Київська духовна академія і семінарія
Київська духовна академія і семінарія — вищий богословський навчальний заклад УПЦ (МП)[1][2] що готує священнослужителів, викладачів богословських навчальних закладів, церковних вчених.
Київська духовна академія і семінарія | |
---|---|
КДАіС | |
Будівля семінарії (1898-1925) на початку ХХ ст.. Вознесенський узвіз, 20. | |
?координати:
| |
Тип | вищий богословський навчальний заклад |
Країна | Україна |
Розташування | |
Засновано | 1615 |
Ректор | професор Сильвестр (Стойчев) |
Приналежність | УПЦ (МП) |
Випускники | Категорія:Випускники Київської духовної семінарії |
Сайт | офіційний сайт |
Kyiv Theological Seminary у Вікісховищі |
Академія готує фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня: кандидат богослов'я, магістр богослов'я. Ректор — Сильвестр (Стойчев), єпископ Білогородський, вікарій УПЦ МП.
Історія
ред.Була заснована у зв'язку з виданням нового Статуту духовних шкіл Московської православної церкви від 1808 року, що передбачала триступеневу систему навчання. Києво-Могилянська академія була перетворена відповідно до цього статуту в 1817—1819 роках. Київська духовна семінарія, оснащена новим викладацьким корпусом переважно із випускників Санкт-Петербурзької духовної академії, розпочала свою роботу 27 жовтня 1817 року.
28 вересня 1819 року семінарію було переведено до будівлі, що знаходилася на березі Дніпра раніше відоме під назвою «бурси». У 1832 була знову переміщена в будівлі колишнього домініканського, потім грецького Петропавлівського монастиря[3].
У роки Перших визвольних змагань семінарія припинила своє існування.
У 1945 році Рада Міністрів СCСР дала свою згоду на відкриття в Києві пастирсько-богословських курсів. 1946 року розпочався процес перетворення курсів у духовні семінарії, і Київська духовна семінарія була урочисто відкрита 18 лютого 1947 року.
Спочатку Київська семінарія розташовувалася в Михайлівському монастирі. У 1949 році ця обитель була закрита, і духовна школа змушена була переселитися в стилобат Андріївської церкви — місце, яке мало підходить для навчального закладу.
1959 року республіканські органи влади розпочали негласну підготовку до закриття Київської семінарії. 4 травня 1960 року на зустрічі з патріархом Олексієм голова Ради у справах Московської Православної Церкви В. О. Куроєдов[ru] зажадав ліквідувати Київську семінарію. Патріарх був змушений піти на це і 8 червня того ж року Навчальний комітет при Священному Синоді МПЦ[ru] ухвалив рішення про закриття семінарії. Студенти були переведені в Одеську духовну семінарію.
Від 1989 року було отримано дозвіл влади на відродження Київської духовної семінарії. Спочатку семінарія розмістилася у 53-му корпусі Києво-Печерської лаври.
Навесні 1990 року в розпорядження УПЦ МП було тимчасово передано кілька корпусів колишнього Гостинного двору Лаври, у тому числі 63 та 64, які було вирішено використати для потреб семінарії.
У 1992 році було вирішено відновити і академію, після чого семінарія у багатьох питаннях виявилася здвоєною з вищою навчальною установою. У них був спільний ректор, спільний храм, спільний актовий день і т. д.
У 2007—2008 навчальному році було розпочато реформу освітньої системи, згідно з якою термін навчання у семінарії було збільшено до п'яти років. У рамках проведення реформи в семінарії було підвищено рівень викладання давніх та нових мов, а також запроваджено нові навчальні дисципліни.
12 вересня 2023 року згідно з вимогами закону Духовна академія та семінарія УПЦ звільнила приміщення Києво-Печерської лаври, а корпуси номер 63 і 64 були опечатані комісією національного заповідника «Києво-Печерська лавра»[4]. Після цього семінаристи та співробітники КДАіС переїхали із Києво-Печерської лаври до Покровського Голосіївського монастиря Києва.[5]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Євстратій Зоря (30 вересня 2016). Чому цю церкву треба називати московською (ДОКУМЕНТ) (укр.). www.glavcom.ua. Главком. Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Євстратій Зоря (14 січня 2023). Крізь погляд Медведчука зирив Сатана... (укр.). www.espreso.tv. Еспресо TV. Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Кивлицький Є. О. Киево-Петропавловский монастырь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XV. — С. 253. (рос. дореф.)
- ↑ Духовна академія та семінарія УПЦ звільнила приміщення Києво-Печерської лаври. 12 вересня 2023. Процитовано 12 вересня 2023.
- ↑ КДАіС переїжджає до Голосіївського монастиря Києва. СПЖ | SPZH (укр.). Процитовано 25 вересня 2023.
Посилання
ред.- Офіційний сайт [Архівовано 22 Серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Кирило (Говорун) (28 травня 2019). Перш за все... https://www.religion.in.ua/. Релігія в Україні. Архів оригіналу за 17 Червня 2019. Процитовано 11 червня 2019.
- Митрофан (Божко), ієром. Київська духовна семінарія 1946—1947 рр.: обставини відкриття та перший навчальний рік // Труди Київської Духовної Академії. — № 33. — К.: Київська духовна академія і семінарія, 2020. — С.186–196.
- Mitrophan Bozhko. The Kyiv Theological Seminary in 1947—1960: A Brief Introduction to Further Study // Теолошки погледи. — Т. LIII. — № 3. — Београд: Свети Архиереjски Синод Српске Православне Цркве, 2020. — С.723–742.
- Митрофан (Божко), архім. Персональний склад адміністративно-викладацької корпорації Київської духовної семінарії 1947—1960 рр.: біографічні матеріали // Труди Київської Духовної Академії. — № 40. — К.: Київська духовна академія і семінарія, 2024. — С.128–158.
- Очільника хору УПЦ (МП) в Лаврі звинуватили в розбещенні семінариста і доведенні його до самогубства
- Колишні семінаристи звинуватили керівництво навчального закладу УПЦ (МП) в антисанітарії