш». www.kommersant.ru. 6 лист. 2006 р.
  222. 4 ноября русские националисты намерены провести на Майдане акцию "Славянский марш". kievvlast.com.ua. 1 лист. 2014 р.
  223. По Украине и России прошли Русские марши: "Зиг-хайль!", факелы и "Боже, царя храни!" (ФОТО-, ВИДЕО- РЕПОРТАЖ)» Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua.
  224. В Одессе прошел Русский марш: молодчики прославляли Россию, но забыли, в честь чего. dumskaya.net.
  225. В Севастополе прошел Русский Марш. ForPost. 4 лист. 2010 р.
  226. Митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий: Голодомор - это было вр…. archive.is. 30 листопада 2015. Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 4 листопада 2016.
  227. Чи не сниться Амвросію Мазепа? - Всеукраїнський незалежний медійний простір "Сіверщина". siver.com.ua. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 25 березня 2019.
  228. Полный православный молитвослов на всякую потребу. st-leo.com.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  229. У Почаєві надрукували молитовник з молитвами за російських солдатів (ФОТО). www.depo.ua. Процитовано 25 квітня 2023.
  230. Митрополит Онуфрий: «Христос – это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» | Україна Православна. pravoslavye.org.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 4 листопада 2016.
  231. День міста в Одесі святкували колишні "регіонали" та Московський патріархат. espreso.tv. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  232. В Московському патріархаті пояснили, чому не вшанували пам'ять бійців АТО. espreso.tv. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  233. Митрополит Онуфрій: Ми не встали у Раді, тому що ми проти війни. espreso.tv. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  234. У Полтаві церкву УПЦ МП прикрасили двоголовим орлом і Петром І, який нищить синьо-жовтий прапор. ТСН.ua. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  235. Хресна хода під імперськими прапорами у Києві. ТСН.ua. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  236. У Київському патріархаті розкритикували обрання Онуфрія главою УПЦ (МП). Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 13 серпня 2014.
  237. Епископ Лонгин (Жар): Я не благословляю вас идти на войну. I Православный Форум Украины. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 2019-11-10ru-RU.
  238. а б в Журналісти звернулись до СБУ, Генпрокурартури та РНБО з запитом про руйнівну діяльність РПЦвУ. Релігійна правда. 4 серпня 2019. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 10 листопада 2019.
  239. Два священики УПЦ МП в Кадіївці благословили полк “козаків ЛНР” на війну з Україною. ФОТО. Новинарня. 2017-10-19-UA. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
  240. Храми УПЦ МП на Донбасі служили складами зброї для російських військ. Апостроф. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
  241. Батьки благали на колінах: у Запоріжжі зчинився скандал через відмову священика УПЦ МП відспівати дитину (відео). unian.ua. 06.01.2017. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
  242. У Запоріжжі священники Московського патріархату двічі відмовили у відспівуванні загиблого хлопчика. umoloda.kyiv.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  243. СМИ: СБУ нагрянула на вечеринку помощника Кивалова - нашли торт с флагом "ДНР" и оружие (фото). www.unian.net. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 2019-02-20ru.
  244. СБУ накрыла вечеринку сотрудника религиозной организации: нашли торт с флагом «ДНР», пистолет и беженок легкого поведения | Новости Одессы. dumskaya.net. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
  245. ГО Оберіг (4 червня 2015), Священнослужители празднуют с тортом "ДНР" и проститутками. Одесса 27.05.2015, архів оригіналу за 29 лютого 2020, процитовано 25 березня 2019
  246. Як на Рівненщині 600 дітей вшанували російського царя. Volyn UA. українською. 20 серпня 2018. Архів оригіналу за 31 травень 2022. Процитовано 21 серпня 2018.
  247. СОЦМЕРЕЖІ ОБУРИЛИСЯ, ЩО УПЦ (МП) ВТЯГНУЛА 600 ДІТЕЙ ДО ВШАНУВАННЯ РОСІЙСЬКОГО ЦАРЯ. РІСУ. 21 серпня 2018. Архів оригіналу за 21 серпня 2018.
  248. Українська армія – це армія миру. Виступ Порошенка на параді до Дня Незалежності. ТСН.ua. 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  249. Попи УПЦ МП активно зазивають до лав "ДНР" – Тимчук розповів, як саме. 5 канал. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 2020-09-07-UA.
  250. Интерфакс-Религия: В Украинской православной церкви возмущены внесением митрополита Онуфрия в базу сайта "Миротворец". www.interfax-religion.ru. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 2 жовтня 2018.
  251. Священики УПЦ (МП) не зобов'язані поминати Патріарха Московського — митрополит Олександр (Драбинко). Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
  252. Якби не УПЦ МП, в Україні не було б війни — Філарет. Суспільство. Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  253. «Нам потрібна наша Церква, а не Путінська»: на Дніпропетровщині пікетували резиденцію митрополита УПЦ (МП). risu.org.uaen. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
  254. Имение митрополита УПЦ МП Ефрема пикетировали сторонники Томосаru. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
  255. В Кривом Роге пикетировали резиденцию митрополита УПЦ МП. zik.uaru. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
  256. Обшуки в охоронній фірмі диякона МП: гроші, зброя й антиукраїнська література. Українська правда. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
  257. Журналіст: величезна кількість попів УПЦ МП на Донбасі брала участь у катуванні полонених. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
  258. Вселенський патріарх: Присутність Московського патріархату шкодить інтересам української нації. glavcom.ua. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019.
  259. «З тієї сторони не хочуть війни», - митрополит-колаборант Московського патріархату. Духовний фронт. 4 березня 2020. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  260. NATO. Устименко Александр Николаевич. Myrotvorets.center. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 2020-07-16ru-RU.
  261. Сепаратисти у рясі: брати-священики УПЦ Московського Патріархату служать в ЛНР. Духовний фронт. 8 лютого 2020. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  262. georgiy. Вручение медалей "За веру и волю", 23.07.2015 | Свято-Вознесенский храм, Александровский благочиннический округ. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 2020-07-16ru-RU.
  263. Выживание Александровска в страшное лето 2014 года. Труженики тыла. 4 лип. 2020 р. Архів оригіналу за 11 серп. 2020 р.
  264. У церковному конфлікті на Закарпатті замішаний монах РПЦвУ, який виступає за Русинську народну республіку. Духовний фронт. 13 серпня 2020. Архів оригіналу за 6 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
  265. «Нехай солдати у себе в будинку окопи вириють»: Як на форумі РПЦвУ в Святогорську обговорювали «мир на Донбасі». Духовний Фронт України. 24 вересня 2020. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  266. «Виносили всьо»: Вірянка Московського патріархату звинуватила військових ЗСУ у мародерстві й не знає навіщо звільнили її село. Духовний Фронт України. 25 вересня 2020. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  267. «Гонима» вірянка РПЦвУ виявилась прихильницею російської армії та імператора. Духовний Фронт України. 5 березня 2021. Архів оригіналу за 31 березня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  268. Дії УПЦ (МП) під час карантину: релігійний фундаменталізм чи щось інше? (укр.). www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 2 травня 2020. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  269. Поліція порушила п'ять кримінальних справ проти УПЦ МП (укр.). www.rbc.ua. РБК-Україна. 20 квітня 2020. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 21 квітня 2020.
  270. Redakciya (20 грудня 2018). Куди ж подівся іконостас? Таємниця монаха Павла. Радар. Процитовано 4 жовтня 2022.
  271. Новий керівник «Києво-Печерської лаври» розповів про «найбільш кричущу ситуацію» в заповіднику «Радіо свобода»
  272. Комісія Мінкульту почала роботу на території Лаври у Києві «Радіо свобода»
  273. Головко назвав порушення, які зафіксували на території Почаївської лаври — через zahid.espreso.tv.
  274. "Тут можуть бути останки тисяч людей": під собором на Тернопільщині знайшли розграбовані поховання
  275. Біля Олімпійського побудують церкву УПЦ (МП) і висотний офісний центр - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України.
