Іриней (Середній)

	Митрополит Іриней
	митрополит Дніпропетровський і Павлоградський; (до 2001 — архієпископ; до 1996 — Дніпропетровський і Криворізький)
	митрополит Дніпропетровський і Павлоградський; (до 2001 — архієпископ; до 1996 — Дніпропетровський і Криворізький)
з 1993
Церква:	Російська православна церква
	архієпископ Рівненський і Острозький
	архієпископ Рівненський і Острозький
1990 — 1993
Церква:	Російська православна церква
	архієпископ Львівський і Дрогобицький
	архієпископ Львівський і Дрогобицький
1989 — 1990
Церква:	Російська православна церква; Український екзархат
Попередник:	Никодим (Руснак)
Наступник:	Андрій (Горак)
	архієпископ Харківський і Богодухівський
	архієпископ Харківський і Богодухівський
1984 — 1989
Церква:	Російська православна церква; Український екзархат
Попередник:	Никодим (Руснак)
Наступник:	Никодим (Руснак)
	архієпископ Алма-Атинський і Казахстанський
	архієпископ Алма-Атинський і Казахстанський
1982 — 1984
Церква:	Російська православна церква
	єпископ Серпуховський, керуючий патріаршими парафіями в Канаді і США
	єпископ Серпуховський, керуючий патріаршими парафіями в Канаді і США
1976 — 1982
Церква:	Російська православна церква
	єпископ Уфимський і Стерлитамакський
	єпископ Уфимський і Стерлитамакський
1975 — 1976
Церква:	Російська православна церква
Альма-матер:	Санкт-Петербурзька духовна академія
Науковий ступінь:	кандидат богослов'я
Діяльність:	священник
Громадянство:	Росія
Ім'я при народженні:	Іван Петрович Середній
Народження:	10 травня 1939; с. Стовпин, Волинське воєводство, Республіка Польща
Священство:	22 травня 1968
Чернецтво:	1 вересня 1970
Єп. хіротонія:	27 липня 1975
Автограф:
Нагороди:
	; Орден Святого рівноапостольного князя Володимира (РПЦ) ;
	Іриней у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іриней.

Митрополи́т Ірине́й (справжнє ім'я Сере́дній Іван Петрович, нар. 10 травня 1939, Стовпин Кжецької ґміни Волинського воєводства Речі Посполитої) — архієрей РПЦвУ, митрополи́т Дніпропетровський і Павлоградський (за версією РПЦ), кандидат богословських наук. Громадянин Росії^[1]^[2]^[3]^[4]^[5].

З 19 жовтня 1993 року керує Дніпропетровською єпархією, 19 червня 2002 року підвищений до митрополита.

Життєпис

Іван Петрович Середній народився 10 травня 1939 року в селі Стовпин на території Речі Посполитої у родині польських громадян українського походження. Тезоіменитство — 5 вересня. Середню школу закінчив вже під час другої совєцької окупації — 1957 року.

1957-1961 — навчався в Ленінградській духовній семінарії, 1961-го став студентом Ленінградської духовної академії, де навчався з перервою на службу в армії (1963–1966) до 1968 року. Закінчив академію зі вченим ступенем кандидата богословських наук і залишився при академії професорським стипендіатом.

21 травня 1968 року висвячений у сан диякона (целібат), наступного дня — в сан священика. З 1968 року служив в Свято-Троїцькому соборі Ленінграду.

З 1969 року викладач канонічного права, секретар Вченої ради Ленінградської духовної академії і старший помічник інспектора.

1 вересня 1970 року був пострижений у чернецтво з іменем Іриней, на честь святого священномученика Іринея Ліонського.

З 13 березня 1971 по 1975 рік служив кліриком у представництві РПЦ в Токіо (Японія).

Архієрейське служіння в РПЦ

Після повернення з Японії 27 липня 1975 року в Богоявленському соборі Москви архімандрит Іриней був хіротонізований у єпископа Уфимського і Стерлітамацького — для Башкортостану.

19 липня 1976 року Іринею Середньому визначено бути єпископом Серпуховським, вікарієм Московської єпархії, з дорученням керувати Патріаршими приходами в Канаді і, тимчасово, в США. На цій посаді прослужив шість років.

16 липня 1982 року призначений архієпископом Алма-Атинським і Казахстанським; 28 березня 1984 — Харківським і Богодухівським; 13 вересня 1989 — Львівським і Дрогобицьким. Проте не протримався на цій кафедрі і року — через потужний автокефальний руху, а також конфлікти з уніатами фактично утік зі Львова, перемістившись до Рівного. 10 квітня 1990 — призначений архієпископом Рівненським і Острозьким УПЦ з благословення митрополита Київського та всієї України Філарета (Денисенка).

А невдовзі 1992 узяв участь у Харківському соборі УПЦ. 19 жовтня 1993 році призначений архієпископом Дніпропетровським і Криворізьким УПЦ.

З 27 липня 1996 року, після поділу цієї єпархії на дві, носить титул архієпископа Дніпропетровського і Павлоградського. (до 12 вересня тимчасово управляв Криворізькою єпархією).

19 червня 2002 року піднесений у сан митрополита.

З 27 липня 2009 по 22 жовтня 2014 — член Міжсоборної присутності РПЦ. В січні 2023 року позбавлений громадянства України указом Президента України за підтримку агресії Росії проти України^[6].