Відкрити головне меню

Розвідка відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT) — концепція, методологія і технологія добування і використання військової, політичної, економічної та іншої безпекової інформації з відкритих джерел, без порушення законів — для підтримки прийняття рішень у сфері національної оборони і безпеки. Включає в себе, більш детально, для прикладу: пошук інформації; реєстрацію і облік інформації; аналіз інформації і синтез знань з різних джерел (аналітико-синтетичну перобку первинної інформації); адміністрування і розповсюдження інформації; забезпечення безпеки інформації. Первинна інформація з відкритих джерел після її аналітико-синтетичної переробки може стати дуже цінними знаннями, які можуть стати секретними — якщо вони не відносяться до категорії інформації, яка не може бути віднесеною до державної таємниці[1][2][3][4][5][6].

Зміст

ОглядРедагувати

Одна з найбільш детальних інформацій щодо OSINT у НАТО викладена у збірниках «NATO Open Source Intelligence Handbook» (2006—2017 р.р.) та «NATO Open Source Intelligence Reader» (2006—2017 р.р.), який згідно передмови надає вичерпну інформацію та різноманітні погляди на OSINT — інформація має відношення до всіх команд НАТО, цільових груп, країн-членів, цивільно-військових комітетів і робочих груп, а також інших організацій, які можуть планувати або брати участь у спільних операціях. Третій збірник у цій групі документів НАТО, «NATO Intelligence Exploitation of the Internet» (2002 р.) застарів і посилання на нього видалене, хоча він доступний в Інтернеті на інших ресурсах.

У розвідувальному співтоваристві США (англ. United States Intelligence Community, IC) термін «відкриті джерела» (англ. open sources) вказує на загальнодоступність джерела (на відміну від секретних джерел та джерел з обмеженим доступом). За твердженнями аналітика ЦРУ Шермана Кента, висловленими у 1947 році, політики отримують з відкритих джерел до 80 відсотків інформації, необхідної їм для прийняття рішень у мирний час. Пізніше колишній керівник РУМО США (1976—1977), генерал-лейтенант Самуель Вілсон зазначав, що «90 відсотків розвідданих приходить з відкритих джерел і лише 10 — за рахунок роботи агентури»[5][4].

У 2018 році аналітик дирекції науки і технологій ЦРУ Стівен К. Меркадо у статті, що стосується OSINT «Переосмислення відмінності між відкритою інформацією та секретами», написав, що потребують переосмислення відмінності між відкритою інформацією та секретами… Відкриті джерела часто рівні або перевершують секретну інформацію при моніторингу та аналізі таких нагальних проблем, як тероризм, розповсюдження зброї та контррозвідка[7].

OSINT доповнює і знаходиться в екосистемі таких видів розвідки як HUMINT (Human Intelligence — агентурна розвідка), SIGINT (Signals intelligence — радіоелектронна розвідка), MASINT (Measurement and signature intelligence з 1986 року у США — вимірювання та розпізнавання фізичних полів, може відноситися до радіоелектронної розвідки), GEOINT (Geospatial Intelligence — геопросторова розвідка), до якої часто відносять IMINT (Imagery intelligence — видову розвідку, яка спочатку було аеророзвідкою), тощо.

Широке розповсюдження терміну OSINT на пострадянському просторі почалося на основі відомостей про широке використання і ефективність OSINT у США у роки Другої світової війни і після неї у дослідженнях неурядового центру стратегічних досліджень RAND Corporation та підрозділу OSINT ЦРУ США Foreign Broadcast Monitoring Service, FBMS (Інформаційної служби зарубіжного мовлення).

Для кращого розуміння OSINT & CI можна навести такий приклад з історії їх розвитку: у 1881 році у Великій Британії Генрі Ромейке домовився з оптовим продавцем газет Curtice про використання нерозпроданих примірників, у результаті багато громадських діячів того часу регулярно замовляли й отримували вирізки газетних публікацій, в яких згадувалося їх ім'я. Так було відкрито у Лондоні перше у світі Бюро газетних вирізок, яке відразу одержало широку популярність, див вікі-сторінку Broadcast Monitoring.