  276. Невловима Троїцька церква: міграція київської святині - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ. 13 лист. 2021 р.
  277. Київрада дозволила УПЦ (МП) побудувати біля НСК "Олімпійський" нову Троїцьку церкву» Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua.
  278. На Львівщині демонтували каплицю-МАФ УПЦ МП (відео). 25 квіт. 2023 р.
  279. а б Украинская церковь московского патриархата потребовала вернуть Крым [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Росбизнесконсалтинг, 18.8.2014.
  280. Окупанти в рясах: У Криму священники «УПЦ МП» благословили на бойові завдання російських моряків. Духовний Фронт України. 25 серпня 2020. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  281. В Криму «негнана» РПЦвУ встигла привітати моряків ВМФ Росії, поки в Україні відбувались антиурядові мітинги. Духовний Фронт України. 21 березня 2021. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  282. Окупанти в рясах: Єпископ «УПЦ МП» освятив хоругву для ракетного корабля РФ «Грайворон». Духовний Фронт України. 12 лютого 2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  283. У Криму священник так званої «УПЦ МП» благословив військових ЗС РФ на «захист батьківщини». Духовний Фронт України. 23 лютого 2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  284. В окупованому Криму священник «УПЦ МП» благословив війська РФ «на ратне служіння». Духовний Фронт України. 6 лютого 2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  285. В окупованому Криму священники «УПЦ МП» благословили «виганяти чужинців, які посягають на РФ». Духовний Фронт України. 6 листопада 2020. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  286. СБУ знайшла мільйони готівки та "сумнівних" росіян у церквах МП. РБК-Украина. Процитовано 23 листопада 2022.
  287. Russian-backed Kyiv monastery raided over suspected subversion. the Guardian. 23 листопада 2022. Процитовано 2022-11-23en.
  288. Данілов про обшуки у Лаврі: там знайшли певних людей, можливо, з Росії. РБК-Украина. Процитовано 23 листопада 2022.
  289. Офіційно. СБУ навідалася в Києво-Печерську лавру і дала перший коментар. РБК-Украина. Процитовано 23 листопада 2022.
  290. На Рівненщині попи УПЦ прикривали диверсантів, які зайшли з Білорусі | Інформаційний Потік. www.infopotik.com.ua. 22 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
  291. СБУ обшукала УПЦ МП на Буковині: методички з Москви і росіяни в рясах. Українська правда. Процитовано 26 листопада 2022.
  292. СБУ застала секретаря Чернівецької єпархії УПЦ МП в ліжку з хлопцем із місцевого хору - ЗМІ (фото). www.unian.ua. Процитовано 26 листопада 2022.
  293. "Кремлівське гніздо": у Раді з'явився законопроєкт про заборону Російської православної церкви. ФОКУС. 23 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
  294. Проект Закону про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій. Верховна Рада України.
  295. "Зробити їхнє життя нестерпним". Як заборонити УПЦ (МП) та навіщо СБУ перевіряє церкви. ФОКУС. 25 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
  296. Знайшли брошури, що заперечують існування України. СБУ провела нові обшуки в УПЦ МП. РБК-Украина. Процитовано 28 листопада 2022.
  297. Зброя та російські агітки. СБУ завітала до об'єктів УПЦ МП ще у двох областях. РБК-Украина. Процитовано 11 грудня 2022.
  298. СБУ знайшла у храмах МП російські паспорти, викрадені ікони та прапор "Новоросії". РБК-Украина. Процитовано 8 грудня 2022.
  299. СБУ завітала до об'єктів УПЦ МП ще у трьох областях. РБК-Украина. Процитовано 11 грудня 2022.
  300. Обшуки в УПЦ МП. СБУ знайшла "методички" Кремля та вчення про сатанізм. РБК-Украина. Процитовано 11 грудня 2022.
  301. Прокремлівська література та сухпайки окупантів: СБУ завершила обшуки УПЦ МП у Харкові. РБК-Украина. Процитовано 11 грудня 2022.
  302. тобто служба капеланами священиків УПЦ (МП)
  303. а б Аваков заборонив священикам УПЦ МП ставати капеланами - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.
  304. Місцеві заборони УПЦ (МП) не працюють. Чому і що каже закон України?. Радіо Свобода. Процитовано 6 квітня 2023.
  305. а б «Церковні» сесії міської та обласної рад. Що означають їхні рішення?. Всім. Процитовано 6 квітня 2023.
  306. На Вінниччині місцева влада передала монастирю УПЦ МП державну пам’ятку, а у деяких селах храми захоплені церковниками-«нелегалами». naparise.com. 5 квіт. 2023 р.
  307. Liza, Faina (30 бер. 2023 р.). Як УПЦ мп «палить» прихильників «рускаваміра» серед депутатів місцевих рад.
  308. У Городку заборонили діяльність Московського патріархату. «Варіанти»
  309. У Дрогобичі заборонили діяльність Московського патріархату. «Варіанти»
  310. У Конотопі міський голова заборонив діяльність УПЦ МП. РБК-Украина. Архів оригіналу за 19 травень 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  311. У Броварах заборонили УПЦ Московського патріархату. І перейменують вулиці. РБК-Украина. Архів оригіналу за 19 травень 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  312. Депутати Олевської міськради проголосували за заборону УПЦ МП. «Коростень-інфо»
  313. Депутати Кагарлицької міськради проголосували за призупинення діяльності УПЦ МП на території громади - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України.
  314. На території Східницької громади заборонили діяльність московського патріархату. [Архівовано 2022-08-07 у Wayback Machine.] «Медіа Дрогобиччина»
  315. У Бориславі міськрада заборонила діяльність УПЦ Московського патріархату. РБК-Украина. Архів оригіналу за 19 травень 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  316. Ще в одному місті Київщини заборонили УПЦ МП. Таке рішення депутати ухвалили одноголосно. LB.ua
  317. У Богородчанах заборонили діяльність Української Православної Церкви МП «МІСТО»
  318. У Новоархангельській громаді заборонили діяльність УПЦ МП. «Центральноукраїнське бюро новин»
  319. Стрийщина без московського патріархату: у громаді заборонили діяльність УПЦ МП. LVIV.MEDIA. 26 трав. 2022 р.
  320. У Раві-Руській заборонили діяльність московського патріархату. ЛМН.
  321. Засідання позачергової 24 сесії VIII скликання Петрівської сільської ради. Петрівська сільська рада
  322. В Борисполі заборонили діяльність УПЦ МП Київ Media
  323. Міськрада Черкас заборонила діяльність УПЦ Московського патріархату. «Главком»
  324. На території На території Вороньківської громади на Київщині заборонили діяльність УПЦ МП ТК «Київ»
  325. а б «Червона картка» для упц мп. «Високий Замок»
  326. У Махнівській громаді на Вінниччині заборонили діяльність церкви російського патріархату. «Новини Вінниці»
  327. Рішенням сесії ЗАБОРОНЕНО діяльність церкви московського патріархату у Золочівському районі (відео). «Золочів. нет»
  328. Звенигородці заборонили діяльність УПЦ МП «Духовний фронт України»
  329. Ще одна громада на Черкащині заборонила діяльність московського патріархату «Духовний фронт України»
  330. Львівська облрада вимагає заборонити діяльність УПЦ МП на території області. «LB»
  331. У Львівській обласній раді закликали законодавчо заборонити УПЦ МП «Еспресо»
  332. Депутати Івано-Франківської міськради просять президента і голову ВРУ заборонити УПЦ (МП) в Україні Суспільне мовлення України
  333. Депутати Підгайцівської сільради просять Раду заборонити УПЦ МП (відео). konkurent.ua.
  334. Ясінянська селищна рада на Закарпатті звернулася до керівництва держави щодо заборони в Україні УПЦ МП (ДОКУМЕНТ) «Закарпаття онлайн»
  335. Ужгородські депутати звернулися до парламенту щодо заборони УПЦ МП «Закарпаття онлайн»
  336. У Волиньраді хочуть заборонити УПЦ «Волинські Новини»
  337. Депутати Нововолинської міськради закликали Президента заборонити московську церкву. «Волинські Новини»
  338. Депутати Поворської сільської ради закликали президента заборонити УПЦ МП «Район. Ковель»
  339. Депутати Новопразької громади Кіровоградщини закликали центральну владу заборонити УПЦ «Без купюр»
  340. Міськрада опублікувала звернення до УПЦ МП, прийняте на закритій сесії «Ковель media»
  341. Сесія Переяславської міської ради одноголосно ухвалила рішення щодо заборони діяльності УПЦ МП на території громади «proslav»
  342. Черкаська облрада просить заборонити московську церкву. www.ukrinform.ua. 3 бер. 2023 р.
  343. Київрада засудила діяльність УПЦ МП. LB.ua. 2 бер. 2023 р.
  344. Мін'юст блокує перехід Тернопільських релігійних громад з УПЦ МП до ПЦУ, – голова облради — через zahid.espreso.tv.
  345. Депутати Новопразької громади закликали заборонити московську церкву. Точка Доступу.
  346. У Хмельницькому в УПЦ МП забрали право на користування 13 земельними ділянками. hromadske.ua. 4 квіт. 2023 р.
  347. Кам’янець-Подільський забрав в УПЦ МП право користуватися храмами й землею. Українська правда.
  348. Хмельницька облрада заборонила діяльність УПЦ МП на території області. LB.ua. 4 квіт. 2023 р.
  349. Московський патріархат заборонили на всій території Хмельницької області. novynarnia.com. 4 квіт. 2023 р.
  350. УПЦ МП у Сумах — депутати обласної ради хочуть розірвати договори про оренду храмів.
  351. Олег Сивак. www.facebook.com.
  352. Рівненська облрада заборонила діяльність УПЦ МП в області. «Еспресо»
  353. У Рівному з третьої спроби припинили право користування земельними ділянками для УПЦ МП. «Еспресо»
  354. На Волині також заборонили УПЦ МП. Українська правда.
  355. Волиньрада підтримала заборону УПЦ МП на Волині.
  356. Луцька райрада заборонила діяльність УПЦ «МП» на території району. konkurent.ua.
  357. У Тернополі УПЦ МП заборонили користуватися земельною ділянкою | ZMINA. zmina.info. 17 квіт. 2023 р.
  358. На Чернігівщині депутати повторно просять заборонити УПЦ МП. www.ukrinform.ua. 19 квіт. 2023 р.
  359. Міська рада Нововолинська скасувала договори оренди з УПЦ МП. 19 квіт. 2023 р.
  360. В Самбірській громаді заборонили діяльність УПЦ МП (ФОТО) – Львівська мануфактура новин.
  361. Київська міська рада просить РНБО припинити з УПЦ (МП) договори оренди на культові споруди. 20 квіт. 2023 р.
  362. Сумські депутати прийняли рішення позбавити УПЦ права користуватися землями громади.
  363. У Сумах в УПЦ МП забрали право на користування земельними ділянками громади. hromadske.ua. 26 квітня 2023. Процитовано 27 квітня 2023.
  364. Луцька міська рада вимагає заборонити УПЦ МП. 26 квіт. 2023 р.
  365. У Чернівцях УПЦ МП позбавили права користування земельними ділянками. hromadske.ua. 27 квіт. 2023 р.
  366. Житомирська облрада заборонила діяльність УПЦ МП. LB.ua. 27 квіт. 2023 р.
  367. УПЦ МП позбавили права користування землями у Броварській громаді УПЦ МП позбавили права користування землями у Броварській громаді. Великий Київ. 27 квіт. 2023 р.
  368. Два храми УПЦ МП у Білій Церкві вирішено повернути у власність громади. mykyivregion.com.ua.
  369. Три громади на Київщині забрали землю в УПЦ МП. 28 квіт. 2023 р.
  370. Ірпінські депутати звернулись до президента з проханням заборонити діяльність УПЦ МП. mykyivregion.com.ua.
