Мистецький Арсенал Pictogram infobox palace.png
Mystetskyi Arsenal.png
Mystetskyi Arsenal in Kyiv.jpg
50°26′03″ пн. ш. 30°33′11″ сх. д. / 50.434166670027778423° пн. ш. 30.55333333002777962° сх. д. / 50.434166670027778423; 30.55333333002777962Координати: 50°26′03″ пн. ш. 30°33′11″ сх. д. / 50.434166670027778423° пн. ш. 30.55333333002777962° сх. д. / 50.434166670027778423; 30.55333333002777962
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ, вул. Лаврська, 10-12
Засновано 22 травня 2006
Директор Олеся Островська-Люта
Куратор Державне управління справами
Сайт artarsenal.in.ua
Мистецький арсенал. Карта розташування: Київ
Мистецький арсенал
Мистецький арсенал (Київ)

CMNS: Мистецький арсенал у Вікісховищі
Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав
Copyright.svg

Текст, що раніше перебував на цій сторінці, запідозрено в порушенні авторських прав на текст із таких джерел:

https://artarsenal.in.ua/pro-nas/misiya/

Дата, коли було знайдено порушення: 7 березня 2021.


Тому, хто повісив цей шаблон:

На сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, варто додати повідомлення {{subst:nothanks cv|Мистецький арсенал|url=https://artarsenal.in.ua/pro-nas/misiya/}} --~~~~.


Ambox important.svg До уваги користувача, який розмістив цю статтю

Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Додержуйтеся вказівок нижче.

У випадку, якщо новий текст написано не буде, цю статтю буде вилучено через тиждень після появи цього попередження (детальніше див. документацію шаблону).

Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін.

Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачів, які додають до Вікіпедії такі матеріали, може бути тимчасово позбавлено права редагувати статті.

Попри все, ми завжди раді вашим оригінальним статтям.

Дякуємо.


Цю сторінку внесено до категорії Вікіпедія:Можливе порушення авторських прав.


Ініціатор проєктуРедагувати

Мистецький арсенал — це проєкт, ініційований Президентом України Віктором Ющенком з метою створення культурно-мистецького та музейного Комплексу європейського рівня. Концептуальні засади створення та функціонування Комплексу схвалені указом Президента України №415 від 22 травня 2006 року. До Київської міської державної адміністрації було передано військове містечко N5 ("Київський ремонтний завод"), на місці якого і створили Мистецький арсенал.

«Мистецький арсенал» бачиться як вікно в Україну для світу і вікно у світ для України. Це новий мистецький майданчик, відкритий для імпровізацій та імпрез, який ще не є заангажований жодним мистецьким проєктом і обумовлений лише стінами старого Арсеналу.

  Мистецький арсенал» має стати не просто ще одним музеєм. Це має бути найкращий музейний комплекс , щонайменше, у Східній Європі, який разом із Лаврою та сусідніми музеями створить нове культурне обличчя Києва. Встановлення розумного балансу між презентацією історії української культури, народної творчості та творів сучасного мистецтва дозволить наочно продемонструвати належність України до європейської культури.  

Пріоритетними напрямками діяльності комплексу «Мистецький Арсенал» є відновлення цілісності культурного простору України, зменшення розриву між культурною традицією та повсякденними культурними практиками суспільства, створення умов для проведення активного і змістовного дозвілля на території Комплексу. «Мистецький Арсенал» має стати улюбленим місцем сімейного відпочинку, сприяння облагородженню та благоустрою історичного центру міста Києва шляхом створення сучасного архітектурного комплексу, формування бази для надійного і взаємовигідного партнерства між державним і недержавними секторами культури, створення нових робочих місць для кваліфікованих представників культурно-мистецької сфери, розроблення найефективнішої моделі використання культурних ресурсів Києва і України та творення на їх основі символічного капіталу нації.

2007 року комплекс «Мистецький арсенал» відкрився для відвідувачів. Ще кілька років Комплекс перебуватиме в стані реконструкції та будівництва, але вже почав діяти в іншому форматі. Дотепер «закрита зона» в історичному центрі Києва відкрилась для мистецького експерименту, діалогу, пошуку та творчості.

  Безумовно, у кожної європейської столиці є те, чим вона завжди пишається. Я переконаний, що сьогодні ми започатковуємо справу, якою буде пишатися не тільки наша столиця, але й уся Україна  

Віктор Ющенко, Український дім, 22 лютого 2006

Навіть в умовах розгортання світової фінансової кризи Державний бюджет України на 2009 рік за наполяганням Президента передбачав 200 млн гривень на облаштування Мистецького Арсеналу.[1]

28 квітня 2011 року указом Президента України В. Ф. Януковича утворена Рада з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» як консультативно-дорадчий орган при Президентові України. Співголовами Ради призначені Президент України у 2005 — 2010 роках В. А. Ющенко та Міністр культури України М. А. Кулиняк[2].

ІсторіяРедагувати

Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» розташований на Печерську. Це одна з трьох історичних частин Києва, що упродовж століть пов’язана зі Свято-Успенським Києво-Печерським монастирем, що був заснований у  1051 р. За даними дослідниці О.Крайньої, із сорокових років ХVI ст. в структурі обителі існувала жіноча чернеча  громада. «Візерунок цнот» − панегірик архімандриту Печерської лаври Єлисею Плетенецькому  (1619 р.), містить найранішу згадку про Вознесенський Печерський дівочий монастир. У 1688-1707 рр. ігуменею монастиря була Марія Мазепина (у схимі – Марія Магдалина). Завдяки меценатству її сина гетьмана Івана Мазепи Вознесенський монастир досяг справжнього розквіту. Коштом Марії Магдалини у 1701-1705 рр. замість дерев’яної Вознесенської церкви зводиться величний кам’яний п’ятиглавий собор з трьома престолами та дзвіниця, а також церква Покрови Богородиці.

На території Старої Печерської фортеці, на перетині вулиць Лаврської (колишня вулиця І. Мазепи) і Цитадельної розташована будівля Арсеналу (17841803).

Він був зведений на місці Вознесенського жіночого монастиря, споруди якого після закриття (1712) використовували як артилерійський цейхгауз, з 1768 р. — як «гарматний двір», де ремонтували або виготовляли гармати, артилерійське спорядження тощо.

1750 — наказ про спорудження у Києві великого «магазейна» (арсеналу) підписала імператриця Єлизавета Петрівна.

1764 — видано «Положення про арсенальну команду», підпорядковану Київському артилерійському гарнізону.

1784 — було закладено будівлю Арсеналу.

1787 — Київ відвідала імператриця Катерина II.

З опису «Путешествие Российской императрицы Екатерины II в Тавриду»:

«Трубы й литавры оглашали воздух; с Печерской крепости раздались выстрелы из пушек… На огромной площади перед Печорскою крепостью были сооружены триумфальные ворота…, с крепости опять раздался 101 выстрел; комендант Кохиус представил ключи от крепости» (3, с. 102).

Київ вразив Катерину II. «…Странный здешний город: он весь состоит из укреплений да из предместий, а самого города я до сих пор не могу доискаться…» (1, с. 30). Розпорядженням Катерини II був складений генералом артилерії Міллером і графом Шуваловим перший «правильний план». Тоді була закладена нова форма і нова розмірність місту.

«…Против Врат Лаврских, красуется двухэтажное величественное своєю простотою здание Арсенала, занимаюшее почти квадратною площадь до 400 сажень в окружности, кругом здания устроены очень красивые группы из пушек й пирамиды из ядер…» (5, с. 147).

 
Мистецький арсенал

«Это заведение есть одно из самых огромнейших в России. Каменное колоссальное здание онаго, в два этажа, украшено рустиками й отличается величественною простотою. План его изображает почти равносторонний квадрат, коего каждая сторона около 100 сажень длиною. Арсенал зтот, находящийся в крепости, против Западных или Святих Врат Печерского монастыря, заложен в 1784 г. на месте существовавшего до 1712 г. Вознесенского девичьего монастыря, штат которого переведен на Киево-Подол; а в зданиях, оставшихся от монастыря помещался некоторое время Цейг-Гауз. Построенная же в 1705 г. каменная церковь бывшею игуменьею, матерью тогдашнего гетмана Мазепы, еще оставалась до 1798 г. Говорят, что Архитектором при построении Арсенала был инженерный генерал Карл де Шарон, но современники отрицают это…» (3, с. 190).

Макет Арсеналу, що будувався в Києві, бачив у Петербурзі в 1787 році венесуельський політичній діяч Франсіско Міранда.[3]

1797 року військове керівництво уклало контракт із київським купцем Григоренком, який зобов'язався розібрати Вознесенську церкву і побудувати споруду Арсеналу.

Будівництво Арсеналу завершили через 12 років за Павла I, який виділив на нього великі кошти. Загальна вартість робіт склала 437 567 крб.

Вже на початку  ХІХ ст. Стара Печерська фортеця повністю втратила свою оборонну роль і перетворилась на виробничо-складський комплекс. Упродовж наступних років більшість в’їзних брам цитаделі було розібрано, а у валах зроблено прорізи для прокладання вулиць, проходів і навіть залізничної колії. Після завершення будівництва, 25 травня 1803 р. Арсенал передано під командування генерал-майора артилерії Полєтаєва. У плані прямокутний (168x135 м) із заокругленим наріжжям, має внутрішнє подвір'я з чотирма ворітьми, розташованими по осі фасадів. Планування зального типу, з розміщеними у два ряди опорними стовпами, що несуть на першому поверсі склепінчасті перекриття (прогін 8,75 м) і на другому кроквяні ферми з підвісними стелями. Під західною частиною споруди міститься підвал. Внутрішні кам'яні сходи розміщено попарно біля південних, північних і східних воріт. Стіни, які мають завтовшки близько 2 метрів та склепіння складено з світло-жовтої київської цегли (тому сучасники називали Арсенал «порцеляновим»). На подвір'ї були пандуси для вкочування гармат на другий поверх (не збереглися). Довгасті фасади чітко поділяються на два яруси. Нижній, з рівномірно розставленими арковими прорізами, оброблено великим дощаним рустом. Рівні площини другого поверху з прямокутними, обрамленими простою лиштвою вікнами, завершуються спрощеними доричними фризом і карнизом. Головними архітектурними акцентами фасадів є портали воріт. Портал головного входу оздоблено пілястрами доричного ордера. Ворота бічних фасадів утоплено в нішах, оформлених колонами тосканського ордера.

Арсенал — перша класицистична споруда в Києві. Однак, заокруглені роги будинку, характер ніш у порталах, окремі віконні лиштви на західному фасаді нагадують добу зникаючого бароко.

Виробничі приміщення Арсеналу розміщувалися таким чином: на першому поверсі були майстерні, вартівня та команда чергового офіцера, на другому майстерні, канцелярія управління, контора, креслярня. Тут виробляли і ремонтували гармати (єдинороги, мортири), спорядження до них лафети, дроги для мортир, під мортирні верстати, а також гранати, бомби, ядра, картеч, кінську збрую, холодну зброю, кулі різного калібру. Кількість майстерень та їхня спеціалізація часто змінювалися залежно від вимог виробництва. Загальна кількість робітників на Арсеналі постійно зростала. Арсенал виконував також функції сховища зброї. Тільки у 1817 р. тут налічувалося 46 тис. нових рушниць, 2 тис. палашів, 3,5 тис. тесаків тощо. Під час війни споруда мала слугувати оборонним цілям; тут можна було розмістити під час облоги гарнізон із 2 тис. осіб і понад 2 тис. пудів пороху в бочках. До останнього часу Арсенал використовувався як промисловий будинок. Ця велика для свого часу споруда сьогодні відіграє важливу містобудівну роль у забудові заповідної території Старої Києво-Печерської фортеці.

Коли на території заводу «Арсенал» вирішили зробити культурний центр, там стали проводити археологічні розкопки. Так було знайдено поховання черниць, у тому числі матері Івана Мазепи. Загалом під Арсеналом знайшли більш як 260 поховань[4].

У 1979 р. комплекс Арсеналу з прилеглою територією отримав статус пам’ятки архітектури та військової інженерії, що не заважало до початку ХХІ століття використовувати заповідну територію для військово-промислових потреб.

З 2003 року Арсенал став культурно-мистецькою установою. Сьогодні паралельно із проведенням виставок триває реставрація приміщень та ведеться робота зі створення сучасного музейного комплексу, який представлятиме історію українського мистецтва від давнини до сучасності, прийматиме колекції із світових музеїв, стане осередком розвитку творчих ініціатив. [5]

Статус національного наданий 3 лютого 2010 р.

«NEOсвітній Арсенал»Редагувати

Бунт проти стандартної системи освіти та непереборне бажання її оновлення лягли в основу освітнього фестивалю «NEOсвітній Арсенал».

NEOсвітній Арсенал — це поєднання й взаємне підсилення культури й науки, мистецтва й технологій. Це 4-денний квест для дітей, батьків та вчителів. Це фестиваль, що прагне розвернути освіту в гру та насолоду, у вільне мислення й дискусію. Це про освіту, яка виховує творців культури, а не лише її споживачів.

У 2020 році фестиваль відбувся з 27 лютого до 1 березня.

У NEOсвітньому Арсеналі беруть участь музеї, бібліотеки, інституції культури, організації-популяризатори науки, інші інституції та компанії, що мають освітні програми, побудовані за принципом edutainment (навчання через гру) та дотичні до фокус-теми фестивалю.

На фестивалі представлені:

  • інтерактивна програма від учасників;
  • творчі лабораторії та майстер-класи;
  • театральні вистави;
  • мистецькі спецпроєкти;
  • ярмарок розвивальних ігор та книжок;

Фокус-тема фестивалю 2020 року – «Супермозок: ліва/права півкуля».

Використовуючи структуру й архітектуру людського мозку як концептуальну рамку, NEOсвітній Арсенал створює різноманітне, насичене й повне викликів середовище. Середовище NEOсвіти. Простір Мистецького арсеналу, як і мозок, поділено на праву та ліву частини – такі собі уявні півкулі. У правій – дещо більше активностей, присвячених мистецтву та творчості, в лівій – науці та технологіям.

Підліткова радаРедагувати

Підліткова Рада Мистецького арсеналу — група активних підлітків (12–16 років), яка долучається до діяльності музею в ролі волонтерів-стажерів і кураторів власних проєктів у рамках роботи освітнього відділу Мистецького арсеналу. Основна ідея — дати можливість підліткам побачити музейну інституцію зсередини та безпосередньо долучитися до її роботи. Склад Підліткової Ради є флюїдним: перед початком кожного виставкового проєкту проводиться новий набір. Найбільш зацікавлені учасники й учасниці залишаються з проєкту в проєкт.

Жива колекціяРедагувати

«Жива колекція» — проєкт, спрямований на популяризацію колекції Мистецького арсеналу. Ми обираємо найбільш знакові твори та анімуємо їх. Це дає нам можливість знайомити відвідувачів із шедеврами нашої колекції навіть тоді, коли вони не експонуються фізично. Під час карантину нові твори публікуватимуться на сайті раз на два тижні. Дивіться, як картини оживають, і читайте про них!

Партнери проєкту: студія анімації Pause to Play, додаток доповненої реальності Simo AR.

AmiciРедагувати

«Амічі» — художні майстерні для людей з інвалідністю в рамках міжнародного руху Gli Amici.

Майстерні були започатковані в Києві волонтерами руху «Молодь за мир» у березні 2019 року, а в грудні 2019 — підписаний Меморандум про співпрацю з Мистецьким арсеналом. У його рамках Мистецький арсенал надає публічний простір для проведення мистецьких занять, а також залучає учасників майстерень до відвідування освітніх подій. «Амічі» об’єднують дорослих людей з інвалідністю, які живуть у державних геріатричних пансіонатах, та помічників-волонтерів. Зустрічі відбуваються по суботах раз на два тижні. Вони є відкритим майданчиком для неформального спілкування молодих людей, а також спільної практики мистецтва. Попри те, що майже всі учасники не є професіональними художниками, мистецтво та різні його прояви стають способом виражати думки та реагувати на навколишній світ. Майстерні «Амічі» керуються принципами поваги й толерантності, цінують гідність та намагаються більше включати людей з інвалідністю в соціальну взаємодію.

Тренінги для професіоналівРедагувати

Важливою частиною освітньої роботи Мистецького арсеналу є сприяння створенню нових можливостей та розвитку професійних навичок працівників культури. Тому ми організовуємо тренінги з проектного менеджменту, бюджетування, фандрайзингу у сфері культури; воркшопи та дискусійні зустрічі, присвячені проблематиці кураторської та музейної роботи. Всі такі тренінги та воркшопи орієнтовані на широке коло культурних менеджерів та проходять безкоштовно.

ГалереяРедагувати

ВиставкиРедагувати

  • 18–27.05.2007. Виставка робіт фіналістів конкурсу «Музей сучасного мистецтва – лабораторія-імпровізація».
  • 07–14.09.2007. Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «ГОГОЛЬfest».
  • 05–30.03.2008. Виставка Олександра Печорського і Олександра Жуковського «Південні барви».
  • 01–20.04.2008. Фотопроєкт Максима Афанасьєва «Ландшафти».
  • 23 серпня 2009 року, напередодні Дня незалежності, президент України Віктор Ющенко відкрив в Мистецькому Арсеналі першу виставку «De profundis» («Із глибин»), присвячену українській скульптурі.[6][7]
  • 11–27.09.2009. Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «ГОГОЛЬfest».
  • 9–14.11.2010. П’ятий міжнародний художній ярмарок «ART KYIV contemporary-2010».
  • 15–26.12.2010. «Третій Великий Антикварний Салон 2010». Представив колекцію «Шедеври сакрального мистецтва України ХVІ–ХVІІІ століть» із зіркових зібрань провідних українських музеїв у рамках спеціальної програми «Музей-гість» — унікальні експонати, що досі перебували в музейних сховищах Чернігівського обласного історичного музею ім. В. В. Тарновського, Нікопольського краєзнавчого музею, Національної галереї мистецтв у Львові, Львівського музею історії релігії, Музею книги і друкарства України, Національного заповідника «Софія Київська» та Музею «Духовні скарби України».
  • 17.02–13.03.2011. П’ятий Великий скульптурний салон 2011. Вперше в Україні представлено колекцію – повне зібрання шедеврів пластики неперевершеного майстра французького імпресіонізму Едгара Дега (1834–1917). Представлено твори 40 провідних українських майстрів скульптури, які своїми добірними колекціями презентують яскраву палітру тенденцій сучасної української пластики.
  • 05–28.04.2011. Міжнародний тиждень сучасного мистецтва «Космічна Одіссея 2011».
  • 13–22.05.2011. Мистецький форум «FINE ART UKRAINE 2011». Грандіозна експозиція під назвою «ШКОЛА», до якої ввійшли роботи найбільш вагомих постатей українського мистецтва 1930–1980-х років – випускників Національної Академії образотворчого мистецтва та архітектури України.
  • 28.05–01.06.2011. Перший міжнародний книжковий форум «Книжковий Арсенал».
  • 22.06–17.07.2011. Виставковий проєкт «Василь Єрмілов».
  • 23.08.–18.09.2011. «Незалежні». Нове мистецтво нової країни 1991–2011 рр.
  • 30.09.–09.10.2011. Персональна фотовиставка Ігоря Гайдая «РАЗОМ.UA».
  • 25.11.2011. Виставка-проєкт «Правда рятує од смерті…», присвячена трагедії, що сталася у Биківнянському лісі та пам’яті сотень тисяч невинно вбитих людей.
  • 23.11–04.12.2011. Виставка «60 років світового сучасного мистецтва». Проєкт спільно з португальською галереєю Cordeiros.
  • 09–18.12.2011. «Четвертий Великий Антикварний Салон 2011». Унікальна експозиція старовинної зброї ХVІ-ХVІІІ ст. «Арсенал в Арсеналі»
  • 24.05.–31.07.2012. Перша Київська міжнародна бієнале сучасного мистецтва «ARSENALE 2012». Найкращі часи, найгірші часи – відродження та апокаліпсис у сучасному мистецтві.
  • 06–30.09.2012. Інноваційний культурно-освітній проєкт для дітей та молоді «SPARK! LAB – лабораторія для справжніх винахідників!».
  • 19–23.09.2012. Music Box, KyivOutpost.
  • 04–07.10.2012. ІІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал 2012».
  • 13–30.09.2012. VI Великий скульптурний салон 2012. Цадок Бен-Девід (Zadok Ben-David). Проєкт Simple Lines (Прості Лінії), і до нього входять три масштабні роботи: Evolution and Theory (Еволюція і Теорія), Blackfield (Чорне Поле), Blackflowers (Чорні Квіти).
  • 01-18.11.2012. Форум художніх проєктів «VII ART-KYIV Contemporary 2012».
  • 06–16.12.2012. V Великий Антикварний Салон. Проєкти: «Колекція в колекції». Галерея портретів знаного козацько-старшинського роду Галаганів та споріднених з ним відомих українських родин. Виставка творів Олекси Новаківського із колекції професора Миколи Мушинки (Пряшів, Словаччина). «Анатолій Лимарєв. Ретроспектива». «Світлотінь» – мультимедійна інсталяція, присвячена пам’яті Миколи Вінграновського.
  • 2015 року в Арсеналі пройшла виставка унікальної приватної колекції Ігоря Диченка, який присвятив своє життя дослідженню творчості українських художників ХХ ст.[8]
  • 13.01–31.01.2016. «Іван Марчук. Генотип вольності».
  • 11.02–14.02.2016. «Арсенал Любові».
  • 09.02–13.03.2016. «Марія Примаченко. Неосяжне».
  • 07.03–13.03.2016. «Мистецька Масниця».
  • 23.03–10.04.2016. Масштабний музейний проєкт «Тіні забутих предків. Виставка».
  • 20.04 – 24.04.2016. VI міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал».
  • 27.04–09.05.2016. «Clouded Lands».
  • 19.05–22.05.2016. «Фестиваль Етносвіт».
  • 01–05.06.2016. «Арсенал ідей» 2016.
  • 09.06–07.08.2016. «Малевич+».
  • 12.07–07.08.2016. Олександр Дубовик. «Архів застережень».
  • 20.10–27.11.2016. «Ефемероїди. ХХ століття у плакаті».
  • 14.12–18.12.2016. «Різдвяний Арсенал».
  • 10–25.12.2016. «Як тебе звати?».
  • 27.10–27.12.2016. «Горизонт подій».
  • 23.02.-26.03.2017. Олександр Гнилицький. Реальність ілюзії.
  • 02.03.-26.03.2017. Музей новин.
  • 13.04.-09.05.2017. Чисте мистецтво.
  • 29.06.-30.07.2017. Мистецька праця. ART/WORK.
  • 15.06.-06.08.2017. IN PROGRESS. Дрес-код України доби Незалежності.
  • 28.09.-29.10.2017. Фестиваль молодих українських художників.
  • 09.11.-17.12.2017. Уявний путівник. Японія.
  • 07.12.2017-28.01.2018. Бойчукізм. Проект «Великого стилю».
  • 01.03.-06.05.2018. FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х.
  • 25.05.-24.06.2018. Андерс Петерсен. «Кафе Лемітц».
  • 21.06.-29.07.2018. Кирил Проценко. Палкий.
  • 12.07.-12.08.2018. Швидкорозчинний час.
  • 17.10.-02.12.2018. Курбас: Нові світи.
  • 21.11.2018-27.01.2019. Революціонуймо.
  • 26.02.-05.05.2019. Дивовижні історії Криму.
  • 22.05.-30.06.2019. Обабіч.
  • 13.06.-11.08.2019. Олег Голосій. Живопис нон-стоп.
  • 12.12.2019-19.01.2020. СПЕЦВАНТАЖ! Історії повернення українських культурних цінностей.
  • 17.10.2019-19.01.2020. Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації.
  • 03.07.-16.08.2020. Відбиток. Українська друкована графіка ХХ-ХХІ століть.
  • 18.09.2020-24.01.2021. Андрій Сагайдаковський. Декорації. Ласкаво просимо!

КерівництвоРедагувати

Директори:

Дивіться такожРедагувати

Мистецькі установи Державного управління справами:

ДжерелаРедагувати

ВиноскиРедагувати

ПосиланняРедагувати