Вікіпедія:Перейменування статей

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.
Скорочення
ВП:ПС

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, який не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Щоб додати нову заявкуРедагувати

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.

  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточні заявкиРедагувати

ЗАВІСА 2<ref>Завіса // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980., и, жін. Металевий або інший стулковий шарнір, на який навішуються двері, вікна і т. ін. Вилетів [Дувид], як буря, аж двері затіпались на старих завісах (Степан Васильченко, I, 1959, 256); — Татко, не страхайтеся, це не бандити. Бандити уже виривали б вікна з завісами (Михайло Стельмах, II, 1962, 70). -- Роман Сизий (обговорення) 17:45, 25 листопада 2020 (UTC)

Ґроцій ГуґоГуго ГроційРедагувати

Правопис вимагає передачі через Г, та і G у нідерландській зовсім не Ґ, а Г білоруське.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:15, 17 лютого 2016 (UTC)

Тільки не білоруське г, а хрипке, харчливе «х».--Словолюб (обговорення) 08:14, 24 листопада 2020 (UTC)
Див. Білоруська фонетика.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:22, 24 листопада 2020 (UTC)

@Mykola Swarnyk: У мене для вас лише одне питання: чи Ґ-фікація аж настільки важлива, що дає підстави порушувати ВП:ІС? Новий правопис дозволяє і так, і так, але тут вживання Ґ сумнівне, бо навіть УСЕ (яке Ґ вживає рясно, наприклад, король Капет там Гуґо) тут пише через Г. Навіть якщо ви виправите назву в джерелі, від того в джерелі не з'явиться Ґ — NickK (обг.) 12:59, 23 листопада 2020 (UTC)

@Mykola Swarnyk: Ви не в курсі, що в нідерландські мові зовсім немає Ґ?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:59, 24 листопада 2020 (UTC)

Hugo de Groot - [ˈɦyɣoː də ɣroːt].--ЮеАртеміс (обговорення) 08:04, 24 листопада 2020 (UTC)
  Коментар я звертаю увагу, що Hugo Grotius то латинська мова, а не нідерландська. Користувач:UeArtemis, будь ласка, не потрібно робити закиди до інших, якщо ви самі таку грубу помилку робите. Ви ж не пропонуєте перейменування на Гуго де Гроот.--217.239.165.186 08:21, 24 листопада 2020 (UTC)
У енциклопедіях він поданий комбіновано: "ГРОЦІЙ, Гуго де Гроот" - ім'я латина чи нідерландська? Правильно Нік зазначив: Сварник переписує опис джерел. Див. за посиланнями: [3], [4], [5] - без Ґ.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:34, 24 листопада 2020 (UTC)
В УСЕ не комбінований, якщо ви не помітили, як і в Українській дипломатичний енциклопедії (ви не надали це джерело, електронна версія на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського глючить, текст пошкоджений, як і нумерація сторінок, Гроцій на 269 сторінці в мене). На cyclop.com.ua картинка, де просто Г. Гроцій. І поданий комбіновано у такому сенсі -- "Гроцій" або "Гуго де Гроот", бо він ніколи не звався Гуго де Гроот Гроцій (і це не тема перейменування також). Також у тому ж Філософському словнику відсутній єдиний стиль найменувань, десь повне ім'я виділено великими літерами, десь тільки прізвище. Тож Гроцій -- прізвище Гроот латинською мовою. Звичка така була тоді, ім'я латинізувати: Kaspar -- Gasparus, Althaus -- Althusius, Berlich -- Berlichius, Clüten - Cludius, Wirn -- Limnaeus (тут переклад) і так далі. І це нашвидкоруч переглянуті юристи 17 сторіччя. У будь-якому разі, посилання на нідерландську тут демонструє повне незнання теми та історії загалом. А джерела всі за "Г", це так, обґрунтування, хоча ви навіть такого не спромоглись надати, посилаючись на правопис, який зараз Ґ у Ґроцій дозволяє.--217.239.165.186 10:08, 24 листопада 2020 (UTC)
  •   За, як я написав на Обговорення:Ґроцій Гуґо. Назва Гуго Гроцій цілком відповідає правилам, у той час як поточна назва Ґроцій Гуґо явно суперечить ВП:ІС (уже 12 років як нідерландець має іменуватися ІП, а не ПІ). Не розумію, як Ґ-фікація може виправдати таке порушення. Новий правопис та правила дозволяють два варіанти: Гуго Гроцій або Гуґо Ґроцій. Однак у нідерландській мові літера G не позначає звуку, який українською позначається літерою Ґ, а ближче до Г. І якщо навіть УСЕ (яке систематично вживає Ґ там, де фонетично Ґ, наприклад, король Капет там Гуґо) тут пише через Г, це означає, що тут Ґ не є усталеним, а усталеним є Г. Аналіз джерел годі й робити: 1500 Гроцій проти 54 Ґроцій, у тому числі й з 2019: 144 Гроцій проти 5 Ґроцій, з 2020: 50 Гроцій проти 3 ҐроційNickK (обг.) 10:02, 24 листопада 2020 (UTC)
    "Однак у нідерландській мові літера G не позначає звуку, який українською позначається літерою Ґ" -- де ви там всі нідерландську бачите у прізвищі? --217.239.165.186 10:08, 24 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти, як уже зазначили: [ˈɦyɣoː də ɣroːt], тож тут одразу дві вимови української /г/: книжна і поліська (тут ще згадували білоруську, можна також навести грецьку). Запис поліського /г/ через /ґ/ дозволяє розрізняти нідерландзькі /h/ та /g/. Правопис 2019, як і, очевидно, всі інші, цього правила не унормували, бо нічого про [ɣ] не мають, тож /g/ можна ві власних назвах записувати як /ґ/. — 🌳 💬 12:46, 24 листопада 2020 (UTC)
    Потреба розрізнення надумана. Наприклад, при передачі з англійської ми не розрізняємо W і V.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:54, 24 листопада 2020 (UTC)

  Коментар Інформація-ОД -- коли Гуго Гроцій писав листи латиною, то він підписувався, як "Г. Гроцій", а от коли нідерландською -- то як "Г. де Гроот" або "брат де Гроот" (джерело, лист нідерландською до Йогана де Гаена, лист латиною батькові).--217.239.165.186 08:10, 25 листопада 2020 (UTC)

  •   За Гуґо Ґроцій згідно з ВП:ІС. Зміна транскрипції необґурнтована, позаяк передається з латинської. Бажаєте передавати з нідерландської — передавайте з нідерладської повністю, а не окремі букви. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:45, 27 листопада 2020 (UTC)
  • Щодо мови автора і його імені. Немає сумніву, що в сучасній нідерландській мові вимова літери «h» і навіть «g» у деяких словах близька до «х». АЛЕ задаймо собі питання: якою мовою не лише ПИСАВ, але й виголошував свої лекції цей автор: «місцевою» нідерландською чи загальноприйнятою науковою латиною? Та без сумніву, латиною. Тому вимова нідерландською відпадає. Взагалі, якби когось спитати хто такий Гуйх де Хрот, навряд чи відповідь буде адекватна. Лишається латинська мова. Переконаний, що сам Гуйх де Хрот свідомо вибрав собі милозвучне латинізоване Гуґо Ґроціус (Hugo Grotius) і мабуть пишався ним. Це ім'я вказане на обкладинках його видань у Німеччині, Польщі і Англії. Отже, з вимовою вирішено? Добре. Тепер давайте глянемо на традицію. Ось у Чижевського[1], у 1931 році він, звичайно ж, Гуґо Ґроцій. Це вам традиція. Є й сучасні джерела. Ось сучасний академічний журнал «Філософська думка». Там закономірно Гуґо Ґроцій[2]. Разом з Політичною Енциклопедією Левенця і Шаповала це свідчить, що є дві традиції іменування. І одна з них відповідає духові сучасного Правопису, який ліквідував заборону вжитку літери «Ґ» у прізвищах. Щодо порядку, то правильніше мабуть Ім'я Прізвище, але у правилі ВП:ІС там повний хаос. Підтримую перейменування на Гуґо Ґроцій. І прохання не давити гуглопошуками, наповненими "науковими роботами" студенток 2 курсу. Mykola Swarnyk (обговорення) 01:23, 28 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти згідно з переконливими аргументами пана Миколи. Дуже чітко розтлумачено, навіть і додати нема чого. —NachtReisender (обговорення) 15:32, 28 листопада 2020 (UTC)

Спіймай мене, якщо зможешВпіймай мене, якщо зможешРедагувати

Назва в прокаті і на телебаченні[6] — навіть сама стаття проілюстрована постером з такою назвою. Ще краще, «Упіймай мене, якщо зможеш», як пишеться нормальною українською мовою.[7] Kozubenko (обговорення) 08:04, 23 листопада 2020 (UTC)

Файл:Catch Me if You Can (2002).jpg

Суниці садовіПолуницяРедагувати

Впізнавана назва, окрім того, цим можна запобігти необґрунтованій заміні посилань у перенаправленні.--В.Галушко (обговорення) 23:19, 21 листопада 2020 (UTC)

  За, оскільки згідно з ВП:НАЗВА СТАТТІ, «назва має бути за можливості найкоротшою, але достатньою для однозначної ідентифікації теми статті» Тим паче, що так уже практикують інші вікіпедії: поляки й англомовці зокрема. —NachtReisender (обговорення) 23:32, 21 листопада 2020 (UTC)

  Проти біноміальна назва --Gouseru Обг. 05:23, 22 листопада 2020 (UTC)

  Проти Полуниці - загальна назва окремих видів; стаття ж про окремий вид суниць. --Юрко (обговорення) 08:41, 22 листопада 2020 (UTC)

  За Впізнаваність за Полуницею найбільша й джерелами підтверджена, лаконічно. --Iskatelb (обговорення) 13:25, 22 листопада 2020 (UTC)

от тільки в джерелах Полуниця садова. Хоча як біноміальна назва роду можу відрізнятися від назви виду - не пам'ятаю. Наче за правилами біосистематиці це не дозволено. @Mykola Swarnyk та Dim Grits: запрошую Вас до обговорення. Щодо ПО я знаю, але не вислухати думки усіх знавців, це втратити шанс до адекватного аналізу наукових джерел. --Gouseru Обг. 11:10, 23 листопада 2020 (UTC)

  Дякую Зі шкільною бусоллю не розібрались, а вже видову назву на... родову(?) намагаються змінити. Але до чого тут суниці садові? Прямо в джерелах є посилання на те що українською полуницями звуться суниці зелені, а садові полуницями, в тих же джерелах зазначено, лише помилково і в побуті. Чи як розуміти зміну біномінальної видової назви, що відповідає правилам і настановам проекту, на... на що... на вернакулярну, народну. Але тоді сплутали предмет статті, Вікіпедію та Вікісловник. Саме в останньому й слід розглядати українське слово «полуниці» в усіх його аспектах. Бо в того ж Кобіва полуницями звуться й ожина, наприклад. Це як «кислиці» — від яблук до барбарису. Теж перейменовуємо статті та робимо перенаправлення? І до чого в енциклопедичній україномовній статті про трускавки згадувати Толковый словарь живого великорусского языка?! Додано ж 6-й том Флори УРСР. Там полуниці згадуються (98 с.) в роді Суниць, як альтернативна назва лише єдиного виду і не того який тут згадали. Знов не влучили, тепер в ботаніці. Знов цирк на дроті, якесь незграбне поверхаххапайство з української фільології, чи спрямована робота з відволікання та компрометації українського проекту? Питатись треба в ботаніків та адмінів, що мають час і бажання вкотре пояснювати написане українською в джерелах та правилах іменування статей цього проекту. То не до мене.--Dim Grits 17:15, 23 листопада 2020 (UTC)

Полуниця — вжиткова назва садових суниць, більшість посилань саме їх мають на увазі, а не мало кому відомі суниці зелені. --В.Галушко (обговорення) 20:12, 27 листопада 2020 (UTC)
Саме завдяки «точній» назві у статті «Суниці зелені» тривалий час був шмат інформації про суниці садові, оскільки читачі заплуталися в назвах. Тепер слід очікувати нової плутанини. --В.Галушко (обговорення) 20:16, 27 листопада 2020 (UTC)

Мая (цивілізація)Майя (цивілізація)Редагувати

Аналогічно до Вікіпедія:Перейменування статей/Мая (народ) → Майя (народ)--yakudza 20:39, 21 листопада 2020 (UTC)

  За. У новому правопису не сказано, що Майя мають бути Мая. Yakudza, Ви правильно зробили, перейменувавши, навели аргументи, чому тоді це обговорення? --АВШ (обговорення) 20:47, 21 листопада 2020 (UTC)
Перейменували назад, там виявляється по одній із статей було одне коротеньке обговорення із суперечливими аргументами, а потім без обговорень перейменували ще кілька десятків статей. --yakudza 20:54, 21 листопада 2020 (UTC)
Зрозумів. --АВШ (обговорення) 20:55, 21 листопада 2020 (UTC)
Навіщо створювати кілька обговорень? Чи не раціональніше вирішити все одним? Проблема ж тотожна. —NachtReisender (обговорення) 21:04, 21 листопада 2020 (UTC)
«.…а потім без обговорень перейменували ще кілька десятків статей» Пане Yakudz'о, ваші слова про перейменування інших статей на ґрунті одного обговорення недоречні, оскільки це саме Ви змінили назву статті Вітні Г'юстон на Вітні Х'юстон, пославшись на обговорення про місто :/ —NachtReisender (обговорення) 21:28, 21 листопада 2020 (UTC)
Змінив не я, а ви без обговорення усталену назву на власне оригінальне дослідження. Так само і тут. При чому поміняли три статті з абсолютно різним походженням: індіанським, давньогрецьким і санскрит. --yakudza 21:42, 21 листопада 2020 (UTC)
Ну як же не ви, коли я навіть посилання навів? Не кажіть на чорне біле. Було обговорення, яке ніхто не оскаржував, там дійшли згоди. Ніяких ОД: правопис та УМІФ (а ВП:МОВА зобов'язує зважати на нього). Покажіть мені, де я змінював назви статей з давньогрецьким і санскритським походженням (у всіх випадках маємо звук [j], між іншим). —NachtReisender (обговорення) 21:57, 21 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти Назва відповідає словникам, правописови, а, отже, і ВП:МОВА.--Юрко (обговорення) 21:51, 21 листопада 2020 (UTC)
  •   За Погоджуюсь з аргументацією Yakudza у аналогічно номінованій статті по Майя народ. --Iskatelb (обговорення) 13:51, 22 листопада 2020 (UTC)
  •   За погоджуюсь з Yakudza, АВШ та Iskatelb. Трохи згрались з тими правописними змінами. --Jphwra (обговорення) 13:54, 22 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти Обґрунтування в ідентичному обговоренні про народ —NachtReisender (обговорення) 14:38, 22 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти, відповідає новому правопису і такий ужив лише зростає, цьому приклад: нова президентка Молдови — Мая. — 🌳 💬 16:29, 24 листопада 2020 (UTC)
    @Lindentop: я звик довіряти, але й перевіряти, тому ось транскрипція на Мая Санду [ˈmaja ˈsandu]. Тому це зовсім правильно порівнювати ці дві різні транскрипції.--Gouseru Обг. 16:39, 24 листопада 2020 (UTC)
    @AlexKozur:, що значить «дві різні транскрипції»? Так, бачу тут [ˈmaɪə], але… Відки таке узяли? Як бачу, таке узято з Анґлійської Вікі, але там, смішно, вимова Анґлійського слова, тому там /ɪ/ (навіть в такому випадку запис /мая/ близше до такої транскрипії) між голосними чи як дифтонґ повністю віповідає запису /й/. Приклад цьому славнозвісне імя Байден з /ˈbaɪdən/. Якщо відкриєте словорід, то, що очевидно і лоґічно, походе від еспанського слова, а там вимова якраз така. — 🌳 💬 17:01, 24 листопада 2020 (UTC)
    не вже питання пошуку наукових видань з цього питання, а не Вікісловник. Ми тут вирішуємо питання на яке потребуються докази, а не слова. Все інше я вже висловлював у обговореннях таких же. Також не потрібно забувати, що слово може прийти з англійської, відповідно до англійської вимови. І такі випадки в українській мові є. Щодо Байдена не зрозумів, бо /ɪ/, залежно від позиції може передаватися звуками і чи й, на письму ще й буквою и. Але я згоден з Вами, що мова наближається до спрощення йотація, так як "майя" у зворотній транскрипції це /maiia/, що зовсім не логічно, навіть з англійської вимови. П.С.: та й мені самому цікаво чи є лінгвістичні статті, все-таки правопис повинен на чомусь ґрунтуватися.--Gouseru Обг. 17:20, 24 листопада 2020 (UTC)

Мая (народ)Майя (народ)Редагувати

Сторінка вже виносилась на перейменування Вікіпедія:Перейменування статей/Майя (народ) → Мая (народ)) і була перейменована але є декілька суттєвих нових аргументів.

  1. У Правописі майя/мая нема серед прикладів.
  2. У словниках також лише "майя". у т.ч. і у новому СУМ-20. Онлайнова словникова база УМІФ містить "мая" але вона має безліч проблем, які породжують значну кількість помилок у ній. Найбільша з яких невідомо хто і на якій підставі заносить у неї зміни. Раніше помічали у ній слова з російським твердим знаком та купу інших помилок. Зрештою історія з перейменуванням Аристотель на Арістотель показала, що там є досить системні помилки. І поки вона спирається на якісь джерела (скажімо на академічні словники) вона ще нічого, а коли оператори, що вносять зміни, роблять це на власний розсуд, то помилок стає відчутно багато.
  3. У § 126 Правопису йдеться про звук [j], а як видно із транскрипції /ˈmaɪə/ у слові майя зовсім інший звук. --yakudza 18:20, 21 листопада 2020 (UTC)
    Хоча я є прихильником подвійної йотації і мені новий варіант теж не подобається, але все ж УЛІФ наразі подає «мая». Тож потрібно змиритися з новими реаліями.--Анатолій (обг.) 18:44, 21 листопада 2020 (UTC)
    УЛІФ, як самостійне джерело є вкрай ненадійним, див. п.2 у номінації. Прикладів було безліч, не лише Янісъярві та Аристотель. --yakudza 18:48, 21 листопада 2020 (UTC)
    Але ж його оновили: зараз в онлайн версії Янісьярві, Арістотель, Аальст.--Анатолій (обг.) 21:41, 21 листопада 2020 (UTC)
    Так, вони виправляють помилки по мірі того як їм вказують. Але не так швидко, як роблять. Янісъярві років 5-10 пробуло. --yakudza 21:44, 21 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти
  1. Правопис не подає прикладу, але він є в Мовному фонді.
  2. СУМ-20 вийшов до правопису 2019 року. Усі згадані хиби УМІФу нині виправлено. ВП:МОВА зобов'язує нас зважати на УМІФ, це беззаперечно авторитетне джерело.
  3. /ɪə/ це в англійській мові. У санскриті — /ja/. Тут і тут також можна ознайомитись із вимовою в інших мовах. —NachtReisender (обговорення) 18:49, 21 листопада 2020 (UTC)
    а до чого санскрит? --Gouseru Обг. 19:12, 21 листопада 2020 (UTC)
    Зазначений як джерело походження. —NachtReisender (обговорення) 19:16, 21 листопада 2020 (UTC)
    те що у мая логографічне письмо не означаю, що вони писали давньоіндійською--Gouseru Обг. 19:32, 21 листопада 2020 (UTC)
    Перепрошую, переплутав із філософією. Але нічого не змінюється, слово походить з іспанської, а там [j]. —NachtReisender (обговорення) 19:46, 21 листопада 2020 (UTC)
    якщо Вас цікавить дуже, то варто почитати [8]. Все, офтопік припиняю)--Gouseru Обг. 19:49, 21 листопада 2020 (UTC)
    Дякую :з —NachtReisender (обговорення) 19:51, 21 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти Назва статті узгоджена з УМІФ та правописом, отже, з ВП:МОВА. --Юрко (обговорення) 19:21, 21 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти 1. Немає серед прикладів правопису не означає, що має бути майя. 2. УЛІФ це один з найсучасніших та найнадійніших словників, який використовує чинний правопис, і в якому, як і будь-де, є помилки (включно й в редакції самого правопису). Тож логіка про помилки жибна, бо її можна буде тоді застосовувати до будь якого джерела, що є абсурдом. 3. /ˈmaɪə/ фонетично це "маіа", отже за правописом "маія", і аж ніяк не майя.--Andriy.v (обговорення) 19:55, 21 листопада 2020 (UTC)
    УЛІФ (Словники України online) - це не словник, а електронна лексикографічна система, яка основана на академічному "Орфографічному словнику української мови" (видання 2009 року). Ми можемо довіряти їй у ті мірі, наскільки вона відповідає цьому словнику та тексту правопису. У правописі нема слова "мая", у академічному словнику - лише "майя". Передача /ˈmaɪə/ як "маія" - це оригінальне дослідження, бо такого нема у жодному джерелі. Існує традиція написання цього слова як "майя", новий правопис для передачі ряду слів з [j] пропонує прибрати йотацію. Слово майя під це правило не підпадає, бо там нема звук [j]. Тому пишемо за традицією. --yakudza 20:36, 21 листопада 2020 (UTC)
    Там є звук [j]. Ви знехтували мій аргумент. —NachtReisender (обговорення) 21:01, 21 листопада 2020 (UTC)
    Про санскрит? На жаль народ майя не говорив на цій мові. --yakudza 21:46, 21 листопада 2020 (UTC)
    «Перепрошую, переплутав із філософією. Але нічого не змінюється, слово походить з іспанської, а там [j]» Ви взагалі читали обговорення? NachtReisender (обговорення) 22:01, 21 листопада 2020 (UTC)
  •   За. Per Yakudza. --АВШ (обговорення) 20:51, 21 листопада 2020 (UTC)
  •   За. Per Yakudza. --Jphwra (обговорення) 21:04, 21 листопада 2020 (UTC)
  •   За. Per Yakudza. Я попереджав у попередній номінації: консультуйтеся у фахівців, бо добрі наміри ведуть до пекла. Кваліфікація важлива. Розуміння меж власної компетенції важливі. -- (обговорення) 08:41, 22 листопада 2020 (UTC)
  •   За. Усталена, впізнавана назва. Перевага вживаності у джерелах за Майя. --Iskatelb (обговорення) 13:57, 22 листопада 2020 (UTC)
    Звісно, що перевага за Майя, бо ми тридцять років користувалися старим правописом. Але тепер він оновився, тож маємо писати Мая. «Уживаність» тут недоречна, оскільки подвійна йотація опускається взагалі, це не варіантна норма. —NachtReisender (обговорення) 17:03, 22 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти, відповідає новому правопису і такий ужив лише зростає, цьому приклад: нова президентка Молдови Мая. — 🌳 💬 16:27, 24 листопада 2020 (UTC)

Каталіна_ВерґараКаталіна ВергараРедагувати

Відповідно до оригінальної іспанської вимови (g читається як ґ тільки на початку слова і після n).--В.Галушко (обговорення) 13:15, 7 липня 2019 (UTC)

будь-ласка можете навести АД зі україно-іспанською кирилізацією, що говорить про це? --『  』 Обг. 13:54, 7 липня 2019 (UTC)
Аналогічно Софія Вергара. На жаль, системи україно-іспанської кирилізації мені невідоме, у правописах тільки російсько-українська транслітерація. З іншого боку україномовне джерело містить «Верґара», але наскільки воно авторитетне в цьому плані, не знаю. --В.Галушко (обговорення) 17:55, 7 липня 2019 (UTC)

  Проти Що за маразм про "Відповідно до оригінальної іспанської вимови (g читається як ґ тільки на початку слова і після n)"? Джерела на підтвердження "g читається як ґ тільки на початку слова і після n" в студію!--Unikalinho (обговорення) 20:10, 7 липня 2019 (UTC)

Ось лише одне з безлічі джерел, які кажуть, що g читається як х перед i, e, і як ґ у решті випадків--Unikalinho (обговорення) 20:15, 7 липня 2019 (UTC)
en:Spanish orthography.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:29, 8 липня 2019 (UTC)
Процитуйте те, що хочете цим сказати--Unikalinho (обговорення) 16:45, 8 липня 2019 (UTC)
g - before ⟨e⟩ or ⟨i⟩ - [x] or [h] - general
g - not before ⟨e⟩ or ⟨i⟩, and either word-initial after a pause, or after ⟨n⟩ - [ɡ] - gato; grande; vengo
g - not before ⟨e⟩ or ⟨i⟩, and not in the above contexts - [ɣ] - trigo; amargo; signo; mi gato
З посиланням на Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté 2003:257–8.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:30, 10 липня 2019 (UTC)
Ясно. Нижче вже є мій коментар на це--Unikalinho (обговорення) 05:32, 13 липня 2019 (UTC)
Іспанське АД. Див. таб. Думаю, "ресто де контекстос" перекладу не потребує.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:57, 8 липня 2019 (UTC)
І що? Грецьке γ відповідає англійському g, що фонетично передається як "ґ". Просто це більш плавний звук, ніж класичне g--Unikalinho (обговорення) 16:48, 8 липня 2019 (UTC)
Сучасне грецьке Г не тотожне англійському G. В англійських грецизмах G завдяки латині, що мала справу з античною грецькою вимовою.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:27, 10 липня 2019 (UTC)
Але передається все одно буквою g. Бо це є звук, що за місцем творення ідентичний "ґ", а не "г"--Unikalinho (обговорення) 05:33, 13 липня 2019 (UTC)
Це білоруське Г. Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:02, 13 липня 2019 (UTC)
І також грецьке Γ. Передається через g--Unikalinho (обговорення) 18:33, 3 серпня 2019 (UTC)
До речі, вище там є буква d -- вона теж дає два варіанти -- d і ð... але ð все одно передається через "д" (просто більш плавне, ніж класичне d). А ще вище -- аналогічно з буквою b (b і ß) Так само й тут--Unikalinho (обговорення) 16:52, 8 липня 2019 (UTC)
@Unikalinho: непогане джерело. Але є зауваження. Цитую дивне речення: «У всіх решта випадків» (замість «у решті випадків»). Це перше. Друге: читання літери w наведене на прикладі англійського w, хоча для україномовного природно порівнювати звук з в наприкінці слів і перед приголосними. Може, це адаптація російського посібника? У літературній російській нема аналогу українському /г/, там протиставляються /ґ/ і /х/, так само, як в цій статті. Взагалі, це джерело потребує перевірки. --В.Галушко (обговорення) 08:00, 8 липня 2019 (UTC)
Звісно, що російського, бо ані слова про [w] (hu, gü).--ЮеАртеміс (обговорення) 08:07, 8 липня 2019 (UTC)
@В.Галушко: Де Ваші джерела? Ви на підтвердження своєї заяви не надали жодного. Ваше припущення, що надане мною джерело є адаптацією рос. підручника, ніяк не доводить, що іспанське g читається саме як "г", а не як "ґ" (в укр. мові є обидва ці звуки)--Unikalinho (обговорення) 16:41, 8 липня 2019 (UTC)
Як я казав, видає відсутність опису [w], що записується зокрема диграфом hu. Росіяни ігнорують такі нюанси, оскільки у них все одно [w] передається голосною У. Тому для них hu це у з німою літерою h, хоча насправді це [w]. huevo = уэво = вево.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:04, 13 липня 2019 (UTC)
Ви скажіть носію іспанської мови, що huevo вимовляється "вево". Засміють. Бо там вимовляється якраз "уево"--Unikalinho (обговорення) 18:41, 3 серпня 2019 (UTC)

  За. Взагалі, Ґ в іспанській недоречна. Вони ґекають лише на початку речення та при N.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:26, 8 липня 2019 (UTC)

А в решті випадків "гекають"? Джерела в студію на підтвердження... Бо в іспанській мові взагалі нема звука "г"--Unikalinho (обговорення) 16:41, 8 липня 2019 (UTC)
Звук /ɣ/ там у будь-якому випадку існує, а він ближче до /г/, ніж до /ґ/. --В.Галушко (обговорення) 12:02, 9 липня 2019 (UTC)
Звук /ɣ/ це білоруське Г. Воно близьке до українського. АД на гекання в переважній більшості позицій надав вище.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:05, 10 липня 2019 (UTC)
"Звук /ɣ/ це білоруське Г" -- Джерела на це будь ласка--Unikalinho (обговорення) 05:33, 13 липня 2019 (UTC)
Так важко подивитися статтю про білоруську фонологію? en:Belarusian phonology.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:07, 13 липня 2019 (UTC)
en:Modern Greek phonology. Я так само стверджую, що це грецький звук. І точно так само як ð передається через "д", а не "з", так само і ɣ передається через "ґ", а не "г" (я про оте іспанське АД)--Unikalinho (обговорення) 18:33, 3 серпня 2019 (UTC)
  •   Проти. Справді слабі твердження щодо "g читається як ґ тільки на початку слова і після n" або "Вони ґекають лише на початку речення та при N". Є джерела що взагалі не визнають вживання фонеми /ɣ/ [9]. Більшість все-таки визнає існування фонеми /ɣ/ в іспанський мові, але тільки як альтернатива до звуку /g/ і тільки між голосними, цитую: "El fonema oclusivo /g/ en diga se realiza en su variante fricativa /ɣ/ al ir en posiciòn intervocàlica"[10]. Це також написано у іспанські статті es:Fricativa velar sonora (хоть і немає джерел): "Este fonema existe en muchas de las lenguas más habladas del mundo, entre ellas el español y el catalán, en las cuales se presenta como alófono de [ɡ] cuando se encuentra entre vocales, por ej. <haga> ['a.ɣa]." У статті про літеру G теж наведено приклад використання /ɣ/ у слові між голосними: "La manera más común de pronunciar G es la aproximante /ɣ/ (mago)."--Andriy.v (обговорення) 11:44, 9 липня 2019 (UTC)
    @Andriy.v: навіть якщо цей звук не повноцінна фонема, а лише алофон /g/, написання «Вергара» ближче до оригінальної вимови, ніж «Верґара». --В.Галушко (обговорення) 12:02, 9 липня 2019 (UTC)
    Це алофон тільки якщо g між голосними. Тут g не є між голосними, отже у такому випадку вживання г не виправдане.--Andriy.v (обговорення) 12:42, 9 липня 2019 (UTC)
    Хто чий алофон це умовність. Радше /g/ є алофоном. Гекають не тільки в інтервокальній позиції: largo /′larƔo/ [11].--ЮеАртеміс (обговорення) 13:19, 10 липня 2019 (UTC)
    Можна ще згадати ідальго [iˈðalɣo], якого деякі українській перекладачі колись помилково писали як гідальґо.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:24, 10 липня 2019 (UTC)
    Ідальго -- це загальна назва, на яку поширюється правило, що g передається буквою "г". От і все--Unikalinho (обговорення) 05:37, 13 липня 2019 (UTC)
    Мова про запис іспанської вимови МФА у словниках.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:00, 13 липня 2019 (UTC)
  За Так, всередині слова g в іспаньскій читається як г. @Andriy.v: Навряд чи всі тут знають іспанську. --Володимир Ганджук 13:26, 10 липня 2019 (UTC)
Якщо вже мова про передачу власних назв з іспанської, то має бути розуміння іспанської (тка вже сталося, що, зазвичай, найкращі статті про живу мову цією ж мовою і написані). P.S. Тут були і раніше наведені джерела іспанською та англіською, чого раптом саме цей коментар критикується?--95.91.26.149 05:06, 11 липня 2019 (UTC)
Володимир Ваше твердження десь зафіксоване в АД?--Unikalinho (обговорення) 05:36, 13 липня 2019 (UTC)

@В.Галушко та UeArtemis: Навіщо всі ці викрутаси? Та скажіть просто, що ви не хочете бачити у вікіпедії букви "ґ" в іншомовних іменах-прізвищах. Так чесніше буде. І спільнота підтримає...--Unikalinho (обговорення) 05:40, 13 липня 2019 (UTC)

У цьому випадку я проти русифікації. Коли в джерелі не ґекають, ґекати нам - це русизм, ІМХО.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:57, 13 липня 2019 (UTC)
Але в джерелі й не "гекають"... А звук оцей, як я вже й зазначав вище, передається через g = ґ--Unikalinho (обговорення) 18:37, 3 серпня 2019 (UTC)
@Unikalinho: я проти ґ в іншомовних іменах-прізвищах? Див. мій коментар Вікіпедія:Перейменування статей/Аріана Ґранде → Аріана Гранде. Я за точне відображення фонетичного образу слова. --В.Галушко (обговорення) 20:14, 13 липня 2019 (UTC)
А ми абсолютно точно не відобразимо. Бо тоді Адольф Гітлер доведеться перейменовувати на Адольф Хітлєа (саме так вимовляють німці). Тому треба керуватись міжнародною транскрипцією. А вона каже, що ɣ передається так само, як і g -- буквою g (ґ)--Unikalinho (обговорення) 18:37, 3 серпня 2019 (UTC)
@Unikalinho: у Вас є офіційна іспано-українська практична транскрипція? Чому тоді Ви зразу не сказали? Тоді пишімо як приписують ці правила. --В.Галушко (обговорення) 19:46, 3 серпня 2019 (UTC)

Оскаржений підсумокРедагувати

Перейменовано. Відповідно до правопису.--Анатолій (обг.) 22:11, 1 грудня 2019 (UTC)

@Ahonc: Обґрунтуйте підсумок. Відповідно до якого правопису та якого параграфу, пункту і т.д.?--Andriy.v (обговорення) 08:36, 9 грудня 2019 (UTC)
Можливо й запізно, але тут просто необґрунтований підсумок. На просьбу пояснити підсумок підбивач не відреагував.--Andriy.v (обговорення) 13:43, 21 листопада 2020 (UTC)

Попечитель учбового округуКуратор шкільної округиРедагувати

Стаття і її заголовок — сирий переклад з російської. В розділі «Література» вказав російсько-українські словники, де «Попечитель учбового округу» перекладається як «Куратор шкільної округи». Також тут. Слово «учбовий» загалом — імперське ґвалтування української мови. Kozubenko (обговорення) 15:51, 16 листопада 2020 (UTC)

Існує думка, що насправді це українізм в російській. --ЮеАртеміс (обговорення) 14:08, 20 листопада 2020 (UTC)
До слова, у Записках дніпропетровського університету народної освіти 1927 року паралельно вижиті прикметники «навчальний» та «учбовий». Явно з семантичним нюансом: «навчальний момент», але «учбовий план». Себто навчання продуктивне, а учба — це суто перебіг процесу.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:15, 20 листопада 2020 (UTC)

Меделін МеріМедлін МеріРедагувати

Імена Madelyn, Madelyn (іноді Madeleine) потрібно привести до спільного знаменника. В основному вони передаються як Медлін, але у Вікіпедії зустрічається варіант Меделін, який менше відповідає оригіналу (ˈmædəlɪn). Kozubenko (обговорення) 19:02, 17 листопада 2020 (UTC)

  •   Проти Якраз більше. Подивіться на кількість складів: ме-де-лін.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:19, 20 листопада 2020 (UTC)
    До слова, нова редакція вимагає акання. Треба перевірити, чи не вживана Маделін.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:20, 20 листопада 2020 (UTC)

  Проти уніфікації. В залежності від регіону (США, Британія, Канада) може бути різна вимова, на кшталт [madlɪn]. --2003:F4:BF24:2674:B97D:5857:9D94:43EA 09:16, 21 листопада 2020 (UTC)

  За Оригінальний франкомовний варіант — Мадле́н, похідний англомовний — Ме́длін, іспаномовний — Ме́делін (тут не впевнений). Kozubenko (обговорення) 08:43, 24 листопада 2020 (UTC)

А американську англійську з вимовою Маделін/Меделін викидаємо?--217.239.165.186 11:15, 26 листопада 2020 (UTC)
Нічого викидати не треба, кожен діалект може вимовляти як йому зручніше. Обговорення починалося з пропозиції привести до спільного знаменника написання імен українською мовою. Kozubenko (обговорення) 13:28, 26 листопада 2020 (UTC)
У тому й справа, що його немає, бо та сама англійська має 2 панівні вимови (а не одну, як у вас). А ще є Канада, що може й франкомовну вимову використовувати. Тобто кожен раз потрібно шукати АД.--217.239.165.186 08:16, 27 листопада 2020 (UTC)
Мова йде не про вимову, а про написання. За наявності різної вимови імені серед носіїв, є більш-менш уніфіковане написання — Madelyn. Українською теж не потрібно передавати всі можливі вимови імені англомовного світу. Kozubenko (обговорення) 16:06, 27 листопада 2020 (UTC)

Зелений ліхтар (фільм)Зелений Ліхтар (фільм)Редагувати

Приклади прізвиськ і псевдонімів, що складаються з імені та прикметника в § 146 Правопису: «Волове Око, Левове Серце, Тигряча Смерть, Маленький Вовк, Тупий Ніж».

Франсіско СаґастіФрансіско СагастіРедагувати

@NachtReisender: прошу не вживати в іспанських словах Ґ, адже в більшості позицій літера G читається не як [g] (а [ɣ] чи навіть [x] ).--ЮеАртеміс (обговорення) 07:50, 18 листопада 2020 (UTC)

У цьому випадку g стоїть не в тій позиції, щоб читатися як [ɣ] чи [x]. Якщо інколи g не читається як [g], це не значить, що треба відкидати літеру ґ взагалі. —NachtReisender (обговорення) 08:27, 18 листопада 2020 (UTC)
Навпаки: це не початок слова і літера g не сусідить з n. Тут саме [ɣ].--ЮеАртеміс (обговорення) 09:53, 18 листопада 2020 (UTC)
Справа в тому, що не "інколи", а в БІЛЬШОСТІ позицій.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:57, 18 листопада 2020 (UTC)
Іспанське g читається як [ɣ] чи [x] тоді, коли вона стоїть перед e, i (gente, filológico). У випадку ж із а, o, u маємо звук [g] (amigas, agosto, segundo). —NachtReisender (обговорення) 10:28, 18 листопада 2020 (UTC)
Ні. Див. en:Spanish orthography, [aˈmiɣas], [aˈɣost̪o], [seˈɣũn̪d̪o]. Ви сплутали з [h]~[x].--ЮеАртеміс (обговорення) 11:34, 18 листопада 2020 (UTC)
У прізвищі Sagasti, як і в слові agosto, маємо фонему /g/, що зазначено у тому ж вікісловнику: /aˈɡosto/. Приміром, у словах gente та filología бачимо фонему /х/: /ˈxente/, /filoloˈxia/. Укладачі правопису припустились неточности, зазначивши, що буквою ґ передається звук [g], коли, вочевидь, мається на увазі графема g, що передає близькі до /g/ звуки. Це можна довести наведеним серед прикладів антропонімом Ґеорґ, котрий у Міжнародному фонетичному алфавіті позначається як /ˈɡeː.ɔrk/ або /ˈɡeː.ɔrç/. Також цитую українськомовне джерело, «Іспанську мову для початківців», Серебрянських: «Буква G, g передає звук [x] перед i,e <...> в інших позиціях вона читається як [g]» —NachtReisender (обговорення) 12:56, 18 листопада 2020 (UTC)
Ви правильно зауважили, що маємо ФОНЕМУ. Яка номінально записується як /g/. Однак у більшості позицій вона реалізується не як звук [g]. Вибачте, але "близькі до /g/ звуки" - це і наша українська Г, і білоруська /ɣ/. Що ж тоді виходить?... Ні, вважаю неадекватністю передавати такі звуки літерою Ґ. Приклад же з Георгом нерелевантний. По-перше, маємо справу з давньою традицією, по-друге, для самої української характерний перехід к-ґ: згадайте ґрати<крати, кшталт<ґештальт. І на жаль, українські джерела поступаються в якості англомовним.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:20, 19 листопада 2020 (UTC)
Взагалі-то до /g/ є близьким наше Ґ, а не Г--Unikalinho (обговорення) 08:33, 21 листопада 2020 (UTC)
Наприклад, для слова pagar наводять таку транскрипцію /päˈɣ̞äɾ/ (тут навіть не [ɣ], а [ɣ̞]), для amigo — /a̠ˈmiɣo̟/, для abogado — /aβ̞oˈɣ̞að̞o/. Звук [g] може й вимовляють перед О, А, U, але не всі і не всюди — залежить від акценту. --QAtlantic.mn (обговорення) 19:03, 21 листопада 2020 (+2 UTC)

Los fonemas /B, D, G/ se transcriben usualmente siemplemente como /b, d, g/ aunque debe tenerse presente que estos fonemas generalmente no tienen articulaciones oclusivas [b, d, g] sino aproximantes [β̞, ð̞, ɣ˕].

es:Fonología del español#Análisis de rasgos

Запис як /g/ - це умовність.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:20, 19 листопада 2020 (UTC)

І тим не менш, ця умовність зафіксована в АД. Саме ця, а не, наприклад, "г"--Unikalinho (обговорення) 04:35, 20 листопада 2020 (UTC)

  За. Підтримую номінатора! Погоджуюсь з аргуменами ЮеАртеміс'а. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:44, 19 листопада 2020 (UTC)

  Проти. В українській мові немає звука, який би абсолютно точно відтворював іспанський, тому керуємося нормативною фонетикою, поданою, наприклад, у підручниках з іспанської мови. А згідно з нею, g (звук) → ґ (звук). Для порівняння: в німецькій мові кінцеве -r після голосного теж вимовляється не як "р", а скоріше як "а", а h вимовляється не як чисте "г", а як щось середнє між "г" і "х"; але ми маємо статтю Адольф Гітлер, наприклад, а не Адольф Хітлеа, оскільки, згідно з нормативною фонетикою, r (звук) → р (звук). Як на мене, тут просто дається взнаки антипатія номінатора до букви "ґ" в іншомовних прізвищах на позначення букви g--Unikalinho (обговорення) 04:32, 20 листопада 2020 (UTC)

Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний. Це білоруське Г. А наші підручники, як я помітив, часто описують іншомовну вимову через призму російської. Наприклад, не приділяють увагу /w/. Зокрема у Серебрянської & Серебрянської нічого про диграф hu = /w/. Очевидно, що це російський підхід: w>u, г>ґ.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:20, 20 листопада 2020 (UTC)
Російський підхід -- це вважати російське "г" ([g]) тотожним українському "г" ([h]) і передавати букву/звук [g] у всіх словах іншомовного походження через "г". Ось ЦЕ російський підхід--Unikalinho (обговорення) 08:30, 21 листопада 2020 (UTC)
Ось тут (Romance Languages: A Historical Introduction) сказано, що в іспанській /g/ перейшло в [ɣ]. [g] лишилось тільки при носових приголосних і на початку слова.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:43, 20 листопада 2020 (UTC)
Цей "дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний" у міжнародній транскрипції позначається як [g]. Якби в нас була буква, яка точно б передавала цей звук, ми б користувалися нею. А так керуємося міжнародною транскрипцією. Ось, наприклад тут чітко сказано, що буква g "в інших позиціях вимовляється як [g]"--Unikalinho (обговорення) 08:22, 21 листопада 2020 (UTC)
Я англомовним джерелом продемонстрував, що український підручник з помилкою. Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний - це новогрецька гамма, це білоруське і південноросійське Г (якраз для російської він є алофоном Ґ - для нас це алофон Г і Х).--ЮеАртеміс (обговорення) 17:20, 21 листопада 2020 (UTC)
Бачите, як цікаво виходить... Коли ви обстоюєте g → г і посилаєтесь на АД (Правопис 1993), який саме так велить передавати (я про ще старий правопис і старі обговорення), а я кажу, що там помилка -- Ви про "помилку" нічого й чути не хочете, -- мовляв, так прописано в Правописі, і треба цього дотримуватись. Коли ж АД свідчить не на Вашу користь, Ви кажете, що там помилка і що на це АД не треба зважати... Цікаво, чи не так?--Unikalinho (обговорення) 08:41, 22 листопада 2020 (UTC)
І так, Ваше твердження, яке Ви висловили цією останньою реплікою -- лише Ваша особиста думка (а оце: "якраз для російської він є алофоном Ґ - для нас це алофон Г і Х" -- то взагалі абсурд, оскільки "г" і "ґ" -- це цілком різні звуки навіть за місцем творення)--Unikalinho (обговорення) 08:46, 22 листопада 2020 (UTC)

  Коментар Цитую правило: Звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г. --Salween (обговорення) 06:47, 20 листопада 2020 (UTC)

Це звідки таке? З Правопису 1993 року? Це ж він велів g передавати через "г"--Unikalinho (обговорення) 08:19, 21 листопада 2020 (UTC)
Unikalinho Правопис 2019. --Salween (обговорення) 08:31, 21 листопада 2020 (UTC)
Ні, Правопис 2019 в іменах і прізвищах дозволяє писати "Ґ". Для інших назв -- Ви праві. Але не для антропонімів. А ми зараз маємо справу з антропонімом, тому Ваша цитата тут нерелевантна--Unikalinho (обговорення) 08:34, 21 листопада 2020 (UTC)
Unikalinho Дозволяє, тільки перший пункт цього правила, який я цитував вище, ніяк не відміняє. А саме: "звичайно передаємо буквою г". І для прикладу в переліку там є антропоніми. Наприклад: Гарсія. P.S. Запрошую вас сюди, зараз ми обговорюємо проблему тлумачення цього правила. --Salween (обговорення) 08:49, 21 листопада 2020 (UTC)
Ви вихоплюєте з Правопису лише те, що Вам вигідно. Ваш перший пункт не скасовує всього іншого, що там прописано. Бо навіть у цьому ж першому пункті далі йде продовження, яке Ви чомусь "не помітили"--Unikalinho (обговорення) 08:32, 22 листопада 2020 (UTC)
Unikalinho Перший пункт каже, що "звичайно передаємо буквою г" і в антропонімах. І це важливо. А те що немає заборони на використання ґ, також зрозуміло. Я повністю процитував перший пункт, далі там нічого не йде крім переліку слів. P.S. Так, розкажіть за мене, що мені вигідно. Вам краще на аргументах зосередитись. --Salween (обговорення) 09:05, 22 листопада 2020 (UTC)

  За. Треба розібратися зі звуком у прізвищі. Якщо там дійсно [g], можна передавати і через ґ, але тоді всі Sagasti у Вікіпедії мають бути з Ґ. Проте, якщо там [ɣ] — беззаперечно маємо передавати на письмі через Г. Проте, як зазначено в правописі, передавання звука [g] можливе двома способами. Тобто передавання [g] через Г не є помилкою.
§ 122. Звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою Г. У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: Г і Ґ. --QAtlantic.mn (обговорення) 14:04, 21 листопада 2020 (+2 UTC)

Послухати вимову можна тут, тут, тут. Особисто я чую [ɣ], але також маємо зважати на те, що в різних частинах іспанськомовного світу можуть вимовляти по-різному. Я читав, що в Лантинські Америці навіть у словах зі звуком [g] під час швидкомовлення часто вимовляють [ɣ] (це так, до слова). --QAtlantic.mn (обговорення) 14:27, 21 листопада 2020 (+2 UTC)
Послухати вимову: [13],[14],[15]. --Salween (обговорення) 13:04, 21 листопада 2020 (UTC)
Краще тут. Його на 10-й секунді називають. І далі ще кілька разів.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:31, 21 листопада 2020 (UTC)
Чим краще? Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:38, 27 листопада 2020 (UTC)
Я вам більше скажу: під час швидкомовлення таке перетворення відбудеться і в українській мові і, гадаю, в будь-якій іншій, та ще й для будь-якого вибухового приголосного. Проте за класифікаційних умовностей дуже важко відрізнити «недбале [g]» від «канонічного [ɣ]», але вухо почує. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:38, 27 листопада 2020 (UTC)

  Коментар Тут пишуть, що це баське прізвище. Та й гугл-перекладач пропонує баську мову при автовизначенні. Може треба зважати на баську фонетику, а не іспанську? --QAtlantic.mn (обговорення) 18:05, 21 листопада 2020 (+2 UTC)

з баської повинен залишатися /g/. П.С.: про це прізвище написано в іспановікі... --Gouseru Обг. 05:35, 22 листопада 2020 (UTC)
  •   За у власних і загальних назвах іспанське g декілька десятиліть (а то і століть) передавали через г: Аргентина, Нікарагуа, Гауді, Гватемала, Гібралтар, Гуантанамо, Гранада, ідальго. Що змінилося? Є якісь дослідження, що іспанське g краще записувати нашим ґ? -- (обговорення) 08:52, 22 листопада 2020 (UTC)
  •   За пер UeArtemis та 𐌰𐌹𐍂𐌼𐌹𐌽𐌰𐍂𐌴𐌹𐌺𐍃. Вже занадто літеру Ґ реанімують аж з ігноруванням здорового глузду та утсаленних норм, як в даному випадку --Jphwra (обговорення) 09:00, 22 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти Змушений сказати, що в іспанському [ɣ˕] чую переважно «недбале [g]» на відміну від білоруської, південноросійської чи новогрецької вимови. Недарма його відносять до фонеми /g/. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 16:17, 27 листопада 2020 (UTC)

Іванопіль (смт)ІванопільРедагувати

Відповідно до пп. 4.1, 4.2, 4.6 ВП:ТОП - вищий статус, вище адміністративне значення, колишній райцентр, наявність статей в ЕІУ та ЕСУ. Надати головного значення--Юрко (обговорення) 14:52, 14 листопада 2020 (UTC)

  Проти Смт не мають перевагу в іменуванні над селами, на відміну від міст.--Анатолій (обг.) 23:37, 20 листопада 2020 (UTC)
П.п. 4.1, 4.2 ВП:ТОП. --Юрко (обговорення) 23:42, 20 листопада 2020 (UTC)

Емма ГолдманЕмма ГольдманРедагувати

АНАРХІЗМ 1905-1907 РР.: СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ. «...це, приміром, робила Емма Гольдман, уродженка Росії, яка стала видатним діячем американського анархістського руху початку ХХ століття...» --ЮеАртеміс (обговорення) 13:06, 11 листопада 2020 (UTC)

Ще АД: Всесвіт, Портрет темряви: свідчення, документи і матеріали у двох книгах, Український археографічний щорічник, Том 12, Літопис революції.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:29, 18 листопада 2020 (UTC)

Дослідження пана Yuri'я (— Yuri V. Special:Contributions/Yuri V. в) 01:20, 12 листопада 2020 (UTC)) :

Гольдман
  • Гольдман / parasolcorpus : немає Емма чи Е. Гольдман
  • Гольдман 1888 внесенє то підписали посли: Бережницкій, Лїниньскій, д-р Антоневич, Фел. Бїлиньскій, Охримович, кн. Юрій Чарторийскій, Т. Василевскій, ..., Гольдман, Т. Мезунович і Ленартович.
Голдман
  • Голдман / parasolcorpus
  • Сергій Чалий, Голодомор-33: запитання без відповідей // Слово Просвіти. – 2002. – 29 листоп. – 5 груд. – С. 4
  • Малишена, Юлія Олегівна. Концептуально-теоретичні засади соціальної епістемології: автореф. дис. … канд. філос. наук. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2018. - 18 с.
  • Білоножко, Лідія Василівна. Перекодування джазу як вияв інтермедіальності (на матеріалі романів Е. Л. Доктороу "Регтайм" і Т. Моррісон "Джаз") : автореф. дис. … канд. філол. наук, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2016. – 20 с.

--Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:56, 18 листопада 2020 (UTC)

У корпусі є Емма Ґольдман - у книжці "Симон Петлюра — президент України". У другому виданні вже через звичайну Г - є в гугль-книжках.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:33, 18 листопада 2020 (UTC)

Іваничі (селище_міського_типу)ІваничіРедагувати

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.6 ВП:ТОП - вище адміністративне та історичне значення, вищий статус, НП описаний в ЕСУ та ЕІУ, надати головного значення.--Юрко (обговорення) 11:22, 8 листопада 2020 (UTC)

  •   За Очевидний випадок: смт-райцентр, а інші села навіть не центри сільрад, маленькі та не історичні. У росіян і білорусів (у яких є статті про ті самі Іваничі, що й у нас) також без уточнення: be:Іванычы, ru:Иваничи. P.S. У разі відхилення потрібно перейменувати хоча б на Іваничі (смт), ми традиційно ставимо коротку форму уточнення, а не довгу — NickK (обг.) 11:31, 8 листопада 2020 (UTC)
    А це нещодавно перейменував один з користувачів - я вже не хотів зараз перейменовувати з огляду на очевидне перейменування за наслідками обговорення. --Юрко (обговорення) 11:42, 8 листопада 2020 (UTC)
  Проти Смт не мають перевагу в іменуванні над селами, на відміну від міст. Перейменувати на Іваничі (смт) для одноманітності.--Анатолій (обг.) 23:39, 20 листопада 2020 (UTC)
П.п. 4.1, 4.2 ВП:ТОП. --Юрко (обговорення) 23:43, 20 листопада 2020 (UTC) Плюс вище історичне значення - за всима параметрами, як Ви хотіли в Черняхові.--Юрко (обговорення) 22:25, 21 листопада 2020 (UTC)
  Проти підтримую варіант «Іваничі (смт)». --В.Галушко (обговорення) 22:06, 21 листопада 2020 (UTC)

Апхазава ШалваШалва АпхазаваРедагувати

Грузин (не СНД), тож, за ВП:ІС, має бути порядок ІП--Unikalinho (обговорення) 10:56, 6 листопада 2020 (UTC)

  •   За СНД тут ні до чого, а перейменувати потрібно. --Юрко (обговорення) 14:28, 8 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти. Уродженець СРСР.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:50, 8 листопада 2020 (UTC)
    Міхеіл Саакашвілі хіба не уродженець СРСР? А Арвідас Сабоніс?--Unikalinho (обговорення) 21:27, 9 листопада 2020 (UTC)
    Номінуйте їх. До слова, в паперових енциклопедіях Саакашвілі Михаїл/Михайло (див. літературу в статті).--ЮеАртеміс (обговорення) 13:59, 10 листопада 2020 (UTC)
    Не вважаю за доцільне їх номінувати, бо, як на мене, ці статті названі згідно з ВП:ІС (де нічого не говориться про уродженство СРСР, але говориться про громадянство країни СНД або не країни СНД). Якщо Ви іншої думки, то Вам і номінувати ті дві статті. Стосовно Саакашвілі, то там якраз було обговорення, згідно з якого його перейменували з ПІБ на ІП. Хай там як, а наша стаття, з точки зору ВП:ІС, -- про грузина, а не про "уродженця СРСР"--Unikalinho (обговорення) 14:50, 11 листопада 2020 (UTC)
  •   За Він не має по батькові, тому варіант Шалва Апхазава найбільш доцільний — NickK (обг.) 02:13, 20 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти З 31 жовтня 2020 року йде загальне обговорення щодо змін іменування осіб з України, колишнього СРСР і пострадянського простору. Підсумок загального обговорення буде поширюватися і на це обговорення.
Стосовно СНД і Грузії. У минулому осіб з Угорщини йменували в енциклопедичному варіанті, а більшість сусідів — канонічним. На практиці такий виняток погано спрацьовував: писали енциклопедично і канонічно. Я не бачу необхідності у тому, щоб сторінки про осіб з Грузії мали інший варіант, ніж сторінки про осіб з Вірменії, Азербайджану, Туреччини і Росії.
У правилі про іменування осіб є два варіанти: енциклопедичний — ПІБ і канонічний — ІБП. Я не побачив, щоб відсутність по батькові дає перевагу канонічному варіанту. В іншому правилі, про Японію — прийнятий енциклопедичний варіант: Прізвище+Ім'я. --Roman333 (обговорення) 06:14, 25 листопада 2020 (UTC)

… (потяг)… (поїзд)Редагувати

Згідно з основною статтею Поїзд, а не Потяг. Крім того, варіант "поїзд" усуває неоднозначність у сприйнятті (бо слово "потяг" має ще й інші значення). Цією номінацією ставиться на перейменування цілий ряд статей з уточненням "потяг", левова частка яких міститься в Категорія:Фірмові поїзди. У випадку схвалення необхідно буде передати завдання боту--Unikalinho (обговорення) 10:28, 6 листопада 2020 (UTC)

Слово "поїзд" також має иньші значення. --Юрко (обговорення) 17:28, 8 листопада 2020 (UTC)
В обидвох значеннях поїзд це ряд транспортних засобів (вагонів чи возів).   За --ЮеАртеміс (обговорення) 18:48, 8 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти Сенсу в перейменуваннях не бачу, хіба наблизитись до мови московської. --Юрко (обговорення) 17:31, 8 листопада 2020 (UTC)
  •   За. В енциклопедії головне уніфікація. Основна стаття має назву поїзд, тому і пояснення до статей має бути таким же.--Кучер Олексій (обговорення) 19:00, 8 листопада 2020 (UTC)
  •   За. Ніяких наближень ні до якої "московської" мови тут і близько немає. Поїзд (Ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів; Ряд візків, саней і т. ін., що їдуть в одному напрямку), Потяг (Настійне прагнення до чого-небудь, сильна внутрішня потреба робити щось, бути десь; Посилена, непереборна схильність до кого-небудь, настійна потреба спілкуватися з певною особою; Напівсвідоме, інстинктивне прагнення до чого-небудь; Поїзд). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 07:28, 9 листопада 2020 (UTC)
  • Відповідно до пошуку по державним сайтам, у законах використовується саме "поїзд", а не "потяг". Останнє вживається інколи, як синонім. Тож   За перейменування.--217.239.165.186 12:01, 9 листопада 2020 (UTC)
  •   За, в Укрзалізниці суцільно фірмові поїзди, а не потяги — NickK (обг.) 01:33, 20 листопада 2020 (UTC)
  •   За Уніфікація полегшує орієнтацію. --В.Галушко (обговорення) 22:08, 21 листопада 2020 (UTC)
  •   За більш загальноприйняте слово. І обидва взяти зі прасловянської мови "їзда" - "їздити верхи" тощо; "тягнути" - "тягти віз". Цілком можуть існувати як українські, бо і вози і кіннота бути--Gouseru Обг. 11:21, 23 листопада 2020 (UTC)

Тім ЛідерКерівник командиРедагувати

З поточної назви складається враження, що стаття про особу на ім'я «Тім» та прізвище «Лідер», що насправді не так.