  371. Вінницька облрада припинила договори оренди землі з УПЦ МП. www.ukrinform.ua. 28 квіт. 2023 р.
  372. Депутати Тернопільської міськради прийняли звернення до Верховної Ради щодо заборони діяльності УПЦ МП - 20 хвилин. te.20minut.ua.
  373. Острозька міська рада просить Верховну Раду України заборонити УПЦ МП. ostrog.rayon.in.ua. 28 квіт. 2023 р.
  374. Купюр, Без (4 трав. 2023 р.). Кропивницькі депутати звернулися до центральної влади з проханням заборонити УПЦ МП | Без Купюр - Новини Кропивницького і Кіровоградщини. Без Купюр.
  375. Депутати облради звернулися до вірян УПЦ мп. https://khor.gov.ua/. Херсонська обласна рада. 11 травня 2023. Процитовано 11 травня 2023.
  376. Облрада Закарпаття заборонила УПЦ МП
  377. 76 важливих для Київщини питань проголосували депутати на 18-ій позачерговій сесії Київської обласної ради. kor.gov.ua. Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 9 червня 2023.
  378. Запорізькі депутати припинили взаємовідносини з УПЦ МП
  379. Чернігівщина: Ніжинська міська рада заборонила упц мп [Архівовано 2023-08-11 у Wayback Machine.] Голос України
  380. Судитимуть священника УПЦ МП, який зливав ворогу дані про ЗСУ у Сєвєродонецьку. Офіс Генерального прокурора
  381. Вирок суду. Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. 27 квітня 2023.
  382. До 12 років за ґратами засуджено священника УПЦ (МП) в Луганській області за інформування ворога про позиції українських захисників
  383. Україна обміняла проросійського священика на громадянина США, — ГУР (фото). ФОКУС. 14 груд. 2022 р.
  384. За что война? Часть 2. Протоиерей Андрей Павленко. Инок Киприан (Бурков). Православие на Донбассе — через www.youtube.com.
  385. На Житомирщині за колабораціонізм судитимуть священика УПЦ МП. LIGA. 18 квіт. 2022 р.
  386. На Житомирщині священика УПЦ МП судили за колабораціонізм - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України.
  387. Закликав селян до співпраці з військовими РФ — судитимуть священика УПЦ МП Офіс Генерального прокурора
  388. Вирок суду. Індустріальний районний суд міста Дніпро. 27 квітня 2023.
  389. При обміні 16 лютого Росії віддали колаборанта з УПЦ МП - ГУР. Українська правда. 17 лютого 2023.
  390. Вирок суду. Конотопський міськрайонний суд Сумської області. 27 квітня 2023.
  391. Служба безпеки прийшла з обшуками до митрополита УПЦ МП. Українська правда. Процитовано 11 жовтня 2022.
  392. На Вінниччині СБУ прийшла з обшуками до митрополита УПЦ МП. Духовний Фронт України. 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022.
  393. В УПЦ прокоментували підозру Іонафану: "Сприйняв спокійно". LB.ua. Процитовано 8 листопада 2022.
  394. За матеріалами СБУ до 5 років тюрми засуджено митрополита однієї з Вінницьких єпархій УПЦ (МП), який виправдовував повномасштабне вторгнення рф. Служба Безпеки України
  395. СБУ оголосила про підозру керівнику Черкаської єпархії УПЦ МП Феодосію (Снігірьову). novynarnia.com. 20 лютого 2023. Процитовано 20 лютого 2023.
  396. СБУ оголосила підозру главі Черкаської єпархії УПЦ Московського патріархату. РБК-Украина. Процитовано 20 лютого 2023.
  397. СБУ повідомила про підозру митрополиту Черкаської єпархії УПЦ (МП) (відео)
  398. СБУ затримала настоятеля храму УПЦ (МП), який збирав для фсб розвіддані про оборону Сумщини. Служба безпеки України
  399. За матеріалами СБУ 15 років тюрми отримав клірик УПЦ (МП), який «зливав» до фсб інформацію про оборону Сумщини. Служба безпеки України
  400. Перевертні в рясах змусять мелітопольців молитися за “спецоперацію” та військових РФ. 5 лют. 2023 р.
