Відкрити головне меню

Церковна діяльність Івана Мазепи спрямована на будівництво церков, монастирів і церковних шкіл саме в Україні. За відомостями митрополита Іларіона (Огієнка), дослідника гетьманства Мазепи, доктора історичних наук Юрія Мицика, наукового співробітника Інституту історії України НАН України за рахунок власних коштів Іван Мазепа побудував 26 соборів, церков, в тому числі і за межами України.[1]

Зміст

Будівництво церков і монастирівРедагувати

На кошти Івана Мазепи проводиться ремонт Софійського собору, реставрація Михайлівського золотоверхого монастиря, Успенського собору та Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври, відновлюються Кирилівська церква в Києві і Борисоглібський собор у Чернігові. Коштом гетьмана будуються нові монументальні храми, деякі збереглися й до нашого часу. До них відносяться церква Всіх Святих на Економічній брамі Печерського монастиря, Миколаївський військовий собор, Богоявленський собор у Братському монастирі та ін. За зразком цих церков на кошти гетьмана зводяться Вознесенський собор в Переяславі-Хмельницькому, будується ряд церков у столиці гетьмана в Батурині, які згодом були знищені Меншиковим.

Гетьман приділяв велику увагу зміцненню обороноздатності монастирів. Для цього виділив значні кошти. В результаті цих дій Києво-Печерська лавра оточується кам'яними стінами, що добре збереглися донині.

Церковне будівництво гетьман Мазепа не обмежує Києвом. На його кошти будуються нові церкви в Глухові, Лубнах, Густиня, Дігтярях, а також на території Московської держави (Рильськ, Іванівське (теперішня Курська область).[2]

Церкви, побудовані на кошти МазепиРедагувати

 
Чернігівський колегіум, побудований за кошти І. Мазепи

З власної ініціативи й власним коштом Іван Мазепа побудував такі храми:

  1. Миколаївський собор Пустинно-Миколаївського монастиря в Києві;
  2. Свято-Вознесенський собор (Переяслав-Хмельницький)
  3. Трапезна церква Пустинно-Миколаївського монастиря в Києві;
  4. Братська Богоявленська церква на Подолі в Києві;
  5. Дзвіниця Софійського собору в Києві;
  6. Церква всіх Святих Києво-Печерської лаври;
  7. Ануфрієвська вежа — церква Києво-Печерської лаври;
  8. Вознесенська церква у Вознесенському жіночому монастирі в Києві;
  9. Троїцький собор у Батурині;
  10. Воскресенська церква в Батурині;
  11. Покрова Пресвятої Богородиці в Батурині;
  12. Вознесенський собор в Переяславі;
  13. Дзвіниця Борисоглібського монастиря в Чернігові;
  14. Церква святителя Іоанна Предтечі в Борисоглібському монастирі в Чернігові;
  15. Церква святителя Іоанна Євангеліста в Чернігові;
  16. Успенський собор Глухівського жіночого монастиря;
  17. Трапезна церква Густинського монастиря;
  18. Трапезна церква Мгарського монастиря в Лубнах;
  19. Церква святителя Іоанна Хрестителя в Рильську;
  20. Миколаївська церква в Макошинському монастирі;
  21. Покровська церква в Дігтярях;
  22. Покровська церква в Прач'ї;
  23. Соборний храм Різдва Христового і монастирські будівлі Думніцкого чоловічого монастиря;
  24. Церква Воскресіння Христового та монастирські будівлі Любецького Антонівського монастиря;
  25. Церква Бахмацького монастиря;
  26. Церква Успіння Пресвятої Богородиці Каменського Успенського монастиря;
  27. Покровська церква на Запорізькій Січі;
  28. Церква Пресвятої Богородиці в Новобогородицької фортеці.

ПодарункиРедагувати

  • Срібні ворота, відлиті на замовлення Івана Мазепи.
  • Найбільш значущим подарунком гетьмана Мазепи українській церкві є Пересопницьке Євангеліє, на якому нині складають присягу Президенти України. Іншим подарунком стали срібні з позолотою царські ворота вагою 50 кг, які на замовлення гетьмана Мазепи були відлиті в Німеччині (Аугсбург) за ескізом невідомого чернігівського художника.
  • У Храм гробу Господнього (Єрусалим) гетьман Мазепа подарував срібну тарілку і дорогу плащаницю з написами на кожній.
  • У 1699 році на замовлення Мазепи для Воскресенської церкви в Батурині був відлитий дзвін «Голуб» (укр. Мазепин дзвін). На дзвоні відлитий документально датований портрет Мазепи кінця XVII століття. На думку дослідника Бориса Пилипенка, Мазепин дзвін є «визначною пам'яткою української ливарної справи». Крім цього, дари Мазепи церквам знаходяться в православних храмах Сирії, Палестини, Стамбула і на Афоні.

Універсали на користь церков і монастирівРедагувати

За відомостями Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського, значна частина універсалів гетьмана Івана Мазепи спрямована на підтримку єпархій, монастирів і парафій. З більш ніж 500 відомих на цей час універсалів Мазепи на частку української православної церкви припадає понад 130.

Крім земельних наділів і дозволів на торги, промисли, млини, а також на право збору різних локальних податків, гетьман Мазепа роздає чимало «оборонних» універсалів монастирям, звільняючи їх від тих чи інших податків і повинностей, а також забороняючи полковій та сотенній адміністрації втручатися у внутрішні справи монастирських володінь.

Так, універсалом № 131 від 1 грудня 1689 року Івана Мазепа видає дозвіл Глухівському священику Максиму Софоновичу на будівництво млина та слободи при ній, а універсалом № 195 від 11 травня 1692 року передає в «слухняність» Києво-Печерській лаврі жителів, які оселилися біля Масалаєвського млина.

Церковні навчальні закладиРедагувати

Гетьман Мазепа приділяв велику увагу розвитку шкіл, які діяли при церквах. Як видно з його універсалу № 385 від 8 лютого 1704 року, на території Новгород-Сіверської сотні існували школи.

У 1700 році, на прохання Лазаря Барановича, гетьман Мазепа своїм коштом будує будинок Чернігівського колегіуму. На думку Олександра Коваленка, «чернігівський колегіум, створений за зразком Києво-Могилянської академії, давав своїм вихованцям досить широку гуманітарну освіту енциклопедичного характеру. Чимало його випускників залишили помітний слід у розвитку української культури, знайшли своє покликання на освітянській ниві».

Велику роль відіграв Іван Мазепа в становленні Києво-Братської школи, а потім колегії, заснованої київським митрополитом Петром Могилою. Саме за допомогою Мазепи цей навчальний заклад набув статусу академії і увійшов в історію як Києво-Могилянська академія.

ПриміткиРедагувати

  1. Митрополит Іларіон (Огієнко). Розіп'ятий Мазепа. НВЦ: «Наша культура і наука». — 2003
  2. Оглоблин А. «Гетман Мазепа и его время». Нью-Йорк — Киев — Львов — Париж — Торонто. — 2001.