З ростом кількості інформації і апаратних можливостей комп'ютерів (пам'ять, швидкодія) почала значно зростати кількість потенційно корисної інформації з відкритих джерел та почав різко зростати рівень автоматизації її моніторингу й аналітико-синтетичної переробки. Важливими програмно-аналітичними засобами ділової-аналітики (Business Analytics), OSINT, CI та контент-аналізу з середини 1990-х років стали Business Intelligence (OLAP, Data Mining, ін.), Text Mining, Knowledge Management System (Системи управління знаннями).

Активне використання великої кількості коментарів у веб-виданнях і соціальних мережах, ін., привели до визначення big data (великих даних) і початку Big Data Age (Ери великих даних) у 2010 році. Це активізувало розвиток і застосування оновлених концепцій, методологій, технологій, засобів Business Analytics, OSINT, CI (конкурентної розвідки), контент-аналізу, аналізу консолідованої інформації, що проявилося насамперед у сфері бізнесу бід брендами Web Mining, Social Media CRM, Social Media Analytics[8]. Почали активно розвиватися автономні часткові засоби у об'єднаній сфері Business Intelligence+ (Data Mining & Text Mining & Knowledge Management System), для прикладу: Machine Learning, Opinion Mining, Sentiment Analysis[9].

Найбільший у відкритих джерелах кластер друкованих науково-практичних, монографічних досліджень науковців в Україні за тематикою кластера інформаційного пошуку в Інтернеті, який можна віднести до CI & OSINT, розміщений на вікі-сторінці та на персональному веб-сайті (російська та англійська мови) видатного українського науковця у цій сфері доктора технічних наук, професора Д. В. Ланде.

Джерела OSINT часто розділяють на шість категорій інформаційного потоку, див. першоджерело на англомовній сторінці OSINT[10]:

  • Media (ЗМІ): друковані газети, журнали, радіо та телебачення з різних країн.
  • Internet (Інтернет), онлайн-публікації, блоги, дискусійні групи, медіа громадян (наприклад, відео з мобільних телефонів, вміст, створений користувачами), YouTube та інші відео-хостинги, вікі-довідники та інші веб-сайти соціальних медіа (наприклад, Facebook, Twitter, Instagram та ін.). Ці джерела також випереджають безліч інших джерел через своєчасність і легкість доступу.
  • Public Government Data (Державні дані), публічні урядові звіти, бюджети, слухання, телефонні довідники, прес-конференції, веб-сайти та виступи. Хоча ці джерела походять з офіційних джерел, вони є публічно доступними і можуть використовуватися відкрито і вільно.
  • Professional and Academic Publications (Професійні та академічні публікації), інформація, отримана з журналів, конференцій, симпозіумів, наукових праць, дисертацій та дисертацій.
  • Commercial Data (Комерційні дані), комерційні зображення, фінансові та промислові оцінки, бази даних.
  • Grey literature (Сіра література), технічні звіти, препринти, патенти, робочі документи, ділові документи, неопубліковані роботи та інформаційні бюлетені.

Додатково вказують, для прикладу:

  • Спостереження — радіомоніторинг, використання загальнодоступних даних дистанційного зондування землі та аерофотозйомок (наприклад, Google Earth).

З початком гібридної російської воєнної агресії РФ проти України кілька волонтерських груп зайнялись розвідкою відкритих джерел. Зокрема, значних успіхів в ній домоглись сайт ІнформНапалм та центр «Миротворець», який активно її використовує в своїх операціях та для наповнення бази даних проросійських терористів.

ІсторіяРедагувати

Російсько-українська війнаРедагувати

 
Російські підрозділи вторгнення, встановлені в результаті OSINT-розвідки соціальних мереж російських військових активістами групи Інформнапалм

Після початку російської збройної агресії проти України та захоплення Криму, на початку 2014 року активістами був створений ресурс ІнформНапалм. За час існування проекту проведено два ґрунтовні розслідування щодо катастрофи «Боїнга-777», збитого у небі над Донеччиною, впорядковано бази даних російських підрозділів, які воюють в Україні, і навіть таблиці з шевронами військовослужбовців РФ. Матеріали сайта загалом виходять 22 мовами. За словами засновника, журналіста Романа Бурка, першими до команди долучилися волонтери з Криму та Грузії, потім приєдналися жителі окупованого Донбасу, вільної частини України та інших країн світу[11].

Також методи OSINT є головним джерелом інформації для центру «Миротворець», який публікує особисті дані бойовиків незаконних збройних формувань та російських військовослужбовців, що воюють на території України.

