Відкрити головне меню

Волоське (Дніпровський район)

село в Україні, в Новоолександрівській сільській територіальній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області

Воло́ське (Волошське) — село в Україні, в Новоолександрівській сільській територіальній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становило 1362 особи.

село Волоське
Voloske dni gerb.png Voloske dni prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Дніпровський район
Громада Новоолександрівська сільська громада
Код КОАТУУ 1221481501
Основні дані
Населення 1 362
Поштовий індекс 52043
Телефонний код +380 56
Географічні дані
Географічні координати 48°18′17″ пн. ш. 35°08′21″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
92 м
Водойми р. Дніпро, Мокра Сура
Місцева влада
Адреса ради 52043, с. Волоське, вул. Центральна, 18; тел. 711-33-23
Сільський голова Малаканов Віктор Борисович
Карта
Волоське. Карта розташування: Україна
Волоське
Волоське
Волоське. Карта розташування: Дніпропетровська область
Волоське
Волоське

Географічне розташуванняРедагувати

Село Волоське розміщене на правому березі річки Дніпро в місці впадання в нього річки Мокра Сура, вище за течією на протилежному березі річки Мокра Сура розташоване село Дніпрове, нижче за течією на відстані 2 км наявне село Майорка, на протилежному березі — село Перше Травня. Біля с. Волоське, між порогами Сурським і Лоханським знаходиться скеляста гряда, яка відома у місцевих жителів під назвою «Стрільча Скеля».

СимволікаРедагувати

Затверджена в 2019р. рiшенням сесії сільської ради. Автор - В.М.Напиткін. [1]

ГербРедагувати

В зеленому щиті з лазурової хвилястої бази виходить срібна, мурована чорним, піраміда, поверх якої в косий хрест покладені два золотих пастушачих посохи. Піраміда супроводжується справа золотим гарбузом, зліва золотим волоським горіхом. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ВОЛОСЬКЕ".

ПрапорРедагувати

Квадратне полотнище розділене хвилясто горизонтально на дві смуги – зелену і синю – у співвідношенні 5:1. З синьої смуги виходить біла, мурована чорним, піраміда, поверх якої в косий хрест покладені два жовтих пастушачих посохи. На зеленій древковій частині жовтий гарбуз, на зеленій вільній – жовтий волоський горіх.

СимволікаРедагувати

Хвиляста база – символ Дніпра, на березі якого розташоване село; срібна піраміда – Катеринівська миля, що розташована поблизу села, волоський горіх і пастушачі посохи – натяк на перших поселенців, волохів, гарбуз – символ вирощування цієї рослини.

Назва і історіяРедагувати

Село засноване 1769 року як цивільне поселення Запоріжжя.

Давнє козацьке селище Волошське входило до складу Кодацької паланки.

Назва села походить від полонених волохів, захоплених запорізькими козаками у часи російсько-турецької війни під Очаковом (1770): «Волохи запорозькою партією у границях Оттоманської імперії минулого 1770 року полонені з під Очакова при тому ж містечку багаточисельно поселені там, де річка Сура впадає у Дніпро».[2]

Волохи прийшли зі своїм «духовним отцем й керівником» Ісаком Бицем й спочатку належали «за своїми духовними потребами» до Старокодацького церковного приходу. Згодом волошани збудували у себе дерев'яну церкву у 1780 році й одійшли од церкви Старого Кодаку.

Згідно з даними офіційної ревізії 1776 p., у Волоському були 221 двір та 23 бездвірні хати, а саме тільки доросле населення становило 1264 душі (650 чоловіків і 614 жінок).[3]

На 1859 рік Волошське було державним селом. Тут було 470 подвір'їв, 1 православна церква, завод і мешкало 3151 особа.[4]

Станом на 1886 рік у селі, центрі Волоської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3600 осіб, налічувалось 650 дворових господарств, існували православна церква, школа, 3 лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4912 осіб (2473 чоловічої статі та 2439 — жіночої), з яких 4865 — православної віри[6].

1989 року за переписом тут проживало приблизно 1500 осіб.

До 2005 року існував річковий причал.

Уздовж правого берега річки Сури і до самої Стрільчої скелі простяглось село Волоське, де живуть колишні

АрхеологіяРедагувати

Село має дуже давню історію. Люди селилися тут з часів давньої кам'яної доби. Біля Волоського багато пам'яток археології, включаючи поселення, могильники та могили.

ЕкономікаРедагувати

  • ТОВ «Стіл-Агро».
  • База відпочинку «Барракуда».
  • ФГ «Малик».

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

  • Школа.
  • Дитячий садок.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Будинок культури.
  • Клуб.
  • Храм святого архистратига Михаїла Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви
  • Дитячий будинок сімейного типу.
  • Дніпропетровська обласна благодійна організація «Сяйво веселки».

Пам'яткиРедагувати

  • Музей української старовини
  • Навпроти села були Дніпрові пороги — Сурський та Лоханський. Сучасне село є південним передмістям міста Дніпро.
  • Поблизу села є геологічна пам'ятка природи місцевого значення Гранітні скелі.
  • Катеринівська миля: у 1787 році російська імператриця Катерина II вирішила сама оглянути землі, придбані в результаті російсько-турецьких воєн. В Україні, по якій вона подорожувала з величезною помпою, її шлях був відзначений пам'ятними знаками, т. зв. катеринівськими милями, які збереглися в різних регіонах країни. Їх можна бачити у Преображенського собору в Дніпропетровську, у Ханського палацу в Бахчисараї, у дворі краєзнавчого музею в Старому Криму тощо. У села Волоське серед кукурудзяного поля збереглася, мабуть, сама справжня, не прикрашена і не реставрована Катеринівська миля. Вона складена з пошарпаних часом вапнякових блоків і дбайливо оберігається місцевими жителями.
  • Пам'ятник "волоському горіху" відкритий восени 2017 року недалеко від офісу старости села.

Відомі особиРедагувати

У селі народився український художник — Петро Магро.

ПриміткиРедагувати

  1. Українська геральдика
  2. Яворницький, Дмитро. Дніпрові пороги. Дніпропетровськ. 
  3. Andreevich), Myt︠s︡yk, I︠U︡. A. (I︠U︡riĭ; Leonid., Dobri︠ansʹkyĭ, (2008). Chui︠u︡ vash holos : rodovody nadporizʹkykh sil Volosʹkoho i Maĭorky Dnipropetrovsʹkoï oblasti. Kyïv: [publisher not identified]. ISBN 9789669645838. OCLC 262618321. 
  4. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-59)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати