Митрополит Філарет (Сергій Іванович Кучеров) народився 9 серпня 1972 року у місті Києві, у родині військових.

Філарет
Епископ Филарет (Кучеров).jpg
Митрополит Львівський і Галицький
(до 19 серпня 2019 — архієпископ;
до 28 липня 2017 — єпископ)
з 20 лютого 2012
Церква: УПЦ (МП)
Попередник: Августин (Маркевич)
Єпископ Дрогобицький, вікарій Львівської єпархії
2 січня 2011 — 20 липня 2012
Церква: УПЦ (МП)
 
Альма-матер: Московська духовна семінарія
Київська духовна академія
Науковий ступінь: кандидат богослов'я
Діяльність: священник
Тезоіменитство: 23 жовтня
Ім'я при народженні: Кучеров Сергій Іванович
Народження: 9 серпня 1972
м. Київ, Українська РСР, СРСР
Священство: 28 серпня 1996
Чернецтво: 25 серпня 1996
Єп. хіротонія: 2 січня 2011

Нагороди:

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

CMNS: Філарет у Вікісховищі

З 1978 по 1988 рік навчався у середній школі міста Целіноград Республіки Казахстан (нині — Астана).

З благословення єпископа Алма-Атинського та Казахстанського Євсевія був направлений у Московську духовну семінарію, де навчався з 1990 по 1994 рік.

З 1996 по 1999 рік — навчався у Київській Духовній Академії. Тема дипломної роботи — «Століття екуменізму: перспективи та проблеми». 2006 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Вплив православно-догматичного віровчення на духовне виховання молоді».

25 червня 1996 року зачислений у число братії Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

26 серпня 1996 року архімандритом Павлом, намісником обителі, був пострижений у чернецтво з ім’ям Філарет, на честь святителя Філарета (Амфітеатрова), Митрополита Київського.

28 серпня 1996 року Блаженнішим Митрополитом Володимиром висвячений у сан диякона.

4 грудня 1996 року Блаженнішим Митрополитом Володимиром висвячений у сан ієромонаха.

12 квітня 1997 року — нагороджений наперсним хрестом.

4 грудня 1997 року — возведений у сан ігумена.

18 квітня 1998 року — нагороджений хрестом із прикрасами.

З 28 серпня 1996-го по 3 березня 2003 року — секретар Духовного Собору Києво-Печерської Лаври.

З 9 липня 1997-го по 5 лютого 2001 року — скарбник Лаври.

28 серпня 1999 року - Блаженнішим Митрополитом Володимиром возведений у сан архімандрита.

3 березня 2003 року, рішенням Священного Синоду УПЦ, призначений головою Синодального відділу «Місія соціальної допомоги дітям».

5 жовтня 2008 року — Блаженнішим Митрополитом Володимиром призначений настоятелем храму в ім’я преподобного Сергія Радонежського у місті Києві.

18 липня 2009 року — Блаженнішим Митрополитом Володимиром удостоєний права звершувати богослужіння з жезлом.

23 грудня 2010 року - рішенням Священного Синоду УПЦ, призначений єпископом Дрогобицьким, вікарієм Львівської єпархії

2 січня 2011 року — у Трапезному храмі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври висвячений у єпископа Дрогобицького, вікарія Львівської єпархії.

11 лютого 2011 року - рішенням Священного Синоду УПЦ, призначений головою Синодального відділу з питань охорони здоров'я та пастирської опіки.

20 липня 2012 року - рішенням Священного Синоду УПЦ, призначений Керуючим Львівською єпархією.

28 липня 2017 року, в День Хрещення Русі, за Божественною літургією в Києво-Печерській Лаврі, Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм піднесений в сан архієпископа.

17 серпня 2019 року, за Божественною літургією в Києво-Печерській Лаврі, Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм піднесений в сан митрополита.

БіографіяРедагувати

Народився в Києві 9 серпня 1972 року в родині військового. До навчання в середній школі проживав у селі Норинську Овруцького району. Згодом сім'я переїхала в місто Цілиноград (нині — Астана) в Казахстані.

З 1978 по 1988 навчався в середній школі в Цілинограді. З 1988 по 1990 працював у хірургічному й операційному відділенні 1 міської клінічної лікарні. З 1990 по 1994 роки навчався в Московській духовній семінарії. Під час навчання і до 1996 року був іподияконом єпископа Істринського Арсенія Єпіфанова та патріарха Московського РПЦ Алексія II.

Повернення в УкраїнуРедагувати

З 1996 по 1999 роки навчався у Київській духовній академії УПЦ МП (тема дипломної роботи — «Століття екуменізму: перспективи та проблеми»).

25 червня 1996 року зачислений до братії Успенської Києво-Печерської лаври.

25 серпня 1996 року намісником Лаври архимандритом Павлом пострижений у чернецтво з ім'ям Філарет на честь святителя Філарета (Амфітеатрова).

28 серпня 1996 року митрополитом Київським і всієї України Володимиром Сабоданом висвячений у диякона, 4 грудня того ж року — в ієромонаха.

4 грудня 1998 року зведений у сан ігумена, 28 серпня — у сан архимандрита.

З 28 серпня 1996 року по 3 березня 2003 був секретарем Духовного собору Києво-Печерської лаври. З 9 липня 1997 року по 5 лютого 2001 — скарбник лаври.

3 березня 2003 року призначений головою Синодального відділу УПЦ «Місія соціальної допомоги дітям».

5 жовтня 2008 року призначений настоятелем Храму преподобного Сергія Радонезького в Києві.

Рішенням Священного Синоду УПЦ МП від 23 грудня 2010 року призначений єпископом Дрогобицьким, вікарієм Львівської єпархії УПЦ.

2 січня 2011 в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври висвячений на єпископа-вікарія Дрогобицького.

10 лютого 2011 року, в результаті об'єднання синодальних відділів «Місія соціальної допомоги дітям» та «Церква і медицина» в Синодальний відділ у справах медицини, став його головою[1].

31 серпня 2011, від Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій обраний членом Громадської ради Державного агентства земельних ресурсів України на засіданні її установчих зборів[2].

Рішенням Священного Синоду Української православної церкви МП від 20 липня 2012 року призначений єпископом Львівським і Галицьким, керівником Львівської єпархії[3].

28 липня 2017 року, Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм піднесений до сану архиєпископа. Піднесення до сану відбулося під час урочистого богослужіння в день Хрещення Святої Русі.

КритикаРедагувати

наприкінці вересня 2018 року був занесений в базу Миротворець[4].

ПоглядиРедагувати

На Успенських читаннях заявив про необхідність церковної єдності в Україні. "Якщо ми не захочемо війни, то її і не буде". Законна автокефалія приведе до того, що люди, які наразі перебувають в схизмі, приєднаються до Церкви. Ми мусимо іти назустріч цим діям. Дуже важливим є міжконфесійний мир. Також важлива підтримка держави щодо свободи вибору для людей[5].

НагородиРедагувати

Нагороджений такими церковними нагородами[6]:

30 листопада 2012 року з нагоди річниці всеукраїнського референдуму 1991 року та розвиток державно-церковних стосунків в галузі охорони здоров'я, Президент України Віктор Янукович нагородив єпископа Філарета орденом «За заслуги» III ступеня[7].

ПриміткиРедагувати

  1. КИЇВ. Священний Синод УПЦ: призначено нового єпископа, двох архієреїв почислено за штат і відкрито три монастирі[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Єпископ Філарет (Кучеров) — член Громадської ради Державного агентства земельних ресурсів України. Архівовано 23 січень 2013 у Wayback Machine. Православієв Україні
  3. Журнали засідання Священного синоду Української православної церкви від 20 липня 2012 року. Офіційний сайт УПЦ
  4. Интерфакс-Религия: В Украинской православной церкви возмущены внесением митрополита Онуфрия в базу сайта "Миротворец". www.interfax-religion.ru. Процитовано 2018-10-02. 
  5. Andriy Dudchenko. www.facebook.com (uk). Процитовано 2018-09-20. 
  6. Настоятель парафии епископ Дрогобычский Филарет. Архівовано 6 лютий 2011 у Wayback Machine. Храм преподобного Сергия Радонежского (рос.)
  7. Президент нагородив орденами двох священнослужителів УПЦ (МП). Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ)

ПосиланняРедагувати