Значну увагу до аналізу відкритих джерел приділила спільнота Bellingcat, створена британським активістом Еліотом Хіггінсом 15 липня 2015[12]. Зокрема, волонтери проекту провели розслідування катастрофи MH-17. Отримана доповідь буде використана в офіційному розслідуванні події[13]. Також, завдяки супутниковим знімкам Google Earth та доступним у вільному доступі відео подій, активісти спільноти змогли встановити, що в період з 14 липня 2014 до 8 серпня 2014 року з території Росії було здійснено декілька артилерійських обстрілів українських військових на території України[14][15]. Зокрема, обстріл біля Зеленопілля угрупування Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, біля Амвросіївки, Червонопартизанська, Хмельницького.

Навчальні програми в УкраїніРедагувати

OSINT-техніки почали вивчати і використовувати юристи, PR-фахівці та спеціалісти в інших сферах бізнесу, у тому числі в Україні.[16]

В 2015—2016 році було реалізовано всеукраїнський проект OSINT Academy, покликаний передати знання про інструменти розвідки по відкритих даних усім охочим. В рамах проекту було проведено 25 тренінгів в 19 містах України, а також записано 20 відкритих відео-уроків про використання методик OSINT. Тренером та автором відео-курсу виступив директор неурядової громадської організації Інститут постінформаційного суспільства, радник міністра інформаційної політики — Дмитро Золотухін.[17]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. by Heather J. Williams, Ilana Blum. Defining Second Generation Open Source Intelligence (OSINT) for the Defense Enterprise. RAND Corporation (англійська). 
  2. The Big Data Imperative. Air Force Intelligence for the Information Age. Air & Space Power Journal, 2018/2/11 Col Shane P. Hamilton, USAF; Lt Col Michael P. Kreuzer, USAF, PhD*
  3. Минько О. В. Використання технологій OSINT для отримання розвідувальної інформації / О. В. Минько, О. Ю. Іохов, В. Т. Оленченко, К. В. Власов // Системи управління, навігації та зв'язку. — 2016. — Вип. 4. — С. 81-84. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/suntz_2016_4_22.
  4. а б Кожушко О. О. Розвідка відкритих джерел інформації (OSINT) у розвідувальній практиці США // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/IMV/article/viewFile/3264/3217
  5. а б Жарков Я. М. Наукові підходи щодо визначення суті розвідки з відкритих джерел / Я. М. Жарков, А. О. Васильєв // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. — 2013. — Вип. 30. — С. 38-41. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_vsn_2013_30_12.
  6. Распознавание информационных операций / А. Г. Додонов, Д. В. Ланде, В. В. Цыганок, О. В. Андрейчук, С. В. Каденко, А. Н. Грайворонская. -К.: Инжиниринг, 2017. — 282 с. ISBN ISBN 978-966-2344-60-8.
  7. Reexamining the Distinction Between Open Information and Secrets. Stephen C. Mercado. CIA Library. Historical Document. Posted: Apr 15, 2007 08:48 AM. Last Updated: Jun 26, 2008.
  8. IBM — From social media to Social CRM by Carolyn Baird.
  9. Pang, Bo; Lee, Lillian; Vaithyanathan, Shivakumar (2002). «Thumbs up? Sentiment Classification using Machine Learning Techniques». Proceedings of the Conference on Empirical Methods in Natural Language Processing (EMNLP). pp. 79–86.
  10. The US Intelligence Community. ASIN 0813349184.
  11. Марія Прокопенко (11 вересня 2015). «Ввiчлива зброя». День. 
  12. Higgins, Eliot. Bellingcat, for and by citizen investigative journalists. Kickstarter. Процитовано 22 June 2015. 
  13. Borger, Julian (8 September 2014). MH17: Dutch Safety Board to publish preliminary report on disaster. Guardian. Процитовано 5 July 2015. 
  14. Bellingcat Report – Origin of Artillery Attacks on Ukrainian Military Positions in Eastern Ukraine Between 14 July 2014 and 8 August 2014. Bellingcat. February 17, 2015. 
  15. Julian Borger, Eliot Higgins (17 February 2015). Russia shelled Ukrainians from within its own territory, says study. The Guardian. 
  16. 200 киян навчились методам OSINT та медіа-розвідки. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-02-26. 
  17. Про підсумки проекту медіа-розвідки по відкритим джерелам. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-02-26. 

ЛітератураРедагувати