Відкрити головне меню

Діяк Іван Васильович — український політик, голова Наглядової Ради ПАТ «Укргазпромбанк» (з 2011 р.), кандидат технічних наук, член-кореспондент Академії гірничих наук, дійсний член Нафтогазової академії України, член Спілки журналістів України, почесний професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, член Київського міжнародного енергетичного клубу, один з найавторитетніших ветеранів українського нафтогазовидобування. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986 р.). Лауреат Премії Ради Міністрів СРСР. Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України. Нагороджений орденами святого рівноапостольного князя Володимира Великого II і III ступенів.

Діяк Іван Васильович
Diyak.jpg
Народився 22 липня 1929(1929-07-22) (89 років)
Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Українська СРР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Посада Народний депутат України[1]
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник промисловості України
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів
Премії Премія Ради Міністрів СРСР

Народився 22 липня 1929 року на Львівщині. Здобув освіту у Львівському політехнічному інституті.

З 1953 р. працював на нафтодобувних підприємствах Івано-Франківської області. З 1964 р. обіймав посаду головного інженера, а згодом — керуючого трестом «Прикарпатбуднафта» (м. Івано-Франківськ). У 1972—1998 рр. був заступником начальника Всесоюзного об'єднання «Укргазпром», віце-президентом концерну ВО «Укргазпром», заступником голови правління АТ «Укргазпром» (м. Київ).

З березня 1998 р. по квітень 2002 р. — Народний депутат України 3-го скликання, голова підкомітету з питань газової промисловості Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. У 2002—2010 рр. був головним радником голови правління НАК «Нафтогаз України», генеральним секретарем Газової спілки України, радником Президента України, радником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, одним із ініціаторів та членів робочої групи з розробки Національної програми «Нафта і газ України до 2010 року», програми енергетичної стратегії України на період до 2030 року.

Під його керівництвом та за безпосередньою участю створено інфраструктуру та організоване буріння свердловин в умовах багаторічної мерзлоти на Уренгойському ГКР.[1] Він сприяв влаштуванню в Україні найбільших підземних газових сховищ в Європі.

Іван Васильович понад 10 років очолював редакцію журналу «Нафтова і газова промисловість».

Він є автором 6 винаходів та 250 наукових та публіцистичних праць, в тому числі 15 монографій. Найбільш відомі з них: «Бурение глубоких скважин и хозрасчет» (у співавторстві, 1968 р.), «Українське відродження чи нова русифікація?» (2000 р.), «Газова промисловість України на зламі століть» (у співавторстві, 2000 р.), «Хто захистить наш народ і державу: Комуністична партія України чи Українська комуністична партія?» (2000 р.), «Енергетична безпека України» (2001 р.), «Україна-Росія. Історія і сучасність» (2001 р.), «Технологія цементування нафтових і газових свердловин» (2003 р.), «Українська національна ідея. Шлях до Великої України» (2005 р.), «П'ята колона в Україні: загроза державності» (2006 р.), «Національна трагедія і боротьба за незалежність», «Маніфест українця» (2007 р.), «Газова промисловість і енергетична безпека України», «Постріли у спину через півстоліття» (2009 р.), «Газова галузь України» (у співавторстві, 2009 р.), «Навіщо Україні чужі свята?» (2009 р.). Цей перелік висвітлює широке коло інтересів фахівця і політика.

Діяк І. В. зробив надзвичайно вагомий внесок у зміцнення енергетичної безпеки України, захист інтересів її незалежності і державності.

Зміст

Література та публіцистикаРедагувати

КнигиРедагувати

СтаттіРедагувати

Інтерв'юРедагувати

ВідгукиРедагувати

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати