Пантелеймон (Поворознюк)
Митрополит Пантелеймон (Василь Дмитрович Поворознюк; 24 серпня 1973, село Бубнівка, Гайсинський район, Вінницька область, УРСР) — український колаборант з Росією[2][3], архієрей РПЦвУ, митрополит Луганський та Алчевський (за версією РПЦ). Голова синодального відділу РПЦвУ у справах сім'ї з 8 липня 2009. За даними OSINT-розслідування групи Molfar є громадянином Росії[4].
| Пантелеймон (Поворознюк) Митрополит Пантелеймон | ||
.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| з 17 серпня 2021 | ||
| Церква: | Українська православна церква (Московський патріархат) | |
| Попередник: | Митрофан (Юрчук) | |
| ||
| 5 січня 2013 — 17 серпня 2021 | ||
| Церква: | Українська православна церква (Московський патріархат) | |
| Попередник: | Никодим (Барановський) | |
| Наступник: | Аркадій (Таранов) | |
| ||
| 20 грудня 2012 — 5 січня 2013 | ||
| Попередник: | Агапіт (Бевцик) | |
| Наступник: | Никодим (Барановський) | |
| ||
| 24 вересня 2008 — 20 грудня 2012 | ||
| Попередник: | Лука (Коваленко) | |
| Наступник: | Миколай (Почтовий) | |
| Альма-матер: | Київська духовна академія | |
| Діяльність: | диякон, пресвітер, ігумен | |
| Ім'я при народженні: | Василь Дмитрович Поворознюк | |
| Народження: | 24 серпня 1973 (50 років) Бубнівка, Гайсинський район, Вінницька область, | |
| Священство: | 12 липня 2002 | |
| Чернецтво: | 4 квітня 2003 | |
| Єп. хіротонія: | 24 вересня 2008 | |
|
Нагороди: | ||
Життєпис ред.
5 грудня 1991 — псаломщик у церкві Святої Тройці села Бубнівка.
1991 — 1993 — служив в ЗСУ, після служби продовжив працювати псаломщиком у храмі.
1994—1998 — навчався у Київській духовній семінарії.
1998 — 2002 навчався в Київській духовній академії, яку закінчив з вченим ступенем кандидата богослов'я, захистивши дисертацію «Церковно-громадська та науково-богословська діяльність Київських митрополитів у Синодальну епоху (XVIII сторіччя)».
17 червня 2002 — був прийнятий в число братії Києво-Печерської лаври.
11 липня 2002 — намісником Лаври архієпископом Вишгородським Павлом (Лебідем) був пострижений в рясофор з іменем Пилип честь святого апостола Пилипа.
12 липня 2002 — намісником монастиря був рукопокладений в сан диякона.
4 квітня 2003 — у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври архієпископом Павлом був пострижений в мантію з іменем Пантелеймон, на честь Пантелеймона Нікомедійського.
12 липня 2003 — митрополитом Володимиром, рукопокладений в сан ієромонаха.
23 листопада 2004 — возведений в сан ігумена.
2005 — 2007 — ніс послух помічника благочинного лаври.
11 червня 2007 — митрополитом Володимиром був призначений благочинним монастиря.
28 серпня 2007 — возведений в сан архімандрита.
23 вересня 2008 — синод УПУ МП рукопоклав архімандрита Пантелеймона в єпископа Васильківського, вікарія Київської митрополії УПЦ МП.
24 вересня 2008 — відбулася архієрейська хіротонія на честь свята Зимненської ікони Божої Матері за Божественною літургією в Зимненському монастирі, яку очолював митрополит Володимир (Сабодан).
9 липня 2009 — рішенням синоду УПЦ МП призначений головою нового Синодального відділу по справах сім'ї.
23 грудня 2010 — синод УПЦ МП доручив Пантелеймону керувани новоствореним Переяслав-Хмельницьким вікаріатством Київської митрополії УПЦ МП[5].
З 14 червня 2011 — намісник Свято-Кирилівського монастиря в Києві.[6]
20 грудня 2012 — призначений єпископом Сєверодонецьким та Старобільським із звільненням від посади намісника Кирилівського чоловічого монастиря Києва[7].
5 січня 2013 — призначений єпископом Ровеньківським та Свердловським.
17 серпня 2015 року возведений в сан архієпископа.
25 червня 2019 року возведений в сан митрополита.
17 серпня 2021 року призначений митрополитом Луганським і Алчевським УПЦ МП.
У травні 2022 року Пантелеймон взяв участь у так званій «міжнародній конференції» «Традиційні релігії Донбасу — проти екстремізму та неонацизму», що проходила на окупованій території.
Санкції ред.
30 вересня 2022 року Пантелеймон разом з іншими колаборантами взяв участь у Кремлі в проголошенні незаконної анексії українських територій. 12 грудня внесений до списку санкцій України проти ієрархів УПЦ МП «за пособництво і виправдання російської агресії проти України, а також просування ідей „русского мира“ в країні».[8] Санкції передбачають заморожування активів, заборону на ведення комерційної діяльності на п'ять років. За даними СБУ, фігуранти санкційного списку погодилися на співпрацю з окупаційною російською владою, просувають проросійські наративи, виправдовують військову агресію Росії в Україні.[9][10]
Розслідування ред.
У січні 2024 року СБУ повідомила Поворознюк про заочну підозру за благословення окупації Луганська росією та співпрацю з російськими окупантами[11].
Джерела ред.
- ↑ Вікісховище — 2004.
- ↑ Митрополит УПЦ МП взяв участь в проголошенні окупації областей України Путіним
- ↑ Представники Московської церкви в Україні засвітилися на святкуванні анексії у Кремлі
- ↑ Реєстр церковних лідерів УПЦ МП зі зв'язками в росії — OSINT-розслідування. molfar.com. Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ В Киевской епархии образованы четыре викариатства
- ↑ Киевская епархия. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 2 листопада 2014.
- ↑ Журналы заседания Священного Синода Украинской Православной Церкви от 20 декабря 2012. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 2 листопада 2014.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №863/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 грудня 2022 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
- ↑ ПОВОРОЗНЮК Василь Дмитрович (Пантелеймон) - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 26 березня 2023.
- ↑ Президент підписав персональні санкції щодо семи діячів УПЦ МП. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 грудня 2022.
- ↑ Благословив "приєднання" Луганська до РФ: в Україні оголосили підозру митрополиту УПЦ МП. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 січня 2024.