Гідротерапія

водна методика як лікувальний засіб

Гідротерапі́я[1][2] або водолікува́ння[3][4][5] — різноманітні способи зовнішнього застосування вод із лікувальною та профілактичною метою, загальними властивостями яких є температурний, механічний та хімічний впливи.

Гідротерапія передбачає застосування з лікувально-профілактичною метою лише прісну воду.[6]

Формування реакцій-відповідей організму на вплив водолікувальних процедур відбувається складним рефлекторним шляхом, головна роль у якому належить ЦНС. Через подразнення шкіри шляхом рефлексу здійснюється вплив на досить важливі процеси в організмі — теплорегуляцію та обмін речовин, серцево-судинну, нервову та ендокринну системи, дихальну функції та процеси імунітета.

Техніка та методика

ред.

Курс водолікування зазвичай складається з 10-12-15 процедур (через день). Перебування у ванні триває 8-10-15 хвилин. Душ припустимо проводити щоденно тривалістю 2-3-5 хвилин. Після кожної процедури необхідний відпочинок упродовж 20-30 хв.

Види процедур

ред.
Загальні холодні та прохолодні процедури (до 30 °C)
сприяють підвищенню тонуса серцево-судинної системи, покращують умови венозного кровообігу та лімфообігу, покращують обмін речовин; підвищують тонус м'язів та артеріальний тиск. Тонізуючий вплив холодних та прохолодних процедур на нервову систему виражається у відчутті бадьорості, свіжості, загального підйому сил та підвищення працездатності.
Гарячі водолікувальні процедури (вище 39 °C)
тільки на початковій фазі (упродовж перших хвилин) викликають спазм судин, підвищують тонус серцево-судинної системи, скелетної мускулатури, обмін речовин. Дуже швидко ця фаза змінюється розслабленістю тонуса серцево-судинної системи, скелетної мускулатури, пригніченнями нервової системи. Через деякий час може настати небезпечн перевтома цих систем.
Помірно теплі процедури (36-38 °C)
Короткочасні процедури (5-8-10 хв) підвищують тонус серцево-судинної системи, посилюють обмін речовин, діють заспокійливо на ЦНС, покращують сон.
Ванни та души індиферентних температур (33-36 °C)
мають виражену заспокійливу дію, сприяють зниженню АТ, покращенню сну.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • Воробйов Є.О., Новак О.В. (2002). Загальна фізіотерапія (вид. Підручник для студентів вищих медичних закладів). Полтава: «Полтава». с. 147—182. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка) ISBN 996-7215-22-2

Література

ред.
  • Водолікування [Архівовано 28 березня 2022 у Wayback Machine.] Рябуха О.І. лекція (РЕПОЗИТАРІЙ ЛЬВІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ)
  • Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)

Примітки

ред.
  1. О. М. Ярош. Гідротерапія // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
  2. Гідротерапія // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. Водолікування // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Водолікування // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  5. Водолікування // Великий тлумачний словник сучасної української мови
  6. Гідротерапія [Архівовано 27 травня 2022 у Wayback Machine.] // ЕСУ