Відкрити головне меню

Ходосівка

село в Києво-Святошинському районі Київської області (Україна)

Ходосі́вка — село в Україні, у Києво-Святошинському районі Київської області. Населення становить 1354 осіб. Місцева назва — Ходосіївка.

село Ходосівка
Hodosovivka gerb.gif Hodosivka prapor.gif
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська
Район/міськрада Києво-Святошинський
Рада/громада Ходосівська сільська рада
Код КОАТУУ 3222487001
Облікова картка Ходосівка 
Основні дані
Засноване 1546[1]
Населення 1354
Площа 4,52 км²
Густота населення 299,56 осіб/км²
Поштовий індекс 08173
Телефонний код +380 4598
Географічні дані
Географічні координати 50°16′30″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 50.27500° пн. ш. 30.51500° сх. д. / 50.27500; 30.51500Координати: 50°16′30″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 50.27500° пн. ш. 30.51500° сх. д. / 50.27500; 30.51500
Середня висота
над рівнем моря
119 м
Водойми р. Сіверка
Найближча залізнична станція Лісники, Підгірці
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 08173, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Ходосівка, вул. Панаса Мирного, 2; тел. 96-4-20
Карта
Ходосівка. Карта розташування: Україна
Ходосівка
Ходосівка
Ходосівка. Карта розташування: Київська область
Ходосівка
Ходосівка
Мапа

Ходосівка у Вікісховищі?

НазваРедагувати

Село носить ім'я Феодосія Печерського. Назва села трансформувалася кілька разів: первинна назва Феодосівка, у минулому столітті нерідко село називалося Федосіївка (Хведосіївка), потім Ходосіївка і зараз – Ходосівка.

Околиці селаРедагувати

На південь від села знаходиться гора (Ходосівське городище), з якої здійснюють польоти на дельтапланах, парапланах та інших надлегких літальних апаратах.

ІсторіяРедагувати

 
Ходосівка на карті XVIII століття

Поблизу Ходосівки, на північний захід від села розташоване Велике Ходосівське городище ранньої залізної доби. Це одне з трьох городищ-гігантів лісостепу України, пам'ятка археології національного значення. Його вал має вигляд підкови розмірами 4,5х3,0 км, довжину 10-12 км та висоту до 8 м. У деяких місцях під ним ще видно рів, що заплив землею. В часи Київської Русі вал городища був вбудований у систему останньої лінії оборони перед Києвом[2].

На південний схід від села є Мале (Кругле) Ходосівське городище зарубинецького часу, пам'ятка місцевого значення. Воно розташоване на високому пагорбі (останці) і має розмір 140х60 м. Залишки його валу сягають 5-6 метрів у висоту. У часи Київської Русі на городищі стояла фортеця.

Якийсь час село було власністю князів Корецьких. Королівська комісія у справах повсталих козаків Богдана Хмельницького на чолі з Адамом Киселем на початку 1649 року заїхала до села. Місцеві селяни з козаками перегородили їм дорогу, піймали за вуздечку коня козака, який ніс воєводський знак за саньми А. Киселя. Посли ледь відкупились кількома талерами[3].

Згідно з грамотою Богдана Хмельницького від 18 серпня 1652 року, село Ходосівка належало жіночому Києво-Миколаївському (Микільському) монастирю, а від XIX століття входило до складу до Хотівської волості Київського повіту.

Згідно Зборівського реєстру від 16 жовтня 1649 року, Київський полк створено протягом травня-липня 1648 року, після славних перемог під Жовтими Водами та Корсунем у квітні-травні 1648 року. Він нараховував 17 сотень і 2010 козаків. У Ходосівській сотні (сотник Бармацький, осавула Богун) налічувався 91 місцевий козак.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Параскеви с. Ходосівка (Федосіївка) XVIII ст. - Київської сот. і п., з 1781 р. Київського пов. і нам., з 1797 р. Київського пов. і губ.; ХІХ ст. - Гвоздівської (Хотівської) волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/khod_007.xml

Археологічна експедиціяРедагувати

Від 2003 року на території села працює Північна постійнодіюча археологічна експедиція. Керівник — Готун Ігор Анатолійович.

Експедиція досліджує багатошарове поселення 1 тисячоліття-XVIII століття та, одночасно, є базою для експериментальної археології. Тут проводиться натурне моделювання гончарного ремесла, ковальства, сиродутного процесу, бортництва та медоваріння (Готун І. А., Петраускас Андрій Вальдасович).

Стилізоване голандське містечко «Мануфактура»Редагувати

В селі побудоване перше в Україні унікальне стилізоване голландське містечко «Мануфактура», яке представлено практично усіма відомими європейськими торговими брендами[4].

Новітня медична клінікаРедагувати

З квітня 2017 року почала працювати новітня комерційна медична клініка «Мануфактура», яка має консультативне поліклінічне відділення та операційний стаціонар на 17 одно-двомісних палат. Клініка обладнана сучасним діагностичним центром. Обслуговує усіх потребуючих пацієнтів безпосередньо та через соціальні інтернетмережі[5].

Соціальна інфраструктураРедагувати

  • Сучасний 4-зірковий готель «Мануфактура»[6].
  • Приватний дитячий садок «Світлиця» з новітніми напрямками розвитку і виховання дітей[7].
  • Сучасний 4-зальний 3-D кінотеатр «Батерфляй-кантрі»[8].
  • Великий торговий центр «Мегамаркет»[9].
  • Сучасний великий житловий комплекс «Нова Конча-Заспа»[10]
  • Сучасний фітнес-клуб «Дельтаплан»[11].
  • ТОВ «Інтерфлора»[12]
  • Центр культури і мистецтв (клубний заклад)
  • Загальноосвітня школа (ЗОШ І — ІІІ ступенів)
  • Дитячий навчальний заклад (ясла-садок) «Водограй»
  • Амбулаторія сімейної медицини
  • Бібліотека для дорослих та дітей
  • Поштове відділення зв'язку
  • Водогінний артезіанський комплекс
  • Сучасний очищувальний комплекс стічних вод
  • Комунально-обслугове підприємство «Ходосівське»
  • Пляжні відпочінкові комплекси
  • Центр дельтапланеризму
  • Історично-археологічні та релігійні комплекси
  • 3 автозаправні станції
  • Спеціалізована автобусна зупинка з рухом безкоштовних фірмових автобусів до міста Києва[13]
  • Залізнична станція «Підгірці»

Наразі, за наявною сучасною інфраструктурою, село Ходосівка не має аналогів в Київській області та усій Україні[14].

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ПроживаютьРедагувати

ГалереяРедагувати

велика панорамаРедагувати

Заповідний Ходосівський став

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати