Відкрити головне меню

Собор єпископів Української православної церкви (Московського патріархату)

Собо́р єпи́скопів Украї́нської правосла́вної це́ркви (Моско́вського патріарха́ту) (Архієрейський собор) — наступний після Собору орган влади в Українській православній церкві Московського патріархату, який діє згідно зі священними канонами Православної церкви та Статутом про управління Української православної церкви Московського патріархату[1] у період між Соборами Церкви.

Склад і функціїРедагувати

Собор єпископів Української православної церкви Московського патріархату (фактично, Архієрейський собор) має всю повноту влади у період між Соборами Української православної церкви Московського патріархату. Собор єпископів складають єпархіальні архієреї, а також вікарні архієреї Української православної церкви, які очолюють синодальні установи та духовні академії. Собор єпископів скликається Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) за потребою, але не рідше, ніж один раз на рік. Головою Собору єпископів є Митрополит Київський і всієї України (Місцеблюститель). Собор єпископів діє на підставі священних канонів Церкви, постанов Помісних і Архієрейських соборів Російської православної церкви, а також Соборів Української православної церкви Московського патріархату.

До компетенції Собору єпископів входить розгляд усіх питань, що стосуються життя Української православної церкви Московського патріархату. Собор єпископів канонізує святих і ухвалює богослужбові чинопослідування, складені на їхню честь. Собор єпископів є церковним судом вищої інстанції. Собор єпископів обирає Митрополита Київського і всієї України й визначає процедуру його обрання.

У період між Соборами Української православної церкви Московського патріархату Собор єпископів:

Ніхто з архієреїв — членів Собору єпископів — не може відмовитись від участі в його засіданнях, крім випадків хвороби або з іншої причини, що визнається Собором поважною. Кворум Собору єпископів становлять 2/3 його членів. Рішення на Соборі єпископів ухвалюються простою більшістю голосів відкритим або таємним голосуванням, окрім особливих випадків, що визначаються регламентом Собору єпископів. Якщо, при відкритому голосуванні, голоси розділяються порівну, вирішальним є голос Головуючого. У випадку рівної кількості голосів при таємному голосуванні проводиться повторне голосування.

Постанови Собору єпископів набирають сили після їхнього ухвалення.

Собори єпископів Української православної церкви Московського патріархатуРедагувати

  1. Архієрейський собор 6-7 вересня 1991 в Києві
  2. Архієрейський собор 1992 в Харкові (Харківський собор)
  3. Архієрейський собор 2000 в Києві
  4. Архієрейський собор 24 січня 2007 в Києві
  5. Архієрейський собор 21 грудня 2007 в Києві
  6. Архієрейський собор 8 липня 2011 в Києві
  7. Архієрейський собор 21 лютого 2012 в Києві (Зі статуту УПЦ: "3. Собор єпископів скликається Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік. 4. Головою Собору єпископів є Митрополит Київський і всієї України (Місцеблюститель).")
  8. Собор єпископів УПЦ МП (13 серпня 2014) обрав очільника церкви Онуфрія.[2] 

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статут про управління Української Православної Церкви Архівовано 12 серпень 2010 у Wayback Machine..
  2. Як пише Ю. Чорноморець, «Собор єпископів УПЦ, що відбувся 13 серпня, визначився не лише із тим, хто очолюватиме цю Церкву. Після запеклої дискусії було ухвалено «Постанови» Собору, які тепер є офіційною думкою УПЦ щодо ряду суспільних проблем. Статус цих постанов — більший за рішення та відозви соборів, доповіді та коментарі керівників Церкви.»За лаштунками Собору

ПосиланняРедагувати