Андрій (Горак)

архієрей УПЦ КП

Митрополи́т Льві́вський і Сока́льський Андрій (у світі — Андрій Григорович Горак; 1 березня 1946, Поляна, Миколаївський район, УРСР — 5 липня 2010, Львів) — архієрей Української православної церкви Київського Патріархату, активний прихильник рішення Собору УПЦ про автокефалію, на початку 1990-х років. З моменту створення Київського патріархату очолював Львівську єпархію з титулом «єпископ Львівський і Сокальський» (з 1993 року — архієпископ, з 1995 року — митрополит).

Андрій
Митрополит Львівський і Сокальський
до 1995 — архієпископ Львівський
до 1993 — єпископ Львівський і Дрогобицький
14 липня 1992 — 6 липня 2010
Церква: Українська православна церква — Київський патріархат
Попередник: сам же, в УПЦ (МП)
Наступник: Димитрій (Рудюк)
секретар Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату
листопад 1995 — 6 липня 2010
Церква: Українська православна церква Київського патріархату
Наступник: Євстратій (Зоря)
Єпископ Львівський і Дрогобицький
18 квітня 1990 — 14 липня 1992
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: Іриней (Середній)
Наступник: сам же, в УПЦ-КП
Сергій (Генсицький) (тимчасово керуючий), в УПЦ (МП)
Августин (Маркевич), в УПЦ (МП)
 
Альма-матер: Ленінградська духовна академія
Діяльність: священник
Національність: українець
Ім'я при народженні: Андрій Григорович Горак
Народження: 1 березня 1946(1946-03-01)
Поляна, Тростянецька сільська громада, Стрийський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть: 5 липня 2010(2010-07-05) (64 роки)
Львів, Україна
Похований:
Священство: 3 червня 1976
Чернецтво: 1990
Єп. хіротонія: 18 квітня 1990

Нагороди:

Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Місце поховання Андрія (Горака)

Життєпис ред.

Народився 1 березня 1946 року в с. Поляна Миколаївського району Львівської області. Батька у 1949 році було репресовано за національні погляди тогочасним режимом та заслано в Іркутську область. Вирок був винесений на 25 років. Через п'ять років після засудження був реабілітований посмертно.

У 1962 р. закінчив Полянську восьмирічну школу. З 1961 по 1965 рр. навчався в Львівському медичному училищі, а з 1968 по 1975 рр. — на біологічному факультеті Львівського університету.

Наприкінці 1968 року зблизився та став духовним сином тодішнього правлячого Митрополита Львівського і Тернопільського Миколая (Юрика). Під впливом Владики Миколая після закінчення тодішніх університетських студій, вступив у 1975 до Ленінградської духовної академії. У 1979 році успішно закінчив Ленінградську Духовну Академію та захистив кандидатську дисертацію із присвоєнням наукового ступеня кандидата богослів'я. Під час навчання у Ленінградських духовних школах у 1976 році рукоположений в сан священика митрополитом Ленінградським і Новгородським Никодимом (Ротовим) у Троїцькому соборі Олександро-Невської лаври (м. Ленінграді, нині Санкт-Петербург).

Був найближчим помічником митрополита Львівського і Тернопільського Миколая (Юрика), звершував священнослужіння у Преображенській церкві м. Львова. Після того, як за власним проханням зі страху перед конфліктами, пов'язаними з легалізацією УГКЦ, Львівську єпархію послідовно полишили митрополит Никодим (Руснак) у 1989 р. та архієпископ Іриней (Середній) у 1990 р., був призначений секретарем єпархії, а навесні 1990 року обраний правлячим архієреєм, у зв'язку з чим приймає постриг в чернецтво та 14 березня того ж року возведений в сан архимандрита.

18 квітня 1990 року собором архієреїв на чолі з Митрополитом Київським і Галицьким, Патріаршим Екзархом всієї України Філаретом, рукоположений на єпископа Львівського і Дрогобицького.

Львівська єпархія отримала владику Андрія своїм архіпастирем у один з найважчих періодів свого існування. У 1989 р. з нелегального положення почала виходити Греко-Католицька Церква, що супроводжувалося численними сутичками та протистоянням за право богослужіння в храмах. Багато православних священиків єпархії оголосили про свій перехід в УГКЦ. В цей же час розпочався рух за автокефалію Української Церкви, особливо активний на Галичині. У таких важких умовах довелося владиці Андрію звершувати свої перші архіпастирські кроки на рідній землі.

У 1991 — на початку 1992 р. єпископ Андрій активно підтримав рішення Собору УПЦ про автокефалію. А влітку 1992 р., після розколу Української Церкви, разом з переважною більшістю духовенства і вірних своєї єпархії увійшов до складу УПЦ Київського Патріархату.

За заслуги перед Церквою був піднесений до сану архієпископа, а потім і митрополита. З листопада 1995 року митрополит Львівський і Сокальський Андрій був постійним членом і секретарем Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.

За діяльність на архіпастирській ниві був відзначений багатьма церковними та державними нагородами.

У 2008 році захворів, але, незважаючи на хворобу та кілька перенесених операцій, продовжував керувати єпархією, регулярно служити, брати участь у роботі Священного Синоду та у загальноцерковних заходах. Після різкого погіршення стану здоров'я та шпиталізації 5 липня 2010 р. близько опівночі упокоївся на 65-му році життя та 21-му році архіпастирського служіння[1]. Похований 8 липня 2010 року в Львові на полі 31 Янівського цвинтаря[2].

Державні нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Помер митрополит Львівський і Сокальський УПЦ(КП) Андрій (Горак). Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 9 липня 2016. 
  2. Андрій (Горак) (1946—2010). Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2016. 
  3. Указ Президента України № 664/2008 від 22 липня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України діячів Української православної церкви Київського патріархату»
  4. Указ Президента України № 793/2006 від 29 вересня 2006 року «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій міста Львова»
  5. Указ Президента України № 1059/99 від 21 серпня 1999 року «Про нагородження відзнаками Президента України». Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 13 березня 2011. 
  6. Указ Президента України № 53/2010 від 20 січня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України»