ВП:АД на англ. leaderукр. керівник[16]. Також я не заперечуватиму проти таких назв, як «Керівник групи», «Очільник команди», або, насамкінець, «Лідер команди».

P.S. Принаймні, чоловіче ім'я Q1369663: Тім я вважаю абсолютно неприйнятним для застосування як частину україномовної назви даної статті. Як перенаправлення — ще можливо, але аж ніяк не основна назва.--Рассилон 07:48, 6 листопада 2020 (UTC)

  • Наведені словники наводять переклад для банків, науковців, військових, але не для IT. Краще "Тімлідер", по аналогії з чирлідинг (дослівно "керівник схвальних вигуків"). Тімлідер або тімлід, використовуються людьми. --Kanzat (обговорення) 08:57, 6 листопада 2020 (UTC)
Це сторінка української вікіпедії чомусь описує цю посаду як притаманну тільки ІТ, але в інших вікіпедіях (en:Team leader) ІТ це не обмежується. --ZxcvU (обговорення) 09:04, 6 листопада 2020 (UTC)
Бо в англійській "Team leader" стосується різних галузей. Це вже питання специфіки соціолінгвістичного аспекту мови--Unikalinho (обговорення) 10:20, 6 листопада 2020 (UTC)
  •   За «керівник команди». Немає сенсу використовувати чужомовні слова, коли є питомо українські відповідники. --ZxcvU (обговорення) 09:02, 6 листопада 2020 (UTC)
    "Керівник команди" має широке значення (стосується не тільки IT), тому ця назва неприйнятна для даної статті. В той же час чинна назва елементарно суперечить правопису (зокрема те, що друге слово з великої букви). В Правописі конкретно це слово не прописане, але є аналогічні слова, з яких видно принцип: писати подібні слова разом. Тому я за Тімлідер--Unikalinho (обговорення) 10:18, 6 листопада 2020 (UTC)
    Тобто пропонуєте створити дві окремі окремі статті — про керівника команди (у людей) і тимлідера (в український галерників)? І за правописом повинно бути «тимлідер» (§ 129: «III. И пишемо: 1. У загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й)»). --ZxcvU (обговорення) 11:20, 6 листопада 2020 (UTC)
    Тобто пропоную не доводити до абсурду. Ні з точки зору самого терміна, ні з точки зору його написання (Дрім Тім, а не Дрим Тим)--Unikalinho (обговорення) 21:02, 7 листопада 2020 (UTC)
    Ви ж самі написали «"Керівник команди" має широке значення (стосується не тільки IT), тому ця назва неприйнятна для даної статті». Тобто якщо «керівник команди» це «назва неприйнятна для даної статті» (бо стосується тільки IT?), то повинна бути така стаття, для якої назва «керівник команди» прийнятна (тобто стосується не тільки IT). Український правопис для вас абсурд? «Dream Team» — власна назва, не загальна. --ZxcvU (обговорення) 21:32, 7 листопада 2020 (UTC)
    Dream Team» — власна назва, не загальна." -- Якраз загальна. Ось доказ. А стосовно такої статті, для якої назва "керівник команди" прийнятна, то Ви можете створити таку статтю. Статтю, в якій описуватиметься статус керівника команди в загальному. Як, наприклад, існує стаття Голова поряд зі статтею Глава держави--Unikalinho (обговорення) 21:42, 9 листопада 2020 (UTC)

  Особлива думка перейменувати на будь-що, бо суперечить правопису.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:51, 8 листопада 2020 (UTC)

  •   За. Великий англо-український словник 2011 (Є.І. Гороть, Л.М. Коцюк, Л.К. Малімон, А.Б. Павлюк.): leader 1. лідер; керівник; вождь; глава; командир[3]; team 1. спортивна команда; 2. бригада, артіль (робітників); 3. група[4]. Тому назва може бути така: «Лідер команди», «Керівник команди», «Глава команди» або «Лідер групи», «Керівник групи», «Глава групи». -- Τǿλίκ 002 (обговорення) 07:38, 9 листопада 2020 (UTC)
    Мова зараз іде про спеціальний термін, тому вся ця теорія/хрестоматія тут ні до чого--Unikalinho (обговорення) 21:32, 9 листопада 2020 (UTC)
    А я вважаю мою аргументацію доцільною. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:48, 14 листопада 2020 (UTC)
    Ну та було б дивно, якби Ви свою аргументацію вважали недоцільною...--Unikalinho (обговорення) 14:58, 14 листопада 2020 (UTC)
  •   За цілком логічний відповідник «керівник команди» Якщо транскрибувати, то має бути тимлідер. —NachtReisender (обговорення) 20:13, 13 листопада 2020 (UTC)
    Англійське team традиційно передається на українську як "тім". А загалом, то Ваші аргументи, і контраргументи до них, вже прозвучали вище. В нас не голосування--Unikalinho (обговорення) 08:23, 14 листопада 2020 (UTC)
    Наведіть, будь ласка, джерело щодо традиційного передавання. —NachtReisender (обговорення) 10:15, 14 листопада 2020 (UTC)
    Я вище про "Дрім Тім" писав. Саме "дрім тім", а не "дрим тим". А "дрим тим" Ви ніде не знайдете--Unikalinho (обговорення) 10:44, 14 листопада 2020 (UTC)
    "Ніде не знайдете" це не АД. Є правописні правила, ось, що точно. —NachtReisender (обговорення) 11:59, 14 листопада 2020 (UTC)
    А є ОД, яке Ви й пропонуєте. Бо все, що "ніде не знайдемо" -- це і є ОД--Unikalinho (обговорення) 14:55, 14 листопада 2020 (UTC)
    Це прямий переклад, добродію. Назви книг і фільмів, що не мають офіційного українського перекладу, ми тут теж адаптуємо. Як не подобається, то транскрибуємо за правописом — тимлідер. —NachtReisender (обговорення) 15:24, 14 листопада 2020 (UTC)
    Ще раз. Варіант прямого перекладу обговорювався вище. А варіант транскрибування "за правописом" -- ОД. При наявності стількох випадків вжитку "тім" і жодного "тим" ми й маємо традицію team→тім. (вочевидь, team→тім ще просто не прийшло до нас на момент складання Правопису, тому й не підпадає під правила цього правопису... це лише версія пояснення причини, чому така традиція, але тим не менш маємо факт: team традиційно передається як "тім")--Unikalinho (обговорення) 16:24, 14 листопада 2020 (UTC)
    По-перше, широке значення ніколи не було бідою, достатньо лиш зазначити «ІТ» у дужках. По-друге, за такою логікою, передача будь-якого іншомовного антропоніма, топоніма тощо це також оригінальне дослідження. Нісенітниця. Ваша думка про те, що ми маємо традицію team/тім це ваше особисте переконання. Доки це не буде засвідчено в авторитетних джерелах, подібні твердження залишаються оригінальними дослідженнями. —NachtReisender (обговорення) 16:39, 14 листопада 2020 (UTC)
    Аналогічно й щодо Вашого твердження щодо "тим". Ні, якщо хочете, у своєму блозі чи ще чомусь особистому можете писати і "дрим тим", і Тим Трофі, і "дрим транс". Але у вікіпедії в основному просторі потрібно писати так, як вживається в якщо не авторитетних, то хоча б просто джерелах--Unikalinho (обговорення) 12:38, 15 листопада 2020 (UTC)
    Коли авторитетних джерел немає, мусимо зважати на правопис, а не шукати, що надряпано на першому-ліпшому паркані (бо надряпати можуть усяке). У правописі чітко сказано:
  И пишемо у загальних назвах після приголосних д, т, з (дз), с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (крім й)  

Саме тому пишемо дрифтер, даун-тик (англ. dawn tick), тимберс (англ. timbers), а не дріфтер, даун-тік, тімберс. А власних правил, очевидно, творити не можна. Dura lex, sed lex. —NachtReisender (обговорення) 13:33, 15 листопада 2020 (UTC)

  • у новинах новинах: Дрім Тім, Дрім транс, дрім хауз[5][6]. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:34, 14 листопада 2020 (UTC)
    Пошук у ґуґлі це не авторитетне джерело. Там якісь самі резюме на сайтах з пошуку роботи. —NachtReisender (обговорення) 15:46, 14 листопада 2020 (UTC)
    Було неправильне посилання. Подивіться знов. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:54, 14 листопада 2020 (UTC)
    У будь-якому разі новинні сайти не є АД з ортографії. —NachtReisender (обговорення) 16:07, 14 листопада 2020 (UTC)
    Але вони є показником вжитку--Unikalinho (обговорення) 16:27, 14 листопада 2020 (UTC)
    ТАК! --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:28, 14 листопада 2020 (UTC)
    Ужитку — так, правильности — ні. Вікіпедія пишеться літературною мовою. —NachtReisender (обговорення) 16:41, 14 листопада 2020 (UTC)
    Скажіть це на СО ВП:ОД і добийтеся відміни цього правила--Unikalinho (обговорення) 12:31, 15 листопада 2020 (UTC)
    ВП:ОД тут абсолютно ні до чого. Правило каже про перевірність інформації, а новинний сайт, у якому те чи те слово вжите мимохідь, не може слугувати за вірогідне джерело з ортографії. Завдання новинного сайту — висвітлювати різні події; де-не-де журналісти можуть відступити від правил. А надійними джерелами з написання слів є рекомендовані МОН словники та підручники, правопис. —NachtReisender (обговорення) 13:42, 15 листопада 2020 (UTC)
    Ну а де Ви знайдете вірогідне джерело з ортографії де слово вжите не мимохідь? Ми пропонуємо хоч якісь джерела, де є таке вживання. А Ви? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:49, 15 листопада 2020 (UTC)
    Я вже перелічив вірогідні джерела, Анатолію. Одним із них є правопис, цитату наводив вище. «Хоч якесь» джерело ≠ варте довіри джерело. Серед «хоч якихось» джерел я можу навести праці відомого псевдонауковця Бебика, але ж ви розумієте, яка ціна таким працям. —NachtReisender (обговорення) 14:02, 15 листопада 2020 (UTC)
    ... . Пропоную просто дочекатися підсумку й не витрачати час на ці балачки, бо врешті-решт усі залишуться при своїй думці. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:15, 15 листопада 2020 (UTC)
  • Поточна назва Тім Лідер явно неприйнятна і справді асоціюється з будь-чим крім справжньої теми статті. Керівник команди точна й питома, але не впізнавана. Скоріше підтримую тімлід: добре впізнавано; знаю, що порушує дев'ятку, але на цей варіант є навіть мовознавчі джерела (раз, два). З усіх інших варіантів є ще якісь джерела на тім-лідер, з варіантами з И зовсім погано з джерелами — NickK (обг.) 02:11, 20 листопада 2020 (UTC)
  •   Особлива думка. Тім лідер — негарно, бо порушує правопис і звучить неприємно. Керівник комаднди — трохи смішно, бо нагадує любімую жєнщіну замість коханої (адже є слова командир, капітан, голова). Лідер групи, керівник групи... Ну або групенфюрер ))))...-- (обговорення) 02:40, 20 листопада 2020 (UTC)

Провідний спеціаліст — керівна посада на підприємстві, в науково-дослідному інституті тощо (про інженера, економіста і т. ін.).

Провідний // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Схоже, що це те саме, що Провідний спеціаліст.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:33, 20 листопада 2020 (UTC)

Колегія виборниківВиборщики / Колегія виборщиківРедагувати

Також номіную Колегія виборників США.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:11, 4 листопада 2020 (UTC)
Виборщик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Поточна форма є гіперкорекцією. Виборниця — пара до виборця. Правильно виборщиця і виборщик.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:04, 4 листопада 2020 (UTC)

АД: Демократія: Україна і світовий вимір, Буковина в державно-правовій системі Австрії, Юридична енциклопедія, Історія українських політичних партій, Національний рух українців Буковини другої половини i XI-початку XX ст.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:11, 4 листопада 2020 (UTC)

  Проти, бо правильно «виборники» (ВИ́БОРНИК // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.). --ZxcvU (обговорення) 20:21, 4 листопада 2020 (UTC)

Виборщик // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020. --ЮеАртеміс (обговорення) 08:23, 9 листопада 2020 (UTC)
Архаїзм, і словник це зазначає. —NachtReisender (обговорення) 17:54, 24 листопада 2020 (UTC)
  • Видавець — видавниця, виборець — виборниця тощо. Нагадую, що нова редакція дозволяє фемінітиви, а значить необхідне чітке розрізнення простих виборців-жінок і електорів-жінок. Механічна заміна щ на н шкідлива. Тут ситуація подібна до тої, що маємо з паяльником і паяльщиком — їх не можна мішати, адже контекст їх не розводить.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:27, 4 листопада 2020 (UTC)
  • Ці статті до сьогодні так і називалися. Це знову Adam Darque зі своїми перейменуваннями тут ходить. --Нікалай Обг. 20:28, 4 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти, бо є ВИ́БОРНИК // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020. «У російській мові в системі найменувань професій -щик із своїми варіантами і похідними зайняв майже монопольну позицію. Поширений суфікс -щик і в білоруській мові. Українській мові -щик найменш властивий» [17] (Катерина Ленець, захистила кандидатську дисертацію «Суфіксальний словотвір іменників в українській літературній мові»); «Суфікс -щик (-чик) не належить до словотворчих засобів власне української мови, а запозичений з російської» [18] (Олена Безпояско). --Friend (обг.) 20:49, 4 листопада 2020 (UTC)
    По-перше, це брехня: у 19 столітті були лірщики, бандурщики тощо. Суфікс вилучають адміністративним способом. По-друге, виборників немає в ULIF.-ЮеАртеміс (обговорення) 06:00, 5 листопада 2020 (UTC)
  • Виборщик // «Словники України» online
    До слова, Суфікси -чик, -щик як бідні родичі.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:42, 9 листопада 2020 (UTC)

У 1970-х ця посада називалась "Виборщик", бо так було у Історії УРСР від 1953 року. У новому СУМ-20 це "виборник" і "колегія виборників". Роздуми, як правильніше і що гіперкорекція краще лишити мовознавцям, бо є АД. Стосовно колегія та просто однини - тут мова саме про організацію, а не окремих її представників. Чи Колегія кардиналів теж на просто "кардинала" перейменуємо? Точно   Проти.--217.239.165.186 08:17, 5 листопада 2020 (UTC)

Думаю, Ви знайомі з критикою СУМ-20. Вони навіть не вказали звідки ілюстрація.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:54, 5 листопада 2020 (UTC)
А це вже тема не для цього обговорення, а десь на ВП:МОВА треба вимагати, щоб СУМ-20 не враховувався. --217.239.165.186 06:50, 6 листопада 2020 (UTC)
У ВП:МОВА згадується УЛІФ, а не СУМ-20. Я сказав, як у УЛІФ.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:24, 9 листопада 2020 (UTC)
Я там тлумачення слова не бачу. Тому релевантність цього слова до теми ще довести варто. СУМ-20 теж знаходиться на сайті УЛІФ, а саме за адресою services.ulif.org.ua.--217.239.165.186 09:29, 9 листопада 2020 (UTC)
"Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником". СУМ-20 це тлумачний словник.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:42, 9 листопада 2020 (UTC)
Так, це я прогледів, визнаю. Тоді лишилось відповісти на першу частину мого коментаря, оскільки тема не про правильне написання слова, а про значення.--217.239.165.186 11:58, 9 листопада 2020 (UTC)
Цілком сучасне джерело. Тим паче галузеве.
Виборщики // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
А статтю треба трохи переписати. Вона має не про орган розповідати, а про саму концепцію посередників у волевиявленні.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:03, 5 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти виборщик застаріле слово. СУМ-20 заглядайте, існує не лише СУМ-11--Gouseru Обг. 23:31, 5 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти Досить цієї московщизни тут. В Україні завжди були лірники.--Юрко (обговорення) 08:10, 6 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти цілком погоджуюся з аргументами інших учасників обговорення. --Kisnaak Обг.Внесок 09:11, 6 листопада 2020 (UTC)
Я посилаюся не лише на сумнівний СУМ-20 із ілюстрацією невідомого походження чи на старенький СУМ-11, але на УЛІФ, галузеву енциклопедію і кілька сучасних публікацій. Я пояснив проблемність форми -ник. А щодо лірщиків - досліджуйте тему.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:12, 6 листопада 2020 (UTC)


Я залишу це тут: "Під впливом російської мови до словотвірних зразків з суфіксом -ник зрідка вживалися варіанти з афіксом -щик: артільник - артільщик, виборник - виборщик" Дисертація Коць Т.А. "Публіцистичний стиль в українській літературній мові кінця ХІХ - початку ХХ ст.: нормативно-аксіологічний аспект".--217.239.165.186 14:20, 6 листопада 2020 (UTC)
Я ж звертаю увагу, що цей суфікс вживають для запобігання омонімії: паяльник-паяльщик, холодильник-холодильщик. Виборщиця - не виборниця. --ЮеАртеміс (обговорення) 11:07, 7 листопада 2020 (UTC)


Перечитайте текст вище уважніше. Там про нову редакцію правопису, фемінітиви і колізію. Як буде виборник-жінка і виборець-жінка? І хто ж є виборниця? Нова редакція актуалізує фемінітиви, а значить і розрізнення конкретно цих понять у жіночому роді. Щодо лірщика я Вам уже відповів у блогу. А про суфікс Ви й самі навели критику (зокрема блог тримача сайтів «Ізборник» і «Літопис»).--ЮеАртеміс (обговорення) 14:34, 16 листопада 2020 (UTC)

Ще АД (науково-практичний коментар до законів) - з визначенням виборщика. Колегія виборЩиків у Гугль-Академії--ЮеАртеміс (обговорення) 13:54, 9 листопада 2020 (UTC)

Наприклад, подивіться Левчук М.В. Еволюція виборчого права в США в кінці ХVІІІ - ХІХ ст. Це стаття кандидата юридичних наук від 2015 року.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:00, 9 листопада 2020 (UTC)
"стаття кандидата юридичних наук" - а це хіба не мовне питання? Я пам'ятаю, що в розділі українською мовою ті ж самі ДСТУ не є аргументом у написанні слова, бо їх створюють не спеціалісти з мови, а технічні спеціалісти. Чому раптом стаття кандидата юридичних наук може стати аргументом? Він же не філолог.--217.239.165.186 07:39, 10 листопада 2020 (UTC)
А чому це сумнівний СУМ-20 з ілюстрацією без джерела перекриває решту словників, Юр. енциклопедію та живу практику?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:51, 10 листопада 2020 (UTC)
Чого раптом дисертація, де походження слова розглядається, стає СУМ-20? Я бачу вже мінімум 2 джерела, що саме за тлумачення відповідають.--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)
ДСТУ це плід малограмотного чиновництва. То окрема розмова.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:52, 10 листопада 2020 (UTC)
Ви вже вибачте, але якщо ви не знаєте, як створюються ДСТУ, то краще не пишіть. У технічних галузях інженери та викладачі технічних університетів беруть участь. Тобто спеціалісти у техніці, але не мові. Так само і тут. Вам варто слідкувати за якістю джерел від початку, а не докидати, коли зауваження надходять.--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)

Ок, мовознавче: «У творення термінів-іменників відбувається при­єднанням до твірної основи суфіксів -ець, -ниц, -щик на позначення осіб, напр.: виборець, обра­нець, виборниця, виборщик „особа, що за непря­мої виборчої системи обирається виборцями для виборів вищих представників влади“» - ОСОБЛИВОСТІ СЛОВОТВІРНОЇ НОМІНАЦІЇ В ТЕРМШОЛОГІЇ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ Й ВИБОРЧИХ ПРОЦЕДУР АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ, О.А. Старченко, канд. філол. наук, 2015.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:58, 10 листопада 2020 (UTC)

В цього ж автора у "Словотвірні та синтаксичні терміногнізда як вияв системності термінології виборчого процесу й виборчих процедур англійської мови" за 2015 рік elector «виборець», а не виборщик, так само як і voter. В той же час у вас цитата неповна, в оригіналі виборець, обранець, виборниця, виборщик «особа, що за непрямої виборчої системи обирається виборцями для виборів вищих представників влади». Тож чому не "виборець" чи "обранець"?--217.239.165.186 16:18, 10 листопада 2020 (UTC)
Перечитайте.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:22, 11 листопада 2020 (UTC)
Перечитав. Мав на увазі, що виділена не вся цитата. Тож чому останнє, а не перше значення?--217.239.165.186 11:03, 11 листопада 2020 (UTC)
Ще раз перечитайте. Ряд не пропоновані альтернативні переклади, а ілюстрація застосування суфіксів.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:59, 11 листопада 2020 (UTC)
Я ж надав посилання на іншу статтю цього ж автора, де саме це і є варіантом перекладу (elector - виборець). Тобто "виборщик" - то останній з усіх варіантів, що застосовує цей автор. --217.239.165.186 16:12, 11 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти Можливо, в деяких випадках в Украинській мові й можна застосувати Кримськотатарський суф'фикс -çı/-çi чи Німецький -ier[en], але ніякої проблеми зі словом "виборник" нема щоби його терміново слід було замінювати на "вибірщик". PS "Усі слова, які є в орфографічному словнику Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, слід писати згідно зі словником" Які є195.114.148.34 19:52, 15 листопада 2020 (UTC) PPS Впринципі оскільки слово "виборщик" є в словниках та в практиці можна просто в ста͡тті його вказати без здііня͡ття ґвалту про "ре'пресовані клятими националистами та ворогами всього сталинського а значить -- і р****ського, суф'фикси"(тм)
    Виборщик і виборник — це певним чином і орфографічне питання.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:41, 16 листопада 2020 (UTC)

Непрямі вибори проводяться парламентом (Латвія, Словаччина, Угорщина), парламентом та іншими представницькими органами (ФРН, Італія, Швейцарія), колегією виборщиків (США, Фінляндія до 1994 р.).

М. Ф. Москалюк. Інститут президентства в сучасних політичних системах: конституційно-правові, статусно-рольові та владно-функціональні характеристики

По-перше, було скасовано виборчі цензи, зокрема й майновий ценз, тобто вибори стають загальними. По-друге, скасовується інститут виборщиків у Франції, Германіїї, Бельгії та інших державах. Отже, вибори стають прямими.

Чемсак В. Ю. Становлення та розвиток інституту голосування: історично-правовий аспект

Правові основи австрійського парламентаризму, закладені у 1848–1849 рр. встановлювали таку виборчу процедуру. На першому етапі виборів обиралися виборщики.

Монолатій І. С. Правові аспекти ґендерної політики в Габсбурзькій монархії: фактор політичної та громадянської участі

У першій і другій куріях вибори гласних до повітових земських зібрань були прямими. У третій курії вибори були триступеневими: спочатку сільські громади обирали представників на волосний схід, на якому вибирали виборщиків на повітовий з'їзд виборщиків. Потім цей з'їзд обирав гласних до повітового земського зібрання.

Конспект лекцій з дисципліни «Нормативне забезпечення місцевого самоврядування» ( для студентів 3 курсу денної і заочної форм навчання напряму підготовки бакалавра (0502 “Менеджмент”) 0306 Менеджмент і адміністрування, спеціальностей «Менеджмент організацій місцевого самоврядування» і «Менеджмент організацій міського господарства») / Авт.: Харитонов О.В.- Харків: ХНАМГ, 2009.-136 с.

Натомість згідно з законом від 21 травня 1917 р. виборці мали безпосередньо, прямо, обирати представників в волосне земство, а не виборщиків, котрі із свого середовища обирали б представників до них.

Матвієнко Т.О. Підготовка до виборів у Волосні земства в Україні (травень – серпень 1917 р.)

У такій ситуації «представниками народу» виявлялися виборщики магістрату під керівництвом війтів, яких постійно супроводжували суперечки з воєводською адміністрацією та козацькою старшиною. Магістрат згодом поступився повноваженнями, окрім міщанського суду, до відміни магдебурзького права, на користь загальноміської думи на чолі з міським головою, які обиралися колом виборців зі станів мешканців під поліцейським наглядом.

ВОЛОДИМИР НАУМЕНКО. Державне та місцеве адміністративне управління розвитком Києва ХVІІІ–поч. ХХ ст.

Колегія виборщиків. Особливий інститут непрямих виборів, якому виборці делегують своє право на обрання відповідних представників чи посадової особи. Існує в США й здійснює обрання президента та віце-президента країни. Виборщиків висувають політичні партії в межах штатів і обирають у день виборів президента США, які й проводять остаточне обрання кандидата від імені усіх виборців. У Колегії виборщиків входить 538 чоловік. Кожен штат має стільки голосів, скільки має членів Конгресу плюс три члени від округу Колумбія. Щоб бути обраним, кандидату треба набрати 270 електоральних голосів. Можливою є й ситуація, коли Колегія виборщиківвизнає переможцем кандидата, який отримав меншу підтримку виборців.

Шведа Ю. Р. Вибори та виборчі системи. Європейські стандарти та досвід для утвердження демократії в Україні. – Львів, 2010.

Тощо.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:33, 16 листопада 2020 (UTC)

Ви принципово джерела в одну сторону шукаєте? Тут виборники у книзі "Американський президенціалізм: інститут глави держави в США у персоналіях від зародження до сьогодення", тут на Дойче Велле, а тут на ВВС--2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB 05:26, 17 листопада 2020 (UTC)
Два останніх Ваші посилання — ж ЗМІ. Вони мають набагато меншу вагу. До слова, в СУМ-20 ілюстрація теж із неназваного ЗМІ.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:38, 17 листопада 2020 (UTC)
Ось те ЗМІ: стаття на Захід.нет від 2008 року. Чому у мене пошук не викликає таких проблем? P.S. Щоб уникнути звинувачень у ботоводстві або накрутці голосів: 2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB|2003:F4:BF24:2660:C885:7A49:DA60:43CB це я--217.239.165.186 06:49, 17 листопада 2020 (UTC)
Я шукав в обидва боки. Про колегію виборНиків знайшов аж 7 наукових статей. Про колегію виборЩиків - втомився виписувати з 11 сторінок видачі пошуку в Гугль-Академії.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:40, 17 листопада 2020 (UTC)
Тобто навести ви це аж ніяк не могли? Всього 7 джерел же. Це залишаючи поза розглядом сам факт, що це мало бути зробленим 4 листопада, якщо ви звісно зацікавлені у енциклопедичному розгляді питання, а не просуванні варіанту, що більше до вподоби--217.239.165.186 06:49, 17 листопада 2020 (UTC)
Мене ж дивує, що ми протиставляємо "Захід.net" Юридичній енциклопедії і той перемагає. P.S. Редагування Губаєва відкинув, так як він почав кидати посилання на імітації вікіарбітражів, а це не стосується теми обговорення.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:02, 17 листопада 2020 (UTC)
Ми протиставляємо СУМ-20 Юридичній енциклопедії. У СУМ-11 цитати теж не автори самі видумували. П.С. Користувач:Mykola7, будь ласка, коли видаляєте шматки тексту, звертайте увагу на авторство. Я відновив два моїх та один УеАртеміса коментар. Не знаю, чи ще якісь пропустив.--217.239.165.186 11:41, 19 листопада 2020 (UTC)
Так, перепрошую. Коментар UeArtemis випадково під виділення тексту потрапив, а ваші, мабуть, біля нього були, через що також. Дякую. --Нікалай Обг. 12:05, 19 листопада 2020 (UTC)
  • По-перше, це брехня: у 19 столітті були лірщики, бандурщики тощо. Суфікс вилучають адміністративним способом. По-друге, виборників немає в ULIF.-ЮеАртеміс (обговорення) 06:00, 5 листопада 2020 (UTC)

Вас не цікавить предмет обговорення - лише сама суперечка. Саме тому вдаєте, наче досі не знаєте про лірщиків і бандурщиків. Я Вам уже казав про такі джерела:

  • Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні, ХІХ-поч. ХХ ст.
  • Професіональні народні співці і музиканти на Україні
І це не таємні слова лебійської мови, як Вам би хотілося трактувати. На цьому завершу. Не музик обговорюємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:35, 17 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти, Натянута спроба привнести совітську термінологію, котра мала за ціль наблизити до Московської — відки наросток «щик» пішов і найуживаніший, непотрібна. Як і сам СУМ-11, котрий теж сумнівний, теж не треба притягувати. Вжив там «виборниця», як пара до «виборець» — яскравий приклад непарности, бо до «виборець» мусе бути «вибориця», звідки тут вставне «н»? Порівняйте: самець — самиця, вдовець — вдовиця, старець — стариця тощо. Те саме про «лірщиків» і «бандурщиків», корпуси, як і в часовому вимірі, і сьогодення явно надають перевагу за «ник». — 🌳 💬 09:30, 17 листопада 2020 (UTC)
    Насправді ні - не вибориця. Творення -ниця доволі послідовне: видавець-видавниця, промовець-промовниця. У словниках 19 століття й текстах рубежу ХІХ-ХХ ст. трапляється продавниця як пара до продавця. Тощо. Але я не хочу починати довго розповідати про хаос у сучасному словотворенні, бо він зачіпає майже всі суфікси для творення жіночих форм.--ЮеАртеміс (обговорення) 09:59, 17 листопада 2020 (UTC)
    Коли згадали корпус: 42 виборники проти 167 виборщиків у ГРАКу.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:05, 17 листопада 2020 (UTC)
    Не є доводом. Там слово багато разів згадують в творах, тобто один автор, а саме, що показово, в
    • «Російський націоналізм як соціально-політичний феномен у виборчому процесі Правобережної України (1906–1912 рр.)»,
    • «Депутати від українських губерній та міст у Державних думах Російської імперії: динаміка етносоціального та політичного складу (1906–1917 рр.)»,
    • «Українсько-російські взаємини 1657-1659 рр. в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи»
    • тощо.
    Лише підтвердюєте, же то слово Московського впливу. Якщо обрати новітні часи (1991—2020), не про Московщину і рахувати за творами (обрати «1-е в документі»), то буде менше 10 виборщиків, але 10 виборників, а також 2 вибірника. «Вибірщика», звісно, немає — не дуже звучить Московською, еге.
    Якщо рахувати просто кількість слів, як ви, то виставлю корпус Ляйпціґа.
    Як видно, тут перевага за «ник», причому з ікавизмом. Словники цього слова знають: СУМ-11, СУМ-20. Жіноча пара очевидна: СУМ-11, СУМ-20. Правда, корпуси показують не просто робітника, а особу. Тому хіба що підтримаю заміну «Колегія виборників» на «Колегія вибірників» — але тут мова не про цього. — 🌳 💬 16:13, 17 листопада 2020 (UTC)
    Вибірник/вибірниця за означенням обох СУМів абсолютно інша особа (працюють на шахті, порцеляновій фабриці тощо). Тому виходить 220 виборщиків проти 68 виборників. І хочу звернути увагу, що видача лейпцизького корпусу - самі журналістські замітки. Статті з історії виборчого права, які Вам не сподобались, мають більшу вагу.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:16, 18 листопада 2020 (UTC)
    Брехня, бо повторю: „Правда, корпуси показують не просто робітника, а особу”. І не мають вагу, бо уже навів: „Лише підтвердюєте, же то слово Московського вплив”. — 🌳 💬 15:29, 26 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти Виборник // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020., навіть в ілюстрації згадується американська система, зокрема колегія виборників; виборниця, зі свого боку, є жіночою формою і до виборця, і до виборника. Наросток -щик- в українській мові рідковживаний, тому слід віддати перевагу притаманному нам наросткові -ник-. —NachtReisender (обговорення) 13:36, 20 листопада 2020 (UTC)
    Звертаю увагу, що СУМ-20 посилається на журналістську статтю з мережі. У наукових статтях більш вживаним є виборщик. Надто саме виборщик у фаховій енциклопедії. Про все це вже говорилося вище. Не розумію, як можна ігнорувати згадані нюанси.--ЮеАртеміс (обговорення) 14:01, 20 листопада 2020 (UTC)
    Яка різниця, на що посилається СУМ-20? Він посилається на що хочеш: публіцистику, художню літературу, наукові тексти… Бо ж головне завдання тут проілюструвати, як уживається слово. У наукових статтях автори можуть дозволяти собі деякі вільнощі, тож зважати треба на найновіший академічний словник. —NachtReisender (обговорення) 17:59, 24 листопада 2020 (UTC)
    Велика. І пошук у корпусах це продемонстрував. СУМ-20 - це низькоякісне джерело. Автори просто обрали першу ліпшу форму, яку побачили, зовсім не проводячи дослідження. Те саме в новій редакції правопису, куди, наприклад, потрапила дияконЕса, коли дияконИсу < Διακόνισσα в українських текстах використовують навіть протестанти.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:03, 24 листопада 2020 (UTC)
    Маєте право критикувати словник, але провадити оригінальні дослідження й нав'язувати свій погляд — ні. Dura lex, sed lex. —NachtReisender (обговорення) 18:11, 24 листопада 2020 (UTC)

@Yakudza: Ви нещодавно виказували свою думку щодо СУМ-20. Можливо, у Вас є що сказати по цій темі.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:58, 24 листопада 2020 (UTC)

До підсумкуРедагувати

Відомо, що при підведенні підсумку рахуються не голоси, а аргументи, основані на аналізі різних авторитетних джерел, який ми традиційно робимо підбиваючи підсумки обговорень.

Аргументи за "виборник"
  • наявність у СУМ-20 позначки "застаріле" біля слова "виборщик"
Аргументи за "виборщик"
  • Значна перевага у авторитетних джерелах, в тому числі і сучасних слова "виборщик". Сюди включаються такі авторитетні у галузі джерела як "Юридична енциклопедія" (1998 рік), Науково-практичний коментар до Закону про вибори народних депутатів України (2002 рік), Історія українських політичних партій (2004 рік), лінгвістичні студії (2004), Історія держави і права України (2002), "Основи конституційного права України", Історія України у 3-х томах (2005). Загалом більше 200 посилань на книги, переважно підручники, наукові збірники, енциклопедії, видані за період з 1991 по 2020 роки. Термін "виборник" дає в аналогічних умовах у 5 разів менше посилань, серед яких практично нема АД рівня наведених для "виборщик". Деякі словники неможливо перевірити, тому я не брав їх до уваги. Я планував по цій темі підвести підсумок, але так як мене тегнули і попрохали висловитись, то це виглядатиме некоректно і як упередження до певного джерела. Але навіть якщо не брати до уваги чисельні застороги до СУМ-20, то помилки бувають всюди, навіть у такому ретельно вивіреному джерелі як СУМ-11 переплутана наукова назва чайки і мартина. Наведений вище аналіз новітніх україномовних джерел показує, що теза про застарілість терміну "виборщик" є дещо перебільшеною. --yakudza 21:46, 25 листопада 2020 (UTC)
    Нуль уваги відведено аналізові джерел, що вживають варіанта «виборник» + безліч наведених джерел на користь «виборщика» вийшли до випуску академічного словника у 20 томах, а тоді виборщик не мав мітки застарілого у СУМі-11 —NachtReisender (обговорення) 23:50, 25 листопада 2020 (UTC)
    Ну й припущення про помилки в АД залишаються припущеннями. Вікіпедія оригінальних досліджень не провадить. —NachtReisender (обговорення) 00:19, 26 листопада 2020 (UTC)
    Вікіпедисти проводять аналіз джерел, це безпосередньо витікає із ВП:АД. Авторитетність у кожній галузі може бути своя. Аналізуючи статтю з правознавчої тематики беруться до уваги і такі джерела як "Юридична енциклопедія", перед якими звичайні словники не мають переваги. --yakudza 14:21, 26 листопада 2020 (UTC)

@NickK: Ви не брали участі в обговоренні. Можете підбити підсумок?--ЮеАртеміс (обговорення) 07:08, 26 листопада 2020 (UTC)

Криза на Нескінченних ЗемляхКриза на нескінченних ЗемляхРедагувати

Хибне калькування англійської капіталізації. "Нескінченні Землі" не є вкладеною власною назвою.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:35, 4 листопада 2020 (UTC)

@Kisnaak: Вітаю! Поясніть, будь ласка, це перейменування. На мою думку, «нескінченні Землі» — це просто сукупність (чи множина) паралельних світів, а тому пишеться з малої літери. З повагою, Рассилон 09:43, 4 травня 2020 (UTC)

Доброго дня, відповідаючи на ваше запитання скажу наступне: комікс не має перекладу на українську мову, навіть аматорського, а тому, ми можемо лише здогадуватися про регістр складових слів назви. У всіх іншомовних розділах зазначено назви аналогічні першоджерелу. Спочатку, до вашого перейменування воно носило таку ж назву, щоб не створювати плутанини на кшталт тієї, що ми зараз обговорюємо. Але я все ж погодився з вашим виправленням, оскільки вважав його більш доречним в цьому випадку. Особливо з урахуванням згадок в статті перекладеного варіанту. Ну і якщо слідувати регістру першоджерела — пропоную залишити цей варіант --Kisnaak (обговорення) 10:04, 4 травня 2020 (UTC)
Порівнюючи вжиток у вторинних ВП:АД [19], а також не зважаючи на передруки, блоги, соціальні мережі, форуми тощо, маємо:
  • «Криза на нескінченних Землях» — Сегодня.ua, 112 Україна;
  • «Криза на Нескінченних землях» — Прямий;
  • «Криза на Нескінченних Землях» — Uncomics (хоча я б йому не вірив, оскільки там же написано «Хелоувін» замість «Хелловін» / «Гелловін»);
  • «Криза на нескінченних землях» — ГордонUA.
На мою ж особисту думку, «землі» можна писати з малої літери тоді й тільки тоді, коли мається на увазі множина / сукупність паралельних світів, але водночас не мається на увазі Земля як планета (тобто як зазвичай, коли пишемо «земля» з малої літери). У свою чергу, «Нескінченні» слід писати з великої літери, якщо під цією назвою мається на увазі конкретна підмножина мультивсесвіту, а не сукупність довільних / будь-яких паралельних світів. Також бажано, щоб цю підмножину було явно названо «Нескінченною» персонажами коміксу, а не тільки авторами. --Рассилон 11:26, 4 травня 2020 (UTC)
Я ж вважаю, що Землі мають бути саме з великої, щоб відрізняти від lands.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:46, 4 листопада 2020 (UTC)

Мова іде про планети Земля (Земля-1, -2, -S, -Х ...), тож це саме про планету Земля. Нескінченні тут не про якісь конкретні, а саме, що вони нескінченні, тож має бути маленька літера. Написання англійською тут не коректне, оскільки там особлива любов до великих літер.   За "Криза на нескінченних Землях". P.S. Оскільки офіційного перекладу немає, то взагалі краще лишити назву англійською мовою і переклади надати у тексті.--217.239.165.186 08:31, 5 листопада 2020 (UTC)

Гантер КіллерХантер КіллерРедагувати

@Mykola Swarnyk: посилається на єдине джерело в мережі, яке називає фільм через Г - це ось це. Усі інші сайти, включно з Держкіно і офіційним трейлером фільму йдуть через Х. Держкіно, Офіційний трейлер. --Kanzat (обговорення) 23:04, 3 листопада 2020 (UTC)

  • Категорично   Проти. Н це Г.--Юрко (обговорення) 04:54, 4 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти Трейлер і заява Держкіно 2018 року. Правопис, від якого корчить особливі щелепи, затверджений пізніше. Kozubenko (обговорення) 11:13, 11 листопада 2020 (UTC)
    @Kozubenko І що з того? Тепер усі фільми випущені до 2019 року треба перейменовувати? Хоббіт (кінотрилогія) на Гобіт і т.д.? Варто лишити ті фільми у спокої. Був офіційний переклад, був офіційний дубляж (принаймні трейлера), тобто задіяні філологи-перекладачі.--Kanzat (обговорення) 08:29, 16 листопада 2020 (UTC)
    @Kanzat Так, треба перейменовувати відповідно до нового правопису. Як ми робим це з творами Котляревського та інших авторів, які писали за правилами інших правописів. Kozubenko (обговорення) 11:23, 16 листопада 2020 (UTC)
    Так, треба перейменовувати відповідно до нового правопису. емм.., що?! У нас є якесь правило щодо цього? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:24, 16 листопада 2020 (UTC)
    Правило таке: слова пишуться так, як передавання їхніх звуків вимагає чинний правопис. Якщо звук /ɦ/ сьогодні ми передаємо українською буквою г, то якщо завтра буде інша буква для його позначення, то будемо писати іншу букву. По-моєму, це очевидно. Kozubenko (обговорення) 13:06, 16 листопада 2020 (UTC)
    Звичайні слова. А ми маємо справу з власною назвою! Під якою назвою фільм вийшов в український прокат, так і називаємо, а не вигадуємо "нові-правильні"! Як назвали в ДержКіно та в АД, так і маємо назвати ми. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:33, 16 листопада 2020 (UTC)
    Ходимо по колу. Ось власна назва: «Кобзар» Шевченка. Kozubenko (обговорення) 17:07, 16 листопада 2020 (UTC)
    Слушна заввага, пане Козубенку ;) —NachtReisender (обговорення) 13:14, 20 листопада 2020 (UTC)
    Яке коло? Ви проігнорували ключовий аргумент. У даному випадку те, що Кобзар сотні разів перевидавали.--Kanzat (обговорення) 17:03, 26 листопада 2020 (UTC)
    @Kozubenko Ні. Не треба перейменовувати. Фільм вийшов під певною назвою. І ця назва залишається. Твори Котляревського і т.д. древні і були купу разів перевидані під осучасненими назвами, а фільми ні.--Kanzat (обговорення) 12:50, 16 листопада 2020 (UTC)
    Погоджуюсь! --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:04, 16 листопада 2020 (UTC)
    Ми би ніколи не побачили перевидання цих творів "під осучасненими назвами", якби наші предки свого часу вважали так, як ви. Kozubenko (обговорення) 13:09, 16 листопада 2020 (UTC)
  •   За. Усталена форма. Правопис дозволяє хекання.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:40, 4 листопада 2020 (UTC)
  • Гантер Кіллер купив гот-доґ та прочитав Гемінґвея“ Категорично   За. Англійська Н передається українською Х та іноді Г. До того ж є АД. -- Τǿλίκ 002 (обговорення) 07:45, 9 листопада 2020 (UTC)
    Це дуже оригінальне прочитання правопису, особливо частини про "передається українською Х та іноді Г" (в правописі навпаки). Головне, що тут є АД і тому можливим стає застосування частини правила щодо "окремих слів". Хоча прізвища зазвичай Гантер.--2003:F4:BF24:2601:499E:B862:A64:4016 15:23, 15 листопада 2020 (UTC)
    В цьому випадку ж не прізвище! До того ж є АД. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:34, 15 листопада 2020 (UTC)
  •   За при всій повазі, але навіть у тому ж ЗМІ перепосилається на Держкіно в якому Хантер Кіллер, тим паче кіллер з великої, чомусь. Хоча не знаю чому Ви звернули увагу лише на перше слово, друге слово українською пишеться як "кілер", подвоєння у цьому випадку не зберігається (в афішах є й назва через дифіс). Щодо правопису, то у ньому зазначається переважно, або не обов'язково. На жаль прокатники вирішили так, та ще й не з однією помилкою і ця назва популяризувалась. Якщо ж вже грубо дотримуватися букви правопису, то назва повинна бути як "Гантер-кілер" (§ 36.2, § 122, § 128.1), як варіант могли назвати Мисливець-кілер. Але маємо, те що маємо.--Gouseru Обг. 05:04, 16 листопада 2020 (UTC)
    @AlexKozur Це фільм 2018 року, тоді був старий правопис. "Кіллер" з великої з подвоєнням, а не "кілер" підозрюю тому, що це прізвисько головного персонажа.--Kanzat (обговорення) 08:22, 16 листопада 2020 (UTC)
    у цьому питанні правопис кардинально не змінився. І до 2018 року видавництвам ніхто не заважав транслітерувати назву за вимогами створеними ще аж 2005 року. Це тип атомного корабля, тепер зрозуміло чому з великої... Але хіба такі назви не через дифіс? Подвоєння тоді так, зберігається гаус і Гаусс, хоча якщо усталена традиція як Пенсильванія, то ні. Але можу сказати, що джерела є й на Хантер-кіллер [20] --Gouseru Обг. 08:36, 16 листопада 2020 (UTC)
    Хантер-кіллер: https://planetakino.ua, https://kinoafisha.ua, https://kino-teatr.ua тощо. Натомість Хантер Кіллер: https://www.unian.ua, https://life.pravda.com.ua/society/2018/11/9/234077/, ДержКіно. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:16, 16 листопада 2020 (UTC)
  Проти, московська практика непотрібна — 🌳 💬 16:32, 24 листопада 2020 (UTC)
Перепрошую, але Ви здається забули аргументувати голос. Незрозуміло про яку таку „московську практику“ Ви говорите, враховуючи, що ми в Україні, враховуючи україномовні джерела наведені вище, враховуючи потребу зберігати мелодичність мови. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:45, 26 листопада 2020 (UTC)
…а до чого тут мелодичність? —NachtReisender (обговорення) 13:48, 26 листопада 2020 (UTC)
Ну я її враховую, а ви можете й ні. Та й взагалі я до пана 🌳 говорив. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:02, 26 листопада 2020 (UTC)
Українські джерела наводять двома способами, один з них — під впливом московської, якщо не самопереклад відти. Проблєма з [h] до української прибула з московської мови, особливо за червоних часів через правописи з відкритою цілю зблизити мови, де того звука передають як /г/ або /х/ — тупо як в московській без лоґіки. Про мелодійність я геть нічого не зрозумів, досі живете мітом, що українська одна з наймелодійниших мов? І з якого дива рішили, що: [x] мелодійніше за [ɦ], котре дуже часто уживне в тих ж славних українських піснях, особливо вигуками „гей“, „гой“ тощо? Ах, так, ви не рішили, а, гадаю, просто бездумно топите, можливо через звичку, за /х/. Від себе: мова мелодійністи не потрібує, а змісту і легкости передачи цього. — 🌳 💬 15:16, 26 листопада 2020 (UTC)
Те, що назва Хантер Кіллер перекладена „під впливом московської“ — це Ваше ОД. І про те, що х мелодичніше г я не говорив. „просто бездумно топите, можливо через звичку, за /х/“ — дякую за такий точний опис моєї діяльності, але матиму сміливість не погодитися. Я, як Ви виразилися, „топлю“ за назву Хантер Кіллер не через звичку, а через те, що ця назва вживається в АД (серед них і ДержКіно). І навідміну від Вас вважаю: мова має бути не „надправильна“ де кожна h - г, а кожна g - ґ, я не проти г і ґ, але вони мають бути на своїх місцях і вміру!, я вважаю мова не має втрачати красу, ми не маємо „їсти гот-доґи“ й „читати Гемінґвея“, „йти до катедрального собору“, й казати, що „радости не має меж“, мова сучасна й розвивається й повернення деяких старих правил не завжди на краще. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:40, 26 листопада 2020 (UTC)
АД не завдсігди є доводом, бо є чимало прикладів, де запис не є за правописом. Також мова мусе бути правильною, де може, бо то частина зміст, тому, справді, всьо має бути на свойому місці. Бо коли запис бачу „Хантер“, то можу подумати про „Chanter“ чи навіть „Khanter“. І краса мови — теж непотрібна мітолоґічність. І то не старі правила, а основа мови, а хеканє якраз є ознакою старої сумної спадщини виродзтва, котра нам не потрібна. — 🌳 💬 15:52, 26 листопада 2020 (UTC)
Вибачте, далі продовжувати розмову не бачу ні можливості, ні сенсу. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:02, 26 листопада 2020 (UTC)

ХелловінГелловінРедагувати

Від попереднього обговорення минуло вже шість років. Відтоді і в мові, і у вжитку сталися величезні зміни. Зокрема, новий правопис, як і попередній, підтвердив основне правило: «Звук [h] переважно передаємо буквою г» (§ 122. Звуки [g], [h]). Варіант «Гелловін», що відповідає правопису, став значно частіше вживатися і в літературі (1, 2, 3), і в наукових працях (1, 2, 3). Абсолютна більшість крупних українських медій так само вживає «Гелловін»: ТСН, 24 канал, Голос Америки, Радіо Свобода, BBC Україна, НВ, УНН, УНІАН, Інтерфакс-Україна, 112, Телекритика, Газета по-українськи, Гордон, список можна продовжувати довго.

Розбіжності у вжитку цього слова досі є. Варіантів написання — більше десятка. Але цей — єдиний, що водночас і відповідає правопису, і є поширеним. Тож треба перейменувати. Давно вже треба було. --ivasykus (обговорення) 21:33, 30 жовтня 2020 (UTC)

  • категорично   За, позаяк Н це Г. --Юрко (обговорення) 21:38, 30 жовтня 2020 (UTC)
  •   За, он навіть Kyiv змінили. А [h] часто є /г/ (дзвінкий відповідник [ɦ]), де ні — радше виняток через російську, де є стрибанина між /х/ і /г/ (увага, [g]!) — 🌳 💬 21:45, 30 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти Зарано. Додав частину правила, яку забули додати: За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х. Слово Гелловін не стало значно частіше вживатись в літературі. Співвідношення за 2019-2020 рік залишилось таким же: 2:3 на користь Хелловін. Навіть тенденція до змін якщо і є, то вона непомітна. Перевага в АД 1:2 на користь Хелловін. Якщо дивитись по запитам в цілому, то з кожним роком з 2013 співвідношення на користь Хелловін лише збільшувалось. Якщо в 2013 було 1:3 на користь Хелловін, то зараз це вже 1:8. --Salween (обговорення) 06:46, 31 жовтня 2020 (UTC)
  •   За, вже загальновживаний термін --Goo3 (обговорення) 11:24, 31 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти. Це вже п'ята номінація на перейменування, але нічого за цей час не змінилося, бо перевага як була за Х, так і лишилася (і скоріш за все лишиться). Стосовно різних словників на Х - дивіться попередні 4 обговорення. Додам хіба що ще один, який там не згадувався [21]. Ну, а інші АД - надвелика перевага з Х. --91.201.245.233 12:15, 31 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти в Україні в медійному просторі домінує х-варіант. Зокрема був прокат фільму "Хелловін". А правило дозволяє хекання.--ЮеАртеміс (обговорення) 19:38, 1 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти У нас дійсно домінує Хелловін, вже час літеру Х заносити в червону книгу мовознавства. --Jphwra (обговорення) 19:41, 1 листопада 2020 (UTC)
  •   За. Як у Габбл (телескоп), Гельсінкі. У братів-чехів подібна ситуація. «h» вимовляється як «г»: Praha, Havel (Гавел)--Rasal Hague (обговорення) 06:12, 4 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти Google українською - домінує саме Хелловін у відношенні 10:1. Це не нове слово, є традиція його використання через Х. --Kanzat (обговорення) 10:24, 4 листопада 2020 (UTC)
  •   За Ужиток в АД (1, 2, 3), ЗМІ (1, 2, 3) та живих устах є; правопис, у питанні передачі іншомовного h, віддає перевагу українській літері г. Зважаючи на це, статтю слід перейменувати, зазначивши у преамбулі два легальних варіанти: Гелловін (основний) і Хелловін. —NachtReisender (обговорення) 16:52, 8 листопада 2020 (UTC)

Повторна номінація безпідставна, оскільки жодних НОВИХ аргументів не виникло. Формулювання правила не змінилося: досі можна Х за традицією. Перелому в практиці теж не спостерігається. Я не просто так згадав фільм "Хелловін" - він вийшов на екрани в 2018 році.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:37, 8 листопада 2020 (UTC)

  •   За. Те, що "хеллоуін" має ширший вжиток у нас — заслуга засилля російської мови в книгодрукуванні, ЗМІ, Інтернеті. Однак в Україні є власні, офційно прийняті норми правопису. Як і в старому, так і в правописі 2019 року написано: "G і h звичайно передаються літерою г" (2015); "Буква г передає на письмі глотковий щілинний приголосний звук як в українських словах (берегти́ , вого́нь, га́дка, гука́ти, дороги́й, жага́ , згин, кри́га, могу́тній, пагіне́ць), так і в загальних та власних назвах іншомовного походження (на місці h, g)" (2019) [22]. За часів СРСР в українській мові у словах іншомовного походження на передачу звука [h] вживали, як і в російській — "х", але радянський Хельсінкі нині став Гельсінкі та нормально прижився (до речі, Енн Гетевей - як вам?). Слово halloween [ha.ləˈwiːn] до широкого вжитку ввійшло вже в часи назелажності, то чому ми ігноруємо рекомендації нашого, українського, правопису, і маємо писати у Енциклопедії, якою Вікіпедія все ж намагається бути, за правилами іншої мови (в якій просто відсутній фрикативний [h]. Більше того, має бути геловін (без подвоєння та через в). Знову звертаємось до правопису: "§ 128. Неподвоєні й подвоєні букви на позначення приголосних 1. У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо". Щодо передання [w] як український в — навіть не маю коментарів. Astel (обговорення) 18:25, 28 листопада 2020 (UTC)
    це власна назва свята § 52, тому подвоєння можливе.--Gouseru Обг. 18:44, 28 листопада 2020 (UTC)

Вітні Х'юстонВітні Г'юстонРедагувати

31 травня Yakudza перейменував статтю, покликавшись на обговорення щодо зміни назви статті про місто. На мій погляд, змішувати топоніми й антропоніми некоректно, тому організовую обмін думками про доречність перейменування. Онлайновий словник від НАН України не вміщує прізвища Г'юстон чи Х'юстон, маючи лише назву населеного пункту в США. У ЗМІ вживають варіанта Г'юстон (Укрінформ, ТСН, Голос Америки, 24, Бі-бі-сі) і Х'юстон, останній часто поєднуючи з безперечно неправильним переданням англ. Whitney як «Уїтні» (Сегодня, Уніан, Громадське, Еспресо). В Універсальному словнику-енциклопедії стаття про співачку має назву «Г'юстон, Вітні», так само співачку називають у сучасній літературі (1, 2). Правопис радить віддавати перевагу відтворенню h у прізвищах людей нашим г (с. 156), оскільки найближчим відповідником до глухого гортанного фрикативного звуку [h] в англійській мові є наш дзвінкий гортанний фрикативний [ɦ]. Враховуючи все написане, я   За те, щоб повернути статті назву «Вітні Г'юстон». —NachtReisender (обговорення) 09:42, 27 жовтня 2020 (UTC)

у ТСН є і Х'юстон, бо це ТСН. ББС не дивився, у них немає пошуку... Не згоден з твердженням «змішувати топоніми й антропоніми некоректно», бо місто названо на честь Сема Г'юстона (так у нас у вікі через "Г"). Отже, це знов проблема Х'юстон → Г'юстон. Я рекомендую проаналізувати різні словники, та вживаність слова з 2016 року в фахових виданнях. Використання Х'юстон чи Г'юстон у статтях не є неправильним (крім випадків, коли в основному тексті статті є і те, і те) з огляду на нашу історію, але нині є тенденція на "Г". Я рекомендую поглиблено це проаналізувати, а не лише ЗМІ, і словник УСЕ, який на ВП:ПС є дуже слабким аргументу через його неоднозначну мовотворчість. Коментар до усіх користувачів. Принцип: (словники → фахові джерела) + тенденція в мові. П.С.: у правописі є дещо подібний випадок з Донаг’ю, хоча там "hue"--Gouseru Обг. 15:19, 27 жовтня 2020 (UTC)
  •   категорично за, позаяк H - Г. Тут ще питання, чи потрібен апостроф.--Юрко (обговорення) 10:32, 27 жовтня 2020 (UTC)
    У словах чужомовного походження після приголосного г перед звуком [j] апостроф ставиться (с. 164), пане Юрку. —NachtReisender (обговорення) 10:40, 27 жовтня 2020 (UTC)
    В нас неспівпадіння сторінок мабуть. Параграф можете надати?--Юрко (обговорення) 10:58, 27 жовтня 2020 (UTC)
    Сто тридцять восьмий —NachtReisender (обговорення) 11:01, 27 жовтня 2020 (UTC)
  •   Особлива думка
  • Дуже слабка аргументація номінації.
  • По-перше, у правописі (§ 122) немає радить віддавати перевагу відтворенню h у прізвищах людей нашим г. Там написано: Звук [h] переважно передаємо буквою г...[АЛЕ] За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х (Правопис 2019). Тобто, написання Х'юстон цілком допустиме.
  • По-друге, теза відповідником до глухого гортанного фрикативного звуку [h] в англійській мові є наш дзвінкий гортанний фрикативний [ɦ] — не доведена (не підкріплена фаховими джерелами з фонетики). Крім того є протилежна точка зору: h = х, а не г (а вона як раз підкріплена фаховими джерелами Вакуленко М. Українська термінологія: комплексний лінгвістичний аналіз. --126.148.6.181 11:35, 27 жовтня 2020 (UTC)
  • Перше. Ні для кого не є таємницею те, що правопис допускає передавання h через х, саме тому я написав «радить віддавати перевагу», що виявляється у слові «переважно». Будьте уважніші, будь ласка.
  • Друге. Перше наведене посилання не можна вважати надійним джерелом, адже це чийсь допис з блогу, а в другому не зазначено сторінки, які треба шукати у цій великій за розміром праці (я знайшов те, що ви мали на увазі, але надалі уточнюйте). Фахові джерела на підтвердження моєї тези: «Фонеми /г/ та /ґ/» (О. Пономарів), «Нові запозичення і новотвори на тлі фонетичної та словотвірної підсистем української літературної мови» (с. 4-5; К. Городенська), «Проблеми українського правопису в XX ст.» (№13; В. Німчук). —NachtReisender (обговорення) 12:31, 27 жовтня 2020 (UTC)
  • Можна вказати Х'юстон як альтернативний варіянт у преамбулі, але відповідно до правопису правильніше буде Г'юстон, тому я   За перейменування.
  • Вказаний Максим Вакуленко є фізиком, а не мовознавцем. Тобто не АД. --ZxcvU (обговорення) 15:23, 27 жовтня 2020 (UTC)
Згоден —NachtReisender (обговорення) 17:13, 27 жовтня 2020 (UTC)
  • щось не бачу нормальних аргументів на перейменування, а суто просте «аби як не в москалів». Тому проти, аргументи виклав анонім і я з ним згоден. Сподіваюсь арбітраж таки встановить обмеження на номінатора. --Jphwra (обговорення) 17:18, 27 жовтня 2020 (UTC)
    @Jphwra:, по-перше, у цьому обговоренні немає жодного аргументу з посланням «аби не як у москалів»; якщо я не маю рації, то вкажіть на нього. По-друге, раджу вам висловлюватися за темою, а не закидати щось номінаторові. Між іншим, це ви перейменували статтю, знехтувавши моїм поясненням (що скидається на зачин до війни редагувань), а потім проігнорували моє звернення до вас на СО. —NachtReisender (обговорення) 17:31, 27 жовтня 2020 (UTC)
    Навіщо ж страждати й мати справу з українською мовою, якщо вже є москальська вікі, де не лише все «аби як у москалів», але й дописувачі з українською точкою зору швидко блокуються. Там є усе, як ви хочете. Українська енциклопедія повинна бути українською. --ZxcvU (обговорення) 17:37, 27 жовтня 2020 (UTC)
  За. Тут десь питали про апостроф  — він потрібен. — 🌳 💬 16:35, 24 листопада 2020 (UTC)

  Коментар Нових словників не знайшов, тому маємо лише УОС. Є багато різноманітних АД з мовознавства де вживають Х'юстон. Маємо навчальні посібники, де вживають Х'юстон. В АД перевага за Х'юстон, навіть за останній рік. Але, маємо тенденцію до зменшення використання Х'юстон, та збільшення Г'юстон. Особливо це помітно в художній літературі. Проте, динаміка збільшення використання Г'юстон невисока. --Salween (обговорення) 18:52, 27 жовтня 2020 (UTC)

У цих джерелах мова йде про співачку? Бо наскільки я розумію, ні. —NachtReisender (обговорення) 19:45, 27 жовтня 2020 (UTC)
Для співачки не буде словників. В АД буде перевага за Вітні Х'юстон. Також є тенденція до збільшення використання Вітні Г'юстон. На жаль, за останній рік не так вже і багато АД. --Salween (обговорення) 20:19, 27 жовтня 2020 (UTC)
То й не треба словників. Одна енциклопедія вже є, УСЕ, там Вітні Г'юстон. —NachtReisender (обговорення) 21:09, 27 жовтня 2020 (UTC)
Стосовно УСЕ вам вище написали. Я такої ж думки. --Salween (обговорення) 06:07, 28 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти. Ця співачка і акторка в одному обличчі всім відома, в тому числі Україні. Тому українських джерел вдосталь на цю персону. Як ми знаємо, правопис не забороняє тут Х, а тут ще й повна гармонія українських правописних норм з авторитетними джерелами на Х як за кількістю, так і за якістю, зокрема ми маємо журнал КіноТеатр [23], журнал Музика [24], підручники з музичного мистецтва, за якими вчаться, бо вони рекомендовані МОН [25], [26], інші підручники, як-от мовознавчі [27], чи наукові статті [28], [29]. І це лише частка джерел, які безпосередньо стосуються предмету статті (співачка-акторка), а про інші годі й казати. Наприклад, гляньте як у ЗМІ. --91.201.245.233 11:57, 31 жовтня 2020 (UTC)
    Кількість згадок назви відповідно до правопису у літературі майже така ж, як тієї, що суперечить йому (ось, наприклад, підручник, наукова стаття). У ЗМІ так само (за минулий рік 67 проти 51 на користь «Г'юстон»). Отже, залишається тільки покладатися на правопис. --ZxcvU (обговорення) 20:19, 31 жовтня 2020 (UTC)
  •   За. Американська співачка Вітні Г'юстон. І новий правопис і Довідка: Транскрибування англомовного тексту підтверджують, що англ. «H» є укр. «Г». -- Роман Сизий (обговорення) 13:40, 3 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти. Х'юстон, лише Х'юстон. АД є. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:19, 9 листопада 2020 (UTC)

Для неграмотних або недисциплінованих порушників вуличного руху «Правила дорожнього руху 2020» не мають жодного значення. Тому так багато аварій на дорогах.
Для неграмотних або недисциплінованих вікіпедистів словники або правопис також не мають жодного значення. Тому вони пишуть що їм замане́ться, а потім голосують за написане. -- Роман Сизий (обговорення) 13:45, 16 листопада 2020 (UTC)

ГібіскГібіскусРедагувати

За АД, наведеними в статті.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:47, 26 жовтня 2020 (UTC)

Гібіск в УРЕ, Гібіск в УСЕ. Ці джерела були наведені Користувач:Стефанко1982 при перейменуванні статті та зазначені у коментарі до перейменування. Також Гібіск (як основне) та Гібіскус (як не основне) є у Словнику іншомовних слів Мельничука. В Інформаційно-довідковій системі "Сорт" згадується 2 сорти Гібіску їстівного (Сопілка та Діброва). Також згадується часто гібіск сирійський в джерелах з ключем "site:gov.ua". Звісно є і "Гібіскус". Наприклад у цьому джерелі від Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. Також у тому самому "site:gov.ua" є багато закупівель міст та областей зі словом "Гібіскус" (як на сайтах рад, так і на Прозорро), але тендерна документація має тут поступатись словникам та науковим статтям. Також подивися сайт Верховної Ради: Гібіскус там є для лікарського засобу (тобто ТМ, що тут нерелевантне), та 2 накази Міністерства аграрної політики: тут згадується ДСТУ "Насіння квіткових рослин. Сортові та посівні якості. Гібіскус, пасіфлора", а тут, у Правилах складання та подання заявки на сорт рослин - Гібіск. До речі, велась розробка нового ДСТУ на заміну чинному з назвою "Насіння квіткових рослин (гібіск, пасифлора). Сортові та посівні якості. Технічні умови. Розроблення ДСТУ", але у 2019 зупинено відповідно до Наказу ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21 червня 2019 року № 168. Бо "Зв'язок з організацією-розробником Кримський агротехнологічний університет (м. Сімферополь) відсутній." Тому перейменування тут не очевидне, тож   Проти (достатньо згадки у статті слова "гібіскус").--88.134.14.212 06:10, 28 жовтня 2020 (UTC)
  • Аргументи Mykola Swarnyk перенесені з СО статті:
Не маю доступу до сторінки перейменування, тому висловлюсь тут. Як-не-як гібіск/гібіскус — це ботанічна назва, тому загальний алгоритм має бути як і для інших біологічних статей. Нема чого йти до Святого Грінченка, читати сад/город чи дитячі/учнівські ілюстровані «енциклопедії» про все на світі. Є ВП:Біологічні статті. Звіряємось за арбітражними джерелами: 1) Визначник Доброчаева, Котов..., 1987: ГИБИСКУС (ГІБІСК)- Hibiscus L. (c.143). Російською гибискус, українською гібіск. Ідемо далі. 2) Дивимось Довідник назв рослин України НТШ (П.Третяка) гібіск коноплевий, гібіск їстивний і т.д. Гібіск. 3) Дивимось академічне видання, за яким тут уже традиційно вивіряються більшість назв рослин. Hibiscus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2. - гібіск, гібіск, гібіск (крім бамії). Наша рослина не бамія? Все. Лишаємо гібіск. Додам лише, що мабуть із тридцять разів пояснював ініціатору даного перейменування цей простий алгоритм. Але марна справа. Mykola Swarnyk (обговорення) 03:49, 5 листопада 2020 (UTC)
І ще. Переглянув побіжно Ануфрєєву (Глорія Трейд) і бачу Ageratum houstonianum вона подає як агератум хоустона, а треба довгоцві́т мексика́нський (Кобів), раніше був агератум Гоустона (Доброчаєва, Котов); Amaranthus у неї амарантус, а має бути щириця; Antirrhinum - антиринум (великий? - рід чомусь названий видом), має бути ротики; Asparagus - аспарагус, має бути холодок - тобто наявний «живий» переклад з російської чи просто механічна латинізація. Я б радив виключити це видання з "Посилань", воно несерйозне. Mykola Swarnyk (обговорення) 04:14, 5 листопада 2020 (UTC)
  •   Проти Видання, що наведені ініціатором перейменування, не є науковими, тому й не можуть бути авторитетними. В традиції, за деякими винятками, закінчення -ус та -ум в біологічних назвах опускається. Звичайно, у побуті та серед квітникарів використовується назва гібіскус, але авторитетні довідники використовують назву гібіск.--Стефанко1982 (обговорення) 00:30, 8 листопада 2020 (UTC)

Падуб парагвайськийКущ матеРедагувати

Досі у літературі та словниках читав лише про кущ мате, чи герба / йерба (за Правописом 2019 єрба) (у перекладі — трава, рослина) мате. Назва "падуб" чи "гостролист" не зустрічалася, схожа на ОД.

@UeArtemis, Вальдимар, Shynkar та RainbowUnicorn: потрібно пошукати АД: українська термінологія флори Південної Америки, українські переклади латиноамериканської літератури, тощо.

Yuri V. в) 11:21, 26 жовтня 2020 (UTC).

«продукт» — не сама рослина.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:37, 26 жовтня 2020 (UTC)
Там же рослина називається "кущ мате", див. нижче цитату. — Yuri V. в) 12:27, 26 жовтня 2020 (UTC).
Джерела

На цьому академічному джерелі й зупинимось: Марина Гримич — українська письменниця, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук; член Спілки письменників України.

Отже
  • падуб чи гостролист: назва, маловідома чи й невідома українським науковцям, письменникам, перекладачам, читачам
  • вибір між "кущ мате" або "герба-мате"

Yuri V. в) 12:20, 26 жовтня 2020 (UTC).

 
Кущ-дерево
  • „падуб чи гостролист: назва, маловідома чи й невідома українським науковцям, перекладачам, читачам“ — не вірю! гостролист, падуб („Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів): Ilex aquifolium L. — па́дуб звича́йний (Сл); па́дубок звича́йний (Мл); гостроли́ст (Ук), остролист (Ск — СТ), па́дуб (Ру; Сл, Ук).“), падуб („Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів): Ilex L. — па́дуб.“). падуб та гостролист, значить невідома, а от кущ мате чи герба-мате відома усім і кожному.. дуже сумніваюсь! Я   Проти перейменування. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:28, 15 листопада 2020 (UTC)

  Проти Взагалі-то цей «кущ» (чи ще краще — «трава») може сягати 15 метрів.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:16, 26 жовтня 2020 (UTC)

В роботі представлено результати дослідження найбільш доступних широкому загалу видів рослинної сировини: листя китайського чайного дерева (Folia Camelliae sinensis), листя дерева падуба парагвайського (Folia Ilecis paraguariensis) та насіння кавового дерева (Semina Coffeae Аrabicae).

ФІТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОСТИМУЛЯТОРІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ. О.А. БОБРОВСЬКА, канд. біол. наук., асистент кафедри фармації Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

(сухе листя вічнозеленої кущової рослини падуб парагвайський)

[30]

Чай мате (або як вказується в деяких джерелах «мате») - це дивно ароматний і смачний тонізуючий напій. У складі напою є неймовірна кількість кофеїну, який виготовляють з подрібнених і висушених пагонів і листя падуба парагвайського. Інша назва цієї рослини «трава мате». Звідси і ім'я самого чаю. Сам падуб являє собою 15-метровий вічнозелений чагарник.

[31]

Мате-чай — це чай з листя американського падуба

  •   Зауваження: у нас добре розвинутий проєкт Біології, є номенклатурну назва багатьох видів. А Ви шукаєте назви виду в УСЕ і серед докторів історії.... біологів шукайте, та номенклатурну назву, а не знаєте випитуйте наших біологів. Єдине фахове джерело поки що лише від UeArtemis. Але цікаво, яку відповідь дадуть наші біологи. --Gouseru Обг. 17:11, 26 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти Мені так здається, що статті про рослини мають називатися або за латинською назвою, або за поширеною українською, якщо така є. Чи є усталена назва українською, це вже питання до фахівців. Джерела номінатора не викликають довіри. Усталена назва для роду Ilex є, це падуб, тому казати, що "падуб чи гостролист назва, маловідома чи й невідома українським науковцям" це неправда. Далі. Назва статті ніяк не може бути "кущ мате" (так само як і "кущ шипшини" чи "кущ чаю"), за правилами має бути "мате (рослина)" чи щось таке. Варіант "герба мате" у мене особисто викликає подив і питання, звідки в УСЕ його взяли. В іспановних країнах рослина називається yerba mate, що за традиційною іспанською читається як "єрба мате", за аргентинсько-уругвайським діалектом - як "жерба мате". "Герба" - це очевидна помилка. Коротше, моя позиція така: або залищити поточну назву, або перейменувати на Ilex paraguariensis.--UNICORN 15:01, 31 жовтня 2020 (UTC)

Нарцис (міфологія)НарціссРедагувати

Наразі стаття називається досить дивно, всупереч україномовним джерелам. Однак, я не впевнений який саме варіянт потрібно використовувати. Варіянти вжитку:

Що характерно, у цих джерелах квітка називається нарцис. Я не впевнений який варіянт кращий, тому і створив номінацію. Найбільш близький до оригіналу варіянт — Наркіс, бо у греків там стоїть каппа, та й давні римляни літеру C вимовляли як ми К. Можу сказати точно, Нарцисом він не може бути. --КЛІК (обговорення) 20:38, 21 жовтня 2020 (UTC)

  •   Проти За нормами чинного правопису (та й попереднього так само) в іменах і прізвищах людей після ц перед приголосним пишемо и, а не і: Цецилія, Цинциннат, Цицерон. Нарциса знаходимо в Мовному фонді (ВП:МОВА), «Мистецькій спадщині Шевченка», «...парафразах» Олексія Кононенка, навчальній літературі (1, 2), його також подає згаданий Словник античної міфології. —NachtReisender (обговорення) 11:33, 22 жовтня 2020 (UTC)
  •   За Наркіс. Обгрунтування дав номінатор, тут як кіклоп.--Юрко (обговорення) 11:49, 22 жовтня 2020 (UTC)
    Я думаю, що для гармонії з нарцисом-квіткою та нарцисизмом буде слушно віддати перевагу варіянтові з ц. —NachtReisender (обговорення) 12:03, 22 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти. По-перше, стосовно «і» вже сказали. По-друге, подвоєння при відкиданні суфікса в давно запозичених грецьких іменах викликає сумнів. Стосовно «Наркіса» - ми запозичили це слово не від давніх греків чи римлян, а набагато пізніше, коли там стала звучати «Ц». Тому залишити так, як є. А перенаправлення «Наркіс» -> «Нарцис» й так вже існує, і в преамбулі статті подані варіанти назви. --V Ryabish (обговорення) 13:47, 22 жовтня 2020 (UTC)
    А можна джерела побачити, що до нас це ім'я прийшло не від греків? Особливо ураховуючи, що так звали апостола від 70-ти, про якого згадує апостол Павло у Листі до римлян, який входить у Біблію. В цього апостола українською називають Наркісом та Наркисом, без цекання. --КЛІК (обговорення) 21:08, 24 жовтня 2020 (UTC)
Ну принаймі, назва квітки прийшла з латинської мови через німецьку (Етимологічний словник української мови, т.4, 2003, ISBN 966-00-0590-3(4))
Можливо, я помилився, і назва квітки та міфічного персонажа прийшли різними шляхами (а може й ні:) ). Стосовно імені апостола - знайшов варіанти перекладу: «Наркісс», «Наркисс». Якось сумнівно, що греки, які несли християнство на Русь у 10-11 століттях, знайомили наших предків з давньогрецькою міфологією. Скоріш за все ця міфологія прийшла набагато пізніше. Але це треба дослідити детальніше.
Ще наведу трохи словників:
  • «Нарцис» - «Великий тлумачний словник» (Київ, «Перун», 2005, ISBN 966-569-013-2)
  • «Нарцис» - «Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання» (Харків, «Фоліо», 2006, ISBN 966-03-3173-8)
  • «Нарціс», «Наркіс» - «Словник іншомовних слів» (Київ, Наукова думка, 2000, ISBN 966-00-0439-7)
  • Огієнко в «Етимологічно-семантичному словнику української мови» (т. 3) подає: Наркис - Нарциз - див. Нарцисизм. В статті «Нарцисизм» він в одному абзаці описує суть нарцисизму, але ім'я персонажа латинським алфавітом (Narkissos) і наприкінці вказує і вкінці перемінився на квітку, яка називається (по-грецькому) його йменням: Narkissos (у старослов'ян. версії Наркисъ, у латинській версії Narcissus, звідки наше «нарцис», «нарциз»; також «каркис» (з гр. Narkissos)
З повагою, --V Ryabish (обговорення) 22:57, 24 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти. "Цицеронове правило". Наркісс або Нарцисс можна.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:47, 22 жовтня 2020 (UTC)
    А що проти, якщо я навів три різних варіанти? Наркіс там є, з подвійним с я не знаходив варіантів у джерелах, але можна і так. --КЛІК (обговорення) 20:55, 24 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти. бо відповідно до пункту 1 ВП:МОВА - Нарцис. --Flavius (обговорення) 15:48, 25 жовтня 2020 (UTC)

Останній доказ королів (фільм, 1983)Останній довід королів (фільм, 1983)Редагувати

АД: Шевченківські лауреати, 1962-2007: енциклопедичний довідник, Мистецтво України: біографічний довідник, Митці України: енциклопедичний довідник --ЮеАртеміс (обговорення) 21:55, 21 жовтня 2020 (UTC)

@UeArtemis:, в ЕСУ він доказ [32], те саме й у вище наведених ваших довідниках [33], [34], або в інших джерелах [35], або на сайті комітету національної премії [36], [37] чи в журналі Кінотеатр [38]. Тож на поточну назву є АД і такі самі, як і на пропоновану. То чому саме довід? --Flavius (обговорення) 16:20, 25 жовтня 2020 (UTC)
Хоча б тому, що довід і доказ це різні поняття.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:57, 25 жовтня 2020 (UTC)
це одне й те саме. --Flavius (обговорення) 06:09, 26 жовтня 2020 (UTC)

Ultima ratio regum дослівно перекладається, як "Останній аргумент королів". Якщо ми глянемо у СУМ, то побачимо, що довід - то певне міркування або факт, що наводиться як доказ чого-небудь [7] (так само і Довід // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.). А таке означення доводу подібне до аргументу - підстави, докази, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь [7] (аналогічно Аргумент // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.) Отже переклад, як довід, правильніший за доказ.   За перейменування.--88.134.14.212 05:15, 26 жовтня 2020 (UTC)

у джерелах по-різному перекладено цей вислів, зустрічається фактично порівну як доказ, так і довід у підручниках, статтях тощо. Але стосовно фільму АД більше саме на доказ [39]. Предмет цього обговорення не фраза, а назва фільму за АД. --Flavius (обговорення) 06:09, 26 жовтня 2020 (UTC)

Щодо Нацпремії, то там і "довід". Ще ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ КІНО-, ТЕЛЕМИСТЕЦТВО (Навчальний посібник), Автори музики художньо-ігрових фільмів, які створювалися на кіностудіях України - довід. Каталог Всеукраїнської громадської організації колективного управління правами авторiв аудіовізуальних творів - довід. Журнал Сучасність - довід.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:26, 26 жовтня 2020 (UTC)

Звичайно ми можемо по черзі кидати джерела, але ж то не вихід. Доведіть (чи докажіть  ), що треба перейменувати цю статтю. Зробіть аналіз джерел. Бо я теж можу давати вибрані АД по черзі з вами Марченко С. М. Віктор Кісін–піонер відеотехнологій, новатор кіномови (на матеріалі відеосеріалу «Останній доказ королів») / С. М. Марченко // Кісін В. Б.: режисер, науковець, педагог : колект. монографія. – Київ, 2016. –Т. 1. – С. 103–126 чи ось в Архітектоніка фільму: Режисерські засоби і способи формування стуктури екранного видовища: В 5 т. - Київ: ДІТМ, 2000. - Т. 4: Архітектоніка кольору. - Ч. II: Видова специфіка кольору. -138 с., чи тут Капельгородська Н. Український телефільм в контексті вітчизняної культури XX століття / Нонна Капельгородська, Євгенія Глущенко. – К.: АВДІ, 2003. – 160 с.. П.С. А як на мене, найголовніше ще й те, як у статті енциклопедії, присвяченій самому режисеру [40]--Flavius (обговорення) 06:41, 26 жовтня 2020 (UTC)

ПриміткиРедагувати

  1. Дмитро ЧИЖЕВСЬКИЙ. НАРИСИ З ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ НА УКРАЇНІ. Виправлене видання. Перше видання: Прага, 1931. Київ 1992
  2. Жан-Александр Оландер. Цивілізувати війну? Спадщина Просвітництва та сучасні стратегічні проблеми//Філософська думка. — № 5, 2017. — С. 31.
  3. leader | Англійсько-українські словники. e2u.org.ua. Процитовано 2020-11-09. 
  4. team | Англійсько-українські словники. e2u.org.ua. Процитовано 2020-11-09. 
  5. Помер музикант і діджей Роберт Майлз. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2020-11-14. «Музикант, чиє справжнє ім'я Роберто Кончіна, працював у різних стилях електронної музики, його називають родоначальником жанру "дрім хауз" або "дрім транс" - одного з найбільш ранніх піджанрів трансу.» 
  6. Роберт Майлз помер на 48-му році життя на Ібіці (відео). Club-tourist (en-US). Процитовано 2020-11-14. 
  7. а б Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Слово (будинок)Будинок «Слово»Редагувати

Відповідно до Вікіпедія:Іменування_статей/Уточнення#Природні. Будівлю не називають просто "Слово".--ЮеАртеміс (обговорення) 21:58, 20 жовтня 2020 (UTC)

  •   За 1, 2, 3NachtReisender (обговорення) 11:22, 21 жовтня 2020 (UTC)
  •   Коментар. а як щодо лапок у назвах статей? Наче ж немає такої практики, не є усталеною. --Flavius (обговорення) 16:35, 25 жовтня 2020 (UTC)
    Чого це? —NachtReisender (обговорення) 14:04, 26 жовтня 2020 (UTC)
    Це повна назва фільму, а не іменна назва й іменник-означення--Gouseru Обг. 17:05, 26 жовтня 2020 (UTC)
    Маємо ще такий приклад. —NachtReisender (обговорення) 17:45, 26 жовтня 2020 (UTC)
    хм... не знаю чи це "дуже" правильно, бо найкраще щоб іменна частина слова була першою для кращого пошуку пошуковиками (не лише гуглом). Такий досвід на Вашому прикладі мають різні вікіпедії, пробачте, але так включно і росвікі. П.С. і будь-яка назва без уточнення партії є неоднозначністю, бо є ще іранська і болгарська партії, чому у нас так назвали, я не знаю.--Gouseru Обг. 17:59, 26 жовтня 2020 (UTC)

СРСР на пісенному конкурсі ЄвробаченняСпроба участі СРСР у пісенному конкурсі ЄвробаченняРедагувати

Як сказано у преамбулі: „Союз Радянських Соціалістичних Республік не входив до Європейської мовної спілки та ніколи не брав участі в конкурсі пісні Євробачення, лише зробив спробу наприкінці 1980-x років.

Тому стаття має називатись Спроба участі СРСР у пісенному конкурсі Євробачення, а не СРСР на пісенному конкурсі Євробачення. —Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:23, 23 вересня 2020 (UTC)

На мою думку, назви статей у форматі «Країна на Євробаченні» охоплюють, так би мовити, «всю історію» відношень цієї країни з Євробаченням: участі, спроби участі, пропуски тощо (таким чином, значимість таких статей співрозмірна зі значимістю самих країн, а також самого Євробачення). Назва ж «Спроба участі…» охоплює тільки одну-єдину спробу взяти участь у Євробаченні одного-єдиного року (тобто одиночну / сингулярну подію, й відтак повинна відповідати критеріям значимості подій). Крім того, поточна назва забезпечує уніфікацію назв статей і підкатегорій у категорії «Країни на Євробаченні». Тому, загалом, я більше схиляюся   Проти перейменування. --Рассилон 13:21, 19 жовтня 2020 (UTC)
А якщо бути чесним, то спроба, та ще й такого масштабу, на окрему статтю не взагалі заслуговує. Опис цих «титанічних» намагань варто перенести до історії Євробачення, тим більше, що там відповідний розділ невеликий.--Nina Shenturk (обговорення) 01:10, 21 жовтня 2020 (UTC)

Казахстан ніколи не брав участі в конкурсі пісні Євробачення через те, що країна не була членом Європейської мовної спілки., але стаття має назву Казахстан на пісенному конкурсі Євробачення. Потрібна якась уніфікація всіх статей. Якщо цю перейменувати на спробу, то як бути з Казахстаном та іншими деякими (а такі і є, і ще статті про деякі можуть бути)? Тож тут думки Рассилона слушні. Flavius (обговорення) 16:02, 25 жовтня 2020 (UTC)

  Проти уніфікація це головне, ми онлайн-ениклопедія, а не просте звалище якихось статей --Jphwra (обговорення) 16:06, 25 жовтня 2020 (UTC)

Уніфікація головніше точності й правдивості.. Дожилися. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:00, 25 жовтня 2020 (UTC)
Як точно і справедливо дати назву цій статті? --Flavius (обговорення) 17:07, 25 жовтня 2020 (UTC)
Спроба участі Лівану у пісенному конкурсі Євробачення: «Ліван ніколи не брав участь у Пісенному конкурсі Євробачення.». --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:11, 26 жовтня 2020 (UTC)

Червоне (смт)ЧервонеРедагувати

Відповідно до пп. 4.1, 4.2, 4.6 ВП:ТОП надати головне значення - вищий статус, адміністративне та історичне значення. --Юрко (обговорення) 10:09, 17 жовтня 2020 (UTC)

  •   Проти Тих Червоних десятки (одна червона влада явно допомогла), і це смт не є тим, що однозначно асоціюється з назвою Червоне. Не райцентр і ніколи не був таким, а центрами рад/громад є й інші Червоні і в Україні, і в Білорусі. Населення решти Червоних разом узятих на порядок більше за населення цього Червоного, тому найбільш очікуваним для читача варіантом буде неоднозначність на місці ЧервонеNickK (обг.) 11:14, 17 жовтня 2020 (UTC)
    Маєток Терещенків.--Юрко (обговорення) 11:37, 17 жовтня 2020 (UTC)
    Якби воно було Зелене чи Фіолетове, цього було б достатньо. А так воно Червоне, одна з найпоширеніших назв в Україні. Багато інших Червоних теж чимось відомі, наприклад, Червоне (Золочівський район) теж історичне — NickK (обг.) 12:00, 17 жовтня 2020 (UTC)
    Тільки ось Совєти тут ні до чого - містечку таку назву й мало. --Юрко (обговорення) 12:10, 17 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти, бо відповідно до пункту 4.6 у нас декілька населених пунктів мають приблизно однакове історичне значення і не можливо визначити їхню значимість, а тому такі населені пункти повинні подаватися із словами-уточнювачами. Є Есмань, колишнє Червоне до 2016, а це досить недавно [41], є Червоне у Золочівському районі, як вище показали, і, як на мене, історично значиміше за це, є і в Ужгородському районі, і взагалі їх купа тих Червоних. П.С. Ще є купа озер, типу російського цього чи нашого Червоного у Криму [42], [43]. За ВП:ТОП пункт 3.1 у разі існування омонімів, один з яких є гідрологічним, слід вживати уточнення в дужках (Онтаріо (озеро), Онтаріо (Каліфорнія).--Flavius (обговорення) 14:06, 17 жовтня 2020 (UTC)
  Проти Смт не мають перевагу в іменуванні над селами, на відміну від міст. До того ж тут дуже багато сіл.--Анатолій (обг.) 23:48, 20 листопада 2020 (UTC)

COVID-19 у_Дніпропетровській_областіКоронавірусна хвороба 2019 у Дніпропетровській областіРедагувати

Невідповідність вимогам ВП:ЛАТ, наявність суміші розкладок в назві.--Юрко (обговорення) 12:34, 16 жовтня 2020 (UTC)

  Утримуюсь. Вже наче десь був підсумок адміністратора стосовно COVID-19 і піднятого питання користувачем @Salween:. Якщо я не помиляюся, то вирішили, що основна стаття повинна залишатися Коронавірусна хвороба 2019, це без питань, а в назвах похідних якраз може бути COVID-19, ну, а також в категоріях, шаблонах і т.д. Суміш розкладок у назвах статей існує у сотнях таких, якщо не тисячах, статей. Якщо перейменовувати, то тоді Вітамін C стане Вітаміном Ц, а Астероїди S-типу - Астероїдами С-типу, бо ж така сама ситуація, коли в назві статті суміш розкладок. І таких повно AIDA (місія), Коронавірус людини NL63 (Human coronavirus NL63), Вірус гепатиту D. Тож великої проблеми у статті COVID-19 у Дніпропетровській області не бачу, ще й тому, що COVID-19 офіційно рівноправний варіант, скорочена назва хвороби, але мене влаштовують обидва варіанти, тому утримався. П.С. До речі, унизу ще три аналогічні обговорення. Не розумію навіщо створювати на кожну область окреме обговорення? Достатньо ж одного. Вони однотипні. Підсумок до одного обговорення автоматично діє до всіх однотипних статей і розповсюджується на них. Не може бути такого, що підсумок до статті COVID-19 у Волинській області на ВП:ПС відрізнятиметься від підсумку до статті COVID-19 у Дніпропетровській області. --Flavius (обговорення) 06:26, 17 жовтня 2020 (UTC)

Так, був консенсус. Крім того, все це вже обговорювали. І те що назва відповідає вимогам ВП:ЛАТ. --Salween (обговорення) 06:38, 17 жовтня 2020 (UTC)
Так, абсолютно відповідає ВП:ЛАТ. Я лише коментував з позиції суміші розкладок у назві. Можете помістити сюди те обговорення?, бо я забувся у якій кнайпі це було і де був підсумок. --Flavius (обговорення) 06:40, 17 жовтня 2020 (UTC)
Будь ласка, підсумок та пояснення.--Salween (обговорення) 06:51, 17 жовтня 2020 (UTC)
Дякую. Flavius (обговорення) 10:12, 17 жовтня 2020 (UTC)

Світова продовольча програмаВсесвітня продовольча програмаРедагувати

Хибний переклад. АД на пропонований варіант: mtot.gov.ua, nrcu.gov.ua, [44].--ЮеАртеміс (обговорення) 06:37, 12 жовтня 2020 (UTC)

  • Справа не в перекладі, а ваших персональних налаштуваннях. Світова продовольча програма є на схожих ресурсах: nrcu.gov.ua dmsu.gov.ua radiosvoboda.org. Ви досі не навчилися розглядати усі варіанти; бачите лише єдиноправильну (власну) точку зору і випалюєте усі альтернативи. Такий підхід несе більше шкоди ніж користі. --126.202.55.173 07:31, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Взаєм. ВПП у постановах Кабміну: [45], [46], [47], [48], [49]. + Голос України--ЮеАртеміс (обговорення) 07:40, 12 жовтня 2020 (UTC)

  Коментар. В енциклопедіях Світова [50], [51]. Flavius (обговорення) 14:11, 12 жовтня 2020 (UTC)

  •   Проти Надійні джерела на поточну назву є, до того ж, одне зі значень слова світовий — який охоплює всю земну кулю, цебто те ж саме, що всесвітній. —NachtReisender (обговорення) 08:19, 15 жовтня 2020 (UTC)

ГайболХайболРедагувати

Відповідно до первісної назви і даних Ґуґл-пошуку, де трапляється переважно варіант «хайбол».--В.Галушко (обговорення) 17:53, 10 жовтня 2020 (UTC)

  •   Проти Правопис каже, що це гайбол, §122. --Юрко (обговорення) 19:01, 10 жовтня 2020 (UTC)
    Дивно, що чинний правопис 2019-го без вторинних АД сам по собі є АД, а Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» без облікової картки ВРУ такою не є.--Кучер Олексій (обговорення) 19:39, 10 жовтня 2020 (UTC)
    До чого це? --ZxcvU (обговорення) 19:46, 10 жовтня 2020 (UTC)
    А це черговий флуд від цього адміністратора. Зараз він знову пропонуватиме мені подаватись на адміна. Таке...--Юрко (обговорення) 20:33, 10 жовтня 2020 (UTC)
    Для початку ознайомтеся, що таке флуд. А «таке», то це двоякість в обговореннях. Коли йдеться про чинний правопис, то звичайно ж все змінюємо за ним, ігноруючи будь-які АД і його застосування поза Вікіпедією. Якщо ж йдеться про новостворені райони, то ігноруємо ЧИННУ Постанову і шукаємо АД та придумуємо щось про фактичне неіснування районів, оскільки Постанова — не АД. Але проєкт правопису — АД. Абсурд.--Кучер Олексій (обговорення) 20:44, 10 жовтня 2020 (UTC)
    Ви хоч прочитали тему цього обговорення замість скрізь бігати за мною і флудити? Якщо я щось зробив неправильно, то поскасовуйте всі мої правки як адміністратор. --Юрко (обговорення) 09:32, 12 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти Ґуґл-пошук не АД. За правописом гайбол. --ZxcvU (обговорення) 19:23, 10 жовтня 2020 (UTC)
  •   За edu.ua: Гайбол 0, Хайбол 86. В навчанні використовують назву Хайбол --Salween (обговорення) 20:27, 10 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти Якщо якась помилка поширена, немає причин надавати їй прав. Погоджувальна комісія з питань проблемного слововживання ще 2011 рекомендувала передавати англізми з high через гай: гайвей, гайтек. —NachtReisender (обговорення) 21:37, 10 жовтня 2020 (UTC)
    У вашому прикладі йде мова про вичерпний перелік слів, хайбола чи гайбола там немає. І можливо варто згадати, що словам хакер чи хардкор, з цього ж витягу, дозволяється написання через х. Крім того, якщо відкрити чинний правопис(§87), там немає окремої згадки про англізми з high. Проте є: В окремих словах англійського походження h передається літерою х. Якщо дивитись правопис 2019(§122), то маємо: Звук [h] переважно передаємо буквою г, акцентую вашу увагу на переважно. Та: За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х. --Salween (обговорення) 05:31, 11 жовтня 2020 (UTC)
    У правописі йдеться про «традицію», за якою в окремих словах h передаємо через г. Лексема гайбол новозапозичена в українській мові, її не закріплюють словники. Це означає, що тут відсутня будь-яка традиція; не забуваймо й про погоджувальну комісію, що в тотожних випадках радила передавати high через гай. Таким чином, у цьому випадку має застосовуватися правило про переважне передання h через г. —NachtReisender (обговорення) 11:01, 11 жовтня 2020 (UTC)
    Так слово передається за традицією тільки після того, як його додадуть в словник? Чи може слово спочатку передається за традицією, а потім потрапляє в словник. А вузькоспеціалізоване слово з барної справи, яке використовують навіть у навчанні, не передається за традицією в, повторююсь, барній справі? А комісію, на мою думку, взагалі не має сенсу чіпати, тому що вона працювала з вичерпним переліком. Крім того, я б не наважився шукати закономірність у двох соснах, та використовувати це як аргумент. --Salween (обговорення) 14:50, 11 жовтня 2020 (UTC)
    Так, єдиний конкретний спосіб перевірки тієї традиції — наявність слова у лексикографічних джерелах. Решта поза вибором тягне до суб'єктивности. —NachtReisender (обговорення) 15:11, 11 жовтня 2020 (UTC)
    Якби слово було б в словнику, то цієї номінації взагалі б не було. А у вас виходить, що якщо, наприклад, кожен в країні використовує слово, але слова немає в словнику, про традицію можна не згадувати тому що, цитую: Так, єдиний конкретний спосіб перевірки тієї традиції — наявність слова у лексикографічних джерелах. Решта поза вибором тягне до суб'єктивности. --Salween (обговорення) 15:29, 11 жовтня 2020 (UTC)
    З «кожним у країні» ви, якщо чесно, передали куті меду. Вимову гайбол також чути, до того ж, доволі давно. У газеті «Свобода» за 1947 рік читаємо: «...вип'є шкляночку „гайбол“, тобто келишок горілки з содовою водою». Так само 1954 року: «Де гайбол і чарка, там минеться сварка». —NachtReisender (обговорення) 15:46, 11 жовтня 2020 (UTC)
    До чого тут ці згадки, якщо я написав: "наприклад". А ще до цього, що це вузькоспеціалізоване слово. І словник не може бути єдиним способом перевірки, тому що спочатку традиція, а потім словник. А щоб додати в словник слово, потрібно знати як перевірити наявність цієї традиції. Тобто, це не єдиний спосіб перевірки. Крім того, відсутність слова у словнику не може вказувати на відсутність традиції. --Salween (обговорення) 16:15, 11 жовтня 2020 (UTC)
    Хоча, можливо ви просто хотіли показати, що у слова гайбол, також були згадки. Апелюючи лише до наявності традиції у слова. --Salween (обговорення) 16:38, 11 жовтня 2020 (UTC)
  •   За «Хайбол» саме і є запозиченим словом з європейської мови. Тут варто звернути увагу на вимову і транскрибування англійського «high», що позначає висоту. До того ж є два різні поняття — хайбол (англ. highball) та г(ґ)айбол (англ. guyball). У першому випадку склянка, у другому — гра. А в українській мові [г] до [ґ] більш уподібнюється, ніж [х] до [г]. Тому це звичайне збіднювання багатої мови на догоду надмірної г(ґ)ефікації та вилучення [х] з ужитку. Оскільки прикладу саме цього слова не згадано у правописі, то потрібно буде чекати на випуск словників. Окрім того, перейменування на «гайбол» було неконсенсусним, хоча всім відомо, що заміни х/г/ґ є одними з найсуперечливіших у спільноті.--Кучер Олексій (обговорення) 07:47, 11 жовтня 2020 (UTC)
    Збіднення української мови? Вилучення [х] з ужитку? Та що ж це ви таке провадите? Якщо вже говорити про збіднення мови, то сюди краще лягає ваш підхід, бо ви апелюєте до обмеженої російської вимовної традиції, де їм доводиться то хекати, до ґекати, бо ж не мають тих звуків, що ми. Тоді як у нас руки розв'язані, й ми здатні розрізняти такі фонеми: h – г, g – ґ, ch – х. —NachtReisender (обговорення) 10:50, 11 жовтня 2020 (UTC)
    Просто оці всі ігри з [х, г, ґ] більше схожі на гарячку. Здатні розрізняти такі фонеми: h – г, g – ґ, ch – х такими темпами перейде на виключне h → г, g – ґ, коли навіть правопис 2019 року враховує вживання h → х в цілому ряді випадків. Що «highball», що «guyball» — все це гайбол. Чим не багатство. Якщо вже посилатися на правопис 2019 року, то треба для початку розібратися в особливостях змін, а не просто опиратися на речення у тексті. Якщо вже говорити про передачу англійських звуків, то чистого [х] в англійській немає, але ми слова англомовного походження і не вимовляємо англійською, а адаптовуємо до власної лексики. Щодо ch як [х], то наскільки мені відомо, це буквосполучення таке ж запозичене в англійську, як і z → [ц] (pizza), оскільки звуку [ц] в англійській мові теж немає. Саме тому в англомовній транскрипції ми [х] передаємо як kh, а не h (якщо йдеться не про англомовні оригінальні назви — Kharkiv, Kherson etc.) чи ch (яке в більшості випадків є [ч]). Саме тому значна частина спільноти і не сприймає змін за правописом 2019 року, оскільки все це робиться нахрапом і всюди підсувається тільки цей документ. А якщо ж вже йдеться про щось інше, то вимагаються ще й вторинні джерела. Навіть МОН на повноцінне впровадження правописних норм дано 5 років. Джерела, якими користуємося ми, надає МОН та похідні інституції.--Кучер Олексій (обговорення) 11:33, 11 жовтня 2020 (UTC)
    Ви дарма хвилюєтеся, Олексію: ніякої гарячки тут і близько немає. Про зміни у правописі останньої редакції навіть мови не йдеться, минула ортографія також вимагала звичайно передавати h через г. Щодо однакової форми гайболу (англ. highball і англ. guyball). На жаль, правопис 2019 року не відбив тенденції до передачі g через ґ у новітніх запозиченнях, проте тут нема біди. Коли ж нас лякали звичайнісінькі омоніми? Відрізнити косу, що її заплітають, від коси, котрою стинають, дуже просто, зважаючи на контекст. Проблем із цим ніколи не виникало. —NachtReisender (обговорення) 15:28, 11 жовтня 2020 (UTC)
Слово guyball, здається, читається ближче до «ґібол», а не «ґайбол», тому ні про яке розрізнення омографів тут мови не йде. --В.Галушко (обговорення) 18:23, 11 жовтня 2020 (UTC)
Так точно і є. англійською як [gheeball]. Однак справа в тому, що не все передається так, як вимовляється мовою оригіналу і дуже часто знавці іноземних мов перебивають тамтешню фонетику на нашу. Ну й поширеніша назва гри в англосвіті «Green Wing». Україномовних джерел про гру не знайшов, однак знаю, що її називають ґайбол. Баскетбол, а не бескітбол (як приклад).--Кучер Олексій (обговорення) 18:39, 11 жовтня 2020 (UTC)
  •   За бачу мовні експерименти продовжуються незважаючи на протиріччя чинному правопису. Підтримую позицію та аргументи Кучер Олексій. --Jphwra (обговорення) 11:06, 11 жовтня 2020 (UTC)
    Жодних суперечностей з правописом не має. Можливо, ви в цьому переконалися б, якби взяли до уваги не лише ті аргументи, що вам подобаються. —NachtReisender (обговорення) 11:27, 11 жовтня 2020 (UTC)
    Це ви весь час на одні і ті самі аргументи посилаєтесь перекручуючи їх на власне бачення. Все крапка. --Jphwra (обговорення) 11:36, 11 жовтня 2020 (UTC)
    Далебі, я очікував на таку реакцію. —NachtReisender (обговорення) 15:28, 11 жовтня 2020 (UTC)
  •   За. Тут нема що обговорювати. В авторитетних джерелах (і мова не про гугл-пошук, а про те, що він видає, а видає він посібники, наукові статті, навчальні матеріали та інші джерела) вживається хайбол і це не суперечить правописові аніскільки, а навпаки - відповідає. Українських джерел на поточну назву не існує від слова зовсім. Всі статті, як і назви, у Вікіпедії ґрунтуються виключно на джерелах опублікованих і надійних. Це основоположне правило. --Flavius (обговорення) 18:54, 11 жовтня 2020 (UTC)
    Flavius, вибачте, але як же немає, коли вони вище наведені були (газета Свобода)? Хоча в мене у пошуку знайшов лише таке (посилання на бібліотеку Вернадського), тож потрібний ширший аналіз вжитку.--88.134.14.212 04:13, 12 жовтня 2020 (UTC)
    немає [52], натомість на хайбол тьма, серед яких і словники навіть [53], і праці конкретно філологів [54], [55] і затверджені державні стандарти професійно-технічної освіти (див. Бармен судновий – 2012 та Майстер ресторанного обслуговування – 2013 [56]). --Flavius (обговорення) 05:15, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Цікаво зі словником, а я не перевірив, просто повірив словам користувача, на жаль. --Salween (обговорення) 06:20, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Flavius, беремо посилання NachtReisender. Відкриваємо пдф-файл. Натискаємо Ctrl+F і вбиваємо слово "гайбол". О, дивина, воно там є. Для інформації -- гугль ще не весь інтернет, і шукає він не все.--88.134.14.212 07:58, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Окей. Крім газети Свобода, щось ще є з джерел українською мовою? Flavius (обговорення) 09:56, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Художня література, Богдан Рубчак: «Ті епартаменти так мені залізли в голову, що не маю часу подумати навіть про один гайбол» —NachtReisender (обговорення) 09:59, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Не жартуйте так, будь ласка. --Flavius (обговорення) 10:04, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Чому ви думаєте, що я жартую? —NachtReisender (обговорення) 10:40, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Бо ви на повному серйозі твори художньої літератури берете як джерело для назви енциклопедичної статті. Я подумав це жарт такий. Я ж бо мав на увазі джерела, типу словників, посібників, наукових статей, та навіть ЗМІ, як газета Свобода і т.д.), а не художню літературу. Бо якби я посилався на художню літературу, як джерело, то я би вже давно наводив би у всіх можливих обговореннях твори з худліту і енна кількість статей за ними змінилася би з Г на Х, з Ґ на Г. Тому з худліт треба бути обережним. --Flavius (обговорення) 11:03, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Ви не уточнювали, яких джерел потребуєте, тож я навів приклад уживання слова. Будьте ласкаві висловлюватися специфічно, аби потім на чужі «жарти» не обурюватися. Також гайбола і хайбола паралельно вживають на сайті бурбону «Джим Бім» (1). —NachtReisender (обговорення) 12:08, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Ви ж не один день на ВП:ПС і прекрасно розумієте і знаєте, які джерела враховуються, як ВП:АД, для тієї чи іншої назви. І знаєте, що твори худліт не є такими джерелами. Але спеціально для Вас я буду таки уточнювати, що саме потребую і тому уточнюю - чи є джерела типу словників, наукових статей, посібників та ЗМІ з назвою гайбол, окрім газети Свобода? --Flavius (обговорення) 12:53, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Я не віщун, тому не знаю, що у вас на думці; я гадав, що вам була потрібна ілюстрація вжитку. Вебсайт «Джима Біма» навів вище. —NachtReisender (обговорення) 13:02, 12 жовтня 2020 (UTC)
    Вебсайт, газета Свобода та твір з худліту є недостатнім для збереження назви Гайбол. І ви це прекрасно розумієте, а тому я і спитав чи є щось ще із джерел на противагу науковим статтям, державним стандартам і словнику, де Хайбол. --Flavius (обговорення) 07:10, 13 жовтня 2020 (UTC)
    Ви забуваєте про погоджувальну комісію з проблемних питань слововживання, що радила у тотожних випадках high передавати як гай. До того ж, видалення написання через г стане поштовхом до війни редагувань між користувачами, тому тут слід врахувати обидва варіанти. —NachtReisender (обговорення) 08:04, 13 жовтня 2020 (UTC)
    А чого мені її пам'ятати? Вікіпедія орієнтується на а) джерела б) правопис. Джерела авторитетні і надійні є на Хайбол, а правопис не забороняє Х. Якби те, що комісія радила, умістив би новий правопис - і питань би не було, але ж ні. До того ж, видалення написання через Х якраз стають поштовхом до війни редагувань між користувачами [57], а не навпаки. --Flavius (обговорення) 08:09, 13 жовтня 2020 (UTC)
    Ще попрошу не вирішувати за мене те, що я «прекрасно розумію». Я прекрасно розумію, що війна редагувань може полягати і в заміні х на г, і в заміні г на х. Аби уникнути сутичок, а також зважаючи на те, що використовуються обидва варіанти, а правопис прямо не забороняє те чи те написання, у преамбулі слід зазначити обидва — хайбол (з посиланням на словник) і гайбол (з посиланням на п'ятий і сто двадцять другий параграф правопису). —NachtReisender (обговорення) 08:40, 13 жовтня 2020 (UTC)
    Чудово, що ви прекрасно розумієте, що війна може полягати і в заміні х на г, і навпаки. Ніколи не був проти подачі у преамбулі статті різних варіантів. --Flavius (обговорення) 08:45, 13 жовтня 2020 (UTC)
    Дякую, ми дійшли згоди. —NachtReisender (обговорення) 08:54, 13 жовтня 2020 (UTC)
  •   За. Вище наведена методичка. Правило ж не забороняє Х.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:41, 12 жовтня 2020 (UTC)
  • Бачу, що навели словника. Наразі кращого АД немає, й оскільки правопис не заперечує, треба перейменовувати на варіант з х. Але також слід зазначити написання з г у преамбулі як таке, що має вжиток, і формально не суперечить правопису. —NachtReisender (обговорення) 08:12, 12 жовтня 2020 (UTC)
  •   Проти. — 🌳 💬 16:38, 24 листопада 2020 (UTC)

Ті, хто пережив ГолокостУцілілі в ГолокостіРедагувати

Так "по-людськи".--ЮеАртеміс (обговорення) 11:21, 18 вересня 2020 (UTC)

Оскаржений підсумокРедагувати

Відповідно до регламенту ВП:ПС при створенні заявки треба обов'язково пояснювати причину перейменування, тобто повинна бути якась аргументація, бажано з посиланнями на правила (зокрема ВП:АД) та принципи Вікіпедії. У цій заявці незрозуміла причина (Так "по-людськи"). Тому не перейменовано. Тим більше, коли поточна назва статті відповідає відповідає нормам української мови, не містить порушень та вживається в АД [58].--Flavius (обговорення) 11:13, 30 вересня 2020 (UTC)

Взагалі-то причина очевидна: лаконічність. Вікіполітики вимагають найлаконічнішої назви. Оскаржую.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:15, 30 вересня 2020 (UTC)
Щоправда правильнішою буде форма Уцілілі під час Голокосту. Так з великої літери на сторінці 59 у Євреї у Любліні - Євреї у Львові : Місця - Пам'ять - Сучасність--ЮеАртеміс (обговорення) 11:18, 30 вересня 2020 (UTC)
Ну, так можна ж було обдумати варіанти до номінації? Бо зараз ви вже інший пропонуєте. А також коректно сформулювати причину перейменування можна було не після оскарження, а під час номінації? Чи тут повинні гадати що означає ваше "по-людськи"? Будь ласка, робіть наступного разу все за регламентом. --Flavius (обговорення) 11:23, 30 вересня 2020 (UTC)
Звертаю увагу, що стаття написана на базі іншомовних публікацій. Себто форма "Ті, що" це вигадка вікіпедиста. Вікіпедія не має захищати "право першості" віківнеску, коли той навіть не підтверджений релевантними джерелами. Вважаю, що в таких випадках мають обговорюватися, як вади поточного варіанта-вигадки, так і вади пропонованого. Обдумувати варіант можна і під час обговорення - на те воно й обговорення. Можливо, це автор статті мав спершу знайти ту журналістську статтю, а не Ви зараз? Журналістська стаття ж, наведена Вами, має радше поетичну назву, аніж енциклопедичну.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:25, 30 вересня 2020 (UTC)

Той, що худнеХуднучийРедагувати

Н. Лопатюк, К. Астахова. Граматична інверсія як синтаксичний засіб організації англійських висловлювань (на матеріалі романі С. Кінга «Худнучий») // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наук. праць, - 2017 - Вип. 787-788 : Германська філологія - С. 3-10 --ЮеАртеміс (обговорення) 12:43, 18 вересня 2020 (UTC)

Також номіную однойменний фільм: у програмці каналу Ай-Сі-Ті-Ві --ЮеАртеміс (обговорення) 12:43, 18 вересня 2020 (UTC)
СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАГОЛОВКІВ ХУДОЖНІХ ТВОРІВ СТІВЕНА КІНГА - див. стр. 7 --ЮеАртеміс (обговорення) 12:47, 18 вересня 2020 (UTC)
SEMANTIC PECULIARITIES OF HEADINGS IN STEPHEN KING LITERARY WORKS - див. стр. 43 (це та сама праця Тетяни Борисової, але в нормальному оформленні)--ЮеАртеміс (обговорення) 12:49, 18 вересня 2020 (UTC)
"Піратський" постер--ЮеАртеміс (обговорення) 12:53, 18 вересня 2020 (UTC)
НТН - Той, що худне.--Gouseru Обг. 12:57, 18 вересня 2020 (UTC)
Інтер — Той, що худне. --Salween (обговорення) 20:04, 23 вересня 2020 (UTC)
  •   За абсолютно, поробили якісь індіанські назви. --Юрко (обговорення) 19:18, 18 вересня 2020 (UTC)
  •   Проти Неусталений новотвір. AlexKozur навів посилання на АД, що його не містять, тож уважаю, що слід віддати перевагу звичній назві, але в преамбулі зазначити всі наявні. —NachtReisender (обговорення) 17:56, 22 вересня 2020 (UTC)
    Де навів? Я ж навів наукові публікації.--ЮеАртеміс (обговорення) 04:57, 23 вересня 2020 (UTC)
    Тут. Посилання на публікації я бачив, але знов же, вони містять ненормативне слово. —NachtReisender (обговорення) 10:07, 23 вересня 2020 (UTC)
    Щодо нормативності: а який саме орф. словник на цьому сайті?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:45, 23 вересня 2020 (UTC)
    Казна який, добродію, я не знайшов, де його зазначено. В академічних словниках і в Мовному фонді лексеми нема. —NachtReisender (обговорення) 14:02, 23 вересня 2020 (UTC)
  • [59], [60], [61], [62]--ЮеАртеміс (обговорення) 06:14, 23 вересня 2020 (UTC)
    1-3 - піратський сайт; 4 - блоґ. Ви вище вже навели кращі АД. Для чого ці дуже слабкі посилання? Для стрічки я зауважив, що є два озвучення - АйСіТіВі і НТВ. Було б добре якби ще хтось провів аналіз вживаності "Той, що худне" в ВП:АД для повноцінної картини. --Gouseru Обг. 13:19, 23 вересня 2020 (UTC)
    Є ще згадка роману "Худнучий" у примітках в українському виданні "Воно".--ЮеАртеміс (обговорення) 06:25, 25 вересня 2020 (UTC)
  • Чому тоді вже не "Худєющий", якщо так суржик подобається? — Це написав, але не підписав користувач 217.132.18.35 (обговореннявнесок).

Оскаржений підсумокРедагувати

Не перейменовано за аргументами "проти". По-перше, словники не фіксують слова "худнучий", а тому пропозиція перейменувати на цю назву - ближче до ОД, навіть якщо це слово вжито в якихось статейках (хай ті, хто то писав - перед тим заглядають у словники, а не новотвори видумувати). По-друге, в українських джерелах у більшості зустрічається саме поточна назва [63], [64], [65], [66], [67]. Навіть Держкомтелерадіо дало назву рос. книзі Худеющий → Той, що худне [68]. Та й джерела, зазначені в обговоренні на "Худнучий" - слабкі в авторитетності. Перевага все одно на поточному варіантові, який не порушує жодну українську норму, жодне вікіпедійне правило, а навпаки відповідає ВП:АД та ВП:НАЗВА СТАТТІ. Відтак - вагомих підстав для перейменування немає. --Flavius (обговорення) 10:51, 30 вересня 2020 (UTC)

Оскаржую. "Статейки" взагалі-то наукові, а от новинні, наведені вище, мають меншу вагу.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:01, 30 вересня 2020 (UTC)
Та хоч сама Городенська хай придумає слово і буде вживати його у статтях, але від того воно в словники не потрапить. А коли потрапить - будемо вести мову. Будь ласка, дотримуйтеся ВП:МОВА і не пропагуйте ВП:ОД. Flavius (обговорення) 11:04, 30 вересня 2020 (UTC)
Слово вже існує і вже вживається. Морофологічно воно побудоване правильно, тож не є суржиком. Цитую примітку 352 із українського перекладу «Воно»: «Циганська ворожка в романі „Худнучий“ (1984), уперше опублікованому Стівеном Кінгом під псевдонімом Річард Бахман».--ЮеАртеміс (обговорення) 11:06, 30 вересня 2020 (UTC)
Якщо слово існує наведіть хоч один словник. Вас вже просили це зробити. Ви не подали. Будь-що і будь-хто може придумати будь-яке слово і вжити його у статті (а потім сказати, що воно увійшло в українську мову), але це не стане приводом до зміни назви. І не може стати. --Flavius (обговорення) 11:16, 30 вересня 2020 (UTC)
Не всі словоформи наявні в словниках.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:21, 30 вересня 2020 (UTC)

СоломкаСоломка (багатозначний термін)Редагувати

Помилка є очевидною. — Ця репліка додана з IP 217.132.18.35 (обг.) 00:32, 25 вересня 2020‎ (UTC)

Категорично   Проти! @217.132.18.35: Ви хоч дивитеся, що са́ме Ви номінуєте? Ви пропонуєте додати до назви статті про село уточнення «багатозначний термін»! По-перше, в УкрВікі для таких сторінок вже давно усталилося уточнення «значення». По-друге, треба не перейменовувати статтю про село, а створити нову сторінку під назвою Соломка (значення), прив'язати її до елементу Q16699465: Соломка (значення) та перелічити на ній назви звідси з короткими визначеннями. І жодних перейменувань! --Рассилон 06:49, 25 вересня 2020 (UTC)
Згода. Запропонований мною початково спосіб виправлення помилки сформульовано некоректно й має бути дещо відмінним від номінованого. Але помилку все ж таки слід виправити. Єдине зауваження щодо "жодних перейменувань": перейменування все ж таки доведеться зробити, але не номіноване, а з додаванням "село" у дужках. — Ця репліка додана з IP 217.132.18.35 (обг.) 08:20, 25 вересня 2020‎ (UTC)
Залишається питання щодо того, якій зі статей надати назву без уточнення: селу (тоді інша буде «Соломка (значення)») чи дизамбігу (тоді інша буде «Соломка (село)»). @MaryankoD та Nikolay.sinitskiy: яка ваша думка, панове?
P.S. @217.132.18.35: не забувайте, будь ласка, підписуватися, завершуючи будь-яке і кожне своє повідомлення чотирма тильдами поспіль. Докладніше тут і тут. --Рассилон 09:36, 25 вересня 2020 (UTC)
  •   Проти категорично. Тут навіть немає потреба для створення сторінки неоднозначностей, позаяк назва статті єдина. Якщо з'явиться иньша Соломка, тоді варто вести мову про головне значення.--Юрко (обговорення) 10:22, 28 вересня 2020 (UTC)
    • Категорично проти отаких категоричних "проти". Інших Соломок вистачає, якщо замість категоричних заперечень скористатися принаймні з пошуку. — Ця репліка додана з IP 217.132.18.35 (обг.) 19:33, 30 вересня 2020‎ (UTC)
  • Я так розумію, мова про те, що стаття Соломка має називатися Соломка (село), а тут має бути стаття про хлібобулочний виріб (на який, зокрема, веде посилання зі статті Перекуска) або неоднозначність. Це було б логічним: люди, які вводять Соломка, навряд чи очікують побачити село з сотнею жителів у поліській глибинці — NickK (обг.) 16:50, 28 вересня 2020 (UTC)

Оскаржений підсумокРедагувати

Не перейменовано. Стаття про село не може бути перейменована у пропоновану сторінку Соломка (багатозначний термін). А вести мову про те, що буде головним село чи виріб можна лише після того, як стаття про той хлібобулочний виріб буде написана, але точно не завчасно, коли навіть такої статті ще не існує.--Flavius (обговорення) 09:43, 2 жовтня 2020 (UTC)

відсутність статті не означає, що статтю не потрібно перейменувати. В УЛІФ і СУМ основне значення об'єкту не польське село з населення 50 осіб. Відсутність статті лише дасть привід для її написання. Отже, абсолютно проігнорований аргумент NickK щодо перейменування статті на Соломка (село) --Gouseru Обг. 01:52, 3 жовтня 2020 (UTC)
Ну, то напишіть спочатку статтю про виріб, а також статтю-сторінку значень і всі питання відпадуть само собою. Нині не існує цих статей, і може не існувати ще з десяток років. Від того немає і причин для перейменування цієї єдиної статті. Буде стаття - будуть причини. А не навпаки. --Flavius (обговорення) 07:09, 3 жовтня 2020 (UTC)
Демагогія. У Вікіпедії не одна й не дві статті про осіб на прізвище Соломка. — Ця репліка додана з IP 93.173.191.121 (обг.) 09:16, 18 жовтня 2020‎ (UTC)
@Flavius1: А як написати статтю Соломка для хлібобулочного виробу або навіть для дизамбігу, якщо ця назва вже зайнята селом? Тому потрібно перейменувати цю статтю на Соломка (село) без залишення перенаправлення, аби звільнити можливість для написання або статті про виріб, або хоча б для створення перенаправлення на більш загальний хлібобулочний термін. В будь-якому разі, залишати все як є не можна--Unikalinho (обговорення) 05:07, 21 жовтня 2020 (UTC)
@Flavius1: і десяток років статі не буде, тому що стаття Соломка перенаправляє на село. Дуже повчальний урок для новачків. Пробачте, що це Довідка:Перенаправлення, але у нас правила немає і там є пункт №2. Може краще брати хороший досвід з інших вікі й застосовувати його, а не писати "то напишіть спочатку статтю". Так можна сказати "то напишіть усю Вікіпедію", якщо утрирувати узагалі. Я думаю, Ви мене зрозумієте. --Gouseru Обг. 23:26, 23 жовтня 2020 (UTC)
Ні, я вас не розумію. Статті про хлібобулочний виріб немає, зараз назву Соломка займає село, але ви хочете, аби назва Соломка залишалась вільною і чекала поки хтось колись щось створить, аби цю назву зайняв хлібобулочуний виріб. Так не робиться. Я би зрозумів, якби ВЖЕ зараз існувала стаття, то тоді і питань би не було - перейменували та й все. Але ви хочете звільнити місце для назви виробу, статті про який ще немає, і невідомо коли буде. Просто залишимо вільне місце для майбутньої статті. Вікіпедія не передбачає майбутнє. Flavius (обговорення) 17:18, 25 жовтня 2020 (UTC)
перенаправлення створені не для того, щоб популярний предмет перенаправляв на село. Тоді руйнується вся суть перенаправлень. Ви хочете, щоб стаття Україна перенаправляла на Україна (село), то немає такої статті. Це не правильно. Правило ВП:НЕПРОРОК це до вмісту статей, але не до сутності функціонування окремих процесів Вікіпедії. Отже, перенаправлення повинні бути логічними, а не хаотичними, і відповідати об'єкту статті чи його розділу. Аналізуйте правила різних Вікі й їх досвід, якщо не вірите мені. П.С.: Якщо ж узагалі утрирувати, то можна поперенаправляти половину англвікі, бо у нас немає статей, і тоді зменшиться к-сть створення сторінок у десятки разів. --Gouseru Обг. 00:32, 28 жовтня 2020 (UTC)

Юрій Анатолійович Соломка (нар. 4 січня 1990, смт Покровське, Покровський район, Дніпропетровська область, УРСР) — український футболіст, півзахисник клубу ФК «Полтава».

Мико́ла Ві́кторович Соломка (*3 січня 1856 — † 23 січня 1903) — військовий лікар-хірург, доктор медицини (1889), дійсний статський радник, Головний лікар лікарні при Покровському монастирі з 1893 по 1903 рік, одночасно, очолював Київський військовий госпіталь (1899—1902).

Опанас Соломка (1786, Новгород-Сіверське намісництво — 1872, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український військовий діяч в Російській імперії, генерал-лейтенант, генерал-вагенмейстер, інспектор арсеналів і парків інженерного відомства.

Соло́мка — село в Україні, в Костопільському районі Рівненської області. Населення становить 58 осіб.

Мова навіть не про харчі. Три особи, істотні для енциклопедії, приховано, аби лише не постраждало мізерне село на десяток дворів. — Ця репліка додана з IP 93.173.191.121 (обг.) 21:38, 23 жовтня 2020‎ (UTC)

Причому тут прізвища? Flavius (обговорення) 17:18, 25 жовтня 2020 (UTC)
А причому тут взагалі власні назви? — Ця репліка додана з IP 93.173.191.121 (обг.) 21:27, 25 жовтня 2020‎ (UTC)
При цьому--Unikalinho (обговорення) 16:08, 27 жовтня 2020 (UTC)
@AlexKozur, Flavius1, NickK, Unikalinho та Юрко Градовський: доречно зробити назву «Соломка» сторінкою неоднозначності, назви статей про село і виріб навести з відповідними уточненнями. --В.Галушко (обговорення) 22:16, 21 листопада 2020 (UTC)
@В.Галушко: Так, саме це я й написав вище — NickK (обг.) 22:22, 21 листопада 2020 (UTC)
Вона існує Соломка (значення)--Юрко (обговорення) 22:28, 21 листопада 2020 (UTC)
Значить, треба перейменувати на «Соломка», без уточнення. --В.Галушко (обговорення) 00:03, 22 листопада 2020 (UTC)
Як варіант, віддати основне значення редиректу на Хлібобулочні вироби. Я навіть схиляюсь до такого варіанту, оскільки в пересічного читача слово "соломка" асоціюється насамперед з ласощами--Unikalinho (обговорення) 09:19, 22 листопада 2020 (UTC)
У Російській Вікіпедії є стаття, хай хтось перекладе (тільки без халтури). Якщо зробити основну назву перенаправленням, стаття довго ніхто не напише. --В.Галушко (обговорення) 19:41, 22 листопада 2020 (UTC)

COVID-19 у_Волинській_областіКоронавірусна хвороба 2019 у Волинській областіРедагувати

Невідповідність назви вимогам ВП:ЛАТ, наявність у назві суміші розкладок тексту.--Юрко (обговорення) 10:17, 28 вересня 2020 (UTC)

Для чого кожну статтю з ідентичною назвою, де змінюється тільки частина з регіоном, виставляти на перейменування окремо? Якщо у правилах цього і не прописано, то вже давно за замовчуванням визнано, що доречним є виставлення однієї статті з випадку і якщо там було прийнято рішення спільноти про її перейменування, то перейменовуються інші статті. А так це просто додаткове завалення ВП:ПС непотрібними обговореннями. COVID-19 у Волинській області та Коронавірусна хвороба 2019 у Вінницькій області називатися не мають, оскільки це не енциклопедично. Якщо перейменовувати, то всі, а як не перейменовувати, то теж всі. В одному з обговорень вже визнано, що загальна стаття має називатися так, як називається, оскільки має дещо інший характер змісту, ніж про регіони. До того ж це просто порушення ВП:НДА, коли менш як за тиждень статті перейменовуються зворотньо.--Кучер Олексій (обговорення) 10:43, 28 вересня 2020 (UTC)
Також вважав, що вікіпедія живе за правилами.--Юрко (обговорення) 19:45, 28 вересня 2020 (UTC)

COVID-19 у_Вінницькій_областіКоронавірусна хвороба 2019 у Вінницькій областіРедагувати

Назва не відповідає вимогам ВП:ЛАТ, крім того, в такому вигляді є суміш розкладок в назві.--Юрко (обговорення) 12:24, 27 вересня 2020 (UTC)

COVID-19 у_Житомирській_областіКоронавірусна хвороба 2019 у Житомирській областіРедагувати

Суперечить вимогам ВП:ЛАТ, містить суміш розкладок в назві--Юрко (обговорення) 16:00, 26 вересня 2020 (UTC)

  • Особисто я   За. На мою думку, така суміш систем письма це алогічна плутанина —NachtReisender (обговорення) 18:44, 26 вересня 2020 (UTC)

Роздольне (смт)РоздольнеРедагувати

Відповідно до п.п. 4.1, 4.6 ВП:ТОП: вищий статус, вище адміністративне значення - надати головного значення--Юрко (обговорення) 08:44, 16 вересня 2020 (UTC)

  Проти. Було ще смт у Приморському краю [69] і вочевидь зі своєю історією, крім того, українські селища-омоніми мають однакове історичне значення із цим селищем (а подекуди і з більшою історією і значимістю). Тож віддавати сторінку Роздольне цьому смт недоцільно --Flavius (обговорення) 09:28, 16 вересня 2020 (UTC)

Не існує иньших смт-омонімів В Україні. Селища за статусом нижче села, не говорячи про смт. А те, що було в Приморському краю, може собі бути: буде стаття - буде розмова. Погана тактика «око за око», але хай. --Юрко (обговорення) 10:11, 16 вересня 2020 (UTC)
Не бачу сенсу з вами щось обговорювати, як і не бачу сенсу вашого коментаря, оскільки ми з вами вже все в попередніх подібних заявках обговорили, а ви чомусь підштовхуєте мене до ходіння по колу. Це неконструктивно. Утримайтеся від постійного коментування. Я знаю вашу позицію. А ви знаєте мою. Який сенс знову і знову щось обговорювати? Ніякий, а тому ваш допис "аби був". Але хай. На тому і залишимося. Причому тут око за око - взагалі незрозуміло. Я на ВП:ПС вже чотири роки і ви мені не заборонете висловлювати свою позицію в обговореннях. Наберіться терпіння, почекайте різних думок від різних користувачів, навіть тих, які вам не подобаються і тих думок, які суперечні з вашими (таке в житті частенько буває, і не всі думають, як ви), також і однодумців, вони теж будуть, а потім чекайте підсумків по всіх обговореннях. Підсумовувач проаналізує позиції користувачів, які змогли тут висловитися, і прийме своє рішення. Не переживайте ви так. Flavius (обговорення) 10:21, 16 вересня 2020 (UTC)
  Проти Смт не мають перевагу в іменуванні над селами, на відміну від міст.--Анатолій (обг.) 23:47, 20 листопада 2020 (UTC)

Будинок Петра_I_(Київ)Житловий будинок Биковського / Будинок житловий Я. БиковськогоРедагувати

Основна назва відповідно до Інформаційного зведеного переліку об'єктів культурної спадщини Подільського району м. Києва Станом на 01.01.2019. Використовується також в інших джерелах (наприклад, Департамент охорони культурної спадщини КМДА).--ZxcvU (обговорення) 16:42, 14 вересня 2020 (UTC)

  •   За називаємо за офіційними назвами, а не московськими байками.--Юрко (обговорення) 17:59, 14 вересня 2020 (UTC)
    давайте назвемо. Є дві офіційні назви (Будинок житловий Я. Биковського (Будинок Петра І) та Будинок Петра І). Яка вам особисто більше подобається? --Flavius (обговорення) 18:06, 14 вересня 2020 (UTC)
    Будинок Биковського. --Юрко (обговорення) 18:15, 14 вересня 2020 (UTC)
    Це неофіційна назва. Ви ж пишите називаємо за офіційними назвами. Знайдіть мені тут або тут пропоновану вами назву. Flavius (обговорення) 18:17, 14 вересня 2020 (UTC)
    Уточнив відповідно до основної назви, поданої в сучасному офіційному документі. Назва в дужках - неосновна (щоб переконатися в цьому подивіться на інші наведені в документі назви, що також мають альтернативні назви в дужках, наприклад, Церква Архангела Михаїла (Михайлівська церква), Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Богородицька церква) тощо). --ZxcvU (обговорення) 18:53, 14 вересня 2020 (UTC)
    Таке відчуття, що ви "прикалуєтеся". Що ж ви уточнили? Ви переробили назву, зазначену у цьому Наказі Мінкульту, викинувши з неї те, що вам не подобається, а більше того ще й проігнорували Постанову КМУ (див. вище) і навіть Закон, який ще вище [70], як за наказ Мінкульту, так і постанову. Шикарно просто. За цими прикладами, що ви надали, вважаючи згадку Петра в дужках уточненням, повинні були би логічно запропонувати назву Будинок житловий Я. Биковського, однак і в ній ви на свій смак викинули "житловий" та "Я". --Flavius (обговорення) 19:00, 14 вересня 2020 (UTC)
    Не називаємо статті повними офіційними назвами, а скороченими. --Юрко (обговорення) 04:08, 15 вересня 2020 (UTC)
    Коли офіційна назва пам'ятки, виходячи з Постанови КМУ та Закону України Будинок Петра І, ви хочете назвати статтю скороченою назвою Будинок Биковського. Дуже цікаве скорочення. --Flavius (обговорення) 05:33, 15 вересня 2020 (UTC)

Підсумок оскарженийРедагувати

Два підсумки, один з яких сьогодні. Це порушення ВП:НДА. --Flavius (обговорення) 16:46, 14 вересня 2020 (UTC)

Яке ж це порушення, коли адміністратори ігнорують правила Вікіпедії? --ZxcvU (обговорення) 16:47, 14 вересня 2020 (UTC)
Ви неуважно дивились ВП:АД на назву цієї пам'ятки. Адміністратори не ігнорували ВП:АД. А от ви якраз ігноруєте і доводите до абсурду, пропонуючи назву, яка неофіційна, бо пам'ятка має дві офіційні назви, одна з яких Будинок житловий Я. Биковського (Будинок Петра І) (це завелика назва для статті), а друга - просто Будинок Петра І (за ВП:НАЗВА СТАТТІ так і називається нині стаття за двома підсумками у попередньому обговоренні). Flavius (обговорення) 16:55, 14 вересня 2020 (UTC)
Основана назва — Будинок житловий Я. Биковського. У Вікіпедії є механізм перенаправлень, тому довжина назви не так критична, коли страждає правдивість. Ми ж не називаємо статтю «Українська» замість «Українська мова» лише тому, що так коротше. --ZxcvU (обговорення) 16:59, 14 вересня 2020 (UTC)
Не знаєте чому при наборі у пошуку Будинок житловий Я. Биковського мені викидає більше результатів Будинок Петра І?--Кучер Олексій (обговорення) 17:01, 14 вересня 2020 (UTC)
А мені навпаки, суб'єктивно. --ZxcvU (обговорення) 17:03, 14 вересня 2020 (UTC)
Ну, так пропонуйте на офіційну Будинок житловий Я. Биковського (Будинок Петра І). Але ж ви пропонуєте гібридну і скорочену. --Flavius (обговорення) 17:04, 14 вересня 2020 (UTC)
Суб'єктивний пошуковик чи що? Мені просто здається, що Ви шукаєте джерела тільки на цю назву. І навіть якщо їх буде тільки 3 проти 40-ка, все одно Вас це не переконає. Назва має бути якомога короштою. Будинок житловий Я. Биковського (Будинок Петра І) — задовга, а Будинок житловий Я. Биковського — невідповідна згдно АД. Будинок Петра І — найвживаніша та оптимальна.--Кучер Олексій (обговорення) 17:10, 14 вересня 2020 (UTC)
@ZxcvU: хороший був приклад. Чого ви видалили власне повідомлення? Ви хіба не побачили, що у всіх цих джерелах, які ви надали, а потім видалили, йде назва житлового будинку Биковського ("Будинок Петра І")? Побачили. Але ж ви не будете пропонувати назвати статтю Житловий будинок Биковського («Будинок Петра І)» відповідно до цих АД? --Flavius (обговорення)
Тому, що те, що в дужках - це уточнення, основна назва стоїть першою. Я б запропонував Житловий будинок Биковського. --ZxcvU (обговорення) 17:27, 14 вересня 2020 (UTC)
Це ви Мінкульту скажіть. Це не уточнення, а складова частина назви. Те, що ви пропонуєте - це називається абияк, аби тільки не Петро у назві. --Flavius (обговорення) 17:30, 14 вересня 2020 (UTC)
Моя пропозиції здається мені кращою за московську вигадку, яка є зараз і яку ви так захищаєте. --ZxcvU (обговорення) 17:50, 14 вересня 2020 (UTC)
Таке скорочення назви взяте за приклад у Вікіпедія:Іменування статей, назва цілком доречна.--Юрко (обговорення) 18:05, 14 вересня 2020 (UTC)
@ZxcvU: Єдине, що я захищаю, так це правила Української Вікіпедії. Тут пишуться статті за українськими авторитетними джерелами. Для цієї статті про цю пам'ятку є джерело українського державного органу. За ним вона має дві офіційні рівноправні назви - повна і коротка. Ви хочете супротив цього прибрати з обох Петра з міркувань, які до Вікіпедії не відносяться! Та не У вікіпедії цим займайтеся треба, а вимагайте це у Мінкульті! Коли ж уже зрозуміють, що Вікіпедія - це багатомовна енциклопедія, а Українська Вікіпедія - це розділ її, розділ однією з мов світу. Це не енциклопедія України і українців, які хочуть позбутися імперських назв звідусіль, а тому через Вікіпедію, як майданчик (яка для цього не призначена!!!) роблять все це можливе. Ні, цим займайтеся поза. А тут діють правила.--Flavius (обговорення) 18:06, 14 вересня 2020 (UTC)
А джерела - з вікіпедії. Замкнене коло.--Юрко (обговорення) 18:14, 14 вересня 2020 (UTC)
Є така проблема у Вікіпедії. Але конкретно вона не стосується предмету цієї статті і назви для неї. --Flavius (обговорення) 19:04, 14 вересня 2020 (UTC)
  •   За будинок Биковського, бо назва українська. Петро І ніякого відношення до цієї будівлі немає. Речі слід називати своїми іменами. Наприклад: Дім Листовничого, а не Дім Булгакова (хоча Булгаков до того дому відношення має)). Джерела на українську назву є. Контр-джерела на московську назву те ж є. Гадаю, підсумок буде цілковито «політичним» — виражатиме світоглядні уподобання підсумовувача. А з'ясування питання у кого джерела «довше» — то справа другорядна: жонглювання з метою затвердити свій «світоглядний» варіант. Так воно у світі є: кожен думає своє! -- (обговорення) 06:00, 15 вересня 2020 (UTC)
    За будинок Биковського, бо назва українська. А назва Будинок Петра І хіба японська? Така сама українська. А яке відношеня Річард І має до будинку за адресою Андріївський узвіз 15, який отримав назву Замок Річарда? Мабуть, таке саме як Булгаков і Петро. Підсумки в попередньому обговоренні були якраз неполітичними і не повинні бути політичними взагалі, бо Вікіпедія поза політикою була і повинна бути. Вона не повинна відображати світоглядні уподобання деяких користувачів, які через Вікіпедію протягують те, що повинні були робити поза нею. У Вікіпедії є свої власні правила іменування статей, правила щодо авторитетних джерел. І вони є пррерогативою, а всі інші ура-патріотичні світогляди повинні бути поза нею. Там і займайтися треба проблемою чому в українських найвищих нормативно-правових актах Української Держави досі назва Будинок Петра І. Точно не тут. --Flavius (обговорення) 14:12, 15 вересня 2020 (UTC)
    1. А назва Будинок Петра І хіба японська? — ні, москвинська. Семантично. Так само як Кіровоград — москвинська/радянська назва, а Кропивницький — українська. Це маркування місцевості «своїми» назвами. Про це є у колоніальних студіях, зокрема у Єви Томпсон «Трубадури імперії». Це політична боротьба у площині ономастики.
    2. А... Замок Річарда? — простонародна назва, від асоціацій з лицарями, а не москвинами. Річард не володів Києвом на відміну від Петра І. Та й англійці не претендують на ісконно русскіє зємлі))).
    3. Вікіпедія поза політикою була і повинна бути — це така ж правда як і Вікіпедія — поза електрикою. Політика — це форма організації буття. Вікіпедія — частина буття, тому поза політикою вона бути не може (як і мистецтво, культура чи інша нефізіологічна сфера людської життєдіяльності). Те, що існують вікіпедії різними мовами — українська і москвинська — свідчить про існування різних форм організації буття, тобто політики. Інакше всіх би задовольняла одна вікіпедія, однією нейтральною мовою, для однаково влаштованих читачів. А так в усіх вікіпедіях йшли, йдуть і будуть іти інформаційні війни (від легеньких типу Kiev-Kyiv до важких по civil war in Ukraine; і не лише на українсько-москвинські теми). Тому декларації деклараціями, але дійсність вони не змінюють. Вони лише знаряддя для якоїсь зі сторін.
    4. не повинна відображати світоглядні уподобання...користувачів — це неможливо)) Все що ви робите, пишете, малюєте чи адмініструєте, говорить про ваше бачення організації буття, і є відбитком вашого світогляду: комусь подобаються блондинки, ну а комусь — Зеленський. Так воно у світі є — кожен думає своє! )) -- (обговорення) 04:38, 16 вересня 2020 (UTC)
    1. Хіба Вікіпедія приймала рішення про перейменування Кіровограда у Кропивницький? Ні. Вікіпедія до того моменту, поки офіційно не змінив уповноважений орган назву міста мала статтю Кіровоград і не мала права самостійно змінити назву цього міста. Лише після того, як уповноважений орган змінив назву і почав діяти відповідний закон - Вікіпедія автоматично змінила тут назву. А в цьому випадку ви хочете зробити навпаки - і замість КМУ та ВРУ, у яких руки не дійшли до зміни своїх нормативно-правових актів, змінити вже тут, у Вікіпедії назву.
    2. Можете що завгодно думати і якщо Вікіпедія для вас частина політики чи частина зброї у політиці - це ваше право. Я думаю інакше, Вікіпедія поза політикою і позицію засновника цієї енциклопедії, у якій ви зараз редагуєте, я не зміню. --Flavius (обговорення) 09:54, 16 вересня 2020 (UTC)
    Офіційна назва, яку ви самі навели, — Будинок житловий Я. Биковського, але, звісно, ви її не хочете. Бо «думаєте інакше» )))
    Про Кропивницький, буття і політику ви не зрозуміли, або вдали, що не зрозуміли, ну то добре. Граємося далі... ))). -- (обговорення) 10:34, 16 вересня 2020 (UTC)
    Взагалі-то офіційна назва пам'ятки вказана у Постанові і Законі. Не вдавайте, що ви її не бачите. Якщо для вас офіційною назвою є те, що вказано у наказі Мінкульту, то навіть її ви подаєте не повністю, адже назва не Будинок житловий Я. Биковського, а Будинок житловий Я. Биковського (будинок Петра І), але ви цього не бачите. Стосовно вашої політики і прикладу Кропивницького я вам докладно написав, але просто вам відповісти нема чого. Я і не збирався гратися. Я написав вам чим є Вікіпедія і чим вона повинна бути, якщо здвинулася зі шляху, за задумом засновника, а ви мені пишите чим вона повинна бути за вашою думкою. Ви не засновник Вікіпедії і не вам вирішувати чим їй бути. Засновуйте власну політичну енциклопедію і там грайтеся. --Flavius (обговорення) 10:43, 16 вересня 2020 (UTC)
    Якби засновники визначали долю власних творінь, то ми б досі ще жили в Едемі, а Московії не існувало б ))) Буде час — почитайте Homo Ludens. Бо, я бачу, просто не розумієте, що я пишу; не концептуально, а буквально))).-- (обговорення) 11:00, 16 вересня 2020 (UTC)
  •   За Підтримував варіант «Будинок Биковського» у минулому обговоренні про перейменування, й роблю це зараз. —NachtReisender (обговорення) 09:13, 15 вересня 2020 (UTC)
  •   За Кам'яниця київського війта. Не варто поспішати перейменувати на будь-що. Назва має відображати київські реалії: 1. У київських джерелах того часу будинки згадуються як "кам'яниці" (нпр, Кам'яниця Сави Туптала). 2. Назва "Кам'яниця київського війта" відсилає до величезного шару української міської історії, коли місто було вільним і керувалось Магдебурзьким правом. На чолі міста стояв виборний війт, а не призначений мск дєржиморда. Після знищення української автономії у XVIII ст. міста з таким правом були останніми острівками свободи. Й імперці не тільки відібрали у них це право, а й шалено стерали будь-яку згадку про нього.--Rasal Hague (обговорення) 17:13, 17 вересня 2020 (UTC)
  •   Проти Якщо обирати відому / впізнавану / усталену назву, то це все ще «будинок Петра I». Так, це міська легенда, але така сама легенда, як і Замок Річарда, в якому Річард теж ніколи не був, але ця назва домінує в ужитку стосовно цього будинку. Будинок у місті відомий, але не як будинок Биковського. Можливо, якусь відомість з часом отримає Кам'яниця київського війта, але наразі ознак відомості Биковського ніяк немає — NickK (обг.) 00:23, 28 вересня 2020 (UTC)
    Ну не можна ж це порівнювати. Замок Річарда — нейтральна для нас назва, а Пєтра І — заангажована і ворожа. Він — ворог України. З його ім'ям пов'язане винищення Батурина, масова страта українців, знищення української автономії, винищення української еліти й культури. То що ми увічнюємо і, головне, з якою метою?--Rasal Hague (обговорення) 18:58, 29 вересня 2020 (UTC)
    Він ворог України, але причому тут Вікіпедія? Вікіпедія не творить історію, не впливає на політику, вона пише статті виключно на джерелах. Вікіпедія не може залізти у Верховну Раду і прийняти замість неї зміни у відповідний закон. Не може зайняти крісло в КМУ і ініціювати зміну в постанові. Ну, не може вона це зробити. У неї (Вікіпедії) інші цілі і ажніяк не самоціль прибрати звідусіль з назв статей згадки про ворогів України. --Flavius (обговорення) 12:15, 30 вересня 2020 (UTC)
    Як до чого Вікіпедія? Вікіпедія тут виступає як майданчик імперської пропаганди і прославляння убивці українців. Вам навели приклади, що зараз є вже різні назви цієї кам'яниці. Ви наполягаєте на тій, яка тиражувалась імперською пропагандою, а отже, безперечно вона ніби-то "стала", безперечно вона зустрічається частіше в джерелах, бо коштів імперці не шкодували. От мені цікаво, в якій нормальній країні терпіли б назву, пов'язану з катом їхнього народу? А от Верховна Рада тут дійсно ні до чого. Це не в її компетенції перейматися назвами кам'яниць. Так само і КМУ в цьому складі глибоко начхати, чи перейменують чи ні цю статтю--Rasal Hague (обговорення) 12:46, 30 вересня 2020 (UTC)
    Я наполягаю на дотриманні правил Вікіпедії, а не на тому, у чому ви мені дорікаєте. Я вже пояснював вище іншим чим не є Вікіпедія, і мені не подобається у що її перетворюють тут. Це не майданчик імперської пропаганди, так само не майданчик для інших ідей. --Flavius (обговорення) 12:55, 30 вересня 2020 (UTC)
    Це ж формальний підхід. Що пропонується? Замінити на нейтральний урбанонім, який вже вживається у публічному просторі. Ця назва когось дискримінує? Ні. Що натомість пропонуєте Ви? З існуючих кількох назв залишити дискримінаційну, таку, яка викликає обурення у частини людей. Це і є перетворення Вікіпедії на майданчик ідеології ворожості, як не крути і за якими формальними правилами не ховайсь.--Rasal Hague
    Хто ж її перетворює у цей майданчик? Я? Я слідую цілям і завданням проєкту, які чомусь всі ігнорують. А ви своє обурення залишайте вдома, а не несіть у Вікіпедію. І, до речі, дискримінаційна назва, як ви виразились, не зникне звідусіль, якщо у Вікіпедії ви зможете домогтися перейменувати статтю. Це лише потішить деяких "ура-користувачів" не більше. Проблема ж то імперської пропаганди, ворогів України і т.д. теж не зникне звідусіль. Але це все не стосується Вікіпедії. Це все треба зацікавленим особам робити поза Вікіпедією (чомусь не хочуть), бо Вікіпедія поза політикою, слідує своїм формальним правилам, які вам не подобаються, але що робити. Треба або працювати у Вікіпедії за правилами, або не працювати. Вибір же є. Ну, на цьому з Вами завершено. Ви ще все докладно описав. Перечитайте ще раз. --Flavius (обговорення) 15:38, 30 вересня 2020 (UTC)
  •   За Кам'яниця київського війта. Солідаризуюсь з @Rasal Hague:, але будь ласка, надайте також вагомі авторитетні джерела до вашої пропозиції. --Iskatelb (обговорення) 10:56, 26 листопада 2020 (UTC)

Джильйола_ЧинкветтіДжільйола ЧінкветтіРедагувати

Колись уже була номінація стосовно цієї статті. Тоді вона називалась Джільола Чінкветті, і її запропонували перейменувати на Джільйола Чінкветті, але закінчилась ця номінація тим, що вирішили змінити на Джильйола Чинкветті, бо, за словами UeArtemis,

В українській мові шиплячі стверділи, а тому їх передають у запозиченнях твердо.

Але в цьому твердженні обидві частини є хибними, що доводиться такими словами, як бджілка або шість. Якщо ж говорити про запозичення — візьмімо ту ж італійську — то Чінечітта ніколи не була Чинечитта (Чинечітта, Чінечитта). --Володимир Ганджук 22:33, 8 вересня 2020 (UTC)

Нічого хибного. У запозиченнях завжди твердо. Бджілка й шість не запозичення. Пов'язано це зі ствердінням шиплячих. В українській мові нові чі обумовлені ікавізмом.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:54, 9 вересня 2020 (UTC)

3) літерою и:
а) після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Гáршин, Гýщин, Дорóжин, Лýчин, Цеци́лін, Чи́чиков, Ши́шкін, Щиглóв; це стосується й прізвищ інших народів: Абаши́дзе, Вашингтóн, Джигарханя́н, Жильєрóн,Тажибáєв, Цицерóн, Чиковáні тощо; також Чингісхáн; але перед голосним пишемо і: Жіонó, Тиціáн, Ціолкóвський;

§ 144, 7, 3), a)

  •   Проти Правило навів вище.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:55, 9 вересня 2020 (UTC)
    • Даруйте за офтоп. А яка різниця чим обумовлені «нові чі»? Вони просто є. Коли українець може писати і вимовляти «чіпляти», «жінка» і «річка», то навіщо у словах іншомовного походження ті самі звуки писати як «чипляти», «жинка» і «ричка»? Щоб кумедніше було? Чи щоб мовознавці медитували на «ікавізми»? Етимологія — то цікаво, але нащо через неї слова кривити? -- (обговорення) 06:16, 9 вересня 2020 (UTC)

  Коментар. А як вона в українських АД? Flavius (обговорення) 10:57, 16 вересня 2020 (UTC)

як Джильйола Чинкветті. Всесвіт [71]--Gouseru Обг. 19:02, 16 вересня 2020 (UTC)
Дякую за АД.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:49, 18 вересня 2020 (UTC)
  •   Проти У запозичених власних назвах після шиплячих і свистячого ц пишемо и, а не і: Вашингтон, Шиллер, Чикаго, Жильєрон, Цицерон. Пропонова суперечить правопису. —NachtReisender (обговорення) 19:38, 16 вересня 2020 (UTC)
  Коментар От AlexKozur навів приклад АД (хоча я й не відкривав), це вже щось, якщо так, я можу бути й за те, щоб залишити так, як є. А як тоді з Луїджі Тенко (це питання до всіх, хто тут писав)? --Володимир Ганджук 02:12, 27 вересня 2020 (UTC)
Пане Володимире, прочитайте правило уважніше: після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним. В імені Луїджі останнім звуком після шиплячого стоїть голосний, тому тут пишемо і, а не и. —NachtReisender (обговорення) 08:16, 27 вересня 2020 (UTC)
  •   За фонетично правильніше та § 129 I. 3.

    Залежно від позиції в слові, особливостей вимови і мовної традиції букви на позначення звука [i], зокрема і, у (ігрек), e, буквосполучення ea, ee, ie і т. ін. передаємо українськими буквами і, ї та и.
    I. І пишемо:
    В іменах і прізвищах після приголосного перед наступним приголосним і в кінці слова: Беатріче, Ові́дій, Річард, Дідро́, Ді́зель, Грі́мм, Ме́дічі, Россі́ні, Анрі́;

Саме цей пункт потрібно застосовувати для імен та прізвищ неслов'янського походження. Ті, що в § 144. я вважаю усталеними.--Andriy.v (обговорення) 09:13, 27 вересня 2020 (UTC)
Але ж наведене правило не поширюється на шиплячі + ц. Саме тому пишемо Шиллер, а не Шіллер, Цицерон, а не Ціцерон (обидві власні назви вміщує Мовний фонд НАН України). —NachtReisender (обговорення) 09:41, 27 вересня 2020 (UTC)
@NachtReisender: Ну гаразд, невдалий приклад навів, перепрошую. Але навіть так, за вашою логікою, мало б бути Чинечитта чи на крайній Чинечита, а не Чінечітта, як то її всюди пишуть (о, я бачу, Артеміс цього місяця вже й перейменувати її встиг). --Володимир Ганджук 13:36, 28 вересня 2020 (UTC)
Пане Володимире, безумовно, що за правописом правильно буде «Чинечитта». Якщо ви думаєте, що так не пишуть, то помиляєтеся: 1, 2, 3. —NachtReisender (обговорення) 14:03, 28 вересня 2020 (UTC)
@NachtReisender: Добре, можливо ви б мене й переконали, та в першому лінку є про Ніколя Жескьєра, а в другому пише «Рамазотті» (чи може є пункт, що z пишемо як з, навіть коли вона ц?), «його дует з... Джо Кокера» та «співає на мові Петрарки і Данте», а також називає його батька Рофольдо. --Володимир Ганджук 18:25, 28 вересня 2020 (UTC)
На жаль, добродію, скидається на те, що не всі новинарі мають належну освіту. Хай там як, це не скасовує факту, що написання Чинечитта закріплене в двох останніх редакціях правопису як нормативне, й автори перелічених статей цю конкретну норму ілюструють. —NachtReisender (обговорення) 18:33, 28 вересня 2020 (UTC)
@NachtReisender: Це з яких пір потрібно мати диплом, щоб знати, як писати деякі слова? І як ви відбираєте, які сайти правильно пишуть, а які ні? І наостанок, я не кажу, що має бути саме чі, я просто хочу зрозуміти, чому тоді є й таке написання (може тому, що воно ближче до оригінальної вимови?) Я згоден з тим, що и пишеться в південнослов'янських прізвищах. Хоча там такого звуку взагалі немає. І так, Луїджи є в низці статей. --Володимир Ганджук 18:45, 28 вересня 2020 (UTC)
@Vogand: Диплом мати не треба: в школі вчать базової грамоти, а почитавши деякі "перли" ЗМІ, мимоволі сумніваєшся, що деякі новинарі ту школу кінчали. Он, ви самі вище навели приклади журналістського недбальства. Тут я не відбирав сайти, що пишуть без помилок, моєю метою було проілюструвати написання "Чинечитти" з двома и. "Луїджи" може й справді є в низці статей, як ви сказали, та наявність певного слова у якомусь тексті не робить його нормативним. Треба завжди звірятися з ортографією, аби знати, що правильно, а що ні. Щодо того, чому в цьому випадку треба писати и, а не і, можу сказати одне: так склалося історично. Можливо, Артеміс знає про обставини виникнення цієї правописної особливости. —NachtReisender (обговорення) 21:17, 28 вересня 2020 (UTC)
Очевидно, що українізація вимови. За Влади Рад, наприклад, було Чілі, а нині - Чилі. Українській мові притаманне икання.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:31, 29 вересня 2020 (UTC)
@NachtReisender: Добре, ви підключили чудове правило, але воно також стосується д, т, з, с, р (будемо тепер писати Міа Мартині? Чи Марко Мазині?) @UeArtemis: Проти українізації нічого не маю, але це вже якісь подвійні стандарти виходять. Чому паелья звучить як в оригіналі, а не павелія? --Володимир Ганджук 18:56, 29 вересня 2020 (UTC)
Не стосується. Я ж процитував його на початку. Хоча, у випадку Чилі трохи інше, але таке саме - про географічні назви, а не прізвища.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:12, 30 вересня 2020 (UTC)
@UeArtemis: Я не мав на увазі правило, яке навели Ви. Я казав про правило дев'ятки, посилання на яке дав NachtReisender. --Володимир Ганджук 12:14, 30 вересня 2020 (UTC)
Правило дев'ятки наразі діє тільки на загальні назви, а ми говоримо про власні. У власних назвах и пишемо тільки після шиплячих + ц, але принцип тут однаковісінький із правилом дев'ятки. —NachtReisender (обговорення) 13:02, 30 вересня 2020 (UTC)
А які ще є місця, що за традицією чи за правописом пишуться не так, як вони читаються мовою оригіналу? Звук г замість ґ та всяких Фрейдів з Рейхами (які тоді навіть німецькою звучали так) прошу не брати до уваги. --Володимир Ганджук 19:52, 30 вересня 2020 (UTC)
Ну, варто зазначити, що передати чужомовне ім'я точнісінько, як в оригіналі, ніколи не вдасться, бо мови мають різні фонетичні системи. Запозичені власні й загальні назви передаємо приблизно, як у першоджерелі, а якщо це неможливо, то адаптуємо до свого звукового ладу. —NachtReisender (обговорення) 22:39, 1 жовтня 2020 (UTC)
Ну от у цьому випадку теоретично можна було б залишити і, але як тут сказали, за правописом пишемо и. Які ще є такі випадки? --Володимир Ганджук 01:00, 2 жовтня 2020 (UTC)

ВП:Авторитетні джерелаВП:Надійні джерелаРедагувати

ВП:Надійні джерела набагато краще відображує суть того що намагається пояснити це правило. Також термін "надійність" краще підходить для пояснення "критеріїв надійності", як це описано в Вікіпедія:Надійні джерела та зваженість викладу.--piznajko 00:01, 5 вересня 2020 (UTC)

ВП:Надмірна вага фактично написана Вами, а тому це не є аргументом.   За авторитетність не завжди дорівнює надійність, завжди потрібно мати здоровий глузд. --Gouseru Обг. 04:55, 5 вересня 2020 (UTC)
  • Уже була величезне Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 43#Джерела: авторитетні чи надійні?, яке завершилося нічим з трьох причин :
    • Спільнота загалом звикла до слова АД (мабуть, найбільш вживане скорочення), і потрібні дуже вагомі аргументи для його заміни
    • Для частини користувачів авторитетні й надійні — одне й те саме цілком і повністю
    • Для частини користувачів існують джерела, які надійні, але не авторитетні (чи навпаки), і потрібно переписувати власне правило
    У будь-якому разі з огляду на десятками учасників попереднього обговорення тут рішення не має прийматися двома-трьома користувачами, потенційно ми змінюємо одне з основних правил Вікіпедії — NickK (обг.) 07:24, 5 вересня 2020 (UTC)
  •   За, див. [72]. У словниках також наведено другий варіант «вірогідні» у значенні «ті, яким можна вірити / довіряти». До речі, англ. reliable (to rely + -able) — досл. той, на якого можна покладатися.
    P.S. @NickK: щодо «спільнота звикла» — ніхто ж не пропонує геть вилучати перенаправлення ВП:АД! З повагою, Рассилон 07:39, 5 вересня 2020 (UTC)
    А як АД буде скороченням від «надійне джерело»? Люди одразу думатимуть, що там щось на А, тобто ми повернемося, що знову ж джерела авторитетні. Імго тут потрібно дві речі вирішити: 1) яка найвідповідніша назва? 2) чи потрібно змінювати зміст — NickK (обг.) 08:29, 5 вересня 2020 (UTC)
  •   Проти Колись це вже десь обговорювалось і я тоді був прихильником «Надійних джерел», але з часом зрозумів, що «Авторитетні джерела» все ж таки більш відповідні за сенсом. --Iskatelb (обговорення) 19:06, 6 вересня 2020 (UTC)
  •   За per AlexKozur. --Юрко (обговорення) 19:13, 6 вересня 2020 (UTC)
  •   За На мою думку, питоме слово завжди краще за запозичення. До того ж, авторитетний і надійний мають семантичні відмінності: авторитетний це поважний, впливовий, а надійний — той, якому можна довіряти. Тут я погоджуюся з номінатором, надійний дійсно ліпше виявляє суть правила. А до скорочення НД можна звикнути, не проблема. —NachtReisender (обговорення) 19:34, 6 вересня 2020 (UTC)
    НД ще позначає нормативний документ, і це скорочення з тієї ж сфери (джерела), тож скорочення не дуже вдале. Надійність же, як я зазначав у попередньому обговоренні, включає нейтральність, але це не є вимогою до джерел, ми можемо використовувати ненейтральні джерела. Умовно кажучи, заява Путіна про Крим є авторитетним джерелом (воно достатньо поважне для використання у Вікіпедії для ілюстрування позиції Росії), але не є надійним (воно ненейтральне, йому не можна довіряти) — NickK (обг.) 20:26, 6 вересня 2020 (UTC)
    Є повно ідентичних абревіатур (скажімо, КНУ: Київський і Криворізький національний університет), і відрізнити їх за контекстом здатна будь-яка притомна людина. —NachtReisender (обговорення) 20:58, 6 вересня 2020 (UTC)
  • Радше   Проти Шило на мило. Вже є звичка й традиція.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:59, 8 вересня 2020 (UTC)
  •   Проти за аргументами UeArtemis, Iskatelb та NickK. --Flavius (обговорення) 11:54, 13 вересня 2020 (UTC)
  •   Проти повністю підтримую аргументи NickKа --Олексій Мажуга (обговорення) 16:51, 14 вересня 2020 (UTC)
  •   Проти перейменування правил взагалі недоцільні --A1 (обговорення) 17:22, 17 вересня 2020 (UTC)
  •   Проти «Задовольняючи прохання Квітки [Г. Ф. Квітки-Основ'яненка], Максимович написав велику статтю «О правописании малороссийского языка», що була авторитетним джерелом для пізніших дослідників».--Кучер Олексій (обговорення) 19:56, 18 вересня 2020 (UTC)
  За Не дивлячись на те, що хоча б одну голосну в скороченні вважаю добрим знаком, вважаю недоцільним мати в укрвікі помилки двократного перекладу. Фактично ВП:АД - переклад похідного (непрямого) перекладу терміну для російськомовної вікі - ми лише переклали з російської. В англомовній немає словосполучення "авторитетні джерела", а використовується слово reliable [sources], від якого саме, на мій погляд, й варто відштовхуватись, перекладається не інакше як "достовірне" (так, ВП:ДД мені б більше сподобалось й слово є зрозумілішим за "надійне") або (як синонім) "надійне". Тож, не дивлячись на мінуси (нема абиякої голосної), краще вже ВП:НД, аніж ВП:АД. Та й замисліться, скільки віруючих на зараз НЕ є дописувачами укрвікі з за того АД (так, то не пекло, але російську в нас не знає хіба що ледар, то ж - така абревіатура абияк відштовхує). Втім все одно пропоную (як наступне голосування?) розглянути зміну з чи то ВП:АД чи то ВП:НД на ВП:ДД - досторвірні джерела - по перше - красиво, по друге - англомовна ввікі на словосполученні "reliable, published sources" посилається на розділ Verifiability (наш ВП:В) - "перевірність" - що й є тим змістом, від якого, на мій погляд, ми й маємо відштовхуватися під час обрання терміну для сьогоденного АД й абревіатури для нього. Суттєвою відмінністю нашої вікі від англомовної є те, що якщо в англомовній en:WP:SOURCE ("джерело", наш аналог за змістом ВП:Вторинні джерела) посилається на підрозділ про "перевірність" й вже звідти (як то щодо отримання додаткової інформації) на en:WP:RELIABLE ("надійні", наш аналог ВП:Джерело), у нас же (авжеж ми просто переклали росіськомовну, замість перекладати оригінал) такого посилання на ВП:Вторинні джерела у ВП:АД ані в першому ж реченні (щоб усі відразу розуміли що то є по короткому змісту в посиланні, якого в нас нема) ані далі по тексту просто нема, з-за чого вкрай часто з'являються численні суперечки щодо розуміння, що то взагалі є (на зараз) ВП:АД, на підставі (не наданих там - у першому ж реченні статті) зрозумілих пояснень чи посилань, не говорячи вже про незрозумілість самого слова "авторитетні" (це залежне поняття - от, наприклад, у Росії, RT є авторитетним джерелом, а у нас - абияк - ні, хоча розуміння цього терміну в укрвікі має бути однаковим для дописувачів як з Росії, так й з України незалежно від їх "сприйняття" слова "авторитетні", так само й нам - українцям - не варто пхати щось як джерело лише тому, що воно українською, бо таке часто трапляється, й доводиться пояснювати, що перевірність інформації важливіша за "авторитетність" - якою хтось, наприклад, може вважати джерело лише тому, що воно українською, забуваючи про перевірність; росвікі ж зі своїми ru:ВП:АИ, яким для них є RT або "пєрвий канал", нехай собі вважає інакше). Тож. Як перший крок до вірних змін - так, я за зміну ВП:АД на ВП:НД (але краще на ВП:ДД), що саме й є вкрай близьким за розумінням слова до "перевірності" (verifiability), з яким воно ("reliable sources") й асоціюється у англомовній вікі на відміну від слова "авторитетні". Щодо "всі звикли до АД" - залишати "редірект" назавжди не варто. Це так само, як залишати ДЛНР у складі України з поточним невизначеним статусом - всіх це лише плутатиме (а віруючих - відганяти від дописів) - вважаю, що кращим буде просто надати (якщо, звісно, колись ця зміна абревіатури станеться) перехідний період у місяць, протягом якого існуватиме перенаправлення з АД на НД, а потім - таке перенаправлення - вилучити (щоб нові дописувачі звикали до нового, а віруючи - не боялись читати та писати тут слово АД - й це не жарт. Вони дійсно про таке думають).195.138.83.24 05:56, 19 вересня 2020 (UTC)
Гм… з «достовірний» слушно, але чому не «вірогідний»? Хіба перше не є калькою з рос. достоверный? Чи то навпаки — росіяни скалькували в нас  ? --Рассилон 11:30, 19 вересня 2020 (UTC)