  401. Повідомлення про підозру та повістки про виклик Прокопенка О. О. на 13.05.2023, 15.05.2023, 16.05.2023 Офіс Генерального прокурора
  402. СБУ викрила клірика УПЦ (МП), який освячував російських військових під час окупації Ізюма. Служба безпеки України
  403. СБУ повідомила про підозру митрополиту-втікачу УПЦ (МП) на Сумщині, який благословляв російських окупантів. СБУ
  404. На Буковині священника УПЦ МП засудили за колабораціонізм. «Релігійна правда»
  405. Вирок суду
  406. Олена Рощіна (16 лютого 2023). Вів підривну діяльність: настоятель "Казанської" парафії УПЦ МП проведе 7 років за ґратами. Українська правда.
  407. Затримано настоятеля храму УПЦ МП, який збирав розвіддані для ФСБ. ua.korrespondent.net.
  408. Тетяна Войтюк (25 січня 2023). Зеленський розширив санкції проти осіб з "церковного списку". Суспільне Новини.
  409. Окупанти знищують ПЦУ: в ISW нагадали злочини Росії проти парафій на ТОТ. 10 квіт. 2023 р.
  410. Інститут вивчення війни: путін повністю контролює усі церкви в Росії і хотів це зробити в Україні. 10 квіт. 2023 р.
  411. СБУ викрила понад 60 кліриків УПЦ МП, які продавали зброю і дитячу порнографію // Главком. — 4 жовтня, 2023
  412. З початку повномасштабної війни СБУ викрила понад 60 кліриків УПЦ (МП), які працювали на рф, продавали зброю і дитячу порнографію // Служба безпеки України. — 4 жовтня, 2023
  413. Російська та Українська православні церкви розпочали діалог про об'єднання. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 21 січня 2013.
  414. Релігія, церква, суспільство і держава: Два роки після Майдану (інформаційні матеріали) Київ, 2016
  415. Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначеня українських громадян: тенденції 2010-2018 рр (PDF) (pdf). Центр Разумкова. 26 квітня 2018. с. 17. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2018.
  416. Конфесійна структура і створення Православної Церкви України: травень 2019 (PDF). kiis.com.ua. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2019.
  417. а б Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: Тенденції 2000-2020рр (PDF). Центр Разумкова. 2020. Архів оригіналу (pdf) за 21 січня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
  418. Конфесійна та церковна належність громадян України (січень 2020 р. соціологія). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 4 січня 2021.
  419. а б До якої саме православної Церкви Ви себе відносите? [Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine.] // «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин» Інформаційно-аналітичні матеріали до Круглого столу на тему: "Державно-конфесійні відносини в Україні, їх особливості і тенденції розвитку, 8 лютого 2011 р. Київ, Центр Разумкова
  420. Дані державного комітету у справах національностей та релігій станом на 1 січня 2008 року[недоступне посилання з липня 2019] (Excel)
  421. Церковь Филарета стала популярнее УПЦ Московского патриархата. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 10 жовтня 2012.
  422. В Україні — найбільше прихильників УПЦ КП?. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 10 жовтня 2012.
  423. Публікації / Прес-релізи / Більшість населення України відносить себе переважно до Православної церкви Київського патріархату - Фонд «Демократичні ініціативи». dif.org.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
  424. «Гнана» Церква: УПЦ МП збільшилася за рік на 246 парафій. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 10 грудня 2019. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 14 грудня 2019.
  425. Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Державна служба України з етнополітики та свободи совісті
  426. Релігійні організації в Україні (станом на 1 січня 2019 р.). risu.org.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 21 квітня 2019.
  427. Звіт Керуючого справами УПЦ за 2021 рік. Українська Православна Церква. 27 груд. 2021 р.
  428. Звіт Керуючого справами Української Православної Церкви за 2022 рік. Українська Православна Церква. 24 груд. 2022 р.

Додаткова література

Посилання