Відкрити головне меню

Кафедра́льний собо́р Воскресі́ння Христо́вого — споруджуваний кафедральний собор Української православної церкви (МП) в Києві поблизу станції метро Либідська.

Кафедральний собор Воскресіння Христового
Проект Собору Воскресіння Христового.jpg
Проект собору
50°24′31″ пн. ш. 30°31′40″ сх. д. / 50.40861° пн. ш. 30.52778° сх. д. / 50.40861; 30.52778Координати: 50°24′31″ пн. ш. 30°31′40″ сх. д. / 50.40861° пн. ш. 30.52778° сх. д. / 50.40861; 30.52778
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Архітектор О. Калиновський
Поч. будівництва 4 квітня 2010
Належність Українська православна церква
Адреса Залізничне шосе, 3
Кафедральний собор Воскресіння Христового (Київ). Карта розташування: Україна
Кафедральний собор Воскресіння Христового (Київ)
Кафедральний собор Воскресіння Христового (Київ) (Україна)
Кафедральний собор Воскресіння Христового у Вікісховищі?

Настоятель собору — митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Березовський)

Зміст

ІсторіяРедагувати

Після утворення Української православної церкви у 1992 році її кафедральний Володимирський собор та митрополича резиденція на Пушкінській відійшли до Київського патріархату. Резиденція Володимира (Сабодана), предстоятеля УПЦ (МП), яка залишилася в єдності з Російською церквою, була облаштована в Києво-Печерській лаврі. Функції кафедрального собору стала виконувати Трапезна церква святих Антонія і Феодосія Печерських у Верхній лаврі.

31 травня 2007 року Священний Синод Української православної церкви вирішив спорудити в Києві кафедральний собор на честь Воскресіння Христового та духовно-просвітницький центр при ньому[1]. Настоятелем собору призначено митрополита Київського Володимира, ключарем і головою парафіяльної ради собору — протоієрея Георгія Коваленка, благочинним собору — протоієрея Віталія Русінку, відповідальним за будівництво перед Синодом — митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона (Шукала). 2 червня того ж року митрополит Київський Володимир освятив місце будівництва. 14 листопада 2007 року Синод оголосив всеукраїнський збір пожертв на будову собору і схвалив ідею факсимільного видання Пересопницького євангелія, кошти від реалізації якого будуть направленні на будівництво.

20 квітня 2008 року митрополит Володимир освятив поблизу майбутнього собору дерев'яну Церкву всіх святих, настоятелем якої було призначено єпископа Переяслав-Хмельницького Олександра (Драбинка)[2]. 27 квітня того ж року, на Великдень, на площі перед церквою було відправлено вечірню, що згодом стало щорічною традицією. 19 червня архітектурно-містобудівна рада Києва затвердила проект собору[3]. 11 листопада 2008 року Синод утворив Фінансову комісію будівництва собору на чолі з архієпископом Вишгородським Павлом (Лебедем). Його було також призначено головою Піклувальної ради[4]. 9 липня 2009 року замість митрополита Донецького Іларіона відповідальним за будівництво собору було призначено митрополита Черкаського Софронія (Дмитрука)[5]. 23 листопада 2009 року поблизу місця будівництва було відкрито галерею «Собору» — експозиційний центр УПЦ.

11 лютого 2010 року митрополит Володимир освятив на будмайданчику бурову техніку і перші дослідні палі. 4 квітня того ж року, на Великдень, предстоятель УПЦ заклав у фундамент кафедрального собору перший камінь з мощами святих і благословенну грамоту на початок будівництва. 15 квітня 2011 року в фундамент собору було закладено фрагменти плінфи та цементного розчину Собору святої Софії — давньої кафедри митрополитів Київських.

Під час хвороби митрополита Київського Володимира (Сабодана) 26 січня 2012 року після доповіді митрополита Вишгородського Павла про результати аудиторської перевірки фінансування будівництва «з метою вдосконалення адміністративно-фінансової діяльності» Синод звільнив архієпископа Переяслав-Хмельницького Олександра та протоієрея Георгія Коваленка з займаних на будівництві посад[6]. Після повернення митрополита Володимира до справ, у листопаді 2012 року архієпископ Олександр знову згадується на офіційному сайті УПЦ як настоятель Храму всіх святих[7].

ПроектРедагувати

Проект Собору Воскресіння Христового розроблений колективом архітекторів майстерні «Visac» будівельної корпорації «Столиця» на чолі з головним архітектором О. Калиновським. Передбачається, що храм вміщатиме до 5000 парафіян. Його висота від рівня поверхні до надкупольного хреста складе 120 метрів, що зробить собор найвищою православною церквою у світі[8]. Собор матиме три вівтарі.

В комплексі з собором споруджується духовно-просвітницький центр, до якого входитимуть адміністративно-офісні приміщення, конференц-зала на 1000 місць, шість залів для засідань, навчальний заклад, телестудія, готель для прочан на 125 місць, трапезна, спортивна зала, крамниці церковної і сувенірної продукції. Споруджується також чотириярусна дзвіниця і будиночок резиденції митрополита Київського з окремою церквою, розрахованою на 150 парафіян. Поблизу собору буде збережено озеро[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року. Архівовано 15 October 2011[Дата не збігається] у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви
  2. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 листопада 2007 року. Архівовано 10 October 2011[Дата не збігається] у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
  3. а б КИЇВ. Архітектурно-містобудівна рада затвердила проект Свято-Воскресенського кафедрального собору. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату) - (сторінка відсутня)
  4. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 11 листопада 2008 року. Архівовано 31 August 2011[Дата не збігається] у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
  5. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 9 липня 2009 року. Архівовано 10 October 2011[Дата не збігається] у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату)
  6. Журнали засідання Священного Синоду УПЦ від 26 січня 2012 року. Архівовано 30 January 2012[Дата не збігається] у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви
  7. КИЇВ. Плащаницю Пресвятої Богородиці перенесено на місце будівництва Свято-Воскресенського Кафедрального Собору УПЦ Офіційний сайт УПЦ
  8. поруч з Собором Спаса румунського народу — катедрою Румунської православної церкви, яка споруджується в Бухаресті і теж матиме висоту 120 метрів

ПосиланняРедагувати