Відкрити головне меню

Вознесенський монастир у Києві на Печерську — втрачений монастирський комплекс, один із найвідоміших монастирів Києва, що існував зі XVI ст. до 1712.

Вознесенський монастир
Voznesensky monastyr2.jpg

50°26′03″ пн. ш. 30°33′12″ сх. д. / 50.434278° пн. ш. 30.553417° сх. д. / 50.434278; 30.553417Координати: 50°26′03″ пн. ш. 30°33′12″ сх. д. / 50.434278° пн. ш. 30.553417° сх. д. / 50.434278; 30.553417
Країна

Україна Україна

Розташування Київ, Печерськ
Єпархія Київська єпархія
Тип монастиря жіночий
Тип будівлі Культові
Архітектурний стиль українське бароко
Перша згадка 1560-і або 1600-і роки
Будівництво 1560-і роки або початок 17 ст. — 1705
Відомі мешканці Марія Мазепа (ігуменя у 1686-1707 рр.)
Стан ліквідовано 1712 року
Вознесенський монастир (Печерськ). Карта розташування: Україна
Вознесенський монастир (Печерськ)
Вознесенський монастир (Печерськ) (Україна)

Містився навпроти Києво-Печерської Лаври, на місці теперішнього "Мистецького Арсеналу".

ІсторіяРедагувати

Вознесенський монастир заснував Єлисей Плетенецький на початку XVII ст. За іншою версією, монастир існував з 1560-х років.

Монастир зображено на двох найдавніших мапах Києва — на плані Атанасія Кальнофойського (Τερατουργημα, 1638) та на плані 1695.

Станом на 1695 ансамбль монастиря складався з Вознесенської церкви, трапезної з Покровською церквою, будинку ігумені та келій. Усі споруди до 1701 були дерев'яними.

Кам'яну Вознесенську церкву замість дерев'яної збудували в 1701–1705 коштом гетьмана Івана Мазепи, сина тодішньої ігумені Марії Магдалини. Тоді ж було зведено дзвіницю та трапезну церкву.

У 1712 за наказом Петра І монастир було ліквідовано й об'єднано з Флорівським монстирем. Формальним приводом для цього стало спорудження Київської фортеці. Впродовж 18 століття було поступово розібрано монастирські споруди. Так, між 1750 та 1783 розібрали дзвіницю, 1784 року — трапезну, а 1798 року — і саму Вознесенську церкву. На місці монастиря 1801 року було завершено спорудження арсеналу Київської фортеці.

Археологічні розкопки на терені колишнього монастиряРедагувати

Під час археологічних досліджень, які протягом 20052009 Інститут археології НАН України проводив на території колишнього Вознесенського жіночого монастиря (нині територія "Мистецького Арсеналу"), було виявлене масове поховання черниць, серед яких могло бути й поховання ігумені — Марії Магдалини Мазепи [1]. У листопаді 2012 про це офіційно повідомив перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак [2].

Проте гіпотеза про поховання на території Вознесенського некрополя ігумені Марії Магдалини Мазепиної наразі не підтверджена і не спростована [3].

8 грудня 2012 відбулося перенесення поховань із некрополя Вознесенського монастиря до Флорівського монастиря (куди на початку XVIII ст., після ліквідації Вознесенського монастиря, перевели його черниць) [3] [1].

Значення монастиряРедагувати

Значне культурне й історичне значення монастиря обумовлене фактом очільництва матір'ю Івана Мазепи, Марією Магдаленою Мазепиною з Мокієвських, та унікальною технікою вишивання, перенесена потім у Флорівський монастир.

Монастир був певною мірою «шляхетським», адже мешканки походили зі знатних родин.

Французький інженер Ґійом Левассер де Боплан так описує Києво-Печерський Вознесенський дівочий монастир:

"...де живе багато черниць, числом до сотні; вони займаються шитвом і гаптують на ошатних хустинах прегарні вишивки, продаючи їх тим, хто приходить на огляд і відвідини. Вони вільно виходять з монастиря, коли хочуть, і звичайно йдуть на прогулянку до Києва, що віддалений від їхнього монастиря на половину льє. Всі вони вбрані в чорне, ходять лише попарно, як і більшість католицьких черниць. Пригадую, що доводилося бачити серед цих черниць обличчя таке гарне, яке рідко коли зустрінеш у самій Польщі" [4]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Храми Києва. Мультимедійна енциклопедія. 3DMEDIA, 2000.