Митрополит Пантелеймон (Василь Дмитрович Поворознюк; 24 серпня 1973, село Бубнівка, Гайсинський район, Вінницька область, УРСР)  — український колаборант з Росією[2][3], архієрей РПЦвУ, митрополит Луганський та Алчевський. Голова синодального відділу РПЦвУ у справах сім'ї з 8 липня 2009.

Пантелеймон (Поворознюк)
Митрополит Пантелеймон
Митрополит Луганський та Алчевський
з 17 серпня 2021
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: Митрофан (Юрчук)
Митрополит Ровеньківський та Свердловський
5 січня 2013 — 17 серпня 2021
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: Никодим (Барановський)
Наступник: Аркадій (Таранов)
Єпископ Сєвєродонецький та Старобільський
20 грудня 2012 — 5 січня 2013
Попередник: Агапіт (Бевцик)
Наступник: Никодим (Барановський)
Єпископ Васильківський,
вікарій Київської єпархії.
24 вересня 2008 — 20 грудня 2012
Попередник: Лука (Коваленко)
Наступник: Миколай (Почтовий)
 
Альма-матер: Київська духовна академія
Діяльність: диякон, пресвітер, ігумен
Ім'я при народженні: Василь Дмитрович Поворознюк
Народження: 24 серпня 1973(1973-08-24) (50 років)
Бубнівка, Гайсинський район, Вінницька область,
Священство: 12 липня 2002
Чернецтво: 4 квітня 2003
Єп. хіротонія: 24 вересня 2008

Нагороди:

CMNS: Пантелеймон у Вікісховищі[1]

Життєпис

ред.

5 грудня 1991  — псаломщик у церкві Святої Тройці села Бубнівка.

1991  — 1993  — служив в ЗСУ, після служби продовжив працювати псаломщиком у храмі.

1994—1998 — навчався у Київській духовній семінарії.

1998  — 2002 навчався в Київській духовній академії, яку закінчив з вченим ступенем кандидата богослов'я, захистивши дисертацію «Церковно-громадська та науково-богословська діяльність Київських митрополитів у Синодальну епоху (XVIII сторіччя)».

17 червня 2002  — був прийнятий в число братії Києво-Печерської лаври.

11 липня 2002  — намісником Лаври архієпископом Вишгородським Павлом (Лебідем) був пострижений в рясофор з іменем Пилип честь святого апостола Пилипа.

12 липня 2002  — намісником монастиря був рукопокладений в сан диякона.

4 квітня 2003  — у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври архієпископом Павлом був пострижений в мантію з іменем Пантелеймон, на честь Пантелеймона Нікомедійського.

12 липня 2003  — митрополитом Володимиром, рукопокладений в сан ієромонаха.

23 листопада 2004  — возведений в сан ігумена.

2005  — 2007  — ніс послух помічника благочинного лаври.

11 червня 2007  — митрополитом Володимиром був призначений благочинним монастиря.

28 серпня 2007  — возведений в сан архімандрита.

23 вересня 2008  — синод УПЦ МП рукопоклав архімандрита Пантелеймона в єпископа Васильківського, вікарія Київської митрополії УПЦ МП.

24 вересня 2008  — відбулася архієрейська хіротонія на честь свята Зимненської ікони Божої Матері за Божественною літургією в Зимненському монастирі, яку очолював митрополит Володимир (Сабодан).

9 липня 2009  — рішенням синоду УПЦ МП призначений головою нового Синодального відділу по справах сім'ї.

23 грудня 2010  — синод УПЦ МП доручив Пантелеймону керувани новоствореним Переяслав-Хмельницьким вікаріатством Київської митрополії УПЦ МП[4].

З 14 червня 2011  — намісник Свято-Кирилівського монастиря в Києві.[5]

20 грудня 2012  — призначений єпископом Сєверодонецьким та Старобільським із звільненням від посади намісника Кирилівського чоловічого монастиря Києва[6].

5 січня 2013  — призначений єпископом Ровеньківським та Свердловським.

17 серпня 2015 року возведений в сан архієпископа.

25 червня 2019 року возведений в сан митрополита.

17 серпня 2021 року призначений митрополитом Луганським і Алчевським УПЦ МП.

У травні 2022 року Пантелеймон взяв участь у так званій «міжнародній конференції» «Традиційні релігії Донбасу — проти екстремізму та неонацизму», що проходила на окупованій території.

Санкції

ред.

30 вересня 2022 року Пантелеймон разом з іншими колаборантами взяв участь у Кремлі в проголошенні незаконної анексії українських територій. 12 грудня внесений до списку санкцій України проти ієрархів УПЦ МП «за пособництво і виправдання російської агресії проти України, а також просування ідей „русского мира“ в країні».[7] Санкції передбачають заморожування активів, заборону на ведення комерційної діяльності на п'ять років. За даними СБУ, фігуранти санкційного списку погодилися на співпрацю з окупаційною російською владою, просувають проросійські наративи, виправдовують військову агресію Росії в Україні.[8][9]

Розслідування

ред.

У січні 2024 року СБУ повідомила Поворознюк про заочну підозру за благословення окупації Луганська росією та співпрацю з російськими окупантами[10].

Джерела

ред.
  1. Вікісховище — 2004.
  2. Митрополит УПЦ МП взяв участь в проголошенні окупації областей України Путіним
  3. Представники Московської церкви в Україні засвітилися на святкуванні анексії у Кремлі
  4. В Киевской епархии образованы четыре викариатства
  5. Киевская епархия. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 2 листопада 2014.
  6. Журналы заседания Священного Синода Украинской Православной Церкви от 20 декабря 2012. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 2 листопада 2014.
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №863/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 грудня 2022 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
  8. ПОВОРОЗНЮК Василь Дмитрович (Пантелеймон) - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 26 березня 2023.
  9. Президент підписав персональні санкції щодо семи діячів УПЦ МП. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 грудня 2022.
  10. Благословив "приєднання" Луганська до РФ: в Україні оголосили підозру митрополиту УПЦ МП. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 січня 2024.

Ланки

ред.