Відкрити головне меню

Православна автокефальна церква Албанії (алб. Kisha Ortodokse Autoqefale e Shqipërisë) — одна з наймолодших канонічних православних церков. Вона стала автокефальною 1922 року й 1937 року була визнана Константинопольським патріархом.

Албанська православна церква

Kisha Ortodokse e Shqipërisë.svg
Герб
Orthodox Church Tirana 2016 albania.jpg
Воскресенський кафедральний собор у Тирані
Дата заснування 1926
Самостійність визнана 1937
Чинний предстоятель Анастасій
Центр Албанія Албанія, Тирана
Резиденція предстоятеля Тирана
Основна юрисдикція Албанія Албанія
Літургічна мова албанська, грецька і арумунська (влахська)
Церковний календар Новоюліанський [1]
Єпископів 4
Єпархій 4
Навчальних закладів 1
Священиків  
Вірних 700 000
Офіційний сайт www.orthodoxalbania.org

Зміст

ІсторіяРедагувати

Православ'я у Албанії поширилося на півдні серед тосків, й католицизм — на півночі серед гегів раніше 4 сторіччя. У 15 сторіччі, після захоплення Албанії турками більшість албанців стали мусульманами. За часів Османської імперії православні общини підпорядковувалися Костантинопольському патріархату з грецькою мовою богослужінь.

Заснована Феофаном Стіліан Нолі. 1908 року у Бостоні в Америці Нолі вперше провів богослужіння албанською мовою. Після здобуття Албанією незалежності Нолі поїхав у Албанію, де став проводити богослужіння албанською мовою, рукоположив священиків й став головою Албанської православної церкви. 1924 року Нолі також був прем'єр-міністром Албанії на протязі 5 місяців, після чого його кабінет був вимущений залишити країну.

Церква зазнала сильних гонінь під час Другої світової війни й періоду комуністичної диктатури, особливо після 1967 року коли було заборонене громадське й особисте віросповідання.

За часів комуністичної диктатури Енвера Ходжі церква була взята під контроль держави, землі націоналізовані. 1952 року архієпископ Христофор був знайдений мертвим. 1967 року в унісон з Китайською революцією Ходжа закрив усі церкви й мечеті, й оголосив Албанію першою у світі атеїстичною державою.

На 1991 рік тільки 22 священики залишилися в живих. Єпископ Андрауци, Анастасіос був призначений архієпископом Тирани 1992 року Константинопольським патріархом. З часом, грек по національності Анастасіос був визнаний албанськими вірними, як вірний служитель.

Була перекладена Біблія з італійської й грецької мов на сучасну албанську мову.

Загальна характеристикаРедагувати

Церква відновилася після 1991 року після повалення комуністичного режиму. Було висвячено 135 священиків (2008 рік). Було збудовано 150 нових соборів, 60 монастирів й соборів було відбудовано, більше 160 соборів було відремонтовано.

Центр церкви у Тирані. Лідер церкви — архієпископ Тирани, Дуресса й всієї Албанії, Анастасіос Янноулатос. 700 тисяч вірних[2]. Мова служінь — албанська мова. Але у місцевостях змішаного грецького й волоського населення використовується грецька мова. Такі громади називають Грецька православна церква Албанії.

Діє теологічна академія Воскресіння Христового .

Радіо «Воскресіння» віщає цілодобово. Щомісячна християнська газета «Воскресіння», дитячий журнал «Радій», юнацький журнал «Дзвони», студенський бюлетень «Слово», бюлетень «Храм» й новостний бюлетень англійською мовою «News from Orthodoxy in Albania». На 2008 рік було опубліковано приблизно 90 книг.

Єпархії Албанської Православної ЦерквиРедагувати

  • Тирано-Дурресська архієпископія
Кафедра: місто Тирана
Правлячий архієрей: архієпископ Тиранський і всєї Албанії Анастасій (Яннулатос)
Віллійське вікаріатство Астій (Бакалбаші)
Кафедра: місто Фієрі
Правлячий архієрей: Нікола (Гика)
Кафедра: місто Берат
Правлячий архієрей: Ігнатій (Триантіс)
Кафедра: місто Гірокастра
Правлячий архієрей: Димитрій (Дікбасаніс)
Кафедра: місто Корча
Правлячий архієрей: Йоанн (Пелюші)
Кафедра: місто Ельбасан
Правлячий архієрей: Антоній (Мердані)

ЄпископатРедагувати

Єпископат Албанської православної церкви налічує (на 7 квітня 2016 року) вісьмох людей, з них шестеро — єпархіальні архієреї, в тому числі Предстоятель Церкви архієпископ Тірани, Дурреський і всієї Албанії Анастасій, і двоє — титулярні архієреї[3